Добрий день.
Сьогодні 19 вересня 2023 року.
Запрошую на урок ОЗ учнів 7 класу та на урок географії учнів 9 та 10 класів.
ОЗ 7 клас
Тема: Обираємо здоровий спосіб життя.
Дехто вважає, що вести здоровий спосіб життя — це марнувати свій час. Такі люди нагадують невдаху лісоруба.
Йде чоловік лісом і зустрічає знайомого, який старанно пиляє сухе дерево тупою пилкою.
- Що ти робиш?
- Хіба не бачиш? Дерево пиляю.
- У тебе ж пилка затупилася. Чому б тобі не зробити перерву і заточити її?
- Ти що?! Немає часу. Треба скоріше дерево спиляти.
Поміркуйте:
- Чи варто цьому чоловікові витратити час, щоб заточити пилку?
- Чи допоможе це швидше спиляти дерево?
Переваги здорового способу життя
Свідомий вибір на користь здорового способу життя потребує глибокого розуміння його переваг.
Обрати здоровий спосіб життя — те саме, що зробити вигідну інвестицію (вкладення). Це як у бізнесі: вкласти 1000 гри, повернути гроші за місяць, а потім щомісяця отримувати 100 гри прибутку.
Той, хто веде здоровий спосіб життя, робить вигідну інвестицію у своє майбутнє. Він витрачає час на фізичні вправи, приготування корисних страв, розбудову стосунків тощо. Але завдяки цьому виконує більший обсяг роботи за коротший час і отримує додатковий «прибуток» — міцне здоров’я, хороший настрій, вірних друзів, відчуття повноти життя та успіх.
Уявіть, що ви працюєте на телебаченні і вам треба підготувати рекламні ролики про переваги здорового способу життя. Об’єднайтесь у 4 групи і за допомогою мал. 7 напишіть сценарії та зіграйте рекламні ролики про вигоди від деяких складових:
- група 1: раціонального харчування;
- група 2: фізичних навантажень;
- група 3: особистої гігієни;
- група 4: повноцінного відпочинку.
Мал. 1 Переваги здорового способу життя
Вибір життєвих принципів
На уроках фізики вивчають закони природи. Наприклад, якщо підкинути яблуко, воно завдяки силі тяжіння неодмінно впаде на землю. Закони природи незмінні.
Людська поведінка також підпорядковується певним закономірностям - принципам. Вони діють майже як закони: якщо ти їх дотримуєшся, на тебе чекає успіх, якщо порушуєш — невдачі. Однак, на відміну від законів природи, людина сама обирає, дотримуватися принципів чи ні.
Нижче наведено кілька важливих життєвих принципів, які допоможуть тобі почуватися господарем свого життя, поліпшити стосунки з батьками і друзями, позбутися шкідливих звичок, стати упевненішим у собі, зберігати баланс між навчанням, відпочинком тощо.
1. Принцип керманича. На кораблі свого життя ти — керманич, а не пасажир. Хтось може подумати, що від нього нічого не залежить і що він не має іншого вибору, як скоритися долі й пливти за течією. Але якщо людина бере відповідальність за своє життя на себе, вона досягає більшого успіху та вищого рівня благополуччя.
2. Принцип оптимізму. Зберігай оптимістичний погляд на життя, по-філософськи стався до невдач, з надією дивись у майбутнє, завжди налаштовуйся на здоров’я, а не концентруйся на хворобі. Оптимісти почуваються щасливішими і частіше досягають своєї мети, оскільки наші очікування мають здатність реалізовуватися.
3. Принцип «бери і давай». Думай не лише про себе, а й про інших. Егоїсти схильні надміру зосереджуватися на своїх, нерідко дріб’язкових, проблемах. Це може зробити їх безпомічними перед труднощами, на які інші люди навіть не звертають уваги.
4. Принцип «золотої середини». Важливо в усьому підтримувати рівновагу і дбати про всі аспекти свого життя. Сидіти на голодних дієтах так само шкідливо, як і переїдати. Хтось усе життя проводить за підручниками і комп’ютером, занедбавши своє тіло, а хтось витрачає на тренажерний зал по кілька годин щодня, забуваючи, що треба розвивати не лише м’язи, а й інтелект.
Життєві принципи, сприятливі для здоров’я
- 1. Принцип керманича.
- 2. Принцип оптимізму.
- 3. Принцип «бери і давай».
- 4. Принцип «золотої середини».
