Добрий день.
сьогодні 17 травня 2024 року.
Запрошую на урок географії учнів 7 та 9 класів.
Географія 7 клас
Тема:Використання природних багацтв материків та океанів.
Пропоную переглянути:
Природні ресурси — це частина природного або географічного середовища, сукупність природних умов життя та господарської діяльності людей. Це компоненти та сили природи, які використовують або можуть бути використані у майбутньому як засоби виробництва або предмети споживання для задоволення різноманітних безмежних потреб суспільства та підвищення якості життя людей. Розподіл і концентрація природних ресурсів, які належать до компонентів природи, визначаються на Землі певними природними закономірностями.
Природні ресурси материків і океанів поділяють за видами на мінеральні, кліматичні, водні, земельні, лісові, біологічні, рекреаційні тощо.
З огляду на господарське використання, їх можна поділити на такі групи:
За територіальною належністю | За вичерпністю | ||
глобальні (світові ресурси) | національні (розташовані на певній території) | вичерпні | невичерпні |
Ресурси, які під час їх видобутку та використання не відтворюються природою або відновлюються в терміни, значно більші порівняно зі швидкістю їх господарського використання, називають вичерпними.
Окремі з вичерпних ресурсів у свою чергу є відтворюваними — деякі мінеральні ресурси, наприклад, солі, які осідають у лиманах, озерах або інших водоймах, ґрунти, рослинний і тваринний світ.
Невідтворювані природні ресурси — це ті, використання яких можливе лише один раз. їхнє використання призводить до виснаження та вичерпання запасів таких ресурсів. їхнє поповнення неможливе, адже вони виникли мільйони років тому й умови, в яких вони колись утворилися, відсутні або відбуваються дуже повільно. До таких невідтворюваних ресурсів належать багатства надр Землі — горючі, металічні та неметалічні корисні копалини тощо.
Природні ресурси, існування яких необмежене часом, називають невичерпними. За будь-якого інтенсивного споживання їхня кількість не зменшується або мало зменшується. До них належать: кліматичні та гідрологічні ресурси, енергія рік, сонячна енергія, енергія вітру та морських припливів, дощі, вода як засіб транспортування.
Класифікація природних ресурсів.
Як природні тіла та компоненти географічної оболонки Землі, природні ресурси мають певну класифікацію і поділяються на такі групи:
• які виділяються за ознакою їх належності до природних систем: ресурси Землі (атмосфера, гідросфера тощо), планетарні (внутрішня енергія Землі тощо), космічні (сонячна енергія тощо);
• які виділяються за ознакою їх належності до природних систем: елементи природних систем (види рослин і тварин, гірські породи та мінерали, ґрунти тощо), результати функціонування елементів природних систем (поліпшення родючості ґрунтів, зростання поголів’я та маси тварин тощо).
(Ці ресурси складно віднести до суто природної класифікації, адже вони є результатом взаємодії природи і суспільства, продуктом впливу людини на природу.);
• за видом і тривалістю проходження їх кругообігу: довготривалого кругообігу (космічні, геологічні) та короткотривалого кругообігу (кругообіг води, кругообіг повітря);
• за характером розміщення на поверхні землі: відносно рівномірно розподілені (атмосфера тощо) та зосереджені на певних територіях (елементи гідросфери, літосфери тощо);
• за можливістю їх переміщення територією: такі, що переміщуються природно (повітряні маси, вода, тварини тощо) і такі, що не переміщуються (рослини тощо);
• за належністю до компонентів природи: мінеральні, земельні, водні, лісові, рекреаційні й інші. Систематизація даних про різні види природних ресурсів пов’язана з складанням відповідних реєстрів (наприклад, земельний кадастр) для того, щоб можна було розрахувати можливості їх використання, оцінити їх якість і кількість.
Сфери використання природних ресурсів.
Відповідно до напряму використання ресурси поділяють на паливно-енергетичні, мінерально-сировинні, продовольчі й інші природні ресурси.
Невичерпні | Вичерпні | |
відновні | невідновні | |
Енергія текучих вод, вітру, припливів і відпливів, хвильова енергія | Родючий ґрунт | Рудна мінеральна сировина (руди заліза, міді та ін.) |
Сонячна енергія | Прісні води | Паливні мінеральні ресурси |
Атмосферне повітря | Рослини і тварини | Нерудна мінеральна сировина (сірка, глина, пісок тощо) |
Зниклі види тварин і рослин | ||
За можливістю залучення до господарського використання природні ресурси поділяють на ті, які можна експлуатувати зараз і потенційні, тобто ті, які можна використовувати в майбутньому. Інколи природні ресурси не можуть використовуватись у господарстві через неможливість вивезення їх з місця видобутку.
До потенційних природних ресурсів належать ті, що перебувають на стадії вивчення або підготовки до промислової експлуатації (освоєння, розробляння). Для того щоб розпочати використання потенційних природних ресурсів, необхідні не лише додаткові знання про них, але й додаткова праця.
З розвитком людської цивілізації експлуатація та використання природних ресурсів Землі стають більш інтенсивними, що призводить до їх виснаження та деградації. У зв’язку з цим вони стають предметом дедалі більшого вивчення різних галузей науки: географії, геології, економіки, екології тощо.
Наслідки використання ресурсів людиною. Порушення природної рівноваги.
Постійні зв’язки та взаємовплив між рослинами, тваринами, людиною та компонентами навколишнього середовища створюють на нашій Землі певну екологічну рівновагу. На жаль, вона досить нестійка та вразлива. На конкретних прикладах природи материків і океанів ми ознайомилися з явищем складних взаємовідносин і взаємозв’язків між усіма компонентами природи. Зі шкільного курсу природознавства нам уже відомо про взаємозв’язки у рослинному та тваринному світі. Ви вже знаєте: щоб знищити лісових або степових тварин, їх не треба вбивати, досить зорати степ або вирубати дерева, і тварини зникнуть самі.
