Доброго дня.

Сьогодні 10 лютогот 2026 року.

Зпарошую на урок географії укчнів 8-11 класів.

Географія 8 клас

Тема:Як змінюються природні зони в Україні. Природні зони України:

мішаних лісів і широколистих лісів .

Пропоную переглянути:

 

 1.Україна розташована в межах трьох фізико-географічних країнах (Східноєвропейської рівнининної, Карпатської гірської, Кримської гірської)

2.Фізико-географічне районування значно полегшує вивчення (Природи певних територій)

3.Найменша одиниця районування , яка виділяється на основі переважання одного виду ландшафту на певній місцевості (Фізико-географічний район)

4.Найчіткіший поділ на провінції спостерігається у (У Лісостепу і північному Степу)

5.Частина зони або підзони, що характеризується ступенем континентальності клімату та неоднорідністю поверхні (Фізико-географічна провінція)

Україна здавна славилася могутніми лісами. Розкішні діброви і соснові   бори, похмурі вільшаники і білокорі берізки створюють неповторну красу.

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ:

1. Опрацювати §38-39 та мою для вас підбірку.
2. На контурній карті України позначити:  найбільші природоохоронні території.

3)* Назвати і позначити  на карті  озера і річки, які загадуються у легенді.

Український Байкал (легенда)

Звідки упав ти, мій Свитязю-витязю,

В груди Поліського краю?

Може, ти вилився з серця Дніпровського,

 Може із серця Дунаю?

Чайка черкнула — і тріснула тиша,

Хвилі до хвиль загукали.

Ну, прокидайся, опинайся гривастими,

Мій український Байкале.

4. * Поясніть народну мудрість «Ліс – це волога, волога – це врожай, а врожай – це життя!»

5)** Підготувати презентацію на тему «Заповідники лісостепу та степу»

Географія 9 клас

Тема:Харчова промисловість України. Дослідження2" Традиційні продукти харчування в Україні та країнах світу."

Пропоную переглянути:

Основні проблеми харчової промисловості:

-Низька купівельна спроможність населення;

-Застаріле обладнання;

-Невідповідність переробки та сировинної бази (частина непереробляється);

-Неналежне фінансування;

-Неправильна технологія  збереження  продукції;

-Неконкурентноспроможність продукції;

-Невідповідність ціни  і якості.

Перспективи розвитку:

1. Гармонізація системи сертифікації та стандартизації за міжнародними вимогами.

2. Створення умов для формування сприятливого інвестиційного клімату.

3. Підвищення якості прдукції

4. Модернізація і реконструкція діючих підприємств.

5. Впровадження нових технологій.

6. Популяризація вітчизняного виробника.

 Дослідження 2.

Тема: " Традиційні продукти харчування в Україні та країнах світу."

Завдання:

   1.Чи знайома вам реклама про традиційні продукти харчування?

-          Які асоціації в вас викликала дана реклама?

-          Які меседжі несуть дані реклами та написи на них?

-          З якою метою створені дані реклами?

2. Висновок.

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ:

1. Опрацювати матеріал вашого підручника  та мою для вас підбірку.
2. 2. Виконати дослідження і надіслати на перевірку.

Географія 10 клас

Тема:Загальна характеристика Америки

1. Економіко-географічне положення Америки. Склад регіону.

Америка простягається велетенською дугою завдовжки понад 16,5 тис. км із півночі на південь від холодних островів Канади до суворого архіпелагу Вогняна Земля через усю Західну півкулю. Загальна площа Америки становить 42,5 млн км2 — це майже третина суходолу планети.

Відповідно до класифікації ООН за соціально-економічними ознаками Американський макрорегіон поділяють на Північну, Центральну, Південну Америку та країни Карибського басейну (мал. 1).

Мал. 1. Субрегіони Америки.

Субрегіон Північна Америка (або Англо-Америка) включає переважно англомовні США та Канаду, острівне володіння Данії — Гренландію, а також розташовані в Атлантичному океані острови — Бермудські, Сен-П’єр та Мікелон.

До складу Центральної Америки входять Мексика та невеликі держави на Панамському перешийку — Беліз, Гватемала, Нікарагуа, Сальвадор, Гондурас, Коста-Рика й Панама.

Субрегіон Південна Америка охоплює Аргентину, Болівію, Бразилію, Венесуелу, Гаяну, Еквадор, Колумбію, Парагвай, Перу, Суринам, Уругвай та Чилі. Країни Центральної та Південної Америки часто поєднують в один субрегіон під назвою Латинська Америка, що вказує на значний вплив іспанців та португальців на формування існуючих тут держав.

