Добрий день.

Сьогодні 27 вересня 2022 року.

Запрошую на урок ОЗ учнів 7 класів та на урок географії учнів 10 класів.

ОЗ 7 клас

Тема:Профілактика захворювань.

Які бувають хвороби

У наш час складно знайти хоча б одну людину, яка жодного разу не хворіла. Тому кожному важливо знати, які бувають хвороби, як їм запобігти, а також як відновити здоров’я, якщо захворів.

Хвороба — це порушення життєдіяльності організму внаслідок дії факторів ураження. Усі хвороби поділяють на інфекційні та неінфекційні.

Вірусні інфекції

• грип
• вітряна віспа
• ВІЛ-інфекція
• гепатит

Бактеріальні інфекції

• туберкульоз
• дизентерія
• сальмонельоз

Неінфекційні (соматичні) захворювання — це, до прикладу, серцево-судинні захворювання, цукровий діабет, психічні захворювання.

Інфекційні (заразні) хвороби набувають широких масштабів. Головна їхня ознака — наявність збудника інфекції (вірусів, бактерій, мікроскопічних грибків тощо).

Чи знаєш ти, що...

Усе, що є на Землі, доволі легко класифікувати на живе і неживе. Наприклад, бактерії є живими організмами. Вони мають клітинну будову, здатні самостійно розмножуватись і мутувати (мутації — випадкові спадкові зміни).

Відтоді, як було відкрито віруси, науковці сперечалися, до якого класу вони належать. Віруси не мають важливих ознак живих організмів: наприклад, клітинної будови і здатності розмножуватися поза клітиною-господарем. Однак усередині клітин іншого організму вони розмножуються і легко мутують.

Врешті-решт науковці визнали віруси неклітинними формами життя. Вони сподіваються, що дослідження неклітинних форм життя допоможуть з’ясувати природу багатьох захворювань.

Вірус імунодефіциту людини

Об’єднайтесь у 4 групи. Прочитайте відповідну частину цього параграфа і підготуйте презентацію (плакат, або сценку, або пантоміму):

група 1: про захисні реакції організму;

група 2: про бар’єри на шляху проникнення інфекцій;

група 3: про види імунітету;

група 4: про методи профілактики інфекційних захворювань;

група 5: про профілактику неінфекційних захворювань.

Захисні реакції організму

Здоров’я людини підтримується захисними реакціями, спрямованими на збереження рівноваги всередині організму й адаптацію до зовнішніх умов.

Головна роль у керуванні цими реакціями належить нервовій системі та гормонам — біологічно активним речовинам, що переносяться з кров’ю. Тому стреси, травми, отруєння, наркотики, які знижують функцію нервової системи, ослаблюють організм.

Захисні реакції організму проявляються у вигляді болю, запалення і підвищення температури.

• Біль — це сигнал тривоги, «крик» хворого органа про допомогу. Він виникає внаслідок подразнення рецепторів болю. Під час болю збільшується виділення біологічно активних речовин.

• Запалення локалізує інфекцію в зоні проникнення й обмежує її поширення в організмі.

• Підвищення температури допомагає побороти інфекцію, адже більшість мікроорганізмів за високої температури швидко гине. Висока температура стимулює також обмінні процеси та інші захисні реакції організму. Та якщо температура вища за 39 градусів, вона вже не є захисною. Подальше її підвищення може призвести до згортання білків нервової системи і крові.

Як ти думаєш, чому під час застуди і грипу лікарі не рекомендують збивати температуру тіла, якщо вона нижча за 38 градусів?

Шляхи зараження і бар’єри на шляху інфекції

Кожна людина щодня зазнає нападів потенційно небезпечних інфекцій. Деякі з них постійно живуть у нашому організмі, та завдяки захисній системі організму ми здорові (мал. 8). Бар’єрами на шляху проникнення інфекції є шкіра, слизові оболонки верхніх дихальних шляхів і органів травлення.

• Шкіра. Чиста шкіра — надійний бар’єр на шляху мікробів і вірусів. На ній містяться речовини, згубні для небезпечних бактерій (протягом 20 хвилин усі вони гинуть).

• Слизові оболонки верхніх дихальних шляхів укриті численними мікроскопічними війками, які у процесі дихання постійно і ритмічно рухаються і видаляють інфекцію разом із слизом у зону гортані.

• Слизові оболонки шлунково-кишкового тракту (слина в роті, кислота у шлунку, «свої» бактерії в кишечнику) перешкоджають потраплянню інфекції в організм.

Шляхи зараження

• Харчовий — через заражені продукти, воду.

• Повітряно-крапельний — під час кашлю, чхання інфікованої людини.

• Через кров — унаслідок поранення, укусів комах, тварин, ін’єкцій або переливання інфікованої крові.

