Добрий день.
Сьогодні 22 травня 2023 року.
Запрошую на урок географії учнів 6,7,8 та 11 класів.
Географія 6 клас
Тема: Дослідження 2.
Тема дослідження: Розробка міні - проекту з утилізації побутових відходів.
План дій:
- Види господарської діяльності та їх наслідки у своєму населеному пункті.
- Заходи щодо усунення негативних наслідків господарської діяльності у своєму населеному пункті.
- Альтернативні методики переробки твердих відходів.
- Характеристика основних типів побутових відходів.
- Намалюйте контейнери, зафарбуйте їх у відповідний колір та відсортуйте сміття, вказуючи їхній номер із поданого переліку на правильних контейнерах.
- Характеристика основних типів побутових відходів. Збиток природі: практично не завдають.
- Висновок.
Географія 7 клас
Тема: Дослідження5.
Тема дослідження: Шляхи розв'язання екологічних проблем.
План дій:
1. Які існують шляхи розв’язання проблеми виснаження корисних копалин?
2. Які природоохоронні території або об’єкти є у вашій місцевості?
3. Чому для розв’язання екологічних проблем необхідне міжнародне співробітництво?
4. Назвіть міжнародні організації, що переймаються питаннями збереження навколишнього середовища.
5. Висновок.
Географія 8 клас
Тема: Населення Кіровоградської області.
Найбільш ранні стоянки первіс. людей на тер. К. о. відкриті у Новомиргород. р-ні. Побл. с. Андріївка виявлені матеріали, що відносяться до періоду серед. палеоліту (60 тис. р. тому). Стоянки цього ж періоду також відкриті побл. сіл Коробчине, Троянове, Рубаний Міст. Знахідки доби серед. і пізнього палеоліту відомі побл. сіл Мала Скелева Світловод. р-ну, Лікареве Новомиргород. р-ну та Володимирівка Новоархангел. р-ну. Пам’ятки епохи мезоліту (9–6 тис. до н. е.) досліджені побл. сіл Володимирівка Новоархангел. р-ну, Морозівка Олександрій. р-ну, Андріївка, Бирзулове, Жовтневе, Кам’янка, Каніж і Мартоноша Новомиргород. р-ну; неоліт. поселення (6–4 тис. до н. е.) – побл. с. Калмазове Вільшан. р-ну, с. Жакчик і смт Завалля Гайворон. р-ну, сіл Перегонівка Голованів. р-ну, Володимирівка Новоархангел. р-ну, Дереївка й Успенка Онуфріїв. р-ну, Табурище Світловод. р-ну. Поширеними на тер. області є пам’ятки епохи енеоліту (2-а пол. 4 – поч. 3 тис. до н. е.). У бас. Пд. Бугу, Синюхи, Великої Висі зосереджені старожитності трипіл. культури. Найвідоміші з них – побл. сіл Володимирівка та Небелівка Новоархангел. р-ну, Андріївка, Лікареве, Петроострів Новомиргород. р-ну, Сабатинівка та Данилова Балка Ульянов. р-ну, Михайлівка Добровеличків. р-ну, смт Завалля. Пам’ятки середньостогів. культури виявлені побл. с. Чечеліївка Петрів. р-ну, Олександрії та с. Дереївка Онуфріїв. р-ну. Дослідники виділили окрему дереїв. культуру середньостогів. культурно-істор. спільності. Знахідки доби бронзи (3 – поч. 1 тис. до н. е.) на тер. області відомі з пам’яток побл. Світловодська, смт Онуфріївка, сіл Сугакове Долин. р-ну, Софіївка Компаніїв. р-ну, Звенигородка та Головківка Олександрій. р-ну, Велика Андрусівка Світловод. р-ну та Дереївка Онуфріїв. р-ну. Поселення побл. с. Сабатинівка Ульянов. р-ну дало назву поширеній археол. культурі доби пізньої бронзи. Пам’ятки кіммерій. часу (9–7 ст. до н. е.) на Кіровоградщині розкопано побл. сіл Чечеліївка, Водяне Петрів. р-ну та Димитрове Олександрій. р-ну. У Чорному лісі побл. Знам’янки 1949 О. Тереножкін відкрив чорноліс. культуру передскіф. часу. На Кіровоградщині досліджено велику кількість скіф. пам’яток. 1763 на тер. сучас. Знам’ян. р-ну був розкопаний Мельгунов. курган (Лита Могила), який заклав основи