Добрий день.

Сьогодні 3 травня 2024 року.

Запрошую на урок географії учнів 7 та 9 класів.

Географія 7 клас 

Тема:Органічний світ  і природні ресурси Тихого океану. Практична робота №12 "б".

Пропоную переглянути:

Планету, де ми мешкаємо, можна назвати «планетою-океаном». Адже океани займають майже 3/4 її поверхні. Вода — це дорогоцінний мінерал. У такій кількості, як на Землі, її немає ніде в Сонячній системі .

 Співвідношення площі суходолу н океану: а) у цілому на Землі; б) у Північній півкулі; в) у Південній півкулі

Світовий океан відіграє важливу роль у розвитку життя на Землі, у формуванні погоди й клімату, управляє кисневим балансом планети, забезпечує продуктами харчування значну частину людства. Неозорі простори океанів з’єднують материки та країни зручними й дешевими морськими шляхами. Океани відіграли велику роль у відкритті й дослідженні материків. На нинішньому етапі інтенсивного освоєння океанів виникла необхідність комплексного вивчення природи Світового океану з метою раціонального використання його природних ресурсів, їх відновлення та охорони . Материки й океани — єдина природна система, пізнання закономірностей якої є основним завданням цього розділу.

ТИХИЙ ОКЕАН — найбільший за величиною, найглибший і найдавніший з океанів. Його площа становить 178,7 млн км2. Це майже половина площі Світового океану. Середня глибина — 3976 м, а максимальна — 11 022 м. Основні його особливості — великі глибини, часті рухи земної кори, безліч вулканів на дні, величезний запас тепла, найсильніші вітри, найвищі й найдовші хвилі, найбільші антарктичні айсберги, найруйнівніші хвилі цунамі, виняткове різноманіття органічного світу. Тихий океан має ще одну назву — Великий.

Географічне положення. 

Тихий океан розташований по обидва боки від екватора та 180° меридіана. Займає Північну, Південну, Західну й Східну півкулі й має витягнуту форму з північного заходу на південний схід. Океан розділяє й одночасно з’єднує береги п’яти континентів. Значну протяжність він має біля екватора, тому тут поверхневі води найтепліші.

На сході океану берегова лінія розчленована слабо, виокремлюється кілька півостровів і заток. На заході береги дуже порізані. Тут багато морів. Серед них є шельфові, розташовані на материковій відмілині, з глибинами не більше 100 м. Деякі моря знаходяться в зоні взаємодії літосферних плит. Вони глибокі й відокремлені від океану острівними дугами.

У Тихому океані понад 10 тис. островів різного походження. За їхньою кількістю він займає перше місце.

З історії дослідження океану. 

Багато народів, які населяли тихоокеанське узбережжя й острови, з давніх часів здійснювали подорожі по океану, освоювали його багатства. Початок проникнення європейців у Тихий океан збігся з епохою великих географічних відкриттів. Кораблі Фернана Магеллана за кілька місяців плавання перетнули величезний водний простір із сходу на захід. У цей час вода була дуже спокійною, що дало підставу назвати океан Тихим.

Іван Крузенштерн

Багато відомостей про природу океану було отримано під час експедицій Джеймса Кука. Великий внесок у дослідження океану й островів у ньому зробили російські експедиції, які очолили Іван Крузенштерн, Михайло Лазарев, Василь Головнін, Юрій Лисянський. У XIX ст. комплексні дослідження також проводив Степан Макаров на судні «Витязь». Регулярні наукові рейси з 1949 р. здійснювали радянські експедиційні судна.

Новий етап дослідження було започатковано в 1968 р., коли з американського судна «Гломар Челленджер» розпочали глибоководне буріння. Вивченням Тихого океану займається спеціальна міжнародна організація.

Рельєф дна.

 Рельєф дна Тихого океану складний. Шельф добре простежується тільки біля берегів Азії й Австралії. Материкові схили круті. Великі підняття й хребти поділяють ложе океану на улоговини. Поблизу Америки розташоване Східнотихоокеанське підняття, що входить до системи серединно-океанічних хребтів. На дні океану — понад 10 тис. окремих підводних гір, переважно вулканічного походження .

 Рельєф дна Тихого океану

Океан майже повністю розміщений у межах однієї океанічної Тихоокеанської літосферної плити, яка взаємодіє з іншими материковими плитами. Краї Тихоокеанської плити занурюються в тісний простір жолобів, які кільцем оточують океан. Ці рухи породжують землетруси й виверження вулканів. Тут знаходяться відоме Тихоокеанське вогняне кільце планети й найглибша западина — Маріанська (11 022 м).

У Тихому океані розміщено більшість глибоководних жолобів Світового океану (25 із 35), що мають глибину понад 5000 м.

Клімат океану різноманітний.

 Тихий океан найтепліший. Завдяки великій кількості сонячного тепла, яке потрапляє на поверхню, середня температура поверхневих вод досягає +19 °С. В екваторіальних широтах упродовж року вона становить від +25 до +30 °С, на півночі — від +5 до +8 °С, а поблизу Антарктиди опускається нижче 0 °С.

Над океаном повітря насичене вологою. В області екватора випадає до 2000 мм опадів. Від Північного Льодовитого океану Тихий захищений суходолом і підводними хребтами, тому його північна частина тепліша за південну.

Тихий океан дуже неспокійний. У центральних його частинах дмуть пасати, у західній — мусони. Узимку холодний і сухий мусон істотно впливає на клімат океану; частина морів покривається льодом. Нерідко над західною частиною океану проносяться спустошливі тропічні урагани — тайфуни (сильні вітри). У помірних широтах упродовж усієї холодної половини року вирують шторми. Тут переважає західне перенесення повітря. Найвищі хвилі (висотою до 30 м) характерні для півночі й півдня Тихого океану. Урагани піднімають у ньому цілі водяні гори.

Властивості водних мас визначаються особливостями клімату. Через велику протяжність океану з півночі на південь середньорічна температура води на поверхні змінюється від -1 до +29 °С. Кількість опадів в океані переважає випаровування, тому солоність поверхневих вод у ньому трохи нижча, ніж в інших океанах, і становить 34,6 %о.

На формування течій океану впливають система вітрів, особливості рельєфу дна, положення й обриси берегів. Найпотужніша течія Світового океану — течія Західних Вітрів. Оскільки Тихий океан сильно витягнутий із заходу на схід, у ньому переважають широтні потоки вод. І в північній, і в південній частинах океану утворюються кільцеподібні рухи поверхневих вод.

