Доброго дня.
Сьогодні 2 травня 2025 року.
Запрошую на урок географії учнів 9та 10 класів.
Географія 9 клас.
Тема: Міжнародний туризм.Основні туристичні регіони світу.
Спостереження 2 .
Пропоную переглянути:
1. Міжнародний туризм як важлива ланка світової економіки.
Про важливу роль туризму у світовій економіці свідчить його висока частка у світовому ВВП та експорті (мал. 1). За прибутками (понад 1 трлн дол.) туризм випередив такі провідні складові світового господарства, як автомобілебудування та хімічна промисловість.
Кількість туристів, що здійснюють подорожі до інших країн, у 2016 р. перевищила 1,2 млрд осіб і продовжує зростати на 4—5% щороку. Це впливає на збільшення зайнятості: у світі кожна ll-та особа, що належить до трудових ресурсів, працює в туризмі.
Основними чинниками, що зумовили швидке зростання туристичного руху та його все більший вплив на різні сфери життя сучасного суспільства, є міжнародна інтеграція та поглиблення міжнародного поділу праці, відкриття кордонів, що забезпечило більш легкий доступ до інших країн, розвиток транспорту та зв’язку, підвищення рівня життя населення.
Головним регулятором туристичної діяльності на міжнародному рівні виступає Всесвітня туристична організація (ВТО).
Мал. 1. Основні економічні показники туризму (за даними Всесвітньої туристичної організації).
2. Сучасні тенденції розвитку міжнародного туризму.
Мал. 2. Туризм за метою здійснення подорожі.
Характерною особливістю сучасного туризму є збільшення частки рекреаційного (оздоровчого) туризму порівняно з іншими видами. Так, якщо у 1970—1980-х рр. на ринку туристичних послуг переважав діловий, науковий та освітній туризм, то тепер вподобання туристів змінилися в бік відпочинку та розваг (мал. 2).
Як і раніше, підвищеним попитом користуються поїздки до моря. Головними центрами пляжного туризму є середземноморські курорти Франції, Італії, Греції, Іспанії, країн Карибського басейну, островів Індонезії.
Водночас збільшується інтерес до поїздок у гори і подорожей з елементами пригоди й ризику. Найпопулярніші гірськолижні курорти розташовані в Альпах (Австрія, Швейцарія, Італія, Франція), Кордильєрах (США, Канада), Західних Карпатах (Словаччина, Польща).
Зростає кількість прихильників водного спорту — дайвінгу, скайсерфінгу (стрибки з парашутом і з лижею), віндсерфінгу (рух на вітрильній дошці), каякінгу (плавання на вузьких човнах), екзотичного полювання (наприклад полювання на крокодила), риболовлі тощо. Для любителів пригод організуються поїздки до місць катастроф (наприклад зона ЧАЕС в Україні) або в джунглі, мандрівки міськими нетрями та навіть подорожі на орбіту Землі.
Залишається стабільно високою частка пізнавального туризму, спрямованого на ознайомлення з видатними природними та історико-культурними об’єктами, відвідування музеїв, виставок, галерей тощо. Найбільш відвідувані об’єкти пізнавального туризму зосереджені в країнах Європи (Італія, Іспанія, Ватикан, Франція, Греція) та Північної Америки (США, Мексика) (мал. 3).
Мал. 3. Ейфелева вежа (Париж, Франція) — найбільш відвідуваний туристичний об'єкт світу. Щороку її сходами підіймаються близько 6,5 млн осіб.
Проблеми збереження живої природи у світі сприяють поширенню екологічного туризму. Він включає різноманітні походи горами й лісами, відпочинок на воді, у наметових містечках, спостереження за рідкісними птахами або метеликами. Провідну роль у розвитку екологічного туризму відіграють заповідні території. Світової популярності набули національні парки Плитвицькі озера (Хорватія), Лейк Дистрикт (Велика Британія), Гранд-Каньйон (США), Серенгеті (Танзанія), Ігуасу (Аргентина—Бразилія), Крюгера (ПАР).
Один із найдавніших видів туризму — релігійний — сьогодні перетворився на масштабне дійство. Щороку понад 600 млн осіб вирушають у подорож до релігійних святинь. Головним центром паломництва у світі є місто Єрусалим — колиска християнства, іудаїзму та ісламу. Православні віруючі подорожують святими місцями України (Києво-Печерська, Почаївська лаври), Болгарії (Велико-Тирново), Греції (Афон), Сербії (Введенський монастир) і Чорногорії (Цетинський монастир). Прихильники ісламу здійснюють паломництво до Медини та Мекки (Саудівська Аравія). Буддисти відвідують храмові комплекси в Лумбіні (Непал), Кушинагарі, Сарнатху (Індія), Лхасі (Тибет). Тисячі євреїв-хасидів щорічно приїздять на могилу свого духовного лідера Нахмана, щоб зустріти іудейський Новий рік в Умані (Україна).
