Доброго дня.

Сьогодні 22 квітня 2025 року.

Запрошую на урок ЗБД учнів 5 класів та на урок географії учнів 6-7 класи.

ЗБД 5 клас

Тема: Відпочинок на природі.

Пропоную переглянути:

БЕЗПЕЧНИЙ ПЛЯЖ

Закінчується навчальний рік, попереду довгі літні канікули. Береги річок, морів, озер, ставків — чудові місця для відпочинку, а плавання — один із найкорисніших видів фізичної активності. Однак не забувайте, що відпочинок біля води потребує особливої обережності.

Передусім слід обрати безпечне місце для купання. Адже не кожна водойма чи ділянка берега підійде для цього.

ЧОТИРИ «НАДТО НЕБЕЗПЕЧНО» НА ВОДІ

Ось чотири правила «надто небезпечно», які Міжнародний комітет Червоного Хреста радить добре пам’ятати всім, хто збирається купатися. Небезпечно плавати, коли:

• ви надто втомлені;
• ви надто далеко від друзів чи від берега;
• вам надто холодно;
• вам надто жарко.

Коли діти не вміють добре плавати, вони використовують надувні круги, матраци й автомобільні камери .

Але вітер, хвилі та течія можуть підхопити надувний матрац і віднести далеко від берега, а відтак перекинути його.

Необачна поведінка на воді

Дії на воді:

На воді трапляються ситуації, з якими непросто впоратися навіть досвідченому плавцеві. Особливо небезпечна судома. Якщо зсудомило ногу, треба на кілька секунд зануритися з головою у воду, випрямити ногу й сильно потягнути рукою ступню за великий палець на себе.

У водоймах, де багато рослин, пливіть на самій поверхні води, намагаючись не робити різких рухів . Коли руки або ноги заплутались у водоростях, прийміть положення «медуза»  і звільніться.

Дії під час судоми та у водоймах з водоростями

Біля берегів морів і океанів часто виникають розривні (зворотні) течії, які віддаляють усе від берега. Якщо вас захопило такою течією, то не намагайтеся боротися з нею. Рухайтеся паралельно берегу, тому що такі течії зазвичай вузькі . Небезпечна течія має такі ознаки:

• спінений, холодний струмінь води біля берега;
• ділянка води в морі, що змінює колір;
• з’являється рухлива смуга піни, водоростей або сміття;
• збивається ритм хвиль.

ПОРЯТУНОК НА ВОДІ

На жаль, тонуть не лише плавці-початківці. Найбільший ворог того, хто почав тонути, — паніка. Тому думайте про те, що боятися пізно, треба діяти. Покличте на допомогу.

Намагайтеся не піднімати голову та руки над водою. Пам’ятайте, що вага тіла у воді набагато менша, ніж у повітрі. Не бійтеся занурити голову — з’явиться додаткова сила, що виштовхуватиме вас із води. Подивіться на досвідчених плавців. Вони пливуть, тримаючи голову у воді, й лише на мить повертають її вбік, щоб зробити вдих. Верблюд не такий вправний плавець. Але коли йому доводиться перепливати річку, він лягає на бік, щоб «потопити» свої горби й набути додаткової плавучості.

Якщо ви побачили, що людина тоне, допоможіть їй. Простягніть руку (тільки у тому разі, якщо стоїте на мілині або вас хтось міцно тримає). Киньте їй надувний матрац або іграшку чи рятувальний круг. Сповістіть рятувальників або покличте на допомогу дорослих.

Є ТАКА ПРОФЕСІЯ

Рятувальник(ця) на воді

Рятувальник/рятувальниця на воді — це людина, відповідальна за безпеку людей, які перебувають у воді (плавальний басейн, аквапарк, пляж).

Ця професія досить складна, потребує певних навичок. Однією з найважливіших вимог до рятувальників на воді є вміння добре плавати.

Рятувальники/рятувальниці проходять спеціальний тренінг із порятунку та надання першої допомоги.

У деяких країнах рятувальники належать до служби екстреної медичної допомоги.

Домашнє завдання:

1. Опрацювати матеріал п. 29 та мою для вас підбірку.

2.  Розкажіть, як треба надавати допомогу потерпілому в разі теплового чи сонячного удару.

3. Чи є у вашій місцевості пляж? Якщо так, опишіть його.

Проаналізуйте, чи безпечний він. Надайте ідеї, як можна покращити пляж.

Географія 6 клас.

Тема: Які бувають природні комплекси. Дослідження 9.

