Доброго жовтневого ранку.
Сьогодні 11 жовтня 2021 року.
Запрошую на урок географії учнів 7,8, 10 класів.
Географія 7 клас
Тема: Узагальнення і систематизація знань з теми " Форма і рух Землі".
І ВАРІАНТ виконує 7-А клас !!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!! 7-Б - завдання після 7-А.
І рівень обрати одну правильну відповідь
1. Карта масштабу 1 : 10 000 000 є:
А Дрібномасштабною Б Середньомасштабною В Великомасштабною Г Топографічною
2. Хто висунув гіпотезу дрейфу материків?
А Отто Шмідт Б Альфред Вегенер В Чарльз Дарвін Г Карл Лінней
3. Як називається відносно стійка у тектонічному відношенні ділянка земної кори?
А Платформа Б Геосинкліналь В Складчастий пояс Г Літосферна плита
4. Найдавніша ера в історії Землі :
А палеозойська Б протерозойська В архейська
5. Укажіть назву перехідного кліматичного поясу.
А Екваторіальний Б Субекваторіальний В Тропічний Г Помірний
6. Безліса зона помірного поясу
А. Степ Б. Пустеля В. Тайга Г.Тундра
II рівень
Дайте визначення Рельеф це……
2.геохронологічна таблиця відображає?
3.Порівняйте материкову і океанічну земну кору
4. До основних кліматотвірних чинників належать: …
IIІ рівень
1 .Складіть правильну відповідність:
А. Пасати 1. вітри що влітку дмуть з океану на суходіл, а взимку, навпаки,
Б. Мусони 2.замкнута область з високим тиском у центрі, з рухом повітря по колу;
В. Бриз 3.постійні вітри, що дмуть від тропічної зони В тиску до екваторіальної зони Н тиску;
Г. Циклон
4.замкнута область з низьким тиском у центрі, де повітряні маси переміщуються по колу;
5.змінні вітри, що змінюють свій напрямок двічі на добу , вдень і вночі.
2.Зробіть висновок про взаємозв’язок між розміщенням тектонічних структур і формами рельєфу.
IV рівень Дайте розгорнуту відповідь на запитання
Охарактеризуйте наслідки обертання Землі навколо Сонця
ІІ ВАРІАНТ Виконує 7- Б клас
І рівень обрати одну правильну відповідь
1. Карта масштабу 1 : 5 500 000 є:
А Дрібномасштабною Б Середньомасштабною В Великомасштабною Г Топографічною
2. Укажіть форму планети Земля.
А Куля Б Еліпсоїд В Геоїд Г Коло
3. Укажіть найбільший за площею материк планети.
А Північна Америка Б Південна Америка В Австралія Г Євразія
4. Як називаються постійні вітри, що дмуть від тропічних широт до екватора?
А Пасати Б Мусони В Західні вітри Г Бризи
5. Сучасна ера в історії Землі
А палеозойська Бкайнозойська В архейська
6. Природна зона з різкою нестачею вологи і розрідженим рослинним покривом
А. Степ Б. Пустеля В. Тайга Г.Тундра
II рівень
Дайте визначення Літосферні плити
Порівняйте поняття «МАТЕРИК» і «ЧАСТИНА СВІТУ» наведіть приклади
Широтна зональність зумовлена ……………
Основні кліматичні пояси відрізняються від перехідних …
IIІ рівень
1.Складіть правильну відповідність
1.Екваторіальний А. добре виражені чотири пори року
2.Тропічний Б. формується в полярних областях
3Помірний В дуже спекотний і сухий
4.Арктичний Г. спекотна і волога погода протягом року
Д. з’являються сезони року — літній жаркий івологий, зимовий жаркий і сухий.
2.На яку гіпотезу спирається теорія руху літосферних плит?
IV рівень Дайте розгорнуту відповідь на запитання.
Охарактеризуйте наслідки обертання Землі навколо своєї осі.
Нагадую, що відповіді чекаю лише сьогодні.
До зустрічі.
Географія 8 клас
Тема: Державна територія України. Державні кордони, крайні точки, географічні центри України і Європи.
