Добрий день.

Сьогодні 1 лютого 2024 року.

Запрошую на урок географії учнів 8 та 11-А класів.

Географія 8 клас

Тема: Рослинність. Пропоную переглянути: Розмаїття рослинності.  Рослинність України надзвичайно різноманітна. Її видовий склад визначається трьома основними чинниками: природними умовами, геологічною історією формування території та господарською діяльністю людини . Кожному живому організму потрібні відповідні природні умови для існування (температура повітря, вологість). Завадити поширенню певного виду рослин на сусідні території можуть природні бар’єри, наприклад гірський хребет або велика водойма. Пригадайте, у межах яких природних зон розташована територія України. Чинники, які визначають склад рослинності Земля неодноразово зазнавала змін упродовж геологічної еволюції. Зміни її поверхні й клімату в різних регіонах відбувалися по-різному, що також вплинуло на видовий склад рослинності. У рослинному покриві країни є види рослин, які залишилися від давніх геологічних епох. Їх називають реліктами. На території України є види, які були завезені з інших континентів. Пригадайте, які культури були завезені на європейську частину материка з Нового Світу. Природна рослинність на території України налічує понад 30 тис. видів вищих і нижчих рослин. Це кілька десятків видів дерев, кілька сотен видів чагарників і до тисячі видів трав. Найбагатший видовий склад рослинності спостерігається в Українських Карпатах (понад 2000 видів) і Кримських горах (2300 видів). Майже 600 видів ендеміків (рослин, поширених на невеликій території) росте на території Подільської височини. Багатство рослинності характеризує не тільки суходіл, а й морські узбережжя і прибережні води, лимани, озера, річки та штучні водойми. Рослинні угруповання. Сукупність рослин на певній території, пов’язаних між собою та навколишнім середовищем, називають рослинним угрупованням. На території України виокремлюють такі типи рослинних угруповань: ліси, степи, луки й болота.                                                      Карта лісистості території України Закономірності поширення рослинного покриву в Україні. Розміщення рослин на території країни обумовлено: на рівнинах — законами широтної зональності, а в горах — вертикальної поясності. Кожній природній зоні відповідає певний видовий склад рослинності. Ліси України — національне багатство, яке належить народу. Загальна площа лісів становить 9,6 млн га, із них хвойні ліси (переважно сосни та ялини) займають 42,2 %, твердолистяні (дуб, бук) — 43,2 та м’яколистяні (береза, вільха) — 13,6 % території. Ліси вкривають 15,9 % території країни. Вони зосереджені переважно на Поліссі, в Українських Карпатах і Кримських горах. Користуючись картою (мал. 88), з’ясуйте, яка лісистість характерна для вашої області. За показником лісистості території (відношення площі вкритих лісовою рослинністю земель до загальної площі країни), Україна належить до малолісних країн Європи. У різних природних зонах лісистість території має значні відмінності. Найбільша вона в Українських Карпатах (39 %) і Кримських горах (36 %). Лісистість природних зон рівнинної частини закономірно зменшується з півночі на південь від 23 (зона мішаних лісів) до 12,5 % (лісостеп) і 3,8 % (степ).

 Понад половину лісів України створено штучно, тому вони потребують посиленого догляду. Середній вік деревостанів перевищує 60 років (вони становлять 47,5 % площі лісів). Ліси поступово старіють і їх санітарний стан погіршується. До третини лісів ростуть у зоні радіоактивного забруднення, частина з них повністю виключена з лісогосподарського виробництва.

Розподіл площі лісів України за основними породами дерев

Буковий ліс

Ліси України сформовані понад 30-ма видами деревних порід. У лісах переважають молоді й середні за віком дерева, поширені такі породи, як сосна, ялина, бук, дуб. Вони займають до 90 % укритих лісами площ. Також поширені граб, липа, клен, береза, тополя, вільха та ін.

Соснові (борові) ліси займають великі площі на Поліссі, а також у долинах річок лісостепу та степу. Вони ростуть на дерново-підзолистих піщаних ґрунтах, бідних на гумус і поживні речовини. На багатших ґрунтах ростуть дубово-соснові ліси. У лісах України поширені два види ялини — звичайна, або європейська, і гірська. Окремі ділянки ялини європейської трапляються в західних областях і на Чернігівщині. Великі площі під ялиною — в Українських Карпатах.

Смерека біла росте в Карпатах, в окремих районах Передкарпаття й Розточчя. В карпатських лісах трапляється модрина. На території України поширені бук європейський і кримський. Бук європейський — одна з основних порід лісів Українських Карпат і західних районів Волині, Поділля й Придністров’я (мал. 90). Бук таврійський росте в Кримських горах на висоті від 500 до 1300 м.

У лісах України широко представлений дуб звичайний, він росте в усіх природних зонах рівнинної частини та в горах до висоти 900 м. Дуб скельний трапляється в Карпатах і Кримських горах, а також на заході лісостепової зони. Граб росте в дубових, дубово-букових і букових лісах, утворюючи в них другий ярус. У Криму ростуть граб кавказький і граб східний. У лісах України поширені ільм, в’яз і берест, а також липа серцелиста. Трапляються липа широколиста, срібляста, а в лісах Кримських гір — липа кримська. Ясен звичайний можна знайти в усіх лісових районах України. У лісах України поширені чотири види клена (явір, гостролистий, польовий і татарський), а також біла й чорна тополі, осика, вільха.

