Добрий день.

Сьогодні 23 січня 2023 року.

Запрошую на урок географії учнів 6,7,8 та 11 класів.

Географія 6 клас

Тема: Атмосферний тиск. Практична робота №4"б".

Пропоную переглянути:

Практична робота №4"б".

Тема: РОЗВ’ЯЗАННЯ ЗАДАЧ НА ЗМІНУ ТЕМПЕРАТУРИ ПОВІТРЯ І АТМОСФЕРНОГО ТИСКУ З ВИСОТОЮ, ВОЛОГОСТІ.

Завдання:

1.  ВИЗНАЧТЕ, ЯКОЮ БУДЕ T ПОВІТРЯ НА ВИСОТІ 2 КМ., ЯКЩО НА РІВНІ МОРЯ ВОНА СТАНОВИТЬ 22°С.

2. ВИЗНАЧТЕ, ЯКОЮ БУДЕ T ПОВІТРЯ НА ВИСОТІ 3 КМ., ЯКЩО НА РІВНІ МОРЯ ВОНА СТАНОВИТЬ 24°С.

3. ЛІТАК, ЯКИЙ ЛЕТИТЬ НАД УЗБЕРЕЖЖЯМ АЗОВСЬКОГО МОРЯ НА ВИСОТІ 5 КМ., T ЗА БОРТОМ ЛІТАКА – (- 5°C). ЯКА T БУДЕ В ЦЕЙ ЧАС НА УЗБЕРЕЖЖІ МОРЯ?

4.  ЯКА T ПОВІТРЯ У ПІДНІЖЖЯ ГОРИ, ЯКЩО НА ВИСОТІ 7 КМ ТЕРМОМЕТР ПОКАЗАВ (-9°C)?

5.ЗА БОРТОМ ЛІТАКА T (-32°C). НА ЯКІЙ ВИСОТІ ЛЕТИТЬ ЛІТАК, ЯКЩО T НА ЗЕМНІЙ ПОВЕРХНІ – (+16°C)?

6 ВИСНОВОК.

Домашнє завдання:

1. Опрацювати тему " Атмосферний тиск" вашого підручника та мою для вас підбірку.

2. Виконати практичну роботу та надіслати її на перевірку до наступного уроку.

Географія 7 клас

Тема: Природа Антарктиди.

Пропоную переглянути:

В основі Антарктиди лежить Антарктична платформа. Середня висота поверхні льодовикового щита близько 2040 м. Саме тому її можна вважати найвищим материком Землі.

 90 % обсягу всіх прісних поверхневих вод Землі зосереджена в льодовиковому покриві Антарктиди.

Під вагою льодовикового покриву ложе материка сильно прогнулося. Окремі западини лежать на 2,5 км нижче від рівня океану. Гірські ланцюги під льодовиковим панциром досягають висоти 3000–4000 м над рівнем океану. У Західній Антарктиді гірські породи виходять на поверхню. У північно-західній частині континенту знаходиться величезний півострів Антарктичний. Він служить природним вододілом між Тихим і Атлантичним океанами. Уздовж нього тягнеться архіпелаг Південних Шетландських островів. Гори, що простяглися в цій частині материка, через півострів Антарктичний, поділяють Антарктиду на Західну і Східну. Досягаючи максимальної потужності у Східній Антарктиді, льодовиковий щит обривається до моря уступом, утворюючи шельфові льодовики. Найбільшим у світі серед них є Льодовик Росса. На одному з островів моря Росса піднімається діючий вулкан Еребус. Рівень вивченості Антарктики ще не дозволяє дати чітко обґрунтовану оцінку її мінерально-сировинного потенціалу. З корисних копалин у Антарктиді є кам'яне вугілля, залізна руда, золото, алмази і кольорові метали, але вивчені вони ще не достатньо.

Клімат

Антарктида — найхолодніший материк Землі. Середня добова температура навіть улітку не піднімається вище –30 °С, а взимку вона буває нижче –70 °С. На станції „Восток” — „полюсі холоду” — зареєстрована найнижча температура на Землі (–89,2 °С).