До появи на Землі людини, в минулому така рівновага лише інколи порушувалася внаслідок значних природних катастроф. Однією з таких природних катастроф, на думку вчених, було падіння на Землю величезного метеорита. Більшість учених переконана, що саме ця подія стала причиною порушення природної рівноваги близько 65 млн років тому, яка привела до вимирання динозаврів. Падіння метеорита супроводжував потужний вибух, у повітря потрапила значна кількість пилу, що стала на заваді проникненню сонячного проміння на поверхню Землі. Клімат став різко холоднішим. Зміни клімату змінили інші компоненти природи. Унаслідок цього зникло багато видів рослин і тварин, у тому числі динозаври. Разом із ними зникли літаючі ящери — птерозаври, морські ящери — плезіозаври, деякі плазуни та молюски.
Нині на багатьох материках, особливо в Євразії (у Монголії) та Північній Америці (у США та Канаді), знаходять цілі шари гірських порід зі скам’янілими рештками цих тварин.
Слід зазначити, що вимирання окремих видів тварин і рослин, навіть у стані природної рівноваги, є цілком природним явищем, адже природа перебуває в постійному еволюційному розвитку. Саме так відбувається природний відбір кращих представників, тобто тих, які виявилися більш пристосованими до природного середовища.
Людина, яка сама є унікальним витвором природи і суспільства, дедалі більше забруднює та знищує природне довкілля. Сьогодні рівновагу в довкіллі підтримують уже за допомогою технічних, а не природних систем. Загальна характеристика впливу людини на природу містить наслідки впливу на атмосферу шляхом забруднення. Це, зокрема, парниковий ефект — глобальне потепління клімату за рахунок збільшення вмісту вуглекислого газу в повітрі, утворення озонових дір, зменшення прозорості атмосфери та збільшення хмарності, смог, тобто димні тумани, які виникають унаслідок хімічних реакцій у повітрі під час його забруднення значною кількістю пилу та газів, кислотні дощі, які утворюються у разі викидів у повітря сірчистих сполук і оксидів азоту. Під час використання водних ресурсів зменшується кількість якісної, чистої прісної води, порушується життєдіяльність живих організмів водойм, вимирають окремі види організмів (жаби, комахи, риби), порушуються ланцюги живлення. У використанні земельних ресурсів з’являються проблеми, пов’язані зі зменшенням території, що вкрита рослинністю, зменшенням площі лісів, зниженням родючості ґрунтів і спустеленням, пиловими бурами, селями, погіршенням умов росту та розвитку рослинного світу, міграцією небезпечних речовин у гідросферу, накопиченням небезпечних речовин у біологічних ланцюгах живлення. Ситуація з використанням деяких видів корисних копалин близька до критичної. За прогнозами, алюмінію вистачить на 570 років, заліза — на 250 років, цинку — на 19 років, олова — на 35 років. За теперішніх темпів споживання вугілля, нафти, газу людству може вистачити на 150 років.
Результатом споживання значної кількості природних ресурсів є збільшення забрудненості всіх складових біосфери. На Землі теж продовжують зникати чимало видів тварин і рослин, але причиною цього в більшості вже є антропогенні чинники, породжені діяльністю людини, а не природи.
Природне середовище дедалі частіше замінюється на штучне. Сьогодні вже більше половини населення нашої планети живуть у міських населених пунктах. Характерними ознаками міст є чимале скупчення людей, міська забудова, що витісняє природні комплекси, загазованість повітря тощо. Зростає кількість населення міст у слаборозвинених країнах, люди вирушають до міст у пошуках роботи. Площа міських поселень постійно збільшується, знищуючи території дикої природи. Кількість міст зростає, збільшується і чисельність населення в них. Особливо швидкими темпами зростають міста у доволі бідних країнах. Десятки мільйонів людей живуть тут за умов відсутності каналізації, водопроводу, очисних споруд. Такі міста, як Мехіко, Сан-Паулу, Ріо-де-Жанейро, Лагос, Калькутта й інші, перетворилися на головних забруднювачів довкілля на своїх материках. Серед особливостей міст є наявність значної кількості відходів, обсяг яких зростає прямо пропорційно зростанню великих міст. Обсяги твердих побутових відходів щороку зростають на 1-1,5 %. Накопичення чималої їх кількості потребує відведення нових земельних ділянок під звалище, спричиняє подальше забруднення атмосферного повітря та водойм, є вибухо- і пожежонебезпечним, потенційним джерелом поширення інфекційних хвороб. Зростаючи убік передмість і витісняючи природний ландшафт, сучасні міста займають величезні території, які сягають сотні квадратних кілометрів. Збільшуючись по горизонталі, сучасне місто одночасно зростає і вгору — зростає поверховість будинків. Одночасно зі зростанням міст зростає навантаження на всі компоненти середовища — атмосферу, води, ґрунти тощо.
Дедалі більші темпи розвитку людського суспільства вимагають освоєння нових земель. Масово вирубують ліси, розорюють степи, прямим наслідком чого є зміна клімату та спустелення значних територій. Природні комплекси Землі змінюються господарською діяльністю людини на антропогенні.
Учені підрахували, що 2000 р. під сільське господарство використано близько 3,5 млн км2 земельних угідь. Це майже вся придатна для вирощування сільськогосподарських культур частина планети. Тут природне середовище скрізь змінене на штучне.
Особливо високий рівень сільськогосподарського освоєння території спостерігається в країнах, розташованих у природних зонах лісостепів і степів, наприклад, в Україні в окремих областях частка розораних земель у загальній площі вже досягла 90%.
Людина осушує болота, будує нові шахти та. кар’єри, промислові підприємства, сухопутні та морські військові бази, греблі, облаштовує нові місця відпочинку в районах дикої природи. Процес порушення природної рівноваги поширюється на цілі регіони та материки. Дедалі більше забруднюється
Світовий океан. Врешті-решт, порушення природної рівноваги стає глобальним.
Антропогенні ландшафти.
До ландшафтів, у яких людина є невід’ємним компонентом, є сільськогосподарські, лісогосподарські, селетебні, водогосподарські й інші.
Сільськогосподарські ландшафти — ландшафти, які формуються у процесі використання земель, рослинний і ґрунтовий покрив яких зазнає суттєвих змін і більшою чи меншою мірою перебуває під контролем людини. За характером основних видів діяльності людей сільськогосподарські ландшафти України можна розподілити на три підкласи: польовий, лучно-пасовищний і садовий.
