Доброго дня.

Сьогодні 22 листопада 2024 року.

Запрошую на урок географії учнів 8, 9, 10 класів.

Географія 8 клас

Тема: Тема: Формування рельєфу. Внутрішні та зовнішні рельєфотвірні чинники і процеси. Типи рельєфу за походженням. Рельєф і діяльність людини.

Пропоную переглянути:

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ:

1. Опрацюйте п. 19 та мою для вас підбірку.

2. Випишіть та вивчіть терміни.

3. стор. 99 завдання 6 письмово.

Виконане завдання чекаю на перевірку до наступного уроку географії.

Географія 9 клас

Тема: Сільське господарство та його складові. 

Пропоную переглянути:

ЗНАЧЕННЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА В СУЧАСНОМУ СВІТІ. 

Сільське господарство — найдавніше й досить поширене заняття людей. Це вид матеріального виробництва з вирощування сільськогосподарських культур і розведення свійської худоби та птиці для забезпечення населення продуктами харчування, а промисловості — сировиною. Тільки в чотирьох країнах світу (Сингапур, Кувейт, Бахрейн, Люксембург) частка сільського господарства у ВВП не досягає 1 %. Загалом у світовому сільському господарстві зайнято 1,5 млрд осіб.

Обсяг виробництва сільськогосподарської продукції постійно зростає, але відносно невеликими темпами. Для характеристики рівня його розвитку використовують різні показники . Найчастіше визначають вартість виробництва окремих видів сільськогосподарської продукції з розрахунку на душу населення та показника продуктивності праці.

Мал. Показники рівня розвитку сільського господарства

Сільське господарство забезпечує продовольством населення планети, чисельність якого дедалі зростає. Для найбідніших країн воно є основним джерелом валютних надходжень. Такі країни живуть за рахунок експорту сільськогосподарської продукції. Наприклад, Гватемала експортує банани та каву, Чад — бавовну тощо.

Сільське господарство забезпечує людей продуктами харчування, тому проблеми в його розвитку є причиною соціальної напруженості й нестабільності в окремих країнах світу.

Функціонування товарного сільського господарства зумовлює виникнення проблеми використання природних ресурсів через необхідність збереження екологічної рівноваги. Розорення всієї придатної для посівів площі земель, постійне збільшення поголів’я худоби та птиці зумовлює посилення антропогенного навантаження на довкілля в усьому світі.

АГРАРНІ СУСПІЛЬСТВА В СУЧАСНОМУ СВІТІ. АГРАРНІ ВІДНОСИНИ. 

Однією з найважливіших закономірностей розвитку сільського господарства є посилення його інтеграції з переробними видами економічної діяльності. Це зумовлює утворення вертикальних виробничих ланцюгів від вирощування сільськогосподарської продукції до подальшої її переробки, транспортування та збуту аграрної сировини і продукції.

Сектор ринкової економіки, що зайнятий виробництвом продуктів харчування та інших сільськогосподарських товарів, постачанням населенню цих виробів, виробництвом машин і механізмів для сільськогосподарського виробництва і сфери переробки, а також включає виробничу і соціальну інфраструктуру села отримав назву агробізнес. На розвиток агробізнесу активно впливають соціально-економічні чинники: аграрні відносини на селі, форми земельної власності, особливості землекористування, рівень розвитку агрокультури тощо. Величезний вплив мають досягнення, зокрема розвиток генної та клітинної інженерії.

Ядро міжнародного агробізнесу утворюють великі ТНК, що контролюють виробництво та збут продуктів харчування. Це такі відомі компанії, як «Данон», «Бунге», «Каргилл» (усі із США) та швейцарська «Нестле», англо-нідерландська «Юнілевер».

Загальна тенденція розвитку сільськогосподарського виробництва в розвинених країнах характеризується постійним скороченням зайнятих у сільському господарстві за постійного зростання обсягів виробництва товарної продукції. Ось чому частка сільського господарства у ВВП цих країн та частка зайнятих у ньому така мала. Провідні позиції займають великі ТНК, які контролюють виготовлення засобів виробництва і переробку та збут сільськогосподарської сировини і продукції, а також мають великі підприємства з вирощення сільськогосподарської продукції. Із 500 найбільших ТНК світу більш як 50 належать до сфери сільськогосподарського виробництва, наприклад, «Каргилл».

