Добрий день.
Сьогодні 3 травня 2024 року.
Запрошую на урок географії учнів 7 та 9 класів.
Географія 7 клас
Тема:Органічний світ і природні ресурси Тихого океану. Практична робота №12 "б".
Пропоную переглянути:
Планету, де ми мешкаємо, можна назвати «планетою-океаном». Адже океани займають майже 3/4 її поверхні. Вода — це дорогоцінний мінерал. У такій кількості, як на Землі, її немає ніде в Сонячній системі .
Співвідношення площі суходолу н океану: а) у цілому на Землі; б) у Північній півкулі; в) у Південній півкулі
Світовий океан відіграє важливу роль у розвитку життя на Землі, у формуванні погоди й клімату, управляє кисневим балансом планети, забезпечує продуктами харчування значну частину людства. Неозорі простори океанів з’єднують материки та країни зручними й дешевими морськими шляхами. Океани відіграли велику роль у відкритті й дослідженні материків. На нинішньому етапі інтенсивного освоєння океанів виникла необхідність комплексного вивчення природи Світового океану з метою раціонального використання його природних ресурсів, їх відновлення та охорони . Материки й океани — єдина природна система, пізнання закономірностей якої є основним завданням цього розділу.
ТИХИЙ ОКЕАН — найбільший за величиною, найглибший і найдавніший з океанів. Його площа становить 178,7 млн км2. Це майже половина площі Світового океану. Середня глибина — 3976 м, а максимальна — 11 022 м. Основні його особливості — великі глибини, часті рухи земної кори, безліч вулканів на дні, величезний запас тепла, найсильніші вітри, найвищі й найдовші хвилі, найбільші антарктичні айсберги, найруйнівніші хвилі цунамі, виняткове різноманіття органічного світу. Тихий океан має ще одну назву — Великий.
Географічне положення.
Тихий океан розташований по обидва боки від екватора та 180° меридіана. Займає Північну, Південну, Західну й Східну півкулі й має витягнуту форму з північного заходу на південний схід. Океан розділяє й одночасно з’єднує береги п’яти континентів. Значну протяжність він має біля екватора, тому тут поверхневі води найтепліші.
На сході океану берегова лінія розчленована слабо, виокремлюється кілька півостровів і заток. На заході береги дуже порізані. Тут багато морів. Серед них є шельфові, розташовані на материковій відмілині, з глибинами не більше 100 м. Деякі моря знаходяться в зоні взаємодії літосферних плит. Вони глибокі й відокремлені від океану острівними дугами.
У Тихому океані понад 10 тис. островів різного походження. За їхньою кількістю він займає перше місце.
З історії дослідження океану.
Багато народів, які населяли тихоокеанське узбережжя й острови, з давніх часів здійснювали подорожі по океану, освоювали його багатства. Початок проникнення європейців у Тихий океан збігся з епохою великих географічних відкриттів. Кораблі Фернана Магеллана за кілька місяців плавання перетнули величезний водний простір із сходу на захід. У цей час вода була дуже спокійною, що дало підставу назвати океан Тихим.
Іван Крузенштерн
Багато відомостей про природу океану було отримано під час експедицій Джеймса Кука. Великий внесок у дослідження океану й островів у ньому зробили російські експедиції, які очолили Іван Крузенштерн, Михайло Лазарев, Василь Головнін, Юрій Лисянський. У XIX ст. комплексні дослідження також проводив Степан Макаров на судні «Витязь». Регулярні наукові рейси з 1949 р. здійснювали радянські експедиційні судна.
Новий етап дослідження було започатковано в 1968 р., коли з американського судна «Гломар Челленджер» розпочали глибоководне буріння. Вивченням Тихого океану займається спеціальна міжнародна організація.
Рельєф дна.
Рельєф дна Тихого океану складний. Шельф добре простежується тільки біля берегів Азії й Австралії. Материкові схили круті. Великі підняття й хребти поділяють ложе океану на улоговини. Поблизу Америки розташоване Східнотихоокеанське підняття, що входить до системи серединно-океанічних хребтів. На дні океану — понад 10 тис. окремих підводних гір, переважно вулканічного походження .
Рельєф дна Тихого океану
Океан майже повністю розміщений у межах однієї океанічної Тихоокеанської літосферної плити, яка взаємодіє з іншими материковими плитами. Краї Тихоокеанської плити занурюються в тісний простір жолобів, які кільцем оточують океан. Ці рухи породжують землетруси й виверження вулканів. Тут знаходяться відоме Тихоокеанське вогняне кільце планети й найглибша западина — Маріанська (11 022 м).