вітчизн. археології. Унікал. скіф. знахідки виявлені у курганах побл. сіл Івангород Олександрів. р-ну, Медерове Кіровогр. р-ну та Защита Новомиргород. р-ну. Поселення та ґрунт. могильник скіф. культури розкопано побл. с. Заломи Знам’ян. р-ну. Ще один скіф. ґрунт. могильник досліджено в Світловодську. У К. о. виявлено 6 скіф. кам’яних баб, які зберігаються в Кіровогр. обл. краєзнав. музеї (найбільша колекція скіф. антропоморф. статуй у світі). Сармат. старожитності відомі побл. сіл Цвітне Олександрів. р-ну, Губівка Компаніїв. р-ну, Головківка Олександрій. р-ну, Світловодська, Новомиргорода та смт Вільшанка. Побл. с. Калантаїв Світловод. р-ну досліджено єдиний у регіоні сармат. ґрунт. могильник. На землях Новомиргород., Новоархангел., Голованів., Ульянов., Гайворон., Олександрів. та Знам’ян. р-нів зафіксовано пам’ятки черняхів. культури. У 1950-х рр. побл. с. Пеньківка Світловод. р-ну відкрито поселення епохи великого слов’ян. переселення, яке дало назву слов’ян. пеньків. культурі. Наук. цінність становлять золоті речі т. зв. Глодоського скарбу, який виявлено побл. с. Глодоси Новоукр. р-ну в похованні знат. особи (можливо, князя) кін. 7 – поч. 8 ст. У 9 ст. степами сучас. К. о. пролягав шлях міграції давніх угрів на Балкани. Їхні поховання з унікал. сріб. прикрасами знайдені побл. с. Суботці Знам’ян. р-ну. Пам’ятки києво-руського періоду знайдено на тер. Новоархангел., Світловод., Олександрів. та Онуфріїв. р-нів. Від 2-ї пол. 13 ст. до поч. 1360-х рр. значна частина сучас. Кіровоградщини входила до складу Золотої Орди. 1362 побл. ниніш. с. Торговиця Новоархангел. р-ну відбулася знаменита битва на Синіх Водах, у ході якої великий князь литовський Ольґерд уперше розгромив орди татар. ханів Хаджибея, Кутлубуги і Димийтера. 1997 побл. Торговиці знайдено рештки золотоордин. міста. Впродовж 1-ї пол. 15 ст. усю сучасну тер. Кіровоградщини приєднано до Великого князівства Литовського. У серед. 15 ст. на його пд. рубежах з’явилося Крим. ханство, зовн. політика якого кілька століть визначала історію Пн. Причорномор’я. У 15 – 1-й пол. 17 ст. через край проходив Чорний шлях – не лише осн. маршрут турец.-татар. походів на укр. землі, а й одна з торг. артерій, що з’єднувала Пн. Причорномор’я та Крим із Зх. Європою. Минуле К. о. тісно пов’язане з історією укр. козацтва та Запороз. Січі, яка утворилася в серед. 16 ст. На берегах Тясмину, Інгулу, Інгульця та їхніх приток у сучас. зх., пн. і сх. р-нах були мислив., рибал. та бортні промисли запорожців. У цей час тер. області між Дніпром і Синюхою вже перебувала під контролем Війська Запорозького. 1572 їхній статус як запороз. вольностей затвердив король Речі Посполитої Сиґізмунд ІІ Авґуст, а 1576 підтвердив Стефан Баторій. У 2-й пол. 16 ст. на тер. сучас. К. о. влада Коша поширювалася просторами від Крилова на Дніпрі (нині Світловодськ) до с. Торговиця на Синюсі. Козаки могли вільно селитися вздовж Дніпра, в бас. Тясмину, Ірклії, Цибульника, Омельника, Інгулу, Інгульця, Великої Висі, Сухого та Чорного Ташлика, а також поруч з лісами Чутою, Чорним і Нерубаєм. Тоді ж правлячі кола Речі Посполитої посилили тиск на укр. землі. Польс. шляхта заволоділа землями на Пд. Київського (пн. і пн.-сх. території сучас. Світловод., Олександрій., Олександрів. та Новомиргород. р-нів) і Сх. Брацлавського (сучасні Гайворон., Голованів., Ульянов. та зх. частини Новоархангел. і Вільшан. р-нів) воєводств. У писем. джерелах 1-ї пол. 17 ст. із великих поселень краю згадуються м-ка Торговиця та Крилів. Останнє користувалося Маґдебур. правом. Жит. брали участь у селян.