Пропоную переглянути:

Дослідження 9.

Тема: Дослідження природного комплексу своєї місцевості.

Завдання:

• 1. Що таке природний комплекс?
• 2. Наведіть приклад того, як у результаті зміни одного компонента змінюється весь природний комплекс.
• 3. Що називають географічною оболонкою? Які оболонки Землі її утворюють?
• 4. Наведіть приклади взаємозв’язків оболонок Землі.
• 5. Що таке цілісність географічної оболонки?
• 6. Розкажіть про кругообіг речовин та енергії в географічній оболонці.
• 7. Наведіть приклади ритмічних явищ у географічній оболонці.
• 8.Розгляньте фізичну карту світу. Наведіть приклади природних комплексів.
• 9. Доведіть, що світовий кругообіг води пов’язує компоненти географічної оболонки.

Географія 7 клас.

Тема: Природна зональність.

Пропоную переглянути:

1. Природні зони Євразії

Велика площа та протяжність материка з півночі на південь, різноманітність клімату та рельєфу зумовили формування на території Євразії всіх природних зон Північної півкулі . На рівнинах природні зони змінюються згідно закону широтної зональності, в горах їх зміна підпорядкована закону висотної (вертикальної) поясності.

 Природні зони Євразії

На півночі материка простягається природна зона полярних широт — зона арктичних пустель, для якої характерні суворий клімат з низькими температурами повітря та малою кількістю опадів (200 мм на рік). Органічний світ зони бідний. З рослин зустрічаються мохи, лишайники, полярний мак, куріпкова трава, у щілинах скель — ломикамінь. На берегах Північного Льодовитого океану живуть білі ведмеді, тюлені, моржі, песці, лемінги . Влітку на високих прибережних скелях гніздяться чайки, кулики, гаги, чорнодзьобі казарки, утворюючи численні «пташині базари».

Мал. 282. Тварини зони арктичних пустель

З просуванням на південь зону арктичних пустель змінює зона тундри та лісотундри. Тундра — безліса зона, що сформувалася в умовах субарктичного клімату. У тундрі тривала холодна зима і коротке прохолодне літо, опадів випадає 300-400 мм на рік. Тундрові глейові ґрунти бідні на перегній. Рослини зони тундри низькорослі, стеляться землею, схиляючись від сильних вітрів. Тут ростуть мохи, лишайники, осока, карликова береза і карликова верба з викривленими стовбурами і гілками, низькорослі чагарники, багато ягідних рослин (брусниця, журавлина, морошка). Через недостатню кількість тепла і вологи дерева у зоні тундри не ростуть. Характерна багаторічна мерзлота, яка не пропускає вглиб вологу, що сприяє формуванню боліт. Тундра — одна з найбільш заболочених природних зон. Основні жителі зони тундри — північний олень, песець, полярний вовк, лемінг, біла куріпка, полярна сова. Багато водоплавних птахів: качки, гуси, гагари, лебеді. Лісотундра — перехідна зона між тундрою і тайгою, що представляє собою чергування рідколісь, де ростуть низькорослі дерева — береза, ялина, модрина, і безлісих територій, вкритих мохами, лишайниками, чагарниками.

Пізнаймо більше

З давніх пір народи Півночі одомашнили північних оленів, отримуючи від них молоко, м’ясо, сир, матеріал для чумів, одягу, взуття — практично все необхідне для життя. Жирність молока цих тварин вчетверо вища від коров’ячого. Північні олені дуже витривалі: один олень може везти вантаж вагою 200 кг, проходячи в день до 70 км .