Ліси пом’якшують клімат, регулюють баланс води, ослаблюють негативний вплив посух і суховіїв, стримують рух пісків, захищають ґрунти від водної й вітрової ерозії, очищують атмосферу від хімічних забруднень.

Степи. Як зональний тип рослинності, степи збереглися лише фрагментарно на схилах балок, у передгір’ях Криму, на піщаних косах Азово-Чорноморського узбережжя й островах, а також у місцях близького залягання твердих порід. Ділянки цілинних степів охороняються в заповідниках.

Для типових (справжніх) степів характерне переважання церофільних дернинних злаків і типчака. Різнотравно-типчаково-ковилові степи мають густий трав’яний покрив, у них поширені ковила, тонконіг, стоколос, вика, конюшина; з різнотрав’я — горицвіт весняний, молочай степовий, шавлія, астрагал. Типчаково-ковилові степи в минулому охоплювали простори Причорноморської низовини. У трав’яному покриві переважали ксерофітні злаки: типчак, ковила українська, келерія; з різнотрав’я — кахрис, ферула, будяк, пижмо та ін. Полиново-злакові степи були поширені вздовж Азово-Чорноморського узбережжя. У травостоях корінних фітоценозів домінували ксерофітні дернинні злаки (типчак, ковила, житняк), полин, з галофільних — камфоросма, кермек та ін.

Лучні степи поділяють на рівнинні й гірські (Кримські). У травостої домінують злаки: ковила, типчак, тонконіг вузьколистий; із різнотрав’я поширені конюшина, гадючник, маренка, шавлія лучна та ін.; з ефемерів та ефемероїдів — незабудка, переломник, крупка. Для лучної рослинності характерна така закономірність: у лісостеповій зоні на безлісих територіях у минулому розвивалися лучні степи та остепнені луки на глибоких чорноземах; у степовій зоні на півночі були поширені різнотравно-типчаково-ковилові степи на звичайних чорноземах; на південь простягліїся типчаково-ковилові степи на південних чорноземах і темно-каштанових ґрунтах; у Присивашші поширені полиново-злакові степи на каштанових солонцюватих ґрунтах.

Чагарникові степи в минулому простягалися на Донецькому кряжі та сході України. У них представлені зарості карагани, кам’янисто-степового чагарнику.

Напівсаванні степи трапляються невеликими ділянками в Кримських горах. У цих степах до злаків домішуються субтропічні (напівсаванні) види, ефемероїдне різнотрав’я. У трав’яному покриві поширені люцерна, бурачок пустельний, пирій повзучий, горошок та ін.

Луки поділяють на заплавні, суходільні, низинні й гірські. У заплавних луках поширені зарості лози, трави з вівсяниці, мітлищ, келерії, до яких долучаються конюшина, жовтець, щавель, деревій та ін. На суходільних луках ростуть мітлиця, пахучий колосок, костриця, кульбаба, волошки.

Низинні луки приурочені до знижень на вододілах, терасах, долинах, тому вони тривалий час обводнені. У їх трав’яному покриві домінують вівсяниця червона, тимофіївка лучна, осока звичайна, конюшина — лучна та біла. Луки використовують як сіножаті. В Українських Карпатах поширені гірські луки (мал. 91). У їх трав’яному покриві переважають вівсяниця, білоус, конюшина, лядвенець. У субальпійському поясі сформувалися білоусникові луки, ростуть також тимофіївка, осока вічнозелена, вівсяниця.

                                                                            Гірські луки

Болотна рослинність

Болота. Болотна рослинність охоплює до 2 % території України (мал. 92). Найбільше її на Поліссі, а в напрямку на південь її кількість і площа зменшуються. Заболоченість і заторфованість Полісся становить 5 %; лісостепу — 1,6; степу — 0,3; Карпат — 0,4 % від території країни.

В Україні найбільше поширені низинні болота. Евтрофні болота живляться повеневими й підземними водами, поверхневим стоком, а тому багаті на органічні речовини, мінеральні солі, мул. У них переважають осока, очерет, рогіз, тростяниця, хвощ, лепеха та ін. З лісових угруповань найбільше поширена вільха чорна, ростуть сосна, береза, верба.

На території України ростуть реліктові рослини. Вони збереглися лише в окремих районах. До них належить, зокрема, тис ягідний, невеликі насадження якого можна побачити в Українських Карпатах і Кримських горах.

Рослинні ресурси, їх охорона й відтворення. Освоєння людиною природних ресурсів почалося з рослинності й тваринного світу. Рослинність — джерело різноманітних ресурсів.  З давніх-давен люди використовували плоди дикорослих рослин — ягоди, гриби, горіхи, фрукти. Луки, пасовища, сіножаті — чудова кормова база для тваринництва. Тисячі рослин є сировиною для виготовлення ліків (наприклад, валеріана, глід, звіробій, чистотіл, подорожник та ін.). Ліси дають людству деревину й хімічну сировину.

                                                  Види рослинних ресурсів

Рослинність України зазнала істотних змін унаслідок господарської діяльності людини. Вирубування лісів, осушення боліт, розорювання степу, гірничо-добувна діяльність призводять до збіднення рослинності й зникнення рослинних угруповань. З метою захисту окремих видів рослин створюються заповідники, заказники та національні парки.

• Користуючись картами атласу та додатками 10-12, визначте, у якій частині України найбільше природоохоронних територій.

