Добрий день.

Сьогодні 1 грудня 2023 року.

Запрошую на урок ЗБД учнів 5 класу.

Тема:  Корисний  відпочинок.

Пропоную переглянути:

СТРЕС І ЗДОРОВ'Я

Щодня ви ходите до школи, виконуєте домашні завдання, відвідуєте гуртки, маєте домашні обов’язки. За напруженого ритму життя потрібен регулярний відпочинок. Нехтування ним може призвести до перевтоми та виснаження організму. В таких випадках кажуть: «У моєму житті надмір стресів».

Стрес — це стан фізичного і психологічного напруження організму внаслідок реальної чи уявної загрози життю і здоров’ю. Сильний і тривалий стрес (дистрес) спричинює погане самопочуття. Через це людині постійно хочеться спати або виникає безсоння, зникає або посилюється апетит, болить голова, діти починають частіше хворіти.

ЯКИЙ ВІДПОЧИНОК ОБРАТИ

Тільки-но ви відчули симптоми надмірного стресу — відпочиньте. Найкращий спосіб для цього — це зміна діяльності. Фізичну працю чергують із розумовою або з пасивним відпочинком. Працю у приміщенні — з дозвіллям на свіжому повітрі, а роботу надворі — з відпочинком удома.

УМОВИ ЗДОРОВОГО СНУ

Нічний сон — найважливіший для здоров’я вид пасивного відпочинку. Якщо не вдалося поспати уночі, вдень очікуйте неприємностей: настрій кепський, усе падає з рук... Недосипання негативно позначається на здатності зосереджуватися, запам’ятовувати, швидко реагувати, розв’язувати складні задачі, ухвалювати виважені рішення.

Середня тривалість сну у вашому віці має становити щонайменше 8,5 години. Якщо недосипати лише одну годину, погіршується самопочуття, виникає перевтома. З часом це може спричинити проблеми зі здоров’ям. Так буває й тоді, коли людина спить достатньо часу, але в поганих умовах.

ВПЛИВ МЕДІА НА ЗДОРОВ'Я

Медіа — це засоби, за допомогою яких ми отримуємо інформацію. Комп’ютери та інтернет стрімко увірвалися в наше життя, стали його невід’ємною частиною.

Дехто з учнівства увесь вільний час проводить із комп’ютером, смартфоном. Та хоч комп’ютерні навички й важливі, таке заняття відпочинком не назвеш. Для вашого мозку це — напружена праця. Якщо в перервах між домашніми завданнями грати в комп’ютерні ігри чи блукати в мережі інтернет, то можна перевтомитися.

Завдання:

1. Опрацюйте п. 13 та мою для вас підбірку.

2. Стор. 107 завдання 1-6 письмово.

3. Перегляньте мультик  і  дайте відповіді на наступні запитання:

А. Назвіть, який відпочинок активний, а який — пасивний.

Б. Назвіть те, що може перешкоджати нормальному відпочинку героям мультику.

Виконану роботу чекаю на наступному уроці.

До зустрічі.

 Добрий день.

Сьогодні 30 листопада 2023 року.

Запрошую на урок географії учнів 6 класу.

Контрольна робота  з теми " Літосфера".

І рівень

1. Земна кора разом з верхньою частиною мантії утворюють оболонку, яка називається:

А атмосферою; Б літосферою; В ядром; Г астеносферою.

2. Найбільше діючих вулканів розташовано:

А у районах, де проходять межі літосферних плит; Б на платформах;

В на рівнинах; Г у районах, де поширені карстові процеси.

3. Гори Карпати за висотою є:

А середніми; Б низькими; В високими; Г дуже низькими.

4. До планетарних форм рельєфу належить:

А гори та рівнини; Б яри та балки; В дюни та бархани; Г материки та западини океанів.

5. Хімічне вивітрювання проявляється в руйнуванні гірських порід:

А текучими водами; Б вітром, який переносить дрібні часточки;

В внаслідок коливань температури повітря; Г внаслідок розчинення їх водою.

6. До внутрішніх процесів належить:

А фізичне, органічне та хімічне вивітрювання; Б робота вітру та текучих вод;

В робота морів та льодовиків; Г рух літосферних плит, землетруси, вулканізм.

ІІ рівень

7. Визначте правильність наведеного твердження:

«Геологічну історію Землі умовно поділяють на п’ять ер: архейську, протерозойську, палеозойську, мезозойську та кайнозойську».

Так                                  Ні

8. Прочитайте текст і визначте, про яке явище йдеться:

«Фонтан гарячої води й пари, який періодично викидається на поверхню» -…

9. Установіть відповідність між назвами літосферних плит та цифрами, якими вони позначені на картосхемі.

