Доброго дня.
Сьогодні 14 березня 2025 року.
Запрошую на урок географії учнів 9 та 10 класів.
Географія 9 клас
Тема:Машинобудування світу.
Пропоную переглянути:
Особливістю сучасного машинобудування є надзвичайно велика кількість технічно складної продукції, що використовується в господарстві й швидко оновлюється. Це обумовлює необхідність глибокої спеціалізації машинобудівних виробництв та зосередження найбільш сучасних підприємств у розвинених країнах. Однак жодна з них не може виробляти весь широкий асортимент продукції. Тому постала необхідність переведення частини підприємств до інших, менш розвинених країн. З огляду на це, а також ураховуючи зростання попиту, частка продукції машинобудування на світовому ринку є найбільшою.
1. Основні риси географії машинобудування світу.
Підприємства машинобудування розміщені нерівномірно. У світі склалися три найбільші райони:
1) Північноамериканський, основою якого є США. Для нього характерна значна різноманітність продукції, особливо наукоємної (авіакосмічна промисловість, виробництво військової техніки, сучасних засобів зв’язку тощо).
2) Західноєвропейський, де особливо виділяється машинобудування Німеччини та Італії. За своєю потужністю цей район перевищує Північноамериканський. У них схожа спеціалізація, але в Західній Європі меншою є частка наукоємної продукції та нижча продуктивність праці.
3) Східноазіатський, який зараз є світовим лідером і продовжує нарощувати обсяги виробництва. Найпотужнішими машинобудівними країнами цього району є Китай, де переважають виробництва, орієнтовані на дешеву робочу силу, та Японія, де традиційно розвиваються наукоємні виробництва і яка має найбільші показники продуктивності праці. Впевнені позиції утримують машинобудівники Південної Кореї.
Значними є обсяги виробництва в країнах Центральної та Східної Європи. У першу чергу це Росія, яка виділяється військовим машинобудуванням, а також Чехія, Польща та Словаччина (в економіку цих країн великі фінансові ресурси вклали західноєвропейські, переважно німецькі компанії).
Мал. 1. Підприємство компанії «Сіменс» (Німеччина). Високим рівнем розвитку сучасного машинобудування відрізняються країни Західної Європи, США та Японія. Так, у Німеччині це головний напрямок виробництва, у якому працює понад 2,5 млн висококваліфікованих фахівців різних спеціальностей.
Серед окремих країн за загальною вартістю продукції машинобудування тривалий час явним лідером були США. Зараз це місце зайняв Китай, який за рік випускає продукції на 500 млрд дол. США мають удвічі менший показник, далі йдуть Японія та Німеччина (мал. 1, 2).
Посилення позицій Китаю як провідної машинобудівної країни позначилося і в різкому збільшенні його частки у світовій торгівлі цією продукцією. Усього за 15 років цей показник зріс із 3% у 2000 р. до 14% у 2015 р. Зміцнили свої позиції і країни ЄС — із 37 до 40% (за загальною вартістю продукції машинобудування вони випереджають Китай). Частка США за той самий період знизилася із 25 до 17%, а Японії — із 21 до 16%.
У цілому для сучасного машинобудування характерна концентрація технічно складної і високоякісної продукції в розвинених країнах. їх виробництво спирається на високий рівень науково-дослідних і дослідно-конструкторських розробок, високу кваліфікацію трудових ресурсів та значний попит господарства і населення. Країни, що розвиваються, здебільшого спеціалізуються на випуску масових, трудомістких, дешевих, застарілих виробів. Іноді до них переносять збиральні виробництва, у яких використовуються технічно складні та наукоємні деталі й вузли, вироблені в розвинених та середньорозвинених країнах.
2. Загальне машинобудування.