Пропоную переглянути:
https://www.youtube.com/watch?v=Qfd7-oLattc
Фізико-географічне положення
Україна має вигідне географічне і геополітичне положення, потужний природно-ресурсний, трудовий і виробничий потенціал, великі можливості для економічного розвитку.
Україна розташована в основному на південному заході Східноєвропейської рівнини, в Центрально-Східній Європі. Лише невелику частину її території (5%) займають Карпатські і Кримські гори — складові великої Гімалайсько-Альпійської гірської системи. Територія України лежить у помірному кліматичному поясі Північної півкулі. Тільки Південний берег Криму – у субтропічному поясі. В її межах чітко (як ні в жодній іншій країні Європи) простежуються три фізико-географічні зони — лісова, лісостепова і степова, а в Карпатах і Кримських горах — висотна поясність. Фізико-географічні зони України помітно змінюються із заходу на схід (насамперед за кліматичними і ґрунтово-рослинними ознаками).
Україна — найбільша держава Європи. Її площа становить 603,7 тис. км кв. – це найбільша держава Європи – 5,7% площі Європи. За кількістю жителів Україна поступається в Європі тільки Німеччині, Франції, Великобританії та Італії.
Територія України розташована між 44° 23' і 52° 25' північної широти та між 22° 08' і 40° 13' східної довготи. Вона простягається зі сходу (крайньою східною точкою є с. Червона Зірка Луганської обл.) на захід (м. Чоп Закарпатської обл.) на 1316 км. У найширшій центральній частині держави відстань між крайніми північною (с. Грем'яч Чернігівської обл.) та південною (мис Сарич у Криму) точками досягає 896 км.
Загалом територія держави витягнута із заходу на схід на 423 км більше, ніж з півночі на південь. Протяжність північної і південної частин із заходу на схід значно менша, ніж центральної.
Україна має широкий більш як 2590 км вихід до країн Центральної і Західної Європи.
Відстань до умовної столиці Європи Страсбург (Франція) не перевищує 2000 км.
Україна знаходиться в другому (східноєвропейському, київському) часовому поясі. Різниця в географічній довготі між крайніми західною і східною її точками дорівнює 18°, що відповідає різниці в часі 1 год і 12 хв. Середній меридіан другого часового поясу проходить поблизу Києва, тобто майже центральною частиною території України.
Центр України знаходиться в точці з географічними координатами 49° 01' північної широти і 31° 02' східної довготи. Ця точка розміщена за 2 км на захід від м. Ватутіного у Черкаській області – с. Мар'янівка. За іншою версією – с. Добровеличківка Кіровоградської області.
В межах України знаходиться географічний центр Європи село Ділове Рахівського району, Закарпатської обл.
Територія нашої держави розташована приблизно на широті Франції, північної частини Сполучених Штатів Америки і південних районів Канади, тому має подібні з цими країнами природні умови. Для України характерні великі запаси, вдале поєднання і територіально компактне залягання покладів багатьох цінних корисних копалин.
Україна має переважно рівнинний рельєф, порівняно теплий помірно континентальний клімат, родючі чорноземні ґрунти. Гори — Карпати і Кримські — невисокі і не перешкоджають здійсненню господарських зв'язків. Частина річок судноплавна. Усе це сприяло її давньому компактному заселенню, великому господарському, зокрема землеробському, освоєнню земель. На заході і півночі є значні ресурси поверхневих і підземних вод, у тому числі мінеральних. Великі можливості для розвитку санаторно-курортного господарства і туризму.
Економіко-географічне положення
ЕГП - положення щодо суспільних утворень та явищ.
1. ПГП - (політико-географічне положення) - розміщення щодо сусідніх країн і і військово-політичних блоків, осередків напруги і регіональних війн.
2. ТГП - відносно міжнародних шляхів сполучення (транспортно-географічне положення)
3. СП - (сусідське положення) - оцінка можливостей економічного співробітництва з країнами-сусідами, положення щодо найбільших мінерально-сировинних баз світу.
Оцінка ТГП (транспортно-географічне положення)
Україна розташована на перетині “трьох частин світу” (Європа, Азія, Північна Африка) через її територію проходять транзитні шляхи сполучення що з'єднують країни Азії, Західної та Центральної Європи.
