Добрий день.
Сьогодні 20 листопада 2023 року.
Запрошую на урок географії 7, 8 та 11-Б класи.
Географія 7 клас
Тема: Тематична робота з теми " Африка".
I рівень. Оберіть правильну відповідь
1. Крайньою північною точкою Африки є мис:
а) Рас-Ґафун;
б) Рас-Енґела;
в) Доброї Надії;
г) Альмаді.
2. Найбільшою затокою, що омиває береги Африки, вважається:
а) Ґвінейська;
б) Аденська;
в) Мозамбіцька;
г) затока Сідра.
3. В основі материка Африка залягає:
а) молода платформа;
б) область кайнозойської складчастості;
в) область мезозойської складчастості;
г) давня платформа.
4. Наявність двох сезонів (вологого і сухого) в Африці характерна для кліматичного поясу:
а) екваторіального;
б) тропічного;
в) субекваторіального;
г) помірного.
5. Водоспад Вікторія розташований на річці:
а) Замбезі;
б) Оранжева;
в) Конґо;
г) Лімпопо.
6. Найважливіші дослідження внутрішніх районів Африки були здійснені:
а) В. да Ґамою;
б) Д. Лівінґстоном;
в) Б. Діашем;
г) Дж. Куком.
II рівень
7. Визначте правильність наведеного твердження:
«Пустелі в Африці є не тільки в центральній частині континенту, але й на узбережжях».
Так Ні
8. Прочитайте текст і визначте, про яку річку Африки йдеться:
«Це найбільш повноводна та друга за довжиною річка Африки. Площа її басейну посідає друге (після Амазонки) місце у світі. Однією з головних особливостей річки є рівномірна витрата води протягом року».
Відповідь:
9. Установіть відповідність між річками Африки та цифрами, якими вони позначені на картосхемі: а) Конґо; б) Замбезі; в) Ніґер; г) Ніл.
III рівень
10. Установіть відповідність між представниками органічного світу африки та природними зонами:
а) сейби, ліани, мавпи, леопарди;
б) вельвічії, молочаї, верблюди, скорпіони;
в) акації, баобаби, жирафи, зебри;
г) вічнозелені дуби, сосни, маслини, берберський олень, кабан.
1) напівпустелі і пустелі;
2) вологі екваторіальні ліси;
3) тайга;
4) твердолисті вічнозелені ліси та чагарники;
5) савани і рідколісся.
11. Африка — найспекотніший материк Землі. Це обумовлено:
а) розташуванням материка переважно в жаркому тепловому поясі;
6) особливостями підстилаючої поверхні;
в) вільним просуванням континентальних повітряних мас;
г) всіма названими причинами.
IV рівень
12. Обчисліть протяжність Африки за екватором (в км), якщо географічні координати західної та східної крайніх точок на екваторі 9° сх. д. та 43° сх. д. відповідно.
Відповідь:____________________________________
Географія 8 клас
Тема: Форми земної поверхні Пр. р.№4 " в".
Перегляньте:
Форми земної поверхні. Неоднакові абсолютні висоти земної поверхні зумовлюють наявність на нашій планеті різних форм рельєфу.
Основні форми рельєфу України
Форми рельєфу — нерівності земної поверхні, сукупність яких утворює рельєф. За розмірами розрізняють форми рельєфу: планетарні (найбільші), основні (великі) та дрібні.
Планетарними формами рельєфу Землі є материки та западини океанів. Вони сформувалися під впливом внутрішніх процесів.
У їх межах виділяють основні форми рельєфу. На суходолі це рівнини і гори. Основні форми рельєфу виникли переважно завдяки дії внутрішніх процесів, іноді й за участю зовнішніх. Основні форми рельєфу нашої планети показані на фізичній карті.
Дрібні форми рельєфу формують зовнішні процеси. До них належать зокрема яри, балки, зсуви, бархани, дюни тощо.
Рельєф земної поверхні вивчає наука геоморфологія (від грецьких гео — земля та морфо — форма). Складовою цієї науки є орографія (від грецьк. орос — гора та графів — пишу), яка вивчає розташування форм рельєфу, їх розміри та висоту. На підставі даних орографії складають фізичні карти.
Загальний план будови поверхні України. Сучасний рельєф України неодноразово змінювався та сформувався під впливом взаємодії внутрішніх і зовнішніх процесів протягом кількох мільярдів років. Рельєф — важлива природна умова, яка впливає на освоєння території людиною. Рівнинна поверхня сприяє сільськогосподарському освоєнню земель, будівництву, прокладанню доріг. Гори ж спричиняють певні перепони для розвитку господарства.
