7 жовтня 2021 року.

Доброго дня учасники дистанційного навчання.

Запрошую до уроку учнів 6, 7 та 11 класів. 

Географія 6 клас

Тема: Визначення напрямків на місцевості. Компас. Поняття про азимут.

Перегляньте презентації:

https://www.youtube.com/watch?v=kRoONv8pxpk

https://www.youtube.com/watch?v=tqWOGwUQmoE

Д.З.

Опрацювати матеріал вашого підручника

.виписати і вивчити терміни

продовжуємо вести календар погоди.

( Це матеріал для ти, хто не виходить на ZOOM)

Щиро дякую тим учням, які активно працюють. Ви супер!!!!!!!

До зустрічі.

Географія 7 клас

Тема:ПК материків та океанів. Широтна зональність і висотна поясність.

Що таке природний комплекс? Наведіть приклади природних компонентів, які утворюють природний комплекс.

Який природний комплекс на Землі є найбільшим?

Назвіть найбільші природні комплекси в межах географічної оболонки.

Розгляньмо карту «Географічні пояси та природні зони світу». Чи не нагадує вона різнокольоровий візерунок? Окремі шматочки — природні зони, які разом утворюють витягнуті смуги — географічні пояси, а які географічну оболонку. Якщо вилучити будь-яку частинку, вся її цілісність спотвориться. Такі ж правила існують і в природі. Кожен природний компонент має своє місце у природному комплексі та відіграє певну роль. Певний набір та особливості розташування природних комплексів властиві кожному з материків та океанів Землі.

Вивчення природних взаємозв’язків має винятково важливе значення для оцінки різних процесів і здійснення географічних прогнозів, пов’язаних із виявленням можливих наслідків господарської діяльності людини, а також для розуміння кожною людиною необхідності дбайливого ставлення до природи.

Отже, сьогодні на уроці ми пригадаємо головні властивості географічної оболонки та, спираючись на ці знання, визначимо закономірності поширення природних комплексів на материках та в океанах за тематичними картами атласу.

У 6 класі ви розглядали поняття природного комплексу як сполучення компонентів природи, які взаємодіють між собою й утворюють єдину систему. Також вам відомо, що всі компоненти природного комплексу тісно пов’язані між собою, у разі зміни одного компоненту природного комплексу змінюється весь природний комплекс.

Найбільший природний комплекс Землі — географічна оболонка, яка поділяється на менші за розмірами природні комплекси.

Внаслідок тривалої взаємодії на материках та в океанах сформувалися різні за розмірами ділянки з певною однорідністю рельєфу, клімату, рослинного і тваринного світу, ґрунтів. Ці ділянки називають природно-територіальними комплексами (ПТК).

Синонімом ПТК є поняття ландшафт (від нім. — загальний вигляд місцевості) як порівняно однорідної ділянки географічної оболонки.

У минулі геологічні епохи, коли іншими були кліматичні умови материків, співвідношення суходолу та океану, іншими були й ландшафти материків.

У наші часи активним чинником, що змінює ландшафти, є господарська діяльність людей, що спричиняє перетворення природних ландшафтів на природно-антропогенні.

Природно-територіальний комплекс — закономірне поєднання природних компонентів на певній території, які перебувають у взаємодії та утворюють нерозривну систему.

Зональність є однією з головних закономірностей географічної оболонки.

Широтна (горизонтальна) зональність — це закономірна зміна природних компонентів та природних комплексів від екватора до полюсів. Вона зумовлена нерівномірним розподілом енергії Сонця по широті через кулястість Землі. Найбільше широтна зональність проявляється в межах великих рівнин. Там чітко простежуються зональні природні комплекси — географічні пояси та природні зони.

Географічні пояси — найбільші широтні зональні підрозділи географічної оболонки. Географічні пояси збігаються з кліматичними поясами і мають одні й ті самі назви.

Природні зони — великі частини географічних поясів, які закономірно змінюються від екватора до полюсів і від океанів углиб материків. Формування природних зон на суходолі обумовлено насамперед типом клімату, а назва — характером рослинності. У Світовому океані також існують природні зони, але  таких яскраво виражених розбіжностей, як на материках, у них немає.

Вертикальна поясність — закономірна зміна природних комплексів, пов’язана зі зміною висоти над рівнем моря, характерна для гірської місцевості. Вона зумовлена насамперед зміною кліматичних умов із висотою: зниженням температури й тиску, збільшенням (до певної висоти) кількості опадів. У Світовому океані також є своєрідна вертикальна поясність — зміна властивостей водних мас із глибиною та, відповідно, й органічного світу.

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Опрацювати  матеріал вашого  підручника.

2. Повторити параграфи §§ 1-8, підготуватися до підсумкової письмової роботи.

3. За бажанням: дослідити, як змінилися природні комплекси вашої місцевості під впливом діяльності людини.

( Це матеріал для ти, хто не виходить на ZOOM)

Щиро дякую тим учням, які активно працюють. Ви супер!!!!!!!

До зустрічі.

Географія  11 клас

Тема: Електронні карти та глобуси. К;артографічні інтернет-джерела. Сучасні картографічні джерела та технології створення геозображень. Наукове і практичне застосування карт

Продовжте:

1. Сучасні картографічні твори застосовують….

2. Сутність генералізації полягає….

3. Математична основа карт – це…

4. Картографічні проекції за характером спотворень поділяють на  такі види…

Сьогодні електронна карта – це картографічне зображення, візуалізоване на моніторі (дисплеї) комп’ютера або іншого пристрою (наприклад, супутникового навігатора). Основні джерела їх створення - обробка матеріалів дистанційного зондування Землі, топографічної зйомки та польових досліджень, використання баз просторових даних, сканування чи оцифрування паперових карт.

