Доброго дня.

Сьогодні 20 лютого 2025 року.

Запрошую на урок географії учнів 6-9 класів.

Географія 6 клас

Тема: Що ми знаємо про життя річки. Дослідження 4.

Пропоную переглянути:

Води суходолу включають поверхневі води (річки, озера, болота, льодовики, штучні водойми та канали) та підземні. Поверхневі води складають незначну частку гідросфери Землі – приблизно 0,02 %. Проте ці води найбільш активно використовуються людиною. 

Що таке річка. Звісно ж, річку – малу чи велику – бачив кожний. Невеликі річки називаються струмками. Кожна річка, кожний струмок мають витік – місце, звідки вони починаються. Витоком може бути джерело, болото, озеро і навіть льодовик, край якого розтає. Так, Дніпро починається з болота на Валдайській височині в Росії. Ангара витікає з озера Байкал. Терек бере початок у льодовиках Кавказу. Місце, де річка закінчується, тобто впадає в іншу річку, озеро, море або океан, називається гирлом. Відстань між витоком і гирлом становить довжину річки. Найдовшою річкою світу є Ніл (6 671 км), Європи – Волга (3 530 км), України – Дніпро (2 201 км). Найбільші річки світу впадають в океан або море. Так, Ніл впадає в Середземне море, Амазонка – в Атлантичний океан.

Всяка річка тече у зниженні, яке тягнеться від витоку до її гирла, – це  річкова долина. Заглиблення в річковій долині, яким постійно тече вода, називається руслом (річищем). З обох боків річкову долину обмежують схили. Кожна річка має правий і лівий береги. Котрий з них який визначають за течією: якщо стати обличчям туди, куди тече річка – за течією, то праворуч буде правий берег, а ліворуч – лівий. Як правило річки течуть постійно. Але бувають і такі, що тимчасово пересихають. Отже, річка – це потік води, який тече по виробленому ним самим заглибленню.

Річкова система і річковий басейн. Кожна річка має притоки – річки, що впадають в неї. І де б річка не починалася, завдяки притокам вона стає ширшою і повноводнішою. Так, права притока Дніпра – Прип’ять майже подвоює кількість води в ньому. Притоки зазвичай коротші, за головну річку. Головна річка з усіма притоками називається річковою системою.

Струмки, річечки і річки несуть свої води до головної річки. А в них стікають дощові, талі і підземні води з величезної території. Місцевість, з якої вся вода стікає до річки, називається річковим басейном. Басейн головної річки включає басейни всіх її приток, тобто охоплює площу суходолу, зайняту річковою системою. Найбільший річковий басейн у світі має Амазонка. Його площа – 7 млн. км2, що майже дорівнює площі материка Австралія. Межа, що розділяє сусідні річкові басейни, називається вододілом. В горах вододіл проходить по гребенях хребтів, на рівнинах – по найвищих їх ділянках. Так, по один бік вододілу вода стікає в одну річку, по інший – в іншу.

Живлення річок. Річки живляться дощовими, талими сніговими і льодовиковими та підземними водами. Від джерела живлення залежить кількість води і зміна її рівня в річці. Переважно дощовими водами живляться річки в районах із жарким і вологим кліматом. Таке живлення мають найбільш повноводні річки земної кулі – Амазонка і Конго. Рівень води в них майже не змінюється, оскільки рясні дощі випадають в їх басейнах цілий рік. Талими сніговими і льодовиковими водами живляться річки, витоки яких знаходяться високо в горах, де вершини вкриті льодовиками. Найвищий рівень води в цих річках – влітку, коли тануть льодовики. Таке живлення має Амудар’я. Є річки, що мають мішане живлення: і дощовими, і талими сніговими, і підземними водами. Таке живлення мають  річки помірних широт. Взимку, коли вони вкриті кригою, єдине джерело живлення – виходи підземних вод в їх руслах. Навесні вони поповнюються талими сніговими водами, а влітку – дощовими і підземними. Отже, живлення річок залежить від клімату територій, якими вони течуть. Найповноводнішою річкою на Землі є Амазонка, яка має переважно дощове живлення. Щосекунди вона виносить в Атлантичний океан 120 тис. м3 води. Така кількість води вмістилася б у 1500 залізничних цистерн.

Рівень води в річках протягом року змінюється. В Україні, наприклад, рівень води в річках підвищується навесні, коли в них стікають талі снігові води. Тоді вода переповнює русло і заливає дно долини. Настає весняна повінь. Ділянка дна річкової долини, яка щорічно затоплюється під час розливу, називається заплавою. Влітку, коли відбувається сильне випаровування, рівень води падає. Настає межень – найнижчий рівень води в річці. Восени випаровування зменшується, але завдяки дощам вода в річці прибуває і її рівень підвищується. Взимку дощів майже немає, і річки живляться лише підземними водами. Тому, як і влітку, рівень води знижується і знову настає межень. У цей час настає льодостав – річки вкриваються нерухомим льодовим покривом. У будь-яку пору року сильні дощі можуть спричинити паводок – раптове підняття рівня води. Такі регулярні зміни рівня води протягом року називають водним режимом річки.

Дослідження 4.

Тема: Позначення на к.к. річок.

Завдання:

1.  За фізичною картою визначте, яка річка – Дніпро, Амазонка чи Конго – має більшу річкову систему.

