Доброго дня .

Сьогодні 21 січня 2025 року.

Запрошую на урок географії учнів 7 - 10 класів.

Географія 7 клас

Тема: Унікальність природи арктичних пустель та антарктичних оазів. Наукові дослідження в Антарктиді.

Пропоную переглянути:

Домашнє завдання:

1. Опрацюйте п. 42 та мою для вас підбірку.

2. Підготуйте повідомлення  " Пророда Антарктиди".

Географія 8 клас

Тема: Лісостепова природна зона.

Пропоную переглянути:

Лісостепова зона як і степова є основою для господарства України. Якщо ви порівняєте карти фізичну, політико-адміністративну, природних зон та економічну, ви це побачите. Ця територія – основа для виробництва основних сільськогосподарських продуктів, надра активно розробляють, створюють безліч антропогенних ландшафтів. Усе це значно змінює природу. Відмовитись від господарської діяльності, людина, звичайно, не може, але жити, тільки беручи від природи, вже не можливо. Слід згадати, що окремі природня ресурси належать до відновлюваних, отже, треба розуміти ПТК, щоб використовувати його грамотно і намагатися максимально відновити.

1. Географічне положення лісостепової природної зони.

25% території України; простягається від Передкарпаття на північний схід на 1100 км; південна межа проходить по лінії Котовськ – Кропивницький – Кременчук – Красноград – Вовчанськ. Виразних меж зони не має, адже степові ділянки вклинюються островами в лісову зону, а ліси окремими масивами заходять у зону степів. (Учні відшукують на ландшафтній карті  територію лісостепу).

2. Особливості природних умов.

Розповідь учителя супроводжується запитаннями до учнів, завданнями для роботи з картами атласу, текстом підручника та заповненням таблиці.

Природні умови	Характерні риси
Рельєф   Канівські гори	Більша частина території розташована в межах Українського щита та Дніпровсько-Донецької западини, що спричинило значні коливання абсолютних висот. Тут знаходяться Придніпровська височина, Придніпровська низовина, а також східні схили Середньоруської височини. Височини (переважать) чергуються з низовинами  сильно розчленовані ярами і балками. Поверхня нахилена до Дніпра. Винятковим явищем на Придніпровській височини і для всієї Східноєвропейської рівнини є Канівські гори. Одна за одною здіймаються понад Дніпром гори: Дніпрова, Московка, Лиса, Бессарабія, Пилипенкова, Чернеча(Тарасова), Княжа. Загальна довжина гір 75 км, висота над рівнем моря – до 255 м.
Клімат Кліматична карта України	Помірно-континентальний клімат з посиленням континентальності на схід – південний схід. Розподіл температури повітря пов'язаний з умовами сонячної радіації та особливостями циркуляції повітряних мас. Влітку в напрямку з північного заходу на південний схід збільшується від + 180 до +220С. Середні температури січня становлять – 50 … – 80 С. Річна кількість опадів зменшується у південно-східному напрямі  від 700 мм на заході до 450 мм на сході. Коефіцієнт зволоження змінюється від (~ 2) до (1,2 - 1)
Внутрішні води Річка Сіверський Донець	Пересічна густота річкової 0,15 – 0,24 км/км2; заболоченість – 1,6 %; розташовані 2 найбільших артезіанських басейни. Річкову мережу формують Дніпро, Південний Буг, Сіверський Донець, Дністер з притоками. Найбільша густота річкової мережі спостерігається в басейні Дністра та Придніпровській височині. На весняний річковий стік припадає 45% – 60% річного. Озер мало, переважно в заплавах. Брак природних водойм компенсується водосховищами і ставками.
Ґрунтовий покрив Чорноземи України	Ґрунтовий покрив різноманітний, представлений різновидами сірих лісових ґрунтів та чорноземів(типові та опідзолені), у річкових долинах лучні, дернові, болотні. А зональні чинники спричинили поширення на терасах Дніпра солонцюватих ґрунтів, солонців і солончаків. Головним природним багатством лісостепу є чорноземи.
Природна рослинність Заповідник «Михайлівська цілина»	Природна рослинність залежить від типу ґрунтів і представлена залишками остепнених луків і степів дубових і дубово-грабових, дубово-липово-кленових лісів. Сучасна пересічна лісистість зони становить близько 12%. Найпоширенішими видами рослин є дуб, сосна, граб, вільха, бук, береза. Степове різнотрав’я збереглося на схилах балок та на берегах річок. Первісні степи й ліси збереглися мало. Лучні степи та остепнені луки збереглися в заповіднику «Михайлівська цілина»
Тваринний світ Тхір степовий	Для тваринного світу характерні як мешканці лісу так і степові види тварин. Лісові: дикий кабан, козуля, лисиця, куниця, заєць, білка, куниця. Степові: миша полівка, тхір степовий, дрохва, куріпка сіра, жайворонок, вуж, лелеки.

 

3. Різноманіття ландшафтів.

За поширенням височинних і низовинних ландшафтів лісостепова зона поділяється на три краї: Подільсько-Придніпровський край, Лівобережно-Дніпровський край, Східноукраїнський (Середньоруський) лісостеповий край.

Використовуючи карти атласу, текст підручника учні знаходять межі країв та характеризують їх.

4. Використання і охорона природних ресурсів.

Повідомлення учня.

В усі часи на межі лісу і степу були найкращі умови для життя людей. Найбільше значення мають земельні (як сільськогосподарські землі, відведені під техногенні будови), мінерально-сировинні, водні ресурси, перспективними є рекреаційні. Серед антропогенних ландшафтів найбільше сільськогосподарських і техногенних. Багато містобудівних ландшафтів з промисловими підприємствами, штучними гідро- та лугопарками.

За сприяння людини активізуються природні процеси яроутворення, площинне змивання ґрунтів, їх розвіювання, зсуви, просадкові процеси, посухи, соленакопичення, в районі штучних водойм – підтоплення, заболочування.

Значна господарська зміна природних ландшафтів потребує раціонального використання природних ресурсів, природоохоронних і лісомеліоративних заходів, ґрунтозахисних технологій землеробства, регулювання водного режиму і стоку, що сприятиме підвищенню стійкості ландшафтів до антропогенних навантажень. Важлива роль відводиться природно-заповідній діяльності. Так, природні ландшафти зберігаються у Канівському природному заповіднику та філії Українського степового заповідника «Михайлівська цілина». Тут також створено багато інших природоохоронних об’єктів.

Домашнє завдання:

• Опрацювати відповідний матеріал підручника п. 39 та мою для вас підбірку.
• На контурній карті позначити межі лісостепової зони.
• Дайте відповідь на наступні запитання:

• Поясніть особливості формування лісових комплексів у межах зони;
• Опишіть зовнішній вигляд сучасних ландшафтів 80% території зони;
• Чому протягом багатьох віків зона була найбільш комфортною для мешкання людей?
• Дайте оцінку сучасного стану природного, рослинного й тваринного світу лісостепу;
• Запропонуйте перелік заходів для збереження природного різноманіття лісостепів.

Географія 9 клас

Тема: Металургійне виробництво світу.

Пропоную переглянути:

1. Розміщення виробництва чорних металів у світі.

Чорна металургія залишається важливою складовою світового господарства, а загальне виробництво сталі неухильно зростає. Так, якщо в 1990 р. було вироблено 770 млн т сталі, то у 2015 р. цей показник уже склав 1623 млн т. За цей час було здійснено технічну модернізацію, і зараз понад 70% сталі виплавляється киснево-конверторним способом.

Зазнала змін і географія промисловості. Це пов’язано з тим, що розвинені країни пройшли період значного зростання обсягів виробництва продукції чорної металургії. Наприклад, виробництво сталі у Великій Британії в 1970-х рр. становило близько 30 млн т, у наступні три десятиліття воно скоротилося більш ніж у 2 рази — до 13,5 млн т, а зараз країна перебуває в кінці другої десятки (у 2015 р. — 11 млн т). У той самий час в останні десятиліття постійно нарощують виробництво країни Азії (у першу чергу Китай, Індія, Південна Корея, Туреччина) та Латинської Америки (у першу чергу Бразилія та Мексика).

