Доброго дня.
Запрошую на урок географії учнів 8 класу.
Географія 8 клас
Тема: Гірські ландшафти Українських Карпат, особливості їх зміни з висотою, використання та охорона.
Пропоную переглянути:
Географічне положення.
Рельєф і геологічна будова.
Українські Карпати поділяють на три частини, які істотно відрізняються природними умовами: Передкарпаття, гірські Карпати та Закарпаття. Найбільшу частину фізико-географічного краю займає гірська система Карпат. Це середньовисотні гори з пересічною висотою до 1000 м, тільки окремі вершини перевищують 2000 м. Усі вони знаходяться в межах масиву Чорногора: Говерла (2061 м), Бребенескул (2032 м), Піп-Іван Чорногорський (2022 м), Петрос (2020 м).
Говерла — найвища точка не тільки Українських Карпат, а й усієї України. Українські Карпати є східним продовженням Альп. Як і Альпи, Карпати належать до області альпійської складчастості (їх вік приблизно 25 млн років). Однак Альпи піднімались активніше, ніж Карпати, тому гірські масиви не подібні між собою. Карпатська фізико-географічна країна сформувалася на території Карпатської складчастої системи, яка належить до Середземноморського рухомого поясу. У межах цієї тектонічної структури виокремлюють два передгірні прогини — Передкарпатський і Закарпатський, які представлені в рельєфі відповідно Передкарпатською височиною та Закарпатською низовиною. Між цими прогинами розташована Карпатська складчаста система, якій у рельєфі відповідають Українські Карпати.
Гори мають положисті схили й округлі вершини, адже вони складаються з пухких осадових гірських порід (пісковиків, глинистих сланців, глини, мергелів), які залягають у вигляді зім’ятих складок, утворюючи так званий карпатський фліш і легко руйнуються під впливом зовнішніх чинників. Є на території гір і давні гірські породи в межах Рахівського кристалічного масиву. Це — гнейси, сланці, вапняки, кварцити, доломіти. З вулканічних порід (базальтів, туфів) складений Вулканічний хребет. Піщані, глинисті й соленосні відкладення залягають у Передкарпатському прогині та Закарпатській западині. Високо в горах можна побачити льодовикові форми рельєфу (цирки й котловини). У Карпатах також поширені карстові форми рельєфу.
Карпати — сейсмічно активні гори, для яких характерні землетруси.
Українські Карпати простягаються паралельними пасмами, які розмежовані видовженими міжгірними долинами. Гори поділяють на: Зовнішні Карпати (Бескиди, Гортани, Покутсько-Буковинські Карпати); Центральну частину (Вододільно-Верховинські Карпати й Полонинсько-Чорногірські); Південно-Східну частину (Рахівські й Чивчинські гори); Південно-Західну частину (Вулканічний хребет). У свою чергу, карпатські хребти порізані поперечними стрімкими долинами, які утворилися під час неотектонічних рухів і поглибилися текучими водами.
Корисні копалини.
Українські Карпати багаті на корисні копалини, однак більшість родовищ виснажені. Це поклади нафти й природного газу, калійної солі, озокериту, сірки, природних будівельних матеріалів, які знаходяться в межах Передкарпатського прогину й мають осадове походження. Закарпатський прогин заповнений осадовими й вулканічними породами, тому тут розміщені рудні, нерудні й паливні корисні копалини (алюмінієві, поліметалеві та ртутні руди, золото, кухонна сіль, буре вугілля, будівельні матеріали).
Клімат.
Клімат теплий, помірно континентальний, із циклонами й антициклонами з Атлантики. На території гірської країни панують західні вітри, що зумовлює велику кількість опадів. Найбільше опадів випадає влітку, їх рекордну кількість зафіксовано в с. Руська Мокра (2238 мм), що на Закарпатті. Річна кількість опадів становить у передгір’ях — 700 мм, а на вершинах — 1600-2000 мм. Загалом переважає циклональна циркуляція повітряних мас. Найактивніша вона взимку. Циклони, що перетинають гори, над Передкарпатським схилом уже зневоднені. Часто виникають гірсько-долинні, схилові вітри й фени. У горах немає льодовиків і постійної снігової лінії, проте на окремих ділянках сніг лежить до середини літа.