2.  Визначте за картою географічне положення однієї з річок (за вибором):

а) на якому материку і в якій його частині протікає;

б) де розташована щодо великих форм рельєфу;

в) де починається, в якому напрямку тече і куди впадає;

г) яка приблизно довжина; д) які має найбільші притоки.

3. Охарактеризуйте одну з річок своєї місцевості за планом:

1) де починається, в якому напрямку тече і куди впадає;

2) до басейну якої річки (озера, моря) належить;

3) довжина і ширина, середня глибина;

4) як залежить характер течії від рельєфу (рівнинна чи гірська, наявність порогів і водоспадів);

5) яка річкова долина (широка чи вузька, глибока чи неглибока);

6) види живлення;

7) особливості режиму;

8) найбільші праві й ліві притоки;

9) як використовується людиною;

10) які заходи вживаються для охорони.

 4. Висновок.

Домашнє завдання:

1. Прочитайте і випишіть головне з п. 41 та моєї для вас підбірки.

2. Уважно перегляньте мал. 158, 159, 160

3. Виконайте дослідження.

Географія 7 клас

Тема: Антарктичний клімат. Водні ресурси. Практична робота №19.

Пропоную переглянути:

Про своєрідність географічного положення Антарктиди та Антарктику. 

Найпівденніший материк Землі порівняно невеликий за площею, яка становить близько 14,1 млн км2 і перевершує тільки Австралію. Географічне положення Антарктиди дуже відрізняється від положення інших континентів (мал. 97). Вона майже цілком розташована за Південним полярним колом у полярних широтах. Виняток становить Антарктичний півострів, який сягає 63° пд. ш.

Майже в центрі материка розміщений Південний полюс, тому всі береги Антарктиди «дивляться» на північ. Вони омиваються водами Тихого, Атлантичного та Індійського океанів, з’єднаних між собою потужною холодною Течією Західних Вітрів. Водні маси південних окраїн трьох океанів дуже відрізняються від інших водних мас Світового океану. Саме тому останніми роками вчені називають їх Південним океаном. У материк вдаються великі моря Ведделла і Росса, Беллінсгаузена та Амундсена.

Прибережні океанічні води та прилеглі острови разом з Антарктидою називають Антарктикою. Характерною особливістю льодових умов цих океанічних вод є значне поширення айсбергів (мал. 98). Відомі айсберги завдовжки 170 км і об’ємом 5 тис. км3. Вони надзвичайно небезпечні для плавання, особливо під час снігових бур і туманів. За оцінками вчених, в антарктичних водах у середньому за рік дрейфує 200 тисяч айсбергів.

Айсберги зі значними вертикальними стінками народжені антарктичними материковими льодовиками. Відколовшись від них, айсберг може плавати в Південному океані 6-12 років, поступово зменшуючись у розмірах унаслідок подрібнення і танення. За оцінками вчених, в антарктичних водах у середньому за рік дрейфує 200 тисяч айсбергів. Середня їхня довжина становить близько 500 м, а висота - майже 50 м! Швидкість руху цих льодових мандрівників сягає від 5 до 30 км за добу.

• Як відкривали і досліджували материк. 

Регулярні плавання в південні полярні широти почалися тільки наприкінці XVIII - на початку XIX ст. Відомий англійський мореплавець Джеймс Кук під час навколосвітньої подорожі в 1772-1775 роках тричі перетнув Південне полярне коло. У 1774 році він досяг 71°10’ пн. ш., але, натрапивши на нездоланну кригу, повернув назад. На початку XIX ст. англійський капітан Уільям Сміт, судно якого під час шторму було закинуте далеко на південь від мису Горн, двічі бачив невідому землю. У жовтні 1819 року він висадився на її берег.

ПРАКТИЧНА РОБОТА №19.

Тема:Позначення на контурній карті географічних об’єктів материка

• 1. Яку область земної кулі називають Антарктикою?
• 2. Коли була відкрита Антарктида?

• 3. Чим відрізняються експедиція Р Амундсена і Р. Скотта?
• 4. Які причини активного дослідження материка у XX ст.?

• 5. Чому всі береги материка «дивляться» на північ?
• 6. Чому Антарктида має статус міжнародного материка?

• 7. Позначте на контурній карті антарктичні наукові станції, що розміщені на Антарктичному півострові. Яким країнам вони належать?
• 8. Зберіть інформацію про роботу української антарктичної станції «Академік Вернадський».
• 9.Позначте на контурній карті моря: Ведделла, Росса; Антарктичний півострів.

Домашня робота:

1. Опрацюйте п. 41 та мою для вас підбірку.

2. Виконайте П19 та візміть її на наступний урок до ліцею на перевцрку.

Географія 9 клас

Тема:  Виробництво чавуну, сталі, прокату та кольорових металів в Україні. Практична робота №6.

Пропоную переглянути:

Виконуємо практичну роботу:

Практична робота №6.

Тема: Виробництво чавуну, сталі, прокату та кольорових металів в Україні.

Завдання:

1. Позначте на к.к. сировинні бази та основні центри виробництва чорних металів в Україні.

2.Розкрийте місце України на світовому ринку чорних та кольорових  металів.

3. Нанесіть на к.к. основні центри кольорових металів в Україні.

4. Висновок.

Результати дослідження чекаю до наступного уроку.