Особливе місце в загальному машинобудуванні займає верстатобудування, оскільки воно впливає на технічну оснащеність і продуктивність праці всіх машинобудівних виробництв. До 1990-х рр. найбільшими виробниками верстатів були США, СРСР, Німеччина та Японія, зараз безумовним лідером є Китай. За ним із великим відставанням ідуть Японія, Німеччина, Італія, Південна Корея, Тайвань, Франція, США. Причому розвинені країни є лідерами з виробництва найбільш складних і точних верстатів.
Мал. 2. Промислові роботи в цеху автомобільної компанії «Ніссан» (Японія). Більшість роботів використовують для зварювання, фарбування, установки дрібних деталей, проведення вантажно-розвантажувальних робіт. Найпотужніший робот здатен піднімати вантажі до 1350 кг на висоту до 6 м.
Дуже перспективним є виробництво промислової і сервісної робототехніки. Тільки протягом 2013—2014 рр. кількість проданих промислових роботів зросла на 28% (із 179 до 229 тис. шт.). Це пояснюється, з одного боку, намаганням провідних компаній підвищувати рівень автоматизації на виробництві, з іншого — постійним удосконаленням робототехніки. Основними виробниками промислових роботів є Японія (майже половина світового виробництва) та Німеччина, основними споживачами — Китай (одноосібний лідер зі швидким зростанням обсягів споживання), Японія, США, Південна Корея та Німеччина.
3. Транспортне машинобудування.
Десята частина вартості продукції світової промисловості припадає на автомобілебудування. Явними лідерами наприкінці XX ст. були Японія та США, дещо відставали Німеччина та Франція (мал. 3). На початку XXI ст. до групи лідерів стрімко увірвалися спочатку Південна Корея, а потім Китай. Останній характеризується надзвичайно високими темпами збільшення виробництва. Зростання спостерігається і в ряді інших країн. Так, у десятці лідерів зараз немає Франції та Великої Британії, проте з’явилися Бразилія і Мексика. Звертає на себе увагу й те, що Китай, США та Японія виробляють більше половини автомобілів світу.
Розробка й виробництво сучасних пасажирських літаків — технічно складний, наукоємний, тривалий і фінансово дорогий процес. Тому кількість країн, що можуть вирішувати це завдання, обмежена. Це такі країни, як США, Франція, Італія, Німеччина, Бразилія, Росія, Канада, Велика Британія. Тільки частина з них виробляє великі авіалайнери, що перевозять понад 150 пасажирів на відстань у 4000 км і більше. У світі є два безперечні лідери — американський «Боїнг» і європейський «Аеробус», між якими триває гостра конкурентна боротьба. Виробництва компанії «Аеробус» зосереджені в чотирьох країнах: Франція, Німеччина, Велика Британія, Іспанія (мал. 4). Остаточне складання авіалайнерів здійснюється в Тулузі (Франція) і Гамбурзі (Німеччина). У виробництві регіональних літаків є також два лідери — канадська компанія «Бомбардье» і бразильська «Ембраер».
Мал. 3. «Фольксваген» — німецька автомобільна компанія зі штаб-квартирою у Вольфсбурзі. У різних країнах світу налічується понад 100 підприємств, які виготовляють продукцію цієї марки (у 2014 р. вироблено 9919 тис. автомобілів). Тільки в Китаї, де продається майже 3 млн автомобілів «Фольксваген» на рік, працюють 17 таких заводів.
Дуже незначною є кількість країн, що володіють технологіями з виробництва ракетної техніки та космічних апаратів. Серед них — США, Росія, Китай, Франція, Велика Британія, Індія, Україна. Значних успіхів досяг Китай, який у 2011 р. здійснив запуск орбітальної станції і провів перше стикування.
