Дяченко С.Д. про власні методи роботи в умовах особистісно-орієнпюваного уроку

„ География всея вселенная обшириость

єдиному взгляду повергает ".

 М В. Ломоносов.

Освіта — частина процесу формування особистості, за допомогою якого суспільство передає знання і навички від однієї людини (вчителя) іншій (учневі) від покоління до покоління.

Географія відіграє вагоме місце у формуванні культури підлітків, вихованців, особистості, усвідомленні свого місця в суспільстві. Завдання шкільного курсу „Географія. Економіка'" - оволодіння учнями уміннями самостійно вивчати основні поняття, географічну номенклатуру, досліджувати і пояснювати явища живої і неживої природи, застосовуваті-: здобуту теорію на практиці з метою самовизначення у сферах лхлсь,юї діяльності (економіки, екології, туризму, геології, тощо), розвивати розумові здібності та якості особистості (пізнавальний інтерес, теоретичний стиль мислення, увагу, пам'ять), прагнення до самоосвіти і самовдосконалення

Одним з шляхів вирішення означення завдань вважаю, що с активізацій кавчання школярів. Досягти її можна за умови використання: нових, нестандартних методів і прийомів. Суть такого кавчання у тому, що учні під керівництвом вчителя пізнають, досліджують, самостійно роблять висновки; вони вчаться вчитися. Кожен уроку, має певний план роботи, конкретну проблему й мету, - організовую пошуки. Шляхів її розв'язання з використанням найрізноманітніших прийомів, форм і методів роботи. Найбільш ефективним методом, вважаю гру. „Використання ігрових моментів на уроках географії та економіки активізує пізнавальну активність • творчу діяльність учнів, полегшує засвоєння складних географічних (економічних) понять. Основна мета гри — поглиблення, закріплення і узагальнення знань, а також розвиток таких якостей, як увага, пам'ять, логічне мислення, уміння діяти колективно. Учні виконують певну роль, приймають рішення. Застосовую ігровий метод на нестандартних уроках; урок - подорож, уроках-аукціонах, виставках, уявних екскурсіях. КВК. Так вивчення Японії у 10-му класі провела у форму КВК. Основною метою такого уроку визначила домогтися того, щоб учня засвоїли характерні риси ГП країни, особливості природних умов і ресурсів, особливості держави. розвивати творчі здібності, логічне мислення, уміння діяти колективно: учні виконують певну роль, приймають рішення. Застосовую й практичні навички і вміння самостійно добувати знання, працювати в групах. А для цього ;;а декілька днів до вивчення даної теми учня самостійно формують 2 команди і отримують завдання дослідити і вивчити:

1.  Небо суцільно затягнуте.

2.           Хмари змінюють чистим небом.

3.           Ясне небо.

Учні зображають почуте умовними позначками. Складають сенкани:

Сніг                                              Опали

лапатий, пухкий, мокрий                бідні, рясні, затяжні

падає, лежить                                  йдуть, капають

твердий стан води                           стан водяної пари.

Розвиваємо уяву: „Прочитайте речення":

Спонукаю учнів самостійно робити висновки. Розглядаючи тему: "Тварини України" (8 клас) звертаюсь до особистих спостережень дітей, які вони здійснюють рід час подорожей з родиною, турпоходів, зустрічей з дикими тваринами степової України. Діти пригадують що на зиму зайці змінюють забарвлення хутра, відлітають птахи, зникають змії, ящірки, цвіркуни, стає прохолодніше, частіше йдуть дощі, день коротший за ніч.

На запитання „Чому" - пригадуємо поняття:

-         клімат

-         пори року

-         температура

-         біогодинник.

Важливим при вивченні географії вважаю проблему скороми тварин України, занесених до Червоної і Чорної книги, парниковий ефект спонукають учнів до проведення самостійних досліджень.