 

А Північноамериканська	В Тихоокеанська	Б Євразійська	Г Індо-Австралійська

 

 

ІІІ рівень

10. Установіть відповідність:

А Робота вітру                                        

Б Діяльність людини

В Робота підземних вод

Г Робота поверхневих вод

1 Вимоїни

2 Бархани

3 Печери

4 Кар'єри

11. Знаючи сучасне розташування літосферних плит, напрямок та швидкість їхнього руху, можна:

А точно визначити внутрішню будову Землі;

Б визначити відносний та абсолютний вік гірських порід, що складають земну кору;

В спрогнозувати положення материків та їх співвідношення з океанами у майбутньому;

Г зупинити руйнівні землетруси та вулканізм.

ІV рівень

12. Визначте температуру гірських порід у шахті на глибині 99 м, якщо температура приповерхневого шару земної кори становить –5°С. (З глибиною температура збільшується на кожні 100м – на 3̊ С).

Виконану роботу чекаю ЛИШЕ СЬОГОДНІ. 

 

 

 

 

 

 

 

 

 Добрий день.

Сьогодні 28 листопада 2023 року.

Запрошую на урок ЗБД учнів 6 класу.

Тематична робота.

Завдання:

1. Назвіть небезпечні ситуації, що можуть виникнути в житловому будинку.

2.Що робити, коли в кухні чути запах газу?

3. Назвіть правила безпеки під час користування електроприладами.

4. Що треба зробити, якщо протікає батарея теплової мережіі.

5.  Напишіть ваше враження  до :

5.а. Ситуація 1. Завтра в Олега тематична атестація. Якщо він не підготується, то матиме низьку оцінку за семестр. Але друг кличе його на фільм, який вони давно збиралися подивитись.

5.б.Ситуація 2. Олені купили нову сукню, і вона хоче вдягнути її наступного дня до школи. Та у них суворі правила щодо шкільної форми. Якщо Олена це зробить, їй запишуть зауваження у щоденник.

6.Чи є велосипед транспортним засобом? Як підібрати велосипед за розміром?

7. Де краще купувати  продукти?

8. Назвати основні телефони  по яких ми будемо телефонувати при надзвичайній ситуації?

9. Який одяг найкраще підійде для занять спортом?Чому?

10. В якому віці дітям дозволено виїжджати на дорогу, де рухається транспорт?

11. Що входить до складу особистої гігієни?

12. Назвіть інфекційні хвороби і засоби боротьби з ними. Наведіть конкретні приклади.

Відповіді чекаю ЛИШЕ СЬОГОДНІ.

 Добрий день.

Сьогодні 27 листопада 2023 року.

Запрошую на урок географії учнів 6 класу.

Географія 6 клас

Тема:Мінерали, гірські породи, корисні копалини, їх значення у житті та діяльності людини .

Пропоную переглянути:

Мінерали і гірські породи

Поглянь довкола. І пісок на річковому пляжі, і камінці на березі моря, і глина в яру - усе це мінерали й гірські породи, з яких складається земна кора.У земній корі налічується близько 3 тис. мінералів і понад 1,5 тис. гірських порід.

Мінерали — природні утворення, які складаються з однієї речовини.

Прикладами мінералів є вода, золото, кварц, польовий шпат, слюда, алмаз. За станом речовини мінерали бувають твердими, рідкими й газуватими.  Мінерали в чистому вигляді трапляються в природі порівняно рідко. Найчастіше це різноманітні сполуки, що утворюють гірські породи.

Гірські породи — це сполучення кількох мінералів або скупчення одного у великій кількості в земній корі.Наприклад, до складу гірської породи граніту входять три мінерали: кварц, слюда, польовий шпат. Нагромадження мінералу кальциту у великій кількості утворює гірську породу вапняк.

Мінерали й гірські породи мають різні властивості, за якими вони відрізняються один від одного: колір, блиск, твердість, наявність кристалів тощо.

Утворення мінералів і гірських порід

Гірські породи утворюються за різних умов. Одні — внаслідок застигання магми в земній корі, інші — внаслідок відкладання речовин па дні морів та океанів, треті — з решток організмів, четверті - від руйнування інших гірських порід, п'яті — під дією високих температур і тиску на великих глибинах.За походженням гірські породи поділяють на магматичні, осадові, метаморфічні.

Магматичні гірські породи утворюються внаслідок застигання магми на поверхні чи в глибинах земної кори.

При внутрішньому магматизмі формуються глибинні гірські породи. Вони складаються з кристалів різної величини залежно від глибини залягання (чим ближче до поверхні застигла магма, тим кристали дрібніші). До цих порід належать, наприклад, граніти й лабрадорити.

Під дією зовнішнього магматизму утворюються гірські породи, шо виливаються із надр Землі на поверхню. На відміну від глибинних ці гірські породи не мають кристалів, їм властива пористість. Складаються із застиглої лави або пресованого вулканічного попелу (туфи, пемза).

Осадові гірські породи утворюються під дією температури повітря, води, живих організмів та інших процесів, що відбуваються на поверхні Землі та у водоймах.