• Контактний — через шкіру і слизові оболонки.

Імунітет

У разі потрапляння в організм інфекції починається так звана імунна реакція. У ній беруть участь захисні органи та рідини, а також деякі речовини, зокрема найважливіші з них — антитіла.

Головна функція імунітету — виявляти небезпечних «чужинців» (мікроби, віруси, токсини) і знищувати їх. Розрізняють імунітет вроджений, який передається спадково, і набутий, який формується внаслідок перенесеного захворювання або вакцинації.

Мал.  Імунна система захищає організм від хвороб. Безбарвні клітини крові (лімфоцити) знищують мікроби і віруси, а також злоякісні клітини, що утворюються в організмі

Захисні органи і рідини («укріплення», «військо»)

• селезінка і лімфатичні вузли — містять «армію» лімфоцитів і є фільтрами на шляху поширення інфекції

• міжклітинна рідина, кров і лімфа — транспортують лімфоцити, виводять токсини

Захисні засоби («зброя»)

• антитіла, біологічно активні речовини, гормони — знищують інфекцію

Люди мають вроджений імунітет до чуми рогатої худоби та багатьох інфекцій, небезпечних для тварин.

Під час захворювання в організмі людини виробляються антитіла, які зберігаються протягом багатьох років. Коли наступного разу ця інфекція потрапить в організм, він легко здолає її.

У подібний спосіб формується імунітет під час вакцинації. В організм уводять ослаблений збудник (у багатьох випадках — тільки його фрагменти) і, отже, сприяють утворенню антитіл. Вакцини допомагають у профілактиці епідемій багатьох небезпечних хвороб — кору, поліомієліту, туберкульозу тощо.

Методи профілактики інфекційних захворювань

З винайденням антибіотиків і вакцин у людства з’явилася надія назавжди подолати небезпечні інфекції. До середини XX століття прогнозували, що це станеться у найближчі двадцять чи тридцять років. Однак єдиною інфекцією, яку вдалося подолати, є віспа. Натомість з’явилося кілька раніше невідомих людям інфекційних захворювань. Це ВІЛ-інфекція, лихоманка Ебола, атипові пневмонії, спричинені коронавірусами.

Заходи з профілактики інфекційних захворювань здійснюють на міжнародному, державному й особистому рівнях.

На міжнародному рівні провідна роль належить Всесвітній організації охорони здоров’я (ВООЗ). Ця організація опікується проблемами охорони здоров’я у планетарному масштабі, відстежує епідемічну ситуацію в усіх країнах світу. Якщо епідемія охопила багато країн, ВООЗ оголошує пандемію (у перекладі з грецької «пан» — увесь, «демос» — народ).

На державному рівні за профілактику інфекційних захворювань відповідають служби, які контролюють якість води, харчових продуктів у магазинах і на ринках, чистоту у закладах громадського харчування, стан каналізації.

На особистому рівні кожен має дотримуватися особистої гігієни і вести здоровий спосіб життя, який сприяє підвищенню імунітету.

Профілактика неінфекційних захворювань

Неінфекційні захворювання — це хворобливі стани, які не передаються від людини до людини, повільно розвиваються і довго тривають. Вони є головною причиною смертності, хронічних хвороб та інвалідності у всьому світі.

На п’ять категорій неінфекційних захворювань — сердцево-судинні, онкологічні, бронхо-легеневі, цукровий діабет і психічні розлади — припадає 70 % загальної кількості смертей у світі.

Серед чинників, які спричиняють ці захворювання, є тютюнопаління, надмірне вживання алкоголю, незбалансоване харчування, малорухливий спосіб життя, надмірне споживання солі, цукру, вживання трансжирів, йододефіцит і ожиріння.

У наш час дедалі більшої гостроти набуває проблема ожиріння серед усіх вікових груп. Підлітки з надлишковою масою тіла неправильно харчуються і ведуть малорухливий спосіб життя. Якщо вчасно не вирішити цю проблему, у дорослому віці вона може призвести до цукрового діабету, серцевих, онкологічних захворювань і ранньої смерті.

Користь від хвороби

Згідно із законами психології люди схильні повторювати дії, які приносять задоволення, й уникати того, що неприємно. На жаль, те, що викликає приємні відчуття, може шкодити здоров’ю у майбутньому. Негативні наслідки шкідливих звичок виявляються не одразу, і люди рідко пов’язують з ними погіршення самопочуття та хвороби.

Словосполучення «користь від хвороби» може викликати подив. Однак корисність хвороби в тому, що вона сигналізує про порушення балансу в організмі внаслідок інфікування, травми або неправильного способу життя.

На щастя, людський організм здатний відновлюватися. Якщо людина усвідомить причину захворювання і змінить поведінку, вона матиме змогу повністю одужати. Коли ж знехтує попередженням, то наступного разу може захворіти на іншу, набагато серйознішу і, можливо, невиліковну хворобу.

