Доброго дня .
Сьогодні 24 січня 2025 року.
Запрошую на урок географії учнів 7-8 класів.
Географія 7 клас
Тема: Материк на тектонічній карті: історія формування. Практична робота №17.
Мал. Будова земної кори
Мал.Профіль рельєфу Південної Америки (по 20° пд. ш.)
Із заходу до Південноамериканської платформи прилягає складчастий пояс Анд. Він виник на межі двох літосферних плит, коли океанічна плита, занурюючись у мантію, ніби «пірнула» під континентальну. При цьому край континентальної плити зім’явся у складки, утворивши гори Анди . Упродовж геологічного часу вони руйнувалися, а потім знову активно піднімалися в останню, альпійську, епоху горотворення. Тому Анди — відроджені молоді гори. Підняття й опускання окремих їх ділянок тривають і понині. Кожні 10-15 років у горах відбуваються землетруси, що супроводжуються каменепадами, обвалами, сніговими лавинами. Це одна з найактивніших сейсмічних зон Землі. Уздовж розломів, якими розбиті гори, утворилися численні вулкани, які є частиною величезного Тихоокеанського сейсмічного поясу .
Світ у просторі й часі
Чилійський землетрус
У 1960 р. на півдні Анд, у Чилі, стався потужний землетрус. Здригаючись, земля зрушила гори. Обвалюючись, вони перекрили шлях річкам. На поверхні утворилися западини. Вулкани, що не діяли довгі роки, почали вивергати гази, попіл і розжарену лаву. Підземні поштовхи зруйнували 35 міст, пошкодили залізниці й автошляхи, загинули 10 тис. осіб. Землетрус сколихнув і узбережжя — в океані утворилося цунамі, яке зі швидкістю 700 км/год пронеслося Тихим океаном і обрушилося на береги Азії.
Мал. Анди — складчаста область, де земна кора зім’ята у складки
Подорож у слово
Аконкагуа - найвища вершина не тільки Анд, а й усієї Південної півкулі. Її названо за ім’ям річки Аконкагуа, що бере початок на її схилах. У перекладі з мови індіанців кечуа ця назва означає піщана річка.
Рекорди світу
Найбільша у світі низовина — Амазонська (площа — 5 млн км2). Охопити її поглядом можна тільки з космосу, а з літака видно лише зелене море вологих екваторіальних лісів.
Мал. Амазонська низовина
РЕЛЬЄФ.
На профілі рельєфу Південної Америки чітко вирізняються дві частини: рівнинна — на сході та гірська — на заході .
Рельєф рівнинного сходу — низовини і плоскогір’я — сформувався на давній платформі материка. Низовини — Амазонська , Оринокська і Ла-Платська — займають величезні простори. Вони мають плоску заболочену поверхню з широкими і глибокими річковими долинами. Великі площі зайняті також плоскогір’ями — Гвіанським і Бразильським. Часто вони складаються із кількох плато. У пісковиках, якими складено плоскогір’я, річки прорізали глибокі долини, утворивши в річищах численні пороги.
На гірському заході материка здіймаються величні гори Анди. За протяжністю (9000 км) вони не мають собі рівних, а за висотою поступаються лише найвищим горам Азії. Анди, що повторюють обриси західного узбережжя материка, називають «спинним хребтом» Південної Америки . Гори мають складну будову: вони тягнуться кількома величезними хребтами, які то віддаляються, то зближуються. Між хребтами лежать плоскогір’я. Багато гірських вершин перевищують 6000 м, а найвища — Аконкагуа — сягає позначки 6960 м. Вершини гір гострі, пікоподібні. Уздовж глибоких розломів земної кори здіймаються потужні вулкани. Найвищі вершини гір вкриті снігами й льодовиками, які лежать цілорічно і не тануть навіть в районі екватора. Через свою важкодоступність Анди й нині маловивчені.
Рекорди світу
У Південній Америці розташовані найвищі вулкани світу: діючі - Льюльяйльяко (6723 м), Сан-Педро (6159 м), Котопахі (5897 м); згаслі - Охос-дель-Саладо (6880 м), Чимборасо (6310 м).