3. Які країни є особливо привабливими для туристів.
Таблиця 1
ПРОВІДНІ КРАЇНИ ЗА КІЛЬКІСТЮ ТУРИСТИЧНИХ ВІДВІДУВАНЬ (2016 р.)
Місце | Країна | Міжнародних туристичних відвідувань, млн осіб |
1 | Франція | 83,7 |
2 | США | 74,8 |
3 | Іспанія | 65,0 |
4 | Китай | 55,6 |
5 | Італія | 48,6 |
6 | Туреччина | 39,8 |
7 | Німеччина | 33,0 |
8 | Велика Британія | 32,6 |
9 | Росія | 29,8 |
10 | Мексика | 29,1 |
За кількістю іноземних гостей світову першість утримують Франція, США, Іспанія (див. таблицю 1). Зміцнює свої позиції туристичної держави Китай. Якщо в 1980—1990 рр. Китай щороку відвідувало близько 250 тис. осіб, то у 2016 р. ця цифра перевищила 55 млн. Особливою популярністю серед туристів користуються міста Лондон, Бангкок, Париж, Сингапур, Дубаї, Нью-Йорк.
Найбільші доходи від надання послуг іноземним туристам отримують США, Іспанія, Франція (мал. 4). В окремих країнах туризм поповнює бюджет на 50% і більше. Це переважно невеликі острівні країни: Антигуа і Барбуда, Ангілья, Аруба, Мальдівські, Сейшельські та Багамські Острови тощо.
4. Основні туристичні регіони світу.
Відповідно до підходів, запропонованих Всесвітньою туристичною організацією, виділяють п’ять туристичних регіонів (мал. 5).
Мал. 4. Країни та міста, що отримують найбільші прибутки від іноземних туристів, млрд дол. (2016 р., за даними ВТО).
Мал. 5. Частка туристичних прибуттів за регіонами світу.
Європейський регіон (країни Західної, Північної, Південної, Центральної, Східної Європи, а також держави Східного Середземномор’я — Ізраїль, Кіпр, Туреччина) — безперечний лідер за міжнародним туристичним обміном. Популярність Європи серед туристів пояснюється безліччю різноманітних видів природних і культурних рекреаційних ресурсів (тут зосереджена найбільша кількість об’єктів Світової спадщини ЮНЕСКО) (див. таблицю 2), наявністю розвиненої інфраструктури та вигідним географічним положенням. Особливістю цього регіону є переважання внутрішньорегіонального туризму: 90 % європейських туристів — жителі самих європейських країн. Найбільше полюбляють подорожувати німці, британці, французи та данці.
Другу позицію займає Азіатсько-Тихоокеанський регіон (країни Східної, Південно-Східної та Південної Азії, Австралії та Океанії). Він приваблює туристів унікальними рекреаційними ресурсами, високим рівнем сервісу та низькими цінами (порівняно з Європою). Особливо швидкими темпами розвивається туризм у Китаї. Тут налічують 50 об’єктів Світової спадщини ЮНЕСКО (друге місце у світі після Італії). Серед них всесвітньо відомі Велика Китайська стіна, Храм Неба та Заборонене місто в Пекіні, Резервати гігантської панди в провінції Сичуань тощо.
Американський туристичний регіон (країни Північної і Латинської Америки, Карибського басейну) нині є третім за масштабами розвитку міжнародного туризму. Тут, як і в Європі, переважає внутрішньорегіональний туризм, а головними центрами залучення туристів були й залишаються три країни Північної Америки — США, Канада та Мексика.
Таблиця 2
КРАЇНИ З НАЙБІЛЬШОЮ КІЛЬКІСТЮ ОБ'ЄКТІВ СВІТОВОЇ СПАДЩИНИ ЮНЕСКО (2016 р.)