Осадові породи поділяють на три групи. Уламкові утворюються внаслідок руйнування інших гірських порід (пісок, глина, галька, гравій, валуни), їх називають уламковими тому, що кожна частинка цих гірських порід є уламком інших порід, у тому числі й магматичних. Хімічні є наслідком відкладання розчинених речовин на дні океанів, морів, озер. До них відносять кам'яну й калійні солі, вапняк та ін. Сама назва свідчить про походження органічних порід. Скам'янілі рештки давніх і сучасних організмів утворили такі гірські породи, як вугілля, крейда.

Метаморфічні гірські породи пов'язані з процесом метаморфізму. Метаморфізм (у перекладі з грецької означає «перетворення») — зміна гірських порід на великих глибинах під дією високого тиску й температури. Так, вапняк перетворюється на мармур, пісковик — на кварцит, граніт — на гнейс, вугілля — на графіт.

Усі мінерали й гірські породи, що їх використовує людина, називають корисними копалинами. Залежно від галузі застосування корисні копалини поділяють на три групи: паливні, або горючі, що використовуються як паливо (нафта, газ, торф, кам'яне й буре вугілля); металічні, з яких виплавляють метали (чорні — чавун, сталь; кольорові — мідь, алюміній, олово, свинець); неметалічні — сировина для хімічної промисловості (кам'яна й калійні солі, фосфорити, сірка), будівельні матеріали (граніт, базальт, пісок, глина та ін.).

1. Мінерали — це природні утворення, які складаються з однієї речовини.
2. Гірські породи — це сполучення кількох мінералів чи скупчення одного у великій кількості в земній корі.
3. Корисні копалини — це мінерали та гірські породи, що використовуються людиною в господарській діяльності.

Домашнє завдання:

1. Опрацюйте матеріал вашого підручника та мою для вас підбірку.

2. Випишіть і вивчіть терміни та умовні позначення корисних копалин.

 Добрий день.

Сьогодні 24 листопада 2023 року.

Запрошую на урок географії учнів 7 та 10 класів.

Географія 7 клас

Тема: Географічне положення. Дослідження й освоєння Південної Америки. 

Практична робота №5"а".

Перегляньтевідео  та створіть міні - конспект по  темі:

Практична робота №5"а".

Завдання:

1. Нанесіть на к.к. гори, рівнини та низовини материка.

2. Порівняйте рельєф Південної Америки та Африки.

3. Нанесіть на к.к. найвищі вулкани світу: Льюльяйльяко, КотопахіСан-Педро, Охос- дель-Саладо.

4.На к.к. нанесіть корисні копалини материка.

5. Зробіть висновок про взаємозв'язок між розташуванням великих форм рельєфу і будовою земної кори.

Д.З. 

1. Опрацюйте матеріал вашого підручника та мою для вас підбірку.

2. На к.к. нанесіть крайні точки материка.

3. Випишіть географічні відкриття.

Домашню роботу чекаю до наступного уроку.

Географія 10 клас

Тема: ВТОРИННИЙ І ТРЕТИННИЙ СЕКТОРИ ЕКОНОМІКИ КРАЇН АЗІЇ.

Дослідження 9.

Пропоную переглянути:

Вторинний сектор економіки країн Азії:

Третинний сектор економіки країн Азії:

• Вторинний сектор економіки. 

До цього сектору належать ті види господарської діяльності, які використовують паливо, сировину і напівфабрикати, що створені в первинному секторі, для вироблення готових товарів. Це переробна промисловість і будівництво.

У промисловому виробництві світу на Азію припадає приблизно 35 %. Найважливішими видами економічної діяльності є: нафтогазова, вугільна, чорна металургія, алюмінієва промисловість, енергетика, автомобілебудування, електроніка й електротехніка, хімічна (виробництво добрив, волокон, пластмаси) і текстильна промисловість.

За масштабом і рівнем індустріального виробництва виділяються три країни: Китай, Японія та Індія. Господарські комплекси цих країн представлені всіма виробництвами вторинного сектору.

Меншими обсягами, але із сучасною індустріальною структурою характеризуються промислові комплекси Ізраїлю і нових індустріальних країн «першої хвилі» (Республіка Корея, Сінгапур, Тайвань). За рівнем розвитку промисловості до них наближаються нові індустріальні країни «другої хвилі» - Таїланд, Малайзія, Індонезія, Філіппіни і В’єтнам.

Особлива структура промисловості, з різким переважанням галузей паливно-енергетичного комплексу, характерна для нафтодобувних країн: Саудівська Аравія, Кувейт, Катар, Іран, ОАЕ та ін.

Нині в переробній промисловості Азія має провідні позиції у світі з виплавки сталі. Великі металургійні комбінати створені в Китаї, Індії, Японії і Туреччині. Кольорова металургія представлена виплавкою олова (Китай, Малайзія, Таїланд), міді (Китай, Японія, Індонезія, Філіппіни), алюмінію (Китай, Індія, Японія), свинцю і цинку (Китай, Японія).

Головними виробниками автомобілів є Китай, Японія, Республіка Корея та Індія .

