Доброго дня
Сьогодні 5 травня 2026 року
Запрошую на урок географії учнів 8-11 класів
Географія 8 клас
Тема: Яка різниця між поняттями «держава», «країна», «залежна територія».
Пропоную переглянути:
1. Що є головним об’єктом політичної карти світу.
Політична карта відображає поділ світу між державами. Всього на такій карті позначено 194 суверенні держави . За винятком Ватикану і Палестини всі вони є країнами-членами ООН. На карті також зображено залежні території (наприклад о. Кліппертон (Франція)) та території з особливим міжнародним політичним статусом (наприклад, Аландські острови (Фінляндія)).
На замітку. Держава - окремий суб’єкт міжнародного права, що має всю повноту політичної влади (суверенітет) над населенням, яке мешкає на окремій ділянці поверхні Землі (національна територія).
Країна - територія, яка відповідно до міжнародного права виділяється як окрема політико-адміністративна частина у складі певної держави. Може мати державний суверенітет або бути залежною країною.
Залежні території - країни і території, які перебувають під владою іншої держави і позбавлені політичної й економічної самостійності.
Мал. Кількість держав і довжина державних кордонів у світі
Найбільше прав у самостійної держави, яку визнано ООН, а найменше - у залежних володінь. Виділяють автономні території і володіння (території) у складі залежних територій. Найбільше всього залежних територій є британськими. Також особливий міжнародно-правовий статус має Антарктида - вона є спільним надбанням людства та на неї не поширюється державний суверенітет інших держав.
Геофакт. Найбільшою за площею залежною територією є Гренландія (Данія).
Політична карта змінюється під впливом історичних змін. Нині держав у світі більше, ніж було сто років тому . Поява нових держав зумовила збільшення довжини державних кордонів. Найбільша їх довжина в Африці . Це зумовлено впровадженням принципу права націй на самовизначення.
Мал. Довжина сухопутних державних кордонів у світі у 2023 р. за частинами світу (км)
Кожен народ має право самостійно обирати свій формат політичного життя. Наприклад, чехи і словаки з колишньої Чехословаччини створили у 1993 р. дві незалежні держави - Чехію і Словаччину.
Україна проголосила свою незалежність 24 серпня 1991 р. Відтоді всі її державні кордони набули міжнародного статусу. У світі продовжують виникати нові держави. За період від початку вітчизняної незалежності у світі було прокладено 29 464 км нових державних кордонів. Лише у 2000-х роках виникли п’ять нових країн світу, а отже, виникли і нові державні кордони. Зокрема було відновлено державний кордон між Індонезією і Східним Тимором (Тимором-Лешті) довжиною у 228 км, що існував до анексії цієї країни Індонезією.
Окремий міжнародний правовий статус мають тимчасово окуповані чи анексовані частини території держав унаслідок агресії з боку інших держав. Від 2014 р. триває тимчасова окупація окремих районів Донецької і Луганської областей та Кримського півострова. Від 24 лютого 2022 р. тривають широкомасштабні бойові дії, які призвели до тимчасової окупації частини території України на сході та півдні держави.
Спірна територія - фрагмент суходолу, права на володіння яким висувають дві і більше держав.
Усі держави є рівними за своїми правами, але наявність великого війська та економічна могутність дозволяли у минулому мати великі володіння - колонії - у різних частинах світу. Нині у світі не існує колоній. Більшість з них здобули незалежність (наприклад, колишня Португальська Західна Африка стала незалежною державою Ангола), а окремі стали залежними володіннями (наприклад, Британська територія в Індійському океані) чи автономними країнами (наприклад, о. Аруба у складі Нідерландського королівства). Окремі залежні країни є у співволодінні (кондомінімум) двох держав (наприклад, о. Сен-Мартен поділено між Францією й Нідерландами).
2. Які причини призводять до збройних конфліктів. Збройні конфлікти виникають унаслідок суперництва між державами. Головними є війни за ресурси. Окреме місце серед причин збройних конфліктів посідають визвольні змагання поневолених народів заради досягнення своєї незалежності. Показовим є приклад ірландського народу, який не одне століття боровся за свою незалежність.
Збройний конфлікт - зіткнення обмеженого масштабу між державами (міжнародний збройний конфлікт) або сторонами, що протистоять, у межах території однієї держави (внутрішній збройний конфлікт).