У Тихому океані розміщено більшість глибоководних жолобів Світового океану (25 із 35), що мають глибину понад 5000 м.
Клімат океану різноманітний.
Тихий океан найтепліший. Завдяки великій кількості сонячного тепла, яке потрапляє на поверхню, середня температура поверхневих вод досягає +19 °С. В екваторіальних широтах упродовж року вона становить від +25 до +30 °С, на півночі — від +5 до +8 °С, а поблизу Антарктиди опускається нижче 0 °С.
Над океаном повітря насичене вологою. В області екватора випадає до 2000 мм опадів. Від Північного Льодовитого океану Тихий захищений суходолом і підводними хребтами, тому його північна частина тепліша за південну.
Тихий океан дуже неспокійний. У центральних його частинах дмуть пасати, у західній — мусони. Узимку холодний і сухий мусон істотно впливає на клімат океану; частина морів покривається льодом. Нерідко над західною частиною океану проносяться спустошливі тропічні урагани — тайфуни (сильні вітри). У помірних широтах упродовж усієї холодної половини року вирують шторми. Тут переважає західне перенесення повітря. Найвищі хвилі (висотою до 30 м) характерні для півночі й півдня Тихого океану. Урагани піднімають у ньому цілі водяні гори.
Властивості водних мас визначаються особливостями клімату. Через велику протяжність океану з півночі на південь середньорічна температура води на поверхні змінюється від -1 до +29 °С. Кількість опадів в океані переважає випаровування, тому солоність поверхневих вод у ньому трохи нижча, ніж в інших океанах, і становить 34,6 %о.
На формування течій океану впливають система вітрів, особливості рельєфу дна, положення й обриси берегів. Найпотужніша течія Світового океану — течія Західних Вітрів. Оскільки Тихий океан сильно витягнутий із заходу на схід, у ньому переважають широтні потоки вод. І в північній, і в південній частинах океану утворюються кільцеподібні рухи поверхневих вод.
Органічний світ. Органічний світ океану відрізняється надзвичайним багатством і різноманітністю видів рослин і тварин. У ньому мешкає половина всіх живих організмів Світового океану. Цю особливість океану зумовлюють його величина, різноманітність природних умов і вік. Особливо багате життя в тропічних і екваторіальних широтах біля коралових рифів. У північній частині океану водяться лососеві риби. На південному сході поблизу берегів Південної Америки утворюються величезні скупчення риби. У водних масах тут розвивається багато рослинного та тваринного планктону, яким харчуються анчоуси, ставриди, масляні, скумбрії та інші види риб. Багато риби поїдають птахи: баклани, пелікани, пінгвіни. В океані мешкають кити, морські котики, морські бобри (ці ластоногі живуть тільки в Тихому океані). Є багато й безхребетних тварин — корали, морські їжаки, молюски (восьминоги, кальмари). Тут прижився найбільший молюск — тридакна, масою до 250 кг.
Кожен із поясів Тихого океану має свої особливості.
Уплив Тихого океану на природу материків. Неозорі водні простори Тихого океану істотно впливають на клімат узбережжя. Його теплі й холодні течії коригують температуру прибережних територій.
На кількість опадів значний вплив мають течії океану. Над теплою течією температура повітря більш висока, унаслідок чого інтенсивніше відбувається процес випаровування вологи, яка потім переноситься повітряними масами на суходіл і випадає у вигляді опадів. Уплив холодних течій — протилежний. Вони призводять до того, що опади на узбережжі не випадають і, як наслідок, утворюються пустелі. Наприклад, на заході Південної Америки розташована найсухіша пустеля Атакама.
Теплі морські течії впливають на замерзання морів, змушуючи холодні або теплі маси води перемішуватися, що має значення для замерзання поверхневого шару води в морях або океанах. Важливою особливістю впливу течій є те, що вони порушують широтну зональність у процесі розподілу тепла на земній поверхні.
Морські котики
Морські бобри
Роль Тихого океану в житті людини.
Води Тихого океану омивають узбережжя понад 50 країн, де проживає майже половина населення світу.
Тихий океан відчутно впливає на господарську діяльність людини. Він багатий на різноманітні ресурси. Використання природних багатств океану розпочалося ще в давнину. Виникло кілька центрів мореплавання — у Китаї, Океанії, Південній Америці, на Алеутських островах.
