середа, 5 жовтня 2022 р.

 Добрий день.

Сьогодні  6 жовтня 2022 року.

Запрошую на урок географії учнів 6, 8 та 9 класів.

Географія 6 клас

Тема: Масштаб та його види.

У який спосіб картографам удається на невеликому аркуші паперу зобразити відстані в десятки, сотні, тисячі кілометрів? Погляньте на карту півкуль. Якщо вірити її назві, тут помістилась уся наша планета, площа якої дорівнює понад 510 млн км2! Крім того, картографи стверджують, що, розгадавши їхню загадку, ви зможете точно визначати відстань між двома населеними пунктами, не переміщаючись з одного в другий!

Масштаб — це міра зменшення відстаней певної місцевості під час зображення їх на плані та карті.

Масштаб — це відношення довжини відрізка на плані, карті або глобусі до його дійсної довжини на місцевості.

Висновок: Масштаб показує, у скільки разів відстань на плані чи карті менша за відстань на місцевості.

 Види масштабів:

Масштаб на планах та картах звичайно показують у трьох видах: числовому, іменованому та лінійному. 

. Масштаб зазначають на кожному плані, географічній карті та глобусі. Існує декілька способів запису масштабу. Чим більше число у знаменнику числового масштабу, тим масштаб менший.

Пропоную переглянути:



 Переведення масштабів з одного виду в інший:

Приклад 1. Переведіть числовий масштаб 1: 5000 в іменований.

Щоб перевести числовий масштаб в іменований, необхідно знаменник перевести із сантиметрів у метри (якщо в знаменнику число має понад п’ять нулів, слід перевести його в кілометри, пам’ятаючи, що в 1 км 100 000 см):

5000 : 10 = 50.

Відповідь: в 1 см 50 м.

Приклад 2. Переведіть іменований масштаб «в 1 см 250 м» у числовий.

Щоб перевести іменований масштаб у числовий, потрібно метри (кілометри) перевести в сантиметри та записати у вигляді дробу:

250 х 100 = 25 000.

Відповідь: 1 : 25 000.

Висновок: Для переведення числового масштабу в іменований необхідно знаменник перевести із сантиметрів у метри (тобто відняти два нулі). Якщо знаменник є цифрою з п’ятьма й більше нулями, то її можна перевести в кілометри (відняти ще три нулі).

Визначення дійсних відстаней за планом і картою:

Приклад 1. Визначте відстань на плані в атласі від млина до джерела.

Щоб визначити дійсну відстань на місцевості між двома об’єктами потрібно лінійкою виміряти відстань між ними в сантиметрах, помножити на величину масштабу та перевести в метри (або кілометри). Відстань на плані між млином і джерелом становить 3,4 см, а величина масштабу — 10 000 см.

3,4 х 10 000 = 34 000 (см) = 340 (м).

Приклад 2. За фізичною картою України в атласі визначте відстань між Києвом і Харковом.

Відстань на карті між Києвом і Харковом дорівнює 11,7 см. Для обчислення великих відстаней зручно користуватися іменованим масштабом. Масштаб фізичної карти України — у 1 см 35 км.

11,7 х 35 = 409,5 (км).

 

Варіант І

Варіант ІІ

Переведіть числовий масштаб в імено ваний.

Переведіть іменований масштаб у числовий.

а) 1 : 200 000.

б) 1 : 500.

в) 1 : 1 000 000.

г) 1 : 1000.

а) В 1 см 200 м.

б) В 1 см 1 км.

в) В 1 см 5 м.

г) В 1 см 80 км.

 Визначте масштаб карти, якщо відстань на місцевості:

500 км на карті — це відрізок завдовжки 5 см.

Розв’язання

1) 500 км = 50 000 000 см.

2) 50 000 000 : 5 = 10 000 000.

Відповідь: М 1: 10 000 000, або у 1 см 100 км.

100 км на карті — відрізок завдовжки 2 см.

Розв’язання

1) 100 км = 10 000 000 см.

2) 10 000 000 : 2 = 5 000 000.

Відповідь: М 1: 5 000 000, або у 1 см 50 км.

Визначте:

1. Відстань на місцевості становить 500 м.

Зобразіть цю відстань у вигляді відрізків у масштабах

1 : 5000, 1 : 10 000, 1 : 25 000.

Дайте відповіді на запитання:

а) Який із запропонованих масштабів найбільший? Який найдрібніший?

б) У якому масштабі місцевість зображено з більшими подробицями?

Закінчіть формулювання висновку: «Чим більший масштаб, тим місцевість зображена...»

2. Як визначити масштаб глобуса, якщо він не вказаний?

3. Як за допомогою лінійного масштабу та вимірника можна виміряти довжину не лише прямих, але й кривих ліній?

 

Для того щоб зобразити великі території на аркуші паперу, користуються масштабом. Масштаб показує, у скільки разів відстань на плані менша, ніж на місцевості.

Розрізняють числовий, іменований і лінійний масштаб.