Прочитайте наведений на наступній сторінці уривок з книжки Шона Кові «7 навичок високоефективних тинейджерів». Поміркуйте:
- Який принцип він ілюструє?
- Як називають тих, хто тільки бере і нічого не дає іншим людям?
- Як називають тих, хто більше налаштований давати, ніж брати?
У Палестині — два моря. В одному — кришталево чиста вода і багато риби. Його береги вкриті зеленню. Дерева простягають до нього своє листя, тягнуть змучене спрагою коріння. Люди збудували домівки на його берегах, птахи звили гнізда; усе живе радіє цьому морю. У нього впадає річка Йордан.
Відтак річка Йордан тече далі на південь і впадає в інше море. Тут не чутно плескоту риби, співу птахів, дитячого сміху, не побачиш дерев. Без крайньої потреби ніхто не прийде сюди. Повітря тут важке й задушливе, і ні люди, ні тварини, ні птахи не п’ють воду цього моря.
Відмінність ось у чому. Галілейське море приймає у себе води річки Йордан, але не утримує їх. На кожну краплю, що втікає в нього, є крапля, що витікає. Це море отримує стільки ж води, скільки віддає.
А інше море — дуже розумне, воно ревно оберігає свій «дохід». Не піддається спокусам щедрості. Воно зберігає кожну отриману краплю. Галілейське море віддає і живе. А це, інше море, не віддає нічого. І його називають Мертвим.
У цьому світі — два типи людей. У Палестині — два моря.
Галілейське море - євангельська назва озера, яке є проточним басейном для річки Йордан. Мертве море — найсолоніше озеро у світі. Назву дістало через високий вміст у ньому солі. Тут не можуть жити живі організми (за винятком деяких видів бактерій).
Урахування особливостей умов життя
Хоча принципи і певні правила здорового способу життя є універсальними і підходять усім, але кожен втілює їх у життя залежно від багатьох обставин. Наприклад, спосіб життя людини залежить від того, де вона живе — у місті чи в селі.
- 1. Об’єднайтесь у 2 групи і назвіть якнайбільше «плюсів» і «мінусів» для здоров’я підлітків, які живуть у місті і в селі.
- 2. Які ще умови можуть вплинути на спосіб життя людини (стан її здоров’я, матеріальний добробут родини, національні традиції...)?
Складання плану здорового способу життя
Виконай практичну роботу за планом:
1. Заплющ очі й уяви, яким хочеш бути через рік. Уважно роздивись усі деталі, прислухайся до того, що говорять про тебе, відчуй радість від того, яким ти став.
2. Розплющ очі і запиши, що ти уявив. Порівняй із тим, що маєш тепер. Які звички ти хотів би змінити у собі? Яких набути? Обери одну з таких звичок і постав собі це за мету. Започаткуй проект самовдосконалення, використовуючи поради на с. 15.
3. Склади план здорового способу життя, наприклад, у вигляді режиму дня. Не забудь включити до цього плану:
- Регулярні фізичні вправи. Намагайся щодня активно рухатися (займайся спортом, гуляй із собакою тощо).
- Достатньо часу на сон.
- Збалансоване харчування. Надавай перевагу свіжим корисним продуктам.
- Список із десяти занять, від яких ти отримуєш задоволення (слухати музику, грати у футбол, гуляти з друзями...). Щодня роби щось із цього списку.
- Щодня виділяй час для свого духовного розвитку: роздумів, ведення щоденника, перегляду хороших фільмів, читання.
- Пам’ятай, що здорові стосунки — невід’ємна складова благополуччя. Не забувай робити приємні сюрпризи рідним і друзям (не лише на день народження).
Той, хто веде здоровий спосіб життя, робить вигідну інвестицію у своє майбутнє.
Віра в себе, оптимізм, альтруїзм, помірність — життєві принципи, що сприяють зміцненню здоров’я.
Під час складання плану здорового способу життя слід враховувати індивідуальні особливості свого організму і умов життя.
Пропоную переглянути:
Тема:Чинники розміщення виробництва та форми просторової організації національної економіки.Практична робота 1. Аналіз секторної моделі економіки.
Сьогодні ми продовжимо вивчати розділ, який називається національна економіка і світове господарство, та зокрема тему національна економіка. Розміщення виробництва пов’язане з певними чинниками про які ви дізнаєтесь на уроці. Також ми будемо розглядати питання форм просторової організації національної економіки, їхнє виникнення, значення, з’ясуємо сучасні тенденції їхнього розвитку, впливу на господарство та соціальне середовище, навчимося визначати форми організації виробництва.
