Дорого дня

Сьогодні 14 травня 2026 року

Запрошую на урок географії учнів 6-7 класів та на урок ЗБД учнів 6 класів

Географія 6 клас

Тема: Зв’язки антропосфери з іншими оболонками Землі.

Пропоную переглянути:

Антропосфера — це оболонка Землі, створена діяльністю людини, яка активно взаємодіє з літосферою, атмосферою, гідросферою та біосферою. Людина змінює ландшафти, будує міста, видобуває копалини, створює штучні водойми та впливає на клімат, перетворюючи природні комплекси на антропогенні (штучні).

Основні зв'язки антропосфери з іншими оболонками:

• З літосферою (тверда оболонка):
  • Вплив: Видобуток корисних копалин (кар'єри, шахти), будівництво споруд, створення териконів, сільськогосподарська обробка ґрунтів.
  • Результат: Зміна рельєфу, ерозія ґрунтів, руйнування гірських порід.

З гідросферою (водна оболонка):

• Вплив: Створення водосховищ, ставків, прокладання каналів для зрошення посушливих земель, споживання води.
• Результат: Зміна річкових систем, забруднення водойм, осушення боліт.

З атмосферою (повітряна оболонка):

• Вплив: Викиди промислових підприємств, транспорту, спалювання палива, знищення лісів.
• Результат: Забруднення повітря, руйнування озонового шару, парниковий ефект (зміна клімату)

• З біосферою (оболонка життя):
  • Вплив: Вирубування лісів, полювання, рибальство, створення агроекосистем (полів, садів), виведення нових порід тварин і сортів рослин.
  • Результат: Зниження біорізноманіття, зникнення окремих видів, зміна екосистем. 

Антропогенні ландшафти — це комплекси, змінені або створені людиною (міста, парки, поля), які замінюють природні ландшафти та потребують постійної підтримки, описує. 

Домашнє завдання:

1. Опрацювати матеріал розміщений на блозі

2. Складіть план дій щодо охорони природи( на прикладі рідного краю).

Географія 7 клас

Тема: Атлантичний океан

Пропоную переглянути:

Атлантичний океан — колиска мореплавства, бо це — єдиний океан, що був відомий жителям Європи ще з античних часів. Вікінги у ІХ-Х ст. н. е. плавали ним до берегів Ісландії, Гренландії, Північної Америки. З XV ст. в епоху Великих географічних відкриттів Атлантичний океан стає головним морським шляхом, яким іспанські та португальські моряки здійснювали пошуках нових шляхів до Індії та Китаю. Атлантичний океан другий за площею та глибиною океан Землі; його площа становить 90,6 млн км2. Атлантичний океан, як і Тихий, у центральній частині перетинається екватором і розташований відносно нього у Північній та Південній півкулях. Океан простягається від субарктичних широт до Південного океану. Атлантичний океан перетинає нульовий меридіан, відносно якого його територія знаходиться у Західній та Східній півкулях. На відміну від Тихого, протяжність Атлантичного океану із заходу на схід дуже поступається його протяжності з півночі на південь, тобто океан витягнутий меридіонально . Атлантичний океан з Тихим сполучають протока Дрейка та Магелланова протока. На півночі та півдні води Атлантичного океану зустрічаються з водами полярних океанів. Атлантичний океан омиває західні береги Євразії та Африки і східне узбережжя Північної та Південної Америки. В межах океану налічують 14 морів, найбільші з яких Карибське та Середземне, яке у свою чергу поділяють на менші частини (Адріатичне, Тірренське, Мармурове тощо). Для океану характерні численні внутрішні моря — Середземне, Чорне, Азовське, Балтійське. Мексиканська затока — найбільша затока Атлантичного океану. Більшість островів Атлантичного океану розташовані поблизу узбережжя і мають материкове походження. Найбільші групи островів та острови — Великі Антильські, Ньюфаундленд, Великобританія, Ірландія, Ісландія.

Атлантичний океан є відносно молодого віку. На думку вчених, дно Атлантичного океану продовжує розростатися зі швидкістю 2 см/рік. Шельфова зона океану відносно невелика і займає близько 7% його площі. Найглибші райони океану розташовані у його західній частині, проте території зі значними глибинами, на відміну від Тихого океану, займають в Атлантиці незначні площі. Глибоководних жолобів теж небагато, найглибші з них — Пуерто-Рико та Південно-Сандвічевий жолоб. Особливістю рельєфу дна Атлантичного океану є Серединно-Атлантичний хребет, що простягається посередині океану на 18 тисяч кілометрів з півночі на південь майже меридіонально . За формою хребет нагадує латинську літеру «S» і поділяється на дві частини: Північноатлантичний та Південноатлантичний хребти. Південноатлантичний хребет має значну ширину і займає 1/3 загальної площі океану. Це порівняно молоді гори, вершини яких сягають висоти до 4000 м. В північній частині океану окремі вершини піднімаються над поверхнею води у вигляді вулканічних островів, найбільшим з яких є острів Ісландія. У центральній частині Серединно-Атлантичного хребта знаходиться рифтова зона, де відбувається розходження літосферних плит, яке супроводжується вулканічною діяльністю. На захід та схід від Серединного хребта розташовані глибокі улоговини, які, на відміну від тихоокеанських, мають рівнішу поверхню — Канарська, Гвінейська, Північноамериканська, Бразильська тощо. Середня глибина Атлантичного океану становить 3736 м, максимальна глибина — 8378 м («Безодня Браунсон», жолоб Пуерто-Рико).