До них належать: магістральні трубопроводи - нафтопровід “Дружба” , газопроводи “Прогрес”, “Союз”, “Уренгой-Ужгород”; автомагістралі: Київ - Брест, Харків - Москва, Київ - Львів...
Вихід до Південної Африки, через Чорне море, протоки Босфор, Егейське море (протока Дарданелли) Середземне море. Україна має 19 морських портів (найбільші Одеса, Миколаїв, Іллічівськ (Чорноморськ), через які підтримуються воднотранспортні сполучення з країнами світу.
Діють поромні переправи: - Іллічівськ-Варна (Болгарія), Іллічівськ - Поті (Грузія), Крим – Кавказ.
Через Дунай можливий вихід України до 7 країн Європи (Молдова, Румунія, Болгарія, Хорватія, Угорщина, Австрія, Німеччина). Важливе значення мають авіаційні сполучення через аеропорти міжнародного класу, які знаходяться в містах: Київ, Львів, Харків, Сімферополь, Донецьк.
Висновок: ТГП України сприяє розвитку транспорту та зовнішньоекономічним зв'язкам. ТГП вигідне - цьому причина, сприятливі природні умови, особливо 95% рівнинної території України.
Оцінка СП (сусідське положення)
СП - сприятливе. Україна підтримує тісні економічні зв'язки зі всіма країнами сусідами. Україна наближена до важливих мінерально-сировинних баз Європи (нафта Росія), ліс (Росія, Білорусь) Україна безпосередньо межує з сімома країнами світу. Ситуацію змінила війна з Росією з 2014 року, яка триває і донині, на жаль.
Геополітичне положення України вигідне й водночас складне. Вона розташована приблизно на однакових відстанях від позаєвропейських центрів світової політики й економіки – Вашингтона й Токіо, відносно близько до столиць найбільших європейських держав – Берліна, Лондона, Парижа, Рима, а також Брюсселя та Страсбурга, котрих називають “столицями Європи”, і досить близько до столиць сусідніх з нею держав. Україна знаходиться на перетині Центральної і Східної Європи, перебуваючи одночасно в обох регіонах.
Кордони України
Державний кордон — лінія і уявна вертикальна поверхня, що проходить через цю лінію, визначає межі державної території, — суші, вод, надр, повітряного простору — тобто межі розповсюдження державного суверенітету.
Делімітація кордонів (лат. delimitatio — встановлення меж) — визначення загального положення і напрямів державного кордону між суміжними державами шляхом переговорів. Ухвали про делімітацію звичайно є складовою частиною мирних договорів або спеціальних угод про встановлення або зміну державних кордонів. В ході делімітації договірні сторони складають — як правило, по карті, без проведення робіт на місцевості — опис проходження лінії кордону, який може бути самостійною статтею в самому договорі або в додатку до нього. Відповідно до певного в договорі положення лінії кордону вона наноситься на географічну карту, яка, як правило, є складовою частиною договору про делімітацію і в цій якості служить наочним свідоцтвом про положення. Матеріали делімітації служать підставою для подальшого етапу визначення положення кордонів — проведення їх на місцевості (демаркації).
Демаркація кордонів (лат. demarcatio — розмежування) — проведення лінії державного кордону на місцевості з позначенням його спеціальними прикордонними знаками.
Територіальні води України, або акваторія, яка є продовженням Української території в морі, - прибережні морські води завширшки 12 морських миль (22,2 км), відлічуваних від лінії найбільшого відпливу як на материку, так і на островах, що належать Україні, або від прямих вихідних ліній, що з'єднують відповідні точки.
1 морська миля – 1850 м.
Україна має протяжний державний кордон. Його довжина становить 7700 км. Кордон простягається по суходолу (5740 км) і морях (1960 км). 1560 км морського кордону припадає на Чорне море і 400 км — на Азовське. За протяжністю державного кордону Україна посідає одне з перших місць у Європі.
Держава безпосередньо межує з сімома країнами — Російською Федерацією, Білоруссю, Молдовою, Румунією, Польщею, Угорщиною і Словаччиною. Найдовшими є кордони з Російською Федерацією (2063 км), Молдовою (1191 км) і Білоруссю (1084 км). Довжина кордону України з Румунією становить 625 км, Польщею — 543 км, Угорщиною — 135 км, Словаччиною — 99 км. Через Чорне море Україна має спільні кордони з Туреччиною, Болгарією і Грузією.