За допомогою масштабу, лінійки та вимірника можна визначити дійсну відстань на місцевості.

 

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ:

1. Опрацювати відповідний текст підручника та мою для вас підбірку.

2. Побудувати план своєї кімнати та записати послідовність своїх дій.

3. Скласти власне завдання на використання масштабів.

 

Географія 8 клас

Тема: Фізико-географічне положення   України. Дослідження №2.

Верховна Рада України 24 серпня 1991 року проголосила незалежність України і утворення самостійної держави. Всі ми знаємо, що живемо на материку Євразія. Ми часто чули, що Україна лежить на перетині шляхів із заходу на схід, із варяг – у греки. Отже, яке положення України у світі ми ознайомимось на сьогоднішньому уроці. 

 Це треба знати:

Ознаки для характерстики

Особливості геогр.положення

1. На якому материку розміщена?

Євразія

2. В якій частині світу знаходиться?

Європа

3. Площа території.

603.7 тис.км2

4. Крайні точки.

пн – с.Грем’яч (52° 22’ пн. ш. 33° 11’сх. д.)

пд – м. Сарич (44° 23’пн.ш. 33° 44’ сх.д.)

зх – м. Чоп (48°05’ пн.ш 22°08’сх. д.)

сх. – с.Рання Зоря  (49°15’пн.ш 40°13’сх.д.)

5. Протяжність території.

з півночі на південь – 893 км

з заходу на схід – 1316 км

6.Країни, з якими межує.

Росія, Білорусь, Польща, Словаччина, Угорщина, Румунія, Молдова

7. Якими морями омивається?

Чорним та Азовським

8. На якій тектонічній структурі розміщена?

Східноєвропейська платформа і Альпійсько-Гімалайський пояс

9. На якій формі рельєфу знаходиться?

Східноєвропейська рівнина

10. В якому кліматичному поясі розташована?

Помірний, субтропічний

11. В якій природній зоні?

Мішані ліси, лісостеп і степ

12. Які шляхи сполучення з іншими країнами?

Сухопутні, морські, річкові


 Політичне значення утворення незалежної Української держави для Європи дуже велике. З’явилась ще одна держава у цій частині світу. Величезний людський і економічний потенціал, науково-технічні можливості, працьовитий і освічений народ, значні природні багатства тощо – все це висуває Україну у потенційні лідери європейської спільноти держав.

Пропоную переглянути:


Дослідження №2.
Тема: Порівняльна оцінка географічного положення України з країнами світу.
Завдання:
1. Виберіть 2-3 країни всіту, з якими будете порівнювати.
2. Складіть порівняльну оцінку за наступними критеріями:
 а) фізико - географічне положення;
 б)  економіко - географічне положення;
 в) політико - географічне положення;
3. Виявіть спільні та відмінні риси у географічному положенні України та обраних вами країн.
4. Висновок.

Д.З.
1.Опрацюйте п. 10 та мою для вас підбірку.
2. Випишіть та вивчіть терміни.
3. Продовжте речення:

- Площа України...
- Крайня північна точка України розміщена в...
- Крайня західна точка України розміщена в....
- с.
Рання Зоря  – це крайня...
- Географічний центр України розміщений в....
- Україна безпосередньо межує з....
- На сході та північному сході сусідами України є ....
- Територія України лежить в ... кліматичному поясі.
- Україна знаходиться в межах тектонічних структур...
- На клімат території України впливають повітряні маси з....

4.Дайте відповідь на наступні запитання:

- Які позитивні сторони фізико-географічного положення України?

- Що негативного у фізико-географічному положенні України?

- Як впливає фізико-географічне положення на економіку країни, життя населення?
- Чи ефективно використовує Україна своє фізико-географічне положення?

5. Виконати та здати на перевірку дослідження №2.

Географія 9 клас

Тема: Економічні системи та їх типи. Пр. р №2.

Економічне життя будь-якої країни має певні організаційні особливості. Спосіб цієї організації називають економічною системою. Кожна економічна система по-своєму вирішує економічні питання: які товари виробляти, як організувати їх виробництво, розподіл, обмін, споживання. Залежно від того, як суспільство вирішує ці питання, формується певний тип економічної системи.

У традиційній економічній системі основну роль відіграють традиції, звичаї та обряди. Її переваги — стабільність та передбачуваність. Способи обробітку землі, вирощування культур, виготовлення знарядь праці — усе це тривалий час може зберігатися незмінним.

 Традиційна економічна система панувала за давніх часів. Згодом вона втратила ключові позиції в більшості країн світу. Однак і сьогодні деякі риси традиційного господарювання зустрічаються в найбідніших країнах Африки  та Азії. Ознакою традиційної економічної системи є наявність багатьох дрібних ремісничих і селянських господарств, які побудовані на переважанні ручної праці та застарілих технологіях виробництва. Традиційні технології передаються від покоління до покоління і змінюються дуже повільно, а тому не сприяють збільшенню обсягів продукції та економічному розвитку.

 Технічний прогрес та будь-які інновації тут обмежені, тому що вони суперечать звичаям і є загрозою стабільності суспільства.