Вивчаючи тему „Джерела географічної інформації (8 клас) систематизую джерела інформації за допомогою простої схеми:

Музей                    Підруч іі и к

Енциклопедія     Джерела геоінформації            Карта

Преса          Радіо                     Довідник

Спираючись на отримані знаная учні визначають метод--; геодослідженля:

Методи—> Експедиція Екскурсія   Турпохід

При вивченні ЕГ районування території України пропоную учням самостійно з'ясувати причини спеціалізації економічних районів і записати результати у таблицю:

---------- Причини ---------

- Результати аналізу

1. Природні умови і ресурси

2.      ГП

3.      Трудові ресурси

4.      Історичний розвиток

5. Проблеми

Під час проведення багатьох уроків використовую роботу в парах та групову роботу учнів. Ці методи також сприяють активізації навчальної діяльності всього класу, формують в учні з необхідні навички колективної роботи. А колективізм — це відповідальність + взаємодопомога + взаємовиручка. Формуючи групи я враховую рівень знань дітей, ерудицією, емоційністю, вміння малювати, шити тощо. Наприклад, на уроці у 8-му класі „Геоекологічна ситуація в Україні після актуалізації опорних знань учи і з, повідомлення теми уроку, пропоную клас сформувати групи:

-   екологи

-   представники охорони здоров'я

-   юристи

-   пересічні громадяни.
Завдання:

-                                                     з'ясувати головні причини геоекологічної проблеми в Україні:

-                                                      Причини

1. Природи і                                  клімат

2.      Економічні                             рівень НТП

Після підведення підсумків оцінюю роботу кожної групи в цілому і найактивніших її членів.

Такий підхід до вивчення матеріалу розкриває широкі можливості для творчого вирішення питань раціональної організації року, його ефективності, і як результат рівня знань, умінь і навичок дітей.

Опис власного досвіду

Проблема активізації навчально - пізнавальної діяльності учнів набуває особливо важливого значення на сучасному етапі, коли суспільство потребує людей освічених, здатних самостійно мислити у складних життєвих ситуаціях. Лише в умовах активного навчання, що стимулює розумову діяльність, сприяє формуванню пізнавальних інтересів, розкриває кругозір учнів, можливі позитивні зрушення і результати.

Виходячи з власного досвіту і досвіду моїх колег хочу визначити, що одним з шляхів вирішення цих проблем є впровадження нових, нестандартних форм організації уроку. Вони стимулюють творчість вчителя та його вихованців, створюють сприятливі умови для співробітництва вчителя і учня. Думку про необхідність такого підходу до навчальної діяльності школярів не раз висловлював у своїх працях В.О.Сухомлинський : "До кожного учня треба підійти, побачити його труднощі, кожному треба дати тільки  для нього призначене завдання.

Вже 3 ^й рік я працюю над впровадженням лекційно - практичної системи навчання і використання нестандартного уроку. Такий тип уроку відкриває великі можливості для творчого вирішення завдань, підвищення ефективності уроку, і як результат - рівня знань, умінь і навичок учнів.

Проведення подібного ходу занять необхідне ще й тому, що гостро стоїть проблема матеріально -технічної бази сільської школи: учні не повністю забезпечені новими підручниками, як основним джерелом інформації; майже повністю відсутня наочність; застарілі географічні карти; та й мізерна кількість годин, не дають змогу забезпечити учнів міцними та глибокими знаннями, по конкретно взятій темі, чи в цілому з предмету.

Мене постійно хвилює питання, - як подати такий об'єм матеріалу за 45 хвилин, як можна встигнути на одному уроці провести детальну перевірку вивченого; глибоко розглянути нову тему, з урахуванням роботи з підручником, рядом тематичних карт, додатковим матеріалом, наочністю і т.д., доповнити і проаналізувати урок і роботу учнів. На мою думку, вихід - у застосуванні блочного планування уроків. Так наприклад~7розділ "Економіко -г^ог^тфічний^ю^іл^території України" (9 клас "економічна географія України") розрахований на 11 годин, які я ділю на 5 блоків:- 1 блок - економічні райони сходу України.