Органічний світ. Органічний світ океану відрізняється надзвичайним багатством і різноманітністю видів рослин і тварин. У ньому мешкає половина всіх живих організмів Світового океану. Цю особливість океану зумовлюють його величина, різноманітність природних умов і вік. Особливо багате життя в тропічних і екваторіальних широтах біля коралових рифів. У північній частині океану водяться лососеві риби. На південному сході поблизу берегів Південної Америки утворюються величезні скупчення риби. У водних масах тут розвивається багато рослинного та тваринного планктону, яким харчуються анчоуси, ставриди, масляні, скумбрії та інші види риб. Багато риби поїдають птахи: баклани, пелікани, пінгвіни. В океані мешкають кити, морські котики, морські бобри  (ці ластоногі живуть тільки в Тихому океані). Є багато й безхребетних тварин — корали, морські їжаки, молюски (восьминоги, кальмари). Тут прижився найбільший молюск — тридакна, масою до 250 кг.

Кожен із поясів Тихого океану має свої особливості.

Уплив Тихого океану на природу материків. Неозорі водні простори Тихого океану істотно впливають на клімат узбережжя. Його теплі й холодні течії коригують температуру прибережних територій.

На кількість опадів значний вплив мають течії океану. Над теплою течією температура повітря більш висока, унаслідок чого інтенсивніше відбувається процес випаровування вологи, яка потім переноситься повітряними масами на суходіл і випадає у вигляді опадів. Уплив холодних течій — протилежний. Вони призводять до того, що опади на узбережжі не випадають і, як наслідок, утворюються пустелі. Наприклад, на заході Південної Америки розташована найсухіша пустеля Атакама.

Теплі морські течії впливають на замерзання морів, змушуючи холодні або теплі маси води перемішуватися, що має значення для замерзання поверхневого шару води в морях або океанах. Важливою особливістю впливу течій є те, що вони порушують широтну зональність у процесі розподілу тепла на земній поверхні.

 Морські котики

 Морські бобри

Роль Тихого океану в житті людини. 

Води Тихого океану омивають узбережжя понад 50 країн, де проживає майже половина населення світу.

Тихий океан відчутно впливає на господарську діяльність людини. Він багатий на різноманітні ресурси. Використання природних багатств океану розпочалося ще в давнину. Виникло кілька центрів мореплавання — у Китаї, Океанії, Південній Америці, на Алеутських островах.

Тихий океан відіграє важливу роль у житті багатьох народів. Половину світового вилову риби здійснюють саме в ньому. Крім риби, є різні молюски, краби, креветки, криль. У Японії на морському дні вирощують водорості й молюсків. У деяких країнах із морської води вилучають сіль та інші хімічні речовини, опріснюють її. На шельфі ведуть розробки розсипів металів. Біля берегів Каліфорнії та Австралії видобувають нафту. На дні океану виявлено залізо, марганцеві руди.

Через найбільший океан нашої планети проходять важливі транспортні шляхи. Добре розвинене судноплавство, в основному вздовж узбережжя материків.

Господарська діяльність людини в Тихому океані призвела до забруднення його вод, виснаження деяких видів біологічних ресурсів. Так, до кінця XVIII ст. були винищені морські корови, відкриті одним з учасників експедиції В. Беринга. На межі винищення на початку XX ст. перебували котики, зменшилася чисельність китів. Нині китовий промисел обмежений. Велику небезпеку в океані становить забруднення вод нафтою, важкими металами та відходами атомної промисловості. Шкідливі речовини розносяться течіями по всьому океану. Навіть біля берегів Антарктиди в складі морських організмів виявлені ці речовини.

Практична робота 12 "б".

Тема: Позначення на контурній карті географічних об’єктів і течій Тихого океану.

Завдання:

1. Позначте на контурній карті, користуючись атласом:

Рельєф: Східнотихоокеанське підняття; Північно-Західна, Північно-Східна улоговини;

течії: Північна Пасатна та Південна Пасатна, Куросіо, Західних Вітрів, Каліфорнійська, Перуанська, Північнотихоокеанська, Східноавстралійська.

глибоководні жолоби : Маріанський і Філіппінський. Укажіть їх найбільші глибини.

2. Визначте найбільш характерні ознаки природи Тихого океану.

3. Назвіть види господарської діяльності в океані. Укажіть райони рибних та інших промислів.

4.  У чому виявляється негативний вплив людини на природу Тихого океану й океану на людину?

5.  Прокладіть по карті маршрут туристського судна або науково-дослідного корабля. Поясніть напрямок маршрутів плавання.

6.Дослідіть, використовуючи різноманітні джерела інформації та карти атласу, як змінюється органічний світ Тихого океану залежно від кліматичного поясу.

7. Висновок.

Домашнє завдання:

1. Опрацюйте тему у вашому підручнику та мою для вас підбірку.

2. Виконайте та надішліть на перевірку практичну роботу №12 "б".

Географія 9 клас

Тема: Міжнародний туризм.Основні туристичні регіони світу. 

Спостереження 2 .

Пропоную переглянути:

1. Міжнародний туризм як важлива ланка світової економіки.

Про важливу роль туризму у світовій економіці свідчить його висока частка у світовому ВВП та експорті (мал. 1). За прибутками (понад 1 трлн дол.) туризм випередив такі провідні складові світового господарства, як автомобілебудування та хімічна промисловість.

Кількість туристів, що здійснюють подорожі до інших країн, у 2016 р. перевищила 1,2 млрд осіб і продовжує зростати на 4—5% щороку. Це впливає на збільшення зайнятості: у світі кожна ll-та особа, що належить до трудових ресурсів, працює в туризмі.

Основними чинниками, що зумовили швидке зростання туристичного руху та його все більший вплив на різні сфери життя сучасного суспільства, є міжнародна інтеграція та поглиблення міжнародного поділу праці, відкриття кордонів, що забезпечило більш легкий доступ до інших країн, розвиток транспорту та зв’язку, підвищення рівня життя населення.

Головним регулятором туристичної діяльності на міжнародному рівні виступає Всесвітня туристична організація (ВТО).

Мал. 1. Основні економічні показники туризму (за даними Всесвітньої туристичної організації).

2. Сучасні тенденції розвитку міжнародного туризму.

Мал. 2. Туризм за метою здійснення подорожі.