На цифрових картах, створених з використанням баз даних на основі

ГІС-технологій, сукупність зображених об’єктів розподіляють на шари -

групи елементів змісту, об’єднаних певною якісною характеристикою або

категорією. Наприклад, групування можна провести за типом географічних

об’єктів: гідрографія, рельєф, населені пункти, транспортні шляхи,

адміністративні межі; за ознакою ієрархічного підпорядкування: державні

кордони, межі адміністративних одиниць різних рангів, межі зем-лекористувань тощо. Електронні карти є засобом оперативного контролю

і змінюються в той момент часу, коли оновлюється наповнення баз даних. 

Вони мають значні переваги над паперовими варіантами. ГІС як інструмент створення й аналізу картографічних моделей (геозображень) надає можливість роботи з картографічним продуктом в інтерактивному режимі: змінювати масштаб, вимикати непотрібні для конкретного завдання шари, виводити інформацію по конкретному об’єкту або відбирати об’єкти за комплексом ознак, змінювати й уточнювати дані без необхідності взаємодії з усією базою геоданих.

Нині для всебічного вивчення світу використовують віртуальні інтерактивні

3D-глобуси. У масштабах планети чи не найповнішим і найпотужнішим

електронним глобусом, на якому розміщено різну картографічну

інформацію щодо всіх країн світу, є Google Планета Земля. У межах

цього проекту користувачам надано можливість переглядати супутникові

зображення Землі, будувати гіпсометричні профілі, переглядати деякі

типи геопросторових даних.

У наш час створено чимало картографічних інтернет-ресурсів, які накопичують і зберігають просторові дані. Джерела просторових даних розрізняють за типами: картографічні, дані дистанційного зондування Землі, статистичні дані тощо. Наприклад, інтернет-ресурс Natural Earth містить відкриті картографічні дані; Earth Explorer від Геологічної служби США надає доступ до даних дистанційного зондування Землі, зокрема космічних знімків супутників Landsat, а також цифрових моделей

рельєфу SRTM та ASTER.

У масштабах планети чи не найповнішим веб-ресурсом, на якому

розміщено різну картографічну інформацію щодо всіх країн світу, є

OpenStreetMap — міжнародний проект, метою якого є створення карти

світу відкритого доступу. Велика кількість учасників по всьому світу

додають дані про свою місцевість, допомагаючи доповнити карту даними

про відомі їм об’єкти інфраструктури, актуалізують інформацію для до-

помоги постраждалим у зонах стихійного лиха тощо. Дані, зібрані учасниками проекту, є вільними, відкритими та безкоштовними. Вони отримані з відкритих джерел, передані урядовими та комерційними організаціями, а тако

Сьогодні одним з важливих напрямів розвитку ГІС-технологій є використання потужного джерела просторової інформації-

даних дистанційного зондування Землі з космосу, літаків та інших літальних апаратів. Орбітальні станції різних країн передають систематизовану й точну інформацію про територію, яку потім обробляють у середовищі ГІС.

Дистанційне зондування Землі (ДЗЗ) - спостереження поверхні Землі авіаційними й космічними засобами, оснащеними різноманітними

видами знімальної апаратури.

Методи ДЗЗ: фото-, сканерне, радарне, теплове, спектрометричне, лідарне знімання. Реалізація програм супутникових спостережень ДЗЗ здійснюється на базі міжнародного співробітництва. Космічні апарати ДЗЗ можуть бути використані для цивільних завдань і здійснення розвідки. У світі налічується

понад 200 космічних апаратів ДЗЗ, а в безпосередній реалізації програм супутникових спостережень беруть участь 25 країн. Історія розвитку

зондування бере свій початок із середини ХІХ ст., коли відомий французький

фотограф Гаспар Турнашон (Надар) запропонував ідею фотографування Землі з повітряної кулі для потреб картографування й спостереження за територією.

Під час Першої світової війни майже всі сторони застосовували його

Дізнайтеся більше для розвідки та спостереження за супротивником. Після закінчення Другої світової війни було започатковано ДЗЗ із космосу. 

Справжня ера космічного ДЗЗ розпочалась із виведенням на орбіту в 1972 р. Американського супутника Landsat-1.

Дані ДЗЗ ефективно використовують у різних видах діяльності. Останніми

роками чітко визначилися основні тенденції в розвитку технологій

ДЗЗ із космосу: збільшення просторової роздільної здатності зображень і

продуктивність зйомки, створення супутників для вирішення спеціалізованих

завдань. Усе це сприяє поліпшенню якості продукції, зниженню

вартості даних, постійному розширенню архівів знімків. Також на сучасний

розвиток ДЗЗ вплинуло поширення відносно недорогих безпілотних

літальних апаратів, зокрема мультикоптерів, які завдяки спеціалізованому

програмному забезпеченню (створення 3Б-моделей поверхні, аеро-

фотознімків тощо) можна використовувати для дослідження природних і

міських ландшафтів, охорони та моніторингу стану великих господарських об’єктів.

 Домашнє завдання.

1. Опрацювати параграф 6

2. Знайдіть в Інтернеті навігаційну карту своєї області та прокладіть маршрут

цікавої туристичної подорожі.

3. Міністерство екології та природних ресурсів створило електронний

сервіс ecomapa.gov.ua — інтерактивну карту сміттєзвалищ України, місць видалення відходів, пунктів прийому вторсировини. Запропонуйте власні

проекти створення відповідних карт для інформатизації та зацікавленості

населення у сталому розвитку України.

( Це матеріал для ти, хто не виходить на ZOOM)

Щиро дякую тим учням, які активно працюють. Ви супер!!!!!!!

До зустрічі.