понеділок, 2 жовтня 2023 р.

 Добрий день.

Сьогодні 3 жовтня 2023 року.

Запрошую до уроку ОЗ учнів 7 класу та на урок географії учнів 9-10 класів.

ОЗ 7 клас

Тема:Принципи безпечної життєдіяльності.

Потреба в безпеці є однією з базових людських потреб. Тому не дивно, що небезпечні ситуації викликають тривогу, страх, відчай. Вони бентежать, дратують, позбавляють сну й апетиту. Небезпечні ситуації «вмикають аварійну сигналізацію» в організмі і спричиняють стрес.

Відчуття безпеки, навпаки, приємне. Воно супроводжується задоволенням, спокоєм, розслабленням. Тому необхідність дбати про безпеку ні в кого не викликає сумніву. Однак іноді для цього не вистачає знань або важливих умінь і навичок. Наприклад, якщо людина вперше користується метрополітеном, вона може спричинити небезпечну ситуацію через те, що не вміє  правильно поводитися на ескалаторі.

Той, хто обирає здоровий спосіб життя, має володіти багатьма навичками безпечної життєдіяльності. Інакше те, що здобуто наполегливою працею, можна звести нанівець елементарною необачністю.равильно поводитися на ескалаторі.

Принципи безпечної життєдіяльності

З давніх-давен люди вивчають небезпечні ситуації, щоб уникати їх і запобігати їм. Та коли це неможливо, намагаються діяти так, щоб урятуватися. Існують загальні принципи безпечної життєдіяльності, які можна звести до формули: «Передбачати, запобігати, діяти».

Передбачати — означає:

  • вміти розпізнавати небезпечні ситуації;
  • предбачати наслідки своїх дій;
  • оцінювати ризик.

Запобігати — означає:

  • діяти так, щоб не потрапляти у небезпеки;
  • самому не створювати небезпеки (наприклад, на дорозі й у транспорті завжди дотримуватися Правил дорожнього руху);
  • вживати запобіжних заходів (наприклад, встановлювати охоронну сигналізацію, проводити пожежні тренування).

Діяти — означає:

  • не розгубитися, тобто бути фізично і психологічно готовим діяти у небезпечній ситуації;
  • знати, що і як треба робити в таких випадках;
  • уміти зв’язуватись і взаємодіяти з рятувальними службами, правильно використовувати рятувальне спорядження;
  • не втрачати надії й боротися, зробити все можливе, щоб урятуватися самому і допомогти іншим.

Прочитайте байку Езопа і поміркуйте, який принцип безпечної життєдіяльності вона ілюструє. Які висновки ви можете з неї зробити?

Лев і Лисиця

Лев постарів і не міг уже бігати, як раніше. Він заліз у печеру і прикинувся тяжкохворим. Звірі приходили відвідати його, а він їх хапав і з’їдав. Уже багато звірів пропало. Аж ось одного разу прийшла до печери Лисиця і запитала Лева, як він почувається.

- Ой, зле мені, зле! — став бідкатися Лев, а потім спитав, чого це Лисиця не заходить.

А та у відповідь:

- Я б зайшла, та бачу, що до печери веде багато слідів, а з неї — жодного.

Навички безпечної поведінки

Щоб поводитися відповідно до принципів безпечної життєдіяльності, недостатньо лише знати їх. Люди, робота яких пов’язана з постійним ризиком (пожежники, рятувальники, пілоти-випробувачі, альпіністи, водолази), вважають запорукою своєї безпеки знання, витримку, вміння миттєво аналізувати ситуацію, оцінювати ризики і приймати рішення.

На тренінгах ви моделюєте різні життєві ситуації, щоб відпрацювати ці вміння до автоматизму. Набуваючи досвіду, стаєте впевненішими у власних силах.


Потрапивши в будь-яку незнайому ситуацію, треба миттєво оцінити рівень її безпеки. У такий спосіб перевіряють, чи існує загроза життю і здоров'ю. Таку загрозу ще називають ризиком, а джерела ризику — чинниками ураження.

Майже всі життєві ситуації пов’язані з ризиком. Як визначити, що ситуація є дуже ризикованою? Для цього, оцінюючи ризик, слід зважати на:

  • імовірність виникнення події;
  • масштаби її наслідків.