Різноманітність кліматичних умов Атлантичного океану пояснюється його великою протяжністю з півночі на південь. Океан знаходиться майже в усіх кліматичних поясах, крім полярних, проте більша частина океану розташована у тропічних та помірних широтах. Тут панують пасати та західні вітри. У північній тропічній частині океану зароджуються тропічні циклони, які часто переходять в урагани. У південній частині океану, яка знаходиться у помірних широтах, частими є сильні шторми, за що ці широти називають «ревучими сороковими». У північній частині кліматичні умови океану формуються під впливом Північного Льодовитого океану, на півдні відчувається вплив Південного океану. Середні температури повітря над океаном сягають +25°...+27°С на екваторі та близько 0°С у приполярних широтах. Середня річна кількість опадів становить 780 мм.

Середні температури поверхневих вод в Атлантичному океані нижчі (+16,5°С), ніж у Тихому, що пояснюється впливом холодних вод і льоду з Північного Льодовитого та Південного океанів. Найвищі температури поверхневих вод (+26°С) характерні для екваторіальних та тропічних частин океану. Далі на північ і на південь температури води поступово знижуються. Середня солоність вод Атлантичного океану складає 35,4‰. Найбільша солоність води в океані (37,5‰) характерна для тропічних та субтропічних широт, де значне випаровування і невелика кількість опадів, а найменша (33‰) спостерігається поблизу Гренландії.

Пізнаймо більше

Найсолоніше море Атлантичного океану — Середземне, середня солоність води у якому становить 38‰. Водночас солоність вод Балтійського моря складає лише 6-8‰.

В Атлантичному океані внаслідок його значної протяжності з півночі на південь, океанічні течії утворюють два великих витягнутих меридіонально кільця. Найпотужніші течії: теплі — Гольфстрім, Бразильська, Північна і Південна пасатні, холодні — Бенгельська, Лабрадорська, Канарська, Західних Вітрів. Особливістю Атлантичного океану є велика кількість айсбергів. Холодна Лабрадорська течія виносить від берегів Гренландії в океан сотні великих плаваючих льодяних гір, зустріч з якими становить велику небезпеку для кораблів.

Пізнаймо більше

Найвідоміша «зустріч» корабля з айсбергом в Атлантичному океані відбулася в 1912 р. Найбільший на той час корабель «Титанік»  після зіткнення з айсбергом затонув і зараз знаходиться на дні океану на глибині 3800 м . Тоді загинули понад 1500 людей. Сьогодні невеликі підводні апарати беруть на борт туристів, щоб показати їм уламки «Титаніка»

Органічний світ Атлантичного океану за видовим складом бідніший, ніж Тихого, що пояснюється його молодістю і дещо прохолоднішими кліматичними умовами. Як і у Тихому, в розподілі органічного життя Атлантичного океану чітко виявляється широтна зональність. Найсприятливіші умови для життя багатьох видів риб сформувались у північній та північно-західній частинах океану, де змішуються потоки теплих і холодних вод (так звана «Велика Ньюфаундлендська банка»), та у помірних широтах. Особливо багатими на рибу є Північне та Балтійське моря, а в тропічних широтах багатими на організми є води Канарської та Бенгельської холодних течій. Тут багато летючих риб, рачків, кальмарів, восьминогів, акул, промислове значення мають макрель, тунець, сардина, анчоус. Для тропічних та субтропічних районів океану характерними є корали, особливо багато їх у Саргасовому морі, яке відоме своїми велетенськими саргасовими водоростями. В екваторіальних водах Атлантичного океану високі температури сприяють розвитку діатомових водоростей, тут багато риби, морських черепах, медуз. З морських ссавців мешканцями Атлантичного океану є синій кит, тюлені, моржі, ламантин, акули, дельфіни.