Лісогосподарські ландшафти — ландшафти, що формуються під впливом розвитку лісового господарства. На противагу іншим антропогенним ландшафтам лісові протягом довготривалого та різнобічного господарського освоєння не створювали, а знищували. На їхньому місці виникли сільськогосподарські, промислові й інші антропогенні комплекси. Багато сучасних лісів є складним поєднанням штучних насаджень — лісокультур і докорінно змінених залишків натуральної лісової рослинності.
З урахуванням глибини перетворення природних ландшафтів, селітебні ландшафти розподіляють на два типи: міські та сільські антропогенні ландшафти.
Водні антропогенні ландшафти виникають у процесі створення штучних водоймищ і водотоків (водосховища, ставки та канали).
Домашнє завдання:
1. Опрацювати матеріал вашого підручника та мою для вас підбірку.
2. Виписати наслідки.
ПІДГОТУВАТИСЯ до контрольної роботи.
Географія 9 клас
Тема: Узагальнення знань з розділу 4 та 5.
1. Енергетична проблема спричинена:
а) ростом енергоспоживання
б) низькою якістю паливних ресурсів
в) використанням нетрадиційних джерел енергії
2. Демографічний вибух у ХХ ст. спричинений:
а) зростанням кількості міст у світі
б) високим рівнем розвитку промисловості в розвинутих країнах
в) суттєвим зниженням рівня смертності в країнах, що розвиваються
3. Яка з міжнародних організацій координує роботу з подолання глобальних проблем людства?
а) АСЕАН
б) СНД
в) ЄС
г) ООН
4. На якому континенті знаходиться „полюс голоду”?
а) Австралія
б) Африка
в) Євразія
г) Південна Америка
5. Які частини Світового океану є найбільш забрудненими?
а) Територіальні води
б) Відкрита акваторія
в) Шельфові зони
6. Який з континентів має найбільшу частку природоохоронних територій в загальній площі?
а) Північна Америка
б) Євразія
в) Африка
г) Австралія
7. Які ліси земної кулі найбільш інтенсивно вирубуються?
а) Тайга
б) Сельвас
в) Джунглі екваторіальної Африки
8. У великих містах основним джерелом забруднення повітря є:
а) ТЕС
б) підприємства нафтохімії
в) підприємства будівельних матеріалів
г) автотранспорт
9. Рекультивація земель – це:
а) кар’єрні земельні роботи
б) відновлення порушених земель
в) оранка цілини
г) скорочення площ сільськогосподарських угідь
10. Створенню парникового ефекту сприяє збільшення в атмосфері Землі:
а) вуглекислого газу
б) сірчистого газу
в) фреонів
г) озону
11. На якому континенті найнижча тривалість життя?
а) Азія
б) Африка
в) Австралія
г) Південна Америка
12. Країна, для якої найбільш властиві сепаратистські рухи, це:
а) США
б) Індія
в) Польща
Домашнє завдання:
Для тих, хто навчається он-лайн - роботи здати СЬОГОДНІ.
Добрий день.
Сьогодні 16 травня 2024 року.
Запрошую на урок географії учнів 8 та 11-А класи.
Географія 8 клас
Тема: Дослідження 9.
Тема: Ознайомлення з об'єктами природи своєї місцевості.
Завдання:
1. Охарактеризуйте об'єктами природи рідного краю.
2. Спрогнозуйте майбутнє прородно - заповідного фонду Кіровоградщини.
3. Висновок.
Виконану роботу чекаю до наступного уроку.
Географія 11- А клас
Тема: Місце України на світовому ринку інвестицій і запозичень.
Пропоную переглянути:
1. Опрацювати інформацію подану на блозі та матеріал п. 33.
2. Зробити короткий конспект.
Добрий день.
Сьогодні 14 травня 2024 року.
Запрошую на урок ОЗ учнів 7 класу та на урок географії учнів 9 та 10 класів.
О З 7 клас
Тема: Наркотики і ВІЛ.
Пропоную переглянути:
Ти вже знаєш, що ВІЛ — відносно нова інфекція. За чверть століття тому захворювання на ВІЛ-інфекцію набуло характеру епідемії. На боротьбу з ним витрачено величезні ресурси. Та фахівцям поки що не вдалося розробити профілактичну вакцину від ВІЛ, як, наприклад, від віспи, поліомієліту, багатьох інших небезпечних інфекцій.
Однак зусилля вчених не були марними. Знайдено ліки, які подовжують життя інфікованих. Ефективні тести уможливлюють запобігання інфікуванню ВІЛ при переливанні донорської крові та пересадці органів.
Проте вирішальна роль у боротьбі з епідемією ВІЛ/СНІДу належить профілактичній освіті. Адже особливості поширення цієї інфекції дають змогу кожному захиститися від неї, якщо він володіє необхідними знаннями і життєвими навичками.
Що глибше ти знайомишся з цією проблемою, то чіткіше усвідомлюєш важливість покладеної на тебе місії — передавати свої знання іншим. Старші члени твоєї родини — батьки, дідусі й бабусі — свого часу не отримали профілактичної освіти, тому в них можуть виникнути запитання. На деякі з них ти вже знаєш відповіді, а на деякі — поки що ні. У цьому навчальному році ти поповниш свої знання і станеш ще надійнішим джерелом інформації з проблеми ВІЛ/СНІДу.
Молодь в епіцентрі епідемії
Епідемію ВІЛ/СНІДу називають молодою не лише тому, що вона почалася не так давно, а й тому, що передусім уражує молодь. Половину нових випадків інфікування реєструють серед осіб віком від 15 до 24 років.
Однак молоді люди не володіють достатньою інформацією про ВІЛ і СНІД, у багатьох із них не розвинені життєві навички застосування відповідних знань на практиці. Трагічним наслідком цього є непропорційно високий рівень інфікування серед молоді. Директор Об’єднаної програми ООН з ВІЛ/СНІДу Пітер Піот зазначив: «Молодь, без сумніву, не володіє ні інформацією, ні ресурсами для захисту від ВІЛ. Щодня інфікуються понад 6 тисяч молодих людей. Кожному з цих випадків можна було запобігти. Профілактика недорога і доступна, на одного випускника школи достатньо 8 доларів на рік. У країнах, де скоротилася кількість нових випадків інфікування, найвагоміших результатів було досягнуто саме серед молоді».