Особливо вражаючими були досягнення Китаю: у 1990 р. тут виплавили лише 66 млн т сталі, а у 2015 р. ця цифра дорівнювала 803 млн т. У 2015 р. частка країни у світовому виробництві сталі становила 49,5% проти 49,3% роком раніше. Китай є і найбільшим споживачем сталі.

Хоча майже 85 % виробництва сталі належить першій десятці країн-виробників, його розвиток відбувається на тлі «розповзання» по різних регіонах світу. Зараз виплавка сталі здійснюється в понад 100 країнах.

Виробництво високоякісних, спеціальних, а тому дорогих видів сталі здійснюють розвинені країни. Також вони намагаються позбавитися найбільш брудних початкових стадій виробництва. Це дає можливість зменшити вплив на навколишнє середовище, зберегти власну сировину й при цьому отримати максимальний прибуток. Частина цих країн є не тільки великими споживачами сталі, а і її експортерами. У першу чергу це стосується країн ЄС та Японії.

Загалом споживання сталі в розвинених країнах у період із 2011 до 2015 р. залишається на рівні 390—400 млн т на рік. Найбільші показники мають США (країна є імпортером сталі), Японія (країна є експортером сталі) та Німеччина (країна є експортером та імпортером сталі). Споживання сталі зростає в країнах Азії (Китай, Індія, Туреччина) та Латинської Америки (Бразилія, Мексика).

Виробництво високоякісних, спеціальних, а тому дорогих видів сталі здійснюють розвинені країни. Також вони намагаються позбавитися найбільш брудних початкових стадій виробництва. Це дає можливість зменшити вплив на навколишнє середовище, зберегти власну сировину й при цьому отримати максимальний прибуток. Частина цих країн є не тільки великими споживачами сталі, а і її експортерами. У першу чергу це стосується країн ЄС та Японії.

Загалом споживання сталі в розвинених країнах у період із 2011 до 2015 р. залишається на рівні 390—400 млн т на рік. Найбільші показники мають США (країна є імпортером сталі), Японія (країна є експортером сталі) та Німеччина (країна є експортером та імпортером сталі). Споживання сталі зростає в країнах Азії (Китай, Індія, Туреччина) та Латинської Америки (Бразилія, Мексика) .

Географія чорної металургії є наслідком різних періодів її розвитку. На початковому етапі вона обумовлювалася розміщенням родовищ залізної і марганцевої руд, а також коксівного вугілля (хоча є багато прикладів формування металургійних районів лише на базі залізних руд). їх територіальне поєднання сприяло виникненню потужних районів чорної металургії у Великій Британії, Франції, Німеччині, США, Україні, росії .

На сьогодні в частині європейських країн родовища вже виснажені, а видобуток сировини або скоротився в багато разів (наприклад у Франції), або майже припинився (Німеччина, Велика Британія). Поєднання залежності від імпортної сировини та орієнтації на продаж частини високоякісної продукції за кордон зумовило будівництво великих підприємств у портових містах (Італія, нові заводи Франції, Німеччини та Великої Британії) або в районах вугільних басейнів, пов’язаних зручними шляхами з морем (Німеччина).

Переважна частина металургійних підприємств Японії зосереджена в смузі, що простягнулася вздовж узбережжя Внутрішнього Японського моря та Токійської затоки.

У США більше половини заводів, як і раніше, розміщуються всередині країни. Значною мірою це комбінати повного циклу, які зорієнтовані на місцеву сировину (у першу чергу залізні руди в районі озера Верхнє, коксівне вугілля Аппалацького басейну).

У той самий час близько половини сталі в США виробляється не із чавуну, а з вторинної сировини (здебільшого ці підприємства працюють на півдні й заході). Такі процеси охопили весь світ, у ряді країн імпорт брухту замінив початкові стадії металургії. Особливо це характерно для нових індустріальних країн Азії .

Найбільший центр чорної металургії склався на північному сході Китаю в місті Таншань (провінція Хебей). За останні два десятиліття він пережив небачене зростання, і зараз на його майже 25 заводах виплавляється до 90 млн т сталі (це вдвічі більше, ніж виробляють усі підприємства Німеччини). У місті загострилася екологічна ситуація і вирішується питання щодо скорочення виробництва.

2. Найбільші країни-виробники та країни-споживачі кольорових металів у світі.

В останні десятиліття в кольоровій металургії відбулися зміни. Дещо зменшилося значення традиційних кольорових металів — міді, свинцю, цинку, зросло — алюмінію, титану, магнію. Саме отримання алюмінію стало головним завданням кольорової металургії. Виробництво цього металу у світі досягло майже 45 млн т на рік, тоді як міді — лише 20 млн т, цинку — 13 млн т, свинцю — 10 млн т. Інших кольорових металів отримують значно менше.

Ви вже знаєте, що виробництво кольорових металів передбачає кілька стадій. Початкові, наприклад виробництво глинозему, часто розміщують у країнах, багатих на сировину (у цьому випадку — бокситів). Це такі країни, як Австралія, Китай, Бразилія , Ямайка, Індія. Алюміній виготовляють як із власного глинозему (Китай — безперечний лідер із виробництва металу, Австралія, Бразилія, Індія), так і з імпортного (США, Японія, Франція, росія). Найбільшими споживачами металу є розвинені країни та Китай .

У виробництві міді також існує розрив між початковими та кінцевими стадіями виробництва. У першу чергу він пояснюється недоцільністю транспортування бідної на основний метал мідної руди. Тому мідні концентрати виробляють у країнах, де є значні її запаси. Серед таких країн — Чилі (безперечний лідер), Китай, Перу, США, Австралія, Росія, Індонезія. Явні лідери з виробництва чорнової та рафінованої міді — Чилі, Китай, США, Японія, на які припадає більше половини виробництва металу. Оскільки в Чилі споживання міді незначне, ця країна є її провідним експортером. Китай, США та Японія — найбільші споживачі.

Світовим лідером із виробництва та споживання свинцю є Китай, на який припадає близько 50% виробленого металу. Поряд з Австралією ця країна має й найбільші запаси сировини. Значні обсяги виробництва та споживання свинцю — у США, Німеччині, Японії, Південній Кореї. У цих країнах понад 60% металу є продуктом вторинної переробки (використовуються відходи та брухт).

Найбільші запаси сировини для виробництва цинку зосереджені в Австралії, Китаї, Перу, Мексиці та Індії. Лідерами з виробництва цинку у світі є Австралія, Канада й Китай, ці ж країни є основними експортерами цинку.

Значні зміни відбулися серед провідних виробників золота. Китай та Австралія випередили багаторічного лідера — ПАР. Великі обсяги виробництва цього благородного металу мають США, Росія, Канада, Перу, Австралія.

У цілому в країнах, що розвиваються, розташовані переважно добувні виробництва та початкові стадії. У розвинених, середньорозвинених країнах та Китаї представлені як видобуток руд, так і виплавка готової продукції (у тому числі із чорнових металів, які доставляють сюди з країн, що розвиваються).

Ще одна характерна риса металургійної промисловості — зростання частки кольорових металів, які отримують із відходів та металобрухту. Таке виробництво обходиться дешевше, до того ж воно менше забруднює навколишнє середовище.

• Лідером виробництва сталі у світі є Китай.

• На розміщення підприємств чорної металургії різних країн світу найбільше впливають сировинний, транспортний, споживчий чинники.

• Серед кольорових металів найбільшими є обсяги виробництва алюмінію, міді, цинку, свинцю.

• Провідними виробниками кольорових металів є Китай, США, Японія, Австралія.

• У світі зростає частка кольорових металів, які отримують із відходів та металобрухту.

Домашнє завдання:

1. Опрацювати п. 20 та мою для вас підбірку.

2. На к.к. нанесіть країни-виробники.

3. Дайте рідповіді на наступні запитання:

1. Яких змін зазнала географія чорної металургії?

