Доброго дня.

Сьогодні 6 травня 2025 року.

Запрошую на урок ЗБД учнів 5 класів та на урок географії учнів 6-7 класів.

ЗБД 5 клас

Тема: Культура споживання.

Пропоную переглянути:

Що таке середовище життя людини

Навколишнє середовище — уся жива та нежива природа, що оточує людину. Це: ґрунт, повітря, водойми, рослини, тварини, мікроорганізми. Це також природне середовище, у якому відбуваються різноманітні явища: бурі, грози, дощі, землетруси, виверження вулканів.

Прагнучи задовольнити свої життєві потреби, людина створила навколо себе штучне середовище. Це: житло, транспорт, знаряддя праці, засоби зв’язку, промислові й енергетичні об’єкти .

 Середовище життя людини

Людину оточують інші люди. Вони спілкуються, між ними встановлюються певні стосунки. Це соціальне середовище людини.

Таким є навколишнє середовище. Воно впливає на здоров’я, безпеку та добробут людини, однак і людина постійно змінює середовище свого життя.

Взаємозв’язок між потребами людини й обмеженістю ресурсів

Будь-які зміни в навколишньому середовищі, природні чи штучні, можуть негативно вплинути на якість життя людини та її потреби. Природні катастрофи й стихійні лиха (землетруси, повені, пожежі, виверження вулканів, бурі та ін.) завдають величезних збитків економіці, щороку забирають багато людських життів. Однак найбільша небезпека для нашої планети — це обмеженість ресурсів унаслідок господарської діяльності людини. За останні 100 років забруднення навколишнього природного середовища дуже прогресує.

Обмеженість ресурсів чистого повітря. Найпотужнішими джерелами забруднення повітря є вихлопні гази автомобілів, промислові викиди заводів і фабрик , спалювання побутового сміття. Деякі шкідливі речовини затримуються в атмосфері протягом років. Вони подразнюють очі, вражають шкіру, утруднюють дихання, спричиняють алергії. Людина стає сприйнятливішою до грипу й інших респіраторних захворювань.

Забруднення повітря

Величезною проблемою сьогодення є нестача чистої питної води. Нині колосальні об’єми промислових і каналізаційних стоків потрапляють у річки, озера та підземні води — основні джерела питної води . Унаслідок цього отруюється риба, розмножуються хвороботворні бактерії, вода стає непридатною для пиття. Через забруднену воду в організм людини можуть потрапити збудники тяжких інфекційних захворювань.

 Забруднення води

Промислові відходи, хімічні добрива та засоби боротьби зі шкідниками сільськогосподарських рослин забруднюють родючий ґрунт. Через нього забруднюються і продукти харчування людини.

Шумове забруднення довкілля — це гуркіт і гул промислових підприємств, автомобілів, літаків і залізничних потягів. Вони не тільки заважають людині, а й завдають великої шкоди її здоров’ю.

Унаслідок аварії на Чорнобильській атомній електростанції в 1986 р. відбувся потужний викид в атмосферу радіоактивного пилу та пари. Вони поширилися на великі відстані, спричинили радіоактивне забруднення повітря, ґрунту та води. Потрапляючи в організм людини з повітрям, водою і їжею, радіоактивні речовини порушують його захисні механізми. Людина стає вразливою до багатьох хвороб.

Культура споживання та ощадливе використання ресурсів

Нині в усьому світі ухвалюють закони, які обмежують викиди в повітря та забруднення водойм виробничими відходами, контролюють склад вихлопних газів автомобілів, рівень радіації, підвищують техніку безпеки на різних підприємствах.

Ощадливе використання ресурсів та уникнення негативного впливу діяльності людини на природу, а отже, і на її здоров’я дають змогу раціонально використовувати ресурси та дотримуватися розвитку країни. Що це означає? Вирубавши ділянку лісу, потрібно висадити неподалік молоді дерева. Забравши з річки воду для поливу, на питні чи господарські цілі, треба очистити використану воду й повернути її у водойму. Розорюючи ділянку степу, необхідно потурбуватися про захисну лісосмугу, щоб запобігти видуванню ґрунту вітром. Але рівень усвідомлення бережливого ставлення до ресурсів та культури споживання залишається недостатнім. Результатом цього є величезні звалища відходів виробництва й споживання, нерозбірливе споживання продукції та послуг, що можуть шкодити здоров’ю людини та довкіллю, бездумне виснаження природних ресурсів тощо.