Частина великих збройних конфліктів, що виникали після Другої світової війни, не припинилися й досі, особливо на тих територіях, де є такі важливі ресурси, як нафтові поклади.
У світі відповідно до міжнародного права виділяють держави, країни, залежні території. Також існують невизнані самопроголошені політичні утворення, які контролюють певні частини суходолу. Збройні конфлікти є спробою за допомогою сили вирішити суперечки між державами.
Домашнє завдання:
1. Опрацювати матеріал п. 56 та мою для вас підбірку.
2. Дати відповідь на запитання:
- 1. Які держави світу мають у своєму складі залежні території?
- 2. Чому існують територіальні суперечки між державами?3. Які регіони України зазнали режиму тимчасової окупації?
- 4. Чи визнає Україна Косово як самостійну державу?
- 5. Які відмінності між державою, країною і залежною територією?
Географія 9 клас
Тема: Аутсорсинг .Переваги аутсорсингу. Аутсорсинг інформаційних технологій у світі. Розвиток ІТ-аутсорсингу в Україні.
Пропоную переглянути:
АУТСОРСИНГ.
Будь-який бізнес включає чимало ланок — як тих, що безпосередньо пов’язані з його спеціалізацією, так і не зв’язаних з нею. Водночас низка операцій є обов’язковою для підприємницької діяльності: ведення бухгалтерії, транспортування товару, використання програмного забезпечення тощо. Для їх виконання підприємець може вводити у штат своїх працівників відповідних спеціалістів, однак це йому невигідно (особливо якщо його фірма невелика, а такі роботи тимчасові). Та й великі компанії не завжди зацікавлені утримувати цілі відділи працівників, що займаються непрофільною роботою. Діяльність гігантських ТНК настільки ускладнилася, що їм стало непросто контролювати з центрального офісу процеси, що належать до основної діяльності компаній. Розв’язати ці проблеми допомагає аутсорсинг.
Аутсорсинг у перекладі з англ. означає використання чужого ресурсу.
Аутсорсинг — це передача однією компанією на підставі договору певних бізнес-процесів або непрофільних функцій на обслуговування іншій компанії, яка спеціалізується у відповідній галузі. Така зовнішня компанія має назву аутсорсер. На відміну від послуг і підтримки, що мають разовий, епізодичний або випадковий характер, аутсорсинг забезпечує професійну підтримку безперебійної роботи окремих систем та інфраструктури на основі тривалого контракту (не менше 1 року).
Основний принцип аутсорсингу: «Залишаю за своєю фірмою тільки те, що можу зробити краще від інших. Зовнішнім компаніям віддаю те, що вони можуть зробити краще від мене». Найчастіше на аутсорсинг віддають: ведення бухгалтерського обліку, прибирання приміщень і прилеглих територій, організацію харчування працівників, навчання молодих співробітників, послуги переказів, обслуговування та ремонт обладнання, автотранспортні, охоронні послуги, ІТ-послуги та інші. Передати на аутсорсинг можна будь-який вид діяльності, який здійснюється в межах компанії. Аутсорсинг можливий не лише у сфері послуг, а й у матеріальну виробництві. Прикладом є виробництво високотехнологічної продукції: окрема американська компанія розробляє виріб (телефон, чіп, процесор, планшет тощо), а виготовляють його в Китаї на заводі, де випускають різні вироби для десятків інших фірм за договором. Це вигідно, тому що організація цією компанією свого виробництва і використання своєї робочої сили взагалі може бути збитковою.
ПЕРЕВАГИ АУТСОРСИНГУ.
Аутсорсинг має низку переваг: 1) забезпечення безперебійності роботи бізнесу: бізнес-процес передається на аутсорсинг не конкретній людині, а компанії, яка несе відповідальність за дотримання договірних зобов’язань перед клієнтом; 2) можливість повної концентрації на основному виді діяльності компанії; 3) мінімізація власних ризиків у результаті виконання завдань професіоналами; 4) зменшення витрат компанії; 5) використання спеціалізованого професійного обладнання та технологій фірми-аутсорсера; 6) моментальний доступ до кваліфікованих кадрів фірми-аутсорсера; 7) швидкі терміни виконання: фірма-замовник отримує швидкий результат роботи, не втручаючись у її перебіг.