2 блок - економічні райони заходу України.

3 блок - економічні райони півночі України.

4 блок - економічні райони півдня України.

5 блок - економічні райони центру України.

В розділі, крім традиційно прийнятого лекційного заняття можна провести практичне заняття, конференцію, семінар (співбесіду), залікові міні - турніри, самостійне опрацювання певної частини матеріалу.

Так наприклад,,під час вивчення економіко - географічного районування території України я проводжу перше заняття, як вступне, головною метою якого є розкриття сутності даного розділу, його місце в н/# комплексі, значення в економічному розвитку не тільки регіону, а й держави в цілому. Головним завданням такого заняття - є з'ясувати значення розділу в розвитку економіки країни, необхідність його засвоєння. Для здійснення поставленої мети на початку уроку звертаю увагу на епіграф написаний на дошці, слова Геракліта "Ніколи не пізно пізнати істину." і ставлю завдання: пізнати істину. Далі звертаюсь до учнів з проханням поміркувати над тим, чому потрібно нам вивчити даний матеріал, в кінці уроку висловити свою точку зору, і разом знайти істину. Але тільки розповідь вчителя не дасть бажаних результатів, необхідно, щоб і учні самостійно опрацьовували , аналізували певну частину матеріалу, мали змогу висловити свою точку зору, свою думку з конкретно взятого питання, розкривати і висвітлювати своє відношення до поставленої проблеми і пропонувати шляхи її вирішення.

   Необхідною умовою для реалізації цієї проблеми, є індивідуальна робота над додатковою літературою - це енциклопедії, збірки науково - популярної літератури, довідники, тощо. Учні вивчають літературу і подають інформацію у формі реферату, доповіді, експрес - інформації, лінії повідомлення ( в залежності від індивідуальних особливостей учня.)

Тільки після цього я переходжу до вивчення конкретного матеріалу.

Перший блок - економічні райони сходу України. На дошці план уроку:

1. Структура районування.

2.   Чинники, що сприяють розвитку.

3.       Спеціалізація.

4.       Проблеми розвитку та перспективи їх вирішення.

5.       Економічна ситуація.

Сам урок складається з 4"^х частин:

1 частина. "Магазин" - в якому учні "купують" необхідні терміни і поняття , які вони
використовують в даному блоці, з урахуванням плану уроку, наприклад, економіка, індустрія,
н/г комплекс, АПК, промисловість і т.д. Щоб "купити" ці терміни необхідно знати їх
визначення, а для цього на попередніх заняттях , консультаціях я розкриваю учням сутність
термінів і понять блоку.

2 частина. Поміркуємо не поспішаючи - це головна частина уроку, яка поєднує в собі загальні
відомості, структуру, функції, взаємозв'язки, значення. По ходу вивчення матеріалу учні
заповнюють таблицю:

ВИЗНАЧАЛЬНІ ФАКТОРИ	ОЗНАКИ ЕКОНОМІЧНОГО РАЙОНУ
1.   Географічне розташування. 2.   Природний фактор. 3.   Історичний фактор. 4.   Демографічний фактор. 5.   Соціальний фактор. 6.   Культурно - духовний 7.   Економічний фактор. А). С/Г Б). Промисловість. 8. Екологічний фактор.

3. частина: Закріплення.

Вона проходить в 4 етапи (з урахуванням інтересу, зацікавленості учнів):

1 етап: завдання для картографів:

визначте на контурній карті територію даного економічного району; визнай територію (для розвитку фотографічної пам'яті). Порівняйте економічний розвиток району за останні 10 років.

2 етап: одне питання - три відповіді:

я задаю одне запитання, а учні відповідають, і чим більше учні приводять прикладів, аргументів, тим вищий бал отримують.

3  етап: завдання для кмітливих:
Я на цьому етапі використовую:
Кросворди, чайнворди, головоломки, тощо.