Важливу роль у збереженні рослинності відіграє Червона книга України, яка була вперше видана в 1980 р. і перевидана в 2009 р. До Червоної книги внесено 826 видів рослин і грибів, яким загрожує зникнення. Ці види рослин підлягають охороні на всій території України.

У Зеленій книзі України зібрано відомості про сучасний стан природних рослинних угруповань, у яких переважають рідкісні, ендемічні й реліктові види рослин, що підлягають охороні. Книга була створена в 2002 р. До неї занесено до 130 рослинних угруповань, які майже знищені господарською діяльністю людини. Книга є довідковим матеріалом для державних, наукових і громадських установ та організацій, навчальних закладів, фахівців у галузі збереження біорозмаїття, активістів зеленого руху.

• Рослинність — важливий вид природних ресурсів, який має велике значення для людини. Розмаїття рослинності визначається природними й історичними причинами, а також господарською діяльністю людини.
• Лісові ресурси — джерело деревини та цінної сировини.
• Господарська діяльність людини призвела до зникнення багатьох видів рослин.
• Рослини, яким загрожує зникнення, занесені до Червоної книги України.
• Для збереження розмаїття рослинності в Україні створюють природоохоронні території.

Основні терміни й поняття

Лісистість — відношення площі вкритих лісовою рослинністю земель до загальної площі країни.

Релікти — рослинні й тваринні організми, що збереглися лише в окремих районах, або залишки фауни й флори минулих геологічних епох.

Рослинне угруповання — сукупність на певній території рослин, пов’язаних між собою та навколишнім середовищем.

Домашнє завдання:

1. Опрацювати тему з вашого підручника та мою для вас підбірку.

2. Дайте письмову відповідь на наступні запитання:

• 1. Назвіть основні типи рослинності України. Установіть закономірність їх поширення.
• 2. Що впливає на розміщення рослинності?
• 3. Який існує взаємозв’язок між ґрунтами й рослинами? Поясніть на прикладах.
• 4. Які рослинні угруповання поширені на території довкола вашої школи?
• 5. Яка роль Червоної та Зеленої книг України в збереженні рослинності?
• 6. Яку вашій місцевості використовують багатства лісу?

Географія 11-А клас

Тема: Географічний простір.

Пропоную переглянути:

Сьогодні розглянемо поняття географічного простору та його впливу на життя і діяльність людини, визначимо також його головні особливості. Природа є джерелом існування людства: задоволення потреб у продуктах харчування, одязі, житлі людина забезпечує завдяки природним багатствам.
Людство, все більше втручаючись у природні процеси, стало своєрідним трансформатором.
Прагнучи більшого життєвого комфорту, людина більш інтенсивно експлуатує природу. Але природні ресурси розміщуються на планеті нерівномірно, природні умови також якісно відрізняються. Це створило передумови для територіального поділу праці, концентрації та спеціалізації виробництва. Так виникла стала система “людина-природа”. 

 Домашнє завдання: 
1. Опрацюйте матеріали параграфу 19 підручника  та мою для вас підбірку.
2. Використовуючи Інтернет-ресурси дайте відповідь на питання:

1. Що означає «Рейтинг глобалізації» (Globalization Index), які його основні параметри?
2. Яке місце за рівнем глобалізації посідає в ньому Україна?

 Добрий день.

Сьогодні 30 січня 2024 року.

Запрошую на урок ОЗ учнів 7 класу та на урок географії учнів 9 та 10 класів.

ОЗ 7 клас

Тема: Розвиток інтелектуальних навичок.

Пропоную переглянути:

Інтелект — це здатність отримувати інформацію з навколишнього світу і ефективно опрацьовувати її, щоб відповідним чином реагувати на те, що відбувається.

Серед найважливіших інтелектуальних навичок — уміння вчитися, приймати виважені рішення і творчо мислити.

Усі ми вчимося швидше і краще, коли поєднуємо притаманні нам стилі навчання з прийомами ефективного слухання, читання і запам’ятовування.

Типи сприйняття і навчання

Ми сприймаємо інформацію з навколишнього світу за допомогою п’яти органів чуття: зору, слуху, дотику, смаку, нюху. Переважно ми сприймаємо інформацію очима, на слух і на дотик. Ці канали сприйняття є важливими для навчання. Однак у кожної людини вони мають різну силу. Від цього залежить, як їй зручніше вчитися.

Дехто найбільше інформації сприймає очима. Йому треба все побачити або прочитати про це в книжці, підручнику. Його тип навчання — візуальний.

Тим, хто найкраще сприймає інформацію на слух, у кого слуховий тип навчання, слід уважно слухати пояснення вчителя, адже найбільше вони засвоять у такий спосіб. Їм набагато легше перепитати, ніж потім вивчати цей матеріал за підручником.

Третій тип — кінестетичний. Властивий тим, хто отримує найбільше інформації через власні дії. Наприклад, щоб виконати вправу, «візуалу» достатньо прочитати інструкцію, «слухачеві» — послухати пояснення, а «кінестетику» — виконати цю вправу під керівництвом учителя. Потім він легко повторить її або іншу подібну вправу.

Запрошую до інтелектуальної гри:

Поки ти навчаєшся в школі, значний обсяг інформації отримуєш з пояснень учителів. Тому важливо розвивати навички активного слухання. Процес слухання непростий. Він складається принаймні з трьох етапів, і його можна описати формулою трьох «З»: Зосередитися. Зрозуміти. Запам’ятати.