У світі основним типом сільськогосподарського підприємства є сімейна ферма. Фермери укладають контракти з компаніями, що постачають їм машини, добрива, насіння та закуповують їхню продукцію.

Для уникнення надвиробництва чи, навпаки, різкого зростання цін на продукцію сільського господарства в розвинених країнах здійснюють активне державне його регулювання, особливо у сфері виробництва первинної продукції. Ринки всіх розвинених країн захищені не так митом, як різними видами квот, суворими вимогами до маркування, упаковки, специфічними санітарно-епідемологічними умовами до аграрної продукції. Ці країни переважно виступають проти поширення режиму вільної торгівлі на міжнародні поставки сільськогосподарської продукції.

Сільське господарство країн, що розвиваються, включає два відмінні сектори — традиційний нетоварний і плантаційний експортоорієнтований. Традиційне ведення сільського господарства спирається на дрібні господарства й охоплює більшість сільського населення країни. Вони вирощують продовольчі культури переважно для власного споживання.

Плантаційний експортоорієнтований сектор сільського господарства країн, що розвиваються, представлений великими, добре організованими компаніями, які володіють кращими землями. Вони широко використовують найману робочу силу, машини, добрива і штучне зрошення. Свою продукцію вони експортують.

Сільське господарство постсоціалістичних і країн із плановою економікою має ознаки як розвинених, так і країн, що розвиваються. Однак якщо в Китаї, наприклад, були проведені реформи, які зумовили швидке зростання обсягів аграрного виробництва, то в КНДР продовжує існувати командно-адміністративна система ведення сільського господарства.

Не залишилась осторонь цих процесів і Україна, де в ході аграрної реформи розпайовано землі колективних господарств. Створені й розвиваються різні форми господарювання. Відроджено фермерські господарства. Основними товарними виробниками в Україні нині є агрохолдинги — сукупність компаній, що здійснюють господарську діяльність у сфері виробництва та переробки сільськогосподарської продукції.

СКЛАДОВІ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА.

 До них належить рослинництво й тваринництво, у складі яких виділяють різні види економічної діяльності. Зокрема, у тваринництві: скотарство, свинарство, вівчарство, конярство, звірівництво, шовківництво, бджолярство тощо (мал. )

Мал. Структура тваринництва

Рослинництво — найважливіший вид сільського господарства світу. У зв’язку з великою різноманітністю сільськогосподарських культур склад рослинництва досить складний. У ньому виділяють: зернове господарство, виробництво технічних культур, овочівництво, садівництво, виноградарство, виробництво кормових культур, квітникарство — з подальшим їх поділом за видами культур .

РОЛЬ ПРИРОДНИХ ЧИННИКІВ У РОЗВИТКУ Й РОЗМІЩЕННІ АГРАРНОГО ВИРОБНИЦТВА. 

Сільськогосподарське виробництво дуже залежить від природних умов. Навіть у розвинених країнах результати аграрного виробництва непередбачувані. Засухи, повені, шкідники, хвороби роблять аграрний сектор ризикованим видом діяльності.

Поширення сільськогосподарських культур і видів тваринництва визначають такі природні чинники: якість грунтів,  тривалість безморозного й вегетаційного періоду (забезпеченість теплом), сумарна сонячна радіація (забезпеченість світлом), кількість опадів, забезпеченість водними ресурсами тощо. На розвиток тваринництва природні чинники впливають через кормову базу. Найбільше залежить від природно-кліматичних умов пасовищне тваринництво, для якого важливі: наявність пасовищ, їх розміри, склад рослинного покриву, тривалість періоду його використання.

Мал. Види сільськогосподарських культур світу

Для сільського господарства визначальним є ступінь освоєності земельних угідь та їхня якість. З розвитком механізації, застосуванням хімічних засобів, нових селекційних видів рослин землеробство отримало можливість поліпшити якість земельних угідь.

