Добрий день.
Сьогодні 6 жовтня 2023 року.
Запрошую на урок географії учнів 7 та 10 класів.
Географія 7 клас.
Тема: Природні комплекси материків та океанів. Широтна зональність і вертикальна поясність.Дослідження №1.
З тим, що таке природний комплекс ми знайомились у 6 класі. Давайте пригадаємо. (роздаю визначення розрізані на окремих листочках. Учні складають їх і перевіряють з визначенням на екрані).
Природний комплекс – це закономірне поєднання взаємопов’язаних природних компонентів на певній ділянці земної поверхні.
Виділяють 5 основних компонентів природи, а шостий похідний
– Ґрунт. Всі компоненти ПК тісно пов’язані між собою. При зміні одного компоненту змінюється весь природний комплекс.
ПК поділяють за розмірами. Найбільшим на Землі є географічна оболонка, яка поділяється на менші за розмірами зональні та азональні природні комплекси.
Географічні пояси – це найбільші зональні природні комплекси географічної оболонки. Їх виділяють переважно за кількістю сонячної енергії і характером переміщення повітряних мас.
Вони займають величезні території, які можна порівняти з площею окремих материків. Назви цих природних комплексів, їх кількість
та розташування збігаються з кліматичними поясами, вони також оперізують усю територію земної кулі. А чи існують між ними відмінності? Так, існують. У географічних поясах фахівці звертають увагу не тільки і не стільки на зміну кліматичних умов, скільки на зміну всіх компонентів природи.
Широтна (горизонтальна) зональність – це зміна природних комплексів від екватора до полюсів.
Для кожного географічного поясу на материках характерний свій набір природних зон. Природні зони – великі природні комплекси, що мають певні кліматичні умови, грунти, рослинність та тваринний світ. Природні зони меншою мірою, ніж географічні пояси, мають широтну орієнтацію.
Отже на формування природних зон,крім температурних умов, значно впливають ще й умови зволоження території.
У різних географічних поясах повторюються такі самі чи подібні природні зони. Наприклад лісові зони є в екваторіальному, субекваторіальному, тропічному , субтропічному й помірному поясах .У кількох поясах поширені зони напівпустель і пустель, степу , лісостепу та саван і рідколісся.
Кожна природна зона – це своєрідний природний комплекс, який відрізняється своїми зональними особливостями природних компонентів.
За полярними колами, в областях, де впродовж усього року панують низькі температури повітря, розміщені льодові пустелі. Ці величезні простори, вкриті льодовиками. На вільних від льоду ділянках суходолу ростуть мохи та лишайники. В Антарктиді ці ділянки розташовані в східній частині материка і на Арктичному півострові, де клімат дещо м’якіший. Тварини льодових пустель мешкають у прибережних районах, раціон їхнього харчування складають морські організм, мохи, лишайники. В Антарктиді найбільш поширені пінгвіни, в Арктиці – тюлені, моржі й білі ведмеді.
У деяких, найбільш суворих районах, рослин і тварин взагалі немає. Тут можуть жити тільки бактерії.
Тундра займає величезні простори ,вкриті болотами. Із рослин з’являються карликові дерева, але основною ознакою тундри є безлісся. Взимку тундра перетворюється на снігову пустелю.
Тайга. Значна кількість опадів, більш високі температури повітря сприяють розвитку деревної рослинності. Тут ростуть хвойні, а південніше і широколисті породи дерев. Поступово на південь тундра переходить
у лісостеп. У помірних широтах найбільші площі займають природні зони лісів, лісостепів і степів. Рослинність і тваринний світ цих зон бідніший, ніж в екваторіальних лісах, але незрівнянно багатший, ніж в пустелях. Так, в Україні найбільшу площу займає природна зона степів. Хоча для цього найбільшого зонального комплексу країни характерний той самий помірно континентальний клімат, як і для інших зон (мішані ліси і лісостеп), кліматичні умови степу мають свої особливості. Зокрема в цій природній зоні менша кількість опадів і вищі літні температури. Це обумовлювало формування трав’янистої рослинності, яка в минулому утворювала суцільний або майже суцільний покрив із ковили, типчака, тонконога й інших рослин. Характер рослинності й невелика кількість опадів стали основними чинниками формування чорноземних ґрунтів, які відомі своєю родючістю. Серед тварин степу найпоширенішими є гризуни — ховрашки, бабаки, хом’яки, сліпаки, полівки.