-козац. повстаннях, які очолювали С. Наливайко, М. Жмайло, І. Сулима та П. Бут, і Визв. війні під проводом Б. Хмельницького. 6 травня 1648 у ході битви на Жовтих Водах в урочищі Княжі Байраки (нині побл. с. Попельнасте Олександрій. р-ну) козац. військо наздогнало польс. кавалерію та майже повністю її знищило. Відповідно до полк.-сотен. устрою, який започаткував у червні 1648 Б. Хмельницький, сх. частина сучас. Онуфріїв. р-ну увійшла до складу Полтав. полку, зх. простори Новоархангел. і Вільшан. р-нів, а також Голованів., Ульянов. і Гайворон. р-ни – до Торговиц. й Бершад. сотень Уман. полку, частина тер. Олександрій. р-ну та майже повністю всі землі Олександрів. і Світловод. р-нів – до Чигирин. полку, Крилів став сотен. центром. У 1650-х рр. с. Бірки (нині Олександрів. р-ну) деякий час було резиденцією Б. Хмельницького. Період Руїни в історії області визначили події, пов’язані з антигетьман. виступом Д. Сулими, що розпочався в Торговиці наприкінці лютого 1664, з числен. сутичками з татарами, з Чигирин. походами 1677 і 1678 та поділом укр. земель між Моск. царством і Річчю Посполитою. За умовами «Вічного миру» кордон між державами пройшов сучас. тер. області. Річ Посполита закріпила за собою пн. частини Світловод., Олександрів. і Новомиргород. р-нів, а також землі на Зх. від Синюхи, Моск. царство ж встановило контроль над ін. тер. сучас. Кіровоградщини. У 1-й пол. 18 ст. розпочалося активне освоєння правобережжя Запороз. вольностей, тобто сучас. К. о. Особливе місце в освоєнні краю належить козакам і селянам з Миргородщини та Полтавщини. На поч. 1730-х рр. через стихійну колонізацію вже налічувалося понад 40 поселень. У цей час Рос. імперія взяла освоєння пн. земель Запороз. вольностей – т. зв. Задніпров’я – під свій контроль. Багато для заселення краю зробили Миргород. полковник В. Капніст і його сподвижники – Д. Звенигородський, С. Сич, Л. Сагайдачний і Й. Чечель. Їхніми зусиллями заселено та розбудовано Крилів, Андрусівку, Калантаєв, Глинськ, Цибулеве, Новий Миргород (Новомиргород), Петроострів, Архангелогород (Новоархангельськ), Усівку (Олександрію). 1742 В. Капніст і Д. Звенигородський керували будівництвом Архангелогород. земляної фортеці-укріплення. 1743 Задніпров. місця офіційно закріпили за Миргород. і Полтав. козац. полками. На серед. 18 ст. значна частина сучас. К. о. вже була освоєною в ході нар. і уряд. колонізацій. Її землі офіційно стали підконтрольними адміністрації Миргород. полку. На Задніпров’ї були утвор. Потоц., Кременчуц., Власів., Крилів., Цибулів. й Архангелогород. сотні, що охоплювали сучасні пн.-сх., пн. і пн.-зх. р-ни області. Тер. сучас. Онуфріїв. р-ну переважно входила до Келебердян. сотні Полтав. полку. 1752 Крилів., Цибулів. й Архангелогород. сотні скасували, а на їхній тер. розпочали поселення вихідців із Балкан і утворили військ.-адм. одиницю – Нова Сербія. 1754 для захисту новосерб. поселень з Пд. побудовано фортецю св. Єлизавети, довкола якої згодом виникло м. Єлисаветград (нині Кіровоград). За рік до того, на Пд. від Нової Сербії почали виникати укр. поселення, які 1754 стали сотен. слободами Слобід. козац. полку. 1764 Нова Сербія та Слобід. козац. полк були скасовані, а їхні тер. під назвою Єлисаветгр. провінція ввійшли до складу новоствореної Новорос. губ. 1784–95 колишня Єлисаветгр. провінція знаходилася в межах Катеринослав. намісництва. 1793–96 зх. р-ни сучас. К. о. перебували в складі Брацлав. намісництва, 1795–96 майже всі землі області – Вознесен. і Катеринослав. намісництв. 