Оскільки повітря сильно переохолоджене, тут виникають низхідні струми повітря. Унаслідок цього над Антарктидою простягається область високого атмосферного тиску — антициклон, оточений ланцюгом циклонів. У внутрішніх частинах Антарктиди вітри відносно слабкі.

Особливо сильні стокові вітри в Землі Аделі, яку називають Країною Бур, де швидкість вітру може досягати 320 м/с. Вітри здувають в океан величезну кількість снігу, тому взимку моря вкриваються суцільною кригою. Влітку межа суцільної криги відступає майже до самого берега. Материковий лід, що сповзає у воду, обламується й утворює величезні айсберги.

Опадів в Антарктиді випадає мало — 150–200 мм, переважно у твердому виді. Кількість опадів зменшується у напрямку до центру материка. Взимку у внутрішніх районах Антарктиди 4 місяці панує полярна ніч. Погода маловітряна, мороз може досягати –80 °С. Улітку протягом 4 місяців у внутрішніх районах триває полярний день. Погода маловітряна і малохмарна. Повітря прогрівається до –30 °С, а на узбережжі — до 0 °С.

Рослинний і тваринний світ

Антарктида — це зона антарктичної пустелі. Велика її частина позбавлена рослинного покриву і тваринного світу. Влітку біля берегів на підвищених місцях поверхня землі, що обдувається вітрами, встигає трохи прогрітися і звільнитися від снігу. Такі ділянки називають оазисами — це сухі і холодні кам'янисті пустелі. Тільки в прибережних районах материка і на островах ростуть мохи, лишайники і нижчі водорості.

Води Антарктики багаті на планктон, сукупність дрібних рослинних і тваринних організмів, та є джерелом харчування для китів, тюленів, риб і птахів. Життя всіх тварин Антарктики пов'язане з океаном. Тут водиться кілька видів китоподібних, серед них найбільші тварини нашої планети — сині кити, а також кашалоти, косатки. Широко розповсюджені ластоногі — декілька видів тюленів, серед них триметровий тюлень Уеделла, хижі морські леопарди, морські слони, тюлень-крабоїд. Тут живе понад 44 видів птахів. Серед них — гігантські альбатроси, сніжні буревісники, капські голуби, качурки, антарктичні пінгвіни. Гніздяться вони на прибережних скелях, утворюючи «пташині базари». У літні місяці на берегах Антарктиди гніздяться буревісники, чайки-поморники, баклани.

Домашнє завдання:

1. Опрацювати тему " Природа Антарктиди".

2. Написати міні - повідомлення на тему " Екологічні проблеми Антарктиди та шляхи їх вирішення".

Географія 8 клас

Тема: Грунти України, їх утворення й типи. Практична робота № 8.

Пропоную переглянути:

З курсу історії України вам уже відомо про одну з найдавніших у Європі культур обробітку землі – землеробську трипільську культуру, відкриту археологами біля с. Трипілля (Київська область). Вже у IV – ІІІ тисячоліттях до н. е. наші далекі предки осіли на землях Правобережної України і вирощували на них хліб. Відтоді землеробство, зокрема хліборобство стали суттю способу життя давніх українців. Український селянин завжди шанобливо ставився до землі-годувальниці, любив і плекав її. За це вона століттями віддячувала йому щедрими врожаями. Коли ж на початку ХІХ ст. під обробіток потрапили неозорі чорноземні простори степової України, вона стала першою “житницею” Європи.

         Вирощені врожаї – це результат спільної роботи і людини, і природи. Важливим природним чинником успіху землеробства завжди був ґрунт. Для території України характерний різноманітний ґрунтовий покрив.

         Умови ґрунтоутворення. Ґрунти України сформувалися в результаті взаємодії різних ґрунтотвірних чинників – материнських порід, природних вод, клімату, рельєфу, рослинного покриву, діяльності тварин і мікроорганізмів, господарського впливу людини.