Мал. Льюльяйльяко — найвищий діючий вулкан світу
Мал. Аконкагуа — найвища вершина Анд
Подорож у слово
За однією з версій, назва Анди у перекладі з мови інків означає Мідні гори. Вірогідність такого тлумачення підтверджується наявністю численних родовищ мідних руд і вмінням стародавніх інків виплавляти мідь.
КОРИСНІ КОПАЛИНИ. Те, що надра Південної Америки багаті на корисні копалини, було відомо ще з часів конкістадорів, які шукали на цьому материку Ельдорадо — міфічну країну золота. Тоді європейців приваблювали дорогоцінні метали, а нині велике значення мають родовища руд кольорових і чорних металів, нафти й газу. Корисні копалини осадового походження залягають переважно на рівнинах в осадовому чохлі давньої платформи. Особливо багато паливних — нафти, природного газу, вугілля. На плоскогір’ях у щитах платформи знайдено багаті родовища залізних і марганцевих руд.
Руди кольорових і рідкісних металів — основне багатство гірських районів Анд. Провідне місце серед них належить мідним рудам. Їх родовища на півдні Анд утворюють так званий мідний пояс, де зосереджено 20 % світових запасів. У центральній частині Анд простягається олов’яний пояс і пояс поліметалічних руд. У горах є також поклади золота, срібла, платини, коштовного каміння. З вулканічними породами пов’язані родовища сірки.
ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ
- Рівнини Південної Америки лежать на давній докембрійській платформі: плоскогір’я приурочені до щитів, а низовини — до прогинів платформи.
- Складчастій області в рельєфі відповідають Анди — молоді високі гори, які є активною сейсмічною зоною земної кори.
ПРАКТИЧНА РОБОТА 17
Тема: Позначення назв географічних об’єктів Південної Америки
- 1. На якій літосферній плиті лежить Південна Америка?
- 2. На межі яких двох літосферних плит виник складчастий пояс Анд?
- 3. Назвіть форми рельєфу, що утворилися на ділянках осадового чохла Південноамериканської платформи.
- 4. Назвіть форми рельєфу, які лежать на щитах Південноамериканської платформи.
- 5. Які форми рельєфу Південної Америки відповідають складчастому поясу?
- 6. Назвіть вулкани Південної Америки. У якій частині материка вони зосереджені?
- 7. На контурній карті підпишіть назви: гори — Анди (г. Аконкагуа); вулкан — Котопахі; низовини — Амазонська, Ла-Платська,Оринокська; плоскогір’я — Бразильське, Гвіанське.
Географія 8 клас
Тема:
Географія 8 клас
Тема: Грунти України, їх утворення й типи. Практична робота № 8.
З курсу історії України вам уже відомо про одну з найдавніших у Європі культур обробітку землі – землеробську трипільську культуру, відкриту археологами біля с. Трипілля (Київська область). Вже у IV – ІІІ тисячоліттях до н. е. наші далекі предки осіли на землях Правобережної України і вирощували на них хліб. Відтоді землеробство, зокрема хліборобство стали суттю способу життя давніх українців. Український селянин завжди шанобливо ставився до землі-годувальниці, любив і плекав її. За це вона століттями віддячувала йому щедрими врожаями. Коли ж на початку ХІХ ст. під обробіток потрапили неозорі чорноземні простори степової України, вона стала першою “житницею” Європи.
Вирощені врожаї – це результат спільної роботи і людини, і природи. Важливим природним чинником успіху землеробства завжди був ґрунт. Для території України характерний різноманітний ґрунтовий покрив.
Умови ґрунтоутворення. Ґрунти України сформувалися в результаті взаємодії різних ґрунтотвірних чинників – материнських порід, природних вод, клімату, рельєфу, рослинного покриву, діяльності тварин і мікроорганізмів, господарського впливу людини.
Материнські породи (підґрунтя) визначають мінеральний склад, фізичні та хімічні властивості ґрунту. В Україні такими породами є четвертинні відклади – здебільшого лесові та піщані. Від них до ґрунту потрапляють дрібні тверді часточки – глина й пісок, а в гірських районах додаються більші уламки порід – гравій і щебінь.