 2. Що характерно для географії чорної металургії Західної Європи? 

3. Використовуючи карти атласу, розкажіть про географію виробництва алюмінію.

 4. Визначте спільні й відмінні риси в географії видобутку мідної руди та виробництві рафінованої міді. Чим їх можна пояснити?

Географія 10 клас

Тема: Вторинний сектор економіки. Дослідження 20.

Пропоную переглянути:

 

 Переглянули матеріал?

А тепер виконуємо дослідження, використовуючи відеоматеріал .

Тематика дослідження та посилання на довідниковий матеріал розміщений на стор. 146 (3) вашого підручника.

Домашнє завдання:

1. Опрацюйте матеріал п. 31 стор. 140-141 та мою для вас підбірку.

2. Виконайте дослідження та надішліть їх на перевірку до наступного уроку географії.

 Доброго дня.

Сьогодні 20 лютого 2025 року.

Запрошую на урок географії учнів 6-9 класів.

Географія 6 клас

Тема: Що ми знаємо про життя річки. Дослідження 4.

Пропоную переглянути:

Води суходолу включають поверхневі води (річки, озера, болота, льодовики, штучні водойми та канали) та підземні. Поверхневі води складають незначну частку гідросфери Землі – приблизно 0,02 %. Проте ці води найбільш активно використовуються людиною. 

Що таке річка. Звісно ж, річку – малу чи велику – бачив кожний. Невеликі річки називаються струмками. Кожна річка, кожний струмок мають витік – місце, звідки вони починаються. Витоком може бути джерело, болото, озеро і навіть льодовик, край якого розтає. Так, Дніпро починається з болота на Валдайській височині в Росії. Ангара витікає з озера Байкал. Терек бере початок у льодовиках Кавказу. Місце, де річка закінчується, тобто впадає в іншу річку, озеро, море або океан, називається гирлом. Відстань між витоком і гирлом становить довжину річки. Найдовшою річкою світу є Ніл (6 671 км), Європи – Волга (3 530 км), України – Дніпро (2 201 км). Найбільші річки світу впадають в океан або море. Так, Ніл впадає в Середземне море, Амазонка – в Атлантичний океан.

Всяка річка тече у зниженні, яке тягнеться від витоку до її гирла, – це  річкова долина. Заглиблення в річковій долині, яким постійно тече вода, називається руслом (річищем). З обох боків річкову долину обмежують схили. Кожна річка має правий і лівий береги. Котрий з них який визначають за течією: якщо стати обличчям туди, куди тече річка – за течією, то праворуч буде правий берег, а ліворуч – лівий. Як правило річки течуть постійно. Але бувають і такі, що тимчасово пересихають. Отже, річка – це потік води, який тече по виробленому ним самим заглибленню.

Річкова система і річковий басейн. Кожна річка має притоки – річки, що впадають в неї. І де б річка не починалася, завдяки притокам вона стає ширшою і повноводнішою. Так, права притока Дніпра – Прип’ять майже подвоює кількість води в ньому. Притоки зазвичай коротші, за головну річку. Головна річка з усіма притоками називається річковою системою.

Струмки, річечки і річки несуть свої води до головної річки. А в них стікають дощові, талі і підземні води з величезної території. Місцевість, з якої вся вода стікає до річки, називається річковим басейном. Басейн головної річки включає басейни всіх її приток, тобто охоплює площу суходолу, зайняту річковою системою. Найбільший річковий басейн у світі має Амазонка. Його площа – 7 млн. км2, що майже дорівнює площі материка Австралія. Межа, що розділяє сусідні річкові басейни, називається вододілом. В горах вододіл проходить по гребенях хребтів, на рівнинах – по найвищих їх ділянках. Так, по один бік вододілу вода стікає в одну річку, по інший – в іншу.

Живлення річок. Річки живляться дощовими, талими сніговими і льодовиковими та підземними водами. Від джерела живлення залежить кількість води і зміна її рівня в річці. Переважно дощовими водами живляться річки в районах із жарким і вологим кліматом. Таке живлення мають найбільш повноводні річки земної кулі – Амазонка і Конго. Рівень води в них майже не змінюється, оскільки рясні дощі випадають в їх басейнах цілий рік. Талими сніговими і льодовиковими водами живляться річки, витоки яких знаходяться високо в горах, де вершини вкриті льодовиками. Найвищий рівень води в цих річках – влітку, коли тануть льодовики. Таке живлення має Амудар’я. Є річки, що мають мішане живлення: і дощовими, і талими сніговими, і підземними водами. Таке живлення мають  річки помірних широт. Взимку, коли вони вкриті кригою, єдине джерело живлення – виходи підземних вод в їх руслах. Навесні вони поповнюються талими сніговими водами, а влітку – дощовими і підземними. Отже, живлення річок залежить від клімату територій, якими вони течуть. Найповноводнішою річкою на Землі є Амазонка, яка має переважно дощове живлення. Щосекунди вона виносить в Атлантичний океан 120 тис. м3 води. Така кількість води вмістилася б у 1500 залізничних цистерн.

Рівень води в річках протягом року змінюється. В Україні, наприклад, рівень води в річках підвищується навесні, коли в них стікають талі снігові води. Тоді вода переповнює русло і заливає дно долини. Настає весняна повінь. Ділянка дна річкової долини, яка щорічно затоплюється під час розливу, називається заплавою. Влітку, коли відбувається сильне випаровування, рівень води падає. Настає межень – найнижчий рівень води в річці. Восени випаровування зменшується, але завдяки дощам вода в річці прибуває і її рівень підвищується. Взимку дощів майже немає, і річки живляться лише підземними водами. Тому, як і влітку, рівень води знижується і знову настає межень. У цей час настає льодостав – річки вкриваються нерухомим льодовим покривом. У будь-яку пору року сильні дощі можуть спричинити паводок – раптове підняття рівня води. Такі регулярні зміни рівня води протягом року називають водним режимом річки.

Дослідження 4.

Тема: Позначення на к.к. річок.

Завдання:

1.  За фізичною картою визначте, яка річка – Дніпро, Амазонка чи Конго – має більшу річкову систему.

2.  Визначте за картою географічне положення однієї з річок (за вибором):

а) на якому материку і в якій його частині протікає;

б) де розташована щодо великих форм рельєфу;

в) де починається, в якому напрямку тече і куди впадає;

г) яка приблизно довжина; д) які має найбільші притоки.

3. Охарактеризуйте одну з річок своєї місцевості за планом:

1) де починається, в якому напрямку тече і куди впадає;

2) до басейну якої річки (озера, моря) належить;

3) довжина і ширина, середня глибина;

4) як залежить характер течії від рельєфу (рівнинна чи гірська, наявність порогів і водоспадів);

5) яка річкова долина (широка чи вузька, глибока чи неглибока);

6) види живлення;

7) особливості режиму;

8) найбільші праві й ліві притоки;

9) як використовується людиною;

10) які заходи вживаються для охорони.

 4. Висновок.

Домашнє завдання:

1. Прочитайте і випишіть головне з п. 41 та моєї для вас підбірки.

2. Уважно перегляньте мал. 158, 159, 160

3. Виконайте дослідження.

Географія 7 клас

Тема: Антарктичний клімат. Водні ресурси. Практична робота №19.

Пропоную переглянути:

Про своєрідність географічного положення Антарктиди та Антарктику. 

Найпівденніший материк Землі порівняно невеликий за площею, яка становить близько 14,1 млн км2 і перевершує тільки Австралію. Географічне положення Антарктиди дуже відрізняється від положення інших континентів (мал. 97). Вона майже цілком розташована за Південним полярним колом у полярних широтах. Виняток становить Антарктичний півострів, який сягає 63° пд. ш.

Майже в центрі материка розміщений Південний полюс, тому всі береги Антарктиди «дивляться» на північ. Вони омиваються водами Тихого, Атлантичного та Індійського океанів, з’єднаних між собою потужною холодною Течією Західних Вітрів. Водні маси південних окраїн трьох океанів дуже відрізняються від інших водних мас Світового океану. Саме тому останніми роками вчені називають їх Південним океаном. У материк вдаються великі моря Ведделла і Росса, Беллінсгаузена та Амундсена.