Державний кордон України здебільшого проходить рівнинними територіями. Лише з Румунією, Польщею і Словаччиною він простягається гористими районами Карпат, причому з Румунією — на значній відстані.
Південну частину України омивають води Чорного та Азовського морів, а на крайньому південному заході її кордон виходить до нижнього Дунаю — другої за довжиною після Волги річки Європи. Через практично незамерзаючі порти Чорного моря, а також Азовське море і Дунай, здійснюється воднотранспортне сполучення з багатьма країнами. Дунай і його судноплавні притоки протікають через територію семи європейських держав.
Частина державного кордону України проходить природними рубежами: з Польщею — по р. Західний Буг, з Білоруссю — по Дніпру, з Російською Федерацією — по Сіверському Дінцю, з Румунією — по Кілійському гирлу Дунаю і по самому Дунаю, з північно-західною частиною Молдови — по Дністру, з північною її частиною — по р. Прут; у Закарпатті окремі відрізки державного кордону України з Румунією та Угорщиною пролягають по лівій притоці Дунаю — р. Тисі.
Північний і північно-західний кордон України з Російською Федерацією, Білоруссю і Польщею простягається низовинною, місцями заболоченою територією Поліської низовини.
Рівнинною територією, де також відсутні природні рубежі, проходить східна частина державного кордону України з Російською Федерацією. Через низовину (Закарпатську) проходить кордон України з Угорщиною і частково зі Словаччиною.
У західній частині України її державний кордон пролягає незахищеною природними рубежами височинною, передгірною та гірською місцевостями (з Молдовою, Румунією, Словаччиною і Польщею).
Для України, що знаходиться на межі між так званим Сходом і Заходом Європи, на території, по якій здійснюються масові широтні і меридіональні перевезення у державі, яка тільки-но дістала незалежність, зміцнення державних кордонів набуває важливого військово-політичного значення. Відсутність на більшій їх частині природних рубежів вимагає додаткових витрат на спорудження відповідних оборонних об'єктів, забезпечення військового базування. Державний кордон є і мусить бути недоторканним, незмінним.
Україна і міжнародні організації
Україна ввійшла в ряд міждержавних економічних об’єднань, стала асоційованим членом міжнародних структур, розширює партнерські відносини з державами світу та країнами сусідами: СНД (Співдружність Незалежних держав) - 12 країн (Україна, Росія, Білорусь, Молдова, Грузія, Вірменія, Азербайджан, Казахстан, Узбекистан, Туркменістан, Таджикистан, Киргизстан); Член Ради Європи (9 листопада 1995 р.).
Україна є країною-засновницею ООН (1945 р.) а також є країною-засновницею такої міжнародної організації як МАГАТЕ (Міжнародне агенство з атомної енергетики)
Україна ввійшла до низки перспективних регіональних інтеграційних утворень: ЦЄІ (центральноєвропейська ініціатива); ЧЕС (Чорноморське економічне співробітництво); ГУАМ (Грузія, Україна, Азербайджан, Молдова).
З 1992 року Україна була прийнята до найбільш важливих світових фінансово кредитних організацій: МВФ (Міжнародний Валютний фонд) - спеціалізована представницька організація ООН; МБРР (Міжнародний Банк реконструкції та розвитку), заснований одночасно з МВФ; найбільша у світі фінансово-кредитна організація, надає довгострокові кредити з метою сприяння соціального і економічного розвитку. Визначні гарантії самостійності забезпечує Україні активна участь у програмі НАТО “Партнерство заради миру”.
З 2008 року Україна стала членом Світової організації торгівлі (СОТ).
У 2014 р. Україна підписала асоційовану угоду із ЄС.
Я підібрала для вас сучасний, актуальний матеріал.
Прочитайте його, випишіть головне.
Вивчіть.
Д.З.
Опрацювати п. 10
Стор. 46 - 48 підручника - переглянути
стор. 49 - звад. 6 - письмово.
Урок наступний в середу, отже ДО середи надіслати мені міні - повідомлення згідно завдання.
Бережіть себе.
До зустрічі.
Географія 10 клас
Тема:Франція.
