ФОРМУВАННЯ ЦІЛІСНОГО РОЗВИТКУ ДИТИНИ ТА ЇЇ САМОАКТУАЛІЗАЦІЯ НА УРОКАХ ПРИРОДНИЧОГО ЦИКЛУ

ФОРМУВАННЯ ЦІЛІСНОГО РОЗВИТКУ ДИТИНИ ТА ЇЇ САМОАКТУАЛІЗАЦІЯ НА УРОКАХ ПРИРОДНИЧОГО ЦИКЛУ

Анотація

Освіта для сталого розвитку бачиться як процес навчання. Тому, як приймати  рішення, необхідні для забезпечення довгострокового майбутнього, розвитку  мислення, орієнтованого на стале майбутнє та відповідні смисложиттєві цінності та пріоритети необхідно саме сьогодні.

Ключові слова

Самоактуалізація, профільне навчання, компетентність, Інтернет-ресурси,проектна діяльність.

Зміст статті

Формування компетентності учнів на уроках природничого циклу. Впровадження новітніх педагогічних технологій. Оволодіння учнями навичками самостійно вивчати ключові  поняття, досліджувати і пояснювати  явища живої і неживої природи, застосовувати здобуту теорію хімічних елементів на практиці, розвивати розумові здібності, прагнення до самоосвіти,вміння самовдосконалення цілісного, формування повноцінно,всебічно розвиненої  особистості.

Природничі дисципліни  відіграють  вагоме місце в сучасній шкільній освіті, як частині процесу формування особистості. Саме  географія, біологія, природознавство, хімія спонукають  до  формування культури дитини, усвідомленні свого місця в суспільстві.

      На мою думку, оволодіння учнями навичками самостійно вивчати ключові  поняття, досліджувати і пояснювати  явища живої і неживої природи, застосовувати здобуту теорію хімічних елементів на практиці, розвивати розумові здібності, прагнення до самоосвіти,самовдосконалення цілісно формує повноцінну,всебічно розвинену особистість. Сучасному суспільству потрібна творча й активна  молодь, здатна проектувати власне майбутнє життя, самостійно мислити, генерувати оригінальні ідеї, приймати сміливі, нестандартні рішення.

      На жаль, психологи констатують, що випускники шкіл, які приходять на виробництво, часом нездатні самостійно розв'язувати проблеми, мислять стандартно, їм бракує творчої уяви, ініціативи, винахідливості. Розв'язання зазначеної проблеми вимагає якісно нового підходу до виховання та навчання молоді - на розвиток творчих здібностей особистості.

              Учителі - предметники  повинні усвідомлювати, що в період формування системи освіти потрібно взяти на озброєння все передове, прогресивне, що є в світовій освітянській галузі і одночасно зберегти власні надбання. Забезпечення позитивної мотивації навчання для створення можливості успіху кожного учня шляхом  використання здоров’язберігаючих  технологій, розвитку пізнавального інтересу учнів до вивчення природничих дисциплін засобами дослідницької діяльності (використання методу проектної технології, роль міні-проектів,  лабораторного практикуму), концептуальні засади вивчення природничих дисциплін в основній школі є принципово важливим аспектом для досягнення поставленої мети.

        Пропоную  впроваджену в практику « Теорію успіху» за номінаціями :

 Східці

Даю можливість

Сповідь

Еврика

Лінія горизонту

Пройди за мною

Ти так високо піднявся

Обмін ролями

Де це бачено,де це почуто.

Важливе, неоціненне місце відіграє  « Сфера доброзичливості» :

- зняття страху

   …не бійся, нічого страшного, якщо не вийде.

- прихована інтуїція

   Ти заєш і умієш!

- авансування

   У тебе все вийде.

- особистістна

 Тільки на тебе надія!

- висока оцінка діяльності

 Прекрасно! Неповторно!