Прочитайте притчу «Нас троє». Поміркуйте:

• Що мав на увазі лікар, коли просив хворого стати на його бік?

• Чому важливо, щоб лікар і пацієнт діяли як одна команда?

• Чи допомагає віра в одужання здолати хворобу?

Нас троє

Якось лікар сказав хворому: «Дивись, нас троє: я, ти і хвороба. Тому якщо будеш на моєму боці, нам удвох буде легше здолати її одну. Та коли станеш на її бік, я не зможу подолати вас обох».

Стародавня притча

ПРОЄКТ

Під час пандемії COVID-19, оголошеної ВООЗ у 2020 році, спостерігалося суттєве зменшення атмосферного забруднення у промислових регіонах, очищення прибережних вод, нетипова поведінка диких тварин. Знайдіть в інтернеті статті та відео про ці події. Підготуйте повідомлення і презентуйте їх у класі на наступному уроці.

Прочитайте твердження і з’ясуйте, які з них є істинними, а які — хибними. Поясніть свою думку.

• Серцево-судинні захворювання загрожують переважно літнім людям. Тому підлітків ця проблема не стосується.

• Усі інфекції потрапляють в організм повітряно-крапельним шляхом.

• Щеплення захищають людей від найнебезпечніших хвороб, які в минулому спричиняли епідемії та пандемії.

• Профілактика захворювань — це справа не тільки лікарів, а й самих людей.

Основні причини хвороб — інфекції, переохолодження, перегрівання, неправильне харчування, малорухливий спосіб життя, травмування, вживання тютюну, алкоголю, наркотиків, отруєння, різні форми опромінення, стреси, недосипання, надмірний шум, вібрація.

Захисні реакції організму виявляються у вигляді болю, запалення і підвищення температури.

Потенційно небезпечні інфекції загрожують людям щодня. Деякі з них постійно живуть у нашому організмі, однак завдяки його захисній системі ми здорові.

Бар’єрами на шляху проникнення інфекцій є шкіра, слизові оболонки дихальних шляхів і органів травлення.

У разі потрапляння в організм інфекції починається імунна реакція.

Заходи з профілактики інфекційних захворювань здійснюють на міжнародному, державному й особистому рівнях.

Д.З.

1.Прочитайте п. 4.

2. Вивчіть класифікацію хвороб.

3. Підготуйте міні - виступ.

Географія 10 клас

Тема:Вторинний сектор економіки Європи. Дослідження 3.

Перегляньте:

Електроенергетика забезпечує виробництво електричної енергії, її передавання, розподіл і збут споживачам, задовольняючи потреби матеріального виробництва та побутові населення. Серед європей-

ських країн до десятки світових лідерів з виробництва електроенергії

входять Росія, Німеччина, Франція. Енергогенеруючий потенціал України співмірний з такими країнами, як Польща та Швеція.

Теплова електроенергетика є провідною як у світі, так і в Європі.

Її частка у загальному виробництві електроенергії найбільша. У Росії,

Німеччині, Україні ТЕС розміщують поблизу вугільних басейнів, на

шляхах транспортування вугілля й нафти або неподалік від споживача. Водночас в Італії вони зосереджені на морському узбережжі, орієнтуючись на привізне паливо. Майже всю електроенергію виробляють на ТЕС у Польщі (використовують власне вугілля) і Нідерландах, більшість – у Росії, Великій Британії.

Розвиток атомної електроенергетики в Європі є суперечливим. За умови дотримання технологічних норм атомна енергія чи не найменш екологічно шкідлива та найбільш рентабельна. Водночас проблема довготермінового зберігання ядерних відходів робить її небезпечною для довкілля у тривалій перспективі. Але саме в Європі розташовані держави з найвищою в світі часткою АЕС у структурі енергозабезпечення. У Франції,Словаччині, Україні, Бельгії та Угорщині вона перевищує 50 %.

Пріоритетним завданням, що його ставлять уряди більшості країн Європи, є скорочення використання викопних видів палива та збільшення частки відновлюваних джерел енергії. Так, окремі країни Європи мають великі запаси гідроенергії, тому в них домінує гідроенергетика. Зокрема,

у Норвегії ГЕС забезпечують понад 95 % потреб країни в електриці, Ісландії – 73 %, Австрії та Швейцарії – близько 60 %. Сучасним трендом є розвиток вітрової електроенергетики. Поля вітрових електрогенераторів стали звичними в заміських ландшафтах європейських країн. ВЕС забезпечують виробництво електроенергії в Іспанії до 21 %, Великій Британії та Німеччині – близько 9 %. Низка країн Європи мають у промислових масштабах сонячну енергетику, попри обмеження, пов’язані з добовими циклами та мінливим станом атмосфери. Наприклад, Італія за рахунок СЕС покриває 7,5 % власних потреб у електроенергії, Німеччина – 6,7 %.

