Добрий день.
Сьогодні 30 січня 2023 року.
Запрошую на урок географії учнів 6, 7, 8 та 11 класів.
Географія 6 клас
Тема: Вода в атмосфері.
Пропоную переглянути:
У повітрі тропосфери
завжди є водяна пара. Основна її частина утворюється під час випаровування з
поверхні Світового океану.
Випаровування — процес надходження в
атмосферу водяної пари з поверхні води (снігу, ґрунту, гірських порід,
рослинності тощо).
Конденсація — перехід водяної пари з газоподібного стану в рідкий. Якщо водяна пара в атмосфері переходить із газоподібного стану в твердий з утворенням кристалів льоду, то такий процес називають сублімацією.
В атмосфері завжди є
певна кількість водяної пари. Вона потрапляє в повітря завдяки випаровуванню.
Абсолютна вологість — кількість водяної пари
в 1 м³ повітря ( в грамах).
Але під час
випаровування повітря не може вміщувати водяну пару безмежно. Ця межа залежить
від його температури. Чим вища температура, тим більше пари може містити 1 м³
повітря. Наприклад, 1 м³ повітря при +20ºС може містити будь-яку кількість пари,
але не більше ніж 17 г води. Якщо повітря увібрало максимально можливу за
поданої температури кількість пари, його називають насиченим.
Відносна вологість — це відношення фактичного вмісту водяної пари до можливого при даній температурі, виражених
у відсотках.
Відносну вологість
повітря визначають за формулою.
r = q:Q*100%
r- відносна
вологість,q-абсолбтна вологість,Q-стан насичення.
Дефіцит вологи-це кількість водяної пари , якої не
вистачає для повного насичення повітря.Насиченим вважається повітря,яке не може вмістити
більше водяної пари ,ніж воно вже містить.
Точка роси - це температура, при якій вологе ненасичене повітря, що охолоджується, стає насиченим.
Для вимірювання
відносної вологості повітря використовують гігрометр. Нині людина навчилася за
допомогою спеціальних приладів регулювати відносну вологість повітря в приміщеннях.
Гігростати зволожують або осушують повітря .
Способи регулювання вологості повітря в домашніх умовах:
• Провітрювання;
• вологе прибирання
кімнати;
• використання
оприскувача;
• використання кімнатних
рослин.
• використання спеціальних
приладів — зволожувачів повітря.
Атмосфера відіграє
важливу роль у забезпеченні умов життя
на нашій планеті. Повітря рослинам для фотосинтезу, людям і
тваринам для дихання.Повітряна оболонка захищає планету від впливу
космосу, вона втримує тепло біля
земної поверхні.
Для вимірювання
відносної вологості використовують прилад гігрометр.
1. Опрацюйте матеріал з вашого підручника та мою для вас підбірку.
2. Виконайте тестове завдання за темою " Атмосфера ".
Географія 7 клас
Тема: Північна Америка. Практична робота №9"а".
Пропоную переглянути:
Практична робота №9"а".
Тема: Позначення географічних об’єктів материка на контурній карті.
Завдання:
1. Користуючись картами атласу, позначте на контурній карті й запам’ятайте положення на материку географічних об’єктів (див. таблицю). Географічні об’єкти Північної Америки
|
||||||||||||||||||||||||||||||||
|
2. Висновок. Домашнє завдання: 1. Опрацювати тему з вашого підручника та мою для вас підбірку. 2. Виконати практичну роботу. |
Географія 8 клас Тема: Рослинність. Пропоную переглянути: Розмаїття рослинності. Рослинність України надзвичайно різноманітна. Її видовий склад визначається трьома основними чинниками: природними умовами, геологічною історією формування території та господарською діяльністю людини . Кожному живому організму потрібні відповідні природні умови для існування (температура повітря, вологість). Завадити поширенню певного виду рослин на сусідні території можуть природні бар’єри, наприклад гірський хребет або велика водойма.
Чинники, які визначають склад рослинності Земля неодноразово зазнавала змін упродовж геологічної еволюції. Зміни її поверхні й клімату в різних регіонах відбувалися по-різному, що також вплинуло на видовий склад рослинності. У рослинному покриві країни є види рослин, які залишилися від давніх геологічних епох. Їх називають реліктами. На території України є види, які були завезені з інших континентів.