Місце | Країна | Кількість об'єктів |
1 | Італія | 51 |
2 | Китай | 50 |
3 | Іспанія | 45 |
4 | Франція | 42 |
5 | Німеччина | 41 |
6 | Індія | 36 |
7 | Мексика | 34 |
8 | Велика Британія | 30 |
9 | Росія | 26 |
10 | США | 23 |
11 | Іран | 21 |
Америка є світовим лідером за кількістю об’єктів природної спадщини ЮНЕСКО, зокрема, тут розташовані найвідоміші національні парки: Мамонтова печера, Єллоустонський, вулкани Гаваїв (США), Вуд-Буффало (Канада), Ігуасу (Бразилія), Галапагоські острови (Еквадор).
Африканський та Близькосхідний регіони поки що характеризуються порівняно меншим числом туристичних відвідувань. Однак темпи зростання міжнародного туризму там дуже високі. В Африці більше половини загальної кількості туристів приймають Туніс, Марокко, Кенія, Танзанія, Сейшельські Острови та Зімбабве. На Близькому Сході головними туристичними країнами стали Єгипет, Саудівська Аравія, ОАЕ, Бахрейн, Йорданія та Кувейт. Суттєвою перешкодою, що стримує розвиток туризму в цих двох регіонах, є політична нестабільність, загроза тероризму, періодичні військові конфлікти.
Головне
• Міжнародний туризм є однією з провідних сфер сучасного світового господарства. Його розвиток сприяє активному економічному зростанню багатьох країн світу. Основна частина міжнародного туристичного обміну припадає на подорожі з метою розваг і відпочинку.
• Світовими лідерами міжнародного туризму є європейські країни (Франція, Іспанія, Італія), США та Китай.
Міжнародний туризм розвинений у світі нерівномірно, що пояснюється в першу чергу різними рівнями соціально-економічного розвитку країн і регіонів, наявністю певних туристично-рекреаційних ресурсів.
Спостереження 2.
Завдання :
6. Чому туризм часто називають феноменом епохи глобалізації?
7. Чи існують негативні наслідки масового туризму для країн, що приймають іноземних туристів?
Домашнє завдання:
1. Опрацюйте матеріал п. 42 та мою для вас підбірку.
2. Вивчіть терміни.
Географія 10 клас.
Тема: Єгипет. Дослідження 27.
Пропоную переглянути:
Місце країни у світі та регіоні.
Офіційна назва держави - Арабська Республіка Єгипет. Це президентська республіка, що розташована у Північній Африці і на Синайському півострові Азії та є країною двох материків. На заході країна межує з Лівією, на півдні - із Суданом, а на північному сході - з Ізраїлем і сектором Ґаза. На півночі територія омивається водами Середземного, а на сході - Червоного морів. Африканську й Азійську частини країни розділяє Суецький канал. Площа країни становить 1 001 450 км2 (31-ше місце у світі). Населення - 97 млн осіб (14-те місце у світі). Столиця — місто Каїр. Адміністративний поділ Єгипту: 27 губернаторств (мухафаз). Офіційна мова - арабська. Грошова одиниця — єгипетський фунт.
• Основні чинники, що визначають місце країни в міжнародному поділі праці.
Єгипет є найбільшою за кількістю населення, економічним потенціалом, політичним значенням і багатою історичною спадщиною країною Північної Африки. Це також одна із найвпливовіших країн арабського світу. Країна широко залучена до різних міжнародних процесів, має вигідне геополітичне положення, значні природні й людські ресурси.
Єгипет
Перевагою економіко-географічного положення Єгипту є наявність власних великих запасів нафти і природного газу, залізної руди, фосфатів та інших корисних копалин. Як і в усій Північній Африці, вода у країні є дефіцитним ресурсом. Найважливішим джерелом водних ресурсів є річка Ніл, протяжність якої на території Єгипту становить близько 1600 км (її загальна довжина 6853 км).
Країна добре використовує переваги свого транспортно-географічного положення між Африкою й Азією, має можливість розвивати зв’язки з 24 країнами Середземномор’я і басейну Червоного моря. Світове значення має Суецький канал, через який проходить інтенсивний вантажопотік морського транспорту між морями басейнів Атлантичного й Індійського океанів. Також Єгипет багатий на туристичні й рекреаційні ресурси.
• Система розселення.
Єгипет є найгустонаселенішою країною в арабському світі і третьою за цим показником в Африці, після Нігерії й Ефіопії. Більша частина території країни - пустеля, тому близько 95 % населення зосереджено в межах 20 км вздовж долини річки Ніл і її дельти. Величезні райони країни малонаселені або безлюдні.