Особливості поширення ВІЛ-інфекції в Україні
Порівнюючи поширення епідемії ВІЛ/СНІДу в Україні з іншими країнами світу, можна зробити такі висновки:
Статистика ВІЛ/ СНІДу в Україні
Наркотики і ризики інфікування ВІЛ
Ін’єкційне введення наркотиків — найкоротший шлях до зараження ВІЛ: через спільний шприц, голку, інші предмети, на яких є залишки крові.
Перший крок на шляху до цієї небезпечної звички — куріння. Ті, хто курить, у 7 разів частіше зловживають алкоголем і в 11 разів частіше вживають наркотики.
Уперше спробував у компанії. Напевно, як усі. Тепер все інакше: кинув школу, щоранку прокидаюсь із думкою, що я свиня, що марную кожен день. Обіцяю собі, що більше не буду, а ввечері знову все спочатку...»
Дехто думає, що поки не колешся, усе нормально, небезпеки немає. Та як він помиляється! Психоактивні речовини змінюють свідомість людини, послаблюють інстинкт самозбереження, призводять до втрати моральних орієнтирів.
У стані сп’яніння людина може погодитися сісти в автомобіль до незнайомця, стати жертвою зґвалтування. Але найнебезпечніше, коли споживачі наркотиків «пускають по колу» один-єдиний шприц. Якщо серед них є ВІЛ-інфікований, він інфікує їх усіх. Саме так ВІЛ поширився серед тих, хто вживав ін’єкційні наркотики в Україні. Цей шлях і досі є основним.
Ін’єкційне введення наркотиків — найкоротший шлях до зараження ВІЛ.
Половину нових випадків ВІЛ-інфікування у світі реєструють серед людей віком від 15 до 24 років.
Темпи розвитку епідемії ВІЛ/СНІДу в Україні на сьогодні є одними з найвищих у світі. За темпами поширення ВІЛ серед молоді 15—24 років Україна посідає перше місце в Європі.
Молоді люди не володіють достатньою інформацією про ВІЛ/СНІД і не озброєні життєвими навичками для застосування необхідних знань на практиці.
Профілактична освіта молоді відіграє вирішальну роль у боротьбі з поширенням ВІЛ/СНІДу.
Домашнє завдання:
1. Опрацювати матеріал п. 29 та мою для вас підбірку.
2. Знати модуль.
Географія 9 клас.
Тема: Комп'юторне програмування як вид економічної діяльності.
Дослідження 6"а".
Пропоную переглянути:
Фінансові послуги є основою сучасної економіки. Будь-яка господарська діяльність так чи інакше залежить від послуг, які забезпечуються фінансовим сектором.
Ринок фінансових послуг виконує роль посередника руху коштів від їх власників до користувачів.
Фінансова установа - це юридична особа, яка відповідно до закону надає одну чи декілька фінансових послуг, а також інші послуги , пов'язані з наданням фінансових послуг, у випадках, прямо визначених законом, та внесена до відповідного реєстру в установленому законом порядку. До фінансових установ належать банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії та інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг, а у випадках, прямо визначених законом, - інші послуги , пов'язані з наданням фінансових послуг.
Найбільші міжнародні фінансові центри – Лондон, Нью-Йорк, Сінгапур, Сянган (Гонконг), Токіо
Рейтинг світових фінансових центрів Місто | Місце | Бали | Опис |
Лондон | 1 | 765 | Лідерство більш ніж за 80 % показників. Плюси: співробітники, доступ до ринків (ЄС, Східна Європа, Росія, Близький Схід), фінансове регулювання. Проблеми: ставки податку на прибуток, транспортна інфраструктура, операційні витрати |
Нью-Йорк | 2 | 760 | Лідерство більш ніж за 80 % показників. Плюси: співробітники і ринок США. Мінуси: фінансове регулювання, зокрема, закон Сарбейнса-Окслі |
Гонконг | 3 | 684 | Успішний регіональний центр. Відмінні результати за більшістю показників, зокрема в регулюванні. Високі витрати не знижують конкурентоспро-можність. Реальний кандидат на перетворення в глобальний фінансовий центр |
Сінгапур | 4 | 660 | Сильний центр за більшістю показників, зокрема з регулювання банківського сектора. Мінуси: загальна конкуренто-спроможність. Другий найбільший фінансовий центр Азії |
Цюріх | 5 | 656 | Сильний спеціалізований центр. Ніша – обслуговування багатих клієнтів (private banking) та управління активами. Мінуси: невеликий пул професіоналів і невисока загальна конкурентоспроможність |
Франкфурт-на-Майні | 6 | 647 | Сильний центр за більшістю показників, зокрема з регулювання банківського сектору. Місце, де розміщена штаб-квартира Європейського центрального банку |
Офшорна зона - один із видів вільних економічних зон, що належать до сервісних вільно-економічних зон, особливістю яких є створення для підприємців сприятливого валютно-фінансового та фіскального режимів, високий рівень та законодавчі гарантії банківської та комерційної секретності, лояльність державного регулювання.
Синоніми офшорної зони — офшорний центр, безподаткова зона, податковий притулок, податкова гавань.
Термін «офшорна зона» загалом має на увазі будь-яку країну з низькою або нульовою податковою ставкою на всі або окремі категорії доходів, певний рівень банківської або комерційної секретності, мінімальну або повну відсутність резервних вимог центрального банку або обмежень у конвертованій валюті.
Особливістю офшорної юрисдикції є поширення пільгового режиму виключно на нерезидентні компанії (тобто такі, які не здійснюють діяльність на території юрисдикції) і, що найважливіше, забезпечення ефективного режиму фінансової секретності.
Дослідження 6"а".
Тема: Фінансові послуги.
Завдання:
1. Аутсорсинг переваги і недоліки.
2. Країни-лідери на світовому ринку програмування.
3. Висновок.
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ:
1. Опрацювати відповідний параграф підручника 46 та мою для вас підбірку.
2. Дослідити домашню побутову техніку (її виробників).
3. Стор. 245 завдання 6 виконати письмово.
4. Доповніть речення:
Фінансові послуги – це…
Світові центри фінансової діяльності –це…
Країни-офшори – це…
Найбільші фінансові установи в Україні – це…
5. Дослідження чекаю до наступного уроку.