Пропоную переглянути:
https://www.youtube.com/watch?v=Fw1_XIvfHZE
І це все Франція.
Адміністративно-територіальний поділ
ЕГП та природно-ресурсний потенціал. Франція – типова приморська країна, омивається із заходу і півночі Атлантичним океаном, з півдня – Середземним морем. Має кордони з Бельгією, Люксембургом, Німеччиною, Швейцарією, Італією, Іспанією і Андоррою. Протоками Ла-Манш і Па-де-Кале межує з Великою Британією. На півдні країни розташовано князівство Монако. Морські кордони Франції значно більші за сухопутні. Морські узбережжя Бретані мають мальовничі скелясті береги, південне узбережжя Середземного моря – довгі піщані пляжі та бухти
Природні умови на території країни досить різноманітні. Є високі гори, плоскогір’я й рівнини. Кордони з Іспанією проходять гірським масивом Піренеїв, через гірські системи Альп та Юра ідуть кордони з Італією та Швейцарією, вздовж кордонів з Німеччиною, Люксембургом та Бельгією простягнулися середньовисотні Вогези та низькі Арденни.
Значних рудних родовищ альпійська система Франції немає. Проте значні висоти та велика кількість опадів зробили їх важливими джерелами води та енергії, які використано при спорудженні гідроелектростанцій. Схили долин добре заліснені, і лісове господарство грає велику роль в економіці цих районів. Основою для розвитку молочного тваринництва служать гірські луги, в долинах створилися прекрасні умови для розвитку виноградарства.
Клімат Франції визначається впливом прохолодного Атлантичного океану в північних областях і теплого Середземного моря на півдні. Севенни, невисокі гори, природно розділяють дві кліматичні зони. На півночі країни переважає м’який і вологий морський клімат з незначними коливаннями температур влітку і взимку, на півдні – клімат середземноморський з вищими середньорічними температурами й меншою кількістю опадів.
Найбільші річки Франції: Сена, Луара (найдовша), Гаронна і Рона. Система каналів сполучає між собою основні річки країни та Рейн.
Родючі ґрунти має Гароннська низовина біля підніжжя Піренєєв та ділянка на північний захід від нижньої течії Гаронни.
Лісові масиви Франції (хвойні, дубові, букові і каштанові) сильно зведені під впливом діяльності людини та займають лише чверть території країни. Серед розораних полів є лісопосадки, особливо типові для ландшафтів Нормандії та Бретані. Найхарактерніші дерева Середземноморського узбережжя: маслина та корковий дуб.
Серед несприятливих природних процесів та явищ Франції слід назвати повені, снігові лавини та бурі середини зими; засухи та лісові пожежі на півдні біля Середземного моря влітку. Проте вся територія Франції є комфортною для життя, туристсько-рекреаційної та господарської діяльності людей.
Порівняно з іншими країнами Європи Франція має достатньо багаті мінеральні ресурси, значні запаси бокситів, урану, калійних солей, залізних руд. Нестачу нафти, газу і руд кольорових металів Франція покриває за рахунок імпорту.
Населення. Франція – мононаціональна держава, кожен уродженець країни вважається французом. Французька є офіційною мовою, однак говорять в країні на баскській, каталонській, німецькій, бретонській, фламандській і корсиканській мовах та діалектах. Переважна більшість віруючих католики – 88 %, є протестанти, мусульмани, православні.
Середня щільність населення складає 110 чол. на км2. Станом на 2007 р. міське населення складає 77 % від загальної чисельності, але практично відсутні міські агломерації (характерні для більшості країн Західної Європи), окрім района Лілля, що включає промислові центри Рубе, Туркуен, Бетюн, Ланс, Дуе і Валансьєн.
Найвища концентрація населення – в Парижі та його передмістях. Тут зосереджено понад 1/6 населення. Сільське населення розподіляється рівномірно. Високий рівень щільності сільського населення характерний для родючих районів Північної Франції, морського узбережжя Бретані, рівнин Ельзасу, долин Рони та Сони. Крім сільського господарства, останнім часом в сільській місцевості значний розвиток отримав зелений туризм. Тривалість життя за даними на 2009 р.: чоловіків – 77,8 років, жінок – 84 роки. Природний приріст населення дуже низький, через це нестача трудових ресурсів покривається за рахунок трудової міграції, в тому числі й сезонної, пов’язаної із сільськогосподарськими роботами, особливо на півдні країни. Відбуваєтьсяі процес старіння нації.
