Добрий день.
Сьогодні 18 вересня 2023 року.
Запрошую на урок географії учнів 7, 8 та 11- Б класів.
Географія 7 клас
Тема:Тектонічні структури: платформи та області складчастості. Закономірності поширення основних форм рельєфу на материках і в океанах.
Перегляньте:
Розуміння часу дуже відносна річ. С точки зору людини століття — це повний цикл життя, з точки зору розвитку Землі — це мить, зміни впродовж якої майже непомітні. Тому, щоб простежити геологічні зміни земної поверхні, доведеться оперувати мільйонами й мільярдами років. За особливостями гірських порід, умовами їх залягання, користуючись гіпотезою руху літосферних плит, учені навчилися розуміти закономірності змін зовнішнього вигляду планети протягом таких величезних відрізків часу. Минулого року ми знайомилися з ними, а зараз повторимо й узагальнимо ці знання.
Платформа — значна за площею, стійка, вирівняна ділянка земної кори. Поділяються на материкові та океанічні. Залежно від віку утворення — на давні (утворилися у докембрії, понад 1,5 млрд р.) та молоді (у палеозої).
Материкові платформи мають двоярусну будову: фундамент (зім’яті складки метаморфічних порід, пронизані магмою, розбиті розломами на блоки) + осадовий чохол. Ділянка платформи вкрита осадовим чохлом — плита (не плутати з літосферною плитою!), ділянка с незначним чохлом, або без нього — щит. Виділяють дев’ять великих давніх платформ, що є основами сучасних материків. Крайові частини літосферних плит під час зштовхування зминаються у складки, розриваються, пересуваються блоками за лініями розломів: ділянка материкової земної кори + ділянка материкової земної кори = гори; ділянка материкової земної кори + ділянка океанічної кори = гори, острівні дуги, жолоба; ділянка океанічної кори + ділянка океанічної кори = підводні гори.
Форми рельєфу виділять за розміром, будовою, походженням, історією розвитку тощо . Формування планетарних і у загальному вигляді основних форм рельєфу також пояснює теорія літосферних плит. Земна кора неоднорідна внаслідок тектонічних рухів впродовж історії Землі. Тектонічні рухи — сукупність горизонтальних та вертикальних рухів літосфери, що спричиняють розриви і складчастості земної кори.
Закономірності розповсюдження форм рельєфу Платформам відповідають рівнини (плитам — переважно низовини, або вирівняні височини, щитам — височини і плоскогір’я), складчастимструктурам — гори. Деякі складчасті структури більш ранніх горотворних етапів можуть зазнавати нового стискання або вертикальних рухів (зазнають омолодження) — утворюються складчасто-брилові, чи брилові гори.
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Опрацюйте матеріал з вашого підручника.
Детальніше ознайомтеся з кліматичною картою світу.
На к.к. нан. літосферні плити та утворення рельєфу, як результат роботи літосферних плит.
Географія 8 клас
Тема: ТОПОГРАФІЧНА КАРТА ТА ЇЇ ЕЛЕМЕНТИ
Перегляньте:
Топографічні карти - різновид загальногеографічних карт великого масштабу (1 : 200 000 і більше) . Спотворень на них майже немає. На топографічній карті всі складники земної поверхні показано однаково докладно: населені пункти, промислові та сільськогосподарські об’єкти, дороги, рельєф, водні об’єкти, рослинний покрив. Це дає змогу докладно уявляти місцевість й орієнтуватися на ній, точно вимірювати й обчислювати відстані, площі, напрямки, висоти точок.
Топографічні карти застосовують для проектування будівництва, вони незамінні у військовій справі й туризмі. їх елементами, як і звичайних карт, є картографічне зображення, легенда, допоміжне оснащення, математична основа, рамкове оформлення.
ОСОБЛИВОСТІ МАТЕМАТИЧНОЇ ОСНОВИ.
В Україні топографічні карти складають у масштабах 1 : 200 000, 1 : 100 000, 1 : 50 000,1: 25 000, 1 : 10 000. В основі топографічних карт лежить так звана міжнародна мільйонна карта світу - оглядово-топографічна карта всієї земної поверхні, складена в масштабі 1 : 1 000 000. Під час створення такої карти застосували рівнокутну циліндричну проекцію, за якої спотворення форм і розмірів зображуваних об’єктів є незначними (мал. а). При цьому поверхню Землі відображають не цілком, а окремими смугами (зонами) завширшки 6° за довготою. Кожну смугу проектують на бокову поверхню уявного циліндра, що дотикається до земної поверхні вздовж середнього меридіана зони. «Повертаючи» циліндр навколо земної осі Р1Р2, 6-градусні зони проектують послідовно одну за одною. Потім поверхню циліндра розгортають у площину. Спроектовані зони дотикатимуться лише в одній точці - на екваторі (мал.б). А якщо їх скласти між собою, то вони утворять майже кулясту фігуру.