Запам’ятайте!

Сталий розвиток — це розвиток, який дає змогу задовольнити потреби теперішніх поколінь і залишає можливість майбутнім поколінням задовольнити їхні потреби. Це збалансований розвиток країни та регіонів, при якому відбуваються економічне зростання, матеріальне виробництво й споживання, а також інші види діяльності суспільства в межах, що визначаються здатністю екосистем відновлюватися, поглинати забруднення та підтримувати життєдіяльність теперішнього й майбутніх поколінь.

Повторне перероблення вторинної сировини

Багато використаного матеріалу, наприклад папір, ганчір’я, металобрухт, відходи харчової промисловості тощо, можна застосувати як сировину в інших галузях виробництва .

 Види перероблення вторинної сировини

• Макулатура є сировиною для різних видів паперу, тканин і картону.

• Пластикові пляшки після гранулювання переробляють на одяг, тканини, іграшки, нитки, дріт, нові пластикові пляшки. З пластикових відходів промисловості виробляють меблі, труби, різновиди тари, плівку, технічні та господарські вироби, корпуси побутових приладів тощо.

• Автомобільні шини — сировина для виробництва господарських товарів, взуття, інгредієнт покриття автомобільних доріг і тенісних кортів, а також із них отримують кілька різновидів паливних матеріалів.

• Будівельне сміття після подрібнення стає сировиною для виробництва чималої кількості сучасних будівельних та оздоблювальних матеріалів, частиною суміші для дорожнього покриття.

• Скляну тару та склобій переробляють на нові скляні вироби — від різної тари до дизайнерських виробів, будівельних та оздоблювальних матеріалів.

• Алюмінієві банки й інші металеві відходи використовують для виробництва, цвяхів, меблів, побутової, промислової та іншої техніки, нової тари, дротів тощо.

Ощадливе використання ресурсів розпочинається з ресурсозбереження — економії води, електрики та повторного перероблення вторинної сировини.

Економія електроенергії. Для зменшення витрат з електроенергії замініть звичайні лампочки на енергозберігаючі; не залишайте без потреби ввімкненими електроприлади (телевізор, комп’ютер тощо). Використовуйте по максимуму світловий день.

Економія води. Щоб заощадити воду, не залишайте відкритим кран під час миття посуду, чищення зубів (наливайте воду в склянку). Мийте посуд не під проточною водою, а в раковині із закритим пробкою зливом. Установіть у душі економічний розсіювач. Використовуйте пральну машину при повністю завантаженому барабані. Вчасно викликайте сантехніка, якщо в будинку десь протікають труби або вода капає з крана.

Сортування сміття. Викидайте сміття тільки в спеціально відведені для цього місцях. Найоптимальнішим рішенням є сміттєві контейнери для різних видів відходів та укладання договору з комунальною службою про роздільне вивезення сміття.

Компостна яма. Компост — дешеве та корисне добриво для присадибної ділянки. Компостування — це прискорений процес розкладання органічних відходів, при якому створюється необхідна температура й вологість для активного розмноження бактерій. Вони переробляють відходи, перетворюючи їх на цінне добриво для квітів, овочів, ягід тощо.

Відпочинок на природі. Залишаючи місце, де ви відпочивали, подбайте про чистоту. Зберіть сміття в пакет, заберіть непотрібну тару та викиньте на смітник. Відпочиваючи на пляжі або на березі річки, у жодному разі не кидайте у воду сміття та відходи.

Лісові пожежі. Залишене вогнище може викликати лісову пожежу, а це неминуча загибель людей і тварин, випалені ділянки лісу, на яких ще тривалий час нічого не зможе рости, забруднення атмосфери.