Біоенергетика охоплює низку виробництв – від спалювання твердих побутових відходів до виготовлення біопалива рослинного походження (етанолу, дизельного палива). Найбільших успіхів у цій сфері досягли Німеччина і Франція. Країни ЄС можуть похвалитися успіхами у підвищенні енергоефективності та енергозбереженні.

РОЗВИТОК ПРОМИСЛОВОСТІ:

Європа першою серед інших регіонів світу стала на шлях індустріалізації, що якісно змінила поступ її економічного й соціального прогресу.

Розвиток переробної промисловості визначав економічну могутність Європи впродовж ХІХ – ХХ ст. І хоча на початку ХХІ ст. низка виробництв перемістилися у країни з дешевшою робочою силою (переважно Азії), окремі з них і досі визначають міжнародну спеціалізацію європейських держав.

Індустріальна потужність країн Європи неоднакова. Лідерами у промисловому виробництві є Німеччина, Велика Британія, Італія, Франція. Ці держави суттєво випереджають інші країни Європи. Слідом йдуть Іспанія та Ірландія, які ще кілька десятиліть тому належали до середньорозвинених країн. Водночас, якщо показники промислового виробництва співвіднести з кількістю населення, то на перший план разом із Німеччиною виходять невеликі високорозвинені країни Європи – Ірландія, Австрія, Данія, Швеція, Фінляндія. Потужна переробна промисловість цих країн значною мірою залежить від зовнішніх ринків збуту, тому їх виробництво орієнтується здебільшого на експорт. Високі показники розвитку промисловості мають і Росія, Швейцарія, Норвегія. Важливою особливістю розвитку промисловості Європи є орієнтація на високотехнологічні та наукомісткі виробництва. Пріоритетним є створення технопарків. 

Виробництво хімічної продукції і нафтопродуктів.

Виробництво хімічної продукції – галузь спеціалізації Європи. У ХХ ст. відбулася його переорієнтація з основної хімії на базі власних покладів вугілля, калійної та кам’яної солей на хімію органічного синтезу на основі перероблення нафти і природного газу. Нині завдяки досягненням у виробництві полімерів – пластмас, каучуку, синтетичних волокон – у широкий вжиток входять технології 3-D друку.

Беззаперечним лідером хімічного виробництва в Європі є Німеччина. Провідні позиції займають також Франція, Велика Британія, Іспанія, Бельгія, Нідерланди.

Пріоритетний розвиток має і фармацевтика. Провідні фармацевтичні країни – Швейцарія і Франція. У своєму розміщенні хімічна промисловість орієнтується на нафтоперероблення і тяжіє до нафтових терміналів у портах та трубопроводів. Підприємства скупчено в гирлах річок Темзи,Сени, Рейну, Ельби, Рони.

Використовуючи нафту і природний газ, нафтопереробна промисловість забезпечує потреби транспорту, житлово-комунального господарства та низки виробництв у паливі й постачає сировину для хімічної промис- ловості. Найбільші європейські країни-виробники нафтопереробної продукції – Нідерланди, Росія, Франція, Бельгія, Велика Британія, Німеччина. Підприємства тяжіють до портових міст із нафтовими терміналами, трубопроводів, а також місць безпосереднього видобутку сировини.

ВИРОБНИЦТВА ТКАНИН, ОДЯГУ, ВЗУТТЯ. ХАРЧОВА ПРОМИСЛОВІСТЬ.

Саме з текстильних і швейних виробництв розпочалася промислова революція в Європі. Упродовж XVIII – XIX ст. текстильна галузь

визначала економічну силу регіону. Проте у ХХ ст. виробництва тканин, одягу, взуття перебували в тривалій кризі, адже вони є працемісткими, і в умовах високої оплати праці масовий випуск їхньої продукції у країнах Європи виявився неконкурентоспроможним на світових ринках. Тому їх було переорієнтовано. По-перше, відбулася заміна масового виготовлення на дрібносерійний випуск продукції високої вартості, в якому переважають дрібні підприємства зі штатом до 50 осіб. По-друге, країни Європи спеціалізуються на виробництві нових високотехнологічних тканин зі штучних матеріалів, які використовують як у промисловості (автомобілебудуванні, аерокосмічній та ін.), так і для споживчих товарів (спеціальний та туристичний одяг, засоби гігієни тощо).

Це виробництво більше тяжіє до районів, в яких поєднуються підприємства хімії органічного синтезу та науково-дослідні центри. У Європі лідерами з виготовлення тканин є Італія, Німеччина, Велика Британія;одягу – Італія, Німеччина, Франція; взуття – Італія, Іспанія, Німеччина.