Географія 10 клас
Тема: Україна в геогполітичному вимірі.
Пропоную переглянути:
Геополітика – наука, яка розглядає вплив географічних чинників на внутрішню і особливо зовнішню політику держав і націй.
На розвиток держави географічне положення немає впливу.
В Україні назріла ситуація і розуміння того, що зовнішні і внутрішні умови створюють можливості мобілізації ресурсів, перш за все людських, підприємницьких, інтелектуальних для здійснення макроекономічного прориву.
Сепаратизм – це політична діяльність, спрямована на відокремлення етнічної, культурної, релігійної або іншої спільноти від основної частини країни.
З травня 2008 року наша держава входить до складу Світової організації торгівлі (СОТ).
Відносини Україна – ЄС – це двохсторонні відносини між Україною та ЄС у галузі міжнародної політики, економіки, освіти, науки, культури тощо.
Представництво Європейської комісії в Україні було відкрито у вересні 1993 року.
Менталітет – усі переконання, відносини, стосунки, погляди, образ мислення соціальної групи (нації) або індивіда, на який впливають соціальні, культурні та біологічні фактори.
АСЕАН – інтеграційне об’єднання країн Європи.
• Геополітичні центри сили – найбільш потужні за економічним, військовим. науково – технічним, фінансовим та людським потенціалами країни та їх об’єднання. У сучасних умовах можна виділити сім основних геополітичних центрів сили: США, Росія, Євросоюз, Китай, мусульманський світ, Японія, Індія. Сполучені Штати Америки - найвпливовіший центр сили.
Домашнє завдання:
1. Опрацювати матеріал п. 37 та мою для вас підбірку.
2. Дайте відповіді на запитання:
• Яка головна мета зовнішньої політики України? (Ст. 18 Конституції України)
• Чому після здобуття незалежності, стратегічно важливою постала проблема визначення національних інтересів і позиціювання держави на геополітичній карті світу?
• Які геополітичні центри сили мають найбільший вплив на Україну?
• Що таке ТНК та яка їх роль у глобальних економічних відносинах? Які ТНК відомі в Україні? Продукцією яких ТНК користувались ви або ваша сім’я?
• Охарактеризуйте структуру експорту та імпорту товарів і послуг України. Які країни є основними торговельними партнерами України?
Добрий день.
Сьогодні 13 травня 2024 року.
Запрошую на урок географії учнів 7,8 та 11-Б класи.
Географія 7 клас
Тема:Пч. Льодовитий океан. Практична роблота № 12"г".
Пропоную переглянути:
Практична роблота № 12"г".
1. Позначте на к.к. моря океану.
2. Позначте на к.к. острови в океані.
3. Позначте на к.к. протоки, архіпелаг.
4. Висновок.
Домашнє завдання:
1. Опрацювати тему відповідно до вашого підручника та мою для вас підбірку.
2. Виконати і надіслати на перевірку практичну роботу 12 " г ".
Географія 8 клас
Тема: Природа Кіровоградської області.
Пропоную переглянути:
Область розташована в центрі України, між річками Дніпро та Південний Буг, у південній частині Придніпровської височини. Рельєф території рівнинний на Придніпровській низовині і хвилястий – на Придніпровській височині. Новоукраїнський район розташований на Придніпровській височині. Поверхня - підвищена пологохвиляста лесова рівнина розчленована ярами, балками, каньйоноподібними і прохідними долинами. На півдні висота до 269 м над рівнем моря (найбільша в Кіровоградській області).
Середня висота височини у межах області 150-180 м. Поверхня височини густо розчленована долинами Південного Бугу, Собі, Синюхи, Гірського Тикича, Росі, Інгулу, Інгульця, Саксагані й інших річок. Більшість долин має 3-4 чітко виражені тераси. Глибина врізу долин сягає 80-90 м. Поширені також залишкові прохідні долини глибиною 15-40 м (іноді до 50 м). З наближенням до Дніпра, а також до Південного Бугу вододіли звужуються й мають вид увалів із пласкою поверхнею. Значно збільшується кількість балок і ярів.
Площі, зайняті водними об’єктами, займають 3,5% території області. Географічна мережа складається з 438 річок загальною довжиною 5558 км. Територією області протікають найбільші ріки України – Південний Буг та Дніпро, всі інші річки належать до їх басейнів. Середні річки – Синюха, Інгул, Інгулець, Чорний Ташлик, Велика Вись, Тясмин, Цибульник, Ятрань. Нараховується 202 малі річки довжиною більше 10 км.
Територією Новоукраїнського району протікають річки Чорний_Ташлик з притоками Плетений Ташлик, Грузька та Помічна, а також Сухий Ташлик. На території району 236 ставків з площею водного дзеркала 989 га, 13 водосховищ з площею водного дзеркала 571,3 га. Прогнозні й затверджені запаси підземних вод становлять 1,5 млн м3 на рік.
Клімат області помірно континентальний. Середні температури січня становлять -5-6°С, липня – +20-21°С. Зима м’яка з частими відлигами, літо тепле, сухе. Тривалість безморозного періоду 160-170 днів. Середньорічна кількість опадів становить 430-520 мм, максимальна випадає у теплий період року (близько 70%). Днів з опадами за рік 120-140.
Ґрунти областi мають високу родючість. Ґрунтовий покрив областi характерний для перехідної зони від південного лісостепу до пiвнiчного степу.
В пiвнiчнiй частинi областi переважають чорноземи потужні малогумуснi iз вмістом гумусу 5,0% та середньогумуснi із вмістом гумусу трохи більше 5,5%. Значні площі тут займають чорноземи в різному ступені реградурованi, а також чорноземи опiдзоленi, темно-сiрi опiдзоленi та сiрi опiдзоленi ґрунти.
Для пiвденно-схiдних районiв найбільш поширеними ґрунтами є чорноземи звичайні, середньо- та малогумуснi, а в пiвденнiй частинi – чорноземи звичайні малогумуснi малопотужні. У долинах річок поширені чорноземно-лучні та лучно-болотні ґрунти.
Найпоширеніші ґрунти Новоукраїнського району - чорноземи звичайні середньогумусні (62 % від загальної площі району), є також чорноземи типові середньогумусні, чорноземи опідзолені, темно-сірі опідзолені ґрунти. Із загальної площі району (166 тис. 782 га) землі сільськогосподарського призначення становлять 152 тис. 885 га, у тому числі рілля 134 тис. 690 га. (88 %).
