Добрий день.
Сьогодні 8 грудня 2023 року.
Запрошую на урок географії учнів 7 та 10 класів.
Географія 7 клас
Тема: Природні зони. Вертикальна поясність Анд. Зміни природи материка людиною. Сучасні екологічні проблеми.
Південна Америка відрізняється тривалим відокремленим розвитком, що вплинуло на формування її своєрідного органічного світу. Материк охоплює багато природних зон (рис. 1). Флора і фауна Південної Америки дуже багаті на ендемічних представників рослин і тварин. Це батьківщина каучуконоса гевеї, шоколадного дерева, хінного и червоного дерев, вікторії-регії , а також багатьох культурних рослин — картоплі, томатів, квасолі.
Вологі екваторіальні ліси.
Зона вологих екваторіальних лісів у Південній Америці, як і в Африці, розташована по обидва боки від екватора. Вона охоплює Амазонську низовину, схили Анд, які прилягають до Гвіанського та Бразильського плоскогір’їв, і північно-західну частину тихоокеанського узбережжя. Площа вологих екваторіальних лісів більша, ніж на Африканському континенті, а видовий склад рослинного світу різноманітніший. Екваторіальні ліси в Південній Америці називають сельвас, що в перекладі з португальської означає «ліс». Це найбільші вічнозелені ліси на Землі. Тільки в басейні Амазонки налічується до 4 тис. видів дерев, що становить 1/4 всіх існуючих у світі порід. Крони дерев, трави, чагарники розміщуються у 12 поверхів — ярусів, причому найвищі здіймаються над землею іноді на висоту до 100 м.
Вікторія-регія — найбільша у світі водяна лілія водойм Південної Америки. Діаметр її листків може досягати 2 м. Саме тому місцеві жителі іноді використовують рослину замість одномісного човна, щоб переправитися на інший берег річки.
У сельві на червоно-жовтих фералітних ґрунтах ростуть найцінніші породи дерев. Серед них знаменита гевея, із соку якої виготовляють каучук; червоне дерево з твердою деревиною; дерево бальса, що має найлегшу деревину; бавовникове дерево — сейба, із насіння якої добувають олію, а з плодів — волокно. Велика кількість тепла й вологи створює сприятливі умови для різноманітних рослин, які ростуть на кущах і деревах: лишайників, мохів, ліан, орхідей . Тварини, кожна по-своєму, пристосувалися до існування серед густого лісу. Мавпи — ревун, капуцин, ігрунки, тонкотілі павукоподібні мавпи саймірі — усе життя проводять на деревах, тримаючись за гілки сильним хвостом. Чіпкі хвости є навіть у деревних дикобраза, єнота, мурахоїда та опосума — єдиного представника сумчастих на материку. Упевнено почувають себе в лісових хащах ягуари та оцелоти. Поблизу води живе капібара — найбільший у світі гризун . Чимало черепах, крокодилів і змій, із яких найбільш відомий водяний удав анаконда, що досягає 10-метрової довжини. Дуже багатий світ птахів. Самих тільки крихітних колібрі тут налічують близько 500 видів. Багато видів папуг , туканів та ін. У Південній Америці величезна кількість різноманітних комах — метеликів, жуків, серед яких є справжні «геркулеси» — до 12 см у довжину. Тут також водяться гігантські (до 3 см) мурахи.
Вологі екваторіальні ліси поступово заступають перемінно-вологі ліси субекваторіального поясу.
Савани та рідколісся.
На Орінокській низовині, більшій частині Гвіанського та Бразильського плоскогір’їв розташоване царство саван і рідколісся. У більш вологих саванах Північної півкулі — льянос (від ісп. «льяно» — рівний) серед високих трав ростуть пальми й акації. У сухих саванах Південної півкулі — кампос (від ісп. «кампо» — поле) — деревна рослинність бідніша, зустрічаються зарості чагарників, кактуси, мімоза, пляшкові дерева з бочкоподібними стовбурами. У саванах тропічного поясу, де протягом багатьох місяців сухо й спекотно, ростуть покривлені, укриті колючками низькорослі дерева й чагарники. Під рослинністю саван і рідколісся сформувалися червоні й червоно-бурі ґрунти.
Тваринний світ південноамериканських саван порівняно з африканськими бідніший. Тут немає великих травоїдних тварин. Із копитних живуть олені й дикі свині — пекарі, водяться броненосці , ягуари, пуми , мурахоїди, із птахів — папуги, колібрі. Багато змій та ящірок, часто зустрічаються терміти.
Орхідеї визнані найкрасивішими квітковими рослинами світу. У Південній Америці є особливий вид професійної діяльності — полювання на орхідеї, що дає великі прибутки.
Гризун капібара схожий на морську свинку з великою головою. Довжина тіла тварини дорівнює 1,5 м, висота — близько 50 см, вага — до 65 кг. Індіанці полювали на капібар через смачне м'ясо. Зараз капібар розводять як домашніх тварин. У неволі водосвинки швидко стають ручними й можуть товаришувати навіть із собаками.
Степи.
На південь від саван простяглися субтропічні степи, які в Південній Америці називають пампою (у перекладі з мови індіанців означає «простір, позбавлений деревної рослинності»). В умовах вологого субтропічного клімату на родючих червоно-чорних ґрунтах переважає трав’яниста рослинність — ковила, дике просо та інші види злаків. Практично всі землі пампи розорані або перетворені на пасовища, тому диких тварин майже не лишилося. Багато гризунів, броненосців і птахів. У передгір’ях Анд пасуться лами (рис. 8), а серед кам’янистих розсипів живе невеликий гризун шиншила, сріблясте хутро якого дуже високо цінується.
Папуга ара — численний представник тропічної Південної Америки. Найбільші види мешкають у Бразилії. Довжина їхнього крила сягає 36,5 см, тіла — 80—98 см. Полювання на диких ара призводить до сумних наслідків: деякі види винищені повністю, а інші перебувають на межі зникнення. Руйнування гнізд і вилов пташенят спричиняють постійне зниження кількості представників.
Пустелі й напівпустелі.
На півдні материка на схід від Анд, де панує помірно континентальний клімат, утворилися напівпустелі. Ця сувора територія дістала назву Патагонія. Західні схили Анд відбирають усю вологу в Патагонії, яка опиняється в «сухій тіні гір». Холодні повітряні маси з півдня не зустрічають на своєму шляху жодних перешкод і проносяться над плоским плато аж до степів пампи. Серед рослинного покриву переважають сухостійні злаки, серед яких розкидані окремі деревця. Із тварин водяться пума, лисицеподібний магеллановий собака — кульпео, страус Дарвіна (південний вид нанду). Зустрічаються стада лам гуанако, броненосці. На річках та озерах є багато водоплавних птахів.
Броненосця часто називають «кишеньковим динозавром». Він схожий на маленького коня в панцирі з довгим хвостом. Під час небезпеки броненосець, як їжак, скручується в клубок.
Особливим органічним світом відрізняється берегова пустеля Атакама на західному узбережжі. Єдиним джерелом вологи є туман, що живить вологою ломас — ізольовані острівці рослинності, які містять угруповання з кактусів, папоротей, колючих чагарників, сухих трав. До життя в Атакамі пристосувалися 160 видів кактусів, 90 з яких є ендемічними. У рідкісних лагунах на околицях соляних озер можна зустріти водоплавних птахів лисок і фламінго. У суворих умовах добре почуваються комахи, дрібні гризуни та плазуни, серед яких безліч видів змій.
Вертикальна поясність в Андах.
Ділянки Анд, розташовані в різних широтах, відрізняються кількістю та складом вертикальних поясів. Найбільш повно вертикальна поясність представлена в області екватора , де до висоти 2800 м ростуть гірські вічнозелені ліси. їх змінюють високогірні низькорослі вічнозелені ліси, які з висоти 3600 м поступаються гірським альпійським і субальпійським лукам. Вище 4500 м панують сніги та льодовики. У тропічних широтах уздовж тихоокеанського узбережжя та схилами гір простягаються пустелі і напівпустелі, а в субтропічних широтах — твердолисті вічнозелені ліси та чагарники. Вище вони переходять у пояс листопадних лісів із південного бука. Над ними з’являються субальпійські й альпійські луки. На плоскогір’ях Центральних Анд, ізольованих хребтами від впливу океанів, розташовані сухі гірські степи та напівпустелі.
Тваринний світ Анд представлений багатьма ендемічними видами. По всій гірській області Анд поширені лама, очковий ведмідь, зустрічається шиншила, із хижих птахів-ендеміків — кондори.
Пума має багато місцевих назв: кугуар, гірський лев, оленячий тигр, бурий ягуар, срібний лев, червоний тигр, гірський кіт. Це дуже зухвала й небезпечна тварина. Нападає на тапірів, страусів, оленів, гуанако, овець, коней і навіть на ягуарів.
Лама — травоїдна тварина з родини верблюдових. Ще понад 5000 років тому лама була приручена перуанськими племенами інків.
Зміни природи материка під впливом господарської діяльності людини.
Істотні зміни природи Південної Америки, як і Африки, почалися в XVI ст. з приходом на материк європейців. У першу чергу вони почали освоювати простори саван і степів із родючими ґрунтами. Інтенсивне розорювання земель, пасовищне скотарство та поява нових рослин привели до зміни природного середовища проживання рідкісних та ендемічних тварин. У багато разів зменшилася кількість лам, майже повністю знищені шиншила, перуанський олень, рідко зустрічається пума.
Особливе занепокоєння екологів викликає скорочення площі лісів Амазонії (приблизно на 100 тис. км2 щорічно). Будівництво Трансамазонської автомобільної дороги довжиною 5000 км відкрило легкий і швидкий шлях у сельву, а розвідані в надрах Амазонії багаті родовища залізних руд і кольорових металів фактично прирекли унікальні лісові масиви на вимирання.
Уперше про охорону природи Південної Америки заговорили ще на початку XX ст., однак тільки десять років тому в деяких країнах були складені списки зникаючих тварин. Створено близько 200 заповідників і національних парків. Багато заповідних територій розташовані вздовж узбережжя . Вони використовуються не тільки з метою охорони природи, але і як центри туризму.
Вертикальна поясність Анд поблизу екватора.
По обидва боки від екватора в Амазонії простягаються вологі вічнозелені ліси, які змінюються в напрямках на північ і південь перемінно-вологими листопадними лісами, рідколіссям та саванами. На півдні материка розташовані степи та напівпустелі.
У національному парку Галапагос, що займає 97,5 % території однойменних островів, охороняють гігантських слонових черепах, морського лева, галапагоських пінгвінів, рідкісних птахів.
Півострів Вальдес розташований на атлантичному узбережжі Аргентини. Тут живуть колонії південних морських слонів, вухатих тюленів; у затоці мешкають південні кити, косатки.
Вузька смуга в межах тропічного кліматичного поясу на заході зайнята пустелею Атакама.
Ділянки Анд, розташовані в різних широтах, відрізняються кількістю та складом вертикальних поясів.
Головними екологічними проблемами материка є: зменшення площ лісів, виснаження родючих ґрунтів пампи, скорочення видового складу рослин і тварин.
Домашнє завдання:
1. Опрацюйте тему у вашому підручнику та мою для вас підбірку.
2. Нанесіть на к.к. природні зони материка.
3. Дайте письмову відповідь на наступні запитання:
1. Які природні зони в Південній Америці займають найбільшу площу? Чому?
2. Чим пояснюються виняткове багатство та різноманітність органічного світу сельви?
3. У чому полягає роль лісів Амазонії для газообміну атмосфери Землі?
4. У чому полягають відмінності між саванами Північної й Південної півкуль на материку? Якими причинами обумовлені ці відмінності?
5. Назвіть особливості природи берегових пустель Південної Америки.
6. Яка природна зона Південної Америки, на ваш погляд, є найбільш сприятливою для життя людей?
7. У яких природних зонах Південної Америки найбільш помітні зміни, пов'язані з господарською діяльністю людей? Чим це обумовлено?
Поміркуйте
Відомо, що Артур Конан Дойл у романі «Загублений світ» описав центральну частину Гвіанського плоскогір'я. Які природні особливості цього району розвивали фантазію письменника? Що наштовхнуло його на думку про можливість збереження до наших днів цього куточка земної кулі?
Виконане д.з. чекаю до наступного уроку географії.
Географія 10 клас
Тема:Китай. Місце країни в світі і регіоні. Практична робота №4"б".
Пропоную переглянути:
Місце країни у світі й Азійсько-Тихоокеанському регіоні. Загальні відомості про карту.
Офіційна назва держави - Китайська Народна Республіка. Країна охоплює п’яту частину Азії, її площа становить 9,5 млн км2, а кількість населення - понад 1,37 млрд осіб. Підраховано, що кожного дня тут народжується близько 50 тис. дітей. Столиця держави — місто Пекін. Адміністративний поділ Китаю - це 23 провінції, 3 муніципалітети, 5 адміністративних автономій, 2 особливі райони - Сянган (Гонконг) і Аоминь (Макао). Офіційна мова в країні - китайська. Грошова одиниця Китаю — юань.
Китайці часто називають свою країну «Чжунго», що в перекладі означає «центральна держава». Населення Стародавнього Китаю дійсно вважало свою країну центром Всесвіту. Себе китайці називають «хань», що відповідає назві стародавньої династії Хань. Колись на південному заході країни мешкав народ «кидань», від якого увійшло у вжиток слово «Китай».
Географічне положення. Китай розташований на сході континенту, на перехресті важливих міжнародних транспортних і торговельних шляхів, що завжди впливало на розвиток країни, формування її іміджу у світі. На півночі країна межує з Росією, Монголією (найдовший кордон, 4630 км) і Казахстаном, на заході - з Киргизією, Таджикистаном, Індією і Непалом. На півдні до китайських кордонів знову підходять північні території Індії, а також тут Китай межує з Королівством Бутан і кількома країнами Південно-Східної Азії: М’янмою, Лаосом, В’єтнамом. На північному сході Китай межує з Росією і Північною Кореєю, а на сході омивається морями Тихого океану: Жовтим, Східнокитайським і Південнокитайським. Протяжність берегової лінії становить 14,5 тис. км
Країна майже повністю розташована в помірному і субтропічному географічних поясах, що визначає різноманітні природні особливості країни.
Поєднання грамотно проведеної економічної реформи й унікальної культури колективної праці вивело китайську економіку на друге місце у світі. За оцінками Світового банку, КНР володіє нині другою у світі економічною системою після США, а ВВП країни становить понад 7 трлн дол. У держави третій за розмірами ядерний потенціал у світі.
Чинники, що визначають місце країни в міжнародному поділі праці.
Китай, завдяки високим темпам економічного зростання і масштабам економіки, став нині одним із локомотивів розвитку світової економіки. На нього припадає близько 12-15 % приросту світового валового продукту. Китай є одним із найбільших покупців на світовому ринку багатьох видів сировини і промислової продукції, включаючи транспортне й енергетичне обладнання, а також авіаційної техніки, виробів металургії та ін.
Основними чинниками економічного зростання Китаю на сучасному етапі є практично невичерпні трудові ресурси; наявність різноманітних природних ресурсів; зростання внутрішнього споживання; створення державою сприятливого інвестиційного клімату; проведення політики відкритості економіки; швидкий розвиток виробництв, що використовують нові технології, якісне реформування системи освіти. Нині господарство країни характеризується переходом від традиційно планової економіки до так званої соціалістичної ринкової економіки.
Китай в останні роки наздоганяє і обганяє розвинені країни за основними економічними показниками. Головну увагу в економіці Китаю нині приділяють сільському господарству, сфері послуг і промисловості.
Китай став найбільшим у світі виробником товарів, випередивши за цим показником США, які тримали першість від початку XIX ст. Вироблена продукція з Китаю поставляється в понад 70 країн і регіонів світу. За Китаєм уже традиційно закріпилася назва «фабрики світу». Країна є лідером у світі за виробництвом великої кількості товарів. Машини і устаткування, одяг і взуття, іграшки й меблі є прикладом виробів, що пропонуються для споживачів у всьому світі.
Одним із найважливіших чинників, що сприяв економічному піднесенню країни, є «відкрита» зовнішньоекономічна політика, яка розглядається як найважливіша передумова успіху економічних реформ. Перехід до такої політики привів до широкого використання передової зарубіжної техніки, технологій, досвіду управління й організації виробництва, а також іноземних фінансових коштів.
Уряд країни заохочує створення підприємств з іноземним капіталом і економічне співробітництво з багатьма країнами, зокрема і з Україною.
Густота населення Китаю
Та все ж у країні є ризики для сучасної китайської економіки. Перш за все - це створення надлишкових потужностей, що загрожує класичною кризою перевиробництва. Крім того, у країні загострюється й екологічна проблема. Також важливим чинником ризику є поступове зростання добробуту населення (зменшення ефекту дешевої робочої сили). Це може призвести до уповільнення темпів економічного зростання.
Система розселення.
Китай є країною з найбільшим населенням у світі. На 2018 р. у країні налічувалося майже 1 млрд 400 млн осіб. Населення Китаю становить близько 20 % усього населення Землі. Для Китаю характерні великі контрасти розселення. Переважна кількість населення проживає у східній частині країни. Захід, з його гірськими і пустельними районами, залишається малонаселеним. Найвища густота населення - 400-600 осіб/км2 у середній і нижній течії річок Хуанхе, Янцзи, а в Тибеті цей показник становить 2 особи/км2. Висока густота населення спостерігається також у районі промислової зони навколо міста Шеньян .
Китай - аграрна країна, і сільське населення становить близько 75 % загальної кількості населення. Останнім часом у країні посилився процес урбанізації. За кількістю великих міст (їх понад 40) і абсолютною чисельністю містян (350 млн) країна вийшла на перше місце у світі. Найбільшими містами є Шанхай, Пекін, Тяньцзінь, Шеньян, Ухань, Далянь та ін.
Китай - багатонаціональна держава. З 56 народностей, що тут замешкують, найчисленнішою є хань (понад 90 % мешканців). Китай дав світу один із релігійних напрямів - конфуціанство. Офіційною мовою у країні є китайська стандартна (пекінський діалект) мова.
Державними релігіями є конфуціанство, даосизм, буддизм, християнство, іслам, але далеко не все населення країни віруюче.
Китай порівняно молода країна щодо вікової структури населення. Вік третини мешканців країни становить не більше ніж 15 років. У країні зафіксована найбільша кількість трудових ресурсів, половина з яких зайнята в сільському господарстві. У
Історія географії
У житті китайці керуються суворими нормами і правилами. Є правила проїзду у транспорті, правила відвідування музеїв, кінотеатрів, фестивалів тощо. Китайці дотримуються розпорядку дня. Після обіду є обов’язкова перерва на дві години у школярів, студентів, робітників і службовців. А в магазинах, які не зачиняються на перерву, продавці іноді сплять просто на робочих місцях, поклавши голову на прилавок. Національною гордістю китайців є кухня, яка має трьохтисячолітню історію. Тільки в китайській кухні можна скуштувати свинину, яку не відрізниш від курки; рибу, що за смаком нагадує баранину, й інші страви, походження яких важко визначити. Китайська кухня тісно пов’язана не лише з історією, а й з народними і сімейними традиціями. Так, у день повного місяця обов’язково готують солодкі пельмені - великі і білі, як місяць; у день народження готують довгу локшину - символ довголіття.
Китай - це велика за розмірами і кількістю населення, багатонаціональна, індустріально-аграрна країна.
Країна охоплює п’яту частину Азії, її площа становить 9,5 млн км2, а кількість населення - понад 1,37 млрд осіб.
Країна майже повністю розташована в помірному і субтропічному географічних поясах, що визначає різноманітні природні особливості країни.
Сьогодні Китай став одним із локомотивів розвитку світової економіки.
Для країни характерні великі контрасти розселення. Переважна кількість населення проживає у східній частині країни.
Практична робота №4"б".
Тема: Аналіз статево - вікових пірамід Китаю.
Завдання:
1. Охарактеризуйте географічне положення Китаю.
2. Яке місце у світі займає Китай?
3. Охарактеризуйте структуру населення країни.
4. Користуючись додатковими джерелами інформації, складіть розповідь про особливості життя і діяльності китайців.
5. Складіть презентацію «Китайські традиції і їхнє місце у розвитку туризму в країні».
Виконвну практичну роботу чекаю ДО наступного уроку.
Домашнє завдання:
1.Опрацюйте п. 25 та мою для вас підбірку.
2. Випишіть і вивчіть терміни.
3. Виконайте практичну роботу 4"б".
Немає коментарів:
Дописати коментар