95 % поверхні нашої країни становлять рівнини. Україна більшою своєю частиною розташована на південному заході Східноєвропейської рівнини. Середня висота рівнинної частини нашої держави становить 175 м над рівнем моря, найвища її точка — гора Берда (515 м) — північніше м. Чернівці. Мінімальні позначки висоти зафіксовані на морських узбережжях: 10-15 м. Східноєвропейська — горбиста рівнина. На її поверхні виділяються великі за площею низовини та височини.
Низовини. 70 % площі України припадає на низовини. Найбільші з них знаходяться на півдні, сході та півночі нашої держави.
На півдні простягається Причорноморська низовина. Її пересічні висоти становлять 120-150 м. Вона має загальний ухил у бік Чорного моря. Тут знаходиться найнижча точка поверхні України — Куяльницький лиман, дуже солона мілководна водойма, що лежить на 5 м нижче рівня Світового океану. Поступово Причорноморська низовина переходить у невисоку Північнокримську рівнину, яка ледь досягає 40 м над рівнем моря. Її поверхня нахилена у бік затоки Сиваш Азовського моря.
Лівий берег Дніпра займає велика Придніпровська низовина. Середні висоти тут коливаються від 50 до 170 м. Поверхня має ухил у бік русла Дніпра. Низовина має пологу хвилясту поверхню. Вона зазнала значного впливу роботи давнього льодовика та річок. Частиною Придніпровської низовини є Полтавська рівнина, поверхня якої порита старими балками.
У північній частині України простягається заболочена Поліська низовина. Її середні висоти становлять 150-200 м. Поверхня має слабкий ухил із заходу на схід у бік долини Дніпра. Поверхня переважно пласка, сформована наносами талих вод льодовика й ерозійно-акумулятивною діяльністю річки Прип’ять та її приток. В окремих місцях рівнинність поверхні порушують підвищення. Вони являють собою виступи твердих кристалічних гірських порід щита. Найбільший з них — Словечансько-Овруцький кряж, що сягає висоти 315 м.
На крайньому заході України лежить невелика за площею Закарпатська низовина, яка є частиною Середньодунайської рівнини. Поверхня її пласка, з незначним ухилом у бік річки Тиси. Пересічні висоти становлять 100-120 м. Окремі підвищення зустрічаються в районі міста Берегова. Тут пагорби досягають висоти 369 м. Вони за своєю природою є згаслими вулканами.
Височини. Центральні, західні та східні частини України займають височини, які становлять 25 % площі нашої країни. Височини є вододілами між найбільшими річковими басейнами України.
Найбільшою за площею є Придніпровська височина. Вона розташована у центральній частині України на правому березі Дніпра, високими урвистими уступами обриваючись до нього. Середні позначки висот сильно коливаються. Найвищі частини на півночі — 220-240 м, а на північному заході позначки досягають максимального значення — 322 м. На півдні висоти зменшуються до 150-170 м. Поверхня височини має ухил на південний схід. Вона порізана річковими долинами, погорбована. Високі пагорби на дніпровських кручах Черкащини образно називають Канівськими горами, на одній із яких поховано Тараса Шевченка.
Продовженням Придніпровської височини у Приазов’ї є невелика за площею Приазовська височина з пересічними висотами 150-300 м. Тут часто з-під землі підіймаються гранітні скелі, які в народі називають горами, або могилами. Вони становлять найвищі точки височини, з поміж яких вирізняється висотою г. Бельмак-Могила (324 м). Ущелини та урвища, печери та гроти, стрімкі підйоми та спуски, — все це притаманне рельєфу Приазовської височини.
Продовженням Придніпровської височини на захід є Подільська височина. Пересічні висоти Подільської височини коливаються від 150 м на півдні до 320 м на півночі. Поверхня сильно розчленована долинами річок і балками. На височині виокремлюють навіть цілі пасма горбів: Кременецькі гори, Вороняки, Розточчя, Опілля, Товтри. Найвищою частиною Поділля є Гологори з максимальною позначкою г. Камула (471 м) — східніше Львова. Все це створює ілюзію присутності у справжній гірській країні. За це називають Подільську височину Українською Швейцарією. Подекуди серед гірських порід на Поділлі трапляються рештки давніх коралів. У гіпсових породах є численні печери.
