Доброго дня 

Сьогодні 3 лютого 2026 року.

Запрошую на урок географії учнів 8-11 класів.

Географія 8 клас

Тема: Чому природа України потребує допомоги.

Пропоную переглянути:

Червона та Зелена книга України. Червона та Зелена книга України є важливим документом з охорони природи, в ній визначені види тварин і рослин, які знаходяться під загрозою зникнення та потребують термінового збереження. Ці книги визначають категорії рідкісних видів та розробляють стратегії і заходи для їх збереження. У них також описані унікальні екосистеми, які потребують особливої уваги для збереження біорізноманіття.

Мета та значення Червоної та Зеленої книги1 Збереження видів. Одна з основних мет Червоної та Зеленої книг полягає в збереженні та відновленні видів, які знаходяться під загрозою вимирання. Це сприяє збереженню біорізноманіття та екосистем в цілому.2 Усвідомлення громадськостіЦі книги сприяють поширенню інформації про необхідність збереження рідкісних видів серед широкої громадськості та виробленню усвідомлення екологічних проблем.3 Настанови для діяльностіЧервона та Зелена книги надають настанови стосовно використання рідкісних видів у господарській та іншій діяльності та доцільності проведення робіт у зв'язку з ними.

Зелена книга України — це офіційний державний документ, який містить відомості про сучасний стан рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, та типових природних рослинних угруповань, які підлягають охороні. Перше видання Зеленої книги України було опубліковане в 1987 році. Воно містило відомості про 60 рослинних угруповань. Друге видання було опубліковане в 2002 році. Воно містило відомості про 126 рослинних угруповань. Третє видання було опубліковане в 2009 році. Воно містило відомості про 160 рослинних угруповань. Зелена книга України має важливе значення для охорони біологічного різноманіття України. Вона використовується для розробки заходів щодо збереження рідкісних і типових рослинних угруповань.

Червона книга України — це офіційний державний документ, який містить відомості про сучасний стан рідкісних, таких, що перебувають під загрозою зникнення, та типових природних рослинних і тваринних угруповань, які підлягають охороні. Перше видання Червоної книги України було опубліковане в 1980 році. Воно містило відомості про 490 видів тварин і 447 видів рослин. Друге видання було опубліковане в 1994 році. Воно містило відомості про 802 види тварин і 608 видів рослин. Третє видання було опубліковане в 2009 році. Воно містило відомості про 1028 видів тварин і 857 видів рослин.

Червона книга України та Зелена книга України є двома державними документами, які містять відомості про рідкісні та такі, що перебувають під загрозою зникнення, види тварин і рослин, а також типові природні рослинні угруповання України. Спільні риси Червоної та Зеленої книг України: Обидва документи мають важливе значення для охорони біологічного різноманіття України. Обидва документи використовуються для розробки заходів щодо збереження рідкісних і типових видів тварин і рослин. Відмінності Червоної та Зеленої книг України: Об'єкти охорони: Червона книга України містить відомості про рідкісні види тварин і рослин, а також типові природні рослинні угруповання. Зелена книга України містить відомості лише про типові природні рослинні угруповання. Категорії охорони: Червона книга України поділяє види тварин і рослин на 7 категорій охорони, залежно від ступеня їхньої загрозливості. Зелена книга України поділяє типові природні рослинні угруповання на 5 категорій охорони, залежно від їхньої унікальної цінності. Частота видання: Червона книга України видається кожні 10 років. Зелена книга України видається кожні 5 років.

Роль громадськості у збереженні видів. Свідомість. Підвищення громадської свідомості стосовно потреби збереження рідкісних видів тварин та рослин. Партнерство. Співпраця громадськості з державними та науковими установами для реалізації заходів з охорони природи.

 Посилення заходів. Необхідно посилити заходи, спрямовані на охорону та відновлення рідкісних видів та їх природних середовищ.2Інформаційна кампанія. Проведення інформаційних кампаній стосовно важливості збереження рідкісних видів та іх місць існування.

Домашнє завдання:

Опрацювати матеріал п. 35 та мою для вас підбірку.

Виконати завдання 1,2,3 на стор.149.

Географія 9 клас

Тема: Виробництво тканин, одягу, взуття у світі та Україні.Дослідження. Економіко-географічне дослідження підприємств швейного виробництва у регіоні, де проживаєте.

Пропоную переглянути:

Легка промисловість (виробництво тканин, одягу, взуття) забезпечує населення товарами, орієнтуючись на сировину та трудові ресурси. Світовий лідер — Азія (Китай, Індія, Бангладеш), де виробництво дешевше. В Україні провідні центри (Київ, Дніпро, Харків, Одеса, Львів) працюють переважно на давальницькій сировині. 