Кожний/кожна з вас повинні мати активну громадянську позицію та підтримувати екосправи у своїй громаді, піклуватися про охорону навколишнього середовища на рівні громадських організацій.

Екологічна дитяча організація — об’єднання, діяльність якого спрямована на формування в дітей та підлітків екологічної свідомості, відчуття відповідальності за стан довкілля, навичок етичної поведінки в природі. Такі організації надають можливість кожній дитині брати участь у природоохоронних заходах. Серед них — рейди з охорони хвойних дерев, озеленення, закладання парків, садів, дослідження та очищення водойм тощо.

Якщо опрацювавши матеріал уроку, ви замислилися про те, наскільки великий або, навпаки, малий ваш внесок у турботу про природу та культуру споживання, — це вже добре. Хороший спосіб відволіктися та взяти участь у збереженні природи — звичайні толоки. Щоразу, як тільки ви дізнаєтеся про проведення такого заходу у власному дворі, одягніться та візьміть лопату. Фізична активність поліпшує настрій, а акуратний двір буде радувати вас і сусідів. Запобігти утворенню відходів можна завдяки свідомому споживанню, купуючи переважно необхідні речі в достатній кількості.

Домашнє завдання

1.Обговоріть із батьками та близькими людьми, що ви сьогодні дізналися на уроці. Порахуйте (приблизно), скільки «пластику» ви купуєте та викидаєте на тиждень, місяць і рік. Розробіть проєкт на тему: «Я — еколюдина»; «Корисні екосправи для громади». Візьміть участь у заходах дитячої спілки «Екологічна варта»: «Свіжий вітер». Це фестиваль екологічної творчості, на якому юнаки та дівчата можуть проявити свою творчість і продемонструвати ставлення до навколишнього середовища. Екофестиваль має номінації: екологічний театр, поезія, екологічна мода (передбачає виготовлення костюмів із пластику, поліетилену, комп’ютерних дисків, тощо), пісня, музика.

2. Організуйте виставку листівок на тему «Споживаємо розумно» .

3. Дайте відповіді на наступні запитання:

• 1. Що таке культура споживання?
• 2. Який взаємозв’язок існує між потребами людини й обмеженістю ресурсів?
• 3. Яке значення повторного перероблення вторинної сировини?

Географія 6 клас

Тема: Що таке антропосфера.

Пропоную переглянути:

Людина — головна сила в перетворенні географічної оболонки. 

Поява людини на Землі визначила подальшу історію розвитку географічної оболонки. Первісні люди мало впливали на природне середовище. З розвитком суспільства цей вплив поступово зростав.

Спочатку люди розводили свійських тварин і займалися кочовим скотарством, потім перейшли до землеробства. В історії відомі такі землеробні цивілізації, як Стародавні Єгипет, Вавилон, Індія, Китай, які інтенсивно використовували долини річок Нілу, Тигру, Євфрату, Інду, Гангу, Хуанхе, що мали родючі ґрунти.

З розвитком промисловості людина активно використовує корисні копалини, будівельний матеріал, воду, ліс тощо. Готова продукція промислового виробництва поставляється в усі частини планети. З’являються нові, невідомі природі речовини (пластмаси, сплави, штучні волокна). Крім того, людина будує споруди, дороги, канали. Унаслідок господарської діяльності людей накопичуються тонни сміття та промислових відходів, які забруднюють природне середовище.

Люди спалюють щодня мільйони тонн вугілля, нафти, природного газу, що призводить до збільшення кількості вуглекислого газу в атмосфері. Із запуском космічних апаратів, використанням літаків пов’язана поява озонових дірок в атмосфері. Загалом порушується природний колообіг речовин на Землі. Спостерігаються зміни в кліматі планети: він стає теплішим. Це може спричинити танення льодів Арктики й Антарктиди, затоплення приморських низовин, зміщення меж природних зон, зникнення деяких видів рослин і тварин тощо.

Протягом життя одного покоління стало очевидним, що людина - головна сила в перетворенні географічної оболонки.

Антропосфера. Відомий український учений академік Володимир Вернадський назвав людство могутньою силою.