Материнські породи (підґрунтя) визначають мінеральний склад, фізичні та хімічні властивості ґрунту. В Україні такими породами є четвертинні відклади – здебільшого лесові та піщані. Від них до ґрунту потрапляють дрібні тверді часточки – глина й пісок, а в гірських районах додаються більші уламки порід – гравій і щебінь.

Клімат, зокрема співвідношення тепла і вологи, впливає на формування різних типів ґрунтів. Так, в умовах надмірного зволоження формуються заболочені ґрунти, в яких можуть утворюватися торфовий шар і глей – сизі плями із закисних сполук заліза. Недостатнє зволоження спричиняє формування солончаків: до поверхні на місце вологи, що швидко випаровується, піднімається з глибин вода разом із розчиненими солями. Вплив клімату на ґрунтоутворення здійснюється також через рослинність. У теплому й достатньо зволоженому кліматі формується пишна трав'яна рослинність, після відмирання якої утворюється багато перегною (гумусу). Тому під багатою трав'яною рослинністю утворюються родючі ґрунти. І навпаки, при надмірній сухості клімату формується розріджений рослинний покрив, перегною утворюється мало, тому й ґрунти будуть менш родючими або бідними.

Тварини, що живуть у ґрунті (дощові черв'яки, кроти), розпушують його і подрібнюють рештки рослин. Остаточно перетворюють відмерлі рештки рослин і тварин на перегній мікроорганізми (різні бактерії). Вони розщеплюють органічні рештки на мінеральні речовини та хімічні елементи – Нітроген, Кальцій, Калій, Карбон, Фосфор, Сульфур та ін. Тільки в такому вигляді їх знову можуть засвоювати рослини. Крім цього, перегній і кальцій склеює між собою тверді мінеральні часточки ґрунту в грудочки різних розмірів, між якими в ґрунт проникає вода й повітря.

Господарська діяльність людини може сприяти підвищенню родючості ґрунту за умови науково обґрунтованого його обробітку або її зниженню внаслідок нераціонального господарювання. Важливе значення для поліпшення якості ґрунтів має внесення органічних і мінеральних добрив.

         Процес ґрунтоутворення відбувається дуже повільно. У середніх широтах помірного поясу, де розташована Україна, родючий шар ґрунту завтовшки 0,5 – 2 см утворюється приблизно за 100 років. Повністю ж сформований ґрунт має потужність 1 – 2 м і складається з кількох шарів – горизонтів. У розрізі ґрунту (ґрунтовому профілі) видно його шарувату будову.

Основні типи ґрунтів рівнинної частини. На території України сформувалися різні типи ґрунтів. Їх поширення на рівнинній частині підпорядковане закону широтної зональності (ґрунти змінюються з півночі на південь).

Дерново-підзолисті ґрунти розповсюджені здебільшого на Поліссі. Вони сформувалися в умовах надмірного зволоження під сосновими і мішаними лісами. Материнськими породами для них слугують водно-льодовикові піщані відклади. У цих ґрунтах невеликий вміст гумусу (до 1,5%), чітко виражений так званий підзолистий горизонт, з якого поживні речовини вимиваються вглиб. Тому вони мають низьку родючість.

Сірі лісові ґрунти поширені у південній частині Полісся, на заході і Правобережжі України під ділянками широколистих лісів. Вони утворилися на суглинистих породах в умовах достатнього зволоження. Вміст гумусу в них також незначний – 3 %, тому їх природна родючість невисока.

Чорноземні ґрунти сформувалися на лесах в умовах недостатньої зволоженості під степовою рослинністю. Великий вміст гумусу (8 – 15%) та зерниста й грудкувата структура роблять їх найродючішими не тільки в Україні, а й у світі. Гумусний шар у чорноземах має значну потужність – від 40 см до 1 м і більше. Ці ґрунти, що вкривають майже 65% території України, є її національним багатством. Загалом в Україні зосереджена п’ята частина всіх чорноземів світу. У різних частинах країни поширені різні підтипи чорноземів: у лісостепу – чорноземи опідзолені і типові, північній частині степу – чорноземи звичайні, на півдні степу – чорноземи південні. Різноманітність підтипів і їхні властивості зумовлені різною зволоженістю території.

