Доброго дня .

Сьогодні 2 грудня 2024 року.

Запрошую на урок географії учнів 8, 10 та 11 класів.

Географія 8 клас

Тема: Тематична робота за темою "Тектонічна та геологічна будова, мінеральні ресурси".

Відкриваємо стор.115 вашого підручника і виконуємо тестові завдання.

Робобу чекаю сьогодні.

Практична робота № 4"е".

Тема: Рельєф, тектонічна та геологічна будова, мінеральні ресурси

 

Завдання

1.              Запишіть визначення понять:

Тектонічні структури – це ____________________________________________________________________________________________________________________________________

Рельєф – це ____________________________________________________________________________________________________________________________________

Корисні копалини – це ____________________________________________________________________________________________________________________________________

Платформа – це ____________________________________________________________________________________________________________________________________

Щит – це ____________________________________________________________________________________________________________________________________

Плита – це ____________________________________________________________________________________________________________________________________

Область складчастості – це ____________________________________________________________________________________________________________________________________

 

2.              Користуючись матеріалом підручника, тектонічною, фізичною картами України та картою мінерально-сировинних ресурсів України, визначіть тектонічні структури в межах України, форми рельєфу, які приурочені до тектонічних структур, та поклади корисних копалин. Дані занесіть до Таблиці .

 

Таблиця 

Тектонічні структури, форми рельєфу та корисні копалини України

Тектонічні структури	Форма рельєфу	Корисні копалини
Український щит
Дніпровсько-Донецька западина
Причорноморська западина
Галицько-Волинська заппадина
Волино-Подільська плита
Донецька складчаста область	Донецький кряж	Кам’яне вугілля
Воронезький кристалічний масив
Скіфська платформа
Складчастий пояс

 

3.              Позначте на контурній карті:

●  межі тектонічних структур України;

●  рівнини :

Придніпровська височина, Приазовська височина, Поліська низовина, Подільська височина, Волинська височина, Придніпровська низовина, Причорноморська низовина, Донецький кряж, Середньоруська височина, Північнокримська рівнина, Передкарпатська височина, Закарпатська низовина;

● гори :

Українські Карпати, Кримські гори;

● найбільші родовища паливних та рудних корисних копалин, нафтогазоносні регіони України, марганцеворудний, нікелеворудний та залізорудні басейни України.

 

4.             Користуючись тематичними картами, визначіть:

- тектонічну структуру, в межах якої розташована ваша місцевість;

- форми рельєфу вашої місцевості (рівнини, гори);

- наявність генетичних форм рельєфу;

- поклади корисних копалин.

 

5. Висновок.

Географія 10 клас

Тема: Японія. Особливості постіндустріального розвитку країни.Дослідження 10. 

Пропоную переглянути:

Японія – постіндустріальна країна «Великої сімки», тому структура її господарства подібна до Німеччини, Франції, Великої Британії: у структурі ВВП й експорту домінують послуги й високотехнологічні товари, тобто третинний і вторинний сектори.

Третинний сектор Японії – це передусім послуги високої вартості. Науково-виробничу діяльність в Японії переорієнтовано від запозичення знань на активізацію власної наукової творчості. На агломерацію Токіо-Йокогама припадає 60 % наукових розробок в країні. Перспективним напрямком є створення системи технополісів (функціонує перше “наукове місто” − Цукуба, створюється ще 19). Японія − третій у світі експортер капіталу. Токіо поряд з Нью-Йорком  і Лондоном входить до трійки найпотужніших фінансових центрів світу. Не зважаючи на те, що країна є архіпелагом, мережа високошвидкісних залізниць і автодоріг з’єднує всі основні економічні центри. Сінкансен − «потяг-куля» − розвиває швидкість понад 300 км/год. 
Розвиток виробництв вторинного сектора залежить від імпорту сировини й палива з інших країн. Водночас обробна промисловість виробляє продукцію з високою доданою вартістю. 

Міжнародну спеціалізацію країни визначає передусім виробництво електроніки. Японія першою почала виробляти роботи й роботизувати виробничі процеси. Проте виробництво комплектуючих для електронної продукції, супутніх товарів винесено японськими корпораціями до інших країн Азії, де дешевші робоча сила, земельні ділянки, транспортні послуги, електроенергія. На світовому ринку автомобілі японських брендів традиційно користуються високим попитом. Крім того, успішно конкурують з компаніями США, Китаю, країн Європи японські виробники аерокосмічної техніки, морських суден, швидкісних локомотивів тощо.