Прибережні океанічні води та прилеглі острови разом з Антарктидою називають Антарктикою. Характерною особливістю льодових умов цих океанічних вод є значне поширення айсбергів (мал. 98). Відомі айсберги завдовжки 170 км і об’ємом 5 тис. км3. Вони надзвичайно небезпечні для плавання, особливо під час снігових бур і туманів. За оцінками вчених, в антарктичних водах у середньому за рік дрейфує 200 тисяч айсбергів.

Айсберги зі значними вертикальними стінками народжені антарктичними материковими льодовиками. Відколовшись від них, айсберг може плавати в Південному океані 6-12 років, поступово зменшуючись у розмірах унаслідок подрібнення і танення. За оцінками вчених, в антарктичних водах у середньому за рік дрейфує 200 тисяч айсбергів. Середня їхня довжина становить близько 500 м, а висота - майже 50 м! Швидкість руху цих льодових мандрівників сягає від 5 до 30 км за добу.

• Як відкривали і досліджували материк. 

Регулярні плавання в південні полярні широти почалися тільки наприкінці XVIII - на початку XIX ст. Відомий англійський мореплавець Джеймс Кук під час навколосвітньої подорожі в 1772-1775 роках тричі перетнув Південне полярне коло. У 1774 році він досяг 71°10’ пн. ш., але, натрапивши на нездоланну кригу, повернув назад. На початку XIX ст. англійський капітан Уільям Сміт, судно якого під час шторму було закинуте далеко на південь від мису Горн, двічі бачив невідому землю. У жовтні 1819 року він висадився на її берег.

ПРАКТИЧНА РОБОТА №19.

Тема:Позначення на контурній карті географічних об’єктів материка

• 1. Яку область земної кулі називають Антарктикою?
• 2. Коли була відкрита Антарктида?

• 3. Чим відрізняються експедиція Р Амундсена і Р. Скотта?
• 4. Які причини активного дослідження материка у XX ст.?

• 5. Чому всі береги материка «дивляться» на північ?
• 6. Чому Антарктида має статус міжнародного материка?

• 7. Позначте на контурній карті антарктичні наукові станції, що розміщені на Антарктичному півострові. Яким країнам вони належать?
• 8. Зберіть інформацію про роботу української антарктичної станції «Академік Вернадський».
• 9.Позначте на контурній карті моря: Ведделла, Росса; Антарктичний півострів.

Домашня робота:

1. Опрацюйте п. 41 та мою для вас підбірку.

2. Виконайте П19 та візміть її на наступний урок до ліцею на перевцрку.

Географія 9 клас

Тема:  Виробництво чавуну, сталі, прокату та кольорових металів в Україні. Практична робота №6.

Пропоную переглянути:

Виконуємо практичну роботу:

Практична робота №6.

Тема: Виробництво чавуну, сталі, прокату та кольорових металів в Україні.

Завдання:

1. Позначте на к.к. сировинні бази та основні центри виробництва чорних металів в Україні.

2.Розкрийте місце України на світовому ринку чорних та кольорових  металів.

3. Нанесіть на к.к. основні центри кольорових металів в Україні.

4. Висновок.

Результати дослідження чекаю до наступного уроку.

 Доброго дня.

Сьогодні 18 лютого 2025 року.

Запрошую на урок ЗБД учнів 5-6 класів та на урок географії учнів 6 класів.

СТИЛІ СПІЛКУВАННЯ

У житті майже щодня трапляються ситуації, коли необхідно звернутися по допомогу, чітко висловити свою позицію або від чогось відмовитися. Наприклад, коли треба відмовитися від небезпечної пропозиції, кудись зателефонувати чи відстояти власну думку. В таких випадках ми зазвичай поводимося пасивно, агресивно або асертивно (упевнено та ввічливо).

Прочитайте деякі ознаки видів поведінки. Визначте, яку поведінку в них описано: асертивну, агресивну чи пасивну.

ПАСИВНА ПОВЕДІНКА

Якщо людина нехтує власними інтересами та за будь-яку ціну намагається уникати конфліктів, вона демонструє пасивну поведінку.

Коли люди поводяться пасивно, їм складно захищати себе, самостійно ухвалювати рішення, комусь відмовляти, навіть якщо пропозиція невигідна для них чи навіть небезпечна.

Як стати менш пасивним

• Частіше висловлюйте свою думку.

• Говоріть, що ви відчуваєте.

• Просіть те, чого хочете.

• Відмовляйтеся від того, що вам не підходить.

• Пропонуйте свої ідеї.

• Навчіться ввічливо, але твердо казати «НІ».

АГРЕСИВНА ПОВЕДІНКА

Іншим є «портрет» агресивної людини. Вона прагне лідерства і командує навіть там, де це недоречно, або у справах, у яких нічого не тямить. Завжди намагається будь-що відстояти лише власну точку зору. Навіть усвідомлюючи хибність своєї позиції, нізащо цього не визнає.

Про таких іноді кажуть, що вони живуть за законами джунглів: «Правий той, хто сильніший». У своїх діях ці люди не зважають на інтереси та почуття інших. У спілкуванні нехтують ввічливістю й тактовністю, вдаються до тиску, шантажу, погроз, лайки, навіть фізичної сили.

Як стати менш агресивним

• Дозволяйте іншим висловлюватися першими.

• Якщо під час розмови ви перебили людину, вибачтеся і дозвольте їй завершити свою думку.

• Якщо ви не згодні, скажіть про це ввічливо і з повагою.

АСЕРТИВНА (УПЕВНЕНА) ПОВЕДІНКА

Бути асертивним (від англ. assertive — гідний, самостверджувальний) означає відстоювати себе з повагою до інших. Таку поведінку ще називають упевненою, гідною, рівноправною, відповідальною.

На відміну від пасивної чи агресивної, упевнена поведінка є запорукою рівноправних стосунків, у яких ніхто не почуватиметься ображеним чи приниженим.

Це ввічливе і приязне спілкування, уміння передбачати наслідки своїх слів і вчинків, тактовність і гарні манери.

Як стати більш асертивним

• Демонструйте повагу до співрозмовника/співрозмовниці.

• Використовуйте «Я-повідомлення».

• Вирішуйте суперечки через переговори.

Домашнє завдання:

1. Установіть відповідність між почуттями та стилями поведінки.

• А) Пасивна поведінка
• Б) Агресивна поведінка
• В) Асертивна поведінка
• 1) Повага до себе, упевненість, задоволення
• 2) Злість, гнів, відчуженість, почуття провини, страх помсти
• 3) Безпорадність, образа, тривога, приниження

2. Назвіть стилі поведінки, зображені на малюнках.

3. До якої поведінки закликає золоте правило моральності: «Стався до інших так, як ти хочеш, щоб вони ставилися до тебе»?

4. Напишіть одне підсумкове речення до цього уроку, яке відповідає на запитання «хто», «що», «де», «коли», «чому».

5. Опрацюйте матеріал п. 21 та мою для вас підбірку.

ЗБД 6 клас

Тема: Стосунки з однолітками.

Так чи інакше люди, з якими ми контактуємо у певних групах, впливають на нас і нашу поведінку. Український народ здавна підмітив: «З ким поведешся, від того й наберешся», «Скажи мені, хто твій друг, і я скажу, хто ти». Тому для власної безпеки тобі треба розуміти, що компанії бувають різні.

Компанія — група осіб, які проводять разом час.

Підліткові компанії можуть бути різними. Наприклад, особливостями відносин у компанії можуть бути взаємодопомога й співпраця або ж підпорядкування й залежність. За своїми цілями та соціальною спрямованістю групи можуть бути позитивними, які не порушують законів і моральних норм суспільства, і негативними й небезпечними, дії яких є асоціальними чи протиправними. Тому треба вміти відрізняти безпечні і небезпечні для тебе компанії.