Із часом, у міру того як ускладнювалося господарство країн, змінювалися й основи господарювання. У процесі свого розвитку людство використовувало два принципово відмінні механізми організації економіки та управління нею: централізований (плановий, державний, командний) та децентралізований (ринковий). Кожний із них має свої переваги і недоліки.

За умов планової економіки всі напрямки і координація економічної діяльності здійснюються у вигляді централізованого (державного) планування, управління й контролю. Головною особливістю такої економічної системи є відсутність у виробників свободи вибору, що позбавляє їх зацікавленості виробляти кращі товари, розширювати їх асортимент. Це призводить до низької якості продукції, повільного впровадження нових технологій, марнотратного ставлення до ресурсів.

Водночас усебічне державне планування забезпечує відносно сталий (хоча й повільний) економічний розвиток, гарантує всім громадянам мінімум життєвих благ, відсутність проблеми працевлаштування тощо.

Ця система була характерною для Радянського Союзу та інших країн соціалістичної співдружності (Польщі, Болгарії, Угорщини, Чехословаччини та ін.). Створені механізми державного управління І планування згодом стали неефективними. Після розпаду Радянського Союзу колишні соціалістичні країни та радянські республіки, у тому числі ЙУкраїна, обрали шлях реформування своєї економічної системи до ринкової. Економічні системи країн у період проведення економічних реформ називають перехідними. Нині типовим прикладом країни з плановою економічною системою є Корейська Народно-Демократична Республіка (КНДР, або Північна Корея)

Ринкова економічна система характеризується пануванням приватної власності, передбачає свободу вибору виробників та споживачів, конкуренцію та саморегулювання. За цієї економічної системи роль держави зведена до мінімуму. Конкурентне середовище ринку скеровує ресурси у виробництво тих товарів і послуг, у яких суспільство має нагальну потребу, чим забезпечує максимальну економічну ефективність.

Ринкова економіка демонструє високу здатність швидко та постійно змінюватися, сприяє оновленню й запровадженню досягнень науково-технічного прогресу. Однак ринкова система також далека від ідеальної. Насамперед економіка вільного ринку нестабільна. Для неї характерні часті кризи, що призводить до безробіття та поглиблення соціальної нерівності. Незважаючи на переваги ринкової економічної системи, існує необхідність державного регулювання її механізмів із метою подолання негативних наслідків.

У сучасних умовах майже в усіх країнах світу жодна з розглянутих економічних систем не існує в чистому вигляді. Пошук найбільш ефективного поєднання переваг різних економічних систем приводить до формування так званої мішаної економічної системи. ЇЇ цілі спрямовані на створення умов для ефективного виробництва, зайнятості населення, забезпечення високих стандартів життя.

Сучасна мішана економічна система містить і ринок, і конкуренцію, і різноманітне регулювання — як державне, так і недержавне. 

У цій системі значна роль належить державі, діяльність якої спрямована на пом’якшення негативних наслідків ринкової економіки. Таким чином, мішана економічна система може забезпечити й економічну стабільність, і соціальні гарантії. Однак знайти оптимальний баланс між вільними засадами ринку та державним регулюванням дуже непросто. Тому в різних країнах і регіонах світу формуються різні національні моделі мішаної економіки, як, наприклад, американська, шведська, німецька, японська тощо. Вони відрізняються між собою насамперед методами та ступенем державного регулювання економіки. Так, характерною рисою американської моделі мішаної економіки є мінімальна участь держави в регулюванні економічних процесів. Натомість у японській моделі, навпаки, державі належить провідна роль у забезпеченні стратегії економічного зростання 

  Залежно від того, як суспільство вирішує економічні питання, формується певний тип економічної системи: традиційна, планова, ринкова, мішана. У давні часи панувала традиційна економічна система, коли всі господарські питання вирішувалися на основі традицій.

♦ Планова й ринкова економіки мають свої переваги й недоліки. Планова викликає дефіцит продукції та позбавляє свободи вибору, проте не допускає соціального розшарування суспільства. Ринкова економіка дає свободу вибору й можливість великих прибутків, однак породжує соціальну нерівність, постійну боротьбу між конкурентами.

♦ Зараз у світі існує чимало мішаних національних моделей господарювання, що поєднують переваги ринкової системи господарювання з державним регулюванням.

Перегляньте:

Пр.р. №2.

Тема: Позначення на к.к. країн " Великої двадцятки" і визначення їх місця у сучасній типізації за рівнем економічного розвитку.

Завдання розміщені на стор. 66 вашого підручника.


Д.З.

1. Опрацюйте п.8 та мою для вас підбірку.

2. Виконайте та надішліть на перевірку пр. р. №2.

3. Дайте письмову відповідь на наступні запитання:

а)Які типи економічних систем лежать в основі господарського життя країн? 

б)Назвіть характерні риси традиційної економічної системи. 

в)Укажіть переваги та недоліки планової та ринкової економічних систем. 