Природна рослинність на території України налічує понад 30 тис. видів вищих і нижчих рослин. Це кілька десятків видів дерев, кілька сотен видів чагарників і до тисячі видів трав. Найбагатший видовий склад рослинності спостерігається в Українських Карпатах (понад 2000 видів) і Кримських горах (2300 видів). Майже 600 видів ендеміків (рослин, поширених на невеликій території) росте на території Подільської височини. Багатство рослинності характеризує не тільки суходіл, а й морські узбережжя і прибережні води, лимани, озера, річки та штучні водойми. Рослинні угруповання. Сукупність рослин на певній території, пов’язаних між собою та навколишнім середовищем, називають рослинним угрупованням. На території України виокремлюють такі типи рослинних угруповань: ліси, степи, луки й болота. Карта лісистості території України Закономірності поширення рослинного покриву в Україні. Розміщення рослин на території країни обумовлено: на рівнинах — законами широтної зональності, а в горах — вертикальної поясності. Кожній природній зоні відповідає певний видовий склад рослинності. Ліси України — національне багатство, яке належить народу. Загальна площа лісів становить 9,6 млн га, із них хвойні ліси (переважно сосни та ялини) займають 42,2 %, твердолистяні (дуб, бук) — 43,2 та м’яколистяні (береза, вільха) — 13,6 % території. Ліси вкривають 15,9 % території країни. Вони зосереджені переважно на Поліссі, в Українських Карпатах і Кримських горах.
За показником лісистості території (відношення площі вкритих лісовою рослинністю земель до загальної площі країни), Україна належить до малолісних країн Європи. У різних природних зонах лісистість території має значні відмінності. Найбільша вона в Українських Карпатах (39 %) і Кримських горах (36 %). Лісистість природних зон рівнинної частини закономірно зменшується з півночі на південь від 23 (зона мішаних лісів) до 12,5 % (лісостеп) і 3,8 % (степ). |
Понад половину лісів України створено штучно, тому вони потребують посиленого догляду. Середній вік деревостанів перевищує 60 років (вони становлять 47,5 % площі лісів). Ліси поступово старіють і їх санітарний стан погіршується. До третини лісів ростуть у зоні радіоактивного забруднення, частина з них повністю виключена з лісогосподарського виробництва.
Розподіл площі лісів України за основними породами дерев
Буковий ліс
Ліси України сформовані понад 30-ма видами деревних порід. У лісах переважають молоді й середні за віком дерева, поширені такі породи, як сосна, ялина, бук, дуб. Вони займають до 90 % укритих лісами площ. Також поширені граб, липа, клен, береза, тополя, вільха та ін.
Соснові (борові) ліси займають великі площі на Поліссі, а також у долинах річок лісостепу та степу. Вони ростуть на дерново-підзолистих піщаних ґрунтах, бідних на гумус і поживні речовини. На багатших ґрунтах ростуть дубово-соснові ліси. У лісах України поширені два види ялини — звичайна, або європейська, і гірська. Окремі ділянки ялини європейської трапляються в західних областях і на Чернігівщині. Великі площі під ялиною — в Українських Карпатах.
Смерека біла росте в Карпатах, в окремих районах Передкарпаття й Розточчя. В карпатських лісах трапляється модрина. На території України поширені бук європейський і кримський. Бук європейський — одна з основних порід лісів Українських Карпат і західних районів Волині, Поділля й Придністров’я (мал. 90). Бук таврійський росте в Кримських горах на висоті від 500 до 1300 м.
У лісах України широко представлений дуб звичайний, він росте в усіх природних зонах рівнинної частини та в горах до висоти 900 м. Дуб скельний трапляється в Карпатах і Кримських горах, а також на заході лісостепової зони. Граб росте в дубових, дубово-букових і букових лісах, утворюючи в них другий ярус. У Криму ростуть граб кавказький і граб східний. У лісах України поширені ільм, в’яз і берест, а також липа серцелиста. Трапляються липа широколиста, срібляста, а в лісах Кримських гір — липа кримська. Ясен звичайний можна знайти в усіх лісових районах України. У лісах України поширені чотири види клена (явір, гостролистий, польовий і татарський), а також біла й чорна тополі, осика, вільха.