Основні аспекти виробництва:

• Світова географія: Основним виробником тканин та одягу стала Азія, зокрема Китай (40% взуття), Індія, В'єтнам, Бангладеш, Пакистан. У Європі зберігають позиції Італія, Німеччина.
• Тенденції: Виробництво переміщується з розвинених країн до країн, що розвиваються (через дешеву робочу силу).
• Україна: Галузь представлена текстильним (Чернігів, Київ, Харків), швейним (Київ, Одеса, Львів) та взуттєвим (Дніпро, Львів, Харків) виробництвом. 

Чинники розміщення:

1. Трудовий: Потреба у великій кількості робочої сили (швейні фабрики).
2. Сировинний: Наближеність до джерел бавовни, вовни, шкіри.
3. Споживчий: Орієнтація на населення (виробництво одягу та взуття). 

Легка промисловість забезпечує населення тканинами, одягом, взуттям, а промисловість — технічними тканинами, шкірою.

 Розміщення більшості підприємств легкої промисловості залежить від трьох чинників: сировинного, працересурсного та споживчого. 

У текстильному виробництві виділяють бавовняну, вовняну, шовкову, лляну промисловість. Особливість швейної промисловості полягає в необхідності постійного оновлення асортименту продукції.

Найбільшими центрами легкої промисловості в Україні є міста Тернопіль, Київ, Харків, Херсон, Рівне, Одеса, Запоріжжя, Луцьк, Житомир, ДунаївціНайбільші виробники продукції легкої промисловості у світі — Китай, США, Італія, Японія, Франція, Німеччина, Туреччина, Індія, Південна Кореявисновки.

Дослідження.

 

Тема: Економіко-географічне дослідження підприємств швейного виробництва у регіоні, де проживаєте.

Завдання:

1.Особливості виробничого процесу та чинники розміщення підприємств.

2. Народні промисли.

3. Висновок.

Домашнє завдання:

Опрацювати матеріал вашого підручника  та мою для вас підбірку.

Виконати завдання 1,2 в кінці параграфа.

Виконати жослідження.

Географія 10 клас

Тема:. Мікронезія, Меланезія, Полінезія. Дослідження15.Нова Зеландія – високорозвинена країна зі сприятливими умовами для ведення бізнесу.16.Країни Океанії – регіон екзотичного туризму.

Пропоную переглянути:

Меланезія

 Склад території. Меланезія займає західну частину Океанії, розташована на північному сході від Австралії. Її утворюють: Папуа - Нова Гвінея, острови Санта-Крус, архіпелаг Бісмарка, Нові Гебриди, архіпелаг Луізіада, Нова Каледонія, Соломонові острови, острови Фіджі. Площа – 969 тис км², з яких 6/7 припадає на Нову Гвінею.

Природні умови. На островах, густа мережа коротких, але доволі повноводних річок. В екваторіальній частині Меланезії поширені вічнозелені вологі тропічні ліси. Південніше переважають мусонні ліси та савани.

Клімат. Більша частина Меланезії розташована між екватором та Південним тропіком, тому клімат вологий і жаркий.

Природні ресурси. Меланезія має кращі запаси мінеральних ресурсів порівняно з іншими частинами Океанії. Так, у Папуа-Новій Гвінеї є поклади золота, міді, нікелевих, кобальтових і молібденових руд, невеликі поклади нафти і газу.

 

Полінезія

 

Склад території.  Об’єднує острівні території у межах «Полінезійського трикутника»: Гаваї, Нова Зеландія та острів Пасхи. Площа суходолу Полінезії становить лише 26 тис. км2 (без урахування Нової Зеландії), проте за охопленням океанічних просторів вона більша за Мікро- та Меланезію разом узяті. Більшість архіпелагів — це вулканічні острови, довкола яких утворилися коралові рифи, формуючи групи атолів. Виняток становлять острови Нової Зеландії та Норфолк, що є частинами давнього затопленого суходолу.

Природні умови. Рельєф Нової Зеландії переважно гірський і високогірний, дуже розчленований. Окраїнами островів простягаються низовинні рівнини.

Клімат. Більшість островів розташована у тропічних та екваторіальних широтах, тому клімат жаркий вологий та сезонно вологий. Більша частина Нової Зеландії лежить у межах помірного кліматичного поясу.

Держави. Нині у Полінезії сформувалися чотири незалежні держави: Нова Зеландія, Тонга, Самоа, Тувалу. Острови Кука і Ніуе — це самоврядні території у вільній асоціації з Новою Зеландією. Решта територій є залежними.