Чудово, якщо ти маєш друзів/подруг, бо тобі ніколи нудьгувати. Ви разом ходите на гуртки, відвідуєте спортивні секції, обмінюєтесь комп’ютерними іграми, обговорюєте новини. Якщо хтось із вас захворів/захворіла чи потрапив/потрапила у біду, ви хвилюєтеся за нього і підтримуєте його.

Існує такий вислів «Один за всіх — і всі за одного»? Поясни, як ти його розумієш.

Дізнайся у батьків, чи були у них свої компанії в дитинстві? Які небезпечні компанії існували у їхньому підлітковому середовищі? Що сталося з членами цих компаній, коли вони виросли?

На жаль, підлітки не завжди вміють розв’язувати свої проблеми мирним шляхом. Тому в колективі, де панує недружня атмосфера, трапляються агресивні конфлікти — сварки, бійки, знущання зі слабших тощо. Усе це — прояви насилля.

Розрізняють насилля фізичне і психологічне.

Фізичне насилля — дії, що заподіюють тілесні ушкодження.

Психологічне (емоційне) насилля — дії, що завдають людині моральної шкоди.

Найпоширенішими проявами насилля у твоєму середовищі є бійки, штовхання, підніжки, а також прізвиська, обзивання, кривляння. Псують чиїсь речі — це насилля. Як і тоді, коли не приймають у гру чи виганяють з неї. Одним із найнебезпечніших видів насилля є вимагання грошей або речей.

У небезпечних компаніях часто панують агресія і насилля. У них жорсткі правила, за непокору можуть не лише вигнати з компанії, а й побити. Тут курять, вживають алкоголь чи наркотики, члени цих компаній розважаються крадіжками, бійками, вимаганням. Потрапити в таку компанію означає наразитися на величезну небезпеку. Часто ці угруповання є справжніми бандами, що існують «під дахом» кримінальних структур, їх використовують для зберігання та поширення наркотиків і залучення нових споживачів.

Домашнє завдання:

1. Опрацюйте п. 21, мою для вас підбірку.

2. Стор. 72 - аналіз ознак компаній.

3. Дайте відповіді на наступні запитання:

• 1. Які типи підліткових компаній тобі відомі?
• 2. Проаналізуй групи, до яких належиш, за зразком:

Що це за група?	Як часто ви зустрічайтесь?	Що вас об’єднує?	Які особливі правила в групі?

• 3. Які дружні компанії є у твоїй школі, у твоєму дворі, на твоїй вулиці? Чим вони займаються? Як розважаються?
• 4. Чи знаєш ти недружні або небезпечні компанії? Що робить їх такими?

Географія 6 клас

Тема: На що багатий Світовий океан та як людина використовує ці багацтва.

Дослідження 3.

Пропоную переглянути:

Які живі організми мешкають в океанах і морях. 

Світовий океан іноді вважають своєрідною коморою біологічних ресурсів. Так називають усі живі організми океану, які може використати людина.

Тут живе понад 160 тис. видів тварин і близько 10 тис. видів водоростей. Це і мешканці морського дна, як-от: морські черви, поліпи, молюски, рачки, краби, донні риби, а також різноманітні водорості, бактерії. Це і дрібні організми, які населяють товщу води. Вони немов зависли у воді і пасивно переміщуються течією. Сукупність таких організмів називають планктоном. Океан є також домівкою багатьох тварин, здатних активно плавати у воді на значні відстані незалежно від напрямку течії. Це кити, дельфіни, морські змії, водяні черепахи, більшість риб .

Попри величезну кількість і різноманіття морських мешканців, 60 % площі Світового океану нагадують пустелі материків. Адже організми, потребуючи сонячного світла та кисню, оселяються переважно у прибережних та поверхневих водах.

Мешканці океану: 1 - краб; 2 - коралові поліпи; 3 - морська зірка на водорості ламінарії; 4 - планктонні організми; 5 - медуза; 6 - риби

Світовий океан - комора біологічних ресурсів: 1 - промисел риби; 2 - вилов креветок

Саме тут здебільшого ведуть промисел риби - цінного продукту харчування людини. Крім того, ловлять кальмарів, креветок, крабів, мідій, видобувають їстівні та лікувальні водорості, полюють на морських звірів (китів, моржів, тюленів), які є для промисловості джерелом сировини, зокрема жиру, шкіри, хутра . Найбільше біологічних ресурсів видобувають у Тихому океані. Йому помітно поступаються Атлантичний, Індійський та Північний Льодовитий океани.

Безплідне море. Саргасове море - велика ділянка Північної Атлантики, яка обмежена морськими течіями. Улітку після злив унаслідок випаровування посеред моря утворюється щільна лінза з теплої солоної води. Вона перешкоджає підняттю багатої на поживні речовини глибинної холоднішої води, що й зробило цей район океану дуже бідним на планктон - сукупність дрібних організмів у товщі вод, що нездатні самостійно плавати і переносяться течіями. Про безплідність моря свідчить і прозоро-блакитний колір його води. Це колір океанічної пустелі. Адже багата на розчинені речовини вода має зеленкуватий відтінок. Саргасове море - одне з найпрозоріших морів. Предмети видно в ньому на глибині 66,5 м.

• Які корисні копалини приховує океан і наскільки значна його енергія. 

Мінеральні ресурси - корисні копалини океану, що може використати людина. До таких передусім належить сіль. Сіль, яку містять води Світового океану, могла б рівномірно вкрити поверхню суходолу шаром завтовшки у багато десятків метрів. Отже, не випадково в морі видобувають приблизно кожну четверту тонну необхідної людству кухонної солі.

Нафтодобувна платформа

З морського дна активно видобувають нафту й газ, запаси яких в океані становлять не менш як 40 % від усіх, що є на планеті. Останнім часом відкриті та експлуатуються велетенські родовища не лише на шельфі, а й на великих глибинах у ложі океану .

На межі океан - суходіл унаслідок розмивання берегів, виносу та відкладання уламкового матеріалу річками, хвилями й течіями часто утворюються багаті розсипні родовища різних корисних копалин, як-от: золота, платини, титану, алмазів тощо.

Не варто забувати й про саму воду океану, зокрема питну. Щоб її добути, з давніх-давен морську воду опріснювали. Так, давньогрецькі мореплавці тримали на своїх суднах спеціальні ящики з піском. У них заливали морську воду, яка, проходячи крізь шар піску, ставала придатною для пиття. Мешканці північних районів вживали воду, яку отримували, розтоплюючи верхні шари морського льоду.

Велике значення відіграють й енергетичні ресурси - енергія океану, яку може використати людина. Насамперед це енергія припливів і відпливів, яку вже використовують для отримання електроенергії. Для цього споруджують спеціальні припливні електростанції . Вони діють у Франції, Роси, Китаї тощо. Енергію морських хвиль використовують у Японії, Австралії, Великій Британії, Індії та ін. Розробляють також проекти використання величезних запасів енергїї морських течій. У перспективі планується «задіяти» до роботи морський прибій.

 Припливна електростанція

Забруднення вод Світового океану

Велику роль Світовий океан відіграє і в оздоровленні людей. Щорічно мільйони людей прямують до узбереж теплих морів на відпочинок і оздоровлення.

• Проблеми Світового океану - це проблеми людства. 

Проблеми Світового океану - негативні зміни в океані, спричинені господарською діяльністю людини. Цих проблем дуже багато. Вони пов'язані з виснаженням різноманітних ресурсів океану, із забрудненням вод океану. Через інтенсивну господарську діяльність води Світового океану забруднюються промисловими і побутовими відходами, сміттям. Непоправної шкоди океану завдають аварії на нафтоналивних суднах та бурових вежах, злив забруднених нафтовідходами вод. Роль забруднювачів відіграють також численні вантажо- і пасажироперевезення морським транспортом.

Проблема забруднення і виснаження Світового океану давно набула глобального характеру. Для розумного вирішення цієї проблеми потрібні загальні зусилля всього людства, адже від цього залежить і його майбутнє. Щоб привернути увагу світової громадськості до цієї проблеми, 1998 рік ООН проголосила Міжнародним роком Океану.