На північному заході України знаходиться Волинська височина. Середні висоти тут становлять 220-250 м, а у найвищій частині — Мізоцький кряж — сягають 342 м.
Південніше, у міжріччі Дністра та Прута, лежить невелика за площею, але найвища у рівнинній частині України Хотинська височина. Її поверхня підіймається до висоти 350-400 м, а гора Берда — до 515 м.
Дещо західніше розкинулася Передкарпатська височина, яка здіймається убік гір на висоту 650-800 м.
На сході України виділяється Донецька височина, яка має пересічні висоти 175-300 м. Її основною частиною якої є Донецький кряж. Кряжем називають лінійно витягнуту горбисту височину без різких абрисів гребеню та вершин. Найвища точка Донецького кряжу — г. Могила-Мечетна (367 м).
На крайній північний схід України своїми відрогами заходить Середньоруська височина, сильно розчленована ярами та балками. В межах України її середні висоти становлять 190-200 м, найбільша — 234 м.
Гори. На заході та крайньому півдні України знаходяться молоді гірські системи Українських Карпат і Кримських гір. На них припадає лише 5 % площі нашої держави.
Українські Карпати є частиною великої Карпатської гірської країни. Це середньовисотні гори з округлими вершинами та полого-хвилястими схилами. Вони складаються з кількох різних за висотою хребтів. Пересічні висоти коливаються від 600 до 1700 м. Однак 20 вершин в Українських Карпатах мають висоту понад 1700 м, а шість долають позначку 2000 м. Серед них і найвища точка України — г. Говерла (2061 м). У Карпатах час від часу трапляються землетруси силою до 6-7 балів, що свідчить про те, що процеси горотворення тут не завершилися. Є в Українських Карпатах згаслі вулкани, які утворюють суцільний Вулканічний хребет.
Кримські гори — унікальний куточок природи. Хоча ці гори молоді, їх пересічні висоти становлять лише 440 м. Тобто це низькі гори. Вони складаються з трьох паралельних пасом, висота яких зростає з півночі на південь. Найвище Головне пасмо має плоскі вершини, вкриті гірськими луками. їх називають яйлами. Найвища точка Кримських гір — г. Роман-Кош (1545 м). Про активні процеси горотворення у Кримських горах свідчать періодичні землетруси силою до 8 балів, осередки яких зароджуються на дні Чорного моря. Південний Берег Криму — вузька смуга рівнини, шириною від 2 до 8 км. На сході над нею здіймається згаслий вулканічний масив Карадаг (577 м), а на заході — гора Аюдаг, або Ведмідь-гора (577 м).
Д.З.
1. Опрайюйте п.18 та мою для вас підбірку.
2. Виконайте пр. р. №4 "в":
1.Нанесіть на к.к. основні форми рельєфу України.
2. Охарактеризуйте їх.
3. Зробіть висновок.
Пр.р. чекаю до наступного уроку.
Географія 11клас
Тема: Ресурсні властивості літосфери. Міні - проект на тему " Мінеральні ресурси дна Світового океану ".
Перед виконанням міні - проекту пропоную преглянути:
РЕСУРСНА ФУНКЦІЯ літосфери полягає в її здатності забезпечувати потреби біоти (екосистем) в абіотичних ресурсах, зокрема потреби людини в корисних копалинах. При цьому потреби людини не повинні суперечити потребам біоти.
Ресурсна функція є базовою в системі «літосфера — біота», адже з нею пов'язані не тільки умови життя й еволюції біоти, а й можливість її існування. Вона відображає роль мінеральних, органічних, органічно-мінеральних ресурсів літосфери, а також її геологічного простору для життя й діяльності біоти як біоценозу, і людського співтовариства як соціальної структури. Ресурсна функція охоплює: ресурси, необхідні для життя й діяльності біоти; ресурси, необхідні для життя й діяльності людського суспільства; ресурси як геологічне середовище, необхідні для розселення та існування біоти, у т. ч. й людського суспільства.
Ресурси геологічного простору під сільськогосподарське та лісогосподарське освоєння можна розглядати і як ресурси для господарського освоєння, і як ресурси для розселення біоти. Один з методів оцінювання ресурсного потенціалу літосфери є створення карт поширення ресурсів.
ГІРСЬКІ ПОРОДИ ТА ЗАКОНОМІРНОСТІ ЇХ ПОШИРЕННЯ. Протягом усієї історії розвитку нашої планети на її поверхні й у надрах утворилися різні гірські породи. Ті з них, які використовує людина, називають корисними копалинами. Їх, як і гірські породи, поділяють за походженням на осадові, магматичні та метаморфічні .