Кліматичні умови змінюються з висотою. Для вершин характерна висока вологість повітря, значна тривалість морозного періоду, низькі температури. Зима м’яка, багатосніжна, із тривалими відлигами, а літо нежарке, з дощами. Важливим кліматотвірним чинником є рельєф — висота, стрімкість схилів, а також залісненість території. Для Карпат характерні такі несприятливі природні явища, як снігові лавини, заметілі, грози у високогір’ї, град, селі.
Внутрішні води.
Українські Карпати — територія, де найбільша в Україні густота річкової мережі. Річки Українських Карпат належать до басейнів Дністра, Дунаю й Вісли. Вони мають гірський характер, відрізняються значним похилом русел, несуть багато уламкового матеріалу, який відкладається в нижній течії. Річкові долини — вузькі й глибокі, схили — стрімкі. Часто трапляються пороги й водоспади (Яремчанський водоспад на річці Прут).
Глибина річок Карпат невелика — 0,8-1,5 м, швидкість течії — 3-5 м/с. У живленні річок переважають дощові (44 %) і талі снігові води (50 %), значно менша частка підземних вод (6 %). Найменше води в річках восени. На річках збудовані водосховища.
Навесні й на початку літа, тобто в період танення снігу, а також під час літніх злив і тривалих дощів, карпатські річки стають повноводими, у рівнинних районах Передкарпаття й Закарпаття виходять із берегів і завдають великої шкоди.
Для Карпат характерні селі — короткочасні бурхливі потоки, що несуть грязьово-кам’яний матеріал; вони руйнують будівлі, замулюють водосховища.
У Карпатах мало озер. Найбільше озеро Синевир має завальне походження. На схилах масиву Чорногора є льодовикові озера — Бребенескул, Несамовите, Марічейка. Озера Сине й Липовецьке мають вулканічне походження.
На території Карпат багаті запаси підземних вод, зокрема мінеральних. Є також термальні води, особливо на Закарпатті.
Ґрунти.
Зміна ґрунтово-рослинного покриву в Карпатах відбувається за законами вертикальної поясності: у передгір’ях до висоти 600 м поширені дерново-підзолисті ґрунти, у горах до висоти 1500 м — бурі гірсько-лісові, вище — гірсько-лучні.
Через відмінності в геологічній будові й рельєфі, Українські Карпати поділяють на такі фізико-географічні (природні) області: Передкарпаття, Зовнішні Карпати, Вододільно-Верховинські, Полонинсько-Чорногірські, Рахівсько-Чивчинські й Вулканічні Карпати та Закарпатську низовину.
Рослинність і тваринний світ.
Рослинність Карпат багата й різноманітна. Вона утворює п’ять поясів .
1. Передгірний пояс мішаних хвойно-широколистих лісів і лук. Тут росте переважно дуб звичайний, трапляються інші види дерев — дуб скельний, бук, ясен, граб, ялиця, а також чагарники й різнотрав’я. Нижня межа цього поясу проходить на висоті 150-200 м, а верхня — 400-600 м.
2. Нижній гірсько-лісовий пояс складається з букових і мішаних ялицево-смереково-букових лісів. Верхня межа на північно-східному схилі проходить на висоті 1150 м, а на південно-західному — 1350-1450 м. Він займає до 70 % площі Карпат.
3. Верхній гірсько-лісовий пояс представлений смерековими й ялицево-смерековими лісами. Простягається до 1500 м, а в Закарпатті піднімається до 1650 м. На нього припадає 16 % площі Карпат.
4. Субальпійський пояс має верхню межу 1500-1800 м. Тут поширені криволісся й рідколісся з низькорослих сосни гірської, вільхи зеленої, ялівцю, рододендрона східнокарпатського. Дуже різноманітна чагарникова й трав’яниста рослинність, де переважають зарості ожини, чорниці, угруповання біловуса.
5. Альпійський пояс розташований вище 1800 м і займає незначні площі. Його утворюють низькі чагарники й трав’янисті луки.
Субальпійські й альпійські луки вкривають полонини. Це квітучі луки з переважанням злакових рослин, різнотрав’я, а також заростів чорниці, брусниці, рододендрона карпатського, вересу.