Певні особливості має географія суднобудування. Виробництво морських суден орієнтується на існування портів, вартість робочої сили, наявність конструкційних матеріалів (сталі), можливості кооперування. При цьому, на відміну від авіабудування, лідерами суднобудування зараз є країни Азії (Китай, Південна Корея і Японія). У Китаї воно визнано одним із найважливіших напрямків господарської діяльності, але на сьогодні місцева промисловість ще не в змозі виробляти все необхідне обладнання для суден. Корейське суднобудування від самого початку створювалося як експортне виробництво, тому більшість суден виготовляються для іноземних замовників. Дещо втратили свої позиції США (найбільший виробник військових суден) та країни Західної Європи (тут будуються спеціальні, технічно складні судна та великі пасажирські лайнери). Не змінилася тільки висока концентрація суднобудування — десятка лідерів виробляє понад 95% загального тоннажу морських суден (мал. 5).
Мал. 4. Двопалубний реактивний пасажирський авіалайнер Аеробус А380 — найбільший серійний літак у світі (висота — 24,08 м, довжина — 72,75 м, розмах крила — 79,75 м). Він перевозить 525 пасажирів у салонах трьох класів або 853 в однокласовому варіанті. Може здійснювати безпосадочні перельоти на відстань понад 15 тис. км.
Мал. 5. Японський супертанкер «Кнок Невіс» понад три десятиліття був найбільшим судном світу. Довжина супертанкера становить 458 м, а ширина — 69 м (за розмірами це п'ять футбольних полів). Він здатний перевозити понад півмільйона тонн нафти.
Мал. 6. Машинобудування світу.
Мал. 7. Виробництво сучасних комп'ютерів має коротку, але бурхливу історію. Основними її результатами стало збільшення швидкості роботи, зменшення розмірів, зниження вартості, розвиток програмного забезпечення і спрощення процесу користування. Перші електронно-обчислювальні машини, які з'явилися понад 70 років тому, являли собою гігантські комплекси, що займали великі кімнати.
Основними центрами виробництва рухомого складу для залізниць вважаються країни Західної Європи, Китай, США і Японія. Європейським лідером є Франція, де компанією «Алстом» розроблено високошвидкісні електропоїзди з двома локомотивами.
4. Точне машинобудування.
У світовій електротехнічній промисловості склалася спеціалізація регіонів і країн на виробництві окремих видів продукції. Невелика група розвинених країн Західної Європи — Німеччина, Велика Британія, Франція, Італія, а також США та Японія — найбільші виробники дорогого, часто унікального промислового обладнання, наприклад потужних генераторів для електростанцій. Випуск масової продукції, у тому числі побутової техніки, поступово переміщується до менш розвинених регіонів світу, у першу чергу до Східної і Південно-Східної Азії.
Географія електронної промисловості також складалася поступово. Спочатку перші позиції в ній зайняли США, Японія та країни Західної Європи. Потім до цієї групи приєдналися окремі країни Азії, де електроніка стала важливим напрямком міжнародної спеціалізації. Зараз лідером є Китай.
Змінювались і основні види продукції. Спочатку в найбільших обсягах виробляли побутову апаратуру (радіоприймачі, телевізори), потім різні види техніки для обробки інформації — від калькуляторів до персональних комп’ютерів і суперкомп’ютерів. В останні два десятиліття світ переживає «бум» мобільних пристроїв, які за обсягами виробництва витіснили побутову техніку. Перше місце за виробництвом смартфонів упродовж кількох останніх років посідає південнокорейська компанія «Самсунг». Тільки за один рік вона виробляє понад 300 млн смартфонів. На другому місці — американська корпорація «Еппл», відома своїми інноваційними технологіями та вишуканим дизайном.
Найбільшими виробниками персональних комп’ютерів, що використовуються в побуті, навчанні та на виробництві, є Китай, США та Японія (див. таблицю) (мал. 7). Однак комплектуючі для них випускають і в інших країнах, у першу чергу азіатських. США є лідером у виробництві потужних суперкомп’ютерів, які, зокрема, використовуються із військовою метою.