Більшість території області лежить у зоні лісостепу, південніше від Кіровограда – зона північного степу.
Новоукраїнський район належить до лісодефіцитних: ліси та інші лісовкриті площі становлять 5 964 га (3,6 %). При цьому полезахисні лісосмуги займають 2 353 га. Багаторічні насадження займають 1813 га, з них садів - 1 473 га, сіножаті займають 814 га, пасовища - 11 883 га (переважно балки).
В області наявні лучні степи, виявлено значні ділянки справжніх степів та трапляються чагарникові степи. Степова рослинність представлена багаторічними травами, злаками: тонконіг лучний та вузьколистий, пирій повзучий, типчак, тимофіївка, ковила, волошка, молочай, ромашка, стоколос тощо. Лучна і болотна рослинність поширена в заплавах річок. Серед квітуючих степових рослин можна виділити горицвіт, барвінок, сон-траву, дикорослі іриси. У вологих тріщинах скель зростають дрібні папороті – аспленій північний, аспленій волосовидний, пухирник ламкий. Зростають також декілька видів шипшини.
Рідкісні й зникаючі рослини: астраган шерстистоквітковий, ковила волосиста, ірис злаколистий, ірис понтичний, лілія лісова, підсніжник звичайний, сон великий, барвінок малий, валеріана лікарська, звіробій звичайний, конвалія звичайна, льон жовтий та ін.
Природна рослинність Новоукраїнщини (лучна, лучно-степова, петрофільна, лісова) збереглася по долинах рачок на схилах балок, по узліссях. Площа лісів і чагарникових насаджень 1,5 тис. га. Основна лісоутворююча порода - дуб (до 84 % від загальної площі лісів), є також ясен, липа. Серед чагарників поширені щипшина, глід, терен, акація, жовта, ліщина.
Незважаючи на значне господарське освоєння території, тваринний світ області залишається відносно багатим.
Фауна області представлена досить великою кількістю видів ссавців (65 видів): косуля, лось, дикий кабан, заєць-русак, лисиця, вовк, горностай, куниця, ондатра, видра, єнотоподібний собака, їжак, бобер річковий, кріт, кажани, тощо. Багато гризунів. Найбільший представник ссавців в області є лось, найменші – бурозубка і білозубка.На території Новоукраїнського району зустрічаються дикий кабан, козуля, заєць-русак, лисиця, акліматизовані фазан, єнотовидний собака, у байраках – борсук, а також перелітні птахи та інші тварини, характерні для даної фізико-географічної провінції.
В області значне розмаїття птахів. У видовому відношенні найбільшою групою птахів є горобині, до якої відносяться горобці, шпаки, синиці, ластівки, щиглики, снігурі, а також ґави, сороки. Найбільший за розміром представник цієї групи – крук, а найменший – волове очко, корольок жовтоголовий. Поширені хижі птахи, більшість з них належить до категорії рідкісних тварин. Це яструб великий, канюк звичайний та сокіл-дербник. Зустрічаються типові навколоводні птахи, вони з’являються під час сезонних міграцій. Це – звичайна чайка (чибіс), травник, веретенник великий і зуйок малий. Досить різноманітною групою птахів є також качині, які належать до мешканців водно-болотного комплексу. Найбільш численні представники групи – крижень, чирок-тріскунок, широконіска. Багато чапель. Це – чапля сіра та руда, квак, бугай і бугайчик.
За кількістю видів виділяється також група пастушкових птахів – лиска, курочка водяна, погонич і пастушок. Місцями трапляється деркач, він занесений до Червоної книги України. Досить різноманітною групою є сови: сова сіра, вухата та болотяна, сич хатній, пугач, сипуха ( два останні занесені до Червоної книги України).
Серед земноводних найбільш численні жаби озерна та ставкова, а також кумка червоночеревна. На заліснених територіях переважає жаба трав’яна, трапляються жаба гостроморда і квакша звичайна, рідкісна – ропуха сіра, місцями звичайні часничниця і ропуха зелена. Серед плазунів є ящірка прудка, місцями – ящірка зелена. До групи нечисленних видів відносяться вуж звичайний, ящірка живородяча, черепаха болотяна. Зустрічаються види рідкісні та дуже рідкісні: до перших відносяться вуж водяний, мідянка, полоз жовточеревний та гадюка степова , а до других – полоз лісовий.
Рідкісні тварини та птахи: борсук, свиня дика, заєць сірий, їжак звичайний, козуля європейська, зяблик, славка чорноголова, дрізд чорний, соловейко східний, синиця велика, жулан, малинівка, вівсянка звичайна, сіра чапля та інші.Корисні копалини
В Кiровоградськiй області поширені родовища бурого вугілля, які відносяться до Дніпровського буровугільного басейну. В областi зосереджено 90% запасiв вугілля Дніпровського басейну. Найбільш значні родовища вiдомi в Олександрії, Балаховцi, Петровому, Михайлiвцi, Байдурiвцi. Практично все видобуте вугілля переробляється i використовується в областi.
В областi знайдені горючі сланці поблизу с. Бовтишки Олександрiвського району, невеликi родовища торфу, що розташовані в заболочених плавнях річок Мала Вись та Велика Вись, в долинах річок біля Новомиргорода, Онуфріївни.
Залiзоруднi родовища розташованi в схiднiй частинi Кiровоградської областi. Тут знаходяться Петрiвське, Ганнiвське, Артемiвське, Горiхiвське, Попельнастiвське та інші залізорудні родовища.
В областi є родовища нікелевих руд – Деренюхське, Капiтанкiвське, Липовенькiвське, Грушкiвське та iншi родовища, на базі яких дiє Побузький нiкелевий комбiнат. В Побужжi знайдено Хащуватське родовище марганцевих руд.
На території Новомиргородського та Знам’янського районiв широко розповсюджений iльменiт – основний мiнерал, що містить в собі титан.
Характерною особливістю області є наявність єдиних в Україні родовищ хромітових руд (Голованівський район).