Для населення характерний високий природний приріст - 25 %о. Хоча загальний коефіцієнт народжуваності в країні знизився, темпи зростання населення залишаються досить великими. Швидке зростання кількості населення загострює наявні проблеми обмеженості природних ресурсів, робочих місць, житла, освіти й охорони здоров’я.
Єгипет є однією з наймолодших держав. Вікова структура населення країни така: третина населення - це діти і підлітки, 56 % - люди працездатного віку і 11 % - літні люди.
Єгиптяни є найбільшою етнічною групою і становлять 99 % від загальної чисельності населення держави. Національні меншини включають греків, турків, арабських бедуїнів, берберів і нубійців. Близько 90 % населення дотримується ісламу (переважно мусульмани-суніти), більшість інших - це християни, в першу чергу коптської і вірменської православних конфесій.
Зростання чисельності населення, бідність і високий рівень безробіття є причиною як внутрішньої, так і зовнішньої трудової міграції, передусім молодих єгиптян.
Рівень урбанізації в країні становить 43 %. Найбільшими містами є Каїр (столиця) - 18,8 млн і Олександрія - 4,8 млн осіб.
Країна має значний працересурсний потенціал. Трудові ресурси зайняті у сфері послуг (47 %), сільському господарстві (29 %) і промисловості (24 %). Проблемою для країни є велика кількість неписьменних громадян - понад 18 %. У той же час 12 % населення Єгипту мають дипломи про вищу освіту.
• Особливості структури економіки країни.
Головна економічна діяльність у країні відбувається в долині Нілу і регіонах видобування корисних копалин. Негативний вплив на економіку країни мають політична і соціальна нестабільність, що виникла внаслідок тривалого воєнного конфлікту на Близькому Сході, та загрози його поширення в регіоні, а також високий рівень безробіття (12 %).
Основу економіки становлять сфера послуг (55 % у структурі ВВП), промисловість (33 %) і сільське господарство (12 %).
• Види діяльності, що визначають міжнародну спеціалізацію країни.
Найважливішими в економіці цієї країни є: транспортні послуги (Суецький канал); туристичні послуги; експорт мінеральної сировини (нафти) і сільськогосподарської продукції (бавовни, овочів, фруктів, зернових культур).
Найбільший дохід у країну приносить надання транспортних послуг. Мито, що стягується із суден, які проходять Суецьким каналом, приносить державі значні доходи - понад 1 млрд доларів США на рік. На другому і третьому місцях за доходністю є видобуток нафти і туризм.
Туризм.
Єгипет щорічно відвідує близько 5 млн осіб. Ця цифра для країни з такою багатою історичною спадщиною є незначна. Із середини 1980-х рр. у країні були створені всі умови для інвестицій у готельний і туристичний бізнес. І зараз ця сфера розвивається найдинамічніше. Інтенсивно розбудовують і модернізують курорти в містах-курортах Шарм-аль-Шейх, Хургада в бухті Макаді, Сома Бей, Таба, Нувейба й інших. На узбережжі Червоного і Середземного морів розташовані численні курорти для шанувальників дайвінгу, серфінгу тощо.
У Єгипті є багато історичних пам’яток різних епох і цивілізацій: давньоєгипетської, християнської (коптської), середньовічної арабської . Найвідоміші з них: єгипетські некрополі (піраміди Гізи, Долина Царів у Луксорі й інші); храми фараонів, особливо в Луксорі й Абу-Сімбелі; пам’ятки Середньовіччя - Ісламський і Старий Каїр тощо, занесені до списку культурної спадщини ЮНЕСКО.
Сільське господарство.
У цьому секторі зайнята майже третина працездатного населення країни. Сільськогосподарські угіддя становлять лише 3,6 % території. Головними сільськогосподарськими культурами є фінікова пальма, бавовник, пшениця, кукурудза, цукрова тростина, цитрусові, баштанні, рис і овочі. Агрокліматичні умови, родючі ґрунти долини Нілу, штучне зволоження сприяють збиранню врожаю двічі-тричі на рік. Унаслідок обмеженої кількості природних пасовищ і кормів тваринництво в Єгипті майже не розвинуте. Воно представлене розведенням верблюдів, великої рогатої худоби, овець і кіз.
Промисловість
Набуває дедалі вагомішого значення для економіки країни. Головний експортний продукт - нафта. Основні її поклади розташовуються в районі Синайського півострова і Суецької затоки. Крім нафти, країна має запаси природного газу в басейні дельти Нілу і експортує його в країни Західної Азії (Ізраїль, Йорданію, Сирію). Значні поклади залізних руд забезпечують сировиною металургійний комбінат у Хелуані.