У 1951 р. в Києві під керівництвом академіка С. О. Лебедева було створено першу в колишньому Радянському Союзі ЕОМ — МЕЛМ (Мала електронна лічильна машина). Незважаючи на наявність у її назві слова «мала», вона розміщувалася на площі в 60 м2 і налічувала 6 тис. електровакуумних ламп. На її основі через шість років було розроблено ЕОМ «Київ», яка використовувалась у наукових та інженерних проектах, для дистанційного управління складними технологічними процесами (наприклад на конверторі металургійного комбінату).
Таблиця
НАЙБІЛЬШІ ВИРОБНИКИ КОМП'ЮТЕРІВ
Компанія | Країна | Комп'ютери, млн шт. | Частка у світовому виробництві, % |
Леново (Lenovo) | Китай | 57 | 21 |
Х'юлетт Паккард (Hewlett-Packard) | США | 53 | 19 |
Делл (Dell) | США | 39 | 14 |
Еппл (Apple) | США | 20 | 8 |
Ейсер (Acer) | Тайвань | 19 | 7 |
Усього | 276 | 100 |
Головне
• У світі склалися три найбільші центри машинобудування: Північноамериканський, Західноєвропейський, Східноазіатський.
• Серед окремих країн за загальною вартістю продукції машинобудування лідерами є Китай, США, Японія, Німеччина, Італія та Франція.
• Особливе місце в машинобудуванні займають верстатобудування й виробництво промислової робототехніки, оскільки вони впливають на технічне оснащення всіх машинобудівних виробництв.
• Найпотужнішими виробниками промислових роботів є Японія та Німеччина.
• Десята частина вартості продукції світової промисловості припадає на автомобілебудування, лідерами якого є Китай, США, Японія.
• Основні види продукції електроніки: комп’ютери, мобільні пристрої, побутова апаратура. Лідерами з виробництва електроніки є Китай, США, Японія, Німеччина, Нідерланди, Південна Корея.
Домашнє завдання:
1.Опрацьовуємо матеріал п. 29 та мою для вас підбірку.
2. На к.к. наносимо центри машинобудування всіту.
3. Дайте відповідь на наступні запитання:
1. Охарактеризуйте три найбільші центри машинобудування.
2. Які існують відмінності в спеціалізації машинобудування розвинених країн і країн, що розвиваються?
3. Розкажіть про географію загального машинобудування.
4. Розкажіть про відмінності у складі країн — найбільших виробників літаків і морських суден.
5. Назвіть основні види продукції електроніки та поясніть їх географію. 6. За картою порівняйте спеціалізацію машинобудування в районах: Токіо (Японія) та Сіетл (США).
6. Зберіть дані про комп'ютери різних поколінь. З'ясуйте сфери їх застосування та напрямки, у яких відбувалася їх еволюція (вдосконалення).
7. Чому Китай демонструє надзвичайно високі показники приросту обсягів виробництва продукції машинобудування?
Географія 10 клас
Тема: Канада. Дослідження 23.
Пропоную переглянути:
МІСЦЕ У СВІТІ ТА РЕГІОНІ.
Канада — найбільша за розміром території держава Америки, що займає 41 % площі Північноамериканського континенту і друга у світі після Росії. Суходільний кордон країна має лише зі США. Рельєф країни здебільшого рівнинний. На заході простягаються пасма Кордильєрів — Берегові хребти, Скелясті гори та гори Маккензі. Далі на схід поверхня стає рівнинною, на півосторові Лабрадор рельєф височинний. Канада багата на внутрішні води. Близько 14 % її території займають острови Канадського Арктичного архіпелагу, більша частина яких розташована за полярним колом. Попри величезні простори країни, комфортні помірні природно-кліматичні умови для життя є лише на порівняно вузькій смужці на півдні, вздовж канадсько-американського кордону. Натомість, на більшій частині території формується субарктичний і арктичний клімат. Саме тому, посідаючи друге місце в світі за величиною території, за кількістю населення Канада поступається значно меншим за площею країнам.
НАСЕЛЕННЯ.