Характерною особливістю сучасного туризму є збільшення частки рекреаційного (оздоровчого) туризму порівняно з іншими видами. Так, якщо у 1970—1980-х рр. на ринку туристичних послуг переважав діловий, науковий та освітній туризм, то тепер вподобання туристів змінилися в бік відпочинку та розваг (мал. 2).

Як і раніше, підвищеним попитом користуються поїздки до моря. Головними центрами пляжного туризму є середземноморські курорти Франції, Італії, Греції, Іспанії, країн Карибського басейну, островів Індонезії.

Водночас збільшується інтерес до поїздок у гори і подорожей з елементами пригоди й ризику. Найпопулярніші гірськолижні курорти розташовані в Альпах (Австрія, Швейцарія, Італія, Франція), Кордильєрах (США, Канада), Західних Карпатах (Словаччина, Польща).

Зростає кількість прихильників водного спорту — дайвінгу, скайсерфінгу (стрибки з парашутом і з лижею), віндсерфінгу (рух на вітрильній дошці), каякінгу (плавання на вузьких човнах), екзотичного полювання (наприклад полювання на крокодила), риболовлі тощо. Для любителів пригод організуються поїздки до місць катастроф (наприклад зона ЧАЕС в Україні) або в джунглі, мандрівки міськими нетрями та навіть подорожі на орбіту Землі.

Залишається стабільно високою частка пізнавального туризму, спрямованого на ознайомлення з видатними природними та історико-культурними об’єктами, відвідування музеїв, виставок, галерей тощо. Найбільш відвідувані об’єкти пізнавального туризму зосереджені в країнах Європи (Італія, Іспанія, Ватикан, Франція, Греція) та Північної Америки (США, Мексика) (мал. 3).

Мал. 3. Ейфелева вежа (Париж, Франція) — найбільш відвідуваний туристичний об'єкт світу. Щороку її сходами підіймаються близько 6,5 млн осіб.

Проблеми збереження живої природи у світі сприяють поширенню екологічного туризму. Він включає різноманітні походи горами й лісами, відпочинок на воді, у наметових містечках, спостереження за рідкісними птахами або метеликами. Провідну роль у розвитку екологічного туризму відіграють заповідні території. Світової популярності набули національні парки Плитвицькі озера (Хорватія), Лейк Дистрикт (Велика Британія), Гранд-Каньйон (США), Серенгеті (Танзанія), Ігуасу (Аргентина—Бразилія), Крюгера (ПАР).

Один із найдавніших видів туризму — релігійний — сьогодні перетворився на масштабне дійство. Щороку понад 600 млн осіб вирушають у подорож до релігійних святинь. Головним центром паломництва у світі є місто Єрусалим — колиска християнства, іудаїзму та ісламу. Православні віруючі подорожують святими місцями України (Києво-Печерська, Почаївська лаври), Болгарії (Велико-Тирново), Греції (Афон), Сербії (Введенський монастир) і Чорногорії (Цетинський монастир). Прихильники ісламу здійснюють паломництво до Медини та Мекки (Саудівська Аравія). Буддисти відвідують храмові комплекси в Лумбіні (Непал), Кушинагарі, Сарнатху (Індія), Лхасі (Тибет). Тисячі євреїв-хасидів щорічно приїздять на могилу свого духовного лідера Нахмана, щоб зустріти іудейський Новий рік в Умані (Україна).

3. Які країни є особливо привабливими для туристів.

Таблиця 1

ПРОВІДНІ КРАЇНИ ЗА КІЛЬКІСТЮ ТУРИСТИЧНИХ ВІДВІДУВАНЬ (2016 р.)

Місце	Країна	Міжнародних туристичних відвідувань, млн осіб
1	Франція	83,7
2	США	74,8
3	Іспанія	65,0
4	Китай	55,6
5	Італія	48,6
6	Туреччина	39,8
7	Німеччина	33,0
8	Велика Британія	32,6
9	Росія	29,8
10	Мексика	29,1

За кількістю іноземних гостей світову першість утримують Франція, США, Іспанія (див. таблицю 1). Зміцнює свої позиції туристичної держави Китай. Якщо в 1980—1990 рр. Китай щороку відвідувало близько 250 тис. осіб, то у 2016 р. ця цифра перевищила 55 млн. Особливою популярністю серед туристів користуються міста Лондон, Бангкок, Париж, Сингапур, Дубаї, Нью-Йорк.

Найбільші доходи від надання послуг іноземним туристам отримують США, Іспанія, Франція (мал. 4). В окремих країнах туризм поповнює бюджет на 50% і більше. Це переважно невеликі острівні країни: Антигуа і Барбуда, Ангілья, Аруба, Мальдівські, Сейшельські та Багамські Острови тощо.

4. Основні туристичні регіони світу.

Відповідно до підходів, запропонованих Всесвітньою туристичною організацією, виділяють п’ять туристичних регіонів (мал. 5).

Мал. 4. Країни та міста, що отримують найбільші прибутки від іноземних туристів, млрд дол. (2016 р., за даними ВТО).

Мал. 5. Частка туристичних прибуттів за регіонами світу.

Європейський регіон (країни Західної, Північної, Південної, Центральної, Східної Європи, а також держави Східного Середземномор’я — Ізраїль, Кіпр, Туреччина) — безперечний лідер за міжнародним туристичним обміном. Популярність Європи серед туристів пояснюється безліччю різноманітних видів природних і культурних рекреаційних ресурсів (тут зосереджена найбільша кількість об’єктів Світової спадщини ЮНЕСКО) (див. таблицю 2), наявністю розвиненої інфраструктури та вигідним географічним положенням. Особливістю цього регіону є переважання внутрішньорегіонального туризму: 90 % європейських туристів — жителі самих європейських країн. Найбільше полюбляють подорожувати німці, британці, французи та данці.

Другу позицію займає Азіатсько-Тихоокеанський регіон (країни Східної, Південно-Східної та Південної Азії, Австралії та Океанії). Він приваблює туристів унікальними рекреаційними ресурсами, високим рівнем сервісу та низькими цінами (порівняно з Європою). Особливо швидкими темпами розвивається туризм у Китаї. Тут налічують 50 об’єктів Світової спадщини ЮНЕСКО (друге місце у світі після Італії). Серед них всесвітньо відомі Велика Китайська стіна, Храм Неба та Заборонене місто в Пекіні, Резервати гігантської панди в провінції Сичуань тощо.