Азія посідає провідні місця з випуску суден (Республіка Корея, Японія, Китай), роботів (Японія, Китай), побутової електроніки і комп’ютерних комплектуючих (Китай, Японія, Республіка Корея, Тайвань), інформаційних технологій і програмного забезпечення (Індія, Японія, Китай), виробництва бавовняних тканин, одягу і взуття (Китай).

У хімічному комплексі виділяються виробництво мінеральних добрив (насамперед азотних), побутової хімії і фармацевтики, полімерних матеріалів (Китай, Японія, Індія, нафтовидобувні країни регіону).

У регіоні виділяють також країни з розвиненою гірничодобувною або легкою промисловістю: Монголія, В’єтнам, Шрі-Ланка, Афганістан, Бангладеш.

Найменш розвинені країни, в яких сучасна промисловість практично відсутня, - це Лаос, Камбоджа, Непал, Бутан, Ємен.

• Основні промислові осередки і регіони. 

У сучасних умовах висока концентрація виробництва часто пов’язана з агломераціями і розвинутою інфраструктурою. Такі регіони мають достатню кількість висококваліфікованих кадрів, найсучаснішу виробничу і соціальну інфраструктуру, можливості комплексної переробки відходів виробництва.

У розвинутих країнах такими центрами є технологічні парки (технопарки). У них для виробництва новітньої наукоємної продукції налагоджують тісні зв’язки з університетськими і науково-дослідними центрами. Типовим прикладом подібних парків є «Цукуба» в Японії.

Помітна також орієнтація виробництва на дешеву робочу силу, особливо невисокої кваліфікації. Як наслідок, у країни, що розвиваються, перенесені окремі підприємства легкої промисловості, а також деякі екологічно небезпечні нафтопереробні підприємства і підприємства кольорової металургії, машинобудування розвинутих країн.

Прикладом найбільших промислових районів Азії є Тихоокеанський у Японії, Північно-Східний у Китаї, «Індійський Рур» в Індії.

Тихоокеанський пояс Японії простягається неширокою (до 65 км) смугою приморських низовин острова Хонсю та інших. Тут зосереджені головні промислові райони Токіо, Осаки, Нагої, Кітакюсю, більшість ТЕС і АЕС, металургійних, нафтопереробних і хімічних комбінатів, машинобудівних заводів. У його межах розташовані й головні райони інтенсивного сільського господарства, транспортні магістралі і найважливіші порти країни.

Північно-Східний район Китаю утворюють дев’ять приморських провінцій і автономних районів Китаю, а також три міста центрального підпорядкування - Пекін, Шанхай і Тяньцзінь. Це найрозвиненіша частина країни з потужною важкою і легкою промисловістю, з інтенсивним сільським господарством, із густою транспортною мережею. Завдяки морським портам регіон тісно включений до міжнародних зв’язків .

«Індійський Рур» - так називають головну вугільно-металургійну базу країни, що розміщена на сході Індії. Саме тут почали інтенсивну розробку родовищ вугілля, залізної і марганцевої руд. Згодом вони стали основою формування Колкатсько-Дамодарського промислового поясу.

• Третинний сектор економіки набув великого значення в наш час.

 Це «сфера надання послуг» - транспорт, зв’язок, торгівля і туризм, охорона здоров’я, наукова і фінансова діяльність, комп’ютерне програмування тощо. Суспільство, у якому переважає третинний сектор економіки, є постіндустріальним.У розвинених країнах Азії частка третинного сектору в економіці становить від 60 до 80 %. За обсягом виробництва у сфері послуг Японія поступається тільки США. Токіо є третім за значенням фінансовим центром світу після Лондона і Нью-Йорка. Останніми десятиліттями потужними фінансовими центрами стали Шанхай, Сінгапур, Сянган. Спеціальні економічні зони з пільговим оподаткуванням діяльності (офшорні зони) створені в ОАЕ, Малайзії, Сінгапурі, на Кіпрі і Бахрейні.

Велике значення для економіки регіону має туризм. На країни Азії припадає близько 20 % відвідувань іноземних туристів. Найбільше туристи відвідують країни Східної і Південно-Східної Азії, особливо Китай (понад 60 млн туристів за рік).

На 2017 р. Азія лідирує за кількістю інноваційних компаній. До сфери інновацій належать інформаційні технології, фармацевтика і виробництво напівпровідників і електронних компонентів. Зі 100 найбільших інноваційних компаній світу 46 міститься в цьому регіоні. Серед них 39 компаній із Японії, 4 - з Республіки Корея, 2 - з Тайваню (Китай). Уперше до списку потрапила компанія з континентального Китаю - Huawei.

Із 10 країн-лідерів за кількістю патентних заявок (винаходів) три країни містяться в Азії (мал. 42).

• Найважливіші міжнародні транспортні коридори й вузли. 

Переважна частина всіх транспортних засобів і шляхів сполучення зосереджена в економічно розвинутих країнах (Японія, Республіка Корея, Китай, Сінгапур тощо). Транспортна система цих держав має складну структуру і представлена всіма видами транспорту. Наприклад, Японія, маючи порівняно невелику територію, є одним із лідерів за протяжністю транспортних шляхів.