Клімат, зокрема співвідношення тепла і вологи, впливає на формування різних типів ґрунтів. Так, в умовах надмірного зволоження формуються заболочені ґрунти, в яких можуть утворюватися торфовий шар і глей – сизі плями із закисних сполук заліза. Недостатнє зволоження спричиняє формування солончаків: до поверхні на місце вологи, що швидко випаровується, піднімається з глибин вода разом із розчиненими солями. Вплив клімату на ґрунтоутворення здійснюється також через рослинність. У теплому й достатньо зволоженому кліматі формується пишна трав'яна рослинність, після відмирання якої утворюється багато перегною (гумусу). Тому під багатою трав'яною рослинністю утворюються родючі ґрунти. І навпаки, при надмірній сухості клімату формується розріджений рослинний покрив, перегною утворюється мало, тому й ґрунти будуть менш родючими або бідними.
Тварини, що живуть у ґрунті (дощові черв'яки, кроти), розпушують його і подрібнюють рештки рослин. Остаточно перетворюють відмерлі рештки рослин і тварин на перегній мікроорганізми (різні бактерії). Вони розщеплюють органічні рештки на мінеральні речовини та хімічні елементи – Нітроген, Кальцій, Калій, Карбон, Фосфор, Сульфур та ін. Тільки в такому вигляді їх знову можуть засвоювати рослини. Крім цього, перегній і кальцій склеює між собою тверді мінеральні часточки ґрунту в грудочки різних розмірів, між якими в ґрунт проникає вода й повітря.
Господарська діяльність людини може сприяти підвищенню родючості ґрунту за умови науково обґрунтованого його обробітку або її зниженню внаслідок нераціонального господарювання. Важливе значення для поліпшення якості ґрунтів має внесення органічних і мінеральних добрив.
Процес ґрунтоутворення відбувається дуже повільно. У середніх широтах помірного поясу, де розташована Україна, родючий шар ґрунту завтовшки 0,5 – 2 см утворюється приблизно за 100 років. Повністю ж сформований ґрунт має потужність 1 – 2 м і складається з кількох шарів – горизонтів. У розрізі ґрунту (ґрунтовому профілі) видно його шарувату будову.
Основні типи ґрунтів рівнинної частини. На території України сформувалися різні типи ґрунтів. Їх поширення на рівнинній частині підпорядковане закону широтної зональності (ґрунти змінюються з півночі на південь).
Дерново-підзолисті ґрунти розповсюджені здебільшого на Поліссі. Вони сформувалися в умовах надмірного зволоження під сосновими і мішаними лісами. Материнськими породами для них слугують водно-льодовикові піщані відклади. У цих ґрунтах невеликий вміст гумусу (до 1,5%), чітко виражений так званий підзолистий горизонт, з якого поживні речовини вимиваються вглиб. Тому вони мають низьку родючість.
Сірі лісові ґрунти поширені у південній частині Полісся, на заході і Правобережжі України під ділянками широколистих лісів. Вони утворилися на суглинистих породах в умовах достатнього зволоження. Вміст гумусу в них також незначний – 3 %, тому їх природна родючість невисока.
Чорноземні ґрунти сформувалися на лесах в умовах недостатньої зволоженості під степовою рослинністю. Великий вміст гумусу (8 – 15%) та зерниста й грудкувата структура роблять їх найродючішими не тільки в Україні, а й у світі. Гумусний шар у чорноземах має значну потужність – від 40 см до 1 м і більше. Ці ґрунти, що вкривають майже 65% території України, є її національним багатством. Загалом в Україні зосереджена п’ята частина всіх чорноземів світу. У різних частинах країни поширені різні підтипи чорноземів: у лісостепу – чорноземи опідзолені і типові, північній частині степу – чорноземи звичайні, на півдні степу – чорноземи південні. Різноманітність підтипів і їхні властивості зумовлені різною зволоженістю території.
На сухих степових ділянках в умовах недостатнього зволоження і бідної рослинності утворились каштанові ґрунти. Вони мають незначний вміст гумусу – 3%, але досить потужний гумусовий горизонт – до 55 см. Для отримання високих врожаїв сільськогосподарських культур ці ґрунти потребують додаткового зволоження.
