Доброго ранку, учасники дистанційного навчання.

Сьогодні 3 листопада 2020 року.

До співпраці запрошую 7, 8, 10 класи географія.

УВАГА! Нагадую, що я веду журнал дистанційного навчання де чітко прослідковується хто працює і виконує, а кого влаштовує ...

НАГАДУЮ, що інформація йде "лєнтою":

 7клас, за ним 8, а потім 10.

Розпочнемо.

7 клас

Тема:Практична робота 4 " Визначення типів клімату Африки за кліматичними діаграмами".

Ознайомтесь з матеріалом та виконайте завлання.

Екваторіальний пояс охоплює частину басейну річки Конґо та узбережжя Гвінейської затоки. Тут панує одна пора року — літо. Протягом усього часу зберігаються високі показники середніх температур  - +27...+28 °С. Практично щодня йдуть зливові дощі, які іноді досягають руйнівної сили. Найбільша кількість опадів, зареєстрована в районі екватора, становила понад 350 мм на добу! У середньому ж в екваторіальному поясі зафіксовано 2000-3000 мм опадів на рік. Високі температури повітря в поєднанні з підвищеною вологістю — основні ознаки екваторіального типу клімату. Такі кліматичні умови зазвичай погано переносять жителі помірних широт. Учені-метеорологи вважають, що висока вологість повітря вдень змушує людину відчувати втому, а вночі приносить відчуття холоду, незважаючи на високу температуру.

На північ і південь від екваторіального поясу до 17-20 пн. і пд. ш. панує субекваторіальний тип клімату із сезонною зміною напрямку руху повітряних мас. Протягом літнього дощового сезону погоду формує вологе й тепле екваторіальне повітря. Часто трапляються грози, іноді протягом тривалого часу зберігається суцільна хмарність із тривалими дощами. Узимку екваторіальні повітряні маси заступають тропічні — жаркі й сухі. У разі віддалення від екватора тривалість сухого періоду збільшується.

Тропічні пояси відповідають тропічним широтам обох півкуль. Для них характерна перевага континентальних тропічних повітряних мас, що формують тропічний пустельний клімат. Це «царство пустель». У Сахарі літнього дня стовпчик термометра долає позначку +50 °С, а пісок і камені розжарюються до +70 °С! Уночі температура знижується до +10 С, а то і до 0 °С. Такі великі коливання добових температур спричиняють те, що камені лопаються з тріском, схожим на постріли. Мешканці пустелі кажуть, що сонце на їхній батьківщині змушує кричати навіть камені. Улітку в Сахарі дме найсильніший палючий вітер — самум. Він переміщає тонни піску, від тертя піщин якого виникають звуки — то веселі, то сумні, то ніжні, то крикливі. Самум налітає раптово й може тривати від кількох годин до кількох днів.У Південній Африці тропічний пояс поширений на меншій площі. У південно-східній частині тропічного поясу під впливом пасатів, які дмуть із боку Індійського океану, формується тропічний вологий тип клімату.

Крайні північ і південь материка лежать у субтропічних поясах. На півночі — на узбережжях Середземного моря та на південно-західному краї Африки — клімат субтропічний середземноморський із сухою спекою влітку (+27...+28 °С) і пануванням тропічного повітря, теплою вологою зимою (+10...+12 °С) і перевагою помірних повітряних мас. На південно-східному узбережжі під впливом південно-східних пасатів формується субтропічний клімат із рівномірним зволоженням. Кліматичні умови субтропічних поясів в Африці найбільш сприятливі для проживання людей. У горах Атлас і на вулканах Центральної Африки чітко виражена кліматична висотна поясність. Зі збільшенням висоти в горах кількість опадів зростає, а температура знижується. На високих вершинах гір залягають вічні сніги та льодовики.

Висновок: Особливе географічне положення Африки обумовлює дзеркальну повторюваність кліматичних умов від екватора до окраїн материка.