До Карибського басейну входять Багамські острови, країни, що розташовані на Великих та Малих Антильських островах, зокрема Куба, Ямайка, Гаїті, Домініканська Республіка, Антигуа і Барбуда, Барбадос тощо.

Економіко-географічне положення Америки загалом вигідне. Вона омивається водами трьох океанів: Атлантичного, Тихого та Північного Льодовитого. Наявність широкого фронту морських кордонів створює умови для розвитку як внутрішньорегіональних, так і міжматерикових торговельно-економічних відносин. «Заокеанське положення» регіону та його віддаленість від війн та конфліктів, що спалахували в Європі та Азії у XX ст., гарантувало країнам безпеку та сприяло розвитку співробітництва.

Велике стратегічне значення має Панамський канал, відкритий на початку XX ст. Він суттєво змінив напрямки морських перевезень, скоротив шлях із Європи в Азію та Австралію, забезпечив морські зв'язки між західними та східними штатами США. Нині Панамський канал є одним із найважливіших міжнародних водних шляхів. Наявність потужного економічного й політичного лідера — США — загалом позитивно впливає на економічний розвиток інших країн регіону.

2. Сучасна політична карта Америки.

Сучасні держави Америки — колишні колонії, що домоглися державного суверенітету від своїх метрополій.

Нині політична карта Америки налічує 35 держав та 23 залежні території, які є володіннями Великої Британії, Нідерландів, Данії, Франції та США. Тут проживають понад 1 млрд осіб, або майже 13 % людства.

Більшість держав регіону — унітарні республіки. Федеративну форму правління мають Аргентина, Бразилія, Венесуела, Канада, Мексика, США, Сент-Кітс і Невіс. Канада та деякі невеликі острівні держави входять до складу Співдружності націй.

3. Типи країн Америки за рівнем економічного розвитку.

Як і в Азії, контрасти в рівні економічного розвитку країн Америки є досить великими. США і Канада належать до високорозвинених держав світу, є членами «Великої сімки». Поряд із Західною Європою вони утворюють найважливіший центр світового господарства.

Усі інші країни Америки належать до групи держав, що розвиваються. За рівнем економічного розвитку тут виділяють декілька підтипів:

1) нові індустріальні країни (НІК) — Бразилія, Мексика та Аргентина (так звана «велика трійка»). До них наближуються Венесуела, Колумбія, Чилі;

2) «багаті острови» — острівні країни Карибського басейну, відомі своїми курортами та банківським бізнесом (зокрема Багамські Острови, Барбадос);

3) країни, що мають великий потенціал для економічного розвитку (наприклад Парагвай, Болівія, країни Центральної Америки);

4) найменш розвинені країни. На відміну від Азії, до них у регіоні відносять лише одну країну — Гаїті — найбіднішу державу всієї Західної півкулі, де 85 % населення живе за межею бідності, а понад 60 % громадян є безробітними та неписьменними.

Визначальну роль в економічному та політичному житті Америки відіграють США. Ця держава доклала чималих зусиль для того, щоб сусідські країни були стабільними в політичному та економічному відношенні, але займали б підлегле становище. У панівній ролі США в регіоні можна побачити як позитивні, так і негативні риси. З одного боку, США є основним торговельним партнером та джерелом інвестицій для більшості країн регіону. З іншого боку, усе більше держав регіону намагаються звільнитися від надмірної опіки США та збільшити свою частку прибутків від використання власних ресурсів.

4. Інтеграційні процеси та міжнародні організації.

В Америці існує велика кількість різноманітних міждержавних організацій та об’єднань, які допомагають більш раціонально використовувати сировинні, фінансові, трудові та виробничі ресурси країн. Більшість міжнародних угруповань націлені на створення вільного економічного простору в певних регіонах. Найпотужнішою організацією такого типу є започаткована в 1994 р. Північноамериканська угода про вільну торгівлю — НАФТА (від англ. North American Free Trade Agreement). До неї входять США, Канада та Мексика. Штаб-квартира організації розташована у Вашингтоні. Ключові елементи угоди спрямовані на ліквідацію митних бар’єрів у торгівлі між цими країнами та сприяння американсько-канадським капіталовкладенням у Мексиці. Їх реалізація дозволяє ефективно поєднувати та використовувати економічну потужність США, багаті природні ресурси Канади та дешеву робочу силу Мексики. У перспективі передбачено розширення діяльності НАФТА на інші субрегіони Америки.