 Особлива увага  повинна приділятись методиці викладання у профільних класах : вивчення  методів  роботи та особливості викладання матеріалу вчителями по темах із предметів природничого  циклу. Навчання за профілями в сільській школі не є досконало вивченим, тому перед вчителями стоїть багато проблем, які  можна продуктивно опрацювати та вирішити на засіданнях методичного об'єднання.

      Я вважаю, що вчитель -  предметник  повинен досконало володіти засобами викладання , використовувати засоби навчального предмета  для формування ключових компетентностей учнів, необхідних для творчої самореалізації особистості. Зміст уроків - наближений до життя, що  мобілізує  знання, уміння, життєвий досвід. Шляхом оптимального поєднання традиційних форм і методів навчання, елементів власного педагогічного досвіду заняття в такого вчителя роблять процес навчання цікавим, різноманітним, ефективним і демократичним. Майстерно створена атмосфера творчої та напруженої праці завдяки вдалому поєднанню навчального матеріалу із практичним життєвим досвідом дає гарні результати. Учитель, що  використовує сучасну інформацію, проблемний підхід, розвиває логічне мислення, формує стійкий інтерес до предмета.  Поєднання колективних, групових, індивідуальних форм роботи спонукає учнів до здобуття знань, працюючи з підручником, роздатковим матеріалом, Інтернет-ресурсами, географічними картами та їх фрагментами. Учитель, що використовує раціональні методи і прийоми навчання для підвищення активності і зацікавленості учнів, а саме: термінологічний диктант, експрес-тести, подорожі, предметну естафету,різноманітні ігри. Практикує проблемний виклад матеріалу, завдання пошукового характеру, які сприяють оволодінню учнями такими логічними  операціями як порівняння, класифікація, аналіз, синтез. Усі учні задіяні на уроці до активної навчальної діяльності, жоден не залишається пасивним спостерігачем. Саме творчо працюючий вчитель  організовує пошуки розв’язання поставленої проблеми, підводить учнів до самостійних висновків. Складовою процесу навчання є не стільки слово вчителя, як самостійна пошукова робота учнів, під час якої вони аналізують вивчене, роблять висновки, висловлюють свою точку зору, власну думку, ідею, міркування з конкретного питання. З цією метою вчитель вчить працювати з довідковою літературою.   

   Час не стоїть на місці, а отже, вчителеві необхідно постійно працювити  над удосконаленням уроку, використовуючи у навчально-виховному процесі новітні технології: ігрові, інтерактивні, інформаційно-комунікаційні, цифрові освітні ресурси ,добираючи  оптимальні форми і методи навчання, що сприяють розвиткові пізнавальної активності.

   Вважаю , що учні можуть працювати і навчатись лише на цікавому уроці, тому створення  атмосфери співпраці і цілковитої довіри між вчителем та учнями є одним з головних аспектів у формуванні життєвих компетентностей учнів , враховуючи  індивідуальні здібності та задатки дітей, використовуючи доступні для школярів форми рефлексії та самооцінки.

   Ще Декарт проголосив: „Я мислю - отже, я існую".  В наш час науково-технічна революція лише акцентувала слушність цього твердження. Якщо особа підготовлена критично ставитися до проблем, здатна адекватно відповідати на зовнішні подразнення, то вона буде здатна забезпечити оптимальність свого існування. Школа, це той соціальний інститут, який займається формуванням мислення.

   Основне завдання для учнів - навчитися ефективно здобувати знання, сприймати нову інформацію та ретельно і критично її досліджувати., вивчати нові ідеї, оцінювати і визначати загальну цінність цих ідей, мати власні судження. 

    З наведеного вище можна зробити наступний висновок:

   Завдання вчителя - організувати правильну, логічну та посильну розумову діяльність учнів. Що може бути кращим для становлення особистості, ніж відчуття  успіху   й  власної  значущості  від результатів  своєї праці. Головний об'єкт у навчально-виховному процесі - конкретна дитина. І „достукатися" до кожного учня - це та мета, яку кожен вчитель ставить перед собою  і йде до її реалізації.