Тихий океан відіграє важливу роль у житті багатьох народів. Половину світового вилову риби здійснюють саме в ньому. Крім риби, є різні молюски, краби, креветки, криль. У Японії на морському дні вирощують водорості й молюсків. У деяких країнах із морської води вилучають сіль та інші хімічні речовини, опріснюють її. На шельфі ведуть розробки розсипів металів. Біля берегів Каліфорнії та Австралії видобувають нафту. На дні океану виявлено залізо, марганцеві руди.
Через найбільший океан нашої планети проходять важливі транспортні шляхи. Добре розвинене судноплавство, в основному вздовж узбережжя материків.
Господарська діяльність людини в Тихому океані призвела до забруднення його вод, виснаження деяких видів біологічних ресурсів. Так, до кінця XVIII ст. були винищені морські корови, відкриті одним з учасників експедиції В. Беринга. На межі винищення на початку XX ст. перебували котики, зменшилася чисельність китів. Нині китовий промисел обмежений. Велику небезпеку в океані становить забруднення вод нафтою, важкими металами та відходами атомної промисловості. Шкідливі речовини розносяться течіями по всьому океану. Навіть біля берегів Антарктиди в складі морських організмів виявлені ці речовини.
Практична робота 12 "б".
Тема: Позначення на контурній карті географічних об’єктів і течій Тихого океану.
Завдання:
1. Позначте на контурній карті, користуючись атласом:
Рельєф: Східнотихоокеанське підняття; Північно-Західна, Північно-Східна улоговини;
течії: Північна Пасатна та Південна Пасатна, Куросіо, Західних Вітрів, Каліфорнійська, Перуанська, Північнотихоокеанська, Східноавстралійська.
глибоководні жолоби : Маріанський і Філіппінський. Укажіть їх найбільші глибини.
2. Визначте найбільш характерні ознаки природи Тихого океану.
3. Назвіть види господарської діяльності в океані. Укажіть райони рибних та інших промислів.
4. У чому виявляється негативний вплив людини на природу Тихого океану й океану на людину?
5. Прокладіть по карті маршрут туристського судна або науково-дослідного корабля. Поясніть напрямок маршрутів плавання.
6.Дослідіть, використовуючи різноманітні джерела інформації та карти атласу, як змінюється органічний світ Тихого океану залежно від кліматичного поясу.
7. Висновок.
Домашнє завдання:
1. Опрацюйте тему у вашому підручнику та мою для вас підбірку.
2. Виконайте та надішліть на перевірку практичну роботу №12 "б".
Географія 9 клас
Тема: Міжнародний туризм.Основні туристичні регіони світу.
Спостереження 2 .
Пропоную переглянути:
1. Міжнародний туризм як важлива ланка світової економіки.
Про важливу роль туризму у світовій економіці свідчить його висока частка у світовому ВВП та експорті (мал. 1). За прибутками (понад 1 трлн дол.) туризм випередив такі провідні складові світового господарства, як автомобілебудування та хімічна промисловість.
Кількість туристів, що здійснюють подорожі до інших країн, у 2016 р. перевищила 1,2 млрд осіб і продовжує зростати на 4—5% щороку. Це впливає на збільшення зайнятості: у світі кожна ll-та особа, що належить до трудових ресурсів, працює в туризмі.
Основними чинниками, що зумовили швидке зростання туристичного руху та його все більший вплив на різні сфери життя сучасного суспільства, є міжнародна інтеграція та поглиблення міжнародного поділу праці, відкриття кордонів, що забезпечило більш легкий доступ до інших країн, розвиток транспорту та зв’язку, підвищення рівня життя населення.
Головним регулятором туристичної діяльності на міжнародному рівні виступає Всесвітня туристична організація (ВТО).
Мал. 1. Основні економічні показники туризму (за даними Всесвітньої туристичної організації).
2. Сучасні тенденції розвитку міжнародного туризму.
Мал. 2. Туризм за метою здійснення подорожі.
Характерною особливістю сучасного туризму є збільшення частки рекреаційного (оздоровчого) туризму порівняно з іншими видами. Так, якщо у 1970—1980-х рр. на ринку туристичних послуг переважав діловий, науковий та освітній туризм, то тепер вподобання туристів змінилися в бік відпочинку та розваг (мал. 2).
Як і раніше, підвищеним попитом користуються поїздки до моря. Головними центрами пляжного туризму є середземноморські курорти Франції, Італії, Греції, Іспанії, країн Карибського басейну, островів Індонезії.