У Франції переважають малі та середні міста, найбільшими містами є Ліон, Марсель та Лілль.
Париж, головне місто історичної області Іль-де-Франс, разом з передмістями (Версаль, Сен-Дені, Іврі, Аржантей, Булонь-Бійанкур, Дрансі) утворює міську агломерацію Великий Париж з населенням 11,4 млн чоловік.
Париж – найбільший промисловий і транспортний центр країни, тут працюють підприємства авто- і авіабудування, електротехнічного машинобудування, хімічної, харчової, поліграфічної промисловості тощо, виготовляють товари широкого вжитку: модні швейні та галантерейні вироби. З усіма районами й найбільшими портами Франції столицю сполучають 11 залізничних магістралей, діють міжнародні аеропорти: Шарль де Голль, Бурже, Орлі. 16 основних ліній має метрополітен міста, аванпортом Парижа є Гавр. Столиця опоясана швидкісною автомобільною кільцевою дорогою – бульваром Періферік, яка сполучена з радіальними автострадами та всією мережею автомобільних доріг Франції, ядром якої вона є.
Це один з найбільших в світі центрів туризму, тут розміщені ЮНЕСКО і більше 200 міжнародних організацій.
Паризький університет – Сорбонну – засновано у 1215 р., Коллеж де Франс – у 1530 р., Національну бібліотеку – у 1480 р. Париж – відомий науковий, культурний та історичній центр світу. Національний центр мистецтва і культури ім. Жоржа Помпіду з Національним музеєм сучасного мистецтва, безліч музеїв: мистецтва і культури XIX ст., Лувр, імпресіонізму, пішохідний міст Мистецтв, Національний музей природної історії, людини; театри «Гранд-опера», «Комеді Франсез», «Одеон», Національний театр Шелло, театр-кабаре «Мулен-руж» приваблюють до Парижа безліч туристів з усього світу.
Париж – туристична Мекка світу
Марсель, найбільший порт Франції на Середземному морі, біля гирла Рони, вантажообіг якого – понад 90 млн т на рік. В портовому комплексі розвинено нафтопереробку, нафтохімію, судно- й авіабудування. Місто є початковим пунктом транс’європейського нафтопроводу на Страсбур і Карлсруе (ФРН).
Засновано близько 600 р. до н.е. як грецька колонія Массалія вихідцями з аристократичної республіки Фокеї. Знайдений ними природний порт розташовувався трохи далі, ніж нинішній Старий порт.
Неподалік від міста знаходиться архіпелаг Фріуль і замок Іф – зміцнення XVI ст. з оборонним поясом на скелі, описаний в романі Олександра Дюма «Граф Монте-Крісто».
Марсель – батьківщина комічного актора Фернанделя, тут знімали знаменитий фільм Люка Бессона «Таксі». Лілль, місто сукнарів Фландрії, захоплене Людовиком XIV у 1667 р., потім у 1708 р. відвойоване голландцями та повернене до складу Франції за Утрехтським миром у 1713 р.
Місто засновано як військове укріплення французьким військовим інженером Себастьяном Вобаном у XVII ст. Свого часу укріплення називали «царицею цитаделей».
Місто є значним центром текстильної промисловості, важкого машинобудування, хімічної, харчової промисловості Франції. Метрополітен Лілля (ле Валь) – перше міське метро без машиніста.
У місті багато музеїв, найбільш знаменитим з яких є музей образотворчих мистецтв, що славиться робітами фламандських і голландських майстрів (Рубенса, Ван Дейка), іспанських (Гойя), французьких (Давид, Делакруа, Моне, Ренуар), має багаті зібрання кераміки та скульптури.
Лілль – батьківщина Шарля де Голля, тут знаходиться його будинок-музей.