г)Чому в плановій економіці якість товарів є однією з головних проблем? 

д)Якими причинами обумовлена необхідність державного регулювання економічного життя в країні?

 е) Які цілі має мішана економічна система?

4. Поміркуйте:

1. Чому економічна система планової економіки в Радянському союзі та інших соціалістичних країнах зазнала краху?

2. Як можна назвати економічну систему, за якою ми зараз живемо в Україні?

3. Чи можна створити модель мішаної економічної системи, яка б забезпечила економічне зростання та добробут у всіх країнах світу? 



 

 

 







понеділок, 3 жовтня 2022 р.

 Добрий день.

Сьогодні 4 жовтня 2022 року.

Запрошую на урок географії учнів 10 класів та на урок ОЗ учнів 7 класів.

ОЗ 7 клас

Тема:Принципи безпечної життєдіяльності.

Потреба в безпеці є однією з базових людських потреб. Тому не дивно, що небезпечні ситуації викликають тривогу, страх, відчай. Вони бентежать, дратують, позбавляють сну й апетиту. Небезпечні ситуації «вмикають аварійну сигналізацію» в організмі і спричиняють стрес.

Відчуття безпеки, навпаки, приємне. Воно супроводжується задоволенням, спокоєм, розслабленням. Тому необхідність дбати про безпеку ні в кого не викликає сумніву. Однак іноді для цього не вистачає знань або важливих умінь і навичок. Наприклад, якщо людина вперше користується метрополітеном, вона може спричинити небезпечну ситуацію через те, що не вміє  правильно поводитися на ескалаторі.

Той, хто обирає здоровий спосіб життя, має володіти багатьма навичками безпечної життєдіяльності. Інакше те, що здобуто наполегливою працею, можна звести нанівець елементарною необачністю.равильно поводитися на ескалаторі.

Принципи безпечної життєдіяльності

З давніх-давен люди вивчають небезпечні ситуації, щоб уникати їх і запобігати їм. Та коли це неможливо, намагаються діяти так, щоб урятуватися. Існують загальні принципи безпечної життєдіяльності, які можна звести до формули: «Передбачати, запобігати, діяти».

Передбачати — означає:

  • вміти розпізнавати небезпечні ситуації;
  • предбачати наслідки своїх дій;
  • оцінювати ризик.

Запобігати — означає:

  • діяти так, щоб не потрапляти у небезпеки;
  • самому не створювати небезпеки (наприклад, на дорозі й у транспорті завжди дотримуватися Правил дорожнього руху);
  • вживати запобіжних заходів (наприклад, встановлювати охоронну сигналізацію, проводити пожежні тренування).

Діяти — означає:

  • не розгубитися, тобто бути фізично і психологічно готовим діяти у небезпечній ситуації;
  • знати, що і як треба робити в таких випадках;
  • уміти зв’язуватись і взаємодіяти з рятувальними службами, правильно використовувати рятувальне спорядження;
  • не втрачати надії й боротися, зробити все можливе, щоб урятуватися самому і допомогти іншим.

Прочитайте байку Езопа і поміркуйте, який принцип безпечної життєдіяльності вона ілюструє. Які висновки ви можете з неї зробити?

Лев і Лисиця

Лев постарів і не міг уже бігати, як раніше. Він заліз у печеру і прикинувся тяжкохворим. Звірі приходили відвідати його, а він їх хапав і з’їдав. Уже багато звірів пропало. Аж ось одного разу прийшла до печери Лисиця і запитала Лева, як він почувається.

- Ой, зле мені, зле! — став бідкатися Лев, а потім спитав, чого це Лисиця не заходить.

А та у відповідь:

- Я б зайшла, та бачу, що до печери веде багато слідів, а з неї — жодного.

Навички безпечної поведінки

Щоб поводитися відповідно до принципів безпечної життєдіяльності, недостатньо лише знати їх. Люди, робота яких пов’язана з постійним ризиком (пожежники, рятувальники, пілоти-випробувачі, альпіністи, водолази), вважають запорукою своєї безпеки знання, витримку, вміння миттєво аналізувати ситуацію, оцінювати ризики і приймати рішення.

На тренінгах ви моделюєте різні життєві ситуації, щоб відпрацювати ці вміння до автоматизму. Набуваючи досвіду, стаєте впевненішими у власних силах.


Потрапивши в будь-яку незнайому ситуацію, треба миттєво оцінити рівень її безпеки. У такий спосіб перевіряють, чи існує загроза життю і здоров'ю. Таку загрозу ще називають ризиком, а джерела ризику — чинниками ураження.

Майже всі життєві ситуації пов’язані з ризиком. Як визначити, що ситуація є дуже ризикованою? Для цього, оцінюючи ризик, слід зважати на:

  • імовірність виникнення події;
  • масштаби її наслідків.

Наприклад, імовірність того, що в автозаправну станцію вдарить блискавка, доволі мала. Але внаслідок цього може статися потужний вибух, який зруйнує все навкруги і призведе до забруднення довкілля. Зважаючи на серйозні наслідки, ризик вважають високим і обладнують автозаправки спеціальними щоглами з громовідводами.