Виробництво продуктів добре розвинено в усіх країнах Європи. Потужний внутрішній ринок та сучасні технології у поєднанні з розвиненим сільським господарством створюють оптимальні умови для його розвитку.

З виробництва та за експортом м’ясних виробів лідирують Німеччина, Нідерланди, Італія, Франція, Бельгія, Польща; риби – Норвегія і Велика Британія; перероблення овочів і фруктів – Велика Британія і Німеччина, молока – Німеччина, Росія, Франція, Велика Британія, Іспанія, Данія, Нідерланди, Швейцарія.

ОСНОВНІ ПРОМИСЛОВІ РЕГІОНИ:

Промисловість у Європі розміщено нерівномірно. Від Північної через Західну й аж до Південної Європи, від Великої Британії до півночі Італії простягається смуга індустріального розвитку, що спадається з агломерацією «Блакитний банан». Там розташовані найбільши промислові регіони: Великий Лондон у Великій Британії; Рейнсько-Рурський у Німеччині; Іль-де-Франс у Франції. Ці регіони мають складну багатогалузеву спеціалізацію. Вони поєднують традиційні виробництва (наприклад, текстильна промисловість і суднобудування у Великій Британії або чорна металургія у Люксембурзі й Бельгії) із сучасними високотехнологічними машинобудівними, хімічними, нафтопереробними виробництвами та виробництвом споживчих товарів.

Поширеною є реіндустріалізація – зміна спеціалізації та оновлення застарілих видів виробництв у старих промислових регіонах. У Європі вона спрямована на технологізацію старих виробництв і поширення новітніх видів промисловості, зокрема точного машинобудування, біотехнології, фармацевтики тощо. У Східній Європі найбільшими промисловими регіонами є: Сілезький на території Польщі й частково Чехії,що спеціалізується на чорній та кольоровій металургії, машинобудуванні, хімічній промисловості; Придніпров’я в Україні; Центральна Росія,Урал у Росії. Зазначені промислові регіони утворюють «центральнувісь» розвитку Європи.

Дослідження 3.

Тема: Структура і просторова організація виробництва чорних металів у країнах Європи.

1. Нанесіть на к.к. країни Європи, з чітко вираженим розвитком чорної металургії.

2. З'ясуйте частку регіону у світовій виплавці сталі. Відобразьте через  кругову діаграму.

3.Розкрийте роль металургії, як одного з різновидів галузевих промислових регіонів.

4.Дайте характеристику одному з регіонів розвитку чорної металургії Європи.

5. Висновок.

Домашнє завдання:

1. Опрацювати параграф 9.

2. Запитання : Які чинники зумовили набір машинобудівних виробництв, що є галузями міжнародної спеціалізації у високорозвинених країнах Європи? письмово

3.Виконати та надіслати до перевірки дослідження 3, а для тих , хто ще й досі не виконав дослідження 2 - надішліть разом.

 Добрий день.

Сьогодні 26 вересня 2022 року.

Запрошую на урок географії учнів 6, 7, 8, 11 класів.

Географія 6 клас.

Тема:Способи орієнтування на місцевості.Визначення       напрямків на місцевості.

Пропоную переглянути:

Україна-прекрасний край з мальовничою природою.Хто не мріє побувати у загадкових горах. Карпати-мальовничий район нашої країни, улюблене місце відпочинку  туристів. У горах прокладені численні туристичні маршрути різних категорій складності. В усі пори року цими маршрутами вирушають туристичні групи як у супроводі досвідчених керівників-провідників, так і самостійні. Та в усі пори року в горах постійно чергує спеціальна служба порятунку. На жаль, ця служба не залишається без роботи, оскільки періодично в горах губляться люди. Чому ж так трапляється? Справа в тому, що в горах погода дуже мінлива. Туман, злива, ураганний вітер і сніг можуть раптово наздогнати непідготовлених мандрівників. І тоді від того,наскільки мандрівники вміють поводитись у критичній ситуації,орієнтуватися на місцевості, користуватися планом і картою, часто залежить їхнє життя.

 

Сьогодні на уроці ви набуватимете навичок, що допоможуть вам вижити у таких складних умовах.

Уміння орієнтуватися на місцевості є дуже важливим у житті людини.Відомі випадки,коли через втрату орієнтиру гинули цілі експедиції.І навпаки,вміння знайти орієнтири на місцевості допомагало людям вижити.

Орієнтування на місцевості— це визначення свого місцезнаходження щодо сторін горизонту та окремих об’єктів, розташованих на місцевості.

Орієнтування — вміння визначати на місцевості сторони горизонту за Сонцем, зорями, компасом, місцевими ознаками.