На сухих степових ділянках в умовах недостатнього зволоження і бідної рослинності утворились каштанові ґрунти. Вони мають незначний вміст гумусу – 3%, але досить потужний гумусовий горизонт – до 55 см. Для отримання високих врожаїв сільськогосподарських культур ці ґрунти потребують додаткового зволоження.

Крім основних зональних типів ґрунтів, на рівнинній частині України на Поліссі сформувалися болотні й торфово-болотні, а в долинах річок – лучні й лучно-болотні. У лісостепу і степу окремими невеликими плямами поширені солонці – малородючі ґрунти, в яких простежується горизонт із значним вмістом солей. У південних степах утворилися солончаки –неродючі ґрунти, що мають підвищений вміст солей по всій своїй товщ. Для вирощування рослин такі ґрунти потребують промивання і гіпсування. Внаслідок інтенсивного промивання водою солонці в замкнутих зниженнях рельєфу перетворюються на солоді, в яких засолений шар зникає, зате з’являються глейові горизонти.

Ґрунти гірських районів. У горах так само сформувалися ґрунти різних типів, які змінюються відповідно до закону висотної поясності – від підніжжя до вершин.

В Українських Карпатах найбільші площі займають буроземи. У Передкарпатті та Закарпатті біля підніжжя поширені різновидності буроземно-підзолистих ґрунтів. Під лісами до висоти майже 1500 м над рівнем моря утворилися малопотужні, щебенисті бурі гірсько-лісові ґрунти. Вище, на безлісих схилах, полонинах та інших вершинах гір поширені гірсько-лучні ґрунти.

У Кримських горах у передгірних районах та на північних схилах до висоти 450 м поширені гірсько-лісостепові ґрунти – дерново-карбонатні та сірі. Вони сформувалися під чагарниковою і трав’яною рослинністю. Основні ґрунти Гірського Криму – також бурі гірсько-лісові, що поширені до висоти 850 м під буковими, дубовими і мішаними лісами. На яйлах з лучною рослинністю панують гірсько-лучні чорноземовидні грунти. На Південному березі Криму, де клімат має риси субтропічного з достатнім зволоженням переважають коричневі і червоно-коричневі ґрунти. Вони доволі родючі: вміст гумусу становить 4%.

 Земельні ресурси. Землі, які використовуються чи можуть використовуватися людиною для її потреб, утворюють земельні ресурси країни. Весь земельний фонд України, по суті, є такими землями. Вони використовуються у сільському і лісовому господарстві, на них зводяться житлові будівлі й промислові об’єкти, прокладаються транспортні шляхи. Частина земель покрита природними і штучними водоймами, які також використовуються у господарських цілях.

Близько 70% земельного фонду України – це сільськогосподарські угіддя, більшість з яких зосереджені на родючих ґрунтах і дуже розорані. Орні землі (або рілля) становлять 4/5 від загальної площі сільськогосподарських угідь – це один із найвищих показників у світі. Забезпеченість одного мешканця країни ріллею перевищує світовий і європейський показники майже у 2,5 рази. Найвища частка ріллі у степовій зоні – близько 90%. Це дозволяє розвивати різноманітні галузі сільського господарства. Проте така висока розораність земель нерідко призводить до посилення водної та вітрової ерозії ґрунту – знесення родючого шару. Внаслідок цього виникають яри та балки, трапляються пилові бурі. Великої шкоди ґрунтам завдають неправильний обробіток, безсистемні зрошування і внесення мінеральних добрив. Внаслідок цього ґрунти руйнуються та виснажуються, знижується їх родючість.

         Для підтримання ґрунтів у належному стані необхідно вживати різні заходи: насаджувати дерева і кущі на схилах ярів, щоб зупинити їх ріст; схили височин розорювати упоперек, щоб запобігти змиванню ґрунту поверхневими водами; в міру зрошувати землі; науково обґрунтовано вносити мінеральні добрива.