Водночас збільшується інтерес до поїздок у гори і подорожей з елементами пригоди й ризику. Найпопулярніші гірськолижні курорти розташовані в Альпах (Австрія, Швейцарія, Італія, Франція), Кордильєрах (США, Канада), Західних Карпатах (Словаччина, Польща).
Зростає кількість прихильників водного спорту — дайвінгу, скайсерфінгу (стрибки з парашутом і з лижею), віндсерфінгу (рух на вітрильній дошці), каякінгу (плавання на вузьких човнах), екзотичного полювання (наприклад полювання на крокодила), риболовлі тощо. Для любителів пригод організуються поїздки до місць катастроф (наприклад зона ЧАЕС в Україні) або в джунглі, мандрівки міськими нетрями та навіть подорожі на орбіту Землі.
Залишається стабільно високою частка пізнавального туризму, спрямованого на ознайомлення з видатними природними та історико-культурними об’єктами, відвідування музеїв, виставок, галерей тощо. Найбільш відвідувані об’єкти пізнавального туризму зосереджені в країнах Європи (Італія, Іспанія, Ватикан, Франція, Греція) та Північної Америки (США, Мексика) (мал. 3).
Мал. 3. Ейфелева вежа (Париж, Франція) — найбільш відвідуваний туристичний об'єкт світу. Щороку її сходами підіймаються близько 6,5 млн осіб.
Проблеми збереження живої природи у світі сприяють поширенню екологічного туризму. Він включає різноманітні походи горами й лісами, відпочинок на воді, у наметових містечках, спостереження за рідкісними птахами або метеликами. Провідну роль у розвитку екологічного туризму відіграють заповідні території. Світової популярності набули національні парки Плитвицькі озера (Хорватія), Лейк Дистрикт (Велика Британія), Гранд-Каньйон (США), Серенгеті (Танзанія), Ігуасу (Аргентина—Бразилія), Крюгера (ПАР).
Один із найдавніших видів туризму — релігійний — сьогодні перетворився на масштабне дійство. Щороку понад 600 млн осіб вирушають у подорож до релігійних святинь. Головним центром паломництва у світі є місто Єрусалим — колиска християнства, іудаїзму та ісламу. Православні віруючі подорожують святими місцями України (Києво-Печерська, Почаївська лаври), Болгарії (Велико-Тирново), Греції (Афон), Сербії (Введенський монастир) і Чорногорії (Цетинський монастир). Прихильники ісламу здійснюють паломництво до Медини та Мекки (Саудівська Аравія). Буддисти відвідують храмові комплекси в Лумбіні (Непал), Кушинагарі, Сарнатху (Індія), Лхасі (Тибет). Тисячі євреїв-хасидів щорічно приїздять на могилу свого духовного лідера Нахмана, щоб зустріти іудейський Новий рік в Умані (Україна).
3. Які країни є особливо привабливими для туристів.
Таблиця 1
ПРОВІДНІ КРАЇНИ ЗА КІЛЬКІСТЮ ТУРИСТИЧНИХ ВІДВІДУВАНЬ (2016 р.)
Місце | Країна | Міжнародних туристичних відвідувань, млн осіб |
1 | Франція | 83,7 |
2 | США | 74,8 |
3 | Іспанія | 65,0 |
4 | Китай | 55,6 |
5 | Італія | 48,6 |
6 | Туреччина | 39,8 |
7 | Німеччина | 33,0 |
8 | Велика Британія | 32,6 |
9 | Росія | 29,8 |
10 | Мексика | 29,1 |
За кількістю іноземних гостей світову першість утримують Франція, США, Іспанія (див. таблицю 1). Зміцнює свої позиції туристичної держави Китай. Якщо в 1980—1990 рр. Китай щороку відвідувало близько 250 тис. осіб, то у 2016 р. ця цифра перевищила 55 млн. Особливою популярністю серед туристів користуються міста Лондон, Бангкок, Париж, Сингапур, Дубаї, Нью-Йорк.
Найбільші доходи від надання послуг іноземним туристам отримують США, Іспанія, Франція (мал. 4). В окремих країнах туризм поповнює бюджет на 50% і більше. Це переважно невеликі острівні країни: Антигуа і Барбуда, Ангілья, Аруба, Мальдівські, Сейшельські та Багамські Острови тощо.
4. Основні туристичні регіони світу.
Відповідно до підходів, запропонованих Всесвітньою туристичною організацією, виділяють п’ять туристичних регіонів (мал. 5).