Корисні копалини видобувають переважно з невеликих глибин (до 1000 м). Отже, вони тісно пов'язані з будовою верхніх шарів земної кори.
Корисні копалини осадового походження поширені переважно в межах тектонічних западин і платформних плит, а також передгірських крайових прогинів. Тобто вони характерні для структур, які в минулому були басейнами нагромадження осадового матеріалу, нанесеного з прилеглих територій. Частина з них утворилася внаслідок руйнування гірських порід. Це уламкові породи. Величина уламків варіює від валунів і гальки до пилуватих частинок, що дає змогу розрізняти серед них породи різного гранулометричного складу — валунники, галечники, конгломерати, піски, пісковики тощо. Органогенні породи утворюються з участю організмів (вапняки, крейда, нафта). Значне місце посідають хемогенні породи, що утворилися шляхом хімічного осадонакопичення з вод або розчинів без участі біологічних процесів.
Майже 90 % об'єму земної кори становлять кристалічні породи магматичного та метаморфічного походження.
Магматичні й метаморфічні корисні копалини поширені в горах зі слідами вулканічних процесів, а також у кристалічних щитах, де близько до поверхні залягають давні магматичні й метаморфічні породи. Їхні родовища формуються, як правило, на стиках літосферних плит. Зокрема, на континентах, у місцях розвитку рифтових зон, утворюються родовища марганцю, заліза та міді. У зоні сходження материкових літосферних плит виникають поклади міді, сірки, урану.
МІНЕРАЛЬНІ РЕСУРСИ ЯК ЧИННИК РОЗТАШУВАННЯ ДОБУВНИХ, МАТЕРІАЛО- Й ПАЛИВОМІСТКИХ ВИРОБНИЦТВ. Безпосередній вплив на розміщення виробництва має співвідношення його основних техніко-економічних показників — праце-, матеріало-, капітало-, енерго- та ресурсомісткість із обов'язковим урахуванням споживчого чинника.
Виробництва, у яких більше половини витрат становлять сировина й матеріали, називають матеріаломісткими. Їх розміщують поблизу джерел сировини. До виробництв із високою матеріаломісткістю належать: важке машинобудування, окремі види хімічного виробництва, промисловість будівельних матеріалів тощо. Наприклад, видобування нафти в Полтавській області. Показовий приклад — кольорова металургія, де обов'язково збагачують руди. Руди кольорових металів, як правило, полікомпонентні, тому їх переробка передбачає складні технологічні цикли для отримання різних металічних сполук. Оскільки вміст основного компоненту в таких рудах є мінімальним (0,5-5,0 %), вони потребують обов'язкового збагачення в місцях видобування.
Типовими ознаками енергомісткості виробництва є частка паливно-енергетичних витрат у собівартості продукції та питомі витрати палива й енергії на їхнє виробництво. У технологічних процесах різних видів діяльності може переважати споживання електроенергії, палива, тепла. До електромістких виробництв належать: виплавка легких металів (алюміній, титан, магній), електролітична виплавка міді, нікелю, феросплавів тощо. Високоелектромісткі виробництва розміщують біля гідроелектростанцій або в центрах з потужною тепловою енергетикою.
Усі види паливомістких виробництв розміщують поблизу баз палива або на шляхах його перевезення. Особливо це характерно для теплових електростанцій. (Поясніть чому.)
ЗАБЕЗПЕЧЕНІСТЬ МІНЕРАЛЬНИМИ РЕСУРСАМИ. Хоча наша Земля має великі й різноманітні природні ресурси, запаси різних їхніх видів неоднакові й розташовані вони нерівномірно. Тому окремі країни та регіони мають різну ресурсозабезпеченість.
Показник ресурсозабезпеченості — це співвідношення між величиною запасів і масштабами їх використання. Забезпеченість мінеральними ресурсами виражається кількістю років, на які вистачить розвіданих запасів за їх сучасного рівня використання.
Забезпеченість лісовими, земельними, водними ресурсами визначається розрахунком їхніх запасів на душу населення.
Гостродефіцитними є мінеральні ресурси, період забезпеченості якими становить 10-20 років. Це золото, свинець, кобальт, цинк, алмази. До мінеральних ресурсів, забезпеченість якими розрахована на століття, належать нафта, молібден, азбест, мідь, природний газ, титан, вольфрам і ванадій. Умовно обмеженими мінеральними ресурсами, яких вистачить на кілька сотень років, визнають кам'яну й калійну солі, марганець, залізо, фосфати, хром, уран, вугілля, алюміній та інші корисні копалини.