Ліси пом’якшують клімат, регулюють баланс води, ослаблюють негативний вплив посух і суховіїв, стримують рух пісків, захищають ґрунти від водної й вітрової ерозії, очищують атмосферу від хімічних забруднень.
Степи. Як зональний тип рослинності, степи збереглися лише фрагментарно на схилах балок, у передгір’ях Криму, на піщаних косах Азово-Чорноморського узбережжя й островах, а також у місцях близького залягання твердих порід. Ділянки цілинних степів охороняються в заповідниках.
Для типових (справжніх) степів характерне переважання церофільних дернинних злаків і типчака. Різнотравно-типчаково-ковилові степи мають густий трав’яний покрив, у них поширені ковила, тонконіг, стоколос, вика, конюшина; з різнотрав’я — горицвіт весняний, молочай степовий, шавлія, астрагал. Типчаково-ковилові степи в минулому охоплювали простори Причорноморської низовини. У трав’яному покриві переважали ксерофітні злаки: типчак, ковила українська, келерія; з різнотрав’я — кахрис, ферула, будяк, пижмо та ін. Полиново-злакові степи були поширені вздовж Азово-Чорноморського узбережжя. У травостоях корінних фітоценозів домінували ксерофітні дернинні злаки (типчак, ковила, житняк), полин, з галофільних — камфоросма, кермек та ін.
Лучні степи поділяють на рівнинні й гірські (Кримські). У травостої домінують злаки: ковила, типчак, тонконіг вузьколистий; із різнотрав’я поширені конюшина, гадючник, маренка, шавлія лучна та ін.; з ефемерів та ефемероїдів — незабудка, переломник, крупка. Для лучної рослинності характерна така закономірність: у лісостеповій зоні на безлісих територіях у минулому розвивалися лучні степи та остепнені луки на глибоких чорноземах; у степовій зоні на півночі були поширені різнотравно-типчаково-ковилові степи на звичайних чорноземах; на південь простягліїся типчаково-ковилові степи на південних чорноземах і темно-каштанових ґрунтах; у Присивашші поширені полиново-злакові степи на каштанових солонцюватих ґрунтах.
Чагарникові степи в минулому простягалися на Донецькому кряжі та сході України. У них представлені зарості карагани, кам’янисто-степового чагарнику.
Напівсаванні степи трапляються невеликими ділянками в Кримських горах. У цих степах до злаків домішуються субтропічні (напівсаванні) види, ефемероїдне різнотрав’я. У трав’яному покриві поширені люцерна, бурачок пустельний, пирій повзучий, горошок та ін.
Луки поділяють на заплавні, суходільні, низинні й гірські. У заплавних луках поширені зарості лози, трави з вівсяниці, мітлищ, келерії, до яких долучаються конюшина, жовтець, щавель, деревій та ін. На суходільних луках ростуть мітлиця, пахучий колосок, костриця, кульбаба, волошки.
Низинні луки приурочені до знижень на вододілах, терасах, долинах, тому вони тривалий час обводнені. У їх трав’яному покриві домінують вівсяниця червона, тимофіївка лучна, осока звичайна, конюшина — лучна та біла. Луки використовують як сіножаті. В Українських Карпатах поширені гірські луки (мал. 91). У їх трав’яному покриві переважають вівсяниця, білоус, конюшина, лядвенець. У субальпійському поясі сформувалися білоусникові луки, ростуть також тимофіївка, осока вічнозелена, вівсяниця.
Гірські луки
Болотна рослинність
Болота. Болотна рослинність охоплює до 2 % території України (мал. 92). Найбільше її на Поліссі, а в напрямку на південь її кількість і площа зменшуються. Заболоченість і заторфованість Полісся становить 5 %; лісостепу — 1,6; степу — 0,3; Карпат — 0,4 % від території країни.
В Україні найбільше поширені низинні болота. Евтрофні болота живляться повеневими й підземними водами, поверхневим стоком, а тому багаті на органічні речовини, мінеральні солі, мул. У них переважають осока, очерет, рогіз, тростяниця, хвощ, лепеха та ін. З лісових угруповань найбільше поширена вільха чорна, ростуть сосна, береза, верба.
На території України ростуть реліктові рослини. Вони збереглися лише в окремих районах. До них належить, зокрема, тис ягідний, невеликі насадження якого можна побачити в Українських Карпатах і Кримських горах.