Види ризику

Оскільки наше здоров’я — це фізичне, психічне і соціальне благополуччя, розрізняють три види ризику:

  • фізичний — пов’язаний із життям і фізичним здоров’ям людини (кататися на велосипеді без шолома, гратися на залізничній колії);
  • психологічний — пов’язаний з упевненістю, гідністю, самоповагою (провалитись на іспиті, не вступитися за того, кого ображають);
  • соціальний — пов’язаний з авторитетом, популярністю, успіхом (посваритися з другом, порушити загальноприйняті правила).

Розрізняють ризик виправданий і невиправданий. Розпочинаючи нову справу, беручи участь у конкурсі, спортивному змаганні, ми ризикуємо розчаруватись, утратити авторитет. Однак такий ризик є виправданим, адже недарма говорять: «Хто не ризикує, той не виграє». Іноді кажуть, що ризик — благородна справа. Це стосується випадків, коли людина ризикує собою заради інших (захищає слабших, рятує чиєсь життя).

Дехто має схильність до нерозумних вчинків: курить, вживає алкоголь, наркотики, агресивно поводиться або вчиняє протиправні дії. Така поведінка є невиправдано ризикованою. Зазвичай одні види ризикованої поведінки тягнуть за собою інші. Більшість кримінальних злочинів, ДТП, утоплень, нещасних випадків у побуті та на виробництві пов’язані з уживанням алкоголю і наркотиків.

Найпоширенішими небезпеками, які загрожують підліткам, є крадіжки мобільних телефонів. Іноді зловмисники, побачивши підлітка з мобільником, просять позичити його на хвилинку, щоб зателефонувати. Можуть навіть запропонувати гроші, мовляв, ось тобі за це 5 гривень. А потім кладуть телефон собі в кишеню і миттєво зникають.

Той, хто обирає здоровий спосіб життя, має володіти багатьма навичками безпечної життєдіяльності.

Існують загальні принципи безпечної життєдіяльності, які можна звести до формули: «Уникати, запобігати, діяти».

Майже всі життєві ситуації пов’язані з ризиком.

Важливо навчитися миттєво оцінювати рівень ризику і уникати дуже ризикованих ситуацій та невиправданого ризику.

Пропоную переглянути:



Д.З.

1. Опрацюйте матеріал вашого підручника ат мою підбірку для вас.

2. Складіть пам'ятку по темі уроку.


Географія 10 клас

Тема:Тематичне оцінення за темлю " Загальна характеристика Європи".


1. Укажіть історичну подію, яка відбулася в Німеччині:

а) була метрополією колоніальної імперії; б) відбулося об'єднання країни у 1990 р.; в) очолила Співдружність націй; г) три історико-географічні області були приєднані шляхом завоювання.

2. У якому регіоні світу розташований мегаполіс Прирейнський?

а) Західній Європі; б) Латинській Америці; в) Південно-Східній Азії; г) Північній Америці.

3. Де в Європі розташований оздоровчий курорт на мінеральних водах?

а) Гори Піренеї; б) Карлові Вари; в) острів Сицилія; г) Париж.

4. У якій країні розташована штаб-квартира всесвітньо відомої транснаціональної корпорації, лідера у харчовій промисловості Nestle?

а) Іспанія; б) Росія; в) Франція; г) Швейцарія.


5. Установіть відповідність між країнами та їх залежними територіями.

1 Андорра;                                             А Велика Британія;

2 Гібралтар;                                           Б Іспанія;

3 Гвіана;                                                 В Данія;

4 Гренландія.                                         Г США;

                                                               Д Франція.

 

6. Установіть відповідність між країнами та їхніми столицями.

1 Польща;                            А Будапешт;

2 Румунія;                            Б Бухарест;

3 Угорщина;                        В Софія;

4 Болгарія.                           Г Варшава;

                                            Д Братислава.

 

7. Розкрийте поняття «колонія». Наведіть конкретні приклади. Відповідь л=обгрунтуйте.

8. Установіть відповідність між країнами і формами правління в них.

1 Ватикан;                                  А президентська республіка;

2 Україна, Франція;                   Б конституційна монархія;

3 Велика Британія, Бельгія;      В абсолютна монархія;

4 Білорусь, Сан-Марино.           Г теократична монархія;

                                                    Д змішана республіка.

9. Заповніть таблицю.

 

Види електроенергетики Європи

Переваги, приклади країн

Недоліки, приклади країн

 

ТЕС

 

 

 

 

АЕС

 

 

 

 

 

10. Спрогнозуйте позитивні риси та ризики вступу України до ЄС.

11. Один із вулканів Європи вважається символом...

- виясніть  назву цього вулкану;

- символом чого він є;

- чому саме цей вулкан.

12.Поясніть причини нерівномірності економічного розвитку регіонів Європи.

Відповіді чекаю СЬОГОДНІ.






 Добрий день.

Сьогодні 3 жовтня 2022 року.