Розвиткові країни мають гірше розвинену транспортну систему. Їх транспорт перебуває на стадії формування, тому сучасні види транспорту (залізниці, трубопровідний транспорт) розвинуті слабо або й узагалі відсутні. У багатьох випадках транспортні шляхи з’єднують регіони видобування мінеральних ресурсів і найбільші морські порти.

Особлива транспортна система склалася в нафтовидобувних країнах Західної Азії, тут основну функцію за внутрішнім вантажообігом виконує трубопровідний транспорт, а за пасажирообігом - автомобільний.

У найменш розвинутих країнах велике значення у внутрішніх перевезеннях мають ґрунтові, автомобільні й річкові шляхи. Протяжність і густота залізничних ліній невелика. А деякі країни (Афганістан, Лаос, Бруней, Оман) залізниць узагалі не мають.

Найважливіше значення в перевезеннях вантажів має морський транспорт. Саме він виконує вирішальну функцію в налагодженні економічних зв’язків країн Азії з іншими регіонами світу. З 13 найбільших за вантажообігом морських портів світу 12 розміщені в Азії. Найбільшими морськими портами регіону є Сінгапур, Нінбо-Чжоушань, Шанхай, Сянган, Пусан, Нагоя, Осака, Токіо, Гаосюн, Мумбаї, Китай, Сінгапур і Кіпр.

У внутрішніх перевезеннях провідне значення має залізничний транспорт (Китай посідає 4-те місце у світі за протяжністю залізниць, Індія - 3-тє місце). Японія і Китай вирізняються високошвидкісними залізницями, а також грандіозними транспортними спорудами (тунель Сейкан між островами Хонсю і Хоккайдо - 54 км, міст Акасі-Кайку на трасі між Хонсю і Сікоку - 3,9 км). У Китаї побудували найбільшу транспортну розв’язку у світі. У місті Чунцін запустили 5-рівневу розв’язку, яка є однією з найбільших і найскладніших, оскільки не тільки багатоповерхова, а ще і складається з двадцяти естакад, які розходяться у 8-ми різних напрямках (мал. 43).

Особливістю сучасної транспортної системи провідних країн Азії є бурхливий розвиток повітряного транспорту. Великі аеропорти-хаби створено в містах Пекін, Токіо, Сянган, Джакарта, Дубай, Бангкок, Сінгапур, Гуанчжоу, Шанхай, Стамбул.

З розвитком контейнерної системи перевезень вантажів (близько 40 % світових вантажів) швидко утворюються трансконтинентальні контейнерні транспортні коридори. Вони передбачають поєднання морського транспорту із залізничним і автомобільним. Найбільше поширені «коридори» на маршрутах Японія, Китай - східне узбережжя США. Найбільшими контейнерними портами світу є: Сянган, Сінгапур, Гаосюн (Китай), Кобе (Японія), Пусан (Республіка Корея), Келанг (Малайзія) та інші.

У промисловому виробництві світу на Азію припадає приблизно 35 %. Найважливішими виробництвами є нафтогазова, вугільна, енергетика, чорна металургія, алюмінієва промисловість, автомобілебудування, електроніка й електротехніка, хімічна, текстильна.

За масштабами і рівнем індустріального виробництва провідними є Китай, Японія, Індія.

Найбільшими промисловими районами Азії є Тихоокеанський у Японії, Північно-Східний у Китаї, «Індійський Рур» в Індії.

На 2017 р. Азія стала лідером за кількістю інноваційних компаній.

Транспортна система Азії розвинена досить нерівномірно. Більшість транспортних засобів і шляхів сполучення зосереджена в економічно розвинутих країнах.

Дослідження 9.

Тема: Країни Перської затоки - новий осередок індустріалізації.

Завдання:

1. Назвіть основні промислові регіони країни Перської затоки.

2. Чому в провідних країнах Азії інтенсивно розвиваються наукоємні виробництва?

3. Доведіть, що в цьому районі формується потужний економічний регіон світу.

4. Наведіть приклади важливих транспортних вузлів країн Перської затоки. .

5. Розробіть маршрут країнами  Перської затоки  з бізнесовою чи туристичною метою.

6. Висновок.

Домашнє завдання:

1. Опрацюйте п. 22 вашого підручника та мою для вас підбірку.

2. Нанесіть на к.к. галузі спеціалізаці.

3. Виконайте дослідження 9.

Надішліть виконане д.з. до наступного уроку географії.

 Добрий день.

Сьогодні 23 листопада 2023 року.

Запрошую на урок географії учнів 8 та 11-А класу.

Географія 8 клас

Тема: Формування рельєфу. Внутрішні та зовнішні рельєфотвірні чинники і процеси. Типи рельєфу за походженням. Рельєф і діяльність людини.

Пропоную переглянути:

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ:

1. опрацюйте п. 19 та мою для вас підбірку.

2. Випишіть та вивчіть терміни.

3. стор. 99 завдання 6 письмово.