 

Мікронезія

 

Склад території.  Цей субрегіон простягається на північ від Меланезії. Він охоплює близько 2100 островів із сумарною площею суходолу 2,7 тис. км2 й акваторією океану у 7,4 млн км2. Серед найбільших архіпелагів — Каролінські, Маріанські, Маршаллові острови, архіпелаг Гілберта, також острови Науру та Гуам. Більшість островів є невеликими за розмірами, вулканічного та коралового походження. В основному атоли.

Природні умови. Маріанські та Каролінські острови є вершинами підводних вулканів, складених лавами та іншими продуктами вивержень.

Клімат. Субрегіон розташований між екватором і Північним тропіком, тому для нього характерні цілорічні високі температури повітря зі зменшенням зволоженості у північному напрямку. Найбільш посушливий період триває з грудня по червень.

Природні ресурси. Надра мікронезійських островів бідні на корисні копалини. Головним мінеральним багатством є фосфорити.

                           Господарство регіону

У структурі господарства переважають первинний і третинний сектори, промисловість розвинена слабко — налагоджено виробництво окремих видів харчових продуктів, одягу та взуття. Основу економіки регіону становить  сільське господарство, рибальство й сфера послуг.  

Головною сферою зайнятості населення є сільське господарство з переважанням натуральних форм. Вирощують кокосові пальми, коренеплоди (ямс, тарок, маніок), хлібне дерево, цукрову тростину, банани, тропічні фрукти. Розводять велику рогату худобу, свиней, кіз. Традиційним промислом є рибальство.

У Новій Зеландії сформувалося сучасне технологічно оснащене господарство. Вона спеціалізується на сільському господарстві. Решта країн відзначається відсталим економічним розвитком. Дедалі частіше  джерелом доходів є туризм.

Основні зовнішньоторгівельні партнери – Австралія, Японія, Нова Зеландія, Китай, Республіка Корея.

У національних економіках країн «працюють» інвестиції Австралії, Японії, США. Американські інвестиції спрямовані на створення на островах туристської інфраструктури, орієнтованої, в основному, на азійських туристів. Франція надає фінансові субсидії тільки французьким заморським володінням.

                              Населення

Корінне населення Океанії — папуаси, меланезійці, мікронезійці і полінезійці. Від початку захоплення Океанії європейськими державами і згодом США кількість корінного населення зменшилася, водночас утворилось населення європейського походження. З розвитком плантаційного господарства і гірничої справи колонізатори почали завозити до Океанії дешеву робочу силу з Азії. Так склалися національні групи: індійців на островах Фіджі, японців, філіппінців, китайців і корейців на Гавайських островах, в'єтнамців у Новій Каледонії, японців і філіппінців у Мікронезії та ін.

Корінні мешканці Меланезії належать до негроїдної раси. Переважна більшість спілкується мовами австронезійської та папуаської мовних сімей. Культурно меланезійці найбільше споріднені з мешканцями островів Південно-Східної Азії.

Чисельність населення Океанії становить понад 19 млн чол. (разом з населенням Нової Зеландії). Демографічна ситуація має позитивну динаміку, приріст населення за 5 років склав 1,5%.

Жителі Океанії в основному сповідують християнство, дотримуючись або протестантської, або католицької гілки.

           Розташування військових баз іноземних держав

Жителі деяких островів зайняті обслуговуванням військових баз США (острів Гуам – знаменита база Перл Харбор, атол Вейк) та Франції (атол Муруроа). На цих територіях зовсім не розвинене сільське господарство. Всі харчові продукти привізні. На деяких територіях проводять випробування ядерної зброї.

 ОТЖЕ: 

• Океанія — острівний регіон, розташований у центральній і південно-західній частині Тихого океану.
• Більшість країн Океанії є такими, що розвиваються.
• Серед країн Океанії за рівнем економічного розвитку виділяється Нова Зеландія, яку відносять до економічно розвинених країн світу.
•  Обробна промисловість регіону розвинена слабко. Більшість галузей пов’язані з переробкою сільськогосподарської продукції.
• Спеціалізацією Океанії в міжнародному поділі праці є виробництво сільськогосподарської продукції.
• Дедалі частіше  джерелом доходів є туризм.

Домашнє завдання:

1. Опрацювати §25 та мою для вас підбірку.
2. Скласти порівняльну характеристику Австралії та Нової Зеландії за планом.