За кількістю населення величезна за площею Канада сумірна з такими країнами, як Польща або Марокко. Для її демографічної ситуації характерні збалансовані народжуваність і смертність. Природний приріст становить 3—4 %, додатковий (до 6 % на рік) забезпечує імміграція. Проте останніми роками уряд прагне скоротити приплив іноземців, обмежуючи трудові міграції найбільш затребуваними для країни видами професій.
Світ у просторі й часі
Становище корінних народів
Індіанці зазнали значних утрат у колоніальних війнах між Великою Британією та Францією. Але найбільш руйнівні наслідки мало викоренення традиційної культури (вірувань, ритуалів, кочового способу життя). У 2008 р. уряд Канади приніс вибачення за таку політику, що за стандартами ООН прирівнюється до геноциду. Нащадкам постраждалих було сплачено компенсацію (2 млрд канадських доларів). Нині уряд забезпечує усі громадянські права та популяризує традиційну культуру корінних мешканців.
Так само, як і у США, канадське суспільство є «плавильним казаном» народів і рас. Близько 76 % населення мають європейське коріння (переважають англійці, шотландці, французи, ірландці, німці). Афро-канадці становлять лише 3 %, натомість понад 10 % мешканців є вихідцями з країн Азії. Частка корінних народів Америки — індіанців та інуїтів, які живуть за полярним колом, невелика — понад 4 %. У Канаді функціонують дві державні мови — англійська та французька. Англомовного населення більше — 78 %. Франкомовні ж канадці проживають переважно у провінції Квебек і мають сильне відчуття власної ідентичності — так званий квебекський сепаратизм.
Доволі великою є спільнота канадців українського походження — понад 1,3 млн осіб (3,6 % населення країни). Багато з них зберігають культурну ідентичність і говорять українською мовою. Канадська українська діаспора — друга за величиною після Росії. Масові переміщення українців до Канади відбувалися під час чотирьох хвиль еміграції починаючи з ХІХ ст., і тривають дотепер. Канадський уряд заохочував переселенців з українських земель влаштовувати колонії у степових районах Альберти, Саскачевану і Манітоби, щоби пришвидшити їх сільськогосподарське освоєння. Згодом українські переселенці осідали здебільшого в індустріальних районах Онтаріо та Квебеку. Нині найбільше наших земляків проживає у провінціях Онтаріо, Альберта, Британська Колумбія, Манітоба, Саскачеван. У Канаді діють неурядові організації українців культурного, освітнього та соціально-політичного спрямування є школи, в яких навчання ведеться водночас і англійською, і українською мовами.
Населення Канади розміщене вкрай нерівномірно. На тлі загального тяжіння на південь сформувалися кілька густо заселених районів. Найбільшим з них є мегалополіс у провінції Онтаріо — так званий коридор Квебек — Уіндзор (понад 18 млн осіб), що є продовженням Приозерного мегалополісу США. Найбільші його ядра — світові міста Торонто і Монреаль та агломерація Оттава — Гатіно.
Світ у просторі і часі
Видатні українські канадці
Українські емігранти беруть активну участь у суспільно-політичному житті Канади. Так, у 1990 р. по 1995 р. найвищу посаду генерал-губернатора обіймав нащадок українських емігрантів з Буковини Рей (Роман) Гнатишин. Етнічні українці очолювали уряди провінцій Саскачеван (Рой Романів) та Альберта (Ед Стельмах).
ОСОБЛИВОСТІ СУЧАСНОГО РОЗВИТКУ.
За рівнем соціально-економічного розвитку Канада належить до провідних розвинених постіндустріальних держав світу. У ХХ ст. країна успішно здійснила індустріалізацію з пріоритетним розвитком сучасних виробництв вторинного сектору та розвинула потужний третинний сектор, приділяючи велику увагу соціальним та екологічним питанням.
Важливим чинником міжнародної спеціалізації Канади стало сусідство зі США. Інтенсивне господарське освоєння території по обидва боки кордону і сприятлива економічна політика, посилена у рамках НАФТА, сприяли залученню американського капіталу та формуванню спільного ринку між країнами.