Удаючись до аутсорсингу, компанія йде на обдуманий крок, оскільки це значно спростить її діяльність. Проте, звичайно, передача певних функцій на аутсорсинг передбачає і наявність деяких ризиків.
АУТСОРСИНГ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У СВІТІ.
Як вам уже відомо, одним з основних напрямів розвитку сучасного світу є інформатизація. Застосування інформаційних технологій (ІТ) спрямоване на отримання, обробку, зберігання і передачу інформації, обсяг якої постійно зростає. Сфера інформаційних технологій (ІТ-сфера) включає розробку апаратного й програмного забезпечення та надання широкого спектру послуг з їх установки, об’єднання в системи, обслуговування, а також супутніх освітніх, консультаційних і телекомунікаційних послуг. На світовому ринку ІТ-послуг явним лідером є Північноамериканський регіон (США, Канада), який суттєво випереджає Азійсько-Тихоокеанський та Європейський регіони .
Мал. Географічний розподіл світового ринку IT-послуг
Найбільш перспективним напрямом у наданні ІТ-послуг став аутсорсинг інформаційних технологій (ІТ-аутсорсинг). На нього припадає понад 2/3 усіх контрактів, що укладаються на світовому ринку аутсорсингу взагалі. До ІТ-аутсорсингу вдається дедалі більше компаній, оскільки в їхній діяльності сфера застосування інформаційних технологій постійно розширюється. Клієнтами ІТ-аутсорсерів у всьому світі є транснаціональні промислові корпорації, великі банки, державні установи, малий і середній бізнес. Основними сферами глобального ІТ-аутсорсингу є фінансові послуги (майже четвертина контрактів), енергетика та різні галузі матеріального виробництва .
Мал. Структура світового IT-аутсорсингу за видами діяльності
Найбільшими у світі постачальниками послуг ІТ-аутсорсингу є компанії, зареєстровані у США (IBM, Dell, Cognizant, CSC та ін.), Канаді (CGI), Ірландії (Accenture), Франції (Capgemini) та ін. Водночас майже в кожній четвертій найбільшій угоді, укладеній на світовому ринку аутсорсингових ІТ-послуг, виконавцями є спеціалісти з Індії. Ця країна тривалий час очолює рейтинг привабливості країн з ІТ-аутсорсингу (мал. 184); у ній працює значна частина співробітників північноамериканських, європейських аутсорсингових компаній (наприклад, дві третини із майже 220-тисячного колективу компанії Cognizant); створені свої компанії-аутсорсери, які успішно конкурують з лідерами світового ринку ІТ-послуг (Wipro, HCL, Infosys та ін.). Серед десяти найбільших центрів надання ауторсингових послуг у світі у 2016 р. було 6 індійських міст (Бангалор, Мумбай, Делі, Ченнай, Хайдарабад, Пуна). Значні позиції на світовому ринку ІТ-аутсорсингу посідають також Китай і країни Південно-Східної Азії. Різко зростають обсяги діяльності ІТ-аутсорсерів у країнах Центральної та Східної Європи, Латинської Америки.
Мал. Рейтинг країн за індексом аутсорсингової привабливості (2016 р., за даними компанії A. T. Kearney)
РОЗВИТОК ІТ-АУТСОРСИНГУ В УКРАЇНІ.
Протягом останніх десятиріч розширюється ринок IT-аутсорсингу в Україні. Якщо у 2003 р. обсяг ринку становив 110 млн дол. США, то у 2016 р. цей показник перевищив 3 млрд дол. За валютними надходженнями в загальному обсязі українського експорту ІТ-послуги посідають третє місце після аграрної та металургійної продукції. Ключові переваги розробки програмного забезпечення полягають у тому, що для збільшення обсягів виробництва не потрібні значні інвестиції в основні засоби, оскільки головний актив ІТ-галузі — людський фактор — програмісти. За даними Асоціації IT України, наша країна посідає четверте місце у світі за кількістю сертифікованих ІТ-спеціалістів (після США, Індії, Росії). Це свідчить про наявність величезного потенціалу зростання галузі. В Україні налічують понад 100 тис. «айтішників», і кожен з них генерує близько 30 тис. дол. США за рік. Низькі розцінки на послуги та велика кількість високопрофесійних працівників є головною перевагою України.