 

Для орієнтування на місцевості потрібно вміти визначати  сторони горизонту.

Горизонт— частина земної поверхні, яку ми бачимо навколо себе на рівній відкритій місцевості. Основні сторони горизонту — північ, південь, захід та схід. Проміжні — північний схід,південний схід, південний захід та північний захід. Моряки називають напрями сторін горизонту румбами, усього їх 32. Карти завжди зорієнтовані на північ.

Робота з картою. У якому напрямку від Києва розташовані м. Львів, м. Луганськ, м. Полтава?

Способи орієнтування на місцевості :

З давніх-давен головними природними об’єктами для орієнтування на місцевості для людей були Сонце, Місяць та зорі.

У наших широтах о 6-ій ранку Сонце перебуває на сході,о 12-ій годині — на півдні, о 18-ій — на заході (якщо враховувати літній час, то на годину пізніше).

Полярна зоря розташовується в північному напрямку. Щоб визначити положення Полярної зорі на зоряному небосхилі, необхідно подумки провести уявну лінію через дві крайні зорі «ковша» Велика Ведмедиця та відкласти на цій лінії  п’ять разів відстань, що дорівнює відстані між названими крайніми зорями.

Під час першої четверті (Місяць зростає) Місяць перебуває о 18-ій годині на півдні та о 24-ій годині на заході. Коли він повний,то розташовується о 18-ій годині на сході, о 24-ій годині — на півдні,о 6-ій ранку — на заході. Під час останньої четверті Місяць перебуває о 24-ій на сході, о 6-ій — на півдні.

 Висновок: При ясному небі на місцевості можна орієнтуватися за Сонцем, Місяцем, зорями.

  Способи орієнтування за місцевими ознаками:

Які вам відомі способи орієнтування за місцевими ознаками?

- Кора більшості дерев грубіша й темніша на північній стороні,тонша й еластичніша (у берези світліша) — на південній;

- у сосни вторинна (бура, потріскана) кора на північній стороні стовбура піднімається вище, ніж на південній;

а деревах хвойних порід смола рясніше накопичується з південного боку;

-річні кільця на свіжих пнях дерев розташовані щільніше з північного боку;

- з північного боку дерева, камені, дерев’яні, черепичні і шиферні крівлі рясніше покриваються лишайниками, грибками;

-мурашники розташовуються з південного боку дерев, пнів і кущів, крім того, південний скат мурашників пологий, північний — крутий;

-ягоди і фрукти раніше червоніють (жовтіють) з південного боку;

-улітку ґрунт біля великих каменів, будівель, дерев і кущів  сухіший з південного боку, що можна визначити на дотик;

- у поодиноких дерев крона пишніша й густіша з південного боку;

-сніг швидше підтає на південнихсхилах, у результаті підтаювання на снігу утворюються щербини, направлені на південь;

Україна має багатий і різноманітний рослинний світ і дивовижно,що багато представників флори є своєрідними компасами.

Висновок : Під час орієнтування за місцевими ознаками можливі погрішності, тому для більш точного визначення сторін  горизонту необхідновикористовувати  кілька ознак.

Пропоную переглянути:

Орієнтування на місцевості— це визначення свого місцезнаходження щодо сторін горизонту та окремихоб’єктів, розташованих на місцевості.

З давніх-давен головними природними об’єктами для орієнтування на місцевості для людей були Сонце, Місяць та зорі. Надійним способом є орієнтування за компасом. Можна зорієнтуватися й за місцевими ознаками. У такому випадку для більш точного визначення сторін горизонту необхідно використовувати кілька ознак.

 ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ:

1. Опрацюйте матеріал з  вашого підручника.

            2. Випишіть та вивчіть терміни.

            3. Вивчіть сторони горизонту та продовжуйте вести календар погоди.

Географія 7 клас.

Тема: КЛІМАТОТВІРНІ ЧИННИКИ.

Клімати Землі дуже різноманітні. Чому в Антарктиді завжди холодно, а на екваторі жарко? Чому в одних куточках нашої планети щоденно йдуть дощі, а в інших місцях все живе потерпає від спеки? Для того щоб відповісти на ці питання, необхідно дізнатися про причини, що формують той чи інший клімат.

Пропоную переглянути:

 Основними кліматотвірними чинниками є:

- кількість сонячної енергії, яку отримує земна поверхня;

- характер підстильної поверхні;

- циркуляція повітряних мас;

Розгляньмо кожен детальніше:

 

 Сонячна радіація:

Почнемо із сонячної енергії, яка є основним джерелом життя на Землі та надає руху «механізмам» погоди.

Сонячна радіація — це кількість теплової та світлової енергії, що надходить на Землю від Сонця. Радіація є пряма і розсіяна.

Сукупність прямої та розсіяної радіації, що надходить на Землю, називають сумарною радіацією.

