НЕСПРИЯТЛИВІ ПОГОДНО-КЛІМАТИЧНІ ЯВИЩА.
До несприятливих погодно-кліматичних явищ, що бувають на території України, належать хуртовини, ожеледь, заморозки, зливи, густі тумани, вітри, спека. Здебільшого вони пов'язані з особливостями атмосферної циркуляції. Несприятливі погодні явища виникають несподівано й можуть негативно впливати на роботу транспорту, електромереж, ведення сільського господарства, на життя й здоров'я людини.
Для української зими характерні
снігопади , тумани, хуртовини, ожеледиці. Хуртовини найчастіше бувають у січні та лютому і тривають 20-25 днів на південному сході країни та три—п'ять днів — у південно-західній її частині. До 10 днів на рік буває ожеледиця. Кірка льоду на гілках дерев, дротах телефонних та електричних мереж утворюється тоді, коли позначка термометра опускається до -3 °C. За таких умов товщина крижаного покриву становить 5-10 мм, а в гірській місцевості — до 200 мм.
Надмірне випадання снігу
Нестабільні погодні умови спостерігаються весною. Заморозки можливі до кінця травня, що небезпечно для цвітіння плодових дерев. Навесні починаються грози, часті зливи, пилові бурі. У південно-східній частині України та на півночі Криму бувають посухи. Затяжні посухи виникають у весняний, літній та осінній періоди раз на 203 роки й завдають чималої шкоди господарству.
Літо зазвичай відзначається стабільними погодними умовами, проте й цієї благодатної пори року можливі різноманітні погодні катаклізми: посухи, суховії, гради, а інколи й затяжні дощі. У теплий період частими є грози. Це явище спостерігається 25-30 днів, а в Карпатах — до 40 днів на рік. Град найчастіше випадає в центральній частині України та на Закарпатті. Інколи розмір градин сягає 5-7 мм. Траплялися випадки, коли вони були розміром з куряче яйце.
Осінній період є перехідним, тому, як і весняний, характеризується нестабільністю погодних умов. Восени можливі такі несприятливі погодні явища: затяжні дощі, посухи, грози, ранні заморозки, ожеледь, тумани та раптові снігопади.
СТАНОВЛЕННЯ МЕТЕОСЛУЖБИ В УКРАЇНІ.
Перші дослідження стану атмосфери та метеорологічні спостереження були здійснені в 1771 р. в Києві. На початку ХІХ ст. в Харкові й Миколаєві наукові метеорологічні дослідження проводив Василь Каразін. У середині ХІХ ст. професор Харківського університету Петро Кеппен започаткував науку про сезонні зміни — фенологію. Датою заснування метеорологічної служби в Україні вважається 19 листопада 1921 р. Ця подія пов'язана з діяльністю вченого Бориса Срезневського, який викладав метеорологію, кліматологію та загальну фізику в університетах Росії, Естонії та України. З 1919 р. і до кінця свого життя Б. Срезневський очолював Метеорологічну обсерваторію в м. Києві. Його було обрано академіком природничого відділу Української академії наук. Як науковий керівник відділу Служби погоди, він у 1920 р. організував кулепілотні спостереження за станом атмосферного повітря, а в 1922 р. розпочав роботи з вимірювання сонячної радіації на території України. Його наукові праці мали велике значення у визначенні характеру та розподілу атмосферного тиску над територією нашої країни, кліматичному районуванні та використанні надбань метеорології для ведення сільського господарства.
Борис Срезневський
ПРОГНОЗ ПОГОДИ ЗА СИНОПТИЧНОЮ КАРТОЮ ТА НАРОДНИМИ ПРИКМЕТАМИ.
Відомості про здійснення спостережень за погодою збереглися в давніх єгипетських, індійських та китайських джерелах. В Італії в 1654 р. вже діяло сім метеорологічних станцій. Проте обмін синоптичними даними став можливим лише з винайденням телеграфу. А всесвітня система обміну метеоданими діє лише з 1963 р.
Ознаки стійкої сухої погоди
• Уночі небо ясне.
• У зниженнях рельєфу можливий туман: удень він розсіюється.
• Небо залишається безхмарним протягом дня.
• Наявність вранішньої роси.
Ознаки погіршення погоди
• Зранку з'являються купчасті хмари. Вони швидко збільшуються і в полудень набувають форми високих веж; їх основи лежать на різній висоті.
• Ластівки літають дуже низько, а чайки сидять на узбережжі моря.
• Відсутність вранішньої роси та перезволоженість повітря (у повітрі «парить»).
Ознаки поганої погоди
• Перисті хмари поширюються із західної половини неба. Їх змінюють нижчі хмари.
• Хмари рухаються проти вітру.
• Висока вологість, задуха.
Фахівці метеорологічної служби за допомогою синоптичних карт та інших джерел інформації визначають і прогнозують зміни погоди. Синоптичні карти дають наочне уявлення про стан погоди в певний час . За ними відстежують стан областей високого та низького тиску, напрямки руху повітряних мас, розвиток циклонів, переміщення атмосферних фронтів тощо.
Синоптична карта Європи
Виявити синоптичні зміни та передбачити несприятливі погодні явища дають змогу аерокосмічні спостереження. За їх результатами синоптики отримують інформацію, що надходить із супутників, про стан океану й суходолу, де відсутні метеостанції.
Люди здавна помічали зміни в природному середовищі й на основі цього навчилися давати свій, народний прогноз погоди. Вам, напевне, вже відомі з уроків літератури такі вислови: «Зима без снігу — літо без хліба», «Якщо січень сніжний та холодний — лютий жаркий та спекотний», «Чайка ходить по піску — сиди вдома, рибаку».
Досить часто для завбачення погоди народ використовував живі барометри — рослини, комах, птахів, тварин. Та й не дивно, вони передчувають зміни в атмосфері. Комахи просто змушені бути «синоптиками», бо їхнє існування цілковито залежить від температури, вологості повітря та інших атмосферних чинників. Пасічники знають: бджоли не летять у поле на негоду. А не летять тому, що багато квітів перед дощем закриваються, отож нектару бджолі не набрати. Крім того, їхній «робочий день» не розпочинається, якщо температура нижча від +13 °С.
Рослини також реагують на зміну погоди. Одні перед дощем закриваються, щоб захистити пилок і зменшити втрати тепла; другі — за високої вологості повітря зменшують випаровування; треті — «плачуть» (берест); четверті — змінюють форму й положення листя (наприклад, біле латаття від дощу ховається в товщу води). Рослин-синоптиків у нашому краї більш як 400.
Дослідження №4.
Тема: Встановлення особливостей клімату різних регіонів України за аналізом карт і кліматичних діаграм
Завдання:
1. Проаналізуйте кліматичні діаграми українських міст (мал. 82). Визначте, як відрізняються в них показники температури та кількості опадів. Про які кліматичні особливості це свідчить?
2. З'ясуйте за кліматичною картою атласу погодні особливості Західної та Південної України.
3. На контурній карті зобразіть кліматичне районування України.
Кліматичні діаграми міст України
Немає коментарів:
Дописати коментар