Практична робота № 5

1. Проаналізуйте поширення ґрунтів на території України: а) напишіть послідовно назви ґрунтів, що змінюються з півночі на південь на рівнинній частині; б) зазначте послідовно назви ґрунтів, що змінюються від підніжжя до вершин в Українських Карпатах і Кримських горах.

2. Поясніть, під впливом яких чинників формується ґрунт.

3. Які існують закономірності поширення ґрунтів на рівнинній частині України та в горах? Поясніть основні причини такого поширення.

4. Поміркуйте, що означає вислів: „Ґрунт сам себе удобрює”.

5. Напишіть висновок про те, яким закономірностям підпорядковане поширення ґрунтів в Україні.  

Домашнє завдання:

1. Опрацювати п. 32 та мою для вас підбірку.

2. Виконати практичну роботу .

Географія 11 клас

Тема: Вплив грунтів на спеціалізацію господарства. Дослідження 10 -11.

Спеціалізація сільськогосподарського виробництва органічно поєднана з його розміщенням. Вони є формами суспільного поділу праці і знаходяться в постійному взаємозв’язку та взаємозумов­леності. Розміщення характеризує кількісний бік суспільного поділу праці і вказує, які види продукції, в якому розмірі й на яких площах виробляються на тій чи іншій території (в зоні, області, районі, мікрозоні, окремій виробничій одиниці). Спеціалізація відбиває якісний бік суспільного поділу праці і вказує, виробництво яких саме видів продукції є переважаючим на даній території. Це — ефективна форма організації сільського господарства, яка дає можливість зосередити виробництво певних видів продукції на окремих територіях і підприємствах і одержати завдяки цьому кращих результатів господарської діяльності.

Закон природної зональності — закон, відкритий А. Гумбольдтом, за-значив закономірний розподіл рослин і тварин на земній поверхні в залеж-ності від температури. Остаточне формулювання закону природної зональ-ності належить В.В.Докучаєву (1899р.), який в роботі «Вчення про зони природи» узагальнив вплив широтної зональності і вертикальної поясності на весь природний комплекс, що включає кліматичні фактори, ґрунт, росли-ни і тварини.
Вплив ґрунтів на спеціалізацію господарства регіону, країни.
 Ґрунт і сільське господарство.
Одним з основних природних факторів розміщення і спеціалізації сіль-ського господарства є якість ґрунтів. Більшою мірою природні фактори впливають на розміщення галузей рослинництва. З галузей тваринництва найбільш залежним від природно-кліматичних умов є пасовищне тваринниц-тво.
Головною складовою ґрунту є гумус (перегній), що визначає родючість ґру-нту – чим потужніший вміст гумусу, тим родючіший ґрунт.
Деякі культури краще ростуть у певному ґрунті. Так, пшениця віддає перевагу родючому глинистому ґрунту, ячмінь краще вирощувати в більш легкому, піщаному, а оптимальним варіантом для картоплі є потужний шар вапняного ґрунту з більшим змістом органіки. Є культури, що добре ростуть у різних ґрунтах, і фермери можуть змінювати ґрунтовий склад, додаючи вапно, хімічні й органічні добрива 
Кращі землі - рівнини з товстим шаром родючого ґрунту в регіонах зі сприятливими кліматичними умовами. У густонаселених районах, де мало орних угідь, під посів повинні використовуватися й похилі ділянки землі. Для цього застосовують традиційний метод - на схилах роблять щаблі, або тераси. Терасування сповільнює ерозію ґрунту, але обходиться дуже дорого.
Для посівів приділяється земля вищої якості, тому що рослинництво приносить фермерам найвищі доходи. Чим гірше якість землі, тем вище ри-зик, пов'язаний з можливим неврожаєм або ерозією ґрунту. Там, де земле-робство стає невигідним, земля повинна використовуватися або для випасу, або для лісонасаджень. 
Отже, сільське господарство країн світу залежить від типів ґрунтів. Їх родючість безпосередньо впливає на видовий склад і продуктивність рос-линництва, а характер кормової бази, наявність пасовищ - на спеціалізацію та ступінь розвитку тваринництва. В зоні степів помірного кліматичного поя-су, де поширені родючі чорноземи: Україна, Казахстан, Аргентина, Канада, США вирощують пшеницю, кукурудзу, соняшник. Набули розвитку такі ви-сокопродуктивні напрямки тваринництва, як скотарство, свинарство, вівчар-ство, птахівництво.
Порівняння карт ґрунтів і природних зон світу та України.
На півночі України, у зоні мішаних лісів виникли малородючі дерново-підзолисті ґрунти. Для підвищення їх родючості вносять добрива та вапну-ють для нейтралізації кислотності. Під широколистими лісами-більш родючі сірі лісові. Під лісостепами та степами-найкращі в світі чорноземи. В умовах сухих південних степів утворились слаболужні, часто засолені каштанові ґрунти. Їх зрошують та гіпсують для зменшення лужності. В Карпатах по-ширені бурі гірсько-лісові ґрунти. Південне узбережжя Криму розміщується в субтропічному поясі. Під вічнозеленими твердолистими лісами і чагарни-ками сформувались достатньо родючі коричневі ґрунти.
У межах рівнинної частини України виділяють три природні зони: мі-шаних хвойно-широколистих лісів; лісостепу; степу. Їх природні умови зна-чно змінено господарською діяльністю людини. Межі зон можна визначити за поширенням ґрунтів та рослинного покриву. Вузька смужка Південного берега Криму належить до середземноморських субтропіків.