Японія залишається великим гравцем на світовому ринку чорних і кольорових металів, хімічної продукції. Тут сформувалися потужні портово-промислові комплекси, зорієнтовані на імпорт сировини. Якщо масове виробництво тканин японські компанії перемістили до інших країн, то виробництво харчових продуктів — рибних, м’ясних, молочних, хлібних, кондитерських виробів, соусів досі зберігає свої позиції. Японія вирізняється особливою просторовою структурою виробництва: у межах Тихоокеанського промислового поясу (25% площі країни) виробляється 75 % промислової продукції країни.

Зважаючи на те, що придатних для рільництва земель в Японії вкрай мало, збережено традиційні виробництва первинного сектора – вирощування фруктів, овочів, рису, картоплі, квітів. Сільське господарство забезпечує близько половини потреб країни у продовольстві, але якщо додати продукцію морських промислів (а морепродукти – винятково важливий компонент японської національної кухні), то рівень самозабезпечення продовольством перевищує 60 %. 

Сучасна Японія у міжнародному поділі праці є експортером капіталу, наукових розробок, високих технологій, високовартісного обладнання, електроніки, автомобілів, суден тощо.

Практична робота №4"А".  Аналіз статево-вікових пірамід Японії, Китаю та Індії

Завдання:

1.  Оцініть працересурсний потенціал країни на найближчі 20 років, використовуючи  статево - вікову піраміду.

 2. Назвіть демографічні процеси, характерні для кожної з країн.

 3. Надайте рекомендації урядам цих країн, щодо подальшої демографічної політики.

4. Зробіть відповідні висновки.

Домашнє завдання:

1. Опрацюйте тему у вашому підручнику ( п.24) та мою для вас підбірку.

2. Підготувати експре - інформацію " Особливості Японії".

3. Виконати дослідження 10.

Виконане д.з. чекаю до наступного уроку географії.

Географія 11 клас

Тема: Сонячно - земні взаємодії.  Тропосфера. Практична робота №5.

Пропоную переглянути:

Практична робота №5.

Тема:Визначення середніх температур та амплітуди їх коливань за добу, місяць, рік. Аналіз рози вітрів.

Завдання:

1. За даними власних спостережень побудуйте графіки ходу температури повітря за кілька місяців (лініями різного кольору).

Для побудови графіка температур задамо таблицю.

День	Січень, °С	Березень, °С	Липень, °С
1	-6	8	26
2	-12	3	22
3	-13	4	26
4	-10	7	28
5	-8	5	28
6	-7	4	26
7	-4	6	28
8	-2	9	27
9	-2	13	26
10	2	15	22
11	3	14	17
12	6	11	20
13	4	5	23
14	0	6	23
15	2	7	23
16	2	11	24
День	Січень, °С	Березень, °С	Липень, °С
17	3	8	26
18	0	7	24
19	4	9	24
20	0	10	27
21	-8	11	28
22	2	8	27
23	2	4	28
24	3	12	26
25	7	14	27
26	4	13	28
27	-1	14	23
28	-8	15	23
29	-6	3	26
30	-5	8	24
31	-2	8	25

2. Визачте середню температуру січня, березня, липня. Позначте їх окремим кольором:

Місяць	Колір лінії
січень
березень
липень

3. Місяць, у якому була найвища температура повітря та її величина у градусах:________

4. Місяць, у якому була найнижча температура повітря та її величина у градусах:_______

5. За даними таблиці, побудуйте діаграму опадів за рік:

 Середньомісячна кількість   опадів у мм : 

Січень	38
Лютий	37
Березень	43
Квітень	49
Травень	56
Червень	80
Липень	76
Серпень	61
Вересень	49
Жовтень	44
Листопад	47
Грудень	42

6. За даними власних спостережень хмарності за один місяць (на вибір).

7. За даними календаря погоди поаналізуйте розу вітрів за один місяць. Для цього запишіть в таблицю кількість днів, коли був вітер певного напряму. Відзначте на лінії певного напряму кількість днів і зафарбуйте отриманий восьмикутник.

Напрям вітру	Пн.	Пн.-сх.	Сх.	Пд.-сх.	Пд.	Пд.-зх.	Зх.	Пн.-зх.
Кількість днів:

8. Уважно розгляньте розу вітрів та запишіть:

а. напрям вітрів, який переважав цього місяця;

б. напрям вітрів, якого було найменше число днів.

9. За даними власних спостережень та аналізом показників погоди у завданнях 2 та 7, вкажіть, яку погоду приносять переважаючі вітри у нашій місцевості. 

10. Висновок.

Відповіді чекаю до наступного уроку географії.