ЗЕМЛЕЗАБЕЗПЕЧЕНІСТЬ. Земля необхідна для будь-якого матеріального виробництва, але лише в аграрному її використовують для виробництва готової продукції. Земля — це предмет праці, яким людина, обробляючи її верхній шар  грунт створює сприятливі умови для отримання врожаю. Водночас земля є знаряддям праці, коли використовують фізичні, механічні й біологічні властивості ґрунту для отримання сільськогосподарської продукції. Земля як природне тіло стає таким чином засобом виробництва. Тому важливим показником розвитку сільського господарства є землезабезпеченість — обсяг площі відповідних угідь на одного мешканця країни.

Світові можливості

Найвищий рівень механізації й хімізації сільського господарства досягнуто в невеликих за площею країнах Західної Європи та в Японії.

Дізнайтеся більше

У Бангладеш, Данії, Угорщині, Україні рілля займає більш ніж половину їхньої території.

Відкриваю Україну

Кількість ріллі в Україні на 100 жителів становить 64 га. За цим показником нашу державу випереджають лише Австралія (153 га), Канада (167,5 га), США (67,0 га). У Данії він становить 50, в Угорщині 49,5, Іспанії 39,1, Франції 31,4 на 100 осіб.

Землезабезпеченість різних країн світу дуже відмінна. Найбільшою вона є в Австралії (2 га оброблюваних земель на особу), у Північній (0,7 га) і Південній Америці (0,5 га). Найнижчою — у Європі (0,3 га) й Азії (0,15 га). Дуже гостро стоїть проблема землезабезпечення в Японії та Єгипті (0,04 га), Індонезії й Китаї (0,07-0,08 га). Проте це не вказує на нестачу продуктів харчування в цих країнах. За умови інтенсивного землеробства у країнах Західної Європи за низької землезабезпеченості виробляють сільськогосподарської продукції значно більше, аніж споживають.

ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ: СТИСЛО ПРО ГОЛОВНЕ

• Сільське господарство — вид матеріального виробництва, яке забезпечує населення продуктами харчування, а промисловість — сировиною.
• Сільське господарство складається з рослинництва й тваринництва.
• На розвиток і розміщення сільськогосподарського виробництва істотний вплив мають природні чинники та ступінь його розвитку у відповідній країні світу.

Домашнє завдання:

1. П.10 + моя для вас підбірка.

2. Дайте відповіді на наступні запитання:

• 1. Назвіть чинники, які впливають на розвиток сільського господарства.
• 2. У чому суть агробізнесу?
• 3. Наведіть приклади агрохолдингів в Україні. Яку продукцію вони виробляють?
• 4. На врожайність сільськогосподарських культур впливають багато чинників, серед яких вирішальне значення належить погодним умовам. Поясніть, як погодні умови цього року вплинули на сільське господарство вашої області.
• 5. З’ясуйте та обґрунтуйте причини скорочення земельного фонду в Японії.
• 6. Англійському економісту XVII ст. Вільяму Петті належать слова: «Праця є батько багатства, а земля — його мати». Поясніть, як ви їх розумієте.

• 7. За картою шкільного атласу проаналізуйте поширення ріллі в різних регіонах світу.
• 8. Проаналізуйте карту в шкільному атласі «Сільськогосподарські угіддя» та встановіть види угідь, які характерні для розвинених країн і країн, що розвиваються. Поясніть причини відмінностей.
• 9.Нанесіть на контурну карту 10 країн-лідерів за розмірами площі ріллі (США, Індія, Росія, Китай, Австралія, Канада, Бразилія, Казахстан, Україна, Нігерія) та поясніть, як природні умови вплинули на їх міжнародну спеціалізацію.

Виконану роботу чекаю ДО наступного уроку.

Географія  10 клас

Тема: ОСОБЛИВОСТІ ЕКОНОМІКИ КРАЇН АЗІЇ. ПЕРВИННИЙ СЕКТОР ЕКОНОМІКИ.

Пропоную переглянути:

Переглянули. 

Нанесіть на к.к. :

1. Нанесіть на к.к.  країни , про які йдеться мова у відео.

2. Позначте на к.к. галузі  спеціалізації, що є " Візитівкою" цих країн.

                           Д.З.

1. Пропоную прочитати матеріали п.17 та мою для вас підбірку.

2. Нанесіть на к.к. галузі спеціалізації первинного сектору економіки регіону.

К.к. чекаю на  наступний урок на перевірку.