Доброго дня.

Сьогодні 8 квітня 2025 року.

Запрошую на урок ЗБД учнів 5 класів та на урок географії учнів 6-7 класів.

ЗБД 5 клас

Тема: Безпека надворі.

Пропоную переглянути:

Домашнє завдання

  Опрацювати параграф 27 ,  дотримуватися правил безпеки надворі.

Географія 6 клас

Тема: На які біологічні ресурси багата Земля. Практична робота №6.

Пропоную переглянути:

Коли буде зрубано останнє дерево, коли буде отруєно останню річку, коли буде спіймано останнього птаха, - тільки тоді ви зрозумієте, що гроші не можна їсти.

Старовинна індійська мудрість

Що таке біологічні ресурси. 

До біологічних ресурсів належать усі організми, зокрема й ті, які людина окультурила, тобто культурні рослини і свійські тварини, що їх використовують у промисловості та сільському господарстві.

У біосфері загалом переважає рослинна маса, яка становить 97-99 %, і лише 1-3 % припадає на тварин, серед яких переважна більшість (90-95 % ) - безхребетні організми (комахи, морські ракоподібні, молюски, губки, черви, медузи, корали, поліпи тощо). Завдяки здатності організмів розмножуватися всі біологічні ресурси належать до відновлюваних.

Утім людина має підтримувати умови, за яких це відновлення буде здійснюватися, адже за сучасного використання біологічних ресурсів значній їхній частині загрожує знищення.

Біологічні ресурси - усі живі організми, що є джерелом необхідних для людини матеріальних благ (їжі, сировини для промисловості, матеріалу для селекції культурних рослин, сільськогосподарських тварин і мікроорганізмів) і які використовують для відпочинку та відновлення сил.

Що є складовими біоресурсів. До біоресурсів належить біомаса Світового океану і суходолу. Світовий океан становить 43 % біомаси планети. Щорічно з океанічних вод добувають 85-90 млн т риби (мал. 1), молюсків, ракоподібних та інших організмів. Це забезпечує близько 20 % потреби людства в білку тваринного походження.

Мал. 1. Промисловий вилов риби

Біомасу суходолу, як і Світового океану, утворюють рослини й тварини. Рослинні ресурси представлені як культурними, так і дикорослими видами. Ресурси тваринного світу також є життєво важливим відновлюваним ресурсом людства. На земній кулі налічують кілька мільйонів видів тварин (їх значно більше, ніж рослин), деякі з них належать до свійських, інші - до промислових.

Як організми розміщені на Землі. 

Найбільше організмів живе біля земної поверхні. Це - поверхня суходолу й повітря над нею, ґрунти, поверхневі води Світового океану та його дно на невеликих глибинах, куди проникає сонячне світло. Умови існування організмів залежать від чинників неживої природи - температури, вологості, світлового режиму. Найменше тепла поблизу географічних полюсів, в арктичних і антарктичних пустелях. Рослинність і тваринний 

Рослинність - це сукупність усіх рослинних угруповань на певній ділянці земної кулі (у певній місцевості чи регіоні або на планеті в цілому).

Тваринний світ - це сукупність різних угруповань тварин у певній місцевості.

У міру просування до екватора число видів рослин і тварин поступово зростає.

На північ і на південь від екватора кількість опадів зменшується, тому деревна рослинність зникає, з’являються трави. У районах, де мало опадів, розташовані напівпустелі та пустелі. Високі температури вдень, низькі вночі, незначна кількість вологи - прийнятні лише для певних видів рослин і тварин. Рослини в цих районах пристосувалися до безводних умов життя: у них замість листків колючки, які допомагають зберегти вологу, та довге коріння, що може діставати вологу з великих глибин.

У степах переважає тепле й сухе літо, холодна зима. Тут поширена трав’яниста рослинність. У помірних широтах поширені лісостепи й широколисті ліси. Дерева скидають листя в холодну пору року. Підлісок складається з чагарників. Ростуть трави. У північних районах панують хвойні ліси, що утворюють природну зону тайги. Трав у цих лісах мало. Біля полярного кола сформувалася безліса природна зона - тундра. Тут переважають мохи, лишайники, карликові дерева, кущі та ягоди.

Рекорди природи.

Рослина з найбільшою у світі квіткою, раффлезія Арнольді (мал. 2), має також найнеприємніший у світі запах. Її гігантські квітки (до метра в діаметрі та вагою до 10 кг) поширюють запах гнилого м’яса. Він приваблює мух, які харчуються виділеннями та запилюють рослину.