Виконане завдання чекаю на перевірку до наступного уроку географії.

Географія 11клас

Тема:  Ресурсні властивості літосфери. Міні - проект на тему " Мінеральні ресурси дна Світового океану ".

Перед виконанням міні - проекту  пропоную преглянути:

РЕСУРСНА ФУНКЦІЯ літосфери полягає в її здатності забезпечувати потреби біоти (екосистем) в абіотичних ресурсах, зокрема потреби людини в корисних копалинах. При цьому потреби людини не повинні суперечити потребам біоти.

Ресурсна функція є базовою в системі «літосфера — біота», адже з нею пов'язані не тільки умови життя й еволюції біоти, а й можливість її існування. Вона відображає роль мінеральних, органічних, органічно-мінеральних ресурсів літосфери, а також її геологічного простору для життя й діяльності біоти як біоценозу, і людського співтовариства як соціальної структури. Ресурсна функція охоплює: ресурси, необхідні для життя й діяльності біоти; ресурси, необхідні для життя й діяльності людського суспільства; ресурси як геологічне середовище, необхідні для розселення та існування біоти, у т. ч. й людського суспільства.

Ресурси геологічного простору під сільськогосподарське та лісогосподарське освоєння можна розглядати і як ресурси для господарського освоєння, і як ресурси для розселення біоти. Один з методів оцінювання ресурсного потенціалу літосфери є створення карт поширення ресурсів.

ГІРСЬКІ ПОРОДИ ТА ЗАКОНОМІРНОСТІ ЇХ ПОШИРЕННЯ. Протягом усієї історії розвитку нашої планети на її поверхні й у надрах утворилися різні гірські породи. Ті з них, які використовує людина, називають корисними копалинами. Їх, як і гірські породи, поділяють за походженням на осадові, магматичні та метаморфічні .

Корисні копалини видобувають переважно з невеликих глибин (до 1000 м). Отже, вони тісно пов'язані з будовою верхніх шарів земної кори.

Корисні копалини осадового походження поширені переважно в межах тектонічних западин і платформних плит, а також передгірських крайових прогинів. Тобто вони характерні для структур, які в минулому були басейнами нагромадження осадового матеріалу, нанесеного з прилеглих територій. Частина з них утворилася внаслідок руйнування гірських порід. Це уламкові породи. Величина уламків варіює від валунів і гальки до пилуватих частинок, що дає змогу розрізняти серед них породи різного гранулометричного складу — валунники, галечники, конгломерати, піски, пісковики тощо. Органогенні породи утворюються з участю організмів (вапняки, крейда, нафта). Значне місце посідають хемогенні породи, що утворилися шляхом хімічного осадонакопичення з вод або розчинів без участі біологічних процесів.

Майже 90 % об'єму земної кори становлять кристалічні породи магматичного та метаморфічного походження.

Магматичні й метаморфічні корисні копалини поширені в горах зі слідами вулканічних процесів, а також у кристалічних щитах, де близько до поверхні залягають давні магматичні й метаморфічні породи. Їхні родовища формуються, як правило, на стиках літосферних плит. Зокрема, на континентах, у місцях розвитку рифтових зон, утворюються родовища марганцю, заліза та міді. У зоні сходження материкових літосферних плит виникають поклади міді, сірки, урану.

МІНЕРАЛЬНІ РЕСУРСИ ЯК ЧИННИК РОЗТАШУВАННЯ ДОБУВНИХ, МАТЕРІАЛО- Й ПАЛИВОМІСТКИХ ВИРОБНИЦТВ. Безпосередній вплив на розміщення виробництва має співвідношення його основних техніко-економічних показників — праце-, матеріало-, капітало-, енерго- та ресурсомісткість із обов'язковим урахуванням споживчого чинника.

Виробництва, у яких більше половини витрат становлять сировина й матеріали, називають матеріаломісткими. Їх розміщують поблизу джерел сировини. До виробництв із високою матеріаломісткістю належать: важке машинобудування, окремі види хімічного виробництва, промисловість будівельних матеріалів тощо. Наприклад, видобування нафти в Полтавській області. Показовий приклад — кольорова металургія, де обов'язково збагачують руди. Руди кольорових металів, як правило, полікомпонентні, тому їх переробка передбачає складні технологічні цикли для отримання різних металічних сполук. Оскільки вміст основного компоненту в таких рудах є мінімальним (0,5-5,0 %), вони потребують обов'язкового збагачення в місцях видобування.

Типовими ознаками енергомісткості виробництва є частка паливно-енергетичних витрат у собівартості продукції та питомі витрати палива й енергії на їхнє виробництво. У технологічних процесах різних видів діяльності може переважати споживання електроенергії, палива, тепла. До електромістких виробництв належать: виплавка легких металів (алюміній, титан, магній), електролітична виплавка міді, нікелю, феросплавів тощо. Високоелектромісткі виробництва розміщують біля гідроелектростанцій або в центрах з потужною тепловою енергетикою.