Велике інтеграційне об’єднання з торговельно-економічних питань у Латинській Америці — Південний спільний ринок МЕРКОСУР (від ісп. Mercado Comun del Sur) — було утворено в 1991 р. У роботі організації беруть участь п’ять країн (Аргентина, Бразилія, Парагвай, Уругвай, Венесуела), п’ять асоційованих членів (Чилі, Болівія, Перу, Колумбія, Еквадор) та країна-спостерігач (Мексика). Учасники прагнуть скорочення або повної ліквідації митних зборів, узгодження діяльності в промисловості, сільському господарстві й транспорті, співробітництва у валютно-фінансовій та науково-технічній сферах. Штаб-квартира розташована в Монтевідео (Уругвай).

Існує ще низка організацій, які опікуються економічними та політичними інтересами американських країн. Зокрема, США та Канада входять до складу найпотужнішого військово-політичного союзу НАТО.

Найбільшим політичним об’єднанням, до якого входять майже всі держави регіону, є Організація Американських держав (ОАД), яка була створена в 1948 р. з ініціативи США. В умовах сьогодення об’єднання прагне збереження миру в країнах Америки.

Головне:

• Америка є великим регіоном Західної півкулі, який поділяється на субрегіони: Північну, Центральну, Південну Америку та країни Карибського басейну.

• Головні особливості географічного положення Америки: відокремленість від інших регіонів світу, наявність протяжних морських кордонів.

• Економічним ядром Америки є США та Канада — економічно розвинені країни-члени «Великої сімки». Інші країни Америки є такими, що розвиваються. Вони перебувають на різних рівнях економічного розвитку.

• Характерною ознакою Америки є наявність низки міжнародних організацій, які істотно впливають на зміцнення зв’язків між країнами.

Домашнє завдання:

1. Опрацювати матеріали п.26 та мою для вас підбірку.

2. Дайте відповіді на запитання:

1. Які субрегіони Америки мають найбільш вигідне ЕГП?

2. У чому полягають особливості північноамериканської економічної інтеграції?

 3. На к.к. нан. країни регіону.

Географія 11 клас

Тема:Динаміка чисельності населення світу. Природні, соціальні, економічні й екологічні чинники

ДИНАМІКА ЧИСЕЛЬНОСТІ НАСЕЛЕННЯ СВІТУ. 

Населення Землі постійно зростає. Це зумовлено широким упровадженням новітніх досягнень у медицині та доступністю медичних послуг. (Поясніть чому.) За даними ООН, в 2019 р. чисельність населення Землі досягла 7,7 млрд осіб.

Найшвидше людність збільшується в найменш розвинених країнах світу. Більшість населення планети живе нині у країнах Азії, а найстрімкіше воно збільшується у країнах Африки. У розвинених країнах світу, де відбувся перехід від розширеної до звуженої моделі відтворення населення, має місце стабілізація людності або її повільне скорочення (в останні десятиріччя й в Україні). (Пригадайте причини скорочення людності.) Різноманіття природи, політичні, соціально-економічні, екологічні умови є вирішальними чинниками у природному русі населення планети.

ПРИРОДНІ, СОЦІАЛЬНІ, ЕКОНОМІЧНІ Й ЕКОЛОГІЧНІ ЧИННИКИ ТА ПРОСТОРОВІ ОСОБЛИВОСТІ ПРИРОДНОГО РУХУ НАСЕЛЕННЯ У СВІТІ. 

Природні чинники визначають комфортність умов життєдіяльності людини. За складних природних умов (наприклад, проживання в екваторіальних болотах) люди хворіють, знижується тривалість життя, народжуваність і виживання немовлят. Такі спільноти людей лише за умов доступності до закладів медицини та наявності санітарно-гігієнічних установ можуть значно збільшити якість і тривалість життя.

Велике значення на природний рух населення мають соціальні чинники. Етнічні традиції визначають вік матері при народження першої дитини, важливим стимулом є державна підтримка сімей з дітьми, наявність якісної освіти та рівний доступ до неї як хлопців, так і дівчат. Більшість країн світу проводять активну демографічну політику щодо регулювання природного руху населення в бажаному для держави напрямі, залежно від демографічної ситуації у країні.

ДЕМОГРАФІчНИЙ ПЕРЕХІД, ЙОГО ФАЗИ. 

Особливо складні процеси відбуваються в суспільстві та свідомості людей за умов демографічного переходу — процесу переходу від розширеної до звуженої моделі відтворення населення. На малюнку  видно, що різні країни світу перебувають у різних фазах демографічного переходу. Більшість країн, у яких стрімко зростає населення, — африканські найбільш відсталі країни. Країни, де відбувся демографічний перехід, — переважно високорозвинені європейські. Ці групи країн мають значні відмінності у статево-віковій і шлюбно-сімейній структурах населення. 

Мал. Місце окремих країн у різних фазах демографічного переходу

СТАТЕВО-ВІКОВА, ШЛЮБНО-СІМЕЙНА СТРУКТУРИ НАСЕЛЕННЯ.