Позиції Європи на ринку світового аутсорсингу
За даними рейтингу Tholons, у 2014 р. Київ посідав 55 місце у топ-сотні міст світу — постачальників аутсорсингових послуг, а Львів — 96 місце. Проте вже у наступному році дослідники виключили українські міста з рейтингу, зважаючи на політичну та економічну нестабільність у країні та високу ймовірність воєнних дій на її території. Найбільшими центрами серед міст Європи за рейтингом 2016 р. були Краків, Дублін, Прага (9, 10 і 14 місця відповідно), Будапешт, Варшава, Брно. Загалом у сотні міст рейтингу — 20 європейських.
У глобальному рейтингу країн за індексом аутсорсингової привабливості Україна у 2016 р. перебувала на 24 місці. За обсягом IT-аутсорсингу вона займає провідне місце серед країн Центральної та Східної Європи, де її основними конкурентами є Польща, Румунія, Білорусь, Угорщина та Чехія. Сьогодні в Україні працює більше тисячі ІТ-компаній, понад 100 науково-дослідних центрів і понад 2000 стартапів. Серед них багато невеликих фірм, що надають широкий спектр послуг для підприємств малого та середнього бізнесу. 13 компаній з України входять у 100 кращих постачальників послуг аутсорсингу у світі (2017 р.). Це і міжнародні компанії з великими представництвами в Україні, і місцеві ІТ-проекти: ELEKS, N-iX, SoftServe, Miratech, Sigma Software, Softengi, Program-Ace. Найбільшими замовниками для України є США (45 % у загальному обсязі замовлень), Велика Британія, Канада, Австралія.
Мал. Індустрія аутсорсингу стає важливим чинником розвитку економіки
ІТ-компанії, які займаються аутсорсингом, є в усіх регіонах України. Найбільше великих компаній — у Києві, Харкові, Львові, Дніпрі та Одесі, менше — у Вінниці, Івано-Франківську, Черкасах, Запоріжжі.
Поширеними в Україні є послуги фрілансу. Це робота працівників поза компанією без укладання з ними довгострокових договорів. Україна — серед лідерів у Європі за розробкою програмного забезпечення на засадах фрілансу.
Фрілансер (з англ. — вільний митець) — вільнонайманець, який сам шукає собі проекти, може одночасно працювати на кілька фірм.
Домашнє завдання:
1. Опрацювати матеріал п. 46 та мою для вас підбірку.
2. Дати відповідь на запитання:
1. Що таке аутсорсинг?
2. Які переваги аутсорсингу ви можете назвати?
3. У чому полягає сутність ІТ-аутсорсингу?
4. Назвіть країни-лідери на світовому ринку ІТ-послуг та ІТ-аутсорсингу.
5. Які перспективи розвитку аутсорсингу в Україні?
Географія 10 клас
Тема: Єгипет.
Пропоную переглянути:
• Офіційна назва - Арабська Республіка Єгипет
• Столиця - Каїр
• Площа - 995,4 тис. км2
• Населення - 97,5 млн осіб (на 2017 р.)
• Мова - арабська
• Форма державного правління - президентсько-парламентська республіка
• Форма державного устрою - унітарна держава
• Адміністративний поділ - 27 мухафаз
• Найбільші міста - Каїр, Александрія, Гіза
• ВВП на душу населення - 3685 дол. (2017 р.)
• Місце країни у світі та ЕГП країни.
Єгипет — одна з найбільших країн Північної Африки. Країна займає північно-східну частину Африки й Синайський півострів (близько 6 % території), що розташований у Західній Азії. На півночі береги омивають води Середземного, а на сході - Червоного морів. Обидва моря сполучені штучним Суецьким каналом — однією із найважливіших ланок у системі світових морських комунікацій.
Це одна з найдавніших держав світу, з якою пов’язаний розвиток людської цивілізації. У XVI-XV ст. до н. е. Давній Єгипет переживав небувалий розквіт, володіючи величезними територіями від сучасної
Туреччини до Ефіопії, але постійні війни із сусідами призвели до занепаду держави. Новітня історія розпочалася 1922 р. зі скасуванням британського протекторату й отриманням повної незалежності 1951 р. Упродовж останніх 20 років в Єгипті періодично відбуваються терористичні акти, які провокують ісламські фундаменталісти.