ТРЕТИННИЙ СЕКТОР.
На цей сектор економіки припадає 70 % ВВП та понад 79 % зайнятого населення. Найбільшими його складниками є роздрібна торгівля та ділові послуги, зокрема фінансові.
Провідними центрами банківської діяльності є Торонто, Монреаль і Ванкувер. Канадська банківська система вважається однією з найбільш надійних у світі. Як і США, Канада є експортером вищої освіти, її університети користуються популярністю серед іноземних студентів. Країна активно розвиває різні форми дистанційного, зокрема онлайн навчання. Пріоритетним напрямом є розвиток науково-дослідної та конструкторської діяльності. Суми витрат на неї становлять десятки мільярдів канадських доларів щороку. Канада має 13 нобелевських лауреатів у сфері фізики, хімії та медицини. Канадські ТНК активно інвестують у новітні технології. У Ванкувері сформувався великий центр з виробництва програмного забезпечення та різних видів ІТ-послуг. Канада має один з найвищих у світі рівнів інтернет-охоплення населення (94 %). Надзвичайно динамічно розвивається туризм. У країні розташовані 17 об’єктів світової спадщини ЮНЕСКО, зокрема історичні квартали Старого Квебека, Провінційний парк Динозавр, стародавнє місце полювання на бізонів Хед-Смешт-Ін-Баффало-Джампта ін. Найбільше туристів приймають Торонто, Ніагара-Фоллс, Монреаль, Ванкувер.
Діловий центр Торонто — економічної столиці Канади
Розвиток транспорту є запорукою ефективності усієї канадської економіки, зважаючи на розмір території, великі відстані між провідними економічними центрами та віддаленість місць видобутку копалин від місць перероблення сировини й портів, через які їх експортують. Транспортна система Канади охоплює мережу залізниць, автомобільних шляхів, 10 міжнародних і сотні внутрішніх аеропортів, близько 300 морських портів на узбережжях трьох океанів. Важливу роль відіграють водні сполучення у системі Великих озер. Головні «повітряні ворота» Канади — аеропорт Торонто — Пірсон. Найбільший контейнерний морський порт — Ванкувер. Порт Монреаль розташований у глибині країни на відстані 1600 км від гирла р. Святого Лаврентія
Рекорди світу
Провінційний парк Динозавр — одне з найбільших у світі скупчень викопних решток динозаврів: там знайдено 50 їх видів; понад 500 екземплярів передано в музеї по всьому світу.
Рекорди світу
Трансканадське шосе завдовжки 8 030 км — головна автомагістраль країни, що пронизує усі десять її провінцій і сполучає узбережжя Тихого й Атлантичного океанів, є найдовшою в світі швидкісною автострадою.
ВТОРИННИЙ СЕКТОР.
Чинниками, що сприяли розвиткові промисловості у Канаді, є власна сировинна база і сусідство зі США, які є великим ринком для канадскої промислової продукції та джерелом інвестицій. Канаду називають «енергетичною наддержавою» за її потужні природні енергоресурси. Вона посідає шосте місце у світі за виробництвом електроенергії, 63 % якої генерують ГЕС, близько 19 % — ТЕС, 17 % — АЕС. Дешева електроенергія дає змогу розвивати енергоємні виробництва (зокрема кольорову металургію). Велику частину електроенергії експортують до США.
У розміщенні промисловості Канади є цікава особливість: виробництва, що переробляють сировину і працюють здебільшого на експорт (кольорова металургія, деревообробне, целюлозоно-паперове), розташовані у невеликих населених пунктах, тоді як більш складні, що більше орієнтуються на внутрішній ринок, сконцентровані у великих містах. Майже 50 % обсягу продукції промисловості виробляють у провінції Онтаріо, 25 % — у Квебеку. Найвища концентрація виробництва — на півдні, у районі між озерами Гурон, Ері й Онтаріо та вздовж р. Святого Лаврентія. Там оптимально поєдналися чинники близькості сировини, великого споживчого ринку, високої концентрації трудових ресурсів, наявності науково-дослідних і освітніх центрів та зручні транспортні сполучення з американським та світовими ринками. Найбільші промислові центри — Торонто, Монреаль, Гамільтон, Лондон, Оттава. Цей район має багатопрофільну спеціалізацію з домінуванням металургії, машинобудування і металооброблення. Великими промисловими центрами є Калгарі, Едмонтон, Ванкувер.