Усі види паливомістких виробництв розміщують поблизу баз палива або на шляхах його перевезення. Особливо це характерно для теплових електростанцій. (Поясніть чому.)

ЗАБЕЗПЕЧЕНІСТЬ МІНЕРАЛЬНИМИ РЕСУРСАМИ. Хоча наша Земля має великі й різноманітні природні ресурси, запаси різних їхніх видів неоднакові й розташовані вони нерівномірно. Тому окремі країни та регіони мають різну ресурсозабезпеченість.

Показник ресурсозабезпеченості — це співвідношення між величиною запасів і масштабами їх використання. Забезпеченість мінеральними ресурсами виражається кількістю років, на які вистачить розвіданих запасів за їх сучасного рівня використання.

Забезпеченість лісовими, земельними, водними ресурсами визначається розрахунком їхніх запасів на душу населення.

Гостродефіцитними є мінеральні ресурси, період забезпеченості якими становить 10-20 років. Це золото, свинець, кобальт, цинк, алмази. До мінеральних ресурсів, забезпеченість якими розрахована на століття, належать нафта, молібден, азбест, мідь, природний газ, титан, вольфрам і ванадій. Умовно обмеженими мінеральними ресурсами, яких вистачить на кілька сотень років, визнають кам'яну й калійну солі, марганець, залізо, фосфати, хром, уран, вугілля, алюміній та інші корисні копалини.

Забезпеченість усього світу окремими видами ресурсів, за оцінками вчених, становить від кількох до сотень років. Ресурсозабезпеченість одних країн (або регіонів) може бути низькою, а інших — досить високою.

Показники ресурсозабезпеченості є приблизними, оскільки є можливість відкриття нових родовищ, джерел надходження тощо . Наприклад, геологічна вивченість Африки, Латинської Америки, Азії ще незначна, тому тут можливі відкриття великих родовищ найрізноманітніших корисних копалин.

«Прокляття ресурсів» — явище, пов'язане з тим, що країни, які володіють значними природними ресурсами, є, як часто вважають, менш економічно розвиненими, ніж країни з невеликими їх запасами або із запасами, які відсутні зовсім. Наведіть приклади таких країн та поясніть причини цього явища.

За ресурсозабезпеченістю країни поділяють на кілька груп. Країни зі значними запасами різноманітних мінеральних ресурсів: Росія, США, Китай, Бразилія, Казахстан, Індія, Австралія, ПАР, Канада.

Більшість країн мають середню ресурсозабезпеченість. Країни, які дуже багаті на будь-який один важливий вид ресурсів, називають спеціалізованими. Наприклад, країни-експортери нафти, хоча можлива спеціалізація на інших видах ресурсів.

Оцінка кількості палива у світі: вугілля вистачить на 600 років, нафти — на 90, природного газу — на 50, урану — на 27 років. Іншими словами, усі види палива будуть спалені за 800 років. Передбачають, що попит на мінеральну сировину у світі збільшиться втричі порівняно із сьогоднішнім рівнем.

Нафтогазоносних басейнів у світі розвідано понад 600, розробляють — 450. Найбільші запаси нафти відкрито в країнах Перської затоки, у Росії, Азербайджані, США, Алжирі, Канаді, Мексиці, Венесуелі, Нігерії, Індонезії та Брунеї. У Європі виділяють Велику Британію та Норвегію, які видобувають нафту в акваторії Північного моря.

Значні запаси природного газу мають: Росія, Катар, Узбекистан, США.

Великими запасами кам'яного вугілля володіють: Росія, Україна, США, Китай, Австралія, ПАР.

Таким чином, за забезпеченістю нафтою і газом переважають країни, що розвиваються, а за запасами кам'яного вугілля — розвинені країни.

Мідний пояс простягнувся по Кордильєрах й Андах, охопивши Канаду, США, Мексику, країни Центральної Америки, Колумбію, Еквадор, Чилі та Перу. На Африканському континенті мідний пояс протягнувся від озера Танганьїка до річки Оранжева, охопивши південь ДР Конго, Замбію, Зімбабве, Ботсвану та ПАР. Великі запаси мідних руд розташовані також в Австралії.

Олов'яний пояс пролягає по Тихоокеанському узбережжю Євразії від Росії до Індонезії та Австралії. Великі родовища олов'яних руд є також у Болівії й Нігерії.

Алюмінієві руди видобувають в Австралії, Росії, Гвіані, Бразилії, на Ямайці, у Суринамі й Гайані.

Поширені й нерудні корисні копалини: різні солі (Росія, Україна, США, Канада), апатити й фосфорити видобувають у США, Росії, В'єтнамі. Сірку видобувають у Мексиці, Росії, Таджикистані.

ВПЛИВ ЛЮДИНИ НА ЛІТОСФЕРУ. Минуле століття ознаменувалося небувалим наступом людини на природне, зокрема на геологічне, середовище. Технічні й технологічні досягнення дали змогу залучати до використання значно більшу частину земної кори на суходолі й в океанах, ніж це було раніше.

Розрізняють кілька видів антропогенного впливу на геологічне середовище .