Антропосфера (ноосфера) (від гр. anthropos - «людина» ) - це сфера життєдіяльності людини. Сам цей термін відображає ідею розвитку Землі та життя на ній.

На межі літосфери (твердої оболонки), гідросфери (водяної оболонки) та атмосфери (повітряної оболонки) зародилося органічне життя, яке у процесі розвитку склалося у двох формах: рослинного й тваринного світу. Власне, це і є біосфера. Історичний розвиток біосфери зумовив появу людини, яка завдяки здатності до виробничої діяльності утворила навколо себе унікальне середовище існування - антропосферу. Утворення антропосфери характеризує співіснування природних законів розвитку навколишнього середовища та людського суспільства.

Важливим етапом розвитку антропосфери був період виникнення господарства, який створив умови для появи цивілізації.

Антропосфера - це новий стан розвитку географічної оболонки, біосфери, за якого розумна людська діяльність є вирішальним чинником її розвитку. Ця оболонка швидко розвивається. Стійкий стан географічної оболонки зберігався десятки мільйонів років, а нині вона швидко змінюється.

Стрімкий розвиток наукової думки дав змогу людині зменшити її залежність від наявних природних умов. Людство навчилося створювати штучну їжу, одяг, використовувати енергію атома, підкорювати космічний простір. Сучасне суспільство вчені називають інформаційним, або суспільством знань. Проте цей новий етап розвитку планети ще недостатньо вивчений. За розвиток географічної оболонки в майбутньому відповідає людство.

Підготуйте за матеріалами преси інформацію про сучасні зміни в природі Землі внаслідок господарської діяльності людини.

Як люди охороняють навколишнє середовище. Охорона навколишнього середовища - це цілий комплекс заходів (політичних, економічних, технологічних, юридичних), які спрямовані на підтримання природи в стані, що відповідає потребам біосфери й забезпечує збереження здоров’я людини.

Взаємодія людини та природи особливо загострилася в 60-70-х роках XX ст. Тоді різко зросли обсяги видобування корисних копалин, виробництва промислової та сільськогосподарської продукції, чисельність населення планети збільшилася майже вдвічі. Серед сучасних екологічних проблем, які природа не в змозі побороти самостійно, є забруднення повітря, води, ґрунтів, зникнення багатьох рослин і тварин, руйнування озонового шару атмосфери, вирубування лісів, наступ пустелі, накопичення в природі промислових відходів, побутового сміття тощо. Тож людство постало перед необхідністю розв’язання завдань охорони навколишнього середовища та здоров’я людей. У зв’язку з цим у більшості країн світу було створено природоохоронні органи. Контроль за станом атмосфери, річок, озер, ґрунтів, лісів здійснюють спеціальні служби.

У світі працюють міжнародні громадські й державні організації, що опікуються проблемами охорони Світового океану, вод суходолу, атмосфери, надр землі, рослинності й тваринного світу, космічного простору. Такими організаціями є, зокрема, Міжнародний союз охорони природи та природних ресурсів, Всесвітній фонд дикої природи, Науковий комітет з проблем навколишнього середовища. У нашій державі створено Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів.

Вплив діяльності людини на природу з розвитком суспільства зростає.

Антропосфера (ноосфера) - це новий стан розвитку географічної оболонки, у якому людська діяльність є відповідальним чинником її розвитку.

Господарська діяльність людини негативно впливає на природу.

Серед сучасних проблем, які природа не в змозі побороти самостійно, є парниковий ефект, кислотні дощі, забруднення повітря, руйнування озонового шару, накопичення відходів, забруднення вод Світового океану, ґрунтів, зникнення багатьох рослин і тварин.

Домашнє завдання:

 1. Опрацюйте матеріал п.59 та мою для вас підбірку.

2. Випишіть та вивчіть терміни.

3. Перевірте себе

1. Наведіть приклади зміни природи під впливом господарської діяльності людини.

2. Що таке антропосфера?

3. Чому Володимир Вернадський назвав людство могутньою силою?

4. Підготуйте виступ про зміну природи Землі внаслідок господарської діяльності людини.