3. № з/п	Критерії порівняння	Австралія	Нова Зеландія
   1.	ЕГП
   2.	природно-ресурсний потенціал
   3.	формування і розміщення населення
   4.	галузі міжнародної спеціалізації господарства

    

3.Виконати дослідження, тематика розміщена на стор. 152( 1 це 15, 2-16).

Географія 11 клас

Тема:Світосистема як результат і процес формування глобальної єдності в системі «суспільство – природа».Функціонально-компонентний склад світосистеми: демографо-екологічна, економічна, інформаційно-технологічна, соціально- культурна, політична підсистеми.Географічний простір, його системоутворювальна роль та характеристики

Пропоную переглянути:

Світосистема - — сукупність великих людських спільнот (цивілізацій, регіональних і планетарних об’єднань, держав та інших структур), яка формується внаслідок їхньої взаємодії в господарській, політичній та культурній сферах і є найважливішим чинником внутрішнього відтворювального процесу в кожній окремо взятій спільноті та істотно впливає на її розвиток.

Демографо - екологічна складова. Її сутність визначається причинно-наслідковим впливом зростання кількості населення, його потреб й обсягів споживання на біосферу. Головними чинниками, що призвели до сучасної кризової екологічної ситуації, є: демографічний вибух, урбанізація, індустріалізація та хімізація с/г.

Інформаційно-технологічна складова. Її вплив визначається бурхливимзростанням і планетарним поширенням технічних систем і технологічнихпроцесів, які змінюють усі сфери життя суспільства і спричинюють утворення технологічного й інформаційного простору — системи цінностей, стереотипів, ідей та інших аспектів духовного життя.

Світосистема — це глобальна цілісність, що об'єднує людство та природу через інтенсивні економічні, інформаційні та культурні взаємодії, виступаючи одночасно результатом історичного розвитку та безперервним процесом формування єдиного світового простору. Вона базується на міжнародному поділі праці, екологічних взаємозв'язках та функціонує як багатовимірна структура (демографо-екологічна, економічна, геополітична), що трансформує планету. 

Основні аспекти світосистеми як результату і процесу:

• Результат (структурний аспект): Це сформована на сьогодні сукупність взаємозалежних держав, цивілізацій та господарських зв'язків. 
• Процес (динамічний аспект): Це безперервна глобалізація, зростання масштабів та швидкості потоків (товарів, капіталу, інформації). Це формування «єдиної істоти», де людство функціонує як трансорматор природного середовища. 

Складові світосистеми «суспільство—природа»: 

1. Демографо-екологічна: Взаємодія людства з біосферою.
2. Економічна: Світове господарство, міжнародний поділ праці.
3. Інформаційно-технологічна: Глобальні мережі та інновації.
4. Соціально-культурна: Обмін цінностями та спосіб життя.
5. Геополітична: Міжнародні відносини та союзи.

Світосистема виникла через нерівномірний розподіл природних ресурсів.

Домашнє завдання:

Опрацювати матеріал п. 19 та мою для вас підбірку.

Дати відповіді на запитання ( стор. 126 -  2,4,5,7)

 Доброго дня.

Сьогодні 2 лютого 2026 року.

Запрошую на урок географії учнів 6-7 класів та на урок ЗБД учнів 7 класів. 

Географія 6 клас

Тема: Який взаємозв’язок між людиною та атмосферою.

Пропоную переглянути:

Взаємозв'язок людини та атмосфери є двостороннім:

атмосфера забезпечує життя (кисень, захист від радіації, клімат), а людина впливає на неї через забруднення (промисловість, транспорт) та зміну складу повітря. Цей вплив зумовлює парниковий ефект, руйнування озонового шару та потребує заходів із охорони повітря. 

Основні аспекти взаємодії: 

• Вплив атмосфери на людину:
  • Дихання: Потреба в кисні для життя.
  • Клімат: Впливає на господарську діяльність, одяг та житло.
  • Небезпечні явища: Грози, град, урагани загрожують життю.
• Вплив людини на атмосферу:
  • Забруднення: Викиди від ТЕС, металургії, хімічних підприємств та автотранспорту (важкі метали, вуглекислий газ).
  • Зміни клімату: Парниковий ефект через збільшення частки
    

    $C{O}_2$
    .
  • Зміна складу: Руйнування озонового шару фреонами. 

Шляхи охорони атмосфери:
Встановлення очисних фільтрів, перехід на екологічні види палива та транспорту (електромобілі), насадження дерев. 

Домашнє завдання:

Опрацювати матеріал п. 36 та мою для вас підбірку.

Дати відповіді на запитання на стор. 154 від 2 до 5 і надіслати на перевірку.