Фізичний вплив визначається гірничотехнічною, інженерно-будівельною, сільськогосподарською та військовою діяльністю. Гігантські гірничо-збагачувальні комбінати або комплекси з видобування палива здатні за короткий час змінити геологічне середовище так, що відновити його вже не вдасться. Техногенного впливу зазнають і глибші горизонти земної кори через величезну кількість нафтових і газових свердловин, підземне будівництво в містах, прокладання трубопроводів, тунелів тощо.

Сьогодні майже 15 % суходолу (майже 1/6 всієї його площі) вкрита інженерними спорудами — дорогами, каналами, водосховищами, промисловими комплексами, будівлями тощо. Ця діяльність змінює рельєф, властивості порід (ущільнення, руйнування), режим і рівень ґрунтових вод тощо.

Хімічний вплив на земну кору здійснюють звалища твердих побутових відходів, промислові й комунальні стоки вод, забруднюючи запаси питної води. Одна людина виробляє майже тонну комунальних відходів за рік. Великі площі відводять під складування різноманітних відходів від гірничого виробництва й інших видів господарської діяльності людини. Сюди належать і не утилізовані токсичні відходи. Усе це руйнує верхню частину земної кори — геологічне середовище — і призводить до незворотних змін.

У першій половині XXI ст. людство наблизиться до небезпечної межі «обурення» біосфери, якщо рівень споживання не зміниться, а чисельність населення не зменшиться до такого показника, за якого може зберігатися стійкий, збалансований розвиток.

Упродовж історії людства ми тільки споживали, не замислюючись про наслідки. Завдання геологів саме й полягає в тому, щоб мінеральні ресурси Землі стали доступними кожному й людство у своєму пізнанні Землі досягло рівня, який дозволить йому усвідомити, що воно стоїть на межі такого стану планети, за яким немає майбутнього.

ГЛОБАЛЬНА РЕСУРСНА ПРОБЛЕМА ЛЮДСТВА. Розвиток людського суспільства в усі часи був пов'язаний з використанням різноманітних ресурсів. Природне середовище є місцем проживання людини й джерелом усіх благ, необхідних для його життя та виробничої діяльності. Ступінь використання ресурсів визначається соціально-економічними потребами суспільства.

За ХХ століття з надр Землі вилучено корисних копалин більше, ніж за всю історію цивілізації. Тільки за останнє сторіччя споживання викопного палива зросло майже в 30 разів.

Для задоволення своїх потреб сучасна людина потребує значно більшої кількості ресурсів, ніж раніше. І перед людством постають серйозні та складні проблеми.

В Україні найбільшого техногенного впливу зазнала територія Донбасу. Тут найдавніші в державі шахти з видобування кам'яного вугілля, шламосховища, відвали пустих порід. Навколо найбільших міст «виросли» справжні пагорби — терикони заввишки кілька сотень метрів.

У складній системі світового господарства й міжнародного поділу праці економічно розвинені країни є переважно споживачами, а країни, що розвиваються, — виробниками й експортерами природних ресурсів. Така «спеціалізація» пояснюється як рівнем історичного та соціально-економічного розвитку країн світу, так і особливостями розміщення багатьох видів ресурсів на земній кулі.

Використання літію в акумуляторних батареях активізувало попит на цей вид металу. Світ збільшує споживання смартфонів та інших електронних ґаджетів, а майже всі вони працюють на літієво-іонних батареях. В Україні літій не видобувають, хоча геологи стверджують, що наша країна є лідером у Європі за його запасами. Зважаючи на той факт, що у світі справжній бум на електромобілі, можна лише уявити, які перспективи матиме Україна, розпочавши освоєння родовища літію.

Якими ж можуть бути шляхи розв'язання ресурсної проблеми? На думку вчених, це, окрім здійснення природоохоронних і природовідтворювальних заходів, — створення безвідходного виробництва і зниження матеріаломісткості продукції. Перспективним вважають освоєння ресурсів Світового океану та космічного простору. Ця проблема має глобальне значення. Надзвичайна важливість проблеми нестачі ресурсів для всього людства потребує об'єднання зусиль різних країн для її розв'язання.

ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ: 

• Співвідношення між величиною запасів і масштабами використання природних ресурсів є показником ресурсозабезпеченості. Він виражається кількістю років, на які вистачить розвіданих запасів корисних копалин за їх сучасного використання. У різних країнах ці показники різняться.
• Розрізняють кілька видів впливу на геологічне середовище: фізичний, хімічний і біологічний.
• Ресурсна проблема має глобальний характер. Розв'язати її можна, об'єднавши зусилля різних країн.

Домашнє завдання:

1. Опрацюйте п. 11 та мою для вас підбірку.

2. За допомогою карт шкільного атласу знайдіть країни, які за забезпеченістю  мінеральними ресурсами можна віднести до найбільш забезпечених.

3. Підготуйте міні - проект на тему " Мінеральні ресурси дна Світового океану ".

Домашню роботу чекаю до наступного уроку географії.