Американський туристичний регіон (країни Північної і Латинської Америки, Карибського басейну) нині є третім за масштабами розвитку міжнародного туризму. Тут, як і в Європі, переважає внутрішньорегіональний туризм, а головними центрами залучення туристів були й залишаються три країни Північної Америки — США, Канада та Мексика.

Таблиця 2

КРАЇНИ З НАЙБІЛЬШОЮ КІЛЬКІСТЮ ОБ'ЄКТІВ СВІТОВОЇ СПАДЩИНИ ЮНЕСКО (2016 р.)

Місце	Країна	Кількість об'єктів
1	Італія	51
2	Китай	50
3	Іспанія	45
4	Франція	42
5	Німеччина	41
6	Індія	36
7	Мексика	34
8	Велика Британія	30
9	Росія	26
10	США	23
11	Іран	21

Америка є світовим лідером за кількістю об’єктів природної спадщини ЮНЕСКО, зокрема, тут розташовані найвідоміші національні парки: Мамонтова печера, Єллоустонський, вулкани Гаваїв (США), Вуд-Буффало (Канада), Ігуасу (Бразилія), Галапагоські острови (Еквадор).

Африканський та Близькосхідний регіони поки що характеризуються порівняно меншим числом туристичних відвідувань. Однак темпи зростання міжнародного туризму там дуже високі. В Африці більше половини загальної кількості туристів приймають Туніс, Марокко, Кенія, Танзанія, Сейшельські Острови та Зімбабве. На Близькому Сході головними туристичними країнами стали Єгипет, Саудівська Аравія, ОАЕ, Бахрейн, Йорданія та Кувейт. Суттєвою перешкодою, що стримує розвиток туризму в цих двох регіонах, є політична нестабільність, загроза тероризму, періодичні військові конфлікти.

Головне

• Міжнародний туризм є однією з провідних сфер сучасного світового господарства. Його розвиток сприяє активному економічному зростанню багатьох країн світу. Основна частина міжнародного туристичного обміну припадає на подорожі з метою розваг і відпочинку.

• Світовими лідерами міжнародного туризму є європейські країни (Франція, Іспанія, Італія), США та Китай.

Міжнародний туризм розвинений у світі нерівномірно, що пояснюється в першу чергу різними рівнями соціально-економічного розвитку країн і регіонів, наявністю певних туристично-рекреаційних ресурсів.

Спостереження 2.

Завдання :

1. Укажіть чинники, що зумовили бурхливий розвиток туризму наприкінці XX —  XXI ст. 

2. Які функції виконує Всесвітня туристична організація? 

3. Коротко охарактеризуйте географію сучасних видів міжнародного туризму.

 4. Які країни світу є найбільш популярними серед туристів та отримують найбільші доходи від туристичного бізнесу? 

5. Назвіть основні туристичні регіони світу. Поясніть, чому Європа утримує провідні позиції в міжнародному туризмі.

Домашнє завдання:

1. Опрацюйте матеріал п. 42 та мою для вас підбірку.

2. Вивчіть терміни.

3. Поміркуйте: 

1. Чому туризм часто називають феноменом епохи глобалізації?

2. Чи існують негативні наслідки масового туризму для країн, що приймають іноземних туристів?

4. Виконайте спостереження 2 та принесіть на наступний урок.

 Добрий день.

Сьогодні 2 травня 2024 року.

Запрошую на урок географії учнів 8 та 11-А класів.

Географія 8 клас

Тема: Етноси. Найпоширеніші мовні сім'ї . Однонаціональні і багатонаціональні країни.

Пропоную переглянути:

Робота із сучасними джерелами інформації.

Завдання:

1. Знайдіть інформацію  про найпоширеніші мовні сім'ї .

2. Наведіть приклади однонаціональних і багатонаціональних країн світу.

3. Нанесіть на к.к. червоним кольором однонаціональні, а жовтим кольором - багатонаціональні країни світу.

Домашнє завдання:

1. Опрацювати п. 55  та мою для вас підбірку.

2. Вивчити  терміни.

3. Провести письмовий аналіз мал. 205-206.

4. Виконати роботу із сучасними джерелами інформації.

Географія 11 - А клас

Тема: Місце України в глобальних ланцюгах доданої вартості виробництва й реалізації електронної продукції. Виробництво фармацевтичної продукції та побутової хімії. Дослідження 20.

МІСЦЕ УКРАЇНИ В ГЛОБАЛЬНИХ ЛАНЦЮГАХ ДОДАНОЇ ВАРТОСТІ ВИРОБНИЦТВА ТА РЕАЛІЗАЦІЇ ЕЛЕКТРОННОЇ ПРОДУКЦІЇ.

 Підприємства електронної промисловості у своєму розміщенні тяжіють до промислових центрів, де є кваліфіковані кадри, вищі навчальні заклади та науково-дослідні інститути відповідного профілю, а також виробнича та невиробнича інфраструктура. Україна належить до країн, що володіють мікроелектронними технологіями, а майже 48% української електронної продукції сьогодні йде на експорт у понад 100 країн світу. Відновлення та розширення української електронної промисловості має відбуватися шляхом створення технопарків і технополісів, малих інноваційних фірм, які б підтримували тісні зв’язки з великими вітчизняними та іноземними підприємствами.

Мал. Фармацевтика в економіці України.

В Україні є підприємства електронної промисловості, які в глобальних ланцюгах доданої вартості виробництва є переважно розробниками та кінцевими виробниками готової продукції. Ці підприємства не матеріаломісткі, не потребують великих площ, не дуже забруднюють довкілля й майже всі працюють у кооперації з підприємствами Китаю, Японії, Тайваню, Південної Кореї, Сингапуру, Малайзії. Наприклад, підприємство ЕКТА (Житомир) — один із найбільших східноєвропейських розробників і виробників світлодіодних екранів. Воно було засноване в 1992 р. групою інженерів із багаторічним досвідом у галузі розробки відеоапаратури для бізнесу. Головний офіс компанії, що підтримує ділові відносини з партнерами в усьому світі, розташований у Києві, а зарубіжне представництво — у Німеччині. ЕКТА співпрацює з колегами із Франції, Естонії, Швеції, Норвегії. Компанія «Infomir» — виробник широкого спектра електроніки: від систем обліку ресурсів до світлодіодних пристроїв та систем повного циклу виробництва. Компанія має власні виробничі потужності в Одесі та користується площами контрактних виробників. Її продукція імпортується в понад 150 кран світу, а представництва працюють у США, ОАЕ, Німеччині, Естонії.