Рослинні ресурси, їх охорона й відтворення. Освоєння людиною природних ресурсів почалося з рослинності й тваринного світу. Рослинність — джерело різноманітних ресурсів. З давніх-давен люди використовували плоди дикорослих рослин — ягоди, гриби, горіхи, фрукти. Луки, пасовища, сіножаті — чудова кормова база для тваринництва. Тисячі рослин є сировиною для виготовлення ліків (наприклад, валеріана, глід, звіробій, чистотіл, подорожник та ін.). Ліси дають людству деревину й хімічну сировину.
Види рослинних ресурсів
Рослинність України зазнала істотних змін унаслідок господарської діяльності людини. Вирубування лісів, осушення боліт, розорювання степу, гірничо-добувна діяльність призводять до збіднення рослинності й зникнення рослинних угруповань. З метою захисту окремих видів рослин створюються заповідники, заказники та національні парки.
- Користуючись картами атласу та додатками 10-12, визначте, у якій частині України найбільше природоохоронних територій.
Важливу роль у збереженні рослинності відіграє Червона книга України, яка була вперше видана в 1980 р. і перевидана в 2009 р. До Червоної книги внесено 826 видів рослин і грибів, яким загрожує зникнення. Ці види рослин підлягають охороні на всій території України.
У Зеленій книзі України зібрано відомості про сучасний стан природних рослинних угруповань, у яких переважають рідкісні, ендемічні й реліктові види рослин, що підлягають охороні. Книга була створена в 2002 р. До неї занесено до 130 рослинних угруповань, які майже знищені господарською діяльністю людини. Книга є довідковим матеріалом для державних, наукових і громадських установ та організацій, навчальних закладів, фахівців у галузі збереження біорозмаїття, активістів зеленого руху.
- Рослинність — важливий вид природних ресурсів, який має велике значення для людини. Розмаїття рослинності визначається природними й історичними причинами, а також господарською діяльністю людини.
- Лісові ресурси — джерело деревини та цінної сировини.
- Господарська діяльність людини призвела до зникнення багатьох видів рослин.
- Рослини, яким загрожує зникнення, занесені до Червоної книги України.
- Для збереження розмаїття рослинності в Україні створюють природоохоронні території.
Основні терміни й поняття
Лісистість — відношення площі вкритих лісовою рослинністю земель до загальної площі країни.
Релікти — рослинні й тваринні організми, що збереглися лише в окремих районах, або залишки фауни й флори минулих геологічних епох.
Рослинне угруповання — сукупність на певній території рослин, пов’язаних між собою та навколишнім середовищем.
Домашнє завдання:
1. Опрацювати тему з вашого підручника та мою для вас підбірку.
2. Дайте письмову відповідь на наступні запитання:
- 1. Назвіть основні типи рослинності України. Установіть закономірність їх поширення.
- 2. Що впливає на розміщення рослинності?
- 3. Який існує взаємозв’язок між ґрунтами й рослинами? Поясніть на прикладах.
- 4. Які рослинні угруповання поширені на території довкола вашої школи?
- 5. Яка роль Червоної та Зеленої книг України в збереженні рослинності?
- 6. Яку вашій місцевості використовують багатства лісу?
Географія 11 клас
Тема: Географічний простір.
Пропоную переглянути:
Сьогодні розглянемо поняття географічного простору та його впливу на життя і діяльність людини, визначимо також його головні особливості. Природа є джерелом існування людства: задоволення потреб у продуктах харчування, одязі, житлі людина забезпечує завдяки природним багатствам.
Людство, все більше втручаючись у природні процеси, стало своєрідним трансформатором.
Прагнучи більшого життєвого комфорту, людина більш інтенсивно експлуатує природу. Але природні ресурси розміщуються на планеті нерівномірно, природні умови також якісно відрізняються. Це створило передумови для територіального поділу праці, концентрації та спеціалізації виробництва. Так виникла стала система “людина-природа”.
Домашнє завдання:
1. Опрацюйте матеріали параграфу 19 підручника та мою для вас підбірку.
2. Використовуючи Інтернет-ресурси дайте відповідь на питання:
1. Що означає «Рейтинг глобалізації» (Globalization Index), які його основні параметри?
2. Яке місце за рівнем глобалізації посідає в ньому Україна?
Немає коментарів:
Дописати коментар