Крім основних зональних типів ґрунтів, на рівнинній частині України на Поліссі сформувалися болотні й торфово-болотні, а в долинах річок – лучні й лучно-болотні. У лісостепу і степу окремими невеликими плямами поширені солонці – малородючі ґрунти, в яких простежується горизонт із значним вмістом солей. У південних степах утворилися солончаки –неродючі ґрунти, що мають підвищений вміст солей по всій своїй товщ. Для вирощування рослин такі ґрунти потребують промивання і гіпсування. Внаслідок інтенсивного промивання водою солонці в замкнутих зниженнях рельєфу перетворюються на солоді, в яких засолений шар зникає, зате з’являються глейові горизонти.
Ґрунти гірських районів. У горах так само сформувалися ґрунти різних типів, які змінюються відповідно до закону висотної поясності – від підніжжя до вершин.
В Українських Карпатах найбільші площі займають буроземи. У Передкарпатті та Закарпатті біля підніжжя поширені різновидності буроземно-підзолистих ґрунтів. Під лісами до висоти майже 1500 м над рівнем моря утворилися малопотужні, щебенисті бурі гірсько-лісові ґрунти. Вище, на безлісих схилах, полонинах та інших вершинах гір поширені гірсько-лучні ґрунти.
У Кримських горах у передгірних районах та на північних схилах до висоти 450 м поширені гірсько-лісостепові ґрунти – дерново-карбонатні та сірі. Вони сформувалися під чагарниковою і трав’яною рослинністю. Основні ґрунти Гірського Криму – також бурі гірсько-лісові, що поширені до висоти 850 м під буковими, дубовими і мішаними лісами. На яйлах з лучною рослинністю панують гірсько-лучні чорноземовидні грунти. На Південному березі Криму, де клімат має риси субтропічного з достатнім зволоженням переважають коричневі і червоно-коричневі ґрунти. Вони доволі родючі: вміст гумусу становить 4%.
Земельні ресурси. Землі, які використовуються чи можуть використовуватися людиною для її потреб, утворюють земельні ресурси країни. Весь земельний фонд України, по суті, є такими землями. Вони використовуються у сільському і лісовому господарстві, на них зводяться житлові будівлі й промислові об’єкти, прокладаються транспортні шляхи. Частина земель покрита природними і штучними водоймами, які також використовуються у господарських цілях.
Близько 70% земельного фонду України – це сільськогосподарські угіддя, більшість з яких зосереджені на родючих ґрунтах і дуже розорані. Орні землі (або рілля) становлять 4/5 від загальної площі сільськогосподарських угідь – це один із найвищих показників у світі. Забезпеченість одного мешканця країни ріллею перевищує світовий і європейський показники майже у 2,5 рази. Найвища частка ріллі у степовій зоні – близько 90%. Це дозволяє розвивати різноманітні галузі сільського господарства. Проте така висока розораність земель нерідко призводить до посилення водної та вітрової ерозії ґрунту – знесення родючого шару. Внаслідок цього виникають яри та балки, трапляються пилові бурі. Великої шкоди ґрунтам завдають неправильний обробіток, безсистемні зрошування і внесення мінеральних добрив. Внаслідок цього ґрунти руйнуються та виснажуються, знижується їх родючість.
Для підтримання ґрунтів у належному стані необхідно вживати різні заходи: насаджувати дерева і кущі на схилах ярів, щоб зупинити їх ріст; схили височин розорювати упоперек, щоб запобігти змиванню ґрунту поверхневими водами; в міру зрошувати землі; науково обґрунтовано вносити мінеральні добрива.
Практична робота № 8
1. Проаналізуйте поширення ґрунтів на території України: а) напишіть послідовно назви ґрунтів, що змінюються з півночі на південь на рівнинній частині; б) зазначте послідовно назви ґрунтів, що змінюються від підніжжя до вершин в Українських Карпатах і Кримських горах.
2. Поясніть, під впливом яких чинників формується ґрунт.
3. Які існують закономірності поширення ґрунтів на рівнинній частині України та в горах? Поясніть основні причини такого поширення.
4. Поміркуйте, що означає вислів: „Ґрунт сам себе удобрює”.
5. Напишіть висновок про те, яким закономірностям підпорядковане поширення ґрунтів в Україні.
Домашнє завдання:
Немає коментарів:
Дописати коментар