Запрошую на урок географії учнів 6, 7, 8 та 11 класів.

Географія 6 клас

Тема: Способи зображення земної поверхні. 

Існують різні види зображень земної поверхні: рисунок, фотографія, аерофотознімок, план, карта, глобус тощо.
Рисунок дає загальне уявлення про вигляд місцевості, але не має точності.
Фотографія — точніше, ніж рисунок, передає особливості місцевості, але добре видно тільки ті предмети, що розташовані на передньому плані.
Аерофотознімок — зображує ділянки поверхні зверху, охоплює значні за розміром території, однак не дає інформації про призначення та назви географічних об’єктів.
План місцевості — зображує невеликі ділянки місцевості, має високу точність та містить характеристики географічних об’єктів.
Географічна карта — зменшене зображення різних за розмірами ділянок земної поверхні, складають з урахуванням кулястості Землі, подані характеристики об’єктів.
Глобус — найточніше передає зовнішній вигляд нашої планети,але не відображає дрібні об’єкти, до того ж він громіздкий.
Висновок :Земну поверхню можна зобразити на площині у вигляді рисунка, фотознімка, аерофотознімка, космічного знімка, плану та географічної карти. Найбільш точно передає зовнішній вигляд нашої планети глобус.

Пропоную переглянути:

План, карта і глобус є найбільш досконалими способами зображення земної поверхні. Ці картографічні твори мають істотні відмінності.

Домашнє завдання:

1. Опрацювати відповідний текст підручника та мою підбірку для вас.
2. Скласти п’ять репродуктивних запитань до тексту параграфа.
3. Скласти творче запитання, пов’язане зі способами зображення земної поверхні, обміркувати відповідь на нього.
4. і вивчити терміни.


Географія 7 клас

Тема: Кліматичні пояси і типи клімату Землі

 На підставі загальних змін клімату від полюсів до екватора географи визначили на поверхні Землі різні кліматичні пояси серед, яких виділено основні та перехідні.

Екваторіальний кліматичний пояс простягнувся уздовж екватора. В ньому протягом усього року панують екваторіальні повітряні маси (теплі та вологі упродовж року), тут завжди спекотно і волого. Вдень Сонце стоїть високо над горизонтом і Двічі на рік (21 березня та 23 вересня) буває в зеніті. Атмосферний тиск низький, переважають висхідні потоки повітря. Опадів випадає від 2000 до 3000 мм і більше на рік. Річні коливання температури не перевищують 2-3 °С (+26...+28 °С).

Тропічні кліматичні пояси (їх два, по одному в Північній і Південній півкулях) характеризує сухий і спекотний клімат. Навіть у зимові місяці тут сухо і температура майже така, як у нас улітку. Тут увесь рік панують тропічні повітряні маси. Переважають низхідні рухи повітря та високий атмосферний тиск. Улітку сонце буває в зеніті над Північним тропіком 22 червня, а над Південним — 22 грудня. Улітку середня температура повітря сягає +30 °С, а максимальна в окремих місцях наближаються до +60 °С. Середня температура найхолоднішого місяця не нижча за +15...+16 °С.

Помірні кліматичні пояси обох півкуль, на відміну від попередніх поясів, мають чітко виражені чотири пори року. Тут переважають помірні повітряні маси, панує низький тиск і західні вітри. Для клімату цих поясів характерні великі різниці в середніх температурах найтеплішого та найхолоднішого місяців. Порівняно з тропічним поясом тут випадає значна річна кількість опадів, але розподіляються вони впродовж року нерівномірно.

Арктичний та антарктичний кліматичні пояси характеризує переважання арктичних та антарктичних холодних і сухих повітряних мас. Тут високий атмосферний тиск. Влітку сонце не ховається за обрій декілька місяців. Однак воно висить дуже низько над горизонтом і кут падіння сонячних променів не сприяє тому, щоб вони нагрівали поверхню Землі. А ще майже всі сонячні промені відбивають крига та сніг. Упродовж усього року температура переважно мінусова. В Антарктиді вона взимку опускається іноді до -70...-80 °С. В Арктиці таких сильних морозів не буває.

Перехідні кліматичні пояси знаходяться між усіма основними кліматичними поясами. Назви перехідних кліматичних поясів утворенні додаванням префікса суб-, що означає «над», «між», до назв основних кліматичних поясів: субекваторіальний, субтропічний і субарктичний (у Південній півкулі — субантарктичний). Головною особливістю перехідних кліматичних поясів є те, що залежно від сезону в них по черзі панують повітряні маси сусідніх основних кліматичних поясів. Власних повітряних мас, які б тут формувалися та формували клімат і погоду, не існує. Можна зробити висновок, що півроку клімат перехідного кліматичного поясу буде таким, як в одному з основних сусідніх кліматичних поясів, а другу половину року — як в іншому.