Україна є відомим у світі виробником систем управління в космосі та на Землі. Публічне акціонерне товариство «Хартрон», що складається з десяти підприємств, виробляє широкий спектр електронних систем управління для АЕС, транспортних та космічних систем тощо.

Мал. Інвестиції у фармацевтичну галузь.

Із Центру космічних польотів НАСА на острові Воллопс (штат Віргінія, США) 17 листопада 2018 р. було здійснено успішний запуск ракети-носія «Антарес». Основну конструкцію першого ступеня ракети-носія розробило Державне підприємство «Конструкторське бюро "Південне"» та виготовило Державне підприємство Виробниче об'єднання «Південмаш» у кооперації з українськими підприємствами «Хартрон-АРКОС» (Харків), «Київприлад», «Хартрон-ЮКОМ» (Запоріжжя), «ЧЕ- ЗАРА», «РАПІД» (Чернігів) тощо. Це був дев'ятий пуск «Антарес», здійснений за контрактом із НАСА. 17 квітня 2019 р. о 23 год 46 хв за києвським часом відбувся десятий вдалий запуск «Антареса», підтримка якого відбувалася з території КБ «Південне» в режимі реального часу. Проект є вдалим прикладом кооперації підприємств космічної галузі України в міжнародних космічних проектах, сталої зовнішньоекономічної діяльності та успішної присутності української ракетно-космічної галузі на світовому космічному ринку.

ВИРОБНИЦТВА ФАРМАЦЕВТИЧНОЇ ПРОДУКЦІЇ ТА ПОБУТОВОЇ ХІМІЇ: ЧИННИКИ ТА ОСОБЛИВОСТІ РОЗТАШУВАННЯ ПІДПРИЄМСТВ. 

Виробництво ліків і виробів медичного призначення розвивається досить динамічно. В Україні діє 49 великих підприємств фармацевтичної промисловості, але вони не забезпечують потреб внутрішнього ринку. Отже, фармацевтична промисловість має перспективи для розвитку .

Таблиця

НАЙБІЛЬШІ КОМПАНІЇ НА ФАРМАЦЕВТИЧНОМУ РИНКУ УКРАЇНИ (2018 р.)

Місце	Компанія	Частка на фармацевтичному ринку України, %
1	Фармак (Україна)	5,33
2	Корпорація Артеріум (Україна)	3,60
3	Teva (Ізраїль)	3,42
4	Дарниця (Україна)	3,27
5	Sanofi (Франція)	3,13
6	Berlin-Chemie (Німеччина)	3,10
7	Юрія-Фарм (Україна)	2,39
8	Група компаній «Здоров'я» (Україна)	2,38
9	Київський вітамінний завод (Україна)	2,34
10	KRKA (Словенія)	2,26
11	Дельта Медікел (Україна)	2,07
12	Кусум Фарм (Україна)	2,01
13	Асісо (Швейцарія)	1,97
14	Sandoz (Швейцарія)	1,93
15	Bayer Consumer Health (Швейцарія)	1,46
16	Servier (Франція)	1,45
17	Takeda (Японія)	1,42
18	Reckitt Benckiser Healthcare International (Велика Британія)	1,39
19	Борщагівський ХФЗ (Україна)	1,34
20	Gedeon Richter (Угорщина)	1,30

Головним фармацевтичним центром країни, який демонструє найвищі темпи розвитку галузі, залишається Київ. Найбільшими фармацевтичними підприємствами України є «Фармак», «Артеріум», «Дарниця», «Здоров’я», «Київський вітамінний завод» тощо.

На українському ринку побутової хімії поки що панують товари зарубіжного виробництва. Проте Україна володіє екологічно безпечною сировиною світового значення для виготовлення миючих засобів найвищої якості: чорноморська сіль та грязі солоних лиманів. Основними виробниками миючих засобів є підприємства у Дніпропетровській (Покровськ) та Харківській (Первомайськ) областях і Вінниці.

 УКРАЇНСЬКА ФАРМАЦЕВТИЧНА ПРОДУКЦІЯ ТА ПОБУТОВА ХІМІЯ НА СВІТОВОМУ РИНКУ. 

Майже 93% експорту української фармацевтичної продукції припадає на країни СНД. Імпорт ледве перевищує 4%. Причина такого явища в тому, що у структурі продукції галузі все ще недостатньо наукоємної, високотехнологічної продукції, яка б відповідала сучасним міжнародним стандартам. Для цього слід виділяти значні кошти на інноваційні дослідження, як роблять західні фармацевтичні компанії. Тож найбільшим фармацевтичним компаніям України слід об’єднуватися в корпорації та концерни для концентрації капіталу.

Для виходу на міжнародні ринки, перш за все розвинених країн, Україна вступила до міжнародних фармацевтичних організацій. Для нашої продукції також мають бути запроваджені вимоги міжнародних фармацевтичних стандартів.

Поясніть, чому для України так важливо бути серед постачальників фармацевтичної продукції на світовий ринок.

Зростають обсяги та розширюється географія поставок продукції побутової хімії на світовий ринок, зокрема мила (у тому числі рідкого). Виникають нові, порівняно невеликі, але добре технічно оснащені підприємства, що виготовляють конкурентоспроможну продукцію. Так, херсонське підприємство «Інтерсклад» випускає продукцію побутової хімії та експортує до понад 20 розвинених країн Європи. Споживачів у цих країнах приваблює не лише висока якість продукції, але й те, що вона є екологічно чистою.

ОТЖЕ:

• Україна належить до 17 держав, які володіють мікроелектронними технологіями.
• Фармацевтична промисловість України швидко й стабільно розвивається та має значний простір для розширення цієї діяльності.
• Майже 93% усього імпорту української фармацевтичної промисловості припадає на країни СНД.
• Україна успішно виходить на ринки розвинених країн Європи із продукцією побутової хімії.

Дослідження 20.

Тема: Давальницька сировина  у швейній індустрії України.

1. Позитивні аспекти для виробництва.

2. Негативні риси  і споживачі.

3. Висновок.

Домашнє завдання:

1. Опрацювати тему п. 31 та мою для вас підбірку.