Наприклад, імовірність того, що в автозаправну станцію вдарить блискавка, доволі мала. Але внаслідок цього може статися потужний вибух, який зруйнує все навкруги і призведе до забруднення довкілля. Зважаючи на серйозні наслідки, ризик вважають високим і обладнують автозаправки спеціальними щоглами з громовідводами.

Види ризику

Оскільки наше здоров’я — це фізичне, психічне і соціальне благополуччя, розрізняють три види ризику:

  • фізичний — пов’язаний із життям і фізичним здоров’ям людини (кататися на велосипеді без шолома, гратися на залізничній колії);
  • психологічний — пов’язаний з упевненістю, гідністю, самоповагою (провалитись на іспиті, не вступитися за того, кого ображають);
  • соціальний — пов’язаний з авторитетом, популярністю, успіхом (посваритися з другом, порушити загальноприйняті правила).

Розрізняють ризик виправданий і невиправданий. Розпочинаючи нову справу, беручи участь у конкурсі, спортивному змаганні, ми ризикуємо розчаруватись, утратити авторитет. Однак такий ризик є виправданим, адже недарма говорять: «Хто не ризикує, той не виграє». Іноді кажуть, що ризик — благородна справа. Це стосується випадків, коли людина ризикує собою заради інших (захищає слабших, рятує чиєсь життя).

Дехто має схильність до нерозумних вчинків: курить, вживає алкоголь, наркотики, агресивно поводиться або вчиняє протиправні дії. Така поведінка є невиправдано ризикованою. Зазвичай одні види ризикованої поведінки тягнуть за собою інші. Більшість кримінальних злочинів, ДТП, утоплень, нещасних випадків у побуті та на виробництві пов’язані з уживанням алкоголю і наркотиків.

Найпоширенішими небезпеками, які загрожують підліткам, є крадіжки мобільних телефонів. Іноді зловмисники, побачивши підлітка з мобільником, просять позичити його на хвилинку, щоб зателефонувати. Можуть навіть запропонувати гроші, мовляв, ось тобі за це 5 гривень. А потім кладуть телефон собі в кишеню і миттєво зникають.

Той, хто обирає здоровий спосіб життя, має володіти багатьма навичками безпечної життєдіяльності.

Існують загальні принципи безпечної життєдіяльності, які можна звести до формули: «Уникати, запобігати, діяти».

Майже всі життєві ситуації пов’язані з ризиком.

Важливо навчитися миттєво оцінювати рівень ризику і уникати дуже ризикованих ситуацій та невиправданого ризику.

Пропоную переглянути:

Д.З.

1. Опрацюйте матеріал вашого підручника ат мою підбірку для вас.

2. Складіть пам'ятку по темі уроку.


Географія 9 клас.

Тема: Економічні системи та їх типи. Пр. р №2.

Економічне життя будь-якої країни має певні організаційні особливості. Спосіб цієї організації називають економічною системою. Кожна економічна система по-своєму вирішує економічні питання: які товари виробляти, як організувати їх виробництво, розподіл, обмін, споживання. Залежно від того, як суспільство вирішує ці питання, формується певний тип економічної системи.

У традиційній економічній системі основну роль відіграють традиції, звичаї та обряди. Її переваги — стабільність та передбачуваність. Способи обробітку землі, вирощування культур, виготовлення знарядь праці — усе це тривалий час може зберігатися незмінним.

 Традиційна економічна система панувала за давніх часів. Згодом вона втратила ключові позиції в більшості країн світу. Однак і сьогодні деякі риси традиційного господарювання зустрічаються в найбідніших країнах Африки  та Азії. Ознакою традиційної економічної системи є наявність багатьох дрібних ремісничих і селянських господарств, які побудовані на переважанні ручної праці та застарілих технологіях виробництва. Традиційні технології передаються від покоління до покоління і змінюються дуже повільно, а тому не сприяють збільшенню обсягів продукції та економічному розвитку.

 Технічний прогрес та будь-які інновації тут обмежені, тому що вони суперечать звичаям і є загрозою стабільності суспільства.

Із часом, у міру того як ускладнювалося господарство країн, змінювалися й основи господарювання. У процесі свого розвитку людство використовувало два принципово відмінні механізми організації економіки та управління нею: централізований (плановий, державний, командний) та децентралізований (ринковий). Кожний із них має свої переваги і недоліки.

За умов планової економіки всі напрямки і координація економічної діяльності здійснюються у вигляді централізованого (державного) планування, управління й контролю. Головною особливістю такої економічної системи є відсутність у виробників свободи вибору, що позбавляє їх зацікавленості виробляти кращі товари, розширювати їх асортимент. Це призводить до низької якості продукції, повільного впровадження нових технологій, марнотратного ставлення до ресурсів.