Дослідження 3.

Тема: Небезпечні тварини на морських пляжах світу.

Завдання:

• 1. Що називають біологічними ресурсами океану?
• 2. Що є мінеральними ресурсами океану?

• 3. Що називають багатствами Світового океану?
• 4. У чому значення енергетичних ресурсів Світового океану?

• 5. Чому життя в океані таке різноманітне?
• 6. Де і чому в океані живих організмів найбільше?

• 7. Доведіть, що проблеми Світового океану зумовлені діяльністю людини.
• 8. На к.к. позначте місця , де живуть найбільші тварини  Світового океану.

Домашнє завдання:

1. Опрацювати п. 40 та мою для вас підбірку.

2. виконати Д3.

3.Повторити терміни з теми.

 Доброго дня.

Сьогодні 17 лютого 2024 року.

Запрошую на урок географії учнів 11 та 8 класу.

Географія 8 клас

Тема: Зони мішаних та широколистих лісів.

Пропоную виконати наступні завдання:

Завдання 1. " так" чи "ні":

 1.  Чи вірите ви, що природна зона — це частина природної країни? 

 2.  Чи вірите ви, що зона мішаних лісів займає найбільшу площу серед природних    

      зон України? 

 3.  Чи вірите ви, шо рельєф зони мішаних лісів переважно височинний?

 4.  Чи вірите ви, що максимальна абсолютна висота Полісся 316 м? 

 5.   Чи вірите ви, що в рельєфі Полісся трапляються  льодовикові форми? 

 6.  Чи вірите ви. що Українське Полісся є найбільш зволоженою природною зоною     

        України? 

7.      Чи вірите ви, що в зоні мішаних лісів переважають  південні вітри? 

8.    Чи вірите ви, що Полісся - найбільший в Україні  природний нагромаджувач прісної води?          

9.    Чи вірите ви, що найбільші річки Полісся — Горинь, Уж?    

10.Чи вірите ви, що Українське Полісся поділяється на 5 фізико-географічних областей?                  

11.     Чи вірите ви, що більша частина районів Київської області знаходиться в межах зони мішаних лісів? 

12. Чи вірите ви, що площа Полісся України 350 тис. км^:?                                                        

Завдання 2. 

13. Користуючись картами атласу визначте , де проходить  північна та південна межа зони Північна межа співпадає з державним кордоном України. Учень біля карти України позначає умовну межу на півдні , яка проходить через населені пункти: Володимир-Волинський — Луцьк — Рівне —— Шепетівка — Житомир—Київ-Ніжин—Кролевець—Глухів.

14. Який рельєф характерний для українського Полісся?

15. В межах яких тектонічних структур розташована зона мішаних лісів ?

16. Північна частина України відноситься до територій, які забезпечені водними ресурсами. Тут протікає з півночі на південь головна річка країни, яка бере початок на Валдайській височині в Росії. – Що це за річка ?

Завдання 3. 

 17. Визначте,  які типи рослинності та рослинні угрупування поширені в зоні мішаних лісів. 

18. Визначення  найпоширеніших порід лісів.

19. За допомогою карти атласу назвіть найпоширеніших тварин зони.

20. За допомогою  карти атласу  знайдіть найбільш відомі природоохоронні території Полісся і позначимо їх на контурній  карті України .

Домашнє завдання:

 1. Опрацювати відповідний матеріал у підручнику § 38 та мою для вас підбірку.

 2. Виконайте  3  завдання та візміть до ліцею на перевірку .

Географія 11 клас

Тема: Демографічні процеси у світосистемі.    Практична робота № 7.

Пропоную переглянути: 

Динаміка чисельності населення світу .

За оцінками ООН, населення світу становить близько 7,6 млрд осіб. У 1820 р. цей показник був 1 млрд. Протягом ХХ ст. вона збільшилася майже у чотири рази. З 1990 р. почалося уповільнення темпів приросту. За оцінками, 2024 р. Населення Землі становитиме 8 млрд, а 2100 р. — 11. Природні, соціальні, економічні й екологічні чинники та просторові особливості природного руху населення у світі. Основним «постачальником» населення світу є країни «периферії». Висока народжуваність характерна для країн з високою дитячою смертністю. Релігійно-історичні традиції багатодітності існують в ісламських країнах та в індуїстів. У містах народжуваність нижче, ніж у сільській місцевості. У разі підвищення загального рівня життя народжуваність скорочується. Залучення жінок в активне громадське життя веде до зниження народжуваності. Смертність у світі зміщується у бік старшого віку; дитяча смертність суттєво зменшилася (окрім відсталих країн — Ангола, Афганістан, Ліберія та ін.). Рівень смертності залежить від рівня розвитку держав та економічних показників на душу населення. Статево-вікова, шлюбно-сімейна структура населення. Демографічне старіння населення .

Хлопчиків народжується більше, ніж дівчаток. До шлюбного періоду співвідношення чоловіків та жінок зрівнюється, а потім кількісна перевага жінок постійно зростає. В країнах, що розвиваються (в Азії та Африці), переважають чоловіки (50,4 %). 

 Шлюбно-сімейна структура — розподіл населення за шлюбним статусом (визначається нормами держави) та сімейним (повні, неповні, нуклеарні, складні).

 Кількість літніх людей (понад 60 років) зараз більша, ніж дітей у віці до 5 років. Демографічне старіння характерне для країн «центру» й тих, що займають вищі позиції у «напівпериферії». Характеристика демографічної ситуації в країнах за статевовіковими пірамідами Статево-вікові піраміди наочно демонструють один з трьох видів відтворення:

1) Прогресивний — доля дітей близько 40 %, літніх — близько 10 % (високий рівень народжуваності й смертності); піраміда має форму трикутника; притаманний найменш розвиненим країнам; за дуже стрімкого росту природного приросту — демографічний вибух.

 2) Стаціонарний — доля дітей близько 27 %, літніх — близько 20 % (зниження рівнів народжуваності й смертності); піраміда у формі дзвоника. 

3) Регресивний — доля дітей близько 20 %, літніх — близько 30 % (низькі рівні народжуваності й смертності — старіння нації); піраміда у формі урни; за від’ємного природного приросту — демографічна криза (депопуляція).

 Практична робота 7.

Тема: Обчислення показників народжуваності, смертності, природного та механічного приросту населення країни за статистичними даними .

Завдання:

1.Розкрийте особливості демографічної політики у країнах з різним типом відтворення .

2. Які напрями демографічної політики: обмеження чи заохочення?

3.  Засоби: контроль народжуваності, планування сім’ї (міграція певної статі), сімейна політика (захист сімей, створення суспільного «ідеалу» сім’ї) найбільш актуальні і чому? Відповідь обгрунтуйте. 

4. Охарактеризуте наступні заходи: економічні, адміністративно- правові (регламентування шлюбних відносин, медичні обмеження, статус матерів, міграційна політика тощо), пропагандистсько-виховні (громадська думка, норми поведінки, суспільний клімат). 

5. Зробіть висновок.

Домашнє завдання:

1. Опрацюйте п. 20 та мою для вас підбірку.

2. Виконайте  та надішліть практичну  роботу до наступного уроку СЬОГОДНІ.

 Доброго дня.

Сьогодні 14 лютого 2025 року.

Запрошую на урок географії учнів 9 та 10 класів.

Географія 9 клас

Тема: Кольорова металургія.

Пропоную переглянути: 

Місце кольорової металургії в господарстві України.

 Незважаючи на значну роль кольорової металургії у сучасному виробництві, в нашій державі вона, на відміну від чорної металургії, набула незначного розвитку. Її підприємства здійснюють збагачення і переплавлення руд кольорових на рідкісні метали, а також одержують сплави, виробляють прокат у формі катанки (дротів), фольги, труб, заготовок тощо. Слабкий розвиток виробництва кольорових металів зумовлений кількома чинниками: по-перше, незначними покладами руд кольорових металів; по-друге, незначним вмістом металів у гірських породах; по-третє, одночасним вмістом у рудах кількох металів, що ускладнює їх вилучення. Через це деякі кольорові метали в Україні плавлять з вітчизняної сировини, а інші - з імпортної. Крім того, відбувається переробка вторинної сировини - металобрухту.