5. Що таке навколишнє середовище?

6. Наведіть приклади нерозривного зв’язку компонентів навколишнього середовища.

7. Обґрунтуйте вислів «охорона навколишнього середовища».

8. Яких заходів вживає людство для охорони навколишнього середовища?

9. Наведіть приклади нераціонального використання природи у вашій місцевості.

Географія 7 клас

Тема: Океани полярних широт.

Пропоную переглянути:

• Найменший за площею (S = 14,1 млн.км2)
• Наймілкіший (max глибина 5551 м)
• Найбільша площа шельфової зони
• Другий після Тихого за кількістю островів
• Найменш солоний
• Найхолодніший
• Найбідніший органічний світ

1. Світовий океан та його частини

Світовий океан — це водний простір, що займає 71% поверхні земної кулі. Люди здавна заселяли береги Світового океану, проте й досі він вивчений та досліджений недостатньо. Кількість та межі частин Світового визначають по-різному: одні ділять Світовий океан на чотири частини, інші на п’ять. У 2000 році Міжнародна гідрографічна організація прийняла поділ Світового океану на 5 океанів, виділивши Південний океан зі складу Тихого, Атлантичного та Індійського океанів. Поділ Світового океану на п’ять океанів, що включає Тихий, Атлантичний, Індійський, Північний Льодовитий та Південний , на сьогодні визнаний у багатьох країнах світу. Межі океанів проводять по береговій лінії материків, а у просторах океанів — по меридіанах крайніх мисів: між Тихим і Атлантичним по мису Горн на острові Вогняна Земля, між Атлантичним та Індійським по мису Агульяс в Африці, між Індійським і Тихим океанами по мису Південному на острові Тасманія. Межами Північного Льодовитого океану з Тихим є Берингова протока, з Атлантичним — підводні підвищення північніше Північного полярного кола. Межею Південного океану вважають паралель 60° пд. ш.

 Океани Землі та їх межі

Пізнаймо більше

До появи підводних апаратів, які дозволили опускатися на значні глибини, люди уявляли дно океанів величезними плоскими рівнинами. Однак, дно Світового океану має складну будову та значну відмінність у глибинах в різних його частинах. Найглибшими частинами океанів Землі за результатами досліджень глобальної експедиції «П’ять глибин» (2018-2019 рр.) називають: Challenger Deep — «Безодня Челленджера» (Маріанська западина, Тихий океан), Brownson Deep — «Безодня Браунсон» (жолоб Пуерто-Рико, Атлантичний океан), Unnamed Deep — «Безіменна безодня» (Яванський жолоб, Індійський океан), Molloy Hole — «Моллойська Діра» або «Безодня Моллой» (протока Фрама, Північний Льодовитий океан), Factorian Deep — «Факторіанська безодня» (Південносандвічів жолоб, Південний океан) .

Найглибші частини океанів Землі

2. Північний Льодовитий океан

Північний Льодовитий океан має площу 14,1 млн км2 і є найменшим серед океанів Землі. Довгий час океан вважався холодним Льодовитим морем Атлантичного океану. Завдяки плаванням вздовж берегів Євразії та науковим дослідженням було підтверджено, що Північний Льодовитий є повноцінним океаном. Океан займає центральну частину Арктики (Арктика — Північна полярна область Землі) в районі Північного полюсу. Відносно екватора океан розташований повністю у Північній півкулі. Територія Північного Льодовитого океану знаходиться у Західній та Східній півкулях, бо його перетинають нульовий та 180-й меридіани. Океан омиває з півночі береги Євразії та Північної Америки. Беринговою протокою океан сполучається із Тихим океаном. Межа з Атлантичним океаном проходить через Дейвісову протоку вздовж узбережжя островів Гренландія та Ісландія, далі по 61-й паралелі до узбережжя Скандинавського півострова. Береги Північного Льодовитого океану сильно розчленовані, характерні численні окраїнні моря та затоки . За кількістю островів Північний Льодовитий океан поступається лише Тихому океану. Багато островів материкового походження, серед яких — Гренландія (найбільший острів Землі), Канадський Арктичний архіпелаг, Шпіцберген, Земля Франца-Йосифа, Нова Земля, Новосибірські острови та інші.