Дослідження 10.

Тема: Деградовані грунти: причини і перспективи використання.

Завдання: за допомогою різноманітних джерел ГІС потрібно проаналізувати та визначити чинники деградації ґрунтів: причини та перспективи використання та території України.

План виконання роботи:

1.    Перегляньте матеріали.

2.    Проаналізуйте прочитану інформацію.

3.    Доберіть інформацію про деградацію ґрунтів.

4.    Заповніть таблицю «Деградовані ґрунти: причини та перспективи використання».

Таб. «Деградовані ґрунти: причини та перспективи використання». 

№	Форма деградації ґрунтів	Перспективи використання	Чинники, які впливають на деградацію ґрунтів
1.

5. Зробіть Ваш висновок щодо чинників деградації ґрунтів: причини та перспективи використання на території України.

 Інформаційний матеріал:

http://esu.com.ua/search_articles.php?id=21234

https://studfile.net/preview/5454117/page:25/

https://cyberleninka.ru/article/n/degradatsiya-gruntu-problemi-vidnovlennya-ta-zberezhennya-yogo-rodyuchosti

https://kadastrpdatu.at.ua/publ/novini/vikoristannja_ta_okhorona_degradovanikh_i_maloproduktivnikh_zemel/2-1-0-50

Дослідження 11.

Тема:Чинники порушення широтної зональності на материках та території України.

Завдання: за допомогою різноманітних джерел ГІС потрібно проаналізувати та визначити чинники порушення широтної зональності на материках та території України.

                                                                                  

План виконання роботи:

1.    Перегляньте матеріали.

2.    Проаналізуйте прочитану інформацію.

3.    Доберіть інформацію про порушення широтної зональності на материках та території України.

4.    Заповніть таблицю «Чинники порушення широтної зональності на материках».

5.    Зробіть Ваш висновок щодо чинники порушення широтної зональності на території України.

Інформаційний матеріал:

https://bit.ly/2EGiQdz

https://bit.ly/32Dc7t3

http://www.osvitanet.com.ua/base_book/geography8/g8_30.html

https://studopedia.su/9_59737_shirotna-zonalnist.html

Таб. «Чинники порушення широтної зональності на материках».

№	Природна зона	Материк	Чинники, які впливають на зміни
1.
2.
3.
4.
5.

 Викона роботу чекаю до наступного уроку.