Географія 7 клас

Тема: Природні зони. Амазонія – цілісний природний комплекс. Вертикальна поясність в Андах.

Пропоную переглянути:

Південна Америка вирізняється різноманітністю природних зон, зумовлених широтною зональністю. Амазонія — найбільший у світі комплекс вологих екваторіальних лісів (сельва), що характеризується унікальною біорізноманітністю та цілісністю. В Андах спостерігається чітка

вертикальна поясність (висотна зональність), де природні комплекси змінюються від тропічних лісів біля підніжжя до вічних снігів на вершинах. 

Природні зони Південної Америки
Через розташування переважно в екваторіальних, тропічних та субекваторіальних широтах, природні зони мають особливості: 

• Вологі екваторіальні ліси (Амазонія): Постійно вологі та жаркі умови (екваторіальний пояс), величезні площі, багатоярусність рослинності, найбільша біорізноманітність.
• Савани і рідколісся (Льянос, Кампос): Субекваторіальний клімат із сухим та дощовим сезонами.
• Степи (Пампа): Субтропічний клімат, родючі ґрунти, переважання злакової рослинності.
• Пустелі (Атакама): Тропічний пустельний клімат на узбережжі Тихого океану. 

Амазонія – цілісний природний комплекс (Сельва)
Це унікальна екосистема, де всі компоненти (клімат, річки, ґрунти, рослинність, тварини) перебувають у тісній взаємодії: 

• Клімат: Екваторіальний, жаркий і вологий (t°
  

  $25-{28}^{\circ }\text{C}$
  цілий рік, опади
  

  $>2000$
  мм).
• Гідрографія: Басейн річки Амазонка — найбільша річкова система світу, що живить ліси.
• Рослинність: Сельва — вічнозелений ліс у кілька ярусів, багатий на цінні види (каучуконоси, какао).
• Цілісність: Знищення одного компонента (наприклад, вирубка лісів) призводить до швидкої деградації всього комплексу. 

Вертикальна поясність в Андах
Це закономірна зміна ландшафтів з висотою. Андійська вертикальна поясність є однією з найповніших у світі: 

1. Tierra caliente (гаряча земля) (до 1000 м): Тропічні ліси, вирощування какао, бананів.
2. Tierra templada (помірна земля) (1000–2000 м): Кавові плантації, деревоподібні папороті.
3. Tierra fria (холодна земля) (2000–3000 м): Хмарні ліси, вирощування кукурудзи, картоплі.
4. Tierra helada (морозна земля/парамос) (3000–4500 м): Альпійські луки, низькорослі чагарники.
5. Нівальний пояс (вічні сніги) (понад 4500-5000 м): Скелі, льодовики, вічні сніги. 

Вертикальна поясність в Андах залежить від широти (чим ближче до екватора, тим більше поясів) та експозиції схилів (західні чи східні).

Домашнє завдання:

1.Опрацювати матеріал п. 37 та мою для вас підбірку.

2.Дати відповіді на запитання 

а.Які особливості вертикальної поясності Анд були для вас найбільш цікавими

б.Чи змінився ваш погляд на вплив людської діяльності на природу після нашого обговорення?

3.Напишіть есе (не більше 1 сторінки), у якому розглянете важливість збереження лісів Амазонії і роль кожного з нас у цьому процесі.

ЗБД 7 клас

Тема: Особиста гігієна  

Пропоную переглянути:

Правила особистої гігієни школяра. Умивайтеся вранці і ввечері, використовуйте засоби особистої гігієни.

 Чистьте зуби не менше 3 хвилин. Ваша зубна щітка не має бути занадто м’якою. Завжди мийте руки перед їжею, після прогулянки і туалету. 

Майте завжди чисту носову хустинку, або одноразові серветки.

Для їжі користуйтеся тільки своїм посудом, не беріть брудних тарілок, ложок, чашок.

 Для питної води використовуйте одноразовий посуд.

 Не залишайте використаний одноразовий посуд, викидайте його у відро для сміття. Стежте за чистотою свого одягу, взуття.

 Не ходіть в одному і тому ж взутті на вулиці, в школі і вдома. Вдома носіть м’яке домашнє взуття, для спортивних занять використовуйте спортивне взуття.

 Допомагайте вчителеві і черговим у підтримці порядку в класі, допомагайте рідним в домашньому прибиранні.

 Дотримуйтеся режиму дня!

Домашнє завдання:

1.Опрацювати матеріал п. 15 та мою для вас підбірку.

2.Дати відповіді на запитання в кінці параграфа.