Мал. 4. Країни та міста, що отримують найбільші прибутки від іноземних туристів, млрд дол. (2016 р., за даними ВТО).
Мал. 5. Частка туристичних прибуттів за регіонами світу.
Європейський регіон (країни Західної, Північної, Південної, Центральної, Східної Європи, а також держави Східного Середземномор’я — Ізраїль, Кіпр, Туреччина) — безперечний лідер за міжнародним туристичним обміном. Популярність Європи серед туристів пояснюється безліччю різноманітних видів природних і культурних рекреаційних ресурсів (тут зосереджена найбільша кількість об’єктів Світової спадщини ЮНЕСКО) (див. таблицю 2), наявністю розвиненої інфраструктури та вигідним географічним положенням. Особливістю цього регіону є переважання внутрішньорегіонального туризму: 90 % європейських туристів — жителі самих європейських країн. Найбільше полюбляють подорожувати німці, британці, французи та данці.
Другу позицію займає Азіатсько-Тихоокеанський регіон (країни Східної, Південно-Східної та Південної Азії, Австралії та Океанії). Він приваблює туристів унікальними рекреаційними ресурсами, високим рівнем сервісу та низькими цінами (порівняно з Європою). Особливо швидкими темпами розвивається туризм у Китаї. Тут налічують 50 об’єктів Світової спадщини ЮНЕСКО (друге місце у світі після Італії). Серед них всесвітньо відомі Велика Китайська стіна, Храм Неба та Заборонене місто в Пекіні, Резервати гігантської панди в провінції Сичуань тощо.
Американський туристичний регіон (країни Північної і Латинської Америки, Карибського басейну) нині є третім за масштабами розвитку міжнародного туризму. Тут, як і в Європі, переважає внутрішньорегіональний туризм, а головними центрами залучення туристів були й залишаються три країни Північної Америки — США, Канада та Мексика.
Таблиця 2
КРАЇНИ З НАЙБІЛЬШОЮ КІЛЬКІСТЮ ОБ'ЄКТІВ СВІТОВОЇ СПАДЩИНИ ЮНЕСКО (2016 р.)
Місце | Країна | Кількість об'єктів |
1 | Італія | 51 |
2 | Китай | 50 |
3 | Іспанія | 45 |
4 | Франція | 42 |
5 | Німеччина | 41 |
6 | Індія | 36 |
7 | Мексика | 34 |
8 | Велика Британія | 30 |
9 | Росія | 26 |
10 | США | 23 |
11 | Іран | 21 |
Америка є світовим лідером за кількістю об’єктів природної спадщини ЮНЕСКО, зокрема, тут розташовані найвідоміші національні парки: Мамонтова печера, Єллоустонський, вулкани Гаваїв (США), Вуд-Буффало (Канада), Ігуасу (Бразилія), Галапагоські острови (Еквадор).
Африканський та Близькосхідний регіони поки що характеризуються порівняно меншим числом туристичних відвідувань. Однак темпи зростання міжнародного туризму там дуже високі. В Африці більше половини загальної кількості туристів приймають Туніс, Марокко, Кенія, Танзанія, Сейшельські Острови та Зімбабве. На Близькому Сході головними туристичними країнами стали Єгипет, Саудівська Аравія, ОАЕ, Бахрейн, Йорданія та Кувейт. Суттєвою перешкодою, що стримує розвиток туризму в цих двох регіонах, є політична нестабільність, загроза тероризму, періодичні військові конфлікти.
Головне
• Міжнародний туризм є однією з провідних сфер сучасного світового господарства. Його розвиток сприяє активному економічному зростанню багатьох країн світу. Основна частина міжнародного туристичного обміну припадає на подорожі з метою розваг і відпочинку.
• Світовими лідерами міжнародного туризму є європейські країни (Франція, Іспанія, Італія), США та Китай.
Міжнародний туризм розвинений у світі нерівномірно, що пояснюється в першу чергу різними рівнями соціально-економічного розвитку країн і регіонів, наявністю певних туристично-рекреаційних ресурсів.
Спостереження 2.
Завдання :
Домашнє завдання:
1. Опрацюйте матеріал п. 42 та мою для вас підбірку.
2. Вивчіть терміни.
1. Чому туризм часто називають феноменом епохи глобалізації?
2. Чи існують негативні наслідки масового туризму для країн, що приймають іноземних туристів?
4. Виконайте спостереження 2 та принесіть на наступний урок.
Немає коментарів:
Дописати коментар