Промислову спеціалізацією Канади в міжнародному поділі праці визначає машинобудування. Серед провідних його виробництв — автомобілебудування. Хоча країна не має власних автомобільних брендів, там працюють потужні збиральні підприємства іноземних виробників, переважно із США та Японії. Частина вироблених автомобілів йде на внутрішній ринок Канади, але більшість спрямована на ринок США. Велике значення має аерокосмічна промисловість. Канадські компанії беруть участь у міжнародних проектах з виробництва обладнання для космічних апаратів та літаків. Компанія Bombardier. (Бомбардьє) — відомий виробник пасажирських літаків, що конкурують зі світовими лідерами — компаніями Боїнг та Аеробус. Канада має сильні традиції суднобудування: випускають цивільні та військові судна, зокрема криголами, пороми, субмарини та ін. Провідні центри — Ванкувер, Галіфакс.
Виробництвом міжнародної спеціалізації є нафтопереробка — хімія органічного синтезу, виробництво гуми, пластмас, фармацевтичне (центри — Калгарі, Едмонтон, Ванкувер). Значні поклади руд чорних і кольорових металів сприяли формуванню потужної металургії. Осередок чорної металургії виник у Приозер'ї. Сталеливарною столицею країни є Гамільтон, низку підприємств зосереджено в Торонто, Монреалі. Канада посідає третє місце в світі за виробництвом алюмінію, яке тяжіє до дешевої гідроенергії у провінціях Квебек та Британська Колумбія (сировину імпортують з країн Карибського басейну). Великі простори тайги обумовили розвиток деревопереробної та целюлозно-паперової промисловості (великим центром є Ванкувер). Виробництво харчових продуктів розвивається у більшості великих міст. Приморські провінції Нью-Брансвік, Острів Принца Едварда, Нова Шотландія спеціалізуються на перероблені риби й морепродуктів, степові провінції Альберта, Саскачеван, Манітоба — на переробленні м’яса, зернових і технічних культур.
ПЕРВИННИЙ СЕКТОР.
Для багатьох провінцій Канади первинний сектор економіки є основним джерелом надходжень. Маючи багату мінерально-сировинну базу і високий рівень технологічної оснащеності, що дає змогу освоювати ресурси в суворих кліматичних умовах півночі, Канада сформувала потужну гірничовидобувну промисловість. Розробляють залізні, мідні, свинцево-цинкові, нікелеві, молібденові, кобальтові руди, титан, золото, срібло, платину (провінції Квебек, Онтаріо, Манітоба, Альберта, Британська Колумбія, Північно-Західні території, Юкон). Нафту і природний газ видобувають переважно у провінції Альберта. З нерудної сировини експортне значення має видобуток азбесту і калійних солей.
Канада посідає третє місце в світі (після Росії та Бразилії) за запасами промислової деревини. Лісове господарство та лісозаготівля стали невід’ємною частиною канадської економіки. Канада — найбільший світовий постачальник газетного паперу, за експортом пиломатеріалів поступається лише США. У багатьох невеликих населених пунктах лісозаготівля є головним джерелом надходжень для громад. У прибережних районах країни добре розвинене рибальство. Обсяг промислового вилову риби обчислюють сотнями тисяч тонн або мільярдами доларів у вартісному еквіваленті. Особливо важливу роль рибальство відіграє в економіці приатлантичних провінцій, де воно є традиційним видом зайнятості населення і частиною культури регіону.