Забезпеченість усього світу окремими видами ресурсів, за оцінками вчених, становить від кількох до сотень років. Ресурсозабезпеченість одних країн (або регіонів) може бути низькою, а інших — досить високою.
Показники ресурсозабезпеченості є приблизними, оскільки є можливість відкриття нових родовищ, джерел надходження тощо . Наприклад, геологічна вивченість Африки, Латинської Америки, Азії ще незначна, тому тут можливі відкриття великих родовищ найрізноманітніших корисних копалин.
«Прокляття ресурсів» — явище, пов'язане з тим, що країни, які володіють значними природними ресурсами, є, як часто вважають, менш економічно розвиненими, ніж країни з невеликими їх запасами або із запасами, які відсутні зовсім. Наведіть приклади таких країн та поясніть причини цього явища.
За ресурсозабезпеченістю країни поділяють на кілька груп. Країни зі значними запасами різноманітних мінеральних ресурсів: Росія, США, Китай, Бразилія, Казахстан, Індія, Австралія, ПАР, Канада.
Більшість країн мають середню ресурсозабезпеченість. Країни, які дуже багаті на будь-який один важливий вид ресурсів, називають спеціалізованими. Наприклад, країни-експортери нафти, хоча можлива спеціалізація на інших видах ресурсів.
Оцінка кількості палива у світі: вугілля вистачить на 600 років, нафти — на 90, природного газу — на 50, урану — на 27 років. Іншими словами, усі види палива будуть спалені за 800 років. Передбачають, що попит на мінеральну сировину у світі збільшиться втричі порівняно із сьогоднішнім рівнем.
Нафтогазоносних басейнів у світі розвідано понад 600, розробляють — 450. Найбільші запаси нафти відкрито в країнах Перської затоки, у Росії, Азербайджані, США, Алжирі, Канаді, Мексиці, Венесуелі, Нігерії, Індонезії та Брунеї. У Європі виділяють Велику Британію та Норвегію, які видобувають нафту в акваторії Північного моря.
Значні запаси природного газу мають: Росія, Катар, Узбекистан, США.
Великими запасами кам'яного вугілля володіють: Росія, Україна, США, Китай, Австралія, ПАР.
Таким чином, за забезпеченістю нафтою і газом переважають країни, що розвиваються, а за запасами кам'яного вугілля — розвинені країни.
Мідний пояс простягнувся по Кордильєрах й Андах, охопивши Канаду, США, Мексику, країни Центральної Америки, Колумбію, Еквадор, Чилі та Перу. На Африканському континенті мідний пояс протягнувся від озера Танганьїка до річки Оранжева, охопивши південь ДР Конго, Замбію, Зімбабве, Ботсвану та ПАР. Великі запаси мідних руд розташовані також в Австралії.
Олов'яний пояс пролягає по Тихоокеанському узбережжю Євразії від Росії до Індонезії та Австралії. Великі родовища олов'яних руд є також у Болівії й Нігерії.
Алюмінієві руди видобувають в Австралії, Росії, Гвіані, Бразилії, на Ямайці, у Суринамі й Гайані.
Поширені й нерудні корисні копалини: різні солі (Росія, Україна, США, Канада), апатити й фосфорити видобувають у США, Росії, В'єтнамі. Сірку видобувають у Мексиці, Росії, Таджикистані.
ВПЛИВ ЛЮДИНИ НА ЛІТОСФЕРУ. Минуле століття ознаменувалося небувалим наступом людини на природне, зокрема на геологічне, середовище. Технічні й технологічні досягнення дали змогу залучати до використання значно більшу частину земної кори на суходолі й в океанах, ніж це було раніше.
Розрізняють кілька видів антропогенного впливу на геологічне середовище .
Фізичний вплив визначається гірничотехнічною, інженерно-будівельною, сільськогосподарською та військовою діяльністю. Гігантські гірничо-збагачувальні комбінати або комплекси з видобування палива здатні за короткий час змінити геологічне середовище так, що відновити його вже не вдасться. Техногенного впливу зазнають і глибші горизонти земної кори через величезну кількість нафтових і газових свердловин, підземне будівництво в містах, прокладання трубопроводів, тунелів тощо.