Найбільш суворі кліматичні умови в пустелях. Вони займають райони тропічних, частково-помірних, приполярних широт. Здебільшого пустелі розташовані в тропічних областях Землі. Тут випадає мало опадів, температура повітря вдень може сягати +50ºС, а вночі опускатися майже
до 0ºС. Рослинність у пустелях нечисленна, а в деяких місцях вона взагалі відсутня. Найбільш гнітюче виглядають глинисті і кам’янисті пустелі. Піщані пустелі легко впізнати за барханами. Пісок добре пропускає воду, тому на глибині декількох метрів тут можна знайти цілющу вологу. Деякі рослини тропічних пустель мають коріння довжиною понад десять метрів. Часто рослини мають здатність накопичувати воду в тканинах; багато з них змінили листя на колючки (для зменшення випаровування води). Тваринний світ пустель не відрізняється багатством і видовою різноманітністю. Нечисленні тварини теж пристосовані до нестачі вологи і високих температур повітря. Верблюди, наприклад, здатні якийсь час обходитися без води; за відсутності прісної вони можуть пити солону воду. Частини їхніх кінцівок, які торкаються землі, мають мозолясті утворення, що дозволяє ходити по розпеченому піску і лежати на ньому.
Верблюди можуть харчуватися рослинами, які погано або зовсім не їдять інші тварини. Найбільш численними тваринами в пустелях є змії та ящірки. У жаркий час доби одні з них ховаються в норах, закопуються в пісок, інші ховаються в тіні кущів і каменів. Вночі тварини вирушають на полювання.
У саванах і рідколіссях трав’яна рослинність чергується з окремими групами дерев такими як акації, евкаліпти, баобаби. Розрізняють вологий і сухий сезони. З тварин водяться: слони, жирафи, носороги, зебри…
В екваторіальних лісах дерева ростуть у кілька ярусів, утворюючи суцільну “живу стіну”. Зустрічаються дерева висотою до 70 м і більше, їх стовбури в обхваті досягають 3 – 5 метрів, а в деяких виростають додаткові корені, що нагадують підпори. Дерева оповиті ліанами, довжина яких може досягати десятків метрів. Трав’янистий покрив не суцільний і складається з видів рослин, що здатні рости в тіні. Тваринний світ багатий і різноманітний: екзотичні птахи і комахи, мавпи, змії. Із хижаків в Африці поширені леопарди, а в Південній Америці – ягуари. Екваторіальні ліси називають легенями планети. Великі ділянки лісів вирубують заради цінних порід дерев,під поля. Отже потрібно звернути увагу на охорону і збереження лісів. Адже це проблема всієї планети.
Не вся територія земної кулі підкоряється закону широтної зональності. Так, природа гір живе за законом вертикальної (висотної) поясності.
Це пояснюється особливостями кліматичних умов, у першу чергу зниженням температури з висотою. Піднімаючись у гори, за короткий термін можна побувати в різних природних зонах. Вершини гір є своєрідним “полюсом” із мінімальними температурами. Причому чим ближчі гори до екватора і чим вони вищі, тим більше природних зон тут представлено. Отже, вертикальна (висотна) поясність – це закономірна зміна природних комплексів, пов’язана із зміною висоти над рівнем моря, характерна для гірської місцевості. Вона зумовлена зміною кліматичних умов з висотою. Висотна поясність у горах починається з тієї широтної зони, у межах якої розташоване підніжжя гір. Так, в горах, що у лісовій зоні, нижній пояс є гірсько-лісовий і т.д. Крім того в горах є особливий пояс субальпійських та альпійських лук якого немає
на рівнинах. Кількість вертикальних поясів залежить від географічного положення гірської системи та від її висоти. Найбільш повний набір висотних поясів можна спостерігати у високогірних країнах екваторіальних і тропічних широт (Анди, Гімалаї).
Дослідження №1.
Тема: Взаємодія Світового океану, атмосфери та суходолу, її наслідки.
Завдання:
1. Користуючись картою “Географічні пояси і природні зони” заповнить таблицю:
| Назва природної зони | Материк, географічний пояс |
| вологі екваторіальні ліси | Африка (ЕП), Південна Америка (ЕП), Євразія (ЕП) |
| cавани і рідколісся | |
| степи | |
| лісостепи | |
| тундра | |
| лісотундра |
2.Проаналізуйте карту географічних поясів і природних зон та визначте:
а)Які географічні пояси існують на Землі?
б)Що поєднує географічні та кліматичні пояси? Чим вони відрізняються?
в)Скільки географічних поясів перетинає кожний материк і океан?
г)Материк і океан, який перетинає найбільша й найменша кількість географічних поясів.
д)Який географічний пояс і на якому материку охоплює найбільшу площу?
е)Широтна зональність - це...
3. Висновок.
Д.З.
1. Опрацюйте матеріал вашого підручника та мою для вас підбірку.
2. Виконайте і надішліть на перевірку дослідження№1.
3. Випишіть та вивчіть терміни.
Немає коментарів:
Дописати коментар