Розміщення кольорової металургії України.

 В господарстві України представлені титанова, алюмінієва, феронікелева, цинкова, мідна та ртутна промисловість. Через економічну кризу частина підприємств скоротила обсяги та асортимент товарів. На відміну від чорної металургії, внаслідок потужного розвитку якої сформувалися великі металургійні райони, кольорова металургія представлена в Україні окремими центрами .

Кольорова металургія України

У великих промислових містах (Харків, Київ, Одеса) для потреб місцевого виробництва існує переробна кольорова металургія, яка одержує вторинні метали з металобрухту. Це сприяє не лише економії мінеральної сировини, а й суттєво скорочує використання електроенергії у виробничому процесі, а також зменшує викиди шкідливих речовин в атмосферу та водойми.

Титанова промисловість.

 В Україні виробництво титану розпочато у 1956 р. Цей тугоплавкий метал використовують для виробництва фарб (60 %), пластику (20 %), паперу (13 %), а також у машинобудуванні (6 %) та електродній промисловості (1%). Титан вирізняється високою стійкістю до зношування. Його використовують для одержання сплавів з алюмінієм, як добавку до чавуну та сталі, щоб підвищити якість цих речовин. Оскільки титан легший за сталь та дуже міцний, його застосовують у аерокосмічній промисловості, а також для виготовлення спортивного інвентарю, зокрема велосипедних рам. Зростає попит на титан у будівництві. У медицині з нього виробляють інструменти, внутрішні та зовнішні протези.

Нині у світі лише Україна, Китай і США мають повний цикл виробництва титанового прокату: ільменіт - титанова губка (порожнистий титан з домішками заліза, кремнію, вуглецю) - зливки - прокат. В Україні титанова промисловість повністю контролюється групою приватних компаній Group DF. Найбільше з підприємств - Запорізький титано-магнієвий комбінат. Підприємство одержує титановий концентрат з Іршанського та Вільногірського ГЗК. Це єдиний виробник титанової губки в Європі. Освоєно також виробництво титанових зливків, які широко застосовуються як конструкційний матеріал в атомній енергетиці, хімічному машинобудуванні, суднобудуванні та в багатьох інших промислових галузях.

У Києві при інституті імені Є. О. Патона існує науково-виробничий центр «Титан», який розробляє технології з одержання високоякісних і довговічних титанових труб.

Окрім прокату титанові руди з Іршанського родовища йдуть на виробництво якісного барвника титан діоксиду, який використовується у лакофарбовій, гумовій, пластмасовій промисловості. На Півночі Криму, у місті Армянську, працює підприємство «Кримський Титан». Після зміни політичної ситуації в Криму завод відмовився реєструватися як юридична особа в Росії і платити податки на території Криму. Виробництво пігменту титан діоксиду також здійснює ВАТ «Сумихімпром», розміщене у південній частині м. Суми.

Понад 80% продукції титанової промисловості України експортується до країн Європи та Азії.

Алюмінієва промисловість. 

Алюміній є важливою стратегічною сировиною. Цей легкий метал широко застосовується в авіаційній, автомобільній, електротехнічній промисловості, приладобудуванні, будівництві та інших галузях господарства. В Україні виробництво алюмінію складається з двох територіально роз’єднаних стадій: матеріаломісткого виробництва глинозему та енергомісткого плавлення металевого алюмінію методом електролізу.

Через брак власних алюмінієвих руд в Україні працює єдиний глиноземний завод у Миколаєві з орієнтуванням на транспортний чинник. До морського порту міста привозять боксити з африканської країни Гвінеї та окремих країн Європи.

У Запоріжжі алюмінієвий комбінат почав працювати у 1933 р., використовуючи електроенергію Дніпрогесу - найбільшої та той час електростанції країни. Відбудований та модернізований завод у повоєнні роки значно збільшив випуск продукції. А відкриті місцеві незначні родовища бокситів дали змогу перевести підприємство на певний час на власну сировину. В Україні комбінат був єдиним виробником первинного алюмінію, який працював на миколаївському глиноземі з використанням потужної електроенергетики Придніпров’я. Після приватизації у 1994 р. підприємство було продано працівникам комбінату, а з початку 2000-х рр. постійно перебувало у власності різних російських компаній. У 2007 р. більшою частиною акцій комбінату заволоділа компанія «РУСАЛ», яка не виконала інвестиційних зобов’язань та довела підприємство до вкрай негативного стану і реалізувала план по знищенню українського конкурента на світовому ринку. З цією метою було виведено з експлуатації обладнання електролізного цеху, а також зі складу комбінату - Глухівський кар’єр кварцитів. Виробництво алюмінію стало економічно невигідним через високу вартість електроенергії та падіння світових цін на алюміній. У результаті собівартість українського алюмінію виявилася вищою, ніж його ціна на Лондонській біржі металів. Тому в 2014 р. всі електролізери було законсервовано, а випуск металевого алюмінію повністю припинений.

Згортання алюмінієвого виробництва має для нашої держави неоднозначні наслідки. З одного боку, Україна позбулася енергозатратного і екологічно «брудного» виробництва, орієнтованого лише на експорт. З іншого боку, наша держава для внутрішнього споживання потребує алюмінієвої фольги. Тому, після повернення 68,01% акцій у державну власність та дворічного простою, Запорізький алюмінієвий комбінат відновив випуск катанки.

Нікелева промисловість. 

Побузький феронікелевий комбінат - єдине в Україні підприємство, що виробляє в промисловому масштабі феронікель в однойменному селищі. Підприємство почало давати продукцію у 1972 р. - нікель, споживачем якого є машинобудування та електроніка, використовуючи місцеву сировину. Але згодом замість дорогого і дефіцитного нікелю освоїли виробництво більш дешевого феронікелю. Він являє собою сплав нікелю із залізом, який використовують у чорній металургії для легування (добавляння до складу домішок для поліпшення якості) сталі і сплавів. Добавляння нікелю підвищує міцність, в’язкість і пластичність сталі. Крім цього, нікель широко використовується у виробництві нержавіючих, жароміцних, кислотостійких та інших сталей і сплавів.

Через економічну кризу 90-х рр. XX ст. підприємство тривалий час не працювало. У 2003 р. після тривалого простою виробничих потужностей за рахунок іноземних інвестицій виробництво феронікелю було відновлене.

Нині підприємство є базовим у селищі Побузьке, забезпечуючи роботою третину його населення. Електроенергією підприємство забезпечує Південноукраїнська АЕС. Власником комбінату є іноземна компанія Solway Investment Group. Підприємство приділяє багато уваги модернізації виробництва: розвитку енергозбережувальних технологій та екологічного обладнання на основі впровадження новітніх технологій. Сприятливе географічне розташування та розвинута мережа комунікацій сприяють успішній роботі комбінату на світовому ринку металу. Феронікель на ринку має відповідати світовим нормам. Існує 5 марок даного сплаву залежно від вмісту у ньому нікелю: від 2 до 70%. Через особливості хімічного складу місцевих руд на Побузькому комбінаті виробляють феронікель із вмістом від 3,5 до 12% суми нікелю.

Інші галузі кольорової металургії.

 На імпортній сировині працюють в Україні свинцево-цинкова та мідна промисловість. У м. Костянтинівці Донецької області з 1930 р. працює завод «Укрцинк». Окрім цинку завод одержує свинець та кадмій. Майже половина виробленого цинку йде на захист металоконструкцій від корозії (оцинкування) та на одержання високоякісних цинкових білил і сплавів.

З готової імпортної міді, що надходить з Казахстану, у м. Бахмуті виробляють плоский і круглий прокат (лист, стрічку, труби, прутки), а також сплав міді з цинком - латунь. Цим відоме місцеве підприємство з обробки кольорових металів. 80-85% продукції, що виробляється на заводі, поставляється на внутрішній ринок для підприємств з виробництва силових кабелів та кольорових сплавів. Важливим завданням є одержання вторинної міді з металобрухту.