1796 більшість р-нів сучас. К. о. увійшли до складу Новорос., зх. р-ни – до Поділ., а частина тер. пн. і пн.-сх. р-нів – до Київ. губ. 1802 зі складу Новорос. губ. була виділена Микол. (від 1803 – Херсон.) губ. 1806 створ. Єлисаветгр. і Олександрій. пов., які охоплювали більшість тер. сучас. К. о. Від 1802 сх. частина сучас. Олександрій. і Онуфріїв. р-нів перебувала в межах Верхньодніпров. пов. Катеринослав. губ. 1817–66 значна частина сучас. К. о. входила до складу 8-ми округів Новорос. (Херсон.) поселення кавалерії. 1828 у складі Херсон. губ. замість Єлисаветгр. (1865 відновлений) і частини Ольвіопіл. пов. був створ. Бобринец. пов. У 2-й пол. 19 – на поч. 20 ст. землі сучас. К. о. належали Херсон., Київ. та Поділ. губ. Найбільшими містами краю були Єлисаветград, Олександрія та Бобринець. Основу економіки становило с. госп-во, орієнтоване на вирощування зернових і цукр. буряків та відгодівлю худоби. Під час воєн. дій 1918–20 влада неодноразово змінювалася. З історією Кіровоградщини пов’язана діяльність Н. Махна, М. Григор’єва, А. Гулого-Гуленка, П. Хмари, К. Блакитного, М. Скляра та ін. отаманів. На поч. 1921 осн. частина сучас. К. о. знаходилася в Єлисаветгр. пов. Микол. губ., Олександрій. і Чигирин. пов. Кременчуц. губ. та у Первомай. і Балт. пов. Одес. губ. Невеликі частини Кіровоградщини перебували у Гайсин. пов. Поділ. губ., Уман. пов. Київ. губ. та у Верхньодніпров. пов. Катеринослав. губ. У жовтні 1922 Єлисаветгр. пов. увійшов до Одес., а Олександрій. – до Катеринослав. губ. 7 березня 1923 Єлисаветгр. і Олександрій. пов. реорганізовані в Єлисаветгр. (від 1924 – Зінов’єв.; 13 р-нів) і Олександрій. (14 р-нів) округи. 1925 скасовано губерн. поділ, а Олександрій. округ розділено між Зінов’єв., Кременчуц. і Криворіз. округами. Руйнування звич. укладу селян. життя, яке розпочалося з утворення колектив. госп-в, не оминуло й тер. сучас. Кіровоградщини. Значна кількість селян чинила опір проведенню примус. колективізації. Як і в ін. регіонах, тут поряд із переселенням на Урал, до Сибіру, Казахстану в боротьбі з селянством влада застосувала терор голодом. Прямими наслідками голодомору 1932–33 було масове вимирання населення, спустошення сіл, страхітлива розруха. Так, лише на одній вулиці (нині Партизанська) колиш. райцентру Єлизаветградка 1932–33 померло 73 особи. У с. Букварка Олександрів. р-ну вимер увесь куток Ламанівка; у с. Високі Байраки Зінов’єв. (нині Кіровогр.) р-ну на весну 1933 з 405 хат 226 були порожніми, з 2758 осіб, які проживали 1931, залишилося на травень 1932 лише 1771 особа; у с. Сасівка Зінов’єв. р-ну з 2272 жит. на весну 1932 проживало 1243 особи; у с. Козирівка Зінов’єв. р-ну станом на 31 травня 1932 з 460 дворів, що були 1931, залишилося 180, значну частину порож. хат зруйновано, віконні та дверні рами вийнято та використано як паливо. Така ж картина спостерігалася у всіх селах області. Тому від серед. 1933 на тер. сучас. К. о. розпочався процес «доприселення в степ. р-ни». Згідно з постановою Політбюро ЦК КП(б)У від 11 вересня 1933 встановлено норми «доприселення» до Великовисків. р-ну в кількості 1000 родин, Знам’янського – 1500, Хмілівського – 500, Новоукр. – 500, Устинів. – 500. Відповідно до «Плану порайонного розміщення в областях УРСР переселенців з інших регіонів СРСР» за вересень 1933 до Рівнян. р-ну планувалося переселити 800, Компаніїв. – 900, Зінов’єв. – 700 осіб з пн. і центр. областей Росії. Наприкінці 1933 – на поч. 1934 до Зінов’єв. р-ну переселено 2857, до Компаніїв. – 2729, до Знам’ян. – 1613, до Великовисків. – 4305, Новоукр. – 5491 селянина із Білорусі. Під час голодомору в краї померло 42 043 особи. 