Економіка. Франція – економічно розвинена країна світу, високорозвинена ядерна та космічна держава. За загальним обсягом економіки країна посідає провідні місця в Євросоюзі, по ВВП на душу населення входить в першу світову двадцятку ($27 600). Традиційна особливість французької економічної політики – наявність державної форми власності або великої її частки у складі великих компаній, банків, страхового бізнесу, у сфері авіації, телезв’язку, у машинобудуванні, нафтогазовій промисловості («Тоталь»). Існує планування, що носить не нормативний, а індикативний характер. Протягом 2007-2008 рр. уряд держави здійснював декілька важливих реформ у сфері трудового законодавства, зокрема з питань робочого тижня. Міра соціального захисту населення одна з найвищих у світі. Приблизно 30 % ВВП витрачається на соціальні потреби.
Велику частку в економіці Франції має іноземний капітал. Його доля у промисловості складає майже 40 %, у сфері нерухомості – близько 27 %, торгівлі – 20 %, сфері послуг – 9 %. На підприємствах з іноземним капіталом зайнято понад 20 % трудових ресурсів країни. Особливо велика частка іноземного капіталу, понад 50 %, у сфері інформатики та інших галузях передових технологій.
За секторами господарства ВВП Франції має такий склад: сільське господарство – 2,2 %, промисловість – 20,3 %, сфера послуг – 77,4 %.
Економічна карта
Промисловість. Промислове виробництво забезпечує понад 30 % робочих місць, 40 % інвестицій, 80 % експорту. Значні запаси власної мінеральної сировини створюють базу для роботи гірничодобувної та розвитку важкої промисловості.
За рівнем розвитку кольорової металургії країна посідає лідируючі місця в світових рейтингах, за виплавкою сталі знаходиться на 3-у місці в Західній Європі. Франція входить до складу Середземноморської бокситової провінції (разом з Грецією, Італією та Угорщиною). Чорна металургія Франції все більше тяжіє до припортових зон, наприклад, у Дюнкерку металургійний завод працює на американському вугіллі та залізній руді з Африки та Венесуели.
Машинобудуванню Франції притаманні велика різноманітність. Основними галузями машинобудування (2,6 % світового виробництва) є авіакосмічна, автомобільна, верстатобудівна, суднобудівна, радіоелектронна, електротехнічна, електронна. Франція грає провідну роль в Європейській космічній агенції, експортує космічні (Париж, Тулуза, Бурже, Бордо) й атомні технології (Париж, Гренобль), посідає 3-е місце в світі за випуском автомобілів (Париж, Леон, Сошо, Ле-Ман, Рен, Дуе). Їх спектр включає легкові, вантажні машини, автобуси, мотоцикли (державна компанія «Рено», приватна компанія «Пежо») тощо. За виробництвом верстатів Франція входить до складу світових лідерів. В суднобудуванні (Дюнкерк, Нант) спеціалізується на виробництві суден для перевезення зріджених газів і хімікатів. За обсягами виробництва телевізорів та холодильного обладнання входить в десятку світових лідерів.
За обсягами виробництва хімічної продукції входить до складу світових лідерів (посідає 4-е місце в світовому експорті), основні райони розвитку хімічної промисловості: Паризький, Рейнсько-Альпійський та Північний. Тут зосереджено виробництво синтетичних смол, пластмас, каучука, фармацевтичних виробів. Газ, що видобувається в надрах країни, є сировиною для отримання сірки.
Франція є чималим виробником целюлози та паперу, поліграфічна продукція країни відома за її межами. Високо розвинена в країні харчова (на 2-у місці в світі за об’ємом експорту після США) промисловість. Відносно незначну роль в загальному обсязі економіки, але престижу для країни грає виробництво та продаж предметів розкоші, світовим лідером є концерн «Луї Вюїттон-Мое-Хеннессі».
Франція – одна з найбільш передових країн в області розвитку атомної енергетики: понад 75 % енергії виробляють на АЕС. Франція продовжує будувати нові АЕС та посідає друге після США місце в світі за видобутком електроенергії на станціях цього типу. Крім того, розвиваються нетрадиційні типи енергетики, зокрема вітрові та припливні станції (перша у світі побудована в Бретані). Потужності ГЕС зосереджено в Альпах.
Останнім часом все більше уваги приділяється поєднанню науки й безпосереднього виробництва. Технополіс міста Тулуза є центром наукомістких галузей виробництва, зокрема авіакосмічних. У Франції налічується понад 40 технопарків. Найбільший з них – Іль-де-Франс під Парижем. Він спеціалізується на впровадженні новітніх технологій в електроніці, фармакології тощо.
