ВОЛОГІ ЕКВАТОРІАЛЬНІ ЛІСИ.
Це зелений океан лісу, що лежить обабіч екватора в межах Амазонської низовини. Бразильці називають його сельва (з португальської — ліси). Будь-якої пори року ви завжди потрапите в сезон дощів, що ллють цілорічно, тому й ліс називають дощовим. Сельва вологіша, ніж екваторіальні ліси Африки. Екваторіальний спекотний і вологий клімат зумовив неймовірне розмаїття життя в цій природній оранжереї .
У густих багатоярусних лісах, що ростуть на червоно-жовтих фералітних ґрунтах, тільки дерев налічують до 4 тис. видів, тоді як в усій Європі їх близько 200. Серед них багато корисних і дивовижних. Могутня сейба сягає 80 м заввишки. Вічнозелена гевея — каучуконос: з її стовбура через насічки виділяється молочний сік — латекс, з якого виробляють натуральний каучук (гуму). Какао називають шоколадним деревом, з його плодів, що ростуть просто на стовбурі або гілках, виготовляють напій какао і шоколад. Росте в лісах і кавове дерево. Сік молочного дерева за кольором і смаком нагадує молоко. З кори хінного дерева виготовляють хінін для лікування небезпечної хвороби — малярії. У підліску росте парагвайський чай — вічнозелений кущ, з листя якого готують напій мате, що має тонізуючі властивості. З горіхів дерева кола отримують речовини, які входять до складу відомих напоїв кока-кола і пепсі-кола. Там росте й відомий усім ананас. Усі дерева екваторіального лісу густо обліплені яскравими орхідеями і обвиті незліченними ліанами. Вони перетворюють сельву на важкопрохідні нетрі, до того ж вона заболочена.
Сейба
Дерево какао
Сельва
Вікторія-регія
Тварини вологого лісу пристосовані до життя на деревах. Найкраще почуваються мавпи, які мають чіпкі хвости. Серед них ендемічні мавпи-ревуни та ігрункові завбільшки лише 30 см. Лінивець, який чіпляється кігтями за гілки, так само полюбляє жити на деревах і рідко спускається на землю. Чудово лазять та стрибають з гілки на гілку великі хижі кішки — ягуар і пума. На землі мешкають мурашкоїд, який за допомогою довгого липкого язика поїдає мурашок і термітів, травоїдний тапір, найбільший на Землі гризун — водосвинка (капібара) (мал. 117).
Крони дерев населені різноманітними птахами: великий папуга ара, хижа гарпія, що полює на мавп і лінивців, товстодзьобий тукан, крихітна колібрі. Навіть ящірки і жаби в сельві живуть на деревах. Серед змій є отруйні та неотруйні (удави). У річках водяться річкові дельфіни, крокодили каймани, тисячі видів риб. Варто згадати хижу піранью з гострими, як лезо, зубами. Ліс кишить комахами: безліч яскравих метеликів, жуків, мурашок.
Ягуар
Лінивець
Мавпа-ревун
Мурашкоїд
Водосвинка (капібара)
Тапір
Тварини екваторіального лісу Південної Америки
Рекорди світу
У лісах Південної Америки живе багато світових рекордсменів: найдовша змія — анаконда, що сягає 11-метрової довжини; найбільша прісноводна риба — арапайма завдовжки 3 м і масою до 200 кг; найбільший павук — птахоїд завбільшки 12 см; найменша пташка у світі — колібрі завдовжки 57 мм і масою 2 г. Вона живиться квітковим нектаром і має надзвичайно барвисте оперення.
Анаконда
Гарпія
Віскаша
Броненосець
Страус нанду
Тварини саван
У Амазонії створено національні природні парки, в яких охороняють екваторіальні дощові ліси та різні види тварин, які там мешкають. Парки віднесено до списку Світової природної спадщини ЮНЕСКО.
САВАНИ І РІДКОЛІССЯ.
Ця природна зона лежить у межах субекваторіальних поясів обох півкуль. Там на червоних ґрунтах переважає трав’яна рослинність: ковила, пирій, дике просо. У саванах Північної півкулі серед трав ростуть пальми й акації. У Південній півкулі на бідних кам’янистих ґрунтах поширені кактуси, молочаї, агави . У сухий сезон, коли вигорають усі трави, лише вони зберігають свій звичний вигляд. У більш посушливих районах трав немає, а ростуть лише колючі чагарники і рідколісся із кебрачо — «дерево-зламай сокиру», що отримало таку назву за надзвичайно міцну деревину.