Водночас усебічне державне планування забезпечує відносно сталий (хоча й повільний) економічний розвиток, гарантує всім громадянам мінімум життєвих благ, відсутність проблеми працевлаштування тощо.

Ця система була характерною для Радянського Союзу та інших країн соціалістичної співдружності (Польщі, Болгарії, Угорщини, Чехословаччини та ін.). Створені механізми державного управління І планування згодом стали неефективними. Після розпаду Радянського Союзу колишні соціалістичні країни та радянські республіки, у тому числі ЙУкраїна, обрали шлях реформування своєї економічної системи до ринкової. Економічні системи країн у період проведення економічних реформ називають перехідними. Нині типовим прикладом країни з плановою економічною системою є Корейська Народно-Демократична Республіка (КНДР, або Північна Корея)


Ринкова економічна система характеризується пануванням приватної власності, передбачає свободу вибору виробників та споживачів, конкуренцію та саморегулювання. За цієї економічної системи роль держави зведена до мінімуму. Конкурентне середовище ринку скеровує ресурси у виробництво тих товарів і послуг, у яких суспільство має нагальну потребу, чим забезпечує максимальну економічну ефективність.

Ринкова економіка демонструє високу здатність швидко та постійно змінюватися, сприяє оновленню й запровадженню досягнень науково-технічного прогресу. Однак ринкова система також далека від ідеальної. Насамперед економіка вільного ринку нестабільна. Для неї характерні часті кризи, що призводить до безробіття та поглиблення соціальної нерівності. Незважаючи на переваги ринкової економічної системи, існує необхідність державного регулювання її механізмів із метою подолання негативних наслідків.

У сучасних умовах майже в усіх країнах світу жодна з розглянутих економічних систем не існує в чистому вигляді. Пошук найбільш ефективного поєднання переваг різних економічних систем приводить до формування так званої мішаної економічної системи. ЇЇ цілі спрямовані на створення умов для ефективного виробництва, зайнятості населення, забезпечення високих стандартів життя.

Сучасна мішана економічна система містить і ринок, і конкуренцію, і різноманітне регулювання — як державне, так і недержавне. 

У цій системі значна роль належить державі, діяльність якої спрямована на пом’якшення негативних наслідків ринкової економіки. Таким чином, мішана економічна система може забезпечити й економічну стабільність, і соціальні гарантії. Однак знайти оптимальний баланс між вільними засадами ринку та державним регулюванням дуже непросто. Тому в різних країнах і регіонах світу формуються різні національні моделі мішаної економіки, як, наприклад, американська, шведська, німецька, японська тощо. Вони відрізняються між собою насамперед методами та ступенем державного регулювання економіки. Так, характерною рисою американської моделі мішаної економіки є мінімальна участь держави в регулюванні економічних процесів. Натомість у японській моделі, навпаки, державі належить провідна роль у забезпеченні стратегії економічного зростання 

  Залежно від того, як суспільство вирішує економічні питання, формується певний тип економічної системи: традиційна, планова, ринкова, мішана. У давні часи панувала традиційна економічна система, коли всі господарські питання вирішувалися на основі традицій.

♦ Планова й ринкова економіки мають свої переваги й недоліки. Планова викликає дефіцит продукції та позбавляє свободи вибору, проте не допускає соціального розшарування суспільства. Ринкова економіка дає свободу вибору й можливість великих прибутків, однак породжує соціальну нерівність, постійну боротьбу між конкурентами.

♦ Зараз у світі існує чимало мішаних національних моделей господарювання, що поєднують переваги ринкової системи господарювання з державним регулюванням.

Перегляньте:

Пр.р. №2.

Тема: Позначення на к.к. країн " Великої двадцятки" і визначення їх місця у сучасній типізації за рівнем економічного розвитку.

Завдання розміщені на стор. 66 вашого підручника.


Д.З.

1. Опрацюйте п.8 та мою для вас підбірку.

2. Виконайте та надішліть на перевірку пр. р. №2.

3. Дайте письмову відповідь на наступні запитання:

а)Які типи економічних систем лежать в основі господарського життя країн? 

б)Назвіть характерні риси традиційної економічної системи. 

в)Укажіть переваги та недоліки планової та ринкової економічних систем. 