Знайдені родовища урану: Мічурінське, Ватутiнське, Северинське та цілий ряд інших, на базі яких утворено власну мінерально-сировинну базу атомної енергетики України. Усі родовища, по наявних в них запасах, відносяться до великих.
Є промислові поклади золота – Юр’ївське та Клинцiвське родовища, якi оцінюються як великі. Разом iз золотом можливо додатково отримувати срібло. Мають місце рудовиявлення платини, вольфраму та олова. Серед цієї групи наявні рудопроявлення танталу, нiобiю. В останні роки знайдене родовище лiтiю, велике за запасами, де можливо одночасно добувати олово (Полохiвське родовище).В Кiровоградськiй областi експлуатується найбільше в Європі Заваллiвське родовище графіту. Вміст графіту в каолiнiзованих гнейсах складає 6-14%. В смт Завалля (Гайворонський район) видобуток ведеться кар’єрами. Продукцію представлено чотирма видами малозольного графiту (тигельний, елементний, олівцевий i ливарний або сріблястий) та іншими різновидами колоїднографiтових препаратів для хiмiчної, електротехнiчної та машинобудiвельної промисловостi.
Озокерит добувають у Кiровоградськiй областi з бурого вугілля. Iнженери-вуглехiмiки розробили технологiю отримання модифiкованого озокериту, що використовується у виробництвi полiграфiчної фольги, кiноплiвки.
В Кiровоградськiй областi видобувається каолiн на родовищах вогнетривких глин, що знаходяться поблизу с. Катеринiвки. Катеринiвськi каолiни застосовують як додаток до глини Часов-Ярського родовища, в результатi чого отримують вогнетривку глину з вмiстом суми окислiв алюмiнiю та титану 30%, окислiв залiза не бiльш нiж 3% та вогнетривкiстю не менш нiж 1670ºС. Таку сумiш застосовують для випалювання абразивних виробiв.
Запаси каолiнiв, що знаходяться поблизу Гайворона та Салькового, використовуються як вогнетривкi та як шамот. В 3-х кiлометрах на пiвнiчний схiд вiд Кiровограда розташоване Веселiвське родовище керамзитової сировини.
В областi присутнi багато видiв будiвельних матерiалiв: суглинки, піски, пiсчаники, бутовий камiнь, щебiнь, вапняк, мергель , кварцити тощо.Родовища суглинків знайдені поблизу смт Компанiївка, хутора Соколiвського, в Новгородкiвському районi. Великими родовищами цегляно-черепичної сировини є Новомиргородське, Васiнське, Обознiвське бiля Кiровограда та багато інших.
У великому обсязi ведеться кар’єрний видобуток бутового каменю, щебню, на який головним чином йдуть гранiти, гнейси.
Багаточисельнi жили пегматитiв є чудовою сировиною для керамічних виробiв в електротехнiцi (iзолятори). З облицювальних каменів в Кiровоградськiй областi найбільш широковикористовуються граніти, серед яких виділяються три основних різновиди: сировина рiвномiрнозерниста та порфiроподібні гранiти (Гайворонське, Кiровоградське, Аджамське, Суботське родовища); рожевi та рожево-сiрi порфiроподібні гранiти (Андрiївське, Адабашське, Бобринецьке родовища); червонi порфiроподібні та трахiтоїднi гранiти (Горiхiвське, Капустянське родовища).
В межах Новомиргородського та Маловискiвського районiв розміщуються родовища лабрадоритів. Останні знайдені на Лiкарiвському родовищi.
Декоративно-облицювальним матеріалом можуть служити лонцонiти, габбро, дiабази, якi зустрічаються поблизу Новоукраїнки, Новомиргорода, Олександрiї, Долинської.
Задовiльнi декоративні властивості мають мармур та мармурові вапняки Хащуватського та Заваллiвського родовищ бiля Побужжя.
За хiмiчним складом мінеральні води Кiровоградської областi відносяться до гiдрокарбонатних, гiдрокарбонатно-сульфатних, деколи сульфатно-гiдрокарбонатних, калiєвих та натрiєвих. Мiнеральнi води експлуатуються в смт Новгородцi. В деяких місцях областi знайдені бальнеологiчнi радонiєвi (радiоактивнi) води. На базі радонiєвої води діють санаторії в м. Знам’янцi.
Корисні копалини Новоукраїнщини – граніти (Капустинське, Горіхівське родовище та ін.), глини.
Екологія регіону
На виконання Закону України «Про Загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі України на 2000–2015 рр.» та у відповідності до обласної «Програми формування національної екологічної мережі на території Кіровоградської області на 2003–2015 рр.», затвердженої рішенням сесії Кіровоградської обласної Ради від 24 січня 2003 р. № 141, яка інтегровано входить до плану економічного та соціального розвитку області, державне управління екології та природних ресурсів в Кіровоградській області веде постійну роботу щодо виконання цього закону та по дотриманню природоохоронного законодавства на заповідних територіях та об’єктах Кіровоградщини.
Серед екологічних проблем Кіровоградщини найбільш гострими є:
Очищення зворотних вод
Як показують моніторингові спостереження, якість поверхневих вод у порівнянні з попередніми роками практично не змінилася. Малі річки степової зони області характеризуються значною мінералізацією. Їхня маловодність практично не може протистояти обсягам скиду недостатньо очищених зворотних вод. На всіх річках області виявлені підвищені концентрації заліза та цинку. Ці метали можна вважати регіональними забруднювачами.
Найбільшими забруднювачами поверхневих вод області є комунальні підприємства «Кіровоградводоканал» і «Олександрія-водоканал». Їхні скиди недостатньо очищених стоків складають 52,7% від загального обсягу по області. Комунальне підприємство «Кіровоградводоканал», яке включене до Переліку 100 найбільших забруднювачів довкілля України, проводить заходи по добудові очисних споруд, налагодженню їх роботи.
Стан атмосферного повітря
На стан атмосферного повітря найбільш суттєво впливають промислові викиди підприємств м. Олександрії, що пов’язано з виробничою діяльністю Державної Холдингової Компанії «Олександріявугілля». Наявні на підприємствах області технологічне обладнання та очисні споруди, призначені для зменшення концентрації забруднюючих речовин у викидах з метою досягнення нормативів гранично допустимих викидів, морально застарілі та фізично зношені. Діючі системи очистки практично не відновлюються в зв’язку з нестачею на підприємствах коштів на виконання таких робіт. Це, насамперед, стосується ТЕЦ № 1-2, ТЕЦ № 3, брикетних фабрик «Димитрівська» та «Байдаківська», ДХК «Олександріявугілля», викиди яких становлять приблизно 70% викидів від стаціонарних джерел забруднення в цілому по області.