2. Дати письмову відповідь на наступні запитання:

• 1. Доведіть участь України в розвитку фармацевтики світу.
• 2. Обґрунтуйте необхідність розширення наукових досліджень у фармацевтичних компаніях України.
• 3. Спрогнозуйте подальше зростання виробництва ліків у нашій державі.
• 4. Проаналізуйте походження товарів побутової хімії, якими ви користуєтеся. Зробіть висновки.

 Добрий день.

Сьогодні 30 квітня 2024 року.

Запрошую на урок ОЗ учнів 7 класу та на урок географії учнів 9, 10 класів.

ОЗ 7 клас

Тема: Наркотична залежність.

Пропоную переглянути: 

Фізична залежність

Фізична залежність характеризується звиканням до наркотику і наявністю абстинентного синдрому («ломки») за відсутності наступної його дози.

Першим прокляттям наркотиків є швидке звикання до них. Для досягнення попереднього ефекту людина мусить щоразу збільшувати дозу. Але, незважаючи на це, ефект вживання поступово знижується, виникає так звана толерантність до наркотику. Прозріння зазвичай настає тоді, коли людина вже не отримує задоволення від наркотику, але мусить вживати величезні дози, щоб почуватися більш-менш нормально, тобто так, як до першої дози.

Інакше їй загрожує друге прокляття — абстинентний синдром. Він настає уже через 10—14 годин після останньої дози і може бути надзвичайно болісним, супроводжуватися діареєю (проносом), неконтрольованим тремтінням, судомами, підвищенням температури тіла. В деяких випадках без медичної допомоги його наслідком є самогубство або смерть.

Абстинентний синдром — це період адаптації організму до життя без наркотиків. Він триває в середньому тиждень. За кожен день «ломки» людина втрачає декілька кілограмів. Вона не може спати і їсти.

Ті, хто вживає наркотики, кажуть: «Якби все починалося з ломки, у світі не було б жодного наркомана». Ось як один наркозалежний описує абстинентний синдром: «Біль нелюдський... Неначе всередину потрапила ціла ватага садистів — одні розтрощують кістки, другі вивертають суглоби, треті всюди забивають цвяхи. Кишки розриваються, і все тече з мене. Далі, ніж на два кроки, від туалету краще не відходити, мабуть, півсотні разів на день, не менше».

Психологічна залежність

Чому ж ті, хто знайшов у собі сили відмовитися від наркотиків, переживши пекельні муки абстинентного синдрому, знову беруться за старе? Річ у тому, що, на відміну від фізичної залежності, яка зникає після періоду адаптації, психологічна залежність зберігається роками. Саме вона може змусити людину знову повернутися до згубної пристрасті, оскільки психологічна залежність виникає на рівні почуттів і підсвідомих поведінкових стереотипів.

На рівні почуттів психологічна залежність виявляється в тому, що людину перестає цікавити все, що не пов’язано з наркотиками: навчання, робота, спілкування з рідними і друзями, книжки і кінофільми, спорт і мистецтво. Без наркотиків життя для неї стає безрадісним, втрачає сенс, можуть з’явитися думки про самогубство. Тож коли тобі запропонують спробувати навіть так званий «легкий» наркотик (мовляв, покуримо «травичку», відчуємо «кайф», багато хто так робить — і нічого), насамперед подумай: «Якщо я зараз погоджусь, то зроблю перший крок до залежності, а завтра, післязавтра неминуче буде другий, третій... Це кроки до прірви».

Через деякий час у підсвідомості формується тісний зв’язок (асоціація) між певною ситуацією і вживанням наркотику — так званий поведінковий стереотип. Прикладами поширених поведінкових стереотипів є: «Новий рік — шампанське», «футбол — пиво», «кава — сигарети».

Ось типовий приклад. У компанії давніх друзів людина, яка вирішила відмовитися чи навіть давно відмовилася від наркотику, може вжити його автоматично, схаменувшись уже з сигаретою чи голкою в руках. Це поширене явище, і не лише з наркотиками, а й з пивом, сигаретами чи, скажімо, з шоколадом. Наприклад, людина вирішила відмовитися від солодощів, щоб схуднути. Та якщо тістечка й цукерки не прибрати зі звичного місця (столу, холодильника), то під час чаювання рука потягнеться до них. Потім людина дивується, як сама мимоволі порушила дану собі обіцянку.

Ознаки наркотичної залежності

Наркотична залежність не виникає за одну ніч. Це відбувається поступово, крок за кроком, часто непомітно для людини. Пригадай слова Семюела Джексона: «Пута звички є надто слабкими, аби їх можна було помітити до того моменту, коли вони стають надто міцними, щоб їх можна було розірвати».

Іноді людина сама не знає, може вона ще контролювати себе чи вже потрапила в тенета залежності.

Фахівці виділяють ознаки, які свідчать про наявність наркотичної залежності:

• вживання психоактивних речовин з метою відволіктися від проблем;
• настирливі думки про те, щоб дістати чергову дозу;
• продаж речей чи крадіжки, аби роздобути гроші;
• провали в пам’яті, коли неможливо пригадати, що робив напередодні;
• поява нових друзів, які вживають психоактивні речовини;
• відсторонення від родини і давніх друзів;
• втрата інтересу до всього, що раніше цікавило;
• напади тривоги, депресії, люті;
• постійні обіцянки не вживати наркотики, невдалі спроби зупинитися;
• вживання психоактивних речовин наодинці;
• виникнення абстинентного синдрому через відсутність наступної дози;
• потреба вживати більшу дозу, щоб відчути той самий ефект.

Куди звертатися по допомогу

Лікарі кажуть, що у наркозалежного лише два шляхи: широка пряма дорога на кладовище і ледь помітна вузенька, вибоїста й поросла чагарником стежечка до життя. Це справді так, оскільки наркотичної залежності дуже важко позбавитися. ЕІерідко людина, яку начебто вилікували, знову й знову береться за старе. Це не означає, що треба скласти руки і припинити боротьбу. Але якщо виникла проблема з наркотиками, потрібна кваліфікована медична і психологічна допомога, неабияка сила волі, підтримка родичів і друзів.

Першим кроком на шляху до подолання проблеми є визнання того, що вона існує. Та річ у тому, що багато людей, які тривалий час зловживають наркотиками чи іншими психоактивними речовинами, не зізнаються в цьому навіть собі, сподіваючись, що можуть відмовитись від наркотиків будь-коли. Та це не так.