На базі портів Марсель і Фос сформувалися найбільші у Франції ППК. Разом вони мають вантажообіг 100 млн т на рік, а спеціалізуються на припортовій чорній металургії та нафтопереробці.
Франція була і залишається важливим виробником тканин в Європі (Лілль, Кабре, Арментьєр).
Сільське господарство є найбільш опікуваною державою галуззю, хоча основа його – приватне землеволодіння. Вирішальну долю продукції дають великі господарства з наділами понад 100 га, але чисельно переважають дрібні та середні. За обсягом виробленої сільськогосподарської продукції Франція посідає 1-е місце в Західній Європі та 3-є в світі після США й Канади. Це найбільший європейський виробник пшениці, вершкового масла, яловичини, сирів (більше 400 сортів), ковбас, кондитерських виробів, вин, шампанського, коньяків.
Виноградна ферма у Франції
Більше половини продукції дає тваринництво. Французькі фермери є головними противниками процесів упровадження генетично зміненої продукції в Європі, оскільки французька продукція традиційно високо цінується через свою високу якість. Тваринництво займається розведенням великої рогатої худоби молочного та м’ясного напрямів, свиней, овець, свійської птиці.
Природні ресурси риби і морепродуктів виснажені, але в багатьох водоймищах риб розводять штучно. У Біскайській затоці ведеться промисел сардин, камбали і оселедців, омарів, креветок і молюсків (устриць та мідій).
Продукція рослинництва дає третину від загальної вартості продукції сільського господарства. Вирощують зернові культури, майже половина яких щорічно йде на експорт: пшениця (басейни Луари та Сени), кукурудза (басейн Гаронни), рис (район Середземномор’я), цукрові буряки (Франція є крупним виробником та експортером бурякового цукру), картопля, овочі, винний виноград, фрукти (переважають яблука), цитрусові.
Транспорт Франція має найрозвиненішу в Європі мережу залізниць (загальною довжиною 29 370 км) та автомобільних доріг. Більшість міст зв’язані мережею високошвидкісних магістралей, гілку швидкісної магістралі прокладено в тунелі під протокою Ла-Манш. Практично в кожному місті та містечку є аеропорт. У перевезенні внутрішніх вантажів і пасажирів вирішальну роль відіграє автомобільний транспорт, який має найбільш розгалужену систему загальною довжиною понад 950 тис. км. Трубопроводи перевозять нафту та очищену продукцію, їх довжина сягає майже 8 тис. км
Франція – велика морська держава. ЇЇ флот складається з нафто- та хімічних танкерів, контейнеровозів, пасажирських суден тощо. Найбільші морські порти: Марсель, Гавр, Дюнкерк, Кале, Булонь. Річковий транспорт забезпечує близько 6 % перевезень вантажів.
Зовнішньоекономічні зв’язки. Франція є одною з найбільш відвідуваних країн світу та обслуговує до 75 млн зарубіжних туристів за рік.
В долі експорту Франції збільшується частка послуг, у тому числі банківсько-фінансових. Переважають економічні зв’язки з розвинутими країнами та країнами ЄС. Основними статтями експорту країни є машини й транспортне устаткування, авіаційне обладнання та транспортні засоби, пластмаси, хімікалії, фармацевтична продукція, залізо і сталь, напої, продукція харчової промисловості, нові технології тощо. Основними торговельними партнерами є Німеччина, Іспанія, Італія, Велика Британія, Бельгія, США, Нідерланди.
Імпортує Франція машини й устаткування, транспортні засоби, сиру нафту, пластмаси, хімікати, сировину й напівфабрикати, продовольство (чай, кава, какао, тропічні фрукти) основним чином з Німеччини, Бельгії, Італії, Іспанії, Нідерландів, Великої Британії, США, Китаю.
Я підібрала для вас сучасний, актуальний матеріал.
Прочитайте його, випишіть головне.
Вивчіть.
Д.З.
Опрац. п. 12
Скласти сканворд на тему " Франція".Чекаю виконане завдання.
Бережіть себе.
До зустрічі.
Немає коментарів:
Дописати коментар