 Північні олені

Південніше лісотундри суцільною смугою із заходу на схід простягається зона тайги з більш теплим і вологим, порівняно з тундрою, кліматом. На підзолистих ґрунтах ростуть хвойні породи дерев — ялина, ялиця, сосна, кедр, модрина (єдине хвойне дерево, що скидає хвою на зиму). Тваринний світ тайги багатий і різноманітний: бурий ведмідь, вовк, лисиця, рись, лось, заєць, куниця, соболь, ласка, з птахів — глухар, тетерук, дятел, кедрівка, сова. Територія тайги теж значно заболочена. Європейська і азіатська тайга дещо відрізняються. Зона тайги змінюється зоною мішаних лісів, яка не має в межах Євразії суцільного простягання із заходу на схід. Мішані ліси розташовані лише в Європі й Східній Азії, тому утворюють дві окремі області: західну (мішані ліси, що розташовані на Східноєвропейській рівнині) і східну (ліси узбережжя Тихого океану, що ростуть в умовах помірного мусонного клімату). Поряд з хвойними породами на дерново-підзолистих ґрунтах у зоні мішаних лісів зростають листяні дерева. Мішані ліси відрізняються добре помітною ярусністю: верхній деревний ярус утворюють високі сосни і ялини, нижче ростуть дуби, липи, клени, берези, в’язи. Під чагарниковим ярусом, що представлений малиною, калиною, шипшиною, глодом, є трави, мохи й лишайники. Широколисті ліси материка також не утворюють суцільної смуги. Для широколистих лісів, що ростуть на сірих лісових ґрунтах, найбільш характерні бук, дуб, граб, липа, клен. З просуванням на схід темні букові ліси змінюються більш світлими дубовими. З тварин, що живуть у зоні мішаних та широколистих лісів, поширені вовк, лисиця, кабан, лось, козуля, олень, заєць, борсук. У Карпатах і Альпах зустрічається бурий ведмідь. З птахів характерні — дятел, тетерук, дрізд, синиці.

Пізнаймо більше

В тайзі та мішаних кедрово-листяних лісах на берегах річок Амур та Уссурі на сході Євразії живуть амурські (сибірські) тигри . Вони мають менше смуг, ніж інші види тигрів. У природі через надмірне полювання і браконьєрство їх залишилося менше, ніж у зоопарках світу. Амурський тигр тепер вкрай рідкісний, тому полювання на нього суворо заборонене.

 Амурський тигр

У зв’язку зі зростанням континентальності клімату вглиб материка, зона широколистих лісів змінюється в центральній частині Євразії зонами лісостепів, степів, напівпустель та пустель. В умовах помірного теплого клімату та недостатнього зволоження сформувалися зони лісостепів та степів. Лісостеп — перехідна зона, де невеликі ліси, що зростають на сірих лісових ґрунтах, чергуються зі степовими ділянками . У степах переважає трав’яниста рослинність , під якою сформувались родючі чорноземи та каштанові ґрунти. Зі степових трав найбільш поширені злаки — ковила, типчак, тонконіг. Серед тварин степу переважають гризуни — ховрахи, бабаки, тушканчики, польові миші. Також є лисиці, степовий тхір, з птахів — жайворонки, дрохви, степовий орел. Природна рослинність степів через їхню значну розораність збереглася лише у заповідниках та місцях, непридатних для оранки.

 Лісостепова зона

Степова зона

Вздовж узбережжя Середземного моря розташована зона твердолистих вічнозелених лісів та чагарників. На коричневих ґрунтах в умовах сухого жаркого літа та теплої вологої зими ростуть кам’яний і корковий дуби, лаврове та суничне дерева, дика маслина, середземноморська сосна пінія, кипарис . Ліси значно вирубані. Тепер тут ростуть зарості вічнозелених чагарників і невисоких дерев. На місці колишніх лісів розкинулись виноградники. Серед тварин Середземномор’я є ящірки, змії, черепахи, шакали.

Мал. 287. Рослини зони твердолистих вічнозелених лісів та чагарників

На півдні Китаю і Японських островів простягається зона перемінно-вологих (у тому числі мусонних) лісів. У лісах на червоноземах і жовтоземах ростуть магнолії, пальми, фікуси, камелія, камфорний лавр, зустрічається бамбук. Також ростуть хвойні та листяні дерева — сосна, кедр, дуб, горіх, гінгко.

Тваринний світ відзначається різноманіттям: зустрічаються тигри, леопарди, мавпи, гібон, панда.

Пізнаймо більше

Бамбук — це велика порожниста трава з потужною кореневою системою (мал. 288). Майже всім бамбукам притаманне пришвидшене зростання. Бамбук може вирости за добу на 80 см. Рослина відома своєю здатністю виростати дуже високою — до 40 м. Раз на 40 чи 120 років (залежно від виду) бамбук цвіте, дає насіння й масово гине. Молоді пагони їстівні, зі стебел роблять папір, меблі. Бамбуки мають велику життєздатність, деякі види ростуть у горах на висоті до 4 км над рівнем моря і витримують морози до -24°С. Бамбук становить 99% раціону великих панд, яких називають бамбуковий ведмідь . За день доросла панда з’їдає до 30 кг бамбука і пагонів. Проживає велика панда на кількох гірських хребтах Китаю, де населяє гірські мішані й широколисті ліси. Внаслідок землеробства та вирубки лісів бамбуковий ведмідь був змушений перебратися із низинних районів у гірські. Зображення панди є емблемою Всесвітнього фонду охорони природи.