г)Чому в плановій економіці якість товарів є однією з головних проблем? 

д)Якими причинами обумовлена необхідність державного регулювання економічного життя в країні?

 е) Які цілі має мішана економічна система?

4. Поміркуйте:

1. Чому економічна система планової економіки в Радянському союзі та інших соціалістичних країнах зазнала краху?

2. Як можна назвати економічну систему, за якою ми зараз живемо в Україні?

3. Чи можна створити модель мішаної економічної системи, яка б забезпечила економічне зростання та добробут у всіх країнах світу? 


Географія 10 клас.

Тема: Німеччина : природно - ресурсний потенціал ( ПРП), населення.

Пропоную переглянути:




  • Площа – 357 тис км2( 61 місце серед країн світу)
  • Населення 81,75 млн. осіб ( 12 місце)
  • Форма правління – парламентська республіка
  • Державний устрій – федерація
  • ВВП (2011 р.) – 3577 млрд. дол.(4 місце)
  • ВВП на душу населення – 43 741 дол. (16 місце)


Особливості географічного положення:

  • Розташована в центрі Європи
  • Межує з дев’ятьма високо розвинутими та середньо розвинутими країнами
  • Сусіди – партнери по НАТО чи нейтральні держави(Швейцарія, Австрія )
  • На півночі має вихід до Північного та Балтійського морів
  • Розташована на перехресті транзитних шляхів


Схарактеризуйте природні умови Німеччини

На півночі – широка і пласка Північнонімецька рівнина, у центральній та західній частинах – середньовисотні гори, на півдні – здіймаються Альпи, яким передує Баварське плоскогір ҆ я.
Країна знаходиться у помірному кліматичному поясі. На півночі клімат морський, південніше – помірно-континентальний.
Температура липня +16̊ – +22̊С, температура січня – 5̊ – +2̊С.
Останніми роками часто трапляються паводки, якіпов҆язані із сильними дощами.


Природно – ресурсний потенціал країни

Природні ресурси:

  • Мінеральні – родовища кам’яного та бурого вугілля, залізної руди, урану, магнію, нафти, природного газу, міді, калійної та кам’яної солі – обмежені та виснажені.
  • Водні – річки Рейн, Дунай, Ельба, Середньонімецький та Кильський канали; дефіцит питної води.
  • Земельні – підзолисті, бурі лісові ґрунти.
  • Лісові – 29% площі займають широколистяні та хвойні ліси.
  • Рекреаційні – історико-культурного направлення та гірськолижного.


Галузі спеціалізації промисловості:

  • Машинобудування
  • Хімічна
  • Металургія
  • Енергетика

Структурні зміни в промисловості Німеччини:

  • Зменшення більш ніж у два рази долі видобувної промисловості за рахунок кам’яного вугілля;
  • Зменшення долі галузей легкої промисловості (текстильної та добувної)
  • Збільшення долі нових галузей хімії, нафтопереробки, електротехніки, машинобудування.


Однією з найважливіших галузей міжнародної спеціалізації країни є багатогалузевий машинобудівний комплекс, продукція якого забезпечує більше половини всього товарного експорту.

П’ять найпопулярніших у світі фірм: “Даймлер-Бенц'”, “БМВ”, “Фольксваген”, а також “Опель” і “Форд'” випускають у Німеччині понад 90% усіх автомобілів. При цьому “Форд” – німецькафіліяамериканського концерну “Форд”, а “Опель” – дочірнєпідприємствоамериканськоїфірми “Дженерал Моторс”. Виробництвоавтомобіліврозкидане по всійНімеччині, але головними центрами автомобільноїпромисловості є Вольфсбург, Енден, Рюссельсгайм, Брауншвайг, Кельн, Штутгардт, Нюрнберг, Мюнхен.

Німеччиназаймає перше місце в Європі за виробництвом суден (Кіль, Гамбург, Бремен, Дуйсбург). Аерокосмічнапромисловістьвиготовляєцивільні та військовілітаки, ракетнутехніку.

Німеччина є носіємнайсучаснішихтехнологій, щорічно на 3\4 всіхмашинобудівнихпідприємстввтілюється у виробництвохоча б одна технологічнаінновація, щодаєзмогуутримувативедучіпозиції на багатьох ринках готовоїпродукції.

У машинобудуваннізайнятобільше 148000 інженерів та іншихспеціалістівізвищоюосвітою.