Природні ресурси Атлантичного океану. Екологічні проблеми

Атлантичний океан багатий на різноманітні ресурси — біологічні, мінеральні, енергетичні. Океан дає 20% світового вилову риби та морепродуктів — крабів, кальмарів, омарів, устриць, лангустів. Здавна океан є районом звіробійного промислу на китів, тюленів, моржів. Надмірний вилов риби і промисел морських тварин призвели до значного скорочення біологічних ресурсів океану. На шельфі Атлантичного океану добувають нафту і природний газ, розробляють родовища кам’яного вугілля, фосфоритів, сірки, солей, розвідані запаси залізних, олов’яних руд. У глибоководних відкладах залягають залізо-марганцеві конкреції. На узбережжі Балтійського моря видобувають бурштин. Енергія припливів океану використовується в роботі припливних електростанцій. Особливістю Атлантичного океану є найбільша висота добових припливів: у затоці Фанді висота припливної хвилі становить 18 м.

Атлантичний океан посідає перше місце серед океанів за ступенем господарського освоєння і це позначилося на стані його вод. Зокрема, значно погіршився екологічний стан Північного моря та Мексиканської затоки внаслідок забруднення їх вод нафтою, яка потрапляє в море з кораблів та бурових платформ. У води океану потрапляють неочищені стічні води, токсичні хімічні відходи, багато країн використовують Атлантичний океан для захоронення радіоактивних відходів атомних виробництв. Такі відходи утилізуються в герметичних контейнерах, проте періодично відбувається їх розгерметизація і, як наслідок, потрапляння радіоактивних речовин у води океану. Відбувається штучна зміна складу води, від чого страждають мешканці океану. На узбережжі і островах Атлантики знаходяться всесвітньовідомі райони відпочинку та туризму — Лазуровий берег Середземного моря, Південний берег Криму, Багамські острови, Канарські острови тощо, що теж посилює антропогенне навантаження на природу океану. Через Атлантичний океан пролягають міжконтинентальні шляхи, якими здійснюється понад половини всіх морських перевезень з Європи та Африки до Америки.

Домашнє завдання:

1. Опрацювати матеріал розміщений на блозі та п. 64.

2. Дайте відповіді на запитання:

• 1. Порівняйте берегові лінії Тихого та Атлантичного океанів, виявіть спільні та відмінні риси.
• 2. Які особливості рельєфу дна Атлантичного океану?
• 3. Які чинники впливають на солоність вод у різних частинах Атлантики?
• 4. Чому помірні широти Атлантичного океану вважаються найбільш біопродуктивними?
• 5. Які заходи, на вашу думку, необхідні для запобігання виснаженню багатств Атлантичного океану?

ЗБД 6 клас

Тема: Перша домедична допомога.Допомога при забиттях. Обробка подряпин.

Пропоную переглянути:

Перша домедична допомога при забиттях включає забезпечення спокою, накладання холодного компресу та фіксуючої пов'язки для зменшення набряку. Подряпини слід промити чистою водою з милом, обробити антисептиком (без спирту) та закрити пластирем, щоб запобігти інфікуванню. Головне правило — не панікувати, оцінити безпеку та діяти спокійно.

1. Допомога при забиттях (травмах м'яких тканин)

Забиття — це закрите пошкодження тканин без порушення цілісності шкіри.

Спокій: Забезпечте потерпілому кінцівку або ділянку тіла.

Холод: Прикладіть холод (лід, загорнутий у тканину, холодний компрес) на 15-20 хвилин для зменшення болю та набряку.

Підвищене положення: Підніміть ушкоджену частину тіла вище рівня серця.

Фіксація: Накладіть тугу пов'язку, якщо є сильний набряк.

Не можна: Розтирати місце забиття або гріти його в першу добу

2. Обробка подряпин та дрібних ран

Подряпини — це поверхневі пошкодження шкіри. 

• Зупинка кровотечі: Якщо подряпина кровоточить, притисніть її стерильним бинтом або чистою тканиною.
• Очищення: Промийте подряпину чистою проточною водою з милом, щоб видалити бруд.
• Антисептик: Обробіть краї рани антисептичним розчином (наприклад, хлоргексидин або бетадин), уникаючи потрапляння спирту або йоду безпосередньо в рану.
• Захист: Накладіть бактерицидний пластир або стерильну пов'язку.
• Не можна: Торкатися рани руками, видаляти з рани сторонні предмети, якщо вони глибоко.

Коли звертатися до лікаря:

• Якщо рана брудна (ризик правця).
• Якщо кровотеча не зупиняється більше 10 хвилин.
• Якщо з'явилися ознаки запалення: почервоніння, пульсуючий біль, набряк, підвищення температури.

Завжди впевніться у власній безпеці перед наданням допомоги

Домашнє завдання:

1. Опрацювати матеріал п. 28 та мою підбірку на блозі.

2. Вивчити алгоритм дій.