Кількість сумарної радіації перш за все залежить від широти місцевості: чим ближче до екватора, тим більший кут падіння сонячних променів, тим сильніше нагрівається земна поверхня. Від неї нагрівається й приземний шар повітря.

Також кількість сонячного тепла, що надходить на Землю, залежить від прозорості атмосфери, абсолютної висоти місцевості, тривалості світового дня тощо.

Розподіл сонячного тепла на Землі обумовлює одну з найважливіших географічних закономірностей — залежність температур повітря від географічної широти місцевості та висоти над рівнем моря. Цю залежність можна простежити за «Кліматичною картою світу».

Висновок : Чим ближче до екватора, тим більшим є кут падіння сонячних променів, тим сильніше нагрівається земна поверхня і вищою є температура приземного шару атмосфери.

Характер підстильної поверхні:

Складовими підстильної поверхні, що впливають на формування клімату, є наступні: рельєф та абсолютна висота місцевості. Високі гори є кліматичними бар’єрами. Висота місцевості над рівнем моря впливає і на кількість опадів (у горах їх більше, ніж на прилеглих рівнинах), і на температуру по вітря (чим вище, тим холодніше). У результаті в горах формується ви сотна кліматична поясність. Гори можуть перешкоджати проникненню певних повітряних мас, а рівнини — навпаки, сприяють проходженню вітрів вглиб материка.

Прибережні течії. Морські течії охолоджують або роблять теплішим клімат території, біля яких проходять, впливають на розподіл атмосферних опадів (теплі течії збільшують, а холодні зменшують).

Віддаленість від океану. Залежно від цього формуються морські й континентальні типи клімату.

Відбивна спроможність поверхні (альбедо). Різні поверхні — ґрунт, вода, рослинність, лід — по-різному поглинають тепло й нагріваються.

Висновок : Неоднорідність підстильної поверхні впливає на розподіл температур та опадів.

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ:

1. Опрацювати  матеріал з вашого підручника та мою для вас підбірку уроку.

2. Випереджальне. Підготувати в зошитах схематичний рисунок: коло Землі з екватором, тропіками, полярними колами та полюсами.

3. Виписати та вивчити терміни.

 

Географія 8 клас.

Тема:Дослідження №1.

Тема: Прокладання маршрутів за топографічною картою та їх обгрунтівання.

Уявіть собі, що ви мешкаєте в містечку Тулин.

Користуючись фрагментом топографічної карти, що на стор. 33( це малюнок 18), прокладіть маршрут дводенного пішохідного туристичного походу, метою якого є найвища вершина місцевості. Обираючи шлях прямування врахуйте:

- середня швидкість, з якою рухається людина 6км/год;

- наявність природних перепон;

- місце для ночівлі.

Обгрунтуйте свій вибір маршруту.

Зробіть відповідні висновки.

Географія 11 клас.

Тема: Практична робота №2.

Тема: Читання схем руху транспорту  Кіровоградської області.

Завдання 1.

 Використовуючи схему руху транспорт Кіровоградської області. у (безкоштовний додаток EasyWay), укажіть, які об’єкти і якими умовнимипозначеннями на ній зображенні.

Завдання 2

 Назвіть головні магістралі свого міста, їх напрямки та райони, які вони поєднують.

Завдання 3

 Використовуючи схему руху транспорту Кіровоградської області(безкоштовний додаток EasyWay), прокладіть маршрут від залізничного  вокзалу ( найближчого до нашого населеного пункту) до свого місця проживання.

Завдання 4

 З’ясуйте, які можливості надають цифрові схеми руху транспорту та безкоштовні мобільні додатки (наприклад WikiRoutes або EasyWay Mobile для Android та IOS).

Завдання 5

 Використовуючи схему  Київського метрополітену(мал.19 на стор. 23), укажіть, які об’єкти і якими умовними позначеннями на нійзображені.

Завдання 6

 Висновок.

 Добрий день.

Сьогодні  23 вересня 2022 року.

Запрошую на урок географії учнів 7 та 10 класів.

Географія 7 клас

Тема:Практична робота №1 .

Тема: Аналіз тектонічної та фізичної карти світу: виявлення зв’язків між тектонічною будовою і формами рельєфу.

Хід роботи:

Завдання № 1

Проаналізуйте тектонічну карту світу:

А) Які основні тектонічні об’єкти на ній зображенні?

Б) На яких тектонічних структурах знаходиться Україна?

В) На якій тектонічній структурі знаходиться Кіровоградська область?

Завдання № 2 

Проаналізуйте фізичну карту світу:

А) Які основні форми рельєфу на ній зображенні?

Б) Назвіть основні форми рельєфу України?

В) Назвіть основні форми рельєфу Кіровоградської області?