• Основні чинники, що визначають місце країни в міжнародному поділі праці.
Єгипет має дуже обмежений природно-ресурсний потенціал, оскільки близько 96 % території країни вкриті пустелями і напівпустелями, решта - дельта і долина р. Ніл. Надра Єгипту багаті на запаси нафти (500 млн т) і природного газу (2,16 трлн м3), що розташовані біля западини Червоного моря, Суецького каналу і на півночі Лівійської пустелі. На півночі країни наявні родовища урану, залізної руди, титану, міді, олова, золота, молібдену, вольфраму, марганцю. Великі поклади фосфоритів залягають на узбережжі Червоного моря. Всесвітньо відомі асуанські граніти.
Єдина постійна річка й основне джерело води - Ніл, який утворився внаслідок злиття Білого та Голубого Нілу, і при впадінні до Середземного моря утворює велику багаторукавну дельту (площею близько 24 тис. км2). Завдовжки річка - 6671 км, а завширшки варіює від 1-3 км на півдні до 20-25 км на півночі.
Більша частина країни позбавлена природної рослинності, яка в долині Нілу та в оазисах нині замінена культурною (бавовником, фініковими пальмами тощо). Лісистість країни - усього 0,1 %.
Рекреаційні ресурси сприятливі для розвитку туризму. Туристів приваблюють сюди курорти субтропічного узбережжя Середземного і Червоного морів. В Єгипті створено чимало національних парків і природоохоронних зон, однак вони важкодоступні і маловідвідувані.
Працересурсний потенціал країни відзначається кількістю, але дещо поступається якістю, має низьку кваліфікацію. Загальна кількість трудових ресурсів у 2017 р. оцінювалася в 30 млн осіб, з яких більшість була зайнята у сфері послуг (47 %), на другому місці - сільське господарство (29 %) і решта - у промисловості. Лише 82 % чоловіків і 65 % жінок є письменними. Робітники різного фаху віддають перевагу високооплачуваній роботі за кордоном (у країнах Європи або Перської затоки). Працювати за кордоном намагаються і багато некваліфікованих робітників із міст і селищ.
• Система розселення.
Населення Єгипту - друге за чисельністю серед африканських країн (97 млн осіб) і продовжує зростати через високий природний приріст. Останнім часом спостерігається масова еміграція, а кількість єгиптян на заробітках за кордоном перевищує 3 млн осіб.
Територією країни населення розміщене вкрай нерівномірно: приблизно 99 % населення живуть на площі 5,5 % території Єгипту, переважно вздовж річки Ніл, де густота населення перевищує 1400 осіб/км2, а в пустелях населення є тільки в оазисах. Зростає чисельність міського населення.
Мал.Густота населення в Єгипті (осіб/км2)
Нині в Єгипті налічується 4 міста-мільйонера - Каїр (9,5 млн осіб), Александрія (5,1 мли), Ель-Гіза (3,6 млн) і Шубра-ель-Хейма (1 мли), але, як і раніше, значна частка населення (57 %) мешкає в селищах.
• Особливості структури економіки.
Єгипет - країна, що розвивається у напрямі до ринкової моделі соціально-економічного розвитку. З початку XXI ст. в країні впроваджувалися заходи щодо лібералізації економіки, здійснення ринкових реформ, підвищення ефективності виробництва. Уряд реалізовує ряд проектів - освоєння Синаю, розвиток газового й енергетичного господарства, створення зон вільної торгівлі, будівництво металургійного комбінату поблизу Асуана тощо. Проте однією з найсерйозніших економічних проблем залишається безробіття (12 %), а майже 20 % єгиптян перебувають за межею бідності.
Видобувна промисловість спирається на такі мінеральні ресурси, як нафта (34 млн т) і природний газ (42 млрд м3), їх розробляють у зоні Суецького каналу, на Синайському півострові та в Лівійській пустелі. Також інтенсивно видобувають залізну руду, фосфорити, мінеральні солі, марганець. За допомогою колишнього СРСР у 1960-ті роки був збудований Асуанський гідроенергетичний комплекс. Першою в Єгипті і найбільшою в Африці є ВЕС біля Хургади на Червоному морі.