Бамбук

Велика панда

Великі території центральної та південно-західної частин Євразії займають зони напівпустель та пустель. Напівпустелі та пустелі на материку розміщені в трьох кліматичних поясах: помірному, субтропічному та тропічному. Спільним для всіх пустель є незначна кількість опадів, бідні ґрунти та рослинність, що пристосувалася до посушливих умов. У напівпустелях і пустелях помірного поясу клімат континентальний, відзначається великою спекою влітку та сильними морозами взимку. Напівпустелі є перехідною зоною між степами та пустелями, тому трав’янистої рослинності в напівпустелях більше, ніж в пустелях. Ростуть злаки, полин, солянки, саксаул, під якими формуються світло-каштанові, бурі, сіро-коричневі ґрунти. Пустелі мають розріджений рослинний покрив, який не сприяє формуванню шару перегною. Найбільшими пустелями помірного поясу є: Кизилкум, Каракуми, Такла-Макан, Гобі. Серед великих пустель субтропічного та тропічного поясів — Руб-ель-Халі, Великий Нефуд, Тара. Пустелі субтропіків характеризуються багатшою рослинністю, значною кількістю видів тварин. У пустелях помірного поясу поширені сіро-бурі ґрунти, бідні на гумус. Часто вони бувають засолені. В пустелях тропічного поясу утворюються червоно-бурі примітивні ґрунти, на яких ростуть саксаул, ефедра, солянка, полин. В оазисах вирощують фінікову пальму. Тваринний світ напівпустель — це сайгаки, джейрани , що здатні пробігати великі відстані в пошуках води, верблюди, які запасають жир як джерело води в організмі. Ще збереглися кінь Пржевальського, дикі осли кулани. З дрібних тварин водяться ховрахи, тушканчики, хом’яки, багато змій. У пустелях з тварин зустрічаються газелі, шакали, гієни, пустельна кішка, ящірки, змії, павукоподібні.

Тварини зони напівпустель

У зоні саван та рідколісь Євразії, що займає значні території півостровів Індостан та Індокитай, серед високих злакових трав ростуть пальми, акації, тикове дерево. Ліси субекваторіального поясу нагадують вологі екваторіальні ліси, проте деякі дерева цих лісів в сухий зимовий період скидають листя. Тваринний світ саван і субекваторіальних лісів різноманітний: багато копитних, особливо антилоп, мавп, зустрічаються тигри та леопарди; на півострові Індостан і на острові Шрі-Ланка живуть дикі слони .

 Тварини зони саван та рідколісь

Вологі екваторіальні ліси (гілеї) у Євразії займають значні території і відзначаються великою різноманітністю видового складу рослин і тварин. Важко прохідні вічнозелені багатоярусні ліси формують високі (до 70 м) дерева, що ростуть на червоно-жовтих фералітних ґрунтах. Тут нараховується понад 300 видів пальм, ростуть численні види бамбуків. В лісах зустрічаються леопарди, пантери, носороги, орангутанги, тапіри. Багато плазунів, рептилій, різних комах, а також птахів — папуги-какаду, райські птахи тощо. Площа гілей в результаті діяльності людини скорочується.

Пізнаймо більше

Маленький острів Комодо у групі Малих Зондських островів відомий на весь світ завдяки комодським драконам . Ці гігантські варани є найбільшими за розмірами серед сучасних ящірок — сягають у довжину до 3 м і важать близько 200 кг. Аборигени називають його ора — «наземний крокодил». Вчені вважають їх прямими нащадками ящерів, що населяли Землю в кінці юрського періоду. Комодські варани перебувають під охороною, а острів Комодо занесено до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

Комодський дракон

2. Висотна поясність Євразії

Для Євразії характерне значне поширення висотної поясності. Висотна поясність гірських систем материка характеризується різною кількістю поясів, що пояснюється відмінностями у висоті та розташуванні гір. Кількість і послідовність висотних поясів залежить від того, яка природна зона біля підніжжя гір, їх висоти та віддаленості від океанів. Чим вищі гори, тим більше висотних поясів у них виділяється. Тому найбільша кількість висотних поясів характерна для Гімалаїв, що зумовлено їхньою найбільшою висотою. Північні схили Альп, Піренеїв, Тянь-Шаню, Гімалаїв та інших гір за своєю природою відрізняються від південних схилів, відрізняється й набір висотних поясів. На крайній півночі материка лише чотири пояси змінюють у горах один одного. До висоти 700 м піднімаються ліси, вище розташований пояс кедрового стелюха, який поступово змінюється гірською тундрою. Вершини гір зайняті поясом вічних снігів. З просуванням на південь набір висотних поясів збільшується, особливо на зволожених схилах.