Понад століття в Україні існувала потужна ртутна промисловість на основі Микитівського родовища в м. Горлівці на Донбасі. З часом, у зв’язку з відпрацюванням багатих руд у верхніх горизонтах, видобуток різко зменшився. Водночас низька якість залишкових ртутних руд Микитівського родовища, невеликі потреби України у ртуті, високозатратне виробництво зумовили недоцільність подальшої розробки ртутних руд і роботи Микитівського комбінату. З 1995 р. видобувні роботи припинено. Нині роботу підприємства під назвою «Микитртуть» частково відновлено. Воно займається виробництвом вторинної металевої ртуті в результаті переробки та утилізації люмінесцентних ртутних ламп, ртутьвмісних приладів та відходів, а також знезараженням приміщень від ртуті.

Домашнє  завдання:

1. Опрацюйте матеріал п. 25 та мою для вас підбірку.

2.Підготуйте відповіді на наступні запитання:

1. Порівняйте рівень розвитку кольорової та чорної металургії України.

 2. Оцініть сировинну базу для розвитку кольорової металургії в нашій державі. Покажіть на карті основні родовища руд кольорових металів.

3. Порівняйте чинники розміщення підприємств важких та легких кольорових металів в Україні. 4. Поясніть, чому в розміщенні підприємств алюмінієвої промисловості не поєднуються центри виробництва глинозему та плавлення металевого алюмінію?

 5. Які причини призвели до скорочення виробництва кольорових металів в Україні?

 6. Окресліть основні екологічні, соціальні та економічні проблеми, що виникли у зв’язку з розвитком кольорової металургії в Україні. Запропонуйте шляхи їх подолання. 

7. Чи існують перспективи та необхідність нарощування обсягів виробництва кольорової металургії в нашій державі?

Географія 10 клас

Тема: Особливості економіки країн Америки. Вторинний сектор економіки. 

Дослідження 19.

Пропоную переглянути:

Особливості економіки країн Америки. 

ВВП більшості країн регіону формується за рахунок сфери послуг. Однак в Америці існує суттєва відмінність між рівнем розвитку економіки у Північній і Латинській Америці. Провідні країни Північної Америки - США і Канада належать до економічно розвинутих країн і входять до «Великої сімки» (G-7). Натомість Латинська Америка - це країни, що розвиваються, де спостерігаються найвищі у світі показники нерівності, зокрема в розподілі доходів.

Латинська Америка неоднорідна. Такі держави, як Чилі, Панама, Уругвай, Аргентина, Мексика, а також низка карибських острівних країн (Аруба, Багамські Острови, Антигуа і Барбуда тощо) мають високі доходи на душу населення (від 20 до 30 тис. дол. і більше). Крім того, чимало країн регіону мають середні доходи. Єдина найменш розвинута країна - це Гаїті, де на душу населення припадає менше ніж 2 тис. дол.

Із 2004 по 2013 р. у країнах Латинської Америки спостерігалися відносно високі темпи економічного зростання. Особливих успіхів досягли країни, що експортують енергоресурси і мінеральну сировину, - Венесуела, Чилі, Болівія, Перу, Колумбія й Еквадор, а також великі експортери сільськогосподарської продукції - Аргентина і Бразилія.

Проте у 2014 р. швидке економічне зростання загальмувалось. Серед причин цього було й зниження цін на основну продукцію, яку постачають на світовий ринок країни Латинської Америки, і загальне уповільнення міжнародної торгівлі. Нині це єдиний регіон у світі країн, що розвиваються, який демонструє темпи приросту ВВП, нижчі за середньосвітові.

• Первинний сектор економіки.

 Роль первинного сектору досить помітна. Адже Америка традиційно є одним із провідних сировинних регіонів світу, і чимало американських держав є великими виробниками й експортерами природних ресурсів.

Видобувна промисловість від початку свого існування була орієнтована на експорт. Нині серед провідних експортерів вугілля - США, Колумбія і Канада, що входять до світової десятки країн-експортерів. Канада, Венесуела і Мексика - одні з найбільших у світі експортерів нафти. Так само до провідних експортерів світу щодо залізної руди належать Бразилія, Канада, Чилі і США. Чилі є найбільшим у світі експортером міді, Мексика - срібла, а Ямайка - бокситів. Крім того, США, Канада, Перу, Мексика і Бразилія вирізняються як одні з найбільших експортерів золота. Розміщення більшості промислових виробництв збігається з місцями видобутку сировини.

За останні десятиліття Америка перетворилася на одного з головних міжнародних постачальників продовольчих товарів. За оцінками експертів, Аргентина з населенням 43 млн здатна «прогодувати» до 400 млн осіб, а 207-мільйонна Бразилія - близько 1 млрд.

Нині з регіону надходить більшість бананів, в експорті яких особливо вирізняються світові лідери - Еквадор, Гватемала і Коста-Рика. Саме американські країни - США, Бразилія та Аргентина - є найбільшими у світі експортерами сої і кукурудзи.

 Вирощування ананасів - напрям спеціалізації рослинництва Коста-Рики

Найбільший у світі експортер кави — Бразилія, але відомими експортерами є також Колумбія, США, Гондурас, Гватемала і Перу.

Разом із Бразилією, що постачає найбільші у світі обсяги цукру, вирізняються також Мексика, Гватемала, Куба, Колумбія і Аргентина.

США - лідер за експортом пшениці, рафінованої олії, мигдалю і один з найбільших експортерів какао. За експортом пшениці серед світових лідерів і Канада з Аргентиною. Мексика нікому не поступається за експортом томатів, солодкого перцю, кавунів, авокадо і гарбузів, Чилі - винограду, а Коста-Рика - ананасів .

До того ж американські країни є серед світових лідерів і за експортом тваринницької продукції: США, Бразилія, Канада, Уругвай, Парагвай і Аргентина — яловичини; США — курятини.

Запаси деревини в Америці вважаються найбільшими у світі, особливо це стосується тропічних порід, що розглядаються як коштовна «кольорова» деревина для меблевої промисловості. У Північній Америці найбільшими експортерами є Канада і США, а в Латинській Америці - Бразилія. Проте якщо на півночі Америки вирубана деревина має товарне значення, то дуже часто причиною вирубки в тропічних лісах є звільнення місць для поголів’я великої рогатої худоби і для плантацій. Як наслідок, перелік країн світу, в яких найбільші втрати лісу, нині очолює Бразилія. Значні аналогічні проблеми мають також Венесуела, Болівія, Мексика й Аргентина.

Історія географії

Експорт природних ресурсів розпочався ще за часів колоній в Америці, коли все життя було підпорядковане інтересам метрополій. Дорогоцінні та кольорові метали, барвники, бавовна, тютюн, тростинний цукор і рис - усе це у великій кількості вивозилося в країни Європи, і не тільки. Велика частина сільськогосподарських продуктів також ішла на експорт.

ГОЛОВНЕ

Особливість економіки країн Америки - величезні контрасти у рівні розвитку, особливо між Північною і Латинською Америкою.

Первинний сектор економіки Америки представлений експортною продукцією - видобувної промисловості та сільського господарства.

Вторинний сектор економіки Америки впродовж останніх десятиліть був розширений за участю іноземного капіталу, техніки й технологій.

Дослідження 19.

Тема: Бананові республіки: типові ознаки та сучасний розвиток.

Завдання:

1. У чому особливість економічного розвитку країн Латинської Америки?

2. Назвіть основну експортну продукцію первинного сектору економіки Америки.

3. Поясніть роль Америки в забезпеченні світової продовольчої безпеки.

4. Які, на вашу думку, позитивні і негативні явища спостерігаються в структурі вторинного сектору економіки країн Америки?

5. Висновок.

Домашнє завдання:

1. Опрацювати п. 28 та мою для вас підбірку.

2. Підготувати інформацію " Бананові республіки".

3. Виконати дослідження 19 та надіслати на перевірку.