4  етап: усний словниковий диктант - це закріплення нових термінів і понять.
4 частина уроку: Д/з - завдання в 4"^х рівнях записую на дошці:

1 рівень ( позначаю трикутником ) 1 - 3 бали.   Носить усний, конкретний характер, наприклад, показати на карті, дати визначення, назвати.

2 рівень ( позначаю кружечком ) 4 - 6 балів.    Знання географічної номенклатури, вміння
наводити приклади.

3 рівень ( позначаю його квадратиком) 7-9 балів.   Завдання конкретного характеру,
наприклад, дайте оцінку розвитку машинобудування.

4 рівень ( позначаю зірочкою )  10-12 балів. Творче завдання - реферати, повідомлення,
і доповіді.

За такою схемою вивчаємо кожен блок. В кінці вивчення економічних районів України, я проводжу узагальнююче заняття, - головна мета якого навчити учнів висловлювати свою думку через знання теми, аналізувати, порівнювати, поєднувати з вивченим раніше і добитись засвоєння знань від кожного учня.

Заняття має єдину умову - ні хвилини без діла !

Інколи узагальнюючий урок проводжу у формі гри, наприклад ,- "Мій шанс ". На початку мотивація уроку :

1.  Закріпити вивчений матеріал.

2.          Виявити найсильніший і дати шанс слабшим .

На дошці план роботи на урок . Стимул для продуктивної роботи покладено як фундамент для будинку. Далі починаємо будівництво:

Перший етап - "Логічна розминка", в якій знання географії тісно переплітаються із знаннями біології, математики, хімії, літератури.

Наступний - другий етап уроку є "Знатоки - умільці". "Добровольці" працюють з картками , "знатокам" я пропоную тестові завдання, а "умільці" розпізнають в ребусі, міні - карті певний об'єкт, регіон, область і т.д.

Третій етап - гра " Ерудит". В ній пропоную участь найсильнішим учням класу, задаю 10-15 запитань, які потребують глибоких знань матеріалу. Хто найшвидше, найточніше дасть відповідь на питання, визначе поняття, хто найшвидше зорієнтується на карті - той і отримає максимальну кількість балів.

Після цього етапу гри я надаю слово " Журналістам", які підготували міні - інформацію, наприклад, Його ім'я ввійшло в історію літакобудування", " Атомна енергетика і сучасна людина", тощо. Організація самостійної роботи над матеріалом обов'язково передбачає проведення індивідуальної консультації, яка допомагає учням зорієнтуватися в матеріалі, зрозуміти суть питання чи проблеми над якою працюватимуть і якісніше підготовлять інформацію, а мені, як вчителеві, аналізувати рівень знань і умінь "журналістів", їх вміння виступати перед аудиторією.

Ну і на "десерт" - фрагмент гри "Відгадай елемент географії", яку я проводжу в чотирьох номінаціях: економіка екологія карта видатне ім'я

На таких заняттях успішно вирішується і ряд виховних завдань без штамів і гасел. Гра дає змогу учням самоорганізуватися, спонукає творчо використовувати свій науковий потенціал, підвищувати інтелектуальний рівень, а від мене вимагає відповідного ставлення до кожного уроку, творчого підходу до підбору форм і методів проведення занять.

Навчити учня вчитися , розкрити його здібності, зацікавити та заохотити - ось мета, яку я ставлю перед собою, і яку вважаю за основу.

Мою систему не можна розглядати, як рецепт чи панацею, але схема ВЧИТЕЛЬ - УЧЕНЬ повинна працювати систематично.

Зробити кожний урок захоплюючим, раціонально використовувати кожну хвилину навчального часу, навчити кожну дитину самостійно думати, працювати, опрацьовувати, висловлювати свою точку зору, виховувати не пасивних слухачів, а активну, енергійну, ділову, здатну приймати розумне рішення, людину - ось головна мета моєї педагогічної діяльності.

 Головними аспектами у навчанні учнів вважаю:

Навчити самостійно досліджувати—Вміти виділяти головне, доповнювати, комбінувати—Висловлювати власні думки та ідеї .