Північний Льодовитий океан

Дно Північно-Льодовитого океану має досить складну будову . У рельєфі дна досить чітко вирізняються шельф, материковий схил і ложе. Характерна особливість Північного Льодовитого океану — великий шельф, який займає понад 1/3 його площі, та великі рівнини в центрі. Хребти Гаккеля, Ломоносова, Менделєєва поділяють океанічну западину на декілька улоговин. Північний Льодовитий — наймілкіший океан, бо його середня глибина сягає лише близько 1220 м. За максимальною глибиною, яка становить 5551 м («Безодня Моллой», що знаходиться в протоці Фрама), він поступається всім океанам. Для дна Північного Льодовитого океану не характерні землетруси та підводні вулкани.

 Рельєф Північного Льодовитого океану

Кліматичні умови Північного Льодовитого океану визначаються його положенням в холодному тепловому поясі. Клімат — арктичний, протягом року над океаном панують холодні та сухі арктичні повітряні маси. Більша частина сонячної радіації відбивається льодом, який вкриває поверхню океану, тому середня температура повітря влітку близько 0°С, а взимку коливається від -20°С до -40°С. Опадів випадає від 100 до 250 мм на рік. Океан знаходиться під впливом постійних північно-східних вітрів. Клімат океану холодний, однак тепліший від клімату Антарктиди, що пояснюється сусідством з Атлантичним океаном. Під дією західних вітрів з Атлантики в Північний Льодовитий океан надходить могутній потік теплих вод.

Поверхневі води океану холодні — більшу частину року їхні температури не перевищують -1...-2°С. Солоність поверхневих вод порівняно з іншими океанами є найменшою (30,6-30,9‰) через великий річковий стік з материків та льодовий покрив океану. Низькі температури та відносно низька солоність поверхневих вод зумовлюють утворення льоду завтовшки до 5 м . Взимку крига вкриває 9/10 поверхні океану, лише влітку вздовж узбережжя материків утворюється широка смуга води, вільна від льоду. Крига в океані завдяки течіям постійно дрейфує зі швидкістю 2-4 км на добу, що призводить до утворення торосів — скупчення льодових брил у місцях їхнього зіткнення . У Північному Льодовитому океані, крім морської криги, знаходяться айсберги, які відколюються від покривних льодовиків Гренландії та арктичних островів .

Льоди Арктики

 Льодові тороси

Айсберги

Пізнаймо більше

Учені вважають, що протягом останніх десятиліть внаслідок глобального потепління площа арктичного морського льоду невпинно скорочується . За останнє десятиліття темпи танення льоду Північного Льодовитого океану різко зросли. За науковими прогнозами вже за тридцять років океан в літній період буде повністю вільний від льоду.

 Зміна площі льодів Арктики

Через суворі природні умови органічний світ Північного Льодовитого океану порівняно з іншими океанами бідний. З рослин характерні водорості, які здатні жити у холодній воді і, навіть, на кризі. У центральній частині океану під товщею льоду існує фітопланктон, яким живляться гренландські кити. Відносна різноманітність органічного світу характерна лише для прибережної частини океану. В Північному Льодовитому океані налічується 150 видів риб — морський окунь, тріска, палтус, навага, скумбрія, оселедець. Рибою живляться звірі та птахи, які живуть у воді та на узбережжі. Водяться в Арктиці білі ведмеді, нарвали («морські єдинороги»), білухи, тюлені, моржі . На узбережжях материків і островів селяться морські птахи — мартини, гаги, кайри, чистики, білі гуси, утворюючи «пташині базари». Для багатьох організмів Північного Льодовитого океану характерні великі розміри (гігантизм) та довголіття, що пояснюється сповільненими процесами обміну речовин в організмі через низькі температури.