На сільське господарство припадає 1,8 % ВВП Канади і близько 2 % зайнятого населення. Воно належить до експортних виробництв: країна посідає третє місце в світі (після США й Австралії) за експортом пшениці, шосте — за експортом ячменю, є великим виробником та експортером м’яса. У Канаді розрізняють два типи сільського господарства. Малозаселені степові провінції Манітоба, Саскачеван і частково Альберта є продовженням «пшеничного поясу» США. Там вирощують зернові й олійні культури і на їх кормовій базі, а також використовуючи пасовища, розводять велику рогату худобу. Значна частина виробленої продукції йде на експорт. Другий тип сформувався у густозаселених провінціях Онтаріо, Квебек і Британська Колумбія. Йому властива більш широка спеціалізація з переважанням тваринництва молочно-м’ясного спрямування та вирощування овочів і фруктів, воно орієнтоване на місцеві ринки великих міст.
Лісозаготівля є міжнародною спеціалізацією Канади
ЗОВНІШНІ ЕКОНОМІЧНІ ЗВ’ЯЗКИ.
Провідну роль відіграє торгівля товарами. Канада має негативне сальдо зовнішньої торгівлі. Її особливістю на тлі більшості високорозвинених держав світу є велика частка мінеральної сировини у структурі експорту. Основні статті експорту —автомобілі, промислове устаткування, літаки, телекомунікаційне обладнання, хімікати, пластик, добрива, целюлоза та папір, деревина, нафта і природний газ, електроенергія, алюміній та інші кольорові метали. Імпорт: автомобілі й комплектувальні, хімікати, нафтопродукти, споживчі товари та ін. Якщо і експорт, і імпорт охоплюють одні й ті самі групи товарів, то це свідчить про високий рівень інтеграції канадських виробництв у міжнародні технологічні ланцюги, а також про ємність канадського споживчого ринку, що прагне максимально розширювати асортимент продукції. На торгівлю послугами припадає лише 17 % всього експорту країни і 19 % імпорту. Переважно це ділові та фінансові послуги і туризм. Найтісніші інвестиційні зв’язки країна має зі США, країнами ЄС, Японією та Китаєм.
Канада — важливий економічний та політичний партнер України. Вона була серед перших, хто визнали незалежність України у 1991 р. Значною мірою двосторонні зв’язки обумовлені роллю української діаспори. З 2017 р. вступила в дію угода про вільну торгівлю між Україною та Канадою, що позитивно позначилося на товарообігу. Канада інвестує в економіку України. Активну участь у реалізації програми гуманітарного співробітництва бере Конгрес українців Канади.
Дослідження 23.
Тема: Порівняння характеристики машинобудування Канади, США та Бразилії.
ЗАВДАННЯ
1. Охарактеризуйте місце Канади в Америці та світі.
2. Як міграційні процеси позначаються на кількості, етнічному складі та культурному житті населення Канади?
3. Населення Канади сконцентровано на півдні країни. Чому?
4. Які особливості третинного сектору канадської економіки вказують на те, що це високорозвинена постіндустріальна країна?
5. Які виробництва вторинного сектору визначають міжнародну спеціалізацію Канади?
6. Покажіть на карті світові міста та найбільші промислові центри країни. Як спеціалізація первинного сектору економіки Канади пов’язана з особливостями її природних умов і ресурсів?
7. Уявіть, що ви — український урядовець. Як би ви використали потенціал української діаспори у реформуванні нашої економіки?
8.Обчисліть середню густоту населення Канади. Порівняйте її з густотою населення США, Німеччини, Японії та України.
9.РОБОТА З КАРТОЮ:
1. Назвіть найбільші за площею провінції і території Канади. Де вони розташовані?
2. Назвіть провінції з найбільшою щільністю населення. Де вони розташовані? Чи є вони і найбільшими за площею?
3. У яких провінціях і територіях найменша щільність населення? Чому?
10. Висновок.