Головні виробництва обробної промисловості - текстильна, харчова, швейна, металообробна, машинобудівна. Виробляють телевізори, холодильники, працюють підприємства зі збирання автомобілів, різних електротехнічних приладів. Велика судноверф збудована в Александра. Текстильна промисловість переробляє бавовну й виробляє пряжу, тканини, бавовняні вироби, килими. Серед виробництв харчової промисловості розвинені рисочищення, виробництво цукру й олії. Найсучаснішою сферою стала парфумерно-косметична завдяки наявності унікальної місцевої сировини - ефірної олії. У передмістях Каїра розташовані сотні невеликих ремісничих майстерень.
Сільськогосподарське виробництво існувало в Єгипті впродовж понад 8 тис. років. Майже всі придатні для землеробства землі містяться в районі дельти Нілу. Головні продовольчі культури - кукурудза й пшениця, вирощують також рис, бобові, цукрову тростину, цитрусові, виноград, яблука, фініки тощо. Тваринництво через обмеженість природних пасовищ і кормів не одержало значного розвитку. Худоба малопродуктивна й страждає від нестачі кормів.
У третинному секторі економіки зосереджена нині значна частина працівників (47 %), і створюється переважна частка ВВП (55 %). При цьому вагоме значення мають торгівля, туристичний бізнес і транспорт.
Єгипет - один із найпопулярніших туристичних центрів світу, який приваблює відвідувачів своїми історико-культурними пам’ятками та деякими природними об’єктами (мал. 108). У 2016 р. Єгипет відвідали близько 5,2 млн туристів, хоча ще нещодавно ця кількість була значно вищою (14 млн у 2010 р.). Більшість знаних пам’яток зосереджена в дельті й долині Нілу, серед яких відомі храми, давні піраміди, некрополі із похованнями. На Червоному й Середземному морях розкинулися численні курорти для любителів дайвінгу, серфінгу та відпочинку. Інтенсивно розвиваються курортні комплекси на морському узбережжі в містах Шарм-ель-Шейх, Хургада й ін. До списку Світової спадщини занесені 7 об’єктів, зараз ЮНЕСКО готується включити восьмий - Шлях Святого Сімейства в Єгипті.
Мал.Асуанська гребля
Мал. Піраміди Гізи
Територією країни проходять численні міжнародні транспортні шляхи. Внутрішні перевезення здійснюються здебільшого автомобільним транспортом, на який припадає близько 80 % вантажоперевезень. В Єгипті функціонує найстаріша залізнична мережа Африки. Основні зовнішньоторговельні перевезення здійснюються морськими суднами й літаками. Головні морські порти - Александрія, Суец і Порт-Саїд. Ефективно працює державний Суецький канал (завдовжки 163 км, завглибшки до 17 м, завширшки 120-150 м, без шлюзів), який був відкритий 1869 р. і націоналізований 1956 р. Для навігації широко застосовується р. Ніл. У Єгипті налічується два міжнародні аеропорти - в Каїрі і Луксорі.
• Характерні риси просторової організації економіки.
На території Єгипту виділяють 4 основні економічні райони - Центральний, Синай, узбережжя Червоного моря і Західну пустелю.
Центральний район Єгипту є найрозвинутішим у країні, тут розміщені основні підприємства обробної промисловості і ведеться зрошувальне землеробство. Тут розміщуються найбільші та найрозвинутіші міста країни - Каїр і Александрія (головний порт і друге за величиною та економічним потенціалом місто Єгипту, тут виробляється майже третина всієї єгипетської промислової продукції).
• Населення: близько 9,6 млн осіб; густота населення - 19 370 осіб/км2.
• Каїр розташований на південь від дельти р. Ніл, переважно на його правому березі й островах Замалик (Гезіра) і Рода.
• Каїр був заснований 969 р. полководцем Фатімідів Джаухаром ас-Сакалі в районі, де у давнину розташовувалася фортеця Вавилон. У 1922-53 рр. - столиця Королівства Єгипет, а з 1953 р. - Республіки Єгипет.
• Каїр - найважливіший промислово-торговий і транспортний центр Єгипту. Тут зосереджено понад 25 % промислового виробництва в країні, розміщено підприємства машинобудівної, металообробної, текстильної, хімічної, харчової, цементної і поліграфічної промисловості. Значний розвиток одержали художні промисли і ремесла (вироби з металу, шкіри тощо). Діє метрополітен.