Мешканці Північного Льодовитого океану

На дні океану багато корисних копалин. На шельфовій частині вже розвідані родовища нафти й природного газу, проте умови їх видобутку дуже складні. Біологічні ресурси океану незначні, проте багато видів риб є об’єктом рибальського промислу (тріска, оселедець, лососеві та ін.). Для корінного населення традиційним є промисел моржів та тюленів. У майбутньому з криги Північного Льодовитого океану можуть добувати воду, придатну для пиття, бо в ній невисокий вміст солі.

Перші спроби судноплавства в прибережних районах океану були зроблені давно, проте закінчувалися вони невдачами через затиснення кораблів багатотонними крижинами. З винаходом криголамів судноплавство в Північному Льодовитому океані стало можливим . Головною судноплавною магістраллю океану є Північний морський шлях, що пролягає вздовж узбережжя Євразії. Морська навігація в океані можлива більшу частину року.

 Судноплавство в Арктиці

З приходом людей на береги океану зросло антропогенне навантаження на його природу: утворення звалищ побутового сміття, каналізаційні стоки, забруднення вод океану хімічними речовинами. Протягом тривалого часу неосвоєні узбережжя, а також численні острови Північного Льодовитого океану використовувалися для поховання різних хімічних та радіоактивних відходів. Це призводить до забруднення вод океану та погіршення умов існування і зниження чисельності представників органічного світу. Нині для збереження природи Північного Льодовитого океану діє Міжнародна Арктична рада, яка розробила та прийняла Стратегію щодо захисту навколишнього середовища Арктики.

Незважаючи на суворі природні умови, льодовики та айсберги, ще з XV ст. почалися активні пошуки у Північному Льодовитому океані коротшого північного шляху з Європи до країн Сходу. У кінці XVI ст. тричі вирушав на пошуки північно-східного проходу з Атлантичного океану в Тихий голландський мореплавець Віллем Баренц , але всі його спроби були марними. Пошуки Північно-західного проходу — морського шляху з Тихого океану в Атлантичний навколо північних берегів Північної Америки — була метою третьої подорожі Джеймса Кука. Наприкінці XVIII ст. за результатами плавання експедиції Вітуса Беринга була складена достовірна карта океану. Вперше наскрізне плавання із заходу на схід в Північному Льодовитому океані з однією зимівлею протягом 1878-1880 рр. здійснила шведська експедиція під керівництвом Нільса Адольфа Еріка Норденшельда . Наприкінці XIX ст. в результаті дрейфу судна «Фрам» норвезького дослідника Фрітьофа Нансена  були отримані перші відомості про природу арктичних областей. Систематичні наукові дослідження в Північному Льодовитому океані почалися з 30-х рр. XX ст. У 1932 р. експедицією на криголамі «Сибіряков», яку очолював Отто Шмідт , були проведені заміри глибин та встановлено товщу льодового покриву в різних частинах океану. У наш час здійснюються наукові експедиції з використанням криголамів, літаків, підводних човнів.

Віллем Баренц

Н. Норденшельд

 Фрітьоф Нансен

Отто Шмітт

Пізнаймо більше

У центральній частині Північного Льодовитого океану знаходиться Північний полюс Землі. Досягти його було метою багатьох полярних експедицій. Першим цієї мети у 1909 р. досяг американець Роберт Пірі. Перший вдалий політ над Північним полюсом на дирижаблі «Норвегія» в 1926 р. здійснила експедиція Руаля Амундсена. Першою жінкою, що пролетіла через Північний полюс, стала американська дослідниця Гренландії та Арктики Луїза Бойд . Енн Бенкрофт  — американська письменниця і дослідниця — перша жінка у світі, що побувала на обох полюсах Землі.

 Луїза Бойд

 Енн Бенкрофт

Домашнє завдання:

1. Опрацюйте матеріал з вашого підручника та мою для вас підбірку.

2. Дайте письмову відповідь на наступні запитання:

• 1. На які частини поділяють Світовий океан? Що є межами океанів?
• 2. З чим, на вашу думку, пов’язані труднощі дослідження та освоєння Північного Льодовитого океану?
• 3. Використовуючи інтернет-ресурси, проведіть дослідження та створіть проєкт на тему: «Як врятувати білих ведмедів?».