Добрий день.

Сьогодні 22 вересня 2023 року.

Запрошую на урок географії учнів 7 та 10 класів.

Географія 7 клас

Тема:Практична робота №1 .

Тема: Аналіз тектонічної та фізичної карти світу: виявлення зв’язків між тектонічною будовою і формами рельєфу.

Хід роботи:

Завдання № 1

Проаналізуйте тектонічну карту світу:

А) Які основні тектонічні об’єкти на ній зображенні?

Б) На яких тектонічних структурах знаходиться Україна?

В) На якій тектонічній структурі знаходиться Кіровоградська область?

Завдання № 2 

Проаналізуйте фізичну карту світу:

А) Які основні форми рельєфу на ній зображенні?

Б) Назвіть основні форми рельєфу України?

В) Назвіть основні форми рельєфу Кіровоградської області?

Запам’ятайте: Складчастим рухомим тектонічним областям у рельєфі відповідають гори, тому що тут відбуваються активні горотворчі процеси, вулкани, землетруси; чим давніша складчастість (герцинська, каледонська, байкальська), тим гори за абсолютною висотою нижчі.

Завдання № 3 

За допомогою логічного ланцюжка встановіть відповідність між областями складчастості та формами рельєфу (1 приклад на кожному материку).

Приклад:

Материк –  Область складчастості (вік ) – форма рельєфу.

Пн. Америка – Область герцинської складчастості –Аппалачі.

Запам’ятайте: На межі літосферних плит – гірські форми рельєфу, тому що тут відбуваються активні тектонічні рухи.

Завдання № 4 

За допомогою логічного ланцюжка приведіть 3 – ри приклади взаємозв’язку стійких ділянок земної кори та рельєфу.

Приклад:

Материк – Євразія – Сибірська платформа – Середньосибірське плоскорір’я

Завдання № 5 

Напишіть висновок про закономірності поширення великих форм рельєфу.

Роботу чекаю до наступного уроку.

Географія 10 клас

Тема:Особливості економіки країн Європи. Первинний сектор економіки

Європа є одним із провідних світових осередків економічного зростання. Саме там розпочалися індустріалізація, розвиток капіталістичного господарства, впровадження у виробництво досягнень науково-технічного прогресу. Відбудувавши зруйновані під час Другої світової війни економіки, європейці зосередили зусилля на створенні суспільства загального добробуту. Рівень життя навіть малозабезпеченихверств населення у розвинених країнах Європи дуже високий порівняно з іншими регіонами світу, особливо із країнами, що розвиваються.

Чинниками міжнародної спеціалізації розвинених європейських країн є зменшення ролі природно-ресурсного потенціалу в них і зростання ролі капіталу, технологій та доступу до ринків збуту. Економічною перевагою низки країн є наявність сформованих ще у колоніальний період мереж сировинних і збутових зв’язків із країнами, що розвиваються, в Азії, Африці та Латинській Америці. Натомість формування спеціалізації країн з перехідною економікою більше залежить від природно-ресурсного, працересурсного та інвестиційного потенціалу. Важливим чинником економічного зростання у цій групі країн є подолання корупції та створення ефективної правової системи, що є необхідними умовами залучення закордонних інвестицій.

У структурі зайнятості та ВВП більшості країн Європи первинний сектор відіграє порівняно незначну роль. Водночас його розвиток є запорукою стабільного промислового виробництва в умовах потрясінь на міжнародних ринках і продовольчої безпеки. Крім того, для окремих невеликих рибальських поселень-рибальство і сільське господарство можуть бути основним джерелом заробітку. За секторальною структурою економіки відомо, що країни Європи перебувають на різних стадіях розвитку: індустріальній (ті, що мають велику частку вторинного сектору — 25 – 50 % і помірну первинного — 3 – 20 %) та постіндустріальній (мають дуже велику частку третинного сектору – понад 70 % і надзвичайно низьку первинного – до 2 %). Нині індустріальними є країни Східної Європи, постіндустріальними – Західної Європи.

Упродовж тривалого часу видобувна промисловість була фундаментом індустріального розвитку Європи, забезпечуючи потреби економіки в енергетичних ресурсах та конструкційних матеріалах. Водночас глобалізація світового господарства призвела до посилення конкуренції на ринку сировини ресурсів. Тому обсяги видобування мінеральних ресурсів сировини в Європі постійно скорочуються, а їх географія не завжди відображає географію запасів тих чи тих видів корисних копалин. Першочергове значення має забезпеченість енергетичною сировиною, головними споживачами якої є промисловість (електроенергетика, нафтопереробне виробництво, металургія), транспорт та виробництво хімічної продукції, житлово-комунальне господарство.

Попри суттєву вичерпаність запасів палива в Європі, його видобування продовжує відігравати вагому роль у спеціалізації низки країн. Так, вісім європейських держав входять до двадцятки світових лідерів з видобутку вугілля.

Домашнє завдання:

1. Опрацювати параграф 7-8.

2.Проаналізуйте діаграми структури економіки країн Європи (мал. 13) і встановіть, якими за рівнем розвитку (індустріальними чи постіндустрі-альними) вони є. Відповідь обґрунтуйте.

3. Які чинники визначають спеціалізацію сільського господарства різних Субрегіонів Європи? Наведіть приклади таких ланцюжків: чинник - ви-робництво - країни-лідери.

4. За рахунок чого Німеччина і Франція за обсягом деревини, доступної длязаготівлі, випередили традиційних лідерів - Швецію та Фінляндію?

5. Покажіть на карті країни Європи, що спеціалізуються на рибальстві.