Головне:
1. Національна економіка – це сукупність видів господарської діяльності та відносин, що складається в суспільстві у процесі цієї діяльності в межах окремої держави (країни)
2. Первинними складниками держави, її основними одиницями є підприємства, організації, заклади, установи, а також домашні господарства, що випускають різноманітну продукцію або надають різні послуги.
3. За формами власності підприємства й організації бувають: державні, комунальні, приватні, колективні.
1. Для характеристики національних економік використовують десятки різноманітних показників, найбільш універсальними з яких є валовий внутрішній продукт і валовий національний дохід країн.
2. Валовий внутрішній продукт – це сукупна вартість за ригковими цінами усьго обсягу товарів і посліг, вироблених і реалізованих у країні за рік, враховуючого надходження від їх експорту (виведення за кардон) та імпорту (ввезення із-за кордону).
3. ВВП держави не враховує доходів тих її громадян чи фірм, створених з їх участю, які працюють за кордоном.
4. Валовий національний дохід (ВНД) – цу ВВП плюс доходи фірм і громадян країни, які отримані за кордоном, проте виключає доходи зарубіжних компаній та осіб, які займаються діяльністю в цій країні.
5. Світовий банк та Міжнародний валютний фонд обчислюють ВВП і ВНД країн світу в єдиній валюті – доларах США.
6. Економічний розвиток країни – це постійний перехід її національної економіки від одних етапів до інших, що супроводжується значними зрушеннями в господарській сфері суспільства.
7. Екстенсивний шлях розвитку економіки передбачає збільшення обсягів виробництва, завдяки кількісному приросту виробничої бази, а не якісному її переоснащенню
8. Інтенсивний шлях розвитку економіки базується на впровадженні новітніх досягнень науково-технічного прогресу у виробництво, застосуванні нових технологій і матеріалів, підвищенні рівня освіти і кваліфікації працівників, поліпшенні організації виробництва тощо.
9. Економічний розвиток характеризують різні показники, серед яких: обсяги виробництва ВВП чи ВНД на одну особу; рівень зайнятості населення, кількість якість робочої сили; рівень енерго- та матеріаломісткості виробництва; рівень організації та ефективності виробництва, що виявляється у величини продуктивності праці, якості продукції тощо.
10. Індекс людського розвитку використовують для порівняння країн за рівнем соціально-економічного розвитку.
11. Національну економіку характеризує її структура – внутрішня будова, що відображає склад видів діяльності та їхнє співвідношення між собою (у відсотках).
12. До первинного сектору видів економічної діяльності зараховують сільське, лісове, рибне господарство та видобувну промисловість, тобто ті види економічної діяльності, завдяки яким людина отримує « первинну» (створену природою) продукцію.
13. Вторинний сектор охоплює переробну промисловість, електро-, газо- і водопостачання, та будівництво- види діяльності, що переробляють первинну продукцію та доводять її до споживача у вигляді кінцевих матеріальних благ.
14. Третинним сектором називають усі види діяльності, що надають послуг.
15. До первинного сектору видів економічної діяльності зараховують сільське, лісове, рибне господарство та видобувну промисловість, тобто ті види економічної діяльності, завдяки яким людина отримує « первинну» (створену природою) продукцію.
16. Вторинний сектор охоплює переробну промисловість, електро-, газо- і водопостачання, та будівництво- види діяльності, що переробляють первинну продукцію та доводять її до споживача у вигляді кінцевих матеріальних благ.
17. Третинним сектором називають усі види діяльності, що надають послуг.
18. За секторальною структурою економіки розглядають країни різних стадій розвитку: доіндустріальної, індустріальної, постіндустріальної.
19. Чинники розміщення виробництва – ця сукупність причин, що зумовлюють вибір місця розташування окремих підприємств, їх груп і видів діяльності.
20. Виокремлюють дві групи чинників розміщення виробництва: природні та суспільні.
21. Суспільне виробництво має різні форми своєї організації, серед яких розрізняють концентрацію, дисперсію, комбінування, спеціалізацію, кооперування, агломерування.
22. Головними просторовими формами економіки на загальнодержавному рівні є економічні зони і райони.