Зосередитися — означає сконцентрувати свою увагу, відволіктися від усього стороннього. Звісно, якщо розповідь учителя цікава, зосередитися неважко. Та щоб стати добрим слухачем, треба навчитися зосереджуватись і на тому, що не завжди цікаве. Якщо за типом сприйняття ти візуал, доцільно в цей час робити короткі записи або малювати схеми.

Зрозуміти — означає правильно розшифрувати інформацію. Для цього треба не лише слухати, а й стежити за мімікою, жестами вчителя, старанно уявляти те, про що він розповідає, перейматися його почуттями.

Іноді нерозуміння виникає через вживання незнайомих слів, нечітке пояснення. Ніколи не соромся запитати: «Що означає це слово?» або перепитай те, що не зрозумів.

Запам’ятати — означає зберегти інформацію у пам’яті. Якщо ти почув дату, прізвище або номер вправи, повтори їх про себе два, три, чотири рази або запиши. Інакше вони вивітряться з голови вже за 20 секунд.

Навички ефективного читання

Одна, дві, три... Нічого собі параграф — аж вісім сторінок! А завтра ще тематична з історії і диктант з української! Провалюсь, точно провалюсь. Мені цього нізащо не здолати...

Тобі це знайоме? Може, й ти колись у розпачі сидів над довжелезним параграфом і не знав, з чого почати? Або годинами вчитувався в текст, потім намагався вивчити його напам’ять і нарешті розумів, що це безнадійно? Якщо так, спробуй користуватися всесвітньо відомим методом ефективного читання «ПЗ три П». Це скорочення від слів: Переглянь! Запитай! Прочитай! Перекажи! Повтори.

Дехто звик так розв’язувати всі свої проблеми. Однак у більшості випадків краще діяти не імпульсивно, а добре усвідомлюючи наслідки своїх вчинків. У цьому тобі допоможе «правило світлофора» .

Зупинись — заспокойся і зосередься. Визнач проблему. Не приймай рішень під впливом сильних емоцій, а також тоді, коли ти дуже голодний або втомлений.

Подумай — розглянь якнайбільше варіантів свого вибору і подумай про «плюси» та «мінуси» кожного з них.

Вибери — зробивши вибір, візьми на себе відповідальність за його наслідки.

Розвиток креативності

Для багатьох людей креативність (творче мислення) пов’язана лише з мистецтвом — музикою, живописом, скульптурою. Однак сучасний світ потребує нестандартного мислення в усіх сферах життя.

Креативність — одна з найважливіших інтелектуальних навичок. Це здатність мислити вільно, знаходити свіжі ідеї та оригінальні рішення, швидко пристосовуватися до змін і нових обставин.

Декому складно мислити поза звичним порядком речей. З дитинства нас навчають, що більшість завдань мають лише одне правильне рішення. Однак коли ми починаємо працювати, то переконуємося, що уміння приймати рішення на основі аналізу багатьох варіантів цінується дуже високо.

Креативні здібності допомагають розглянути проблему з різних боків, оцінити можливі варіанти та їх наслідки, знайти оригінальні ідеї для розв’язання конфліктів, виходу з кризових ситуацій.

Кожна людина здатна розвинути в собі креативний потенціал, треба лише подолати деякі перепони: звичку мислити штампами, страх помилитися, бути розкритикованою тощо.

Якщо уроки здоров’я проводять у формі тренінгів, в учнів розвивають креативність. Адже на тренінгу існують правила: «Не критикувати», «Кожна думка має право на існування», які сприяють усуненню психологічних бар’єрів. Тут широко застосовують такі ефективні методики розвитку креативності, як мозковий штурм, створення портфоліо тощо.

Інтелект — це здатність отримувати інформацію з навколишнього світу і ефективно опрацьовувати її, щоб відповідним чином реагувати на те, що відбувається.

Усі ми вчимося швидше і краще, коли поєднуємо різні властивості свого мозку, в тому числі й різні стилі навчання.

Під час навчання у школі значний обсяг інформації ти отримуєш з пояснень учителів. Тому важливо розвивати навички активного слухання.

Для опрацювання обсягових текстів користуйся всесвітньо відомим методом ефективного читання «ПЗ три П». Щоб швидше і краще запам’ятовувати, використовуй мнемонічні прийоми.

Важливі рішення краще приймати не спонтанно, а на основі аналізу багатьох варіантів.

Креативність — це здатність вільно мислити, знаходити свіжі ідеї та оригінальні рішення, пристосовуватися до змін і нових обставин.

Домашнє завдання:

1. Опрацюйте тему " Розвиток інтелектуальних навичок" та мою для вас підбірку.

2. Випишіть та вивчіть терміни.

Географія 9 клас

Тема: Електроенергетика. Практична робота 5.1.

Пропоную переглянути:

Електроенергетика – це галузь промисловості, яка займається виробництвом електроенергії та її постачанням до споживачів та входить до складу паливно-енергетичного комплексу. Вона впливає на розвиток усіх галузей господарства та на умови життя населення. У господарстві будь-якої країни електроенергетика має дуже важливе значення. Тому що, усі галузі господарства використовують електроенергію для виробництва товарів та послуг, а також вона потрібна всім побутовим споживачем.