Топографічні карти всієї земної поверхні або лише її частини, наприклад території України, будуть дуже громіздкими: в масштабі 1 : 1 000 000 її довжина становитиме 132 см, ширина - 90 см, а в масштабі 1 : 100 000 - відповідно 13,2 м і 9 м. Це ускладнило б користування нею. Ось чому зображення земної поверхні для відтворення на топографічних картах прийнято представляти на окремих фрагментах-аркушах. Звідси і назва - багатоаркушеві топокарти. Аркуш однієї мільйонної карти отримують шляхом розграфлення земної кулі меридіанами на 6-градусні колони (зони) і паралелями на 4-градусні ряди . Отже, кожен аркуш карти масштабу 1 : 1000000 має вигляд трапеції розміром 4° за широтою й 6° за довготою. Ряди і колони позначають відповідно латинськими літерами та арабськими цифрами. Наприклад, аркуш мільйонної карти, на якому зображено Київ, матиме позначення М-36.Для створення карти масштабу 1 : 100 000 трапецію мільйонної карти поділяють меридіанами й паралелями на 144 менші трапеції. Аркуші карт кожного наступного масштабу (1: 50 000, 1 : 25 000 і 1 : 10 000) отримують шляхом поділу карт кожного попереднього масштабу на 4 менші трапеції.
Таким чином, на всіх аркушах топографічних карт рамка має вигляд трапеції. Верхньою (північною) і нижньою (південною) сторонами рамки є паралелі, а бічними (західною й східною) - меридіани. На вершинах кутів рамки наведено значення цих паралелей і меридіанів, тобто широта і довгота.
Математична основа топографічних карт передбачає наявність не тільки градусної, а й прямокутної (кілометрової) сітки. Якщо градусна сітка уможливлює визначення географічних координат об’єкта у градусах, то прямокутна - прямокутних координат цього об’єкта в кілометрах.
Сучасні топографічні карти, як і інші, створюються переважно в електронному вигляді.Для створення карти масштабу 1 : 100 000 трапецію мільйонної карти поділяють меридіанами й паралелями на 144 менші трапеції. Аркуші карт кожного наступного масштабу (1: 50 000, 1 : 25 000 і 1 : 10 000) отримують шляхом поділу карт кожного попереднього масштабу на 4 менші трапеції.
ЗАПАМ'ЯТАЙТЕ:
• Топографічні карти - це загальногеографічні карти великого масштабу (1 : 200 000 і більше).
• Топографічні карти створюють у рівнокутній циліндричній проекції, що має незначні спотворення форм і розмірів зображуваних об’єктів.
• За градусною сіткою топографічної карти можна з великою точністю визначити географічні координати об’єкта; за прямокутною кілометровою сіткою - прямокутні координати точки.
Домашнє завдання:
1. Опрацювати матеріал вашого підручника.
2.Дати відповіді на наступні запитання:
1. Чим різняться між собою топографічна і фізична карти України в атласі?
2. Чому топографічні карти називають багатоаркушевими?
3. З’ясуйте, в яких рядах і колонах (зонах) згідно з міжнародною схемою розграфлення земної кулі розташована територія України.
Геогаріфя 11 клас
Тема: Основні умовні позначення топографічних карт.
ПРАКТИЧНА РОБОТА № 1
Тема. Визначення на топографічній карті географічних (з точністю до секунд) і прямокутних координат окремих точок, географічних та магнітних азимутів, абсолютних і відносних висот точок, падіння річки.
Мета. Закріпити знання про топографічні карти, методи та способи вимірювань для отримання інформації про об’єкти топографічної карти; розвивати вміння визначати координати точок (географічні та прямокутні), аналізувати «вертикальні» координати точок (абсолютні та відносні висоти точок), розглянути падіння річки як приклад визначення відносної висоти точок витоку та гирла (за урізами води).
Алгоритм визначення географічних координат на топографічній карті :
I. Визначення географічної широти (φ):
1. Паралелями на топографічній карті слугують верхня та нижня рамки карти.