• Каїр - відомий світовий туристичний центр завдяки своїм видатним культурним і архітектурним пам’яткам. Серед споруд римських часів (кінець І ст. до н. е. - IV ст. н. е.) - вежа та фортеці Вавилона; візантійських часів (IV—VII ст.) - коптські церкви св. Сергія і Вакха, Богоматері. Збереглися мечеті-медресе султана Хасана (XIV ст.), мавзолеї мамлюків (XV - початок XVI ст.). Від часів Османської імперії збереглися мечеті й будинки XVI—XVIII ст.
Узбережжя Червоного моря - один із найпопулярніших єгипетських туристичних регіонів. Сфера послуг представлена лише обслуговуванням потреб туристів. Головний центр і курорт району - Хургада (туризм, торгівля, будівництво, сфера обслуговування в туризмі). Район Синайського півострова вирізняється запасами нафти і марганцевої руди, традиційним рибним промислом. На півдні півострова, на березі Червоного моря найбільшим туристичним центром є курорт Шарм-ель-Шейх (повітряні ворота Синаю, на узбережжі розкинулися безліч готелів, пляжів, місць відпочинку для туристів з усього світу). У Західній пустелі розводять кіз, овець і верблюдів, в оазисах вирощують фінікову пальму й персики, є великі запаси нафти і залізної руди.
• Зовнішні економічні зв’язки. Відносини з Україною.
Останніми десятиліттями значного розвитку набуває зовнішня торгівля. Традиційними експортними товарами є нафта й нафтопродукти, бавовна й текстиль, агрокультури (рис, картопля, фрукти й овочі), одяг, фармацевтичні товари тощо. До країни імпортують зерно, м’ясо, прокат металів, обладнання, транспортні засоби, паливо, папір тощо. Основними торговельними партнерами Єгипту є США, країни ЄС, Японія, Саудівська Аравія тощо.
Успішно розвивається українсько-єгипетське співробітництво. До Єгипту постачають українські чорні метали та напівфабрикати з них, різну сільськогосподарську продукцію. Основним продуктом єгипетського імпорту залишаються їстівні плоди (переважно цитрусові). За орієнтовними підрахунками, на території Єгипту мешкає, працює, навчається близько 4 тис. громадян України.
• Вважається, що саме єгиптяни першими у світі винайшли багато звичних для нас зараз речей: гребінці, антибіотики, чорнило, косметику, дезодорант, папір, ключі, замок, ножиці, скло, фаянс, цемент тощо.
• У спробі контролювати щорічні розливи Нілу в 1971 р. була збудована найбільша у світі гребля - Асуанська. Багата мулом вода, яка зрошувала суху єгипетську землю, з появою греблі залишилася в озері Насер. Тепер єгипетські фермери щорічно використовують ≈1 млн т штучних добрив.
• У туризмі зайняті 12 % трудових ресурсів Єгипту. За підсумками 2016 р., Україна посіла II місце у світі за кількістю відправлених на курорти Червоного моря туристів, поступившись лише Німеччині.
Домашнє завдання:
1. Опрацювати матеріал п. 35 та мою для вас підбірку.
2. Дати відповідь на запитання:
1. Яке місце посідає Єгипет у сучасному економічному житті Африки?
2. Розкрийте вплив основних чинників на спеціалізацію економіки Єгипту та участь у міжнародному поділі праці.
3. Поясніть причини нерівномірності розселення населення та просторової організації економіки Єгипту.
4. На прикладах охарактеризуйте зрушення, що відбуваються в Єгипті з метою підвищення рівня життя населення і розвитку економіки.
5. Які передумови сприяють численним туристичним потокам до Єгипту? Які види туризму набули популярності в країні?
6. Охарактеризуйте міжнародні зв’язки України з Єгиптом.
ОРІЄНТОВНА ТЕМА ДЛЯ ДОСЛІДЖЕННЯ
«Три кити» економіки Єгипту: Суецький канал, нафта, туризм.
Географія 11 клас
Тема:Міжнародні транспортні коридори на території України.
Пропоную переглянути:
1. МІЖНАРОДНІ ТРАНСПОРТНІ КОРИДОРИ НА ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ. ПРОБЛЕМИ ФОРМУВАННЯ ТРАНСПОРТНОЇ МЕРЕЖІ ТА ФУНКЦІОНУВАННЯ ТРАНСПОРТНИХ ВУЗЛІВ.