Енергетичне господарство України належить до найстаріших у країні ,перше згадування про використання енергії річок датується : «1292 рік – згадка про водяний млин та використання енергії на річках.  Найдавніший випадок застосування електрики в Україні , як вважається , належить до 1878 року коли відомий російський інженер О.П. Бородін обладнав токарний цех Київських залізничних майстерень чотирма електричними ліхтарями. У 1888 рік електричне освітлення було встановлено в саду Шато-де – Флер (тепер стадіон «Динамо» в Києві). А у1890 році почала працювати перша електрична станція загального користування ,що освітлювала міський театр і Хрещатик.

Електроенергетика як складова частини ПЕК країни поєднує всі процеси виробництва , передачі й трансформації електроенергії. Вона є головною у матеріально –технічній базі країни.

Одна із специфічних особливостей електроенергетики полягає в тому , що її продукція на відміну від продукції інших галузей промисловості не може накопичуватися для наступного використання: виробництво електроенергії в кожен момент часу повинне відповідати розмірам споживання.

Розміщення електроенергетики в цілому залежить від двох чинників: паливно-енергетичних ресурсів і споживачів електроенергії.Залежно від способу одержання електроенергії електроенергетика поділяється на галузі. 

ТЕС

Вуглегірська - Донецька область

Старобешівська – Донецька область

Слов’янська – Донецька область

Зуївська –Донецька область

Зміївська – Харківська область

Запорізька – Запорізька область

Криворізька – Дпіпропетровська область

Ладижинська – Вінницька область

Бурштинська –Івано-Франківська область

Трипільська – Київська область

АЕС

Рівненська – Рівненська область

Хмельницька – Хмельницька область

Південноукраїнська – Миколаївська область

Запорізька – Запорізька область

ГЕС

Київська – Київська область

Канівська - Черкаська область

Кременчуцька - Кіровоградська область

Дніпрогес – Запорізька область

Каховська - Херсонська область

Дніпродзержинська – Дніпропетровська область

Дністровська – Чернівецька область

Теребле – Ріцька - Закарпатська область

Електроенергія здебільшого виробляється за рахунок не відновлюваних мінеральних ресурсів : вугілля ,нафта, природний газ. Відновлювальним джерелом енергії користується гідроенергетика ,а до невичерпуваних джерел належить енергія Сонця та вітру.

ГЕС виробляють електроенергію, що в 5 разів дешевша, ніж на ТЕС, а кількість персоналу тут у 20 разів менша, ніж на АЕС. Коефіцієнт корисної дії ГЕС становить понад 80%. Однак їхнє розміщення повністю залежить від річкового стоку, а виробництво електроенергії має сезонний характер, знижуючись у зимовий період. Основу галузі становить каскад ГЕС на Дніпрі.

Важливою тенденцією в розвитку галузі є об’єднання електростанцій в енергосистеми ,які здійснюються не тільки виробництвом , а й транспортування та розподіл електроенергії. Охоплюючи великі території,енергосистеми дають можливість маневрувати постачанням електроенергії в часі й просторі.

На території країни функціонують районні енергосистеми ,які утворюють єдину державну енергосистему (до неї входять усі великі електростанції). Потужна лінія електропередачі (ЛЕП) Донбас - Західна Україна – Альбертірша (Угорщина) поєднує її з  країнами  Центральної Європи. Друга ЛЕП з’єднує Чорнобильську та Хмельницьку АЕС ,а потім проходить через Львівську область до Польщі.

Зусилля вчених спрямовані на пошук альтернативних джерел енергії. Місцеве значення можуть мати вітрові (найбільш перспективні райони – узбережжя морів, Керченський і Тарханкутський півострови, гірські райони) та сонячні електростанції (південний берег Криму). Почали працювати в Україні на початку 90-х років серед них: Донузлавська, Трускавецька, Асканійська, невеликі ВЕС можуть використовуватися в сільській місцевості та на об’єктах, які періодично відключаються від загальної енергомережі. До недоліків вітрових електростанцій відносять малу потужність, постійний шум і вітер.

Практична робота 5.1.

Тема: Позначення на контурній карті України найбільших електростанцій та пояснення чинників їх розміщення.

Завдання:

1. Поясніть  досить високий відсоток виробництва електроенергії на АЕС.

2.Нанесіть на к.к. електростанції України.

3. Висновок.

Домашнє завдання:

1. Перегляньте відеопідбірку на моєму блозі.

2. Виконайте практичну роботу 5.1.

Географія 10 клас

Тема:Природні умови і ресурси регіону. Населення Америки. Дослідження 18.

Пропоную переглянути: 

Вам відомо, що значну роль в економічному розвитку країн та їх міжнародній спеціалізації відіграють особливості їх природних умов, забезпеченість різними видами природних ресурсів, кількість та якість трудових ресурсів. Ви досліджували зазначені складові регіонів Європи та Азії. Тепер настав час дізнатися про природні та соціально-демографічні передумови розвитку американського регіону.

1. Природні умови

Поєднання гірських та рівнинних територій: Кордильєри — Анди (18 тис. км), Аппалачі, Великі та Центральні рівнини, Амазонська та Ла-Платська низовини, Бразильське та Гвіанське плоскогір’я. Сприятливі умови для сільськогосподарського освоєння. Розмаїття типів клімату.

 2. Природні ресурси

Багаті та різноманітні мінеральні ресурси: руди чорних та кольорових металів (рудний пояс Кордильєр — Анд, Карибський басейн), нафта та природний газ (узбережжя й шельф Мексиканської затоки, затока Маракайбо), кам’яне вугілля (Аппалацький у США та Західний у Канаді); фосфорити (Флорида, США), алмази (Бразилія), смарагди (Колумбія), селітри (Чилі), графіт (Мексика).