У європейській частині материка висотна поясність найбільш чітко виявляється в Альпах. П’ять висотних поясів закономірно змінюють один одного: приблизно до 800 м піднімаються букові, дубові, каштанові ліси, твердолисті ліси та чагарники; другий пояс, що простягається до висоти майже 2000 м, — ліси, в яких переважають бук, сосна, ялина тощо. Вище — пояс альпійських лук, де зустрічаються високогірні чагарники — рододендрон, ялівець, кедровий стелюх. Луки в Альпах є пасовищами. Ще вище, майже до снігової лінії, знаходиться альпійський пояс, в межах якого значна частина поверхні гір позбавлена рослинності або вкрита накипними лишайниками. Верхній пояс — пояс вічних снігів і льодовикових пустель. Найбільш змінений людиною нижній пояс, у ньому майже не збереглася природна рослинність. Схили Карпат теж вкриті лісами: нижній пояс — це широколисті букові ліси, вище — мішані ліси, а у верхньому поясі — хвойні ліси з ялини та модрини. На найвищих вершинах розташовані субальпійські луки і чагарники . У Карпатах льодовий пояс відсутній.

 Висотна поясність Альп

Природа Альп

Природа Карпат

Найбільш чітко виражена висотна поясність на південних схилах Гімалаїв . Біля підніжжя і в передгір’ях Гімалаїв розкинулися тераї — густі заболочені тропічні лісові зарості. Тут ростуть пальми, акації, ліани, бамбук, салове дерево. Живуть слони, носороги, буйволи, тигри, плямисті і чорні леопарди, багато мавп, змій. Вище, приблизно до висоти 1000 м, росте тропічний ліс. Ще вище він поступається місцем субтропічним лісам, де ростуть мімози, магнолії, цитруси, клен, камфорний лавр тощо. На висоті 2200-2500 м панують капітан, черемха, дуб, вишня, вище — хвойні ліси з модрини, смереки, ялівцю. З 3500 м починаються чагарникові зарості, які поступово змінюються високогірними луками з великим різнотрав’ям. Вище — вічні сніги та льодовики.

Природа Гімалаїв

На північних схилах Гімалаїв через надзвичайну посушливість клімату сформувалося лише два висотних пояси .

 Висотна поясність Альп та Гімалаїв

Знаймо і вміймо

Євразія знаходиться в усіх кліматичних поясах північної півкулі, тому на її території представлені всі природні зони земної кулі.

Деякі природні зони материка утворюють суцільні смуги, які простягаються із заходу на схід через весь материк. На заході та сході Євразії спостерігається порушення широтної зональності в розміщенні природних зон.

Велику площу на континенті займає лісова зона, в межах якої ростуть хвойні, мішані, широколисті, перемінно-вологі ліси.

Напівпустелі і пустелі на території Євразії розміщені в трьох кліматичних поясах, тому між пустелями різних поясів існують відмінності в кліматі, ґрунтах, рослинності і тваринному світі.

На півдні материка значні території займають зони саван та рідколісь і вологих екваторіальних лісів, для яких притаманна велика різноманітність видового складу рослин та тварин.

Для Євразії характерне поширення висотної поясності, яка відзначається різною кількістю поясів.

Домашнє завдання:

1. Опрацювати п. 57 та мою для вас підбірку.

2. Дайте письмову відповідь на наступні завдання:

• 1. Як ви гадаєте, чому у Євразії виділяють більше природних зон, ніж у Північній Америці?
• 2. Які особливості розміщення природних зон на материку? Які природні зони простягаються у Євразії від західних до східних берегів, а які не утворюють суцільної смуги?
• 2. Назвіть основні та перехідні природні зони Євразії.
• 3. Поміркуйте, чому на 40° пн. ш. у Євразії ростуть твердолисті вічнозелені ліси і чагарники, а в Північній Америці на тій же широті — хвойні ліси?
• 4. Порівняйте рослинний і тваринний світ саван Євразії та африканських саван.
• 5. Чому у Карпатах, на відміну від Альп, немає поясу вічних снігів та льодовиків?
• 6. В яких природних зонах Євразії, на вашу думку, найсприятливіші умови для життя і діяльності людини?