Сьогодні майже 15 % суходолу (майже 1/6 всієї його площі) вкрита інженерними спорудами — дорогами, каналами, водосховищами, промисловими комплексами, будівлями тощо. Ця діяльність змінює рельєф, властивості порід (ущільнення, руйнування), режим і рівень ґрунтових вод тощо.
Хімічний вплив на земну кору здійснюють звалища твердих побутових відходів, промислові й комунальні стоки вод, забруднюючи запаси питної води. Одна людина виробляє майже тонну комунальних відходів за рік. Великі площі відводять під складування різноманітних відходів від гірничого виробництва й інших видів господарської діяльності людини. Сюди належать і не утилізовані токсичні відходи. Усе це руйнує верхню частину земної кори — геологічне середовище — і призводить до незворотних змін.
У першій половині XXI ст. людство наблизиться до небезпечної межі «обурення» біосфери, якщо рівень споживання не зміниться, а чисельність населення не зменшиться до такого показника, за якого може зберігатися стійкий, збалансований розвиток.
Упродовж історії людства ми тільки споживали, не замислюючись про наслідки. Завдання геологів саме й полягає в тому, щоб мінеральні ресурси Землі стали доступними кожному й людство у своєму пізнанні Землі досягло рівня, який дозволить йому усвідомити, що воно стоїть на межі такого стану планети, за яким немає майбутнього.
ГЛОБАЛЬНА РЕСУРСНА ПРОБЛЕМА ЛЮДСТВА. Розвиток людського суспільства в усі часи був пов'язаний з використанням різноманітних ресурсів. Природне середовище є місцем проживання людини й джерелом усіх благ, необхідних для його життя та виробничої діяльності. Ступінь використання ресурсів визначається соціально-економічними потребами суспільства.
За ХХ століття з надр Землі вилучено корисних копалин більше, ніж за всю історію цивілізації. Тільки за останнє сторіччя споживання викопного палива зросло майже в 30 разів.
Для задоволення своїх потреб сучасна людина потребує значно більшої кількості ресурсів, ніж раніше. І перед людством постають серйозні та складні проблеми.
В Україні найбільшого техногенного впливу зазнала територія Донбасу. Тут найдавніші в державі шахти з видобування кам'яного вугілля, шламосховища, відвали пустих порід. Навколо найбільших міст «виросли» справжні пагорби — терикони заввишки кілька сотень метрів.
У складній системі світового господарства й міжнародного поділу праці економічно розвинені країни є переважно споживачами, а країни, що розвиваються, — виробниками й експортерами природних ресурсів. Така «спеціалізація» пояснюється як рівнем історичного та соціально-економічного розвитку країн світу, так і особливостями розміщення багатьох видів ресурсів на земній кулі.
Використання літію в акумуляторних батареях активізувало попит на цей вид металу. Світ збільшує споживання смартфонів та інших електронних ґаджетів, а майже всі вони працюють на літієво-іонних батареях. В Україні літій не видобувають, хоча геологи стверджують, що наша країна є лідером у Європі за його запасами. Зважаючи на той факт, що у світі справжній бум на електромобілі, можна лише уявити, які перспективи матиме Україна, розпочавши освоєння родовища літію.
Якими ж можуть бути шляхи розв'язання ресурсної проблеми? На думку вчених, це, окрім здійснення природоохоронних і природовідтворювальних заходів, — створення безвідходного виробництва і зниження матеріаломісткості продукції. Перспективним вважають освоєння ресурсів Світового океану та космічного простору. Ця проблема має глобальне значення. Надзвичайна важливість проблеми нестачі ресурсів для всього людства потребує об'єднання зусиль різних країн для її розв'язання.
ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ:
- Співвідношення між величиною запасів і масштабами використання природних ресурсів є показником ресурсозабезпеченості. Він виражається кількістю років, на які вистачить розвіданих запасів корисних копалин за їх сучасного використання. У різних країнах ці показники різняться.
- Розрізняють кілька видів впливу на геологічне середовище: фізичний, хімічний і біологічний.
- Ресурсна проблема має глобальний характер. Розв'язати її можна, об'єднавши зусилля різних країн.
2. За допомогою карт шкільного атласу знайдіть країни, які за забезпеченістю мінеральними ресурсами можна віднести до найбільш забезпечених.
3. Підготуйте міні - проект на тему " Мінеральні ресурси дна Світового океану ".
Домашню роботу чекаю до наступного уроку географії.
Немає коментарів:
Дописати коментар