Мал. 2. Раффлезія Арнольді

Практична робота №6

Тема:Складання ланцюга живлення для лісу, степу, лугу, водойми своєї місцевості

1. Як ви вважаєте, чому рослини можна назвати фабрикою з виробництва продуктів харчування?

2. Чому, справляючи вплив на природу, необхідно добре знати взаємні зв’язки між її компонентами?

3. Чому однією з головних сил, що змінюють біосферу, є діяльність людини?

4. Вирубування лісу - початок ланцюжка змін у географічній оболонці. Як можна продовжити цей ланцюжок?

5. Оцініть свою діяльність на уроці. Назвіть три моменти, які у вас вийшли добре в процесі уроку, і запропонуйте одну дію, яка покращить роботу на наступному уроці.

6. Висновок.

Домашнє завдання:

1. П.51 - вміти переказувати.

2. Виконати практичну роботу №6.

3. Виписати та вивчити терміни.

Географія 7 клас

Тема: Загальні риси клімату.

Пропоную переглянути:

Особливості клімату материка. 

Кліматичні особливості Євразії визначають її величезні розміри, чимала протяжність із півночі на південь та зі сходу на захід, а також підстильна поверхня — наявність гірських бар’єрів на півдні та сході, поширення рівнинного рельєфу впливом океанів і різною віддаленістю окремих районів материка від них. Основний атмосферний процес, що формує клімат більшої частини Євразії на заході, — західне перенесення вітрів, на сході — більш вузькою смугою — мусонна циркуляція. Клімат материка сформувався під впливом тих самих чинників, що і на інших материках. Головний чинник — кількість сонячного тепла, що його одержує поверхня материка. Її визначають у першу чергу географічним положенням місцевості. Найбільше тепла (сонячної енергії) надходить до тієї частини Євразії, що знаходиться між Північним тропіком і екватором. Тут кут падіння сонячних променів найбільший і відповідно найвищі температури протягом року (див. карту атласу «Кліматична карта світу»).

Найменший кут падіння сонячних променів у частині, яка знаходиться на північ від Північного полярного кола. Різниця в кількості сонячного тепла між цими двома частинами Євразії дуже велика. Північна частина одержує вдвічі менше тепла, ніж південна. Наприклад, якщо середня температура січня на арктичних островах становить -30 °С, то на Аравійському півострові вона дорівнює +25 °С. Найнижчі температури повітря до -71 °С на материку були зареєстровані в населеному пункті Оймякон, що на північному сході Євразії. Його називають Полюсом холоду всієї Північної півкулі. Оймяконі розміщується у верхів’ях річки Індигірки, найсуворіше місце на Землі, де проживає постійне населення. Повітря, яке людина видихає, миттю перетворюється на завислі кришталики криги. Вони труться між собою й утворюється звук, схожий на шелест. Його називають «шепіт зірок». За такої температурі метал стає крихким, як скло, бензин і гас стають схожими на желе. Температура повітря в пустелях Аравії та Індії піднімається до +53 °С і вище.

Циркуляцію повітряних мас визначають панівні повітряні маси та вітри. Оскільки величезну територію Євразії розташовано в усіх кліматичних поясах Північної півкулі, то її кліматичні умови формуються під впливом холодних і сухих арктичних, морських і континентальних помірних, спекотних і постійно сухих тропічних, спекотних і вологих екваторіальних повітряних мас.

Над більшою частиною материка, яка перебуває у помірному кліматичному поясі, дмуть постійні західні вітри. Вони переносять морські вологі повітряні маси, що сформувалися над Атлантичним океаном, на материк. Проте вплив атлантичних повітряних мас відчувається здебільшого в Європі. З просуванням на схід, углиб Євразії, відбувається їх трансформація — перетворення, зміна властивостей: із вологих вони перетворюються на сухі, з теплих узимку — на холодні, з прохолодних улітку — на спекотні. На сході та півдні Євразії дмуть мусони, що виникають внаслідок різниці атмосферного тиску над океаном і суходолом. Узимку мусон, що дме із суходолу, формує теплу, суху зі слабким вітром погоду. Влітку мусон, що дме з океану, формує спекотну та вологу погоду. Він дме значно сильніше, приносячи на материк грози, штормові вітри та величезну кількість опадів. Тому найбільша їх кількість — понад 1000 мм за рік — випадає саме на півдні материка.