Висотна поясність Українських Карпат
В Українських Карпатах росте 86 ендемічних видів рослин, серед яких медунка Філярського, астрагал Крайни, дельфіній східнокарпатський, бузок угорський та ін.
У гірських районах росте чимало реліктових рослин, тобто таких, що збереглися з минулих геологічних епох. У Карпатах релікти охороняються державою: тис ягідний, водяний горіх плаваючий, нарцис вузьколистий, сосна звичайна, ялівець козачий, ясенець білий, ковила найкрасивіша, в’язіль широколистий тощо. Реліктами льодовикового періоду є сосна кедрова й сосна європейська.
Тваринний світ охоплює 440 видів хребетних тварин, із них 79 видів — ссавці, 280 — птахи, 53 — риби, 17 — земноводні. Із ссавців поширені бурий ведмідь, рись, вовк, дикий кіт. Також тут водяться білка, борсук, видра, заєць русак, дика свиня, козуля, лисиця, олень. У Карпатах мешкають птахи: беркут, глухар, рябчик, тетерук; плазуни — вуж звичайний, вуж водяний, гадюка звичайна; земноводні — саламандра плямиста, тритон карпатський.
Охорона природи. Заповідні території. Екологічні проблеми.
В Українських Карпатах створені природоохоронні території для збереження унікальної природи Карпат: Міжнародний біосферний резерват «Східні Карпати», Карпатський біосферний заповідник, природний заповідник «Гортани»; національні парки — Карпатський, «Синевир», «Вижницький», Ужанський, «Сколівські Бескиди», «Гуцульщина».
Міжнародний біосферний резерват «Східні Карпати» складається з трьох національних парків і трьох ландшафтних (природних) парків, які розташовані на території Польщі, Словаччини та України. Резерват є частиною програми ЮНЕСКО «Людина та біосфера».
Карпатський біосферний заповідник охоплює вісім окремих масивів. Тут представлені мало порушені й практично не зачеплені людською діяльністю передгірні діброви, гірські букові, мішані й смерекові ліси, субальпійські й альпійські луки із сосново-вільховим криволіссям і скельно-лишайниковими ландшафтами. Майже 90 % території заповідника вкрито лісами — переважно пралісами. У заповіднику охороняється понад 1000 видів вищих рослин, 64 види ссавців, 173 види птахів, 9 видів плазунів, 13 видів земноводних, 23 види риб, понад 10 тис. видів безхребетних тварин. Тут представлені найкраще збережені карпатські екосистеми, які слугують сховищами для багатьох рідкісних і зникаючих видів рослин і тварин. 64 види рослин і 72 види тварин заповідника занесено до Червоної книги України та Червоної книги Міжнародного союзу охорони природи (МСОП).
В Українських Карпатах існує багато екологічних проблем: вирубування лісів, розорювання Закарпатської низовини тощо.
Запишемо головне:
- Українські Карпати є частиною великої гірської системи, яка утворилася приблизно 25 млн років тому.
- Формування гір триває донині, про що свідчать повільні підняття окремих ділянок гір і періодичні землетруси.
- У Карпатах сформувалася найгустіша річкова мережа в Україні.
- Кількість сонячного тепла й опадів зумовила оригінальність і розмаїття рослинності й тваринного світу Карпат.
- Виокремлюють п’ять основних поясів рослинності.
Полонини — субальпійські та альпійські луки Українських Карпат.
Домашнє завдання:
1. Опррацювати п. 41-42 та мою для вас підбірку.
2. Дайте письмову вудповідь на наступні запитання:
- 1. Розкажіть про утворення й геологічну будову Карпатських гір.
- 2. Чому в Карпатах випадає більше опадів, ніж на рівнинній частині України?
- 3. Охарактеризуйте рослинність Українських Карпат.
- 4. Порівняйте тваринний світ Карпат і зони мішаних лісів. У чому подібність і відмінність їх видового складу? Чим вони зумовлені?
- 5. Охарактеризуйте одну природоохоронну територію Українських Карпат (на вибір) за планом: а) назва; б) рік створення; в) географічне положення; г) рослини, які охороняються; д) тварини, які охороняються.
Немає коментарів:
Дописати коментар