Тема: Води суходолу Євразії. Річки. Практична робота 10.
Пропоную переглянути:
Чинники, які впливають на формування річкової мережі.
Нам уже відомі чинники, які визначають клімат Євразії. Саме клімат є основним чинником, який визначає особливості формування річкової й озерної мережі на материку. Кількість опадів визначає густоту річкової мережі та повноводність річок. Якщо опадів мало або вони випадають рідко, постійних водотоків немає. Залежність поверхневих вод від клімату найкраще видно в тих місцях, де за останні тисячоліття клімат змінився з вологого на посушливий. Про це свідчать долини колись повноводних річок у нинішніх безводних пустелях Гобі (Конче-Дарья, яка ще 100 років тому наповнювалася водою), Руб-ель Халі (Ранья, Виша, Татліт) тощо.
На формування річкової й озерної мережі впливає і рельєф. Гори затримують вологі повітряні маси, тут випадає більше опадів. У високих горах формуються льодовики, танення яких дає початок річкам. У западинах і розломах земної поверхні збирається вода й утворюються озера.
Беручи початок із гір і височин, річки течуть до морів і океанів. Але не всі вони знаходять туди дорогу. Площа басейну внутрішнього стоку в Євразії займає близько третини всього суходолу материка. Деякі річки на материку, навіть такі значні, як Волга, Урал, Амудар’я, Сирдар’я, впадають у великі озера. Ці річки й озера, які збирають воду з величезних територій, належать до частини материка з внутрішнім стоком.
На різній глибині Землі, в її верхніх осадових шарах порід залягають підземні води. Від просочування далі вглиб земної кори їх уберігають водонепроникні шари гірських порід. Ці води утворюють ніби велетенські підземні озера. Іноді вони, як кремові прошарки в тортах, залягають декількома шарами різної потужності, заглиблюючись у земну кору на багато сотень метрів. Найбільші басейни підземних вод виявлено під найбільшими рівнинами: Східноєвропейською, Західносибірською, Туринською низовиною.
Річки Євразії.
Річки Євразії несуть свої води до всіх чотирьох океанів Землі. Басейн Тихого океану — найбільший на материку. До нього належить найдовша річка Євразії Янцзи, а також великі повноводні річки Амур, Хуанхе, Меконг та інші. Загальний обсяг річкового стоку з Євразії найбільший у світі та дорівнює понад 16 тис. км3 на годину.
Річка Хуанхе (з китайської мови «жовта ріка») перетинає плато, утворене осадовими суглинними породами жовтого кольору, які легко розмиваються, — лес. У нижній течії річка протікає рівниною, яка майже повністю утворена її наносами. Завдяки наносам русло річки знаходиться вище навколишньої місцевості в окремих місцях на 10 м. Аби вберегти прилеглі рівнини від повеней, китайці з давніх часів будували вздовж берегів річки високі греблі та дамби, які із часом доводиться нарощувати. Під час потужних літніх мусонних дощів рівень річки різко піднімається. Хуанхе нерідко прориває дамби та затоплює все на своєму шляху — транспортні магістралі, поля, селища. У місці впадання в Жовте море Хуанхе утворила велику дельту, яка щороку збільшується. За історичний час Хуанхе неодноразово змінювала напрямок своєї течії.
Річки басейну Північного Льодовитого океану — Єнісей, Об, Лена й інші — також повноводні. Взимку ці річки надовго замерзають. Льодохід на них починається з настанням теплого сезону з верхів’їв річок. Весна приходить сюди раніше. Через те що нижче за течією річка знаходиться ще під льодом, а з верхів’я постійно надходять нові маси води з великою кригою, відбуваються крижані затори і, як наслідок, високий підйом рівня води та широкі розливи річок на десятки кілометрів.
Водні басейни Євразії
До басейну Індійського океану несе свої води найповноводніша річка Євразії Ганг разом із Брахмапутрою. За протяжністю Ганг поступається багатьом річкам материка. Але за водністю він третій у світі. Нагадаємо, що за кількістю води цю річку випереджають лише Амазонка та Конго. Причина криється в кліматі та рельєфі. Ганг бере початок із льодовиків Гімалаїв, далі тече вздовж зволожених і повернених до Індійського океану схилів гір, куди літні мусони приносять чималу кількість опадів і живлять річку. Тому Ганг, як й інші річки, що течуть у зоні дії мусонів (Амур, Хуанхе, Янцзи, Меконг), розливається влітку. В Індійський океан несуть свої води також Інд, Тигр і Євфрат.