Детоксикацію (позбавлення від фізичної залежності) здійснюють державні та приватні медичні заклади. У разі потреби слід звернутися в наркологічні клініки і диспансери за місцем проживання. Добровільне лікування від алкогольної чи наркотичної залежності в державних медичних закладах анонімне і безкоштовне.

Після періоду детоксикації хворий має пройти тривалу реабілітацію - отримати допомогу психологів, переосмислити життєві цінності, налаштуватися на життя без наркотиків. Найбільші шанси вилікуватися мають ті, хто відчуває підтримку родини і друзів, які, до речі, теж потребують психологічної допомоги і реабілітації.

Наркотична залежність — неконтрольоване вживання однієї або кількох психоактивних речовин.

Фізична залежність характеризується виникненням толерантності до наркотику і наявністю абстинентного синдрому за відсутності наступної його дози.

Психологічна залежність виникає на рівні почуттів і підсвідомих поведінкових стереотипів. У разі виявлення симптомів наркотичної залежності слід звернутися по допомогу до фахівців. Передозування — найпоширеніша причина смерті серед тих, хто вживає наркотики.

У багатьох випадках таких людей можна врятувати, якщо вчасно доправити їх до лікарні.

Проєкт.

Тема: Наркотична залежність.

Завдання:

1. Детоксикація.

2. Залежність від наркотиків.

3. Висновок.

Домашнє завдання:

1. Опрацювати п. 27 та мою для вас підбірку.

2. Знати класифікацію.

Географія 9 клас

Тема: Туризм, як складова національної економіки, його види. Туризм в Україні.

Пропоную переглянути:

Міні - проєкт.

Тема: Туризм в Україні.

Завдання:

1. Розробіть план дій щодо створення туристичної бази.

2. Чи є можливість створення туристичної бази на території рідного краю.

3. Схематично зобразьте туристичні стоянки , які ви б створили в нашому селі.

Домашнє завдання:

1. Проведіть уявну туристичну мандрівку Україною. Визначте об'єкти Світової спадщини ЮНЕСКО в Україні та прорекламуйте один з них.

2. Опрацюйте матеріали п. 40 та мою для вас підбірку.

3. Вивчіть класифікацію.

Географія 10 клас

Тема:ПАР. Дослідження 28-29.

Пропоную переглянути:

 Загальні відомості й ЕГП країни. 

Південно-Африканська Республіка (ПАР) займає велику територію на півдні Африки. Країна отримала сучасну назву з набуттям повного суверенітету від Великої Британії 1961 р. «Сусідське положення» має такі риси: наявність анклаву (Лесото) та напіванклаву (Есватіні); сусідство із одними з найбідніших країн Африки та світу в цілому (Мозамбік і Зімбабве).

Важливою подією в історії та політиці ПАР був расовий конфлікт між «чорною» більшістю й «білою» меншістю. З 1948 р. офіційною політикою країни став апартеїд, що передбачав окреме мешкання, навчання, відпочинок та інші види життєдіяльності для расових верств населення. Система апартеїду перестала існувати лише з 1990 р. під тиском ООН.

• Офіційна назва - Південно-Африканська Республіка

• Столиця - Преторія

• Площа - 1,21 млн км2

• Населення - 55,9 млн осіб (на 2017 р.)

• Мови — англійська, африкаанс і 9 місцевих мов

• Форма державного правління - президентсько-парламентська республіка

• Форма державного устрою - унітарна держава

• Адміністративний поділ - 9 провінцій

• Найбільші міста - Йоганнесбург, Кейптаун, Дурбан, Преторія

• ВВП на душу населення - 5261 дол. (2017 р.)

Офіційно Преторія вважається «основною» столицею, в якій розташований уряд країни. Дві інші столиці - Кейптаун (місце розташування парламенту) і Блумфонтейн (резиденція Верховного суду).

Природно-ресурсний потенціал.

 Природні умови ПАР характеризуються виходом до Атлантичного й Індійського океанів і впливом морських течій (теплої Мозамбіцької і холодної Бенгельської); характером рельєфу (ніби гігантський амфітеатр заввишки в середньому понад 1000 м над рівнем моря: на сході й півдні - Драконові й Капські гори, решта території - високі плато); сильно диференційованим кліматом, що впливає на контрасти в рослинності (вологі субтропіки - 2 % площі, сухі субтропіки, субтропічні і тропічні степи, рідколісся), пустелі - Калахарі та напівпустелі.

ПАР посідає І місце в Африці за вартістю мінеральної сировини, зокрема країна багата на платину (82 % від світових запасів), марганцеві руди (80 %), хром (58 %), золото (53 %), ванадій (50 %), алмази (40 %), є лідером в Африці за запасами кам’яного вугілля (80 %), урану, залізної руди, титану, сурми, свинцю, рідких і рідкоземельних металів та ін. Головна вада - відсутність запасів нафти та природного газу.

Водними ресурсами країна забезпечена недостатньо, більшість постійних річок належить до басейнів Індійського (Лімпопо, Тугела тощо) й Атлантичного (Оранжева) океанів.

Лісами зайнято всього 8 % території ПАР. Невеликі лісові ділянки з папським самшитом, червоним і залізним деревом збереглися на південному та східному узбережжях.

Населення.

 Демографічну ситуацію в ПАР характеризують: високий природний приріст (0,99 % у 2017 р.), масова еміграція білого населення, висока смертність серед темношкірого населення (зокрема й через СНІД) і зростання імміграції з сусідніх бідних держав.

У ПАР мешкають представники різних расово-етнічних груп. Серед європеоїдів переважають африканери (або бури - нащадки голландців, французьких протестантів (гугенотів) і німецьких переселенців, які з 1652 р. почали заселяти цю територію) й англо-африканці (13 %). Частка негрів становить 79 % і представлена такими народами, як зулуси , сото, тсвана, свазі, коса, тсонга. Інші (близько 8 %) - це мулати й метиси, які в ПАР іменуються «кольоровими», або клерингами. Строкатий і релігійний склад населення.

Середня густота населення становить 41 особу/км2. Густозаселені зволожені східні й південні території, узбережжя океанів, гірничопромислові райони; малозаселені - північні пустельні території . Африканці становлять більшість населення в багатьох великих містах і міських районах. Для країни характерний високий рівень урбанізації (66 %), найбільшими містами є: Йоганнесбург (мал. 188), Кейптаун, Дурбан, Порт-Елізабет, Преторія та ін.