У субекваторіальному кліматичному поясі влітку панують екваторіальні теплі та вологі повітряні маси, а взимку — тропічні, жаркі та сухі. Звідси і два яскраво виражені сезони: вологий і сухий. У субтропічному кліматичному поясі влітку панує тропічне повітря, а взимку повітряні маси помірного поясу. У субарктичний (субантарктичний) пояс улітку приходять помірні повітряні маси, а взимку — арктичні (антарктичні). Залежно від панівних повітряних мас у перехідних кліматичних поясах змінюються характеристики температури, вологості повітря тощо.

У межах кожного кліматичного поясу спостерігаються доволі значні кліматичні відмінності. В межах тропічних поясів виділяють області тропічного пустельного клімату й області вологого тропічного клімату. В помірних поясах є області морського, помірно-континентального, континентального та мусонного клімату. Ці відмінності пов’язані з близькістю чи віддаленістю від океанів, які зволожують і пом’якшують клімат прибережних районів або, навпаки, сприяють посушливості та спеці влітку чи значному похолоданню взимку клімату в центральних частинах материка. Особливості клімату також залежать від особливостей рельєфу, теплих і холодних прибережних течій в океанах і морях тощо. 

Пропоную переглянути:


ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ:

1. Опрацюйте  матеріал вашого підручника та мою підбірку для вас.

2. Дайте відповіді на запитання:

а. Про що ви дізналися на сьогоднішньому уроці?

б. Що здалося вам незрозумілим або складним?

3.Використовуючи карту кліматичних поясів, підпишіть на контурній карті назви основних кліматичних поясів у межах територій, які вони займають. 

4.Зробіть висновок про закономірність розміщення кліматичних поясів і поясніть, чим вона зумовлена. Охарактеризуйте один із кліматичних поясів світу (на вибір).



Географія 8 клас

Тема: Політична карта світу, її елементи.

Пропоную переглянути:


 Політична карта світу - це тематична географічна карта, на якій показано розташування держав, залежних країн і територій, їхні кордони, столиці й найбільші міста. Історичні та географічні зміни є основними ознаками політичної карти світу та окремих регіонів. Утворення нових держав унаслідок об’єднання чи розпаду раніше існуючих, зміна суспільно-політичних кордонів країн, виникнення нових столиць чи зміна їхніх назв - усі ці події обов’язково знаходять відображення на політичній карті.

Основними елементами змісту політичної карти світу є країни (держави) і території. З географічного погляду, країна - це територія з визначеними кордонами й населенням, що являє собою єдине ціле щодо історії, культури, нації та в політико-географічному відношенні може бути незалежною або залежною.

 Держава - це країна, яка сама здійснює суверенітет (або верховну владу) на всій своїй території. Отже, держава - це незалежна суверенна країна. На політичній карті існують і залежні країни й території - ті, на яких суверенітет здійснює інша держава. Наприклад, Гібралтар - залежний від Великої Британії, Французька Гвіана - залежна від Франції.

На політичній карті є і так звані невизнані держави. Це такі суспільно-географічні утворення, які не мають загального міжнародного визнання, але фактично є суверенними країнами. Більшість невизнаних держав являють собою регіони, що через певні обставини (військові, економічні чи політичні конфлікти) відокремилися від своїх держав. Деякі з невизнаних держав мають підтримку інших країн, зацікавлених у їхньому існуванні. Прикладом такої невизнаної держави є Абхазія. На політичній карті існують і так звані спірні території. Їхній статус є дійсно спірним між державами, які з різних причин претендують та дану територію, наприклад, Західна Сахара.

Сучасна політична карта світу формувалася протягом багатьох тисячоліть. Для зручності аналізу всіх змін, що відбувалися на політичній карті світу, процес її формування поділено на кілька етапів:

Як бачимо, новітній етап хоч і є наразі найменш тривалим, але відзначається великою кількістю держав. Отож ми є свідками швидких змін на політичній карті. Так, у результаті розпаду в 1991 р. Радянського Союзу майже одразу утворилося 15 незалежних країн, серед яких й Україна.За офіційними даними Організації Об’єднаних Націй і політичною картою світу, що в атласі, з’ясуйте, скільки держав і країн нині існує у світі. Визначте також кількість залежних і спірних територій. Дані запишіть у зошит.

Форми державного правління. Традиційно розрізняють дві основні форми державного правління - республіку й монархію , підґрунтям яких є різні джерела влади (народ чи монарх).


Республіка - форма державного правління, за якої вищі органи державної влади (парламент, президент) обрано безпосередньо народом на певний термін. Така форма правління найпоширеніша у світі. Існують парламентські, президентські республіки та змішані.

Значна кількість парламентських республік зосереджена в Європі. Це, наприклад, Греція, Італія, Угорщина, Чехія, ФРН. Президентськими республіками є США, Аргентина, Бразилія та ін. Держав зі змішаною формою правління також чимало. Так, президентсько-парламентськими республіками є, наприклад, Франція, Росія. У цих країнах президент має значний вплив на формування уряду. Серед змішаних форм правління дуже поширені парламентсько-президентські республіки, у яких вплив президента на формування й роботу уряду обмежений (наприклад, Румунія, Чорногорія).