Водні ресурси світового значення: річки Амазонка, Парана, Оріноко, Міссісіпі з Міссурі, Маккензі, Святого Лаврентія, Юкон, Колумбія, Колорадо тощо. Найбільша внутрішня водна система світу — Великі озера: Верхнє, Гурон, Мічиган, Ері та Онтаріо.

Багаті лісові ресурси: ліси Північної Америки та Амазонії. Сприятливі агрокліматичні ресурси, особливо виділяють північноамериканські прерії (США) та південноамериканська пампа (Аргентина).

Рекреаційні ресурси: 170 об’єктів Світової спадщини ЮНЕСКО. Найбільше їх у Мексиці (29), США (24), Канаді (18) та Бразилії (17).

 3. Населення.

Близько 1 млрд осіб. Найбільш багатонаселені країни — США (328 млн), Бразилія (213 млн), Мексика (131 млн). Етнічні групи: корінне населення (індіанці, ескімоси), нащадки європейських завойовників та переселенців, вихідці з Європи та Азії, афроамериканці. У Північній Америці, Аргентині, Уругваї, Чилі більшість становлять представники європеоїдної раси. У країнах в інших країнах переважають представники мішаних рас — метиси, мулати, самбо. Мови: англійська, французька, іспанська, португальська. Релігії: католицизм, протестантизм, серед індіанського населення — традиційні культи.

Демографічні процеси. В США, Канаді низький природний приріст (2–4 ‰), міграційний приріст, старіння населення, висока тривалість життя. Середній природний приріст в інших субрегіонах 13 ‰.

Розселення нерівномірне, найбільш висока густота в Центральній Америці та країнах Карибського басейну. У Північній Америці рівень урбанізації понад 80 % (США, Канада), в інших субрегіонах — від 60 % до 80 %. Найвища частка міських жителів в Аргентині (понад 90 %), найнижча (менше 20 %) — в окремих острівних країнах Карибського басейну. Хибна урбанізація. Найбільші міські агломерації: Нью-Йорк (21,4 млн), Сан-Паулу (20,9 млн), Мехіко (20, 4 млн), Лос-Анджелес (15,5 млн), Буенос-Айрес (15,3 млн), Ріо-де-Жанейро (11,3 млн).

Мегалополіси: Приатлантичний (від Бостона до Вашингтона — Босваш), Приозерний (від Чикаго до Піттсбурга — Чипітс) у районі Великих озер, Каліфорнійський (від Сан-Франциско до Сан-Дієго — Сан-Сан) на західному узбережжі США.

Потужний працересурсний потенціал. Трудові ресурси США та Канади відрізняються високим рівнем кваліфікації та освіченості.

Домашнє завдання:

1. Опрацювати матеріали п. 30( зверніть увагу на таблиці).

2. Виконайте Дослідження 18.

Тема : Панамериканське шосе - дорога через три Америки.

Завдання1. Пригадайте головні ознаки рельєфу та клімату материків Північна та Південна Америка. Оцініть їх з точки зору господарського використання.

Завдання2. За картами атласу охарактеризуйте природні ресурси Америки. Зробіть припущення щодо можливої спеціалізації субрегіонів Америки.

Завдання3. Проаналізуйте статистичні матеріали, діаграми та графіки в підручнику, що характеризують населення Америки.

Завдання4. Висновок.

 Добрий день.

Сьогодні 29 січня 2024 року.

Запрошую на урок географії учнів 7, 8 та 11-Б класів.

Географія 7 клас

Тема: Північна Америка. Практична робота №9"а".

Пропоную переглянути:

Практична робота №9"а".

Тема: Позначення географічних об’єктів материка на контурній карті.

Завдання:

1. Користуючись картами атласу, позначте на контурній карті й запам’ятайте положення на материку гео­графічних об’єктів (див. таблицю).   Географічні об’єкти  Північної Америки Категорії Назви Елементи берегової лінії Море     Карибське Лабрадор, Саргасове, Карибське.   Затоки Гудзонова, Мексиканська, Аляска , Каліфорнійська  Протоки Берингова Півострів Лабрадор, Флорида, Каліфорнія, Аляска, Юкатан Острови Гренландія, Ньюфаундленд, Великі Антильські(Куба, Гаїті, Ямайка), Малі Антильські, Канадський Арктичний архіпелаг   Канал Панамський Форми рельєфу Гори Кордильєри, Мексиканське нагір’я, Аппачі Води суходолу Річки Міссісіпі, Міссурі, Маккензі, Юкон, Колорадо, Колумбія   Водоспад Ніагарський   Озера Великі( Верхнє, Мічіган, Гурон, Ері, Онтаріо), Велике Солоне Політична карта Держави та їх столиці США (Вашингтон) Канада ( Оттава) Мексика (Мехіко)