23. Характерними ознаками економічного району є: тісний зв'язок з розташованими на його території найбільшим поселенням, що являє собою економічне ядро району, наявність певної господарської спеціалізації
24. Територіальна структура господарства – це сукупність певним чином розташованих територіальних елементів, що так чи інакше взаємодіють один з одним.
25. Серед чинників розміщення вироб ництва найбільше значення мають наступні: чинник природних умов, сировинний, водний, паливно-енергетичний, працересурсний, споживчий, транспортний, науковий, екологічний, військово-стратегічний.
Практична робота 1. Аналіз секторної моделі економіки.
Весь необхіндний матеріал до роботи розміщений на стор. 65 вашого підручника.
Домашнє завдання:
1. Опрацювати матеріали вашого підручника та мою для вас підбірку.
2. Виписати та вивчити терміни.
3. Виконати практичну роботу 1.
Тема: Населення Європи.
Пропоную переглянути:
Сьогодні на уроці ми розглянемо природний та механічний рух населення, проаналізуємо статево – вікову структуру населення Європи, охарактеризуємо розміщення населення, визначемо де знаходиться переважна більшість великих ділових, фінансових і промислових центрів, що формують ядро міських агломерацій «Блакитний банан».
За кількістю населення (742 млн осіб) Європа посідає третє місце в світі після Азії та Африки. Це трохи менше ніш 10 % населення Землі. Найбільш людними країнами є Росія (95 млн осіб лише європейської частини), Німеччина (82 млн), Велика Британія (65,7 млн), Франція (64,7 млн), Італія (59,4 млн осіб). Найменшою за кількістю населення є Ватикан, 800 мешканців якого - духівництво та співробітники, задіяні в обслуговувальних та адміністративних сферах.
Формула природного руху населення Н-С=ПП (%),
де Н-народжуваність, С- смертність, ПП – природний приріст.
Європейські країни пройшли третю стадію демографічного переходу, коли відбувалося поступове скорочення народжуваності, пов’язане з процесами урбанізації в них, усвідомленням соціального статусу жінок (прагнення фінансової незалежності і професійної реалізації) та з економічно обумовленою потребою планування сім’ї.
Сучасна етнічна карта Європи сформувалася на основі кількох культурно-історичних ядер. На сучасній мовно-етнічній карті Європи переважають мови індо- європейської сім’ї, зокрема германської, романської, кельтської, балтійської та слов'янської груп. До індоєвропейської сім’ї також належать грецька й албанська мови. Більшість країн Європи є одномовними, але трапляються держави з кількома офіційними мовами. Наприклад, Бельгія має три офіційні мови (голландська, французька, німецька), Швейцарія – чотири (німецька, французька, італійська та ретороманська. У низці країн існують місцеві мови етнічних груп, що не мають власної державності, наприклад, каталонська, баскська та галісійська мови в Іспанії, уельська та шотландська– у Великій Британії, русинська – у Словаччині та Україні. Найуживанішою на побутовому рівні мовою Європи є німецька. Окрім Німеччини, ця мова має статус офіційної в Австрії, Бельгії та Швейцарії. Англійська, французька та німецька мови мають особливий статус «процедурних» мов у керівних органах ЄС.
Панівною релігією в Європі є християнство. У Північній Європі переважає протестантизм, у Південній — католицизм (крім Греції, в якій панує православ’я); у Західній поширені як протестантизм, так і католицизм; у Східній – католицизм і православ’я. У деяких країнах (Албанія, Боснія і Герцеговина) домінує іслам. У низці країн Європи міжетнічні та міжрелігійні відносини є причиною соціальної напруженості. Так, у Бельгії тривають суперечності між Фландрією та Валлонією, у Великій Британії лишається не розв’язаною проблема Північної Ірландії та не врегульовано питання автономних прав Шотландії й Уельсу, в Іспанії актуальною лишається проблема басків. Напруженими є релігійні відносини на Балканському півострові.
Розміщення населення. Особливістю Європи є високий ступінь освоєності території і висока густота (щільність) населення - у середньому 100 осіб/км2. Водночас його розміщення є нерівномірним. Так, агломерації Німеччини, Нідерландів, Бельгії, ареали міст Лондона і Парижа з густотою до 5 тис. осіб/км2 контрастують із порівняно малозаселеними сільськогосподарськими районами Болгарії, Румунії, Польщі, північними районами Швеції та Фінляндії (1–2 особи/км2).
Найменшу щільність населення має Ісландія (3 особи/км2), найбільшу – Монако (18 550) і Ватикан (1 800 осіб/км2).