Якщо розглянути на фізичній карті Євразії обриси Індо-Гангської низовини, можна припустити, що мільйони років тому Бенгальська затока підходила аж до підніжжя Гімалаїв. Ганг і Брахмапутра щороку виносять із гір і відкладають на рівнині гальку, пісок і глину. Внаслідок цього утворилася та продовжує рости величезна низовина і дельта річки.
Найповноводнішою і найдовшою річкою басейну Атлантичного океану є Дунай, який впадає в Чорне море, де утворює дельту з декількома рукавами — гирлами. На другому місці наш красень Дніпро. Кожна крапля води з України струмками та річками стікає до Атлантичного океану.
Дунай починається в горах Шварцвальда і тече в Чорне море. Це найбільша річка Західної Європи. Біля Залізних Воріт русло Дунаю звужується, протискаючись між Карпатами та Старою-Планіною. Тут побудовано потужний гідротехнічний вузол.
Інші великі річки Атлантики — Дон, Дністер, Рейн, Вісла, Луара, Ельба тощо. Більшість із них повноводні, тому що живляться опадами, які приходять з Атлантичного океану. Туди ж ця волога і повертається течією річок.
Від особливостей клімату та рельєфу місцевості, де протікає річка, залежить її режим живлення і характер течії. Наприклад, річки Амудар’я та Сирдар’я беруть початок у горах Тянь-Шань і Памір. Улітку льодовики в цих горах інтенсивно тануть і річки розливаються. У середній і нижній течіях ці річки перетинають пустелі. У давнину поведінка цих річок (як і поведінка Нілу в Єгипті), коли в страшну спеку без жодної краплі дощів вони збільшували свою водність, дивувала і вражала людей.
Найповноводнішою і найдовшою річкою басейну Атлантичного океану є Дунай, який впадає в Чорне море, де утворює дельту з декількома рукавами — гирлами. На другому місці наш красень Дніпро. Кожна крапля води з України струмками та річками стікає до Атлантичного океану.
Дунай починається в горах Шварцвальда і тече в Чорне море. Це найбільша річка Західної Європи. Біля Залізних Воріт русло Дунаю звужується, протискаючись між Карпатами та Старою-Планіною. Тут побудовано потужний гідротехнічний вузол.
Інші великі річки Атлантики — Дон, Дністер, Рейн, Вісла, Луара, Ельба тощо. Більшість із них повноводні, тому що живляться опадами, які приходять з Атлантичного океану. Туди ж ця волога і повертається течією річок.
Від особливостей клімату та рельєфу місцевості, де протікає річка, залежить її режим живлення і характер течії. Наприклад, річки Амудар’я та Сирдар’я беруть початок у горах Тянь-Шань і Памір. Улітку льодовики в цих горах інтенсивно тануть і річки розливаються. У середній і нижній течіях ці річки перетинають пустелі. У давнину поведінка цих річок (як і поведінка Нілу в Єгипті), коли в страшну спеку без жодної краплі дощів вони збільшували свою водність, дивувала і вражала людей.
Практична робота 10.
Тема:Позначення на к.к. річок Євразії.
Завдання:
1. Підпишіть на к.к. найбільші ріки Євразії.
2. Схарактеризуйте річку Янцзи.
3. За фізичною картою визначте до басейну яких морів належать річки Волга, Дніпро, Ганг, Дунай.
4. Розкажіть про режим річок Північного Льодовитого океану.
5. Висновок.
Домашнє завдання:
1. Опрацювати тему "Води суходолу Євразії. Річки" вашого підручника та мою для вас підбірку.
2. Виконати практичну роботу №10.
Географія 9 клас
Тема: Харчова промисловість в Україні. Дослідження 3.
Пропоную переглянути:
Харчова промисловість - складова агропромислового комплексу, до якої входить декілька десятків галузей. За вартістю виробленої продукції (понад 21%) вона є однією із провідних галузей промисловості України.
Підприємства харчової промисловості розташовані практично повсюдно, однак при їх розміщенні враховуються особливості кожної галузі. Борошномельно-круп’яні та хлібопекарські підприємства зосереджені у регіонах вирощування зерна та поблизу районів споживання борошна та виробів із нього. У Києві, Харкові, Дніпропетровську, Одесі, Львові діють найбільші хлібозаводи, макаронні та кондитерські фабрики, розташовані зерносховища-елеватори.
Пріоритетною для України є цукрова промисловість, яка представлена майже двома сотнями заводів. Наша держава традиційно є одним із основних постачальників на світовий ринок цукру. І хоча підприємства галузі потребують докорінного переоснащення, цукрова промисловість має добрі перспективи. