Добрий день.

Сьогодні 8 березня 2024 року.

Запрошую на урок ЗБД учнів 5 класів та на урок географії учнів 6 класу.

ЗБД 5 клас

Тема: Профілактика пожеж.

Пропоную переглянути:

УМОВИ ГОРІННЯ

Чи знаєте ви, що таке «трикутник вогню»? Цей термін запропонував французький хімік Лавуазье, щоб легше було запам’ятати три умови виникнення горіння .

 «Трикутник вогню»

Горіння виникає за наявності горючих матеріалів, джерела запалювання і кисню.

ДЖЕРЕЛО ЗАПАЛЮВАННЯ

Першою умовою виникнення горіння є наявність джерела запалювання. Усе, що породжує вогонь, іскри чи високу температуру, може призвести до загоряння. Наприклад, сірник, сигарета, несправний електроприлад тощо.

Лупою можна розпалити вогнище в поході, але так само може спрацювати й уламок скла, залишений у лісі чи в полі

ГОРЮЧІ РЕЧОВИНИ І МАТЕРІАЛИ

Другою умовою виникнення горіння є наявність горючих речовин чи матеріалів. Вони здатні самозайматися, а також спалахувати, тліти чи обвуглюватися від джерела запалювання. За ознакою горючості речовини та матеріали поділяють на горючі, важкогорючі та негорючі.

Негорючі — ті, що не горять за будь-яких умов. До них належать вода, пісок, глина, каміння, цегла. Їх застосовують для гасіння пожеж.

Важкогорючі — ті, що загоряються, тліють чи обвуглюються під дією вогню, проте без джерела запалювання їхнє горіння припиняється (як, наприклад, деякі пластмаси, гума). Сучасні оздоблювальні матеріали — лінолеум, пластикові стелі й панелі — під час пожежі небезпечні, тому що при високих температурах виділяють отруйні гази.

Горючі — ті, що загоряються від джерела запалювання і продовжують горіти, коли це джерело зникає. Найнебезпечнішими серед них є легкозаймисті рідини та гази. Вони можуть спалахнути чи вибухнути від найменшої іскри, як, наприклад, бензин або природний газ. Ось чому на автозаправних станціях заборонено користуватися відкритим вогнем, зокрема курити. Легкозаймисті речовини мають спеціальне маркування і повинні зберігатися якнайдалі від дітей і джерел запалювання.

КИСЕНЬ

Третьою умовою горіння є наявність кисню — газу, що міститься в повітрі.

Якщо вогонь виникає у замкненому приміщенні, вміст кисню у повітрі зменшується, і горіння може припинитися саме по собі. Так вогонь можна загасити, накинувши на нього цупку тканину, килим, ковдру. Найшвидше вогонь розгоряється там, де необмежена кількість кисню (повітря) і горючих матеріалів, наприклад у лісі. Також вогонь спалахує з більшою силою, коли відчиняють двері, вікно.

ПОЖЕЖА НА ПРИРОДІ

Інколи причиною виникнення пожеж на природі є блискавки. Та найчастіше пожежі виникають через порушення правил поводження із вогнем, коли люди розпалюють вогонь у лісі, парку, залишають незагашеним багаття, кидають недопалки.

Дуже небезпечно спалювати стерню в полі, на узбіччях. Вогонь може вийти з-під контролю й охопити великі території. Тому робити це заборонено, і такі дії караються законом.

Також заборонено спалювати опале листя через небезпеку виникнення пожеж і забруднення повітря. З нього рекомендують робити природне добриво — компост. Для цього потрібно помістити опале листя в ящик, присипати його ґрунтом і полити водою. Компост буде готовий, коли в ящику утвориться пухкий родючий ґрунт.

ПОЖЕЖНА БЕЗПЕКА У ПОБУТІ

Найпоширенішими причинами пожеж у побуті є: куріння (особливо у нетверезому стані), порушення правил використання електричних і газових приладів, необережне поводження з вогнем, блискавка.

На малюнку зображено уявний будинок. Якби він існував насправді, то в ньому обов’язково виникла б пожежа, тому що всі його мешканці порушують правила пожежної безпеки.

 Ситуації в яких може виникнути пожежа

Домашнє завдання:

1.  Назвіть дії, які можуть призвести до пожежі.

Сушити одяг над газовою плитою

Користуватися лише справними електроприладами

Залишати увімкнену праску без нагляду

Розпалювати багаття в лісі, у парку

Вимикати з розетки всі електроприлади (окрім холодильника) перед виходом з дому

2. Напишіть, чому не можна спалювати опале листя.

3. Продовжте речення: «На цьому уроці мене найбільше здивувало ...».

4. Я можу розповісти про умови горіння.

5. Перегляньте відео та напишіть свій алгоритм дій.

Виконане домашнє завдання чекаю на перевірку на наступному уроці.

Географія  6 клас

Тема: Як утворюються болота. Дослідження 8.

Утворення боліт.

 Болото – це надмірно зволожена ділянки земної поверхні. Вода в ньому не тече, а застоюється. На болоті ростуть вологолюбні рослини. В ньому утворюється торф – товща напіврозкладених решток рослин.

Болота виникають при заростанні озер. Спочатку на дні озера осідають пісок, глина, мул, принесені річками і струмками. Нагромаджуючись на дні, вони поступово заповнюють озерні улоговини. Озеро міліє і його розміри зменшуються. На мілинах виростають очерет, рогіз, осока. Згодом рослини поширюються майже на все озеро. Коли вони відмирають, їх рештки відкладаються на дні. З часом вони нагромаджуються, ущільнюються і перетворюються на торф. Так на місці озера з’являється болото (мал.). Інший шлях утворення болота – перезволоження суходолу при неглибокому заляганні ґрунтових вод.

Болота займають близько 5 % всього суходолу. Вони поширені майже повсюдно.  Більше заболочений суходіл Північної півкулі. Найбільше боліт у районах з надмірним зволоженням і багаторічною мерзлотою, яка слугує водотривким шаром. Багато боліт у лісах помірного і екваторіального поясів. Найбільші за площею болота розташовані Західному Сибіру.

Типи боліт. 

За характером живлення болота поділяють на верхові і низинні.

Верхові болота отримують вологу зверху – з атмосферних опадів. Зазвичай вони розташовані наверху – на підвищених місцях (вододілах), тому їх і називають верховими. На таких болотах ростуть мох, пухівка, журавлина. Мох швидше наростає в центральній частині болота, ніж на краях. Тому воно має випуклу форму.

Низинні болота зволожується переважно знизу – ґрунтовими водами, а також за рахунок поверхневого стоку. Вони розташовуються у зниженнях рельєфу або на місці колишніх озер. Їх поверхня ввігнута або плоска. Ґрунтові води відносно багаті на мінеральні солі, тому на таких болотах росте різноманітніша рослинність: мох, осока, очерет, хвощ. Трапляються навіть дерева: береза та вільха. Низинні болота широко поширені в Україні на Поліссі.

Використання боліт. 

Спрадавна болота вважалися символом зла і в прямому, і в переносному значеннях. Займаючи великі площі, вони заважають використовувати землі в господарстві. Проте в природі від них велика користь. Болота нагромаджують вологу і тим підтримують рівень води в озерах, ставках і криницях. Болота – складні природні лабораторії, природні фільтри. Із боліт з каламутною рідиною вода витікає чистою і дає початок струмкам і річкам. Болота зменшують посухи у прилеглій місцевості. Вони є раєм для своєрідних болотних рослин і тварин. Там ростуть ягідні та лікарські рослин, живуть цінні хутрові звірі – бобри, ондатри, нутрії, гніздяться сотні видів птахів. У болотах утворюється цінна корисна копалина – торф, яка має широке застосування. Найперше, його використовують як паливо. Шляхом хімічної переробки з торфу виробляють добрива, барвники, целюлозу і навіть ліки.

Тривалий час люди намагалися осушувати болота. Проте це нерідко призводить до негативних наслідків: знижується рівень ґрунтових вод, виникають пилові бурі, зникають болотні рослини і тварини, перестає утворюватися торф. Тому осушення боліт і використання їх під посіви сільськогосподарських культу не завжди є виправданим.

Дослідження 8.

Тема: Як розпізнати непрохідне болото.

Завдання:

1. Як утворюються болота? В яких районах земної кулі вони поширенні?

2. Як поділяють болота за характером живлення і рослинності?

3. Яка користь від боліт? Чи потрібно їх повсюдно осушувати?

4. Висновок ( вкажіть небезпеку боліт та заболоченої місцевості).

Домашнє завдання:

1. Опрацюйте п. 45 та мою для вас підбірку матеріалів.

2. Виконати дослідження 8.