Така форма правління, як монархія, означає, що влада цілком або частково в руках одноосібного глави держави - монарха та зазвичай передається в спадок. Лише в Малайзії та Об’єднаних Арабських Еміратах (ОАЕ) монархи обираються на п’ятирічний термін. Монархії бувають необмежені (абсолютні) й обмежені (конституційні). Найпоширеніша у світі - конституційна монархія, при якій реальна законодавча влада належить парламенту, а виконавча - уряду, наприклад в Іспанії, Данії, Швеції, Японії.

Серед абсолютних монархій на сучасній політичній карті слід назвати такі країни, як Бруней, Катар, ОАЕ. У них уряд та інші органи влади відповідальні лише перед монархом. Різновидом абсолютної монархії є теократична монархія, де глава держави є водночас главою церкви. Теократичними монархіями є дві держави - Ватикан і Саудівська Аравія.

Адміністративно-територіальний устрій. Це адміністративно-територіальна організація держави. Територія кожної країни поділяється на окремі частини - адміністративно-територіальні одиниці, у яких створюються та діють органи державної влади й місцевого самоврядування. Одиницями територіально-адміністративного поділу можуть бути області, провінції, губернії тощо. Адміністративно-територіальна організація держави передбачена законом, який визначає не лише порядок територіального поділу країни, а й характер конституційно-правових відносин між державою загалом та її складовими частинами.

Розрізняють просту, або унітарну, і складну - федеративну форми адміністративно-територіального устрою. Унітарна форма характеризується верховенством єдиної держави над адміністративно-територіальними одиницями. Її ознаками є наявність єдиної конституції, єдиного керівного центру, єдиної державної мови. Федерація відрізняється наявністю державних утворень, які мають певну юридичну й політичну самостійність. У федеративній державі водночас з єдиними законами й органами влади діють закони й органи територіально-адміністративних суб’єктів - республік, штатів, земель тощо.

Історично склалося, що держав з унітарною формою державного устрою у світі більше. Така форма притаманна, наприклад, більшості країн Європи. За Конституцією Україна - також унітарна держава.

До 1 січня 2006 р. Україна була президентсько-парламентською республікою. З набуттям чинності змін до Конституції вона отримала нову форму державного правління та стала парламентсько-президентською республікою. Основні принципи або правила державного ладу в Україні визначені в її Конституції. Це насамперед принципи суверенності та незалежності держави, демократизму, унітарності (єдності, соборності), а також соціальної та правової держави.

ОТЖЕ:

• Політична карта світу - це географічна карта, на якій відображено територіально-політичний поділ світу на країни, держави й території.

• Процес формування сучасної політичної карти налічує чотири етапи - стародавній, середньовічний, новий і новітній.

• Розрізняють такі форми державного правління, як республіка та монархія, і такі форми державного устрою, як унітарна та федеративна.

• Україна - це унітарна парламентсько-президентська республіка.

Д.З.

1. Опрацюйте п.9 та мою для вас підбірку.

2. Дайте відповіді на запитання:

  • 1. Які основні елементи політичної карти світу?
  • 2. Чим відрізняється республіка від монархії, унітарна країна від федерації?
  • 3. Чому політична карта світу постійно змінюється?
  • 4. Чому в Україні на сучасному етапі розвитку відбуваються певні зміни в державному правлінні та в адміністративно-територіальному устрої.
  • 3. Знайдіть держави - республіки та монархії, які названі в параграфі, користуючись політичною картою світу в атласі.

4. Випишіть та вивчіть терміни.


Географія 11 клас

Тема: Сучасні картографічні твори. Сьогодні на уроці ми поговоримо про сучасні картографічні твори та ще раз переконаємося в доцільності вивчення картрографії та географії вцілому. Пр.р. 3.

Пропоную переглянути:


Практична робота №3.

Тема:Визначення за градусною сіткою координат точок,азимутів, відстаней у градусах і кілометрах між точками на різних за просторовим охопленням картах.

Завдання:

1. Визначте географічні координати :

оз.Чад, м. Ханой, вдсп.Вікторія, м.Київ, Мертвого моря, р. Лімпопо,пустелі Гобі,м.Пекін, Скандинавських гір,оз. Байкал, влк. Везувій,влк.Етна,оз.Танганїка, влк.Камерун, оз.Рудольф.

2. Визначте протяжність Африки з пч. на пд. уздовж 20 градусу сх. д. та із зх. на сх. уздовж 10 градусу пч. ш. в градусах та кілометрах.

3.Літак вилетів із Києва й пролетів у західному напрямку 1420 км, потім повернув на пч. і пролетів ще 1200 км. Позначте маршрут літака на к.к. " Фізична карта півкуль", обчисліть відстані кожного відрізка в градусах, визначте місце, де опинився літак, і укажіть координати цієї точки.Зясуйте азимут напрямку від Києва до цієї точки по прямій.

4. Висновок.


Д.З.

1. П.7 та моя для вас підбірка.

2. Виконайте пр.р.№3.