2. Значення цих паралелей підписано в чотирьох кутах карти. Наприклад, нижня рамка - паралель 54°36'00"; верхня рамка - 54°39'50". Відповідно вся карта вміщена в 3'50" широти.
3. Відстань між паралелями розбита на мінутні поділки, що проведені по бічних рамках карти. Для зручності - мінутні поділки позначено білими та чорними відрізками, що чергуються.
4. Кожна мінутна поділка розбита п’ятьма крапками. Відстань між крапками становить 10 секунд. Відповідно перша крапка мінути - це 10", друга - 20" і так далі до кінця мінути.
5. Для визначення широти точки відкладаємо від неї перпендикуляр до найближчої бічної рамки карти.
6. Рухаючись від значення паралелі нижньої (або залежно від розташування точки, верхньої) рамки карти, визначаємо градуси (усі точки матимуть 54°) та мінути (у цьому прикладі або 36' до 39') широти точки. Розташування перпендикуляра між 10-секундними крапками вкаже на значення секунд широти. Наприклад, у наведених умовних межах карти точка може мати широту: φ = 54°37’40".
II. Визначення географічної довготи (λ):
1. Меридіанами на топографічній карті слугують бічні рамки карти.
2. Значення меридіанів підписані в кутах карти. Наприклад, західний меридіан матиме довготу 18°03'20", а східний - 18°08'00". Отже, уся карта вміщуватиметься в 04'40" довготи.
3. Відстань між меридіанами розбита на мінутні поділки, що проведені по верхній та нижній рамках карти (чергуються «біла - чорна» і розбиті крапками на 10-секундні відтинки).
4. Для визначення довготи точки відкладаємо від неї перпендикуляр до верхньої або нижньої рамки карти (залежно від того, до якої рамки ближче провести перпендикуляр).
5. Рухаючись від значення найближчого підписаного меридіана (бічної рамки карти), визначаємо градуси (усі точки матимуть 18°) та мінути (у цьому прикладі від 03' до 08') довготи точки. Розташування перпендикуляра між 10-секундними крапками мінути вкаже на значення секунд довготи. Наприклад, довгота точки в межах цієї карти може бути: λ = 18°06'00".
Алгоритм визначення прямокутних координат на топографічній карті (мал. 5):
I. Визначення координати X:
1. Координата X вказує відстань точки в метрах до екватора.
2. Значення кожної горизонтальної лінії квадратів X підписано вздовж бічних рамок карти, біля нижньої сторони. Наприклад, 6065, 6066, 6067, 6068 і т. д. Проте для зручності перші дві цифри номера лінії X квадратів (у цьому прикладі 60) у межах карти пишуть дрібним шрифтом і позначають один або декілька разів, а великим шрифтом пишуть третю та четверту цифру.
3. Перші чотири цифри координати X - це номер горизонтальної лінії квадрата точки. Три останні цифри координати X вказують на розташування точки в межах самого квадрата. Для їх визначення відкладаємо перпендикуляр від точки до нижньої сторони квадрата; вимірюємо цю відстань лінійкою і за масштабом карти визначаємо її в метрах. Отже, координата Х у межах цього прикладу умовно матиме значення Х = 6065550.
II. Визначення координати Υ:
1. Координата Υ вказує першою цифрою номер шестиградусної зони, а шість останніх - це відстань у метрах від осьового (серединного) меридіана зони до точки.
2. Вертикальні лінії квадратів відповідають Υ. їхнє значення підписане вздовж верхньої та нижньої рамок карти біля лівого боку лінії квадратів. Наприклад, 4310, 4311, 4312, 4313, 4314 і т. д. Аналогічно для зручності перші дві цифри координати Υ не дублюють, а записують дрібним шрифтом один або декілька разів біля верхньої та нижньої рамки карти (у цьому прикладі - цифра 43). Третю і четверту цифри номера лінії квадратів записують великим шрифтом.
3. Отже, перші чотири цифри координати Υ - це номер вертикальної лінії квадрата точки. Три останні цифри координати Υ вказують на розташування точки в межах самого квадрата. Для їх визначення відкладаємо перпендикуляр до лівої сторони квадрата, вимірюємо цю відстань лінійкою і за масштабом карти визначаємо її у метрах. Отже, координата Υ у межах цього прикладу матиме значення Υ = 4311535.
Перегляньте:
1. Опрацюйте матеріал вашого підручника.
2. Виконайте та надішлять на перевірку пр.р. №1.
Немає коментарів:
Дописати коментар