2. Висновок. Домашнє завдання: 1. Опрацювати тему з вашого підручника та мою для вас підбірку. 2. Виконати практичну роботу. Географія 8 клас Тема: Грунти України, їх утворення й типи. Практична робота № 8. Пропоную переглянути: З курсу історії України вам уже відомо про одну з найдавніших у Європі культур обробітку землі – землеробську трипільську культуру, відкриту археологами біля с. Трипілля (Київська область). Вже у IV – ІІІ тисячоліттях до н. е. наші далекі предки осіли на землях Правобережної України і вирощували на них хліб. Відтоді землеробство, зокрема хліборобство стали суттю способу життя давніх українців. Український селянин завжди шанобливо ставився до землі-годувальниці, любив і плекав її. За це вона століттями віддячувала йому щедрими врожаями. Коли ж на початку ХІХ ст. під обробіток потрапили неозорі чорноземні простори степової України, вона стала першою “житницею” Європи.          Вирощені врожаї – це результат спільної роботи і людини, і природи. Важливим природним чинником успіху землеробства завжди був ґрунт. Для території України характерний різноманітний ґрунтовий покрив.          Умови ґрунтоутворення. Ґрунти України сформувалися в результаті взаємодії різних ґрунтотвірних чинників – материнських порід, природних вод, клімату, рельєфу, рослинного покриву, діяльності тварин і мікроорганізмів, господарського впливу людини. Материнські породи (підґрунтя) визначають мінеральний склад, фізичні та хімічні властивості ґрунту. В Україні такими породами є четвертинні відклади – здебільшого лесові та піщані. Від них до ґрунту потрапляють дрібні тверді часточки – глина й пісок, а в гірських районах додаються більші уламки порід – гравій і щебінь. Клімат, зокрема співвідношення тепла і вологи, впливає на формування різних типів ґрунтів. Так, в умовах надмірного зволоження формуються заболочені ґрунти, в яких можуть утворюватися торфовий шар і глей – сизі плями із закисних сполук заліза. Недостатнє зволоження спричиняє формування солончаків: до поверхні на місце вологи, що швидко випаровується, піднімається з глибин вода разом із розчиненими солями. Вплив клімату на ґрунтоутворення здійснюється також через рослинність. У теплому й достатньо зволоженому кліматі формується пишна трав'яна рослинність, після відмирання якої утворюється багато перегною (гумусу). Тому під багатою трав'яною рослинністю утворюються родючі ґрунти. І навпаки, при надмірній сухості клімату формується розріджений рослинний покрив, перегною утворюється мало, тому й ґрунти будуть менш родючими або бідними. Тварини, що живуть у ґрунті (дощові черв'яки, кроти), розпушують його і подрібнюють рештки рослин. Остаточно перетворюють відмерлі рештки рослин і тварин на перегній мікроорганізми (різні бактерії). Вони розщеплюють органічні рештки на мінеральні речовини та хімічні елементи – Нітроген, Кальцій, Калій, Карбон, Фосфор, Сульфур та ін. Тільки в такому вигляді їх знову можуть засвоювати рослини. Крім цього, перегній і кальцій склеює між собою тверді мінеральні часточки ґрунту в грудочки різних розмірів, між якими в ґрунт проникає вода й повітря. Господарська діяльність людини може сприяти підвищенню родючості ґрунту за умови науково обґрунтованого його обробітку або її зниженню внаслідок нераціонального господарювання. Важливе значення для поліпшення якості ґрунтів має внесення органічних і мінеральних добрив.          Процес ґрунтоутворення відбувається дуже повільно. У середніх широтах помірного поясу, де розташована Україна, родючий шар ґрунту завтовшки 0,5 – 2 см утворюється приблизно за 100 років. Повністю ж сформований ґрунт має потужність 1 – 2 м і складається з кількох шарів – горизонтів. У розрізі ґрунту (ґрунтовому профілі) видно його шарувату будову. Основні типи ґрунтів рівнинної частини. На території України сформувалися різні типи ґрунтів. Їх поширення на рівнинній частині підпорядковане закону широтної зональності (ґрунти змінюються з півночі на південь). Дерново-підзолисті ґрунти розповсюджені здебільшого на Поліссі. Вони сформувалися в умовах надмірного зволоження під сосновими і мішаними лісами. Материнськими породами для них слугують водно-льодовикові піщані відклади. У цих ґрунтах невеликий вміст гумусу (до 1,5%), чітко виражений так званий підзолистий горизонт, з якого поживні речовини вимиваються вглиб. Тому вони мають низьку родючість. Сірі лісові ґрунти поширені у південній частині Полісся, на заході і Правобережжі України під ділянками широколистих лісів. Вони утворилися на суглинистих породах в умовах достатнього зволоження. Вміст гумусу в них також незначний – 3 %, тому їх природна родючість невисока. Чорноземні ґрунти сформувалися на лесах в умовах недостатньої зволоженості під степовою рослинністю. Великий вміст гумусу (8 – 15%) та зерниста й грудкувата структура роблять їх найродючішими не тільки в Україні, а й у світі. Гумусний шар у чорноземах має значну потужність – від 40 см до 1 м і більше. Ці ґрунти, що вкривають майже 65% території України, є її національним багатством. Загалом в Україні зосереджена п’ята частина всіх чорноземів світу. У різних частинах країни поширені різні підтипи чорноземів: у лісостепу – чорноземи опідзолені і типові, північній частині степу – чорноземи звичайні, на півдні степу – чорноземи південні. Різноманітність підтипів і їхні властивості зумовлені різною зволоженістю території. На сухих степових ділянках в умовах недостатнього зволоження і бідної рослинності