Сучасний стан господарства.

ПАР - економічно найрозвинутіша індустріально-аграрна країна Африки, якій притаманні як показники, що характерні для промислово розвинутих держав, так і риси економіки, типові для країн «третього світу».

Народ зулуси

 Густота населення ПАР (осіб/км2)

Завдяки розвинутій інфраструктурі (особливо після проведення Чемпіонату світу з футболу-2010) і широкомасштабній діяльності фондової біржі, ПАР зараховують до двадцяти найрозвинутіших країн світу (G-20). ПАР - це економічний гігант у масштабах Африканського континенту.

Багатюща сировинна база зумовила високий рівень розвитку гірничодобувної промисловості. У країні видобувають понад 40 видів корисних копалин (за винятком нафти, природного газу й бокситів), 2/з - на експорт у 80 країн світу. Найдавнішими видами діяльності є золотовидобуток (165 т - VII місце у світі у 2016 р.) й алмазовидобуток (7,5 млн каратів на рік, експорт - 85 %).

De Beers - найбільша у світі алмазодобувна компанія, заснована 1888 р. у Йоганнесбурзі. Переважаюча частка (92 %) усієї електроенергії виробляється на ТЕС, що працюють на місцевому антрациті. Є кілька ГЕС, поблизу Кейптауна збудована єдина в Африці АЕС Коберг.

Головними ланками обробної промисловості стали хімічна, машинобудівна та металургійна. Важливого експортного значення набула чорна (виплавка сталі, ферохрому й феромарганцю в Преторії і Ньюкаслі - заводи приватної корпорації Iscor) і кольорова металургія (найбільшим світовим центром із виплавки золота є м. Джермістон). Сучасне автомобілебудування стало однією з передових галузей. У портах ПАР на німецьких, французьких, італійських, американських та японських філіях виробляють 335 тис. авто щороку. Судноремонт розвинутий у Дурбані та Кейптауні. Ще наприкінці 1980-х рр. у країні був створений потужний військово-промисловий комплекс. Серед основних хімічних товарів визначаються мінеральні добрива, пластмаси, синтетичні смоли, фармацевтичні препарати тощо. Важливе експортне значення має виробництво консервованих овочів і фруктів, джемів, цукру, рибних консервів. ПАР - визнаний у світі центр виноробства, яке зародилося тут ще в XVII ст. завдяки французьким і німецьким переселенцям.

Йоганнесбург - найбільше місто ПАР

Панорама гавані міста Порт-Елізабет

ПАР має високорозвинуте сільське господарство. Основними культурами рослинництва є кукурудза, пшениця, сорго, бавовник, цукрова тростина, картопля, тютюн. Традиційно розвинені овочівництво й садівництво, які поширені переважно на південному заході країни, де вирощують ананаси, цитрусові, банани. Тваринництво характеризується значним поголів’ям великої рогатої худоби м’ясо-молочних порід , свиней, овець і кіз. У ПАР помітну роль у забезпеченні продуктами харчування відіграє рибальство.

Третинний сектор - сфера, що розвивається в ПАР найдинамічніше, 2016 р. у ньому задіяно 72 % працюючих. Транспортна мережа ПАР - одна з найрозгалуженіших і найрозвинутіших у світі. Через відсутність у країні судноплавних річок, внутрішнє транспортне сполучення здійснюється залізницею (21 тис. км) й автошляхами (747 тис. км), а також літаками транспортної авіації. ПАР має потужний морський флот, із сімох морських портів три - Кейптаун, Дурбан і Порт-Елізабет  - здатні приймати океанські судна. Флагманська авіакомпанія South African Airways забезпечує внутрішні та міжнародні авіаперевезення.

Туризм у ПАР розвинутий на достатньо високому рівні. У країні розбудовано туристичну інфраструктуру, чому сприяло проведення 2010 р. першого на Африканському континенті Чемпіонату світу з футболу. Туристам (10 млн у 2016 р.) у ПАР цікава, першою чергою, незвично багата природа, велика кількість національних парків . Приваблюють туристів і славнозвісна Столова гора поблизу Кейптауна, що розташована біля не менш відомого мису Доброї Надії . Цікава ПАР і з етнічного погляду. До списку Світової спадщини ЮНЕСКО занесені 9 об’єктів країни.

Місцеві породи корів

 Сафарі в ПАР

Кейптаун - найкрасивіше місто ПАР

 Зовнішньоекономічні зв’язки. Відносини з Україною.

 Сучасний розвиток економіки ПАР неможливий без розвитку і розширення зовнішньоекономічних зв’язків. Основні статті експорту - золото (29 % експортного прибутку), алмази, хром, платина, автомобілі й транспортне устаткування тощо; імпорту - автомобілі й транспортне обладнання, мінеральне паливо, продовольчі товари, алкогольні напої, тютюн. Основні торговельні партнери - країни ЄС, США та Японія.

Рівень торговельних відносин між Україною та ПАР характеризується певною нестабільністю, різким коливанням обсягів товарообігу, спонтанним характером розвитку. Упродовж 2017 р. Україна законтрактувала і налагодила постачання антрациту з ПАР. Значну частину експорту до ПАР з України становлять вироби з чорних металів, особливо гаряче- і холоднокатаний прокат.

ДОСЛІДЖЕННЯ 28.

Тема:«Різні люди об’єднуються» - девіз Південно-Африканської Республіки.

Завдання:

1. Дослідіть, яке місце посідає ПАР у світі (в африканському регіоні)?

2. ЕГП, історія країни, природно- і працересурсний потенціал - основні чинники, що визначають участь ПАР у МПП. Охарактеризуйте їхній вплив на конкретних прикладах.

3. Висновок.

ДОСЛІДЖЕННЯ 29.

Тема: Південно-Африканська Республіка: три столиці однієї держави.

Завдання:

1. Поясніть наявність такого протиріччя в ПАР: високий рівень економічного розвитку (єдина розвинена країна Африки та член G-20 і БРІКС) і гострі соціальні проблеми в країні.

2. Які риси властиві розвитку третинного сектору економіки ПАР? Чим відрізняється туризм у ПАР від туризму в Єгипті чи Нігерії?

3. Які виробництва визначають «географічний образ» ПАР?

4. Висновок.

Домашнє завдання:

1. Опрацювати п. 41 та мою для вас підбірку.

2. Виконати дослідження 28-29.