Розвивається в країні і обробна промисловість. Це машинобудування, зокрема й верстатобудування, авто- і авіазбирання, вагонобудування (Хелуан), суднобудування (Порт-Саїд, Олександрія). Виробляються телевізори, холодильники, діють підприємства легкої і харчової промисловості.
Є підприємства фармацевтичної, нафтопереробної і нафтохімічної (Суец, Каїр, Олександрія) промисловості.
Розвивається виробництво мінеральних добрив і будівельних матеріалів.
Головні економічні центри країни: Каїр, Олександрія, Асуан, Суец, Хелуан, Ель-Махалла-ель-Кубра, Ісмаїлія.
Єгипет належить до популярних туристичних локацій
• Зовнішні економічні зв’язки.
Країна має широкі міжнародні економічні зв’язки. У зовнішній торгівлі головними товарами експорту є нафта і нафтопродукти, фрукти й овочі, бавовна, текстиль, металеві вироби, хімікати, оброблена їжа. Найбільше товарів експортується до ОАЕ (12 %), Саудівської Аравії (8 %), Італії (7 %), Туреччини (6 %), Великої Британії (5 %) і США (4,5 %). Країна імпортує машини та обладнання, продукти харчування, хімікати, вироби з деревини, паливо. Найбільші імпорт-партнери Єгипту - Китай (13 %), Німеччина (8 %), США (5 %), Італія (4 %), Туреччина (4 %) і Саудівська Аравія (4 %).
• Міжнародні зв’язки України з Єгиптом.
Українсько-єгипетська співпраця розпочалася в 1992 р. опісля встановлення дипломатичних відносин. Зараз ця співпраця є однією з найбільших серед інших арабських країн - партнерів нашої держави. Так, починаючи з 2008 р. Єгипет перебуває в десятці найбільших імпортерів українських товарів.
Головними експортними послугами з боку України є транспортні. Україна реалізує в Єгипті один із найбільших інвестиційних проектів за кордоном із розвідки й експлуатації родовищ нафти й газу. Також наша країна постачає до Єгипту хімічну продукцію, особливо мінеральні добрива, металовироби, продукцію машинобудування, сировину, спецтехніку.
Перспективними напрямками двостороннього співробітництва є паливно-енергетичний комплекс; участь українських виробників у модернізації і реконструкції промислових об’єктів; сільськогосподарське виробництво зернових і бобових, надання в оренду посівних площ для вирощування пшениці, кукурудзи й інших зернових. Питома частка Єгипту в загальному експорті України становить майже 3 %.
З Єгипту Україна імпортує плоди, горіхи, цедру, овочі, рослини і коренеплоди. Єгипет є одним із найпопулярніших місць закордонного відпочинку громадян України.
Єгипет є найбільшою за кількістю населення, економічним потенціалом, політичним значенням і багатою історичною спадщиною країною Північної Африки.
Перевагою економіко-географічного положення Єгипту є наявність власних великих запасів нафти і природного газу, залізної руди, фосфатів та інших корисних копалин.
Єгипет є найгустонаселенішою країною в арабському світі. Близько 95 % населення зосереджено в радіусі 20 км уздовж долини річки Ніл і її дельти. Величезні райони країни залишаються малонаселеними або безлюдними.
Вагоме значення для економіки країни мають транспортні й туристичні послуги, а також експорт мінеральної сировини і сільськогосподарської продукції.
Основою українсько-єгипетського двостороннього співробітництва є: паливно-енергетичний комплекс; модернізація і реконструкція промислових об’єктів; співробітництво у сфері будівництва річкових портів і дамб; сільськогосподарське виробництво.
Дослідження 27.
Тема: "Три кити" економіки Єгипту. Суецький канал, нафта, туризм.
Завдання:
1. Охарактеризуйте особливості економіко-географічного положення Єгипту.
2. Які чинники визначають місце країни в міжнародному географічному поділі праці?
3. Обґрунтуйте особливості розселення населення країни.
4. Порівняйте особливості розвитку секторів економіки країни. Користуючись картою атласу, визначте види промислової і сільськогосподарської спеціалізації країни, порівняйте їх з іншими країнами субрегіону.
5. Оцініть особливості сучасного стану українсько-єгипетських відносин. Накресліть перспективи цих відносин упродовж найближчого часу.
6. Складіть візитівку та туристичний маршрут Єгипту.
Немає коментарів:
Дописати коментар