Запам’ятайте: Складчастим рухомим тектонічним областям у рельєфі відповідають гори, тому що тут відбуваються активні горотворчі процеси, вулкани, землетруси; чим давніша складчастість (герцинська, каледонська, байкальська), тим гори за абсолютною висотою нижчі.

Завдання № 3 

За допомогою логічного ланцюжка встановіть відповідність між областями складчастості та формами рельєфу (1 приклад на кожному материку).

Приклад:

Материк –  Область складчастості (вік ) – форма рельєфу.

Пн. Америка – Область герцинської складчастості –Аппалачі.

Запам’ятайте: На межі літосферних плит – гірські форми рельєфу, тому що тут відбуваються активні тектонічні рухи.

Завдання № 4 

За допомогою логічного ланцюжка приведіть 3 – ри приклади взаємозв’язку стійких ділянок земної кори та рельєфу.

Приклад:

Материк – Євразія – Сибірська платформа – Середньосибірське плоскорір’я

Завдання № 5 

Напишіть висновок про закономірності поширення великих форм рельєфу.

Роботу чекаю до наступного уроку.

Географія 10 клас

Тема:Особливості економіки країн Європи. Первинний сектор економіки

Європа є одним із провідних світових осередків економічного зростання. Саме там розпочалися індустріалізація, розвиток капіталістичного господарства, впровадження у виробництво досягнень науково-технічного прогресу. Відбудувавши зруйновані під час Другої світової війни економіки, європейці зосередили зусилля на створенні суспільства загального добробуту. Рівень життя навіть малозабезпеченихверств населення у розвинених країнах Європи дуже високий порівняно з іншими регіонами світу, особливо із країнами, що розвиваються.

Чинниками міжнародної спеціалізації розвинених європейських країн є зменшення ролі природно-ресурсного потенціалу в них і зростання ролі капіталу, технологій та доступу до ринків збуту. Економічною перевагою низки країн є наявність сформованих ще у колоніальний період мереж сировинних і збутових зв’язків із країнами, що розвиваються, в Азії, Африці та Латинській Америці. Натомість формування спеціалізації країн з перехідною економікою більше залежить від природно-ресурсного, працересурсного та інвестиційного потенціалу. Важливим чинником економічного зростання у цій групі країн є подолання корупції та створення ефективної правової системи, що є необхідними умовами залучення закордонних інвестицій.

У структурі зайнятості та ВВП більшості країн Європи первинний сектор відіграє порівняно незначну роль. Водночас його розвиток є запорукою стабільного промислового виробництва в умовах потрясінь на міжнародних ринках і продовольчої безпеки. Крім того, для окремих невеликих рибальських поселень-рибальство і сільське господарство можуть бути основним джерелом заробітку. За секторальною структурою економіки відомо, що країни Європи перебувають на різних стадіях розвитку: індустріальній (ті, що мають велику частку вторинного сектору — 25 – 50 % і помірну первинного — 3 – 20 %) та постіндустріальній (мають дуже велику частку третинного сектору – понад 70 % і надзвичайно низьку первинного – до 2 %). Нині індустріальними є країни Східної Європи, постіндустріальними – Західної Європи.

Упродовж тривалого часу видобувна промисловість була фундаментом індустріального розвитку Європи, забезпечуючи потреби економіки в енергетичних ресурсах та конструкційних матеріалах. Водночас глобалізація світового господарства призвела до посилення конкуренції на ринку сировини ресурсів. Тому обсяги видобування мінеральних ресурсів сировини в Європі постійно скорочуються, а їх географія не завжди відображає географію запасів тих чи тих видів корисних копалин. Першочергове значення має забезпеченість енергетичною сировиною, головними споживачами якої є промисловість (електроенергетика, нафтопереробне виробництво, металургія), транспорт та виробництво хімічної продукції, житлово-комунальне господарство.

Попри суттєву вичерпаність запасів палива в Європі, його видобування продовжує відігравати вагому роль у спеціалізації низки країн. Так, вісім європейських держав входять до двадцятки світових лідерів з видобутку вугілля.

Домашнє завдання:

1. Опрацювати параграф 7-8.

2.Проаналізуйте діаграми структури економіки країн Європи (мал. 13) і встановіть, якими за рівнем розвитку (індустріальними чи постіндустрі-альними) вони є. Відповідь обґрунтуйте.

3. Які чинники визначають спеціалізацію сільського господарства різних Субрегіонів Європи? Наведіть приклади таких ланцюжків: чинник - ви-робництво - країни-лідери.

4. За рахунок чого Німеччина і Франція за обсягом деревини, доступної длязаготівлі, випередили традиційних лідерів - Швецію та Фінляндію?

5. Покажіть на карті країни Європи, що спеціалізуються на рибальстві.