На території Африки виділяються екваторіальний, два субекваторіальні та два тропічні пояси. Північний і південний краї материка розташовані в субтропічних поясах.

ЗАВДАННЯ:

1. Дайте характаристику за планом:

а. Назва кліматичного поясу.

б. Географічне положення.

в. Переважаючі повітряні маси.

г. Температура.

д. Опади.

е. Тип клімату.

2. Який кліматичний пояс Африки не має свого «дзеркального відображення»?

3. Якій частині Африки кліматичні умови відповідають наведеній характеристиці: «...середні температури +27...+28 °С, 2000-3000 мм опадів рівномірно протягом року»?

4.Висновок.

Хвилинка релаксу:

Домашнє завдання:

1. Опрацювати відповідний параграф підручника.

2. Поміркувати над причинами, що зумовлюють більшу площу пустельного клімату в Північній Африці, ніж у Південній.

3. Для бажаючих: скласти короткі повідомлення про найбільші озера Африки.

4. ВИКОНАТИ І НАДІСЛАТИ практичну роботу 4.

8 клас

Тема:Основні тектонічні структури. Зв`язок рельєфу з тектонічними структурами. Геологічна будова.  Дослідження П. Тутковського. Неотектонічні рухи. Вплив геологічної будови та тектоніки на діяльність людини. Дослідження: Історія геологічних досліджень території України Г. Капустіним, В. Зуєвим, В. Вернадським, В. Бондарчуком (на вибір).

Поміркуйте та дайте відповідь:

1. Чи знаєте ви, що вивчає наука геоморфологія?

2. Дайте визначення поняття «рельєф».

3. Назвіть відомі вам форми рельєфу.

4. Як співвідносяться за площею низовини, височини та гори в межах території України?

5. Що таке сейсмічний пояс?

6. Що називається ерозією?

7. Коли було останнє зледеніння?

8. Яку територію охопив льодовик?

9. Як вплинув льодовик на формування рельєфу України?

Поверхня території України сформувалась протягом багатьох геологічних епох. За цей час змінювалися площі суходолу і моря, кліматичні умови, відбувалися рухи земної кори.

На середину палеогену припадає максимальна морська трансгресія. В цей час на півдні Східноєвропейської платформи тільки сучасна територія Українського щита і західна частина Подільської височини являли собою острівний суходіл. На місці сучасних Карпат і Кримських гір були геосинклінальні області, в яких відбувались інтенсивні текто нічні рухи. Завдяки ним виникли складчасті утворення Кримських гір і Карпат. У неогені відбулося загальне підняття платформенної частини території, її поверхня мала вигляд малорозчленованої рівнини.

 Неотектонічні рухи — це рухи земної кори, що відбувалися в нео ген-четвертинний період.

Сучасні, нові тектонічні рухи земної кори, істотно впливали на розвиток нагромадження осадових гірських порід і утворення форм рельєфу. Їх сумарна амплітуда на платформенній частині території України становила 300–500 м, а в гірських областях 800–1200 м. З ра йонами активних тектонічних рухів пов’язані прояви сейсмічності в Карпатах, Причорномор’ї, Кримських горах. Найбільшою інтен сивністю сейсмічних явищ відзначається Крим, де сила землетрусів становить 6–7 балів.

Геологічні структури, неотектонічні рухи, а також давні та сучасні кліматичні умови зумовили виникнення різноманітних за походжен ням типів і форм рельєфу на території України.  

Підготуйте контурні карти і прості олівці  до роботи. Відкрийте карту "Тектонічна будова України". Ваше завдання – при ознайомленні з кожною тектонічною структурою, підписувати її на своїй контурній карті. Крім того назву кожної виписуйте в зошит.

 Розглянемо тектонічну карту Європи. Як видно на карті, майже вся Східна Європа знаходиться на Східноєвропейській (Руській) платформі. Що таке платформа?Це малорухома ділянка літосферної плити, що утворена кристалічним або складчастим фундаментом та осадовим чохлом. Майже вся територія України знаходиться саме на ній. Що це означає з точки зору рельєфу? Так. Територія України переважно рівнинна. Отже, як ми бачимо, тектонічна будова території визначає її рельєф, що детальніше ми розглянемо пізніше.