Відчутної шкоди завдає повітряному басейну області експлуатація автомобільного транспорту, шкідливі викиди від якого становлять близько 60% від усієї кількості викидів в атмосферу. Причинами такого становища є несправні автомобілі, низька якість палива, незадовільний технічний стан автомобільних доріг.
Водопостачання м. Кіровограда та області питною водою
Значні обсяги підземної води подаються з відхиленням від стандарту якості: мають підвищені загальну жорсткість, вміст сухого залишку, заліза, марганцю, нітратів та аміачних сполук. Об’єктивно виникає необхідність подачі води на значні відстані.
Водопостачання питною водою м. Кіровограда здійснюється в основному дніпровською водою, що подається по міжрайонному водопроводу ОКВП «Дніпро-Кіровоград». Підземною водою місто забезпечено всього на 16%.
Зберігання, обробка та утилізація відходів
В обласний реєстр місць видалення відходів входить 36 полігонів твердих побутових відходів (ТПВ) та місць розміщення промислових відходів, а в реєстр об’єктів утворення, оброблення та утилізації відходів – 37 об’єктів. Основними джерелами утворення промислових відходів є гальванічні виробництва, зола ТЕЦ, гірничовидобувна промисловість, відпрацьовані ртутні лампи та прилади, що містять ртуть, механічний обробіток матеріалів, фарбувальне виробництво, відходи автотранспортних дільниць тощо.
Проте ситуація щодо поводження з відходами продовжує залишатися складною. Питання будівництва спеціалізованого полігону для зберігання або захоронення промислових відходів не вирішене. Частково відходи зберігаються на території підприємств, що становить загрозу для довкілля та здоров’я людей. Тільки ВАТ «Чисті метали» має спеціально побудований бункер для зберігання токсичних відходів виробництва.
Всі існуючі в області сміттєзвалища організовані понад 20 років тому, а в Кіровограді – понад 50 років тому. В населених пунктах області, прибережних захисних смугах, лісових насадженнях через недосконалість системи санітарної очистки населених пунктів постійно виникають несанкціоновані звалища ТПВ. Потребує вирішення питання реконструкції, закриття або будівництва нових сміттєзвалищ.
Стан річки Інгул
Найбільш забрудненою річкою області залишається одна з найважливіших водних артерій Кіровоградщини – Інгул. Лабораторні дослідження та санітарні правила і норми охорони поверхневих вод від забруднення вказують на те, що Інгул, особливо в межах міста Кіровоград, непридатний до використання з точки зору культурно-побутового призначення. Забруднення річки, в першу чергу, пов’язане з вкрай низьким загальним санітарним станом території Кіровограда. У зоні санітарної охорони річки розташовано ряд промислових підприємств: Кіровоградська ТЕЦ, кілька АЗС, автостоянки, завод «Цукрогідромаш» та інші. Окрім того, численні земельні ділянки, які виходять безпосередньо до річки не обладнані водонепроникними вигребами, берегова смуга розорана.
Питання, які потребують першочергового вирішення:
· будівництво споруд попереднього очищення стоків безпосередньо на підприємствах з впровадженням ефективних сучасних технологій;
· припинення скиду зворотних вод зі старих біоставків;
· введення другої черги очисних споруд КП «Кіровоградводоканал»;
· очищення зливових вод обласного центру;
· винесення в натуру прибережних захисних смуг, що значно поліпшить санітарно-екологічний стан р. Інгул та інших природних водойм області.
Радіаційний стан території
В межах населених пунктів області та м. Кіровограда розташовані великі за об’ємами відвали гірських порід та забалансової уранової руди, з поверхні яких відбувається вихід радону.
На території області є прояви радону та дочірніх продуктів його розпаду, особливо в центральній частині, розташованій на масиві гірських порід гранітоїдного складу з підвищеним та високим вмістом розсіяних радіоактивних елементів ураново-торієвого ряду. Цю проблему ускладнює використання у будівельних цілях місцевої сировини з підвищеним вмістом природних радіонуклідів. Середні концентрації радону у Кіровограді та області здебільшого значно перевищують середньостатистичні рівні.
впливу іонізуючого випромінювання» необхідно розробити радіаційно-екологічний паспорт території області.
Прогресуюча деградація земель
Кіровоградщина має досить розчленовану територію. Наявні негативні природні процеси: зсуви, розвиток ерозійних процесів, яроутворення.
В області прогресує деградація земель. На сьогодні площа таких земель складає 50%. Небезпекою для земель області є водна й вітрова ерозія. У межах області до ерозійних відносяться процеси площинного змиву, яроутворення і річкової ерозії. Площинний змив полягає у змиву ґрунтів з похилих поверхонь дощовими та талими водами. На правобережжі Дніпра у межах басейнів річок Цибульник та Омельник знаходиться зона найбільшої яружної та балочної мережі. На території Світловодська та Світловодського району відбувається постійний процес руйнування берегів Кременчуцького водосховища, чому сприяють природні та гідрологічні умови.
Згідно з кадастром в області зареєстровано 82 зсуви, на яких знаходяться 49 населених пунктів.
Основними засобами боротьби з ерозією є виведення з орних земель площ з кутом нахилу більше 5 градусів, оптимізація польових сівозмін, впровадження ґрунтозахисних систем землеробства, заліснення крутосхилів, ведеться створення полезахисних, яружно-балочних, прибережних та інших лісонасаджень. Поліпшення культури землеробства та захист землі від негативного впливу ерозії є завданням існуючої «Програми розвитку земельних відносин у Кіровоградській області на 2001–2010 роки.
Домашнє завдання:
1. Опрацювати мою для вас підбірку.
2. Підготуватися до дослідження №9.
Географія 11- Б клас
Тема: Місце України на світовому ринку інвестицій і запозичень.
Пропоную переглянути:
1. Опрацювати інформацію подану на блозі та матеріал п. 33.
2. Зробити короткий конспект.