Ще у восьми країнах цей показник перевищує 80% (Данія, Швеція, Андорра, Фінляндія, Велика Британія, Франція, Норвегія, Іспанія).
Найнижчий рівень урбанізації мають Ліхтенштейн (14 %), Боснія і Герцеговина (40 %), Молдова (45 %).
Найбільш урбанізованим ареалом Європи є «блакитний банан» – смуга міських агломерацій, що простягається з півдня Великої Британії до півночі Італії. Урбанізована смуга Європи «Блакитний банан»). Переважна більшість великих ділових, фінансових і промислових центрів формують ядро, довкола якого виростає міська агломерація - єдиний міський простір, утворений у результаті злиття головного міста та низки міст-супутників. Типовими прикладами є Великий Лондон, Париж.
В окремих випадках такі моноцентричні агломерації зливаються і стають багатоядерними. Наприклад:
Ø Рейнсько-Рурська у Німеччині (об’єднує Кельн, Дортмунд, Дюссельдорф; населення - 115 млн осіб);
Ø Рандстад у Нідерландах (Амстердам, Роттердам, Гаага, Утрехт; 7 млн осіб);
Ø Фламандський діамант у Бельгії (Антверпен, Брюссель, Гент; 5,5 млн осіб) .
Найбільші міські агломерації з населенням більш як 10 млн.осіб називаються мегаполісами.
Так, зростання міст і утворення агломерацій часто відбувається у формі субурбанізації довкола ділових центрів. Вона вимагає розвитку ефективної транспортної системи – автостради, залізничне сполучення.
Внаслідок перевантаження великих міст, погіршення в них екологічної ситуації та високого рівня стресів у розвинених країнах Європи спостерігається відтік населення з них у сільську місцевість. Цей процес отримав назву рурбанізація – переміщення міського населення з перенесенням форм міського життя у сільську місцевість.
Однією з найбільш суперечливих форм розвитку міст є джентрифікація – реконструкція та відновлення застарілих і непривабливих районів.
Зазвичай цей процес відбувається у тих частинах міста, що перебувають у стані занепаду. Джентрифікація передбачає знесення старої забудови з низькою ринковою вартістю і зведення нової із сучасною інфраструктурою. Джентрифіковані квартали стають привабливими осередками для бізнесу і заселення. Проте місцеві мешканці здебільшого вимушені виїжджати, тому що вартість нової нерухомості для них є недоступною. Оскільки у занедбаних районах проживає найбідніше населення, реконструкція міської інфраструктури може призводити до зростання кількості безпритульних людей. Тому джентрифікація часто викликає масові громадські протести і є джерелом соціальної напруженості. У Європі цей процес поширений у старих індустріальних містах - Лондоні, Манчестері (Велика Британія), Берліні (Німеччина), Барселоні (Іспанія) та ін.
У Європі, як одному з провідних осередків світової економіки, виникло багато так званих світових (або глобальних) міст – провідних фінансових, ділових та політичних центрів, які визначають характер глобальних потоків товарів, послуг і капіталу. У них розташовані штаб-квартири ТНК, фірм, що надають міжнародні ділові послуги, найбільші біржі, а також приймаються ключові політичні рішення міжнародного значення.
Світовими містами найвищого рівня в Європі є Лондон і Париж, Франкфурт-на-Майні, Мілан, Амстердам, Брюссель, Москва, Варшава, Дублін, Цюрих, Відень, Стокгольм, Люксембург, Барселона.
Українська діаспора. Найбільш численна українська діаспора проживає на території росії (близько 1,9 млн осіб), Молдови (442 тис.), білорусі (159 тис.), Чехії (54 тис.) та Румунії (51 тис. осіб); чисельністю від 10 до 35 європа 15 тис. осіб – у Португалії, Латвії, Польщі, Франції, Естонії, Німеччині, Литві, Великій Британії, Словаччині. Формування європейської діаспори було пов’язано з низкою чинників, зокрема невідповідністю державних кордонів етнічним межам, примусовими переселеннями, політичною еміграцією. Десятки тисяч українців опинилися у Західній Європі під час Äругої світової війни як військовополонені. Сучасним трендом стала трудова еміграція до країн Європи.
Д.З.
1. Опрацюйте матеріал вашого підручника та мою підбірку.
2. Нанесіть на к.к. країни Європи.
3. Випишіть та вивчіть терміни.
Немає коментарів:
Дописати коментар