13-16 листопада 2012 року під час Міжнародноїспеціалізованоївиставки з тваринництва «EuroTier 2012» (Ґанновер, Німеччина) українські та німецькі виробники сільгосптехніки домовилися про створення спільного виробництва зернозбиральних комбайнів і тракторів.

Хімічна промисловість є найважливішою галуззю індустрії основних матеріалів і виробництва промислових товарів Німеччини. За експортомхімічноїпродукціїНімеччиназаймає перше місце у світі.

У хімічнійпромисловостірозвиваєтьсявиробництво кислот і мінеральних солей, синтетичного азоту, сірчаноїкислоти, а такожлаків і фарб.

У Німеччинівиділяються два великірайонихімічноїпромисловості: Північний – Рейн-Вестфалія, де цягалузьбазується на переробцівугілля і використаннівідходівйогококсування, а такожімпортноїнафти. Значними центрами хімічноїпромисловості на ційземлі є Леверкузен, Кельн та ін. Другим великим районом є Прирейнський, де розвиваютьсянафтохімія, виробництволаків і фарбНайвідомішими центрами хімічноїпромисловості тут є Людвіґсгафен і Франкфурт-на-Майні.

Найпопулярнішимифірмами, якізаймаютьсявиробництвомхімічноїпродукції, є “БАСФ”, “Гехст” і “Байер”. Вонивиробляютьдо 40% продукціїгалузі і 60 % їїекспортують.

Німеччина має високорозвинене сільське господарство, яке повністю задовольняє потреби населення у місцевійсільськогосподарськійпродукції.

Основою сільськогосподарськоговиробництва в Німеччині є сільськасімейна ферма. Понад 90 % усіх ферм обробляютьземельніплощі, які є меншимивід 50 га.

Високаінтенсивністьсільськогосподарськоговиробництвазабезпечується широкою механізацією і електрифікацією, використанням добрив і сучаснихзасобівборотьбизішкідниками. Структура сільськогосподарськоговиробництваНімеччинихарактеризуєтьсяпереважаннямтваринництва (70%) над рослинництвом.

Сприятливіумови для розвиткутваринництвамаютьпередгір’я Альп та приморськітериторіїпівночі. Майже 80 % молочноїхудобифермериутримують стадами не більше 40 голів. За наявністювеликоїрогатоїхудобиНімеччиназаймає друге місце у ЗахіднійЄвропі (післяФранції).

Повсюдно в Німеччиніпоширенесвинарство, за поголів’ям свиней Німеччиназаймаєчетвертемісце у світі і перше у Європі.

Рослинництвохарактеризуєтьсявідносновисокоюпитомою вагою кормових культур, які разом ізпасовищами і природними луками є надійною базою розвиткутваринництва. Товарною продукцієюрослинництва є зерновікультури, зокремапшениця, ячмінь, а середтехнічних культур – цукровийбуряк, хміль.

Основою зернового господарства є пшениця, високоурожайнісортиякоїдаютьврожаї до 70 ц/га. Такожвирощують жито, овес, ячмінь. За валовимзбором зерна країназаймаєтретємісце в Європі.

Цукровийбурякдаєвисоківрожаї у НижнійСаксонії, Північній Рейн-Вестфалії, Баварії, а хмільвирощуєтьсяпереважно у Баварії. За виробництвом хмелю країназаймає перше місце у світі.

Виноградарство і садівництворозвинене в долинах рікпівдняНімеччини, а також на схилахмальовничихгір Шварцвальд.


 Зовнішньоекономічні зв’язки

Імпорт Експорт

Сировина Продукція Машини та обладнання машинобудування

Хімічна продукція Продукція хімічної Продукти харчування промисловості

Деревина Продукти харчування

Робоча сила Капітал, послуги, зброя


Рекорди Німеччини

  • 1 місце в світі за експортом продукції
  • 2 місце за поголів’ям свиней
  • 3 місце за виробництвом автомобілів
  • 4 місце за виробництвом чавуну та сталі


Невеличкі повідомлення про німців, які зробили неабиякий внесок у розвиток науки – А.В.Кольбе, Ф. Кекуле, В. Нернст та ін.



Домашнє завдання:

1. П.11 та моя для вас підбірка.

2. Творче завдання: скласти кросворд чи чайнворд «Німеччина»

або рекламний проспект «Подорож Німеччиною»

(5 зупинок).

3. На к.к. нанести державний кордон країни та країни , з якими вона межує.











Немає коментарів:

Дописати коментар