У саванах Південної Америки немає таких великих травоїдних тварин, як в Африці. Там водяться невеликі олені, з хижаків — пума, свині пекарі, гризун віскаша, броненосець, який має панцир із рогових щитків. Із птахів є страус нанду. Багато змій і ящірок .
СУБТРОПІЧНІ СТЕПИ. Степи поширені в основному в субтропічному поясі. Рівнинні простори субтропічних степів у Південній Америці називають пампою . Там панують низькорослі злаки — пампаська трава, ковила, бородач, келерія. Унаслідок перегнивання трав утворюються родючі сіро-коричневі ґрунти. Природна рослинність степів майже не збереглася через значну розораність території. На відкритих степових просторах мешкають тварини, що швидко бігають, — пампасний олень, пампасна кішка, страус нанду Багато гризунів — нутрія, віскаша, а також броненосців.
Південноамериканська савана
Подорож у слово
Пампа у перекладі з мов індіанців означає простір без дерев.
Пампа
Пустеля Атакама
ТРОПІЧНІ ПУСТЕЛІ.
Ця зона лежить у тропічному кліматичному поясі. На відміну від Африки у Південній Америці немає пустель посеред материка. Пустеля там виникла вздовж тихоокеанського узбережжя між 5° і 28° пд. ш. Це берегова пустеля Атакама, яка належить до найбільш безводних у світі. Внаслідок охолоджувального впливу океану там порівняно низькі температури повітря і майже немає дощів. Рослини «навчилися» живитися вологою туманів. Рослинний покрив бідний і сильно розріджений. Де-не-де на кам’янистих ґрунтах ростуть кактуси і подушкоподібні чагарники .
ВЕРТИКАЛЬНА ПОЯСНІСТЬ АНД.
У горах, як ви вже знаєте, з висотою змінюються кліматичні умови. Тому від підніжжя до вершин зазнають змін і ґрунти, і рослинність, і тваринний світ тобто спостерігається вертикальна поясність . Кількість і склад вертикальних поясів в Андах, як і в будь-яких інших горах, залежить від того, на якій широті вони розташовані, та їхньої висоти. Так, в гірських масивах Анд, що розташовані поблизу екватора, біля підніжжя лежать вологі екваторіальні ліси, а в гірських масивах на широті тропіка біля підніжжя — напівпустелі. Анди простяглися через усі кліматичні пояси Південної Америки, проте найповніше вертикальна поясність виявляється в Екваторіальних Андах.
Вертикальна поясність в Андах на широті поблизу екватора
Гуанако
Кондор
В Андах де-не-де збереглися дикі лами — гуанако і вікунья, гризун шиншила . На неприступних скелях гніздиться кондор — найбільший і найважчий із літаючих птахів на Землі, розмах його крил сягає 3 м .
ЗМІНА ПРИРОДИ ЛЮДИНОЮ.
Нині найбільшими екологічними проблемами на материку є катастрофічне зменшення площі вологих екваторіальних лісів і збіднення їх видового складу; знищення рослинності саван і пампи внаслідок розорювання та надмірного випасу худоби; забруднення води й повітря численними промисловими підприємствами.
Площа природоохоронних територій у Південній Америці невелика. Уряди багатьох країн регіону розробляють природоохоронні заходи, аби припинити знищення екваторіальних лісів, які продукують кисень для всієї планети.
ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ
- У Південній Америці добре виражена не тільки широтна зональність, а й висотна поясність.
- Вологі екваторіальні ліси Південної Америки не мають собі рівних на Землі ні за величиною території, яку займають, ні за багатством видів рослин і тварин.
Практична робота 18.
Тема: Характеристика природних зон Південної Америки
- 1. Користуючись додатковими джерелами інформації, з’ясуйте, які природні об’єкти Південної Америки внесено до списку Світової спадщини ЮНЕСКО.
- 2. Оберіть для дослідження один з об’єктів (наприклад, Національний парк Іґуасу або заповідники Амазонії). Установіть його особливості.
- 3. Створіть презентацію із 6-8 слайдів, які відображали б унікальний статус цього об’єкта.
- 4. Висновок.
Немає коментарів:
Дописати коментар