Отож, більша частина території України розташована в межах Східноєвропейської платформи, а також Західноєвропейської та скіфської платформ. Тому на її території переважають платформенні тектонічні структури. Які тектонічні структури є платформ енними? Крім того деякі частини знаходяться в межах складчастих областей.

Розглянемо детально тектонічну карту і тектонічні структури в межах України. З північного заходу на південний схід через усю територію України простягається Український кристалічний щит, кристалічні породи якого подекуди виходять на поверхню. Розділений розломами, по яких проходять долини річок. Отже щит- частина платформи, у межах якої кристалічний фундамент виходить на поверхню або перекривається малопотужним(менше 500 м.) осадовим чохлом.

На захід і схід кристалічний фундамент заглиблюється під товщу осадових порід і переходить на заході у Волино-Подільську плиту з потужністю осадових порід до 2000 – 2500 м. Плита- частина платформи,перекрита потужним (більше за 500 м) чохлом осадових порід(западини, прогини, масиви). Ще західніше фундамент даної плити ще більше заглиблюється і тут знаходиться, так звана, Галицько-Волинська западина з потужністю осадових шарів від 3000 до 7000 м.

На сході від щита переходить у Донецько-Дніпровську западину з товщею осадових порід до 10 – 12 км, на півдні у Причорноморську западину.

На північному-сході на територію України заходять відроги Воронезького кристалічного масиву – частини платформи, кристалічний фундамент якої знаходиться від поверхні порівняно не глибоко – 150 м.

Донецька складчаста споруда – складчаста область минулого (утворилась в герцинську епоху горотворення), змінена геологічними процесами наступних епох і даний час проявляє властивості платформенної структури.

Північна частина Кримського півострова лежить в межах Скіфської платформи, яка не має щитів і вкрита великою товщею осадових порід (3000 – 6000 м), тому її ще називають плитою. В її західній частині виокремлюється складчаста зона Добруджі.

На заході невелику територію України займає Західноєвропейська платформа.

На заході і півдні України простягаються ділянки складчастих систем молодої альпійської складчастості. Їх молодість проявляється в сейсмічній активності, правда, на щастя, не дуже великій. Це Карпатська складчаста область (на заході) і складчаста система Кримських гір (на півдні). В межах цих областей гірські породи зім'яті в складки. Слідуючи закономірності, цим територіям передують прогини кристалічного фундаменту, заповнені товщею осадових порід.

А тепер самостійно зафарбуєте тектонічні структури: платформенні – холодними, складчасті – гарячими.

Видобуток корисних копалин відбувається з порівняно невеликих глибин (кілька км), тому можна передбачити, що в областях западин і прогинів будуть розвідані запаси осадових і метаморфічних корисних копалин, а областях щитів і складчастих областей – магматичних і метаморфічних.

Попрацюємо логічно:

1.Вставте пропущені словосполучення.

Отже, більша частина території України знаходиться в межах …(тип структур) структур: це … платформа, на заході … платформа і на півдні … платформа (плита). На заході знаходиться Карпатська …, а на півдні  складчаста система… В межах України є …(скільки?) западин і … щитів.

 2.Підписати на контурній карті тектонічну структуру( в межах якої розташована наша область) і дві які межують з нею .

Хвилинка релаксу:

 ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ:

1.     Опрацювати відповідний параграф підручника 

2.     Закінчити в кольорі контурну карту  

3. Виконати дослідження :Історія геологічних досліджень території України Г. Капустіним, В. Зуєвим, В. Вернадським, В. Бондарчуком (на вибір) та всю виконану роботу надіслати на електронну адресу ( і лише на неї).

10 клас

Тема:  Росія.

Росія — постсоціалістична індустріально-аграрна країна.