утворились каштанові ґрунти. Вони мають незначний вміст гумусу – 3%, але досить потужний гумусовий горизонт – до 55 см. Для отримання високих врожаїв сільськогосподарських культур ці ґрунти потребують додаткового зволоження. Крім основних зональних типів ґрунтів, на рівнинній частині України на Поліссі сформувалися болотні й торфово-болотні, а в долинах річок – лучні й лучно-болотні. У лісостепу і степу окремими невеликими плямами поширені солонці – малородючі ґрунти, в яких простежується горизонт із значним вмістом солей. У південних степах утворилися солончаки –неродючі ґрунти, що мають підвищений вміст солей по всій своїй товщ. Для вирощування рослин такі ґрунти потребують промивання і гіпсування. Внаслідок інтенсивного промивання водою солонці в замкнутих зниженнях рельєфу перетворюються на солоді, в яких засолений шар зникає, зате з’являються глейові горизонти. Ґрунти гірських районів. У горах так само сформувалися ґрунти різних типів, які змінюються відповідно до закону висотної поясності – від підніжжя до вершин. В Українських Карпатах найбільші площі займають буроземи. У Передкарпатті та Закарпатті біля підніжжя поширені різновидності буроземно-підзолистих ґрунтів. Під лісами до висоти майже 1500 м над рівнем моря утворилися малопотужні, щебенисті бурі гірсько-лісові ґрунти. Вище, на безлісих схилах, полонинах та інших вершинах гір поширені гірсько-лучні ґрунти. У Кримських горах у передгірних районах та на північних схилах до висоти 450 м поширені гірсько-лісостепові ґрунти – дерново-карбонатні та сірі. Вони сформувалися під чагарниковою і трав’яною рослинністю. Основні ґрунти Гірського Криму – також бурі гірсько-лісові, що поширені до висоти 850 м під буковими, дубовими і мішаними лісами. На яйлах з лучною рослинністю панують гірсько-лучні чорноземовидні грунти. На Південному березі Криму, де клімат має риси субтропічного з достатнім зволоженням переважають коричневі і червоно-коричневі ґрунти. Вони доволі родючі: вміст гумусу становить 4%.  Земельні ресурси. Землі, які використовуються чи можуть використовуватися людиною для її потреб, утворюють земельні ресурси країни. Весь земельний фонд України, по суті, є такими землями. Вони використовуються у сільському і лісовому господарстві, на них зводяться житлові будівлі й промислові об’єкти, прокладаються транспортні шляхи. Частина земель покрита природними і штучними водоймами, які також використовуються у господарських цілях. Близько 70% земельного фонду України – це сільськогосподарські угіддя, більшість з яких зосереджені на родючих ґрунтах і дуже розорані. Орні землі (або рілля) становлять 4/5 від загальної площі сільськогосподарських угідь – це один із найвищих показників у світі. Забезпеченість одного мешканця країни ріллею перевищує світовий і європейський показники майже у 2,5 рази. Найвища частка ріллі у степовій зоні – близько 90%. Це дозволяє розвивати різноманітні галузі сільського господарства. Проте така висока розораність земель нерідко призводить до посилення водної та вітрової ерозії ґрунту – знесення родючого шару. Внаслідок цього виникають яри та балки, трапляються пилові бурі. Великої шкоди ґрунтам завдають неправильний обробіток, безсистемні зрошування і внесення мінеральних добрив. Внаслідок цього ґрунти руйнуються та виснажуються, знижується їх родючість.          Для підтримання ґрунтів у належному стані необхідно вживати різні заходи: насаджувати дерева і кущі на схилах ярів, щоб зупинити їх ріст; схили височин розорювати упоперек, щоб запобігти змиванню ґрунту поверхневими водами; в міру зрошувати землі; науково обґрунтовано вносити мінеральні добрива. Практична робота № 5 1. Проаналізуйте поширення ґрунтів на території України: а) напишіть послідовно назви ґрунтів, що змінюються з півночі на південь на рівнинній частині; б) зазначте послідовно назви ґрунтів, що змінюються від підніжжя до вершин в Українських Карпатах і Кримських горах. 2. Поясніть, під впливом яких чинників формується ґрунт. 3. Які існують закономірності поширення ґрунтів на рівнинній частині України та в горах? Поясніть основні причини такого поширення. 4. Поміркуйте, що означає вислів: „Ґрунт сам себе удобрює”. 5. Напишіть висновок про те, яким закономірностям підпорядковане поширення ґрунтів в Україні.   Домашнє завдання: 1. Опрацювати п. 32 та мою для вас підбірку. 2. Виконати практичну роботу . Географія 11-Б клас Тема: Географічний простір. Пропоную переглянути: Сьогодні розглянемо поняття географічного простору та його впливу на життя і діяльність людини, визначимо також його головні особливості. Природа є джерелом існування людства: задоволення потреб у продуктах харчування, одязі, житлі людина забезпечує завдяки природним багатствам. Людство, все більше втручаючись у природні процеси, стало своєрідним трансформатором. Прагнучи більшого життєвого комфорту, людина більш інтенсивно експлуатує природу. Але природні ресурси розміщуються на планеті нерівномірно, природні умови також якісно відрізняються. Це створило передумови для територіального поділу праці, концентрації та спеціалізації виробництва. Так виникла стала система “людина-природа”.   Домашнє завдання:  1. Опрацюйте матеріали параграфу 19 підручника  та мою для вас підбірку. 2. Використовуючи Інтернет-ресурси дайте відповідь на питання: 1. Що означає «Рейтинг глобалізації» (Globalization Index), які його основні параметри? 2. Яке місце за рівнем глобалізації посідає в ньому Україна?