Клімат Євразії

Підстильна поверхня впливає на властивості повітряних мас, які над нею формуються, та їх переміщення. Повітряні маси, що формуються над Атлантичним або Тихим океаном, насичуються вологою і приносять на материк опади. Зокрема, атлантичні повітряні маси, що формуються над теплою Північноатлантичною течією, — теплі й обігрівають взимку прибережні райони Європи. Вологе та тепле повітря, що формується над теплою Північноатлантичною течією, яка є продовженням Гольфстріму, вільно і безперешкодно рухається рівнинами Європи проникаючи далеко на схід. Пересуваючись, це повітря поступово віддає свою вологу цим територіям. Змінюється і його температура. Узимку воно охолоджується чимдалі вглиб материка, а влітку, навпаки, прогрівається. Отже, із заходу на схід клімат стає суворішим, сухішим, коливання температур протягом доби і року зростає. Це ознаки континентального клімату. На узбережжі Атлантичного океану часті дощі та тумани, влітку не буває великої спеки, а взимку — великих морозів. Тут клімат морський, а на сході та південному сході Азії — мусонний.

Вплив рельєфу на переміщення повітряних мас так само значний, особливо на розподіл опадів, які розміщені вкрай нерівномірно. Уся північна частина Євразії рівнинна і тому відкрита для вільного проникнення холодного повітря з Північного Льодовитого океану. Безперешкодно проникаючи далеко на південь, воно спричинює різкі зниження температур і сильні морози узимку та похолодання в інші пори року — ранні весняні й осінні заморозки, холодне повітря не містить значної вологи, тому й опадів тут мало. Гори — Альпи, Кавказ, Гімалаї, які простягаються із заходу на схід, — не дозволяють проникати на південь холодним повітряним масам і відповідно на північ вологим і теплим. Тому на їхніх навітряних схилах випадає дуже багато опадів. Приміром, біля підніжжя Південно-Східних Гімалаїв, які стоять на шляху мусонів, що дмуть з океану, розташоване одне з найвологіших місць на земній кулі — селище Черапунджі. У середньому там щороку випадає близько 12 000 мм опадів, а максимальна кількість, що була зареєстрована, становила понад 23 000 мм за рік. І разом із тим у пустелях Аравійського півострова та Центральної Азії дощі — велика рідкість.

Різкі контрасти в нагріванні й умовах тиску між материком і Тихим океаном, які посилюються особливостями рельєфу Центральної та Східної Азії, й обумовлюють типову для сходу Євразії мусонну циркуляцію, виражену тут найяскравіше порівняно з іншими районами Землі. Мусонний характер має також циркуляція повітря над південними частинами Євразії, тільки тут вона проявляється у взаємодії між материком та Індійським океаном. Влітку поверхня материка дуже нагрівається. А температура води в океані суттєво нижча. Поверхня суходолу і води по-різному нагріваються і по-різному нагрівають повітря. Над материком воно тепліше, а отже, і легше, а над океаном — холодніше, а тому важче. Тиск важчого повітря більший і воно з океанів рине на суходіл Євразії. Так утворюється літній мусон. Він приносить із Тихого й Індійського океанів багато вологи. Ідуть рясні дощі. На південному сході проносяться грізні тайфуни. Річки виходять із берегів і затоплюють значні території. Узимку все навпаки: суходіл швидко охолоджується. Від нього охолоджується й повітря. Воно стає важким. Океани охолоджуються значно повільніше. Над ними повітря тепліше, а отже, й легше. Починає діяти зимовий мусон. Він дме з материка на океан, не приносячи вологи. Встановлюється суха, а на півночі й морозна погода. Вплив мусонів на узбережжі обмежують гірські хребти східної частини материка. (Порівняйте «Фізичну карту світу» та «Кліматичну карту світу».)

Відомо, що з підняттям вгору температура повітря знижується, а ми вже знаємо, що в Євразії значні території розташовані на висоті від 2000 до 8000 м над рівнем моря. Тож можна зробити висновок про те, якою там буде температура повітря переважну більшість року. Доказом різких температурних змін може бути кліматична карта. (Прослідкуйте зміни температури за лініями ізотерм.)

Домашнє завдання:

1. П.53.

2. На к.к. нан. кліматичні пояси материка.