Вона першою з республік колишнього СРСР почала проводити радикальні економічні перетворення. Шлях Росії до ринкової еконо міки є складним та суперечливим. Одні вчені вважають реальною за грозу перетворення Росії на «сировинний додаток», інші, навпаки, стверджують, що через 30–40 років Росія ввійде до числа найбільш економічно розвинених країн світу, і ні побоювання з приводу її мо гутнього військового потенціалу, ні небажання сприяти розвитку конкурента на світових ринках не зашкодять Росії стати рівноправ ним партнером у відносинах як зі Сходом, так і з Заходом.

Особливості економічної ситуації в сучасній Росії, рівень розвитку її господарства і економічних зв’язків стануть предметом вивчення на сьогоднішньому уроці.

1. Реформування економіки Росії

Росія, як і інші постсоціалістичні країни, продовжує форму вання ринкової економіки. На самому початку процесу існувала думка, що на це потрібні роки, тепер абсолютно ясно, що рахунок йде на десятиліття. У постсоціалістичних країнах ще досить довго буде зберігатися своєрідна економічна система, яку часто назива ють перехідною.

На початку реформування економіка Росії характеризувалася крайньою неврівноваженістю, порушенням основних фінансово-економічних пропорцій. Про це свідчили, зокрема, найвища ін фляція, яка наприкінці 1991 р. перевищила 300 %, гострий дефі цит основних товарів, дефіцит державного бюджету (понад 30 % ВВП), величезний зовнішній борг тощо. У ході реформ Росія взяла курс на лібералізацію.

Лібералізація — скасування численних регулюючих норм, що стримують розвиток у структурі сільського господарсринкових сил. Основними об’єктами лібералі зації є ціни, підприємницька і зовнішньоекономічна діяльність, виробництво.

Західні аналітики, опитані Financial Times, вважають, що Ро сія остаточно подолала період занепаду після розвалу Радянського Союзу і виходить у лідери світової економіки. Росія накопичила зо лотовалютних запасів більш ніж на 450 млрд дол. Однак поки ВВП на душу становить не так багато, наприклад, 40 % від портуґаль ського.

На інвестиційному форумі в Санкт-Петербурзі у 2007 р. Росія за явила про намір стати однією з п’яти найкращих економічних дер жав до 2020 р. (у 2006 р. Росія була дев’ятою за загальним обсягом ВВП), що, за словами економістів, складно, але можливо. Вигравши заявку на проведення Олімпіади в Сочі в 2014 році, Росія має намір інвестувати 1 трлн дол. протягом 10 років на відновлення і розвиток соціальної, промислової і транспортної інфраструктури, причому уряд розраховує залучити 80 % цієї суми від приватних інвесторів, включаючи іноземних. Саме слабка розвиненість інфраструктури є, на думку аналітиків, однією з головних проблем Росії.

2. Промисловість

Для господарства Росії характерна складна багатогалузева структура, в якій переважає промислове виробництво, представле не практично всіма галузями видобувної і обробної промисловості. Питома вага Росії у світовому промисловому виробництві стано вить близько 4 %.

Завдання 1: За картами атласа визначте провідні галузі про мисловості Росії та їх географію.

Паливно-енергетичний комплекс Росії включає енергетику і всі галузі паливної промисловості. Йому належить найбільша частка у структурі промислової продукції країни — 29,4 %. У комп лексі основну роль відіграє нафтогазова промисловість. Найбільші центри нафтопереробки склалися на трасах нафтопроводів (Омськ, Перм, Уфа, Ярославль, Москва).

Основна частина електроенергії — 74 % — виробляється ТЕС, близько 14 % — ГЕС, 12 % — АЕС. Експорт продукції паливно-енергетичного комплексу — основне джерело валютних надхо джень країни.

Для Росії характерним є високий рівень розвитку чорної і ко льорової металургії. На металургійний комплекс припадає 16,5 % промислової продукції.