 Вирізняють п'ять типів статево-вікової структури, які у графічному вигляді можна представити різними типами пірамід. У країнах, що розвиваються, переважає структура у формі «трикутника», що показує демографічну врівноваженість працюючого й непрацюючого населення. Цей тип також домінує у країнах, що пройшли демографічний перехід і впровадили результативну демографічну політику, а саме: підтримання народжуваності й імміграції молоді в трудовому віці, виплату пенсій за віком, різні види соціальної допомоги, у т. ч. по догляду за дитиною тощо (наприклад, у Нідерландах).

Мал.  Головні типи статево-вікових пірамід

У країнах, де триває значне демографічне зростання (наприклад, в Індії) статево-вікова піраміда має форму «парасольки», у якій більшість населення становлять діти різного віку. У цих країнах поряд з високою дитячої смертністю й нетривалим середнім віком життя (особливо в сільській місцевості), збереглись традиції ранніх шлюбів і багатодітності в сім'ях.

Статево-вікова піраміда у формі «шолому» характерна для розвинених країн (наприклад, Австрія), у яких незначна народжуваність призводить до фактично однакової кількості дітей та людей працездатного віку. На шлюбно-сімейну структуру та зниження народжуваності впливає тенденція брати шлюб після 30 років, відкладаючи народження першої дитини, що не сприяє створенню багатодітної сім'ї. Така демографічна ситуація, зберігаючись упродовж тривалого часу, відображається пірамідою типу «дзиґи» — кількість немовлят рік у рік скорочується, частка бездітних сімей або одинаків зростає. Така ситуація можлива за умов державної політики зі стримування імміграції, як у Швейцарії.

Найпоширенішою у світі є тип статево-вікової піраміди у формі «капелюха» (наприклад, США). Після переходу від розширеної до звуженої моделі в умовах довготривалої стабільної політико-економічної ситуації мали місце «бебі-буми» — періоди різкого зростання народжуваності, коли з'являлись великі групи населення одного віку. Інший період настає з досягненням людьми цієї групи похилого віку — починається демографічне старіння населення.

ДЕМОГРАФІЧНЕ СТАРІННЯ НАСЕЛЕННЯ — процес довготривалого зменшення кількості немовлят за умов зростання групи осіб похилого віку. Цю ситуацію зумовили широка доступність до медичних послуг, соціальна підтримка людей похилого віку, що народились у період «бебі-буму». Постійне зростання середньої тривалості життя населення у високорозвинених країнах світу та пізнє народження дітей, перехід до моделі сім'ї з однією дитиною як взірця соціальної поведінки, антиімміграційна політика створюють умови переважання в суспільстві осіб старших вікових груп .

Мал. Країни з найвищою часткою населення старшого віку

ХАРАКТЕРИСТИКА ДЕМОГРАФІЧНОЇ СИТУАЦІЇ В КРАЇНАХ ЗА СТАТЕВО-ВІКОВИМИ ПІРАМІДАМИ.

 Країни, що перебувають у різних фазах демографічного переходу, мають різні типи статево-вікової піраміди . Аналіз змін вікових груп населення в періоди сталих показників народжуваності та середньої тривалості життя є основою для визначення напряму демографічної політики країни. Наприклад, в Індії вона спрямована на впровадження моделі сім'ї з двома дітьми, які будуть опорою батьків у старості. (Поміркуйте чому.) Наголошується на необхідності надання дітям освіти з метою покращення якості їхнього життя.

ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ: 

• Населення Землі постійно зростає.
• Природний рух населення залежить переважно від стану здоров'я батьків та їхнього бажання мати дитину.
• Статево-вікова структура населення країни показує фазу демографічного переходу та узагальнено відображається пірамідами п'яти типів.
• Демографічне старіння населення зумовлене різким скорочення народжуваності за умов низької смертності й відсутності значної імміграції.
• Кожен з типів статево-вікової піраміди ілюструє різні групи проблем соціально-економічного розвитку країни, пов'язаних з демографічними процесами.

Домашнє завдання:

1. Опрацювати матеріал п.20 та мою для вас підбірку.

2. Дайте відповіді на запитання:

• 1. Що таке статево-вікова структура населення? Які її головні складові? Схарактеризуйте типи таких пірамід.
• 2. Як визначають природний приріст населення?
• 3. Поясніть, чому для країн Європи характерним є процес демографічного старіння.
• 4. Чому зі зростанням якості життя населення зменшується кількість дітей у країні?
• 5. Який тип статево-вікової структури (піраміди) притаманний більшості країн-членів ЄС?
• 6. Поміркуйте, чому серед усіх міст нашої держави лише в Києві найбільший приріст населення.