Основним завданням міжнародних транспортних коридорів (МТК) є доставка вантажів від виробника до споживача найкоротшим шляхом у стислий термін, узгодження роботи всіх видів транспорту.
У 1994 р. Загальноєвропейська конференція (Крит, Греція) прийняла концепцію, що мала на меті створення десяти МТК, чотирьох із них — територією та акваторією України. Це коридор Брюссель—Ахен—Кельн—Дрезден—Вроцлав—Катовіце—Львів—Київ, коридор Венеція—Трієст/Копер—Любляна—Марибор—Будапешт—Ужгород—Львів—Київ, Дунайський водний коридор — Австрія, Угорщина, Югославія, Болгарія, Румунія, Молдова, Україна та коридор Гельсінкі—Виборг—Санкт- Петербург—Псков—Москва—Калінінград—Київ—Любашівка/Роздільна—Кишинів—Бухарест—Димитровград—Александруполіс.
Виходячи з основних проблем формування транспортної мережі та функціонування транспортних вузлів України, для створення інтегрованого до світової транспортної мережі ефективного транспортного комплексу уряд країни розробив такі пріоритетні напрямки: упровадження ефективного державного управління в транспортній галузі; забезпечення якісних транспортних послуг та інтеграція транспортного комплексу України до міжнародної транспортної мережі; стале фінансування транспортного комплексу; підвищення рівня безпеки на транспорті; досягнення міської мобільності та регіональної інтеграції в Україні.
2. ОФШОРНЕ ПРОГРАМУВАННЯ.
Офшорна розробка програмного забезпечення та офшорне програмування в Україні розвивається з 2000 р. й стало однією з пріоритетних сфер діяльності. Станом на лютий 2017 р. в ТОП-100 світових компаній з офшорного програмування увійшли 13 українських. Країна має висококласних спеціалістів у галузі IT-технологій. їх кількість становить приблизно 100—200 тис. осіб (один із найвищих показників у Європі). Насправді їх набагато більше, адже значна кількість самостійно виконує замовлення національних та іноземних компаній у різний доступний спосіб.
Головними центрами, де зараз працює найбільше філій іноземних та вітчизняних ІТ-компаній, є Львів і Київ. Головні офіси компаній здебільшого розташовані на заході країни.
3. РЕСУРСНИЙ ПОТЕНЦІАЛ І ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ РЕКРЕАЦІЙНО-ТУРИСТИЧНОГО КОМПЛЕКСУ В УКРАЇНІ.
Рекреаційні потреби, особливо жителів великих міст, визначаються як потреба перебування на природі. Сюди також належать туризм та оздоровлення.
У світі відбувається зростання кількості рекреантів і, як наслідок, збільшуються кількість зайнятих у сфері міжнародного туризму й доходи від нього. Прибутки від міжнародного туризму становлять понад 7 % від обсягу всього світового експорту й понад 30 % від світового експорту послуг.
Україна має значний рекреаційно-туристичний потенціал та величезні перспективи для його розвитку: значні запаси мінеральних вод і лікувальних грязей, природні, історичні й культурні пам’ятки.
Для реалізації потенціалу рекреаційно- туристичного комплексу в Україні потрібно: забезпечити системну та якісну державну підтримку галузі; створити розвинену інфраструктуру; забезпечити комфортні та безпечні умови для приїзду туристів в Україну; розвивати інформаційну, рекламну й маркетингову діяльність у туристичній сфері; забезпечити відновлення та поліпшення стану визначних пам’яток культури; створити нові об’єкти масового туризму. Внесення змін до законів про землекористування, правил видачі дозволів для організацій суміжних галузей допоможе залучити інвестиції у створення нових місць для відпочинку.
Домашнє завдання:
1. Опрацювати матеріал п. 32 та мою для вас підбірку.
2. Дати відповідь на запитання:
- 1. Поясніть, чому іноземні спеціалісти визначили транспортний рейтинг України як найвищий у Європі.
- 2. Обґрунтуйте значення європейських МТК у соціально-економічному розвитку України.
- 3. Складіть рекламну програму відвідування вашого регіону іноземними туристами.
- 4. Проаналізуйте проблеми розвитку українського рекреаційно-туристичного комплексу.