Чорна металургія базується на Північній, Уральській, Цен тральній і Південноазіатській (Кузбас) металургійних базах. Під приємства чорної металургії виробляють близько 40 млн т чавуну та 50 млн т сталі на рік. Але чорна металургія в Росії за рівнем тех нологічного розвитку відстає від розвинених країн. Мартенівським способом, який у розвинених країнах практично припинив своє іс нування, у країні виплавляється понад 1/2 виробництва сталі.

Кольорова металургія базується на власних родовищах міді, цинку, алюмінію, магнію, нікелю тощо. Росія видобуває близько 130 т золота і знаходиться за цим показником на п’ятому місці у світі (після ПА, США, Канади та Австралії). Металургійна про мисловість майже скрізь поєднується з хімічною промисловістю і виробництвом будівельних матеріалів.

Серед основних галузей хімічної промисловості в Росії розвине не виробництво полімерних матеріалів, синтетичних смол і пласт мас, хімічних волокон, синтетичного каучуку, мінеральних добрив.

Машинобудування є багатогалузевим за характером, його під приємства є повсюдно, найбільше — у Центральному районі, По волжі, на північному заході, Уралі та в Західному Сибіру. За обся гами промислової продукції частка машинобудування складає 19,1 % загального виробництва. Однією з провідних галузей є ав томобілебудування: Росія, як і раніше, входить до десятки провід них автомобілебудівних країн світу.

Важке машинобудування тяжіє до металургійних баз, тому пе реважно концентрується на Уралі (Єкатеринбурґ, Орськ), в Сибіру (Красноярськ, Іркутськ), в Центральній Росії (Бєлгород), де виробляють обладнання для гірської і металургійної промисловості, енергетики.

Транспортне машинобудування зосереджене в Центральній Росії (Коломна, Брянськ, Твер), на Північному Кавказі (Новочер каськ), Уралі (Нижній Таґіл). Суднобудування тяжіє до морських (Санкт-Петербурґ, Астрахань, Мурманськ, Владивосток) і річко вих (Нижній Новґород, Волґоґрад, Тобольськ) портів.

Електротехнічна, радіотехнічна, електронна промисловість, приладобудування, виробництво обчислювальної техніки концен труються в районах з розвиненим науковим потенціалом — у Цен тральній Росії (Москва, Санкт-Петербурґ), на Уралі (Єкатерин бурґ), в Сибіру (Новосибірськ).

Лісова промисловість працює на багатій сировинній базі. Росія посідає перше місце у світі за виробництвом пиломатеріалів. Дере вообробна промисловість сконцентрована в Поволжському, Цен тральному, Північному, Північно-Західному районах.

Легка промисловість в основному зосереджена в Центральній Росії.

3. Сільське господарство

тва переважає тваринництво, основними галузями якого є молочне і молочно-м’ясне скотарство, сальне і м’ясо-сальне свинарство, тонкорунне і м’ясо-вовняне ві вчарство, промислове птахівництво, в північних районах — оле нярство. Під зернові культури зайнято 3/5 всіх посівних площ.

Завдання 2: За картами атласа визначте основні райони виро щування зернових, технічних, кормових культур, картоплі, ово чів, фруктів.

Зернові вирощують на родючих чорноземних ґрунтах лісосте пової та степової зон. Під цими культурами знаходиться 3/5 посів них площ, з них більша частина — під пшеницею.

Основними технічними культурами є льон-довгунець, коноплі, соняшник, соя, гірчиця, цукрові буряки, тютюн.

Картоплярство й овочівництво є галузями спеціалізації при міських зон. Великі площі під овочами знаходяться на Північно му Кавказі. Райони Північного Кавказу і пониззя Дону спеціалі зуються на садівництві, виноградарстві, Краснодарський край —на вирощуванні чаю і цитрусових, Нижнє Поволжя — баштанних культур.

Розвиток і напрям тваринництва залежить від кормової бази. Природні пасовища займають понад 20 % території країни. Сви нарство і птахівництво розвинуті повсюдно. Традиційною галуззю є конярство, яке колись розвивалося повсюдно.

Значного розвитку здобула рибна промисловість.

4. Транспорт

У транспортній інфраструктурі Росії розвинені всі галузі, провідною серед яких є залізничний транспорт. Найбільш густазалізнична мережа — в європейській частині країни. При цьому у вантажо- і пасажироперевезеннях на невеликі відстані зростає роль автомобільного транспорту. У внутрішніх перевезеннях друге місце посідає річковий транспорт, морський транспорт забезпечує розвиток внутрішніх зв’язків і зовнішньоекономічну діяльність. Росія має одну з найбільших у світі мережу трубопроводів — до вжина тільки газопроводів складає понад 140 тис. км.

Завдання 3: За картами атласа визначте найбільші російські транспортні магістралі і вузли.

5. Зовнішні економічні зв’язки

У товарній структурі російського експорту близько 85 % при падає на сировину і метали. Найбільша частка (48 %) — це енерго носії (нафта, газ, вугілля). Експорт нафти досяг майже 30 % від її видобутку, газу — 20 %. Важливою статтею російського експорту є руди і метали, вугілля, круглий ліс і продукція целюлозно-паперової промисловості, транспортні засоби, обладнання.

Основними статтями російського імпорту є продукція машино будування, сільськогосподарська продукція (зерно, олія, цукор, бавовна), продукція хімічної промисловості, текстиль і текстильні вироби.

Найважливішими і традиційними російськими зовнішньотор говельними партнерами є Німеччина, Китай, країни СНД. Росія є найбільшим торговельним партнером України. На частку Росії припадає 24,1 % від загального експорту українських товарів і 38,4 % від загального експорту українських послуг. Найбільші імпортні надходження в Україну — теж російські: 24,2 % товарів і 13,7 % послуг.

Історико-географічні відмінності окремих частин величезної території Росії обумовили розбіжності й в спеціалізації господар ства. Ці розбіжності були покладені в основу розподілу Росії на фе деральні округи. Таких фе деральних округів в Росії вісім: Центральний, Північно-Західний, Південний, Приволзький, Уральський, Сибір ський, Далекосхідний, Північно-Кавказький.

Завдання 4: За карта ми атласа й текстом підручника визначте господарську спеціаліза цію певного федерального округу Росії. Результати роботи офор міть у вигляді таблиці:

- Регіональні відмінності господарської спеціалізації Росії

-  Федеральний округ

- Головне місто

- Спеціалізація промисловості

- Спеціалізація сільського господарства

  ОТЖЕ:

• Росія — велика індустріально-аграрна країна. З початку 90-х років ХХ ст. у ній проводиться глибоке реформування економі ки, спрямоване на перехід від централізованої до ринкової економіки.Головними галузями міжнародної спеціалізації Росії є паливна гірничодобувна промисловість, металомістке машинобудуван ня, хімічна, лісова, текстильна та рибна промисловість.

• Сприятливі природні умови для розвитку сільського господар ства склалися лише на порівняно невеликій території. У струк турі сільського господарства провідною галуззю є тваринництво.

• У Росії склалася певна диспропорція між розміщенням підпри ємств обробної промисловості в європейській частині країни і видобувних галузей і підприємств первинної обробки сирови ни — в азіатській.

• Першочерговими проблемами Росії є подолання економічної диспропорції між європейською та азіатською частинами, роз виток економічних зв’язків, раціональне використання при родних ресурсів, подальше освоєння віддалених районів.

Хвилинка релаксу:

 Домашнє завдання:

1. Підручник: опрацювати матеріал підручника.

2. Позначити на контурній карті: а) межі та назви федеральних округів Росії; б) найбільші міста та їх промислову спеціалізацію.

3. Підготувати повідомлення «Зовнішньоекономічні зв’язки України та Росії».

4. Розпочати підготовку до презентації країн — сусідів України (Словаччина, Угорщина, Молдова, Румунія).