1932 частина тер. сучас. К. о. увійшла до Київ., а ін. – до Одес. обл. 1937 частина р-нів, що перебувала у складі Одес. обл., відійшла до Дніпроп. і Микол. обл. Історія К. о. безпосередньо розпочинається 10 січня 1939, коли її було створ. водночас із Запоріз. і Сум. обл. До неї увійшли Кіровоград, Аджам., Бобринец., Витязів., Долин., Єлисаветградків., Знам’ян., Кіровогр., Компаніїв., Новгородків., Новопраз., Олександрій., Петрів., Устинів. р-ни Микол. обл., Великовисків., Добровеличків., Маловисків., Новоархангел., Новомиргород., Новоукр., Піщанобрід., Рівнян., Тишків., Хмелів. р-ни Одес. обл., Златопіл., Кам’ян., Олександрів., Підвисоц., Чигирин. р-ни Київ. обл., Новогеоргіїв. і Онуфріїв. р-ни Полтав. обл. На поч. рад.-нім. війни на тер. області були оточені залишки 6-ї й 12-ї армій Пд.-Зх. фронту. В полон потрапило 103 тис. солдатів і офіцерів, зокрема й командарми І. Музиченко та П. Понєдєлін. Під час нім.-фашист. окупації (8 серпня 1941 – 21 березня 1944) переважна частина області – у складі Микол. ген. округу рейхскомісаріату «Україна». Вона була розділена на 7 гебітів: Бобринец. (Бобринец., Рівнян., Устинів., Витязів. р-ни), Гайворон. (Гайворон., Голованів., Грушків., Новоархангел., Підвисоц. р-ни), Долин. (Долин., Новопраз., Новгородків., Петрів. р-ни), Кіровогр. (Кіровогр., Аджам., Великовисків., Компаніїв. р-ни), Новомиргород. (Новомиргород., Хмелів., Маловисків., Новоукр., Златопіл. р-ни), Олександрів. (Олександрів., Єлисаветградків., Кам’ян. і Чигирин. р-ни), Олександрій. (Олександрій., Онуфріїв., Знам’ян. р-ни). Добровеличків., Піщанобрід. і Тишків. р-ни входили до гебіту з центром у м. Первомайськ (Микол. обл.). Правобережна відносно Пд. Бугу частина Гайворон. р-ну перебувала у складі Трансністрії – окупац. території, підпорядк. румун. командуванню. Діяло рад. підпілля. У роки 2-ї світової війни Кіровоградщина втратила 92 860 осіб. Звільнена в ході Кіровоградської наступальної операції. В оборон. і наступал. боях загинуло 152 155 осіб, майже 400 визволителів області удостоєні звання Героя Рад. Союзу. У ході боїв на Кіровоградщині 11 військ. з’єднань і частин отримали найменування «Олександрійських», 18 – «Знам’янських», 23 – «Кіровоградських» і 7 – «Новоукраїнських». 1958 К. о. нагороджено орденом Леніна. 1960 остаточно визначилися межі області, а 1968 – адм.-тер. структура (подальші незначні земел. переділи проходили тільки на рівні сільрад). 1945–59 існував Червонокам’ян. р-н, який був виокремлений з Олександрій. р-ну (Постанова оргкомітету ВР УРСР про розукрупнення останнього датувалася ще 28 січня 1939, але відповід. указ Президії ВР УРСР вийшов 17 січня 1945, тому в документах воєн. періоду Червонокам’ян. р-н не фігурує). 1954 Златопіл., Кам’ян., Чигирин. р-ни відійшли до новоутвор. Черкас. обл., а до К. о. того ж року приєднано Вільшан., Гайворон., Голованів., Ульянов. (колиш. Грушківський) р-ни Одес. обл. 1957 ліквідовано Тишків. (приєднано до Добровеличківського), 1958 – Великовисків. (розділено між Кіровогр., Маловисків. і Новомиргород.), 1959 – Аджам. (приєднано до Кіровогр.), Підвисоц. (розділено між Голованів. і Новоархангел.), Витязів., Єлизаветградків. і Піщанобрід. (відійшли до Бобринец., Вільшан., Знам’ян., Кіровогр., Новоукр., Олександрів., Рівнян.) р-ни. 1959 Новомиргород. р-н укрупнено за рахунок м. Златопіль (того ж року приєднано до Новомиргорода), 9-ти сільрад Златопіл. р-ну та Пастер. сільради Кам’ян. р-ну Черкас. обл. У квітні 1962 Іваноблагодатнів. сільраду Маловисків. р-ну передано до складу Кіровогр. р-ну, а Веселів. сільс. раду Новомиргород. р-ну – до Маловисків. р-ну. Наприкінці того ж року ліквідовано Вільшан., Гайворон., Голованів., Компаніїв., Знам’ян., Новгородків., Новомиргород., Новопраз., Онуфріїв., Рівнян., Устинів. і Хмелів. р-ни, а їхня тер. увійшла до складу укрупнених – Бобринец., Добровеличків., Долин., Кіровогр., Кремгесів. (колиш. Новогеоргіївського, нині Світловодський), Маловисків., Новоархангел., Новоукр., Олександрів., Олександрій., Петрів. і Ульянов. р-нів. 1965 замість 12-ти створ. 18 р-нів – Бобринец., Гайворон., Голованів., Добровеличків., Долин., Знам’ян., Кіровогр., Компаніїв., Кремгесів., Маловисків., Новгородків., Новоархангел., Новомиргород., Новоукр., Олександрів., Олександрій., Петрів. і Ульянов., а 1967 відновлені Вільшан., Онуфріїв. і Устинів. р-ни. Госп. комплекс К. о. аграрно-індустріальний. Гол. пром. підприємства розташ. у Кіровограді, Олександрії (Олександрійська фабрика діаграмних паперів, «Олександріявугілля», маш.-буд. галузі – «Автоштамп», «Етал», «Віра-Сервіс», «Укрнасоссервіс»), Світловодську (Кременчуцька гідроелектростанція, «Спецзалізобетон», завод з виготовлення ранцевих оприскувачів і город. інвентарю «Луч», Світловод. маш.-буд. завод, завод з виготовлення станцій тропосфер. і електрозв’язку, кормозбирал. комбайнів, опалювал. котлів «Олімп», Світловод. завод адсорбентів, заводи кольор. металургії «Чисті метали» та «Силікон», харч. галузі – маслосиркомбінат, «ВК і К», «Віктор і К»), Гайворон. (Заваллівський графітовий комбінат, Гайворон. тепловозоремонт. завод), Голованів. (Побузький феронікелевий комбінат, Межиріцький вітамінний завод), Долин. (Криворізький гірничо-збагачувальний комбінат окиснених руд), Світловод. (Світловодський казенний комбінат твердих сплавів і тугоплавких металів) р-нах, а також Знам’янці, Олександрій., Олександрів., Знам’ян., Маловисків., Новомиргород., Новоукр. р-нах.
Найбільші населені пункти :
за даними Держкомстату | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
1. У якому напрямку слід перелетіти літаком, щоб повернутися у попередній день?
А. з Америки в Європу через Атлантичний океан
Б. з Африки в Австралію через Індійський океан
В. з Америки в Азію через Тихий океан
Г. з Азії в Америку через Тихий океан
2. За якими ознаками визначають межі існування географічної оболонки?
А. наявність повітря і питної води
Б. відчутна взаємодія та взаємопроникнення оболонок
В. відчутний вплив енергії Сонця і космосу
Г. спостерігається широтна зональність ландшафтів
3. До яких умов слід звикати подорожуючим у північноафриканській країні субтропічного середземноморського клімату?
А. температура повітря протягом року майже однакова
Б. протягом усього року щоденні зливи з грозою, які вщухають після обіду
В. з початку червня до кінця серпня встановлюється жарка й суха погода
Г. протягом тривалого сезону літніх дощів випадає понад 1000 мм опадів
Д. зимою температура знижується до + 10 ºС й починаються дощі
Е. щороку бувають заморозки, зимою часто випадає сніг
Є. влітку часто дмуть сухі вітри з Сахари, які несуть хмари піску
4. Які особливості демографічних процесів характерні для країни з другим типом відтворення населення?
А. Високий рівень народжуваності.
Б. Низький рівень народжуваності.
В. «Молоде населення».
Г. Скорочення частки працездатного населення.
Д. Високі темпи демографічного старіння.
Е. Високий природній приріст населення.
Є. Зростаючий рівень смертності населення.
5. Чисельність населення країни на 1 січня 2014 р. становила 10 млн осіб. Визначте, якою стала чисельність населення (у млн осіб) на 1 січня 2011 р., якщо в цій країні показники руху населення за 2010 р. були такими: коефіцієнт народжуваності 10 осіб на 1000 мешканців, коефіцієнт смертності 12 осіб на 1000 мешканців, сальдо міграції 30 тис. осіб.
1 значний обсяг нафти видобувається на шельфі
Світового океану
2 переважає транспортування палива з Європи і
Північної Америки до країн Африки та Азії
3 райони видобування та активного споживання
енергоресурсів не збігаються
4 найважливіший чинник розміщення підприємств
паливної промисловості — споживчий
5 усі високорозвинені країни забезпечені
власними ресурсами палива
6 більшість районів видобування вугілля
розташовані в Північній півкулі
7 значний обсяг нафти видобувається в районах
з високою густотою населення.
7. Установіть відповідність між вугільним басейном та країною, у якій він знаходиться.
1 Аппалацький А Німеччина
2 Рурський Б Велика Британія
3 Сілезький В Польща
4 Кузнецький Г США
Д Росія
8. . Визначте сучасну тенденцію просторової організації для кожного виду економічної діяльності у світі.
1 зміщення на шельф і в райони з екстремальними природними
умовами А сільське господарство
2 спеціалізація країн на окремих
стадіях виробничого ланцюга Б видобування
нафти
3 порушення зональності виробництва під упливом економічних
чинників В атомна енергетика
4 розташування на периферії густозаселених промислових
районів Г електронне
машинобудування
Д
алюмінієва промисловість
9. Установіть відповідність між промисловим підприємством та основним принципом його розміщення.
1.швейна фабрика А)наявність трудових
ресурсів
2 авіаційний завод Б) близькість комбінату
чорної металургії
3 завод з виробництва калійних добрив В) близькість джерел дешевої
електронергії
4 алюмінієвий завод Г)наявність
науково-дослідницької бази
Д)наявність мінеральної сировини
10. У промислово розвинених країнах зосереджено менше 8 % світових запасів природного газу, проте вони контролюють 35 % його світового видобутку. Чому в цих країнах інтенсивно розробляють власні родовища?
А природний газ складно й дорого
перевозити морським транспортом
Б видобування природного газу
немає в країнах, що розвиваються
В видобувати газ вигідно лише в
районах з високою густотою населення
Г для розроблення родовищ потрібна висококваліфікована робоча сила
11.
А)прискорення темпів розвитку промисловості Б) стрімкий розвиток усіх видів
транспорту
В) зростання
кваліфікації робочої сили
Г)зменшення вартості енергоносіїв
12.Транснаціональна компанія, що володіє підприємствами алюмінієвої
промисловості, впровадила стадійну спеціалізацію виробництва. Установіть послідовність
цих виробництв за стадіями технологічного процесу.
А) виробництво алюмінієвих сплавів в Уссурійську (Росія) Б) виплавка алюмінію в Братську (Росія)
В) видобування бокситів у Фріа (Гвінея) Г) виробництво глинозему в Миколаєві (Україна)
13. У структурі зайнятості населення України переважає кількість зайнятих у сфері послуг (60 %). Чому за такої умови Україна не належить до постіндустріальних країн?
А більшість зайнятих у сфері послуг працює в іноземних
компаніях
Б низький показник
зайнятості у сфері науки та інноваційних галузях
В більшість
зайнятих у сфері послуг перебувають на державній службі
Г незначна кількість зайнятих у торгівлі та громадському харчуванні
14. Спеціалізація окремих країн на виробництві певної продукції та наданні певних послуг для товарного обміну ними на світовому ринку — це А міжнародне кооперування Б менеджмент і маркетинг В міжнародний поділ праці Г світова торгівля.
15.Державний секретар США О. Хейг у другій половині ХХ ст.
сказав: «Середземне море - це «океан» минулого, Атлантичний - це океан
сьогодення, а Тихий океан - це океан майбутнього» . Із яким світовим процесом
пов’язаний цей вислів?
А зростання ролі країн Східної
Азії у світовій економіці
Б відкриття родовищ мінеральних
ресурсів у Світовому океані
В здобуття незалежності більшістю
острівних країн Океанії
Г зменшенням ролі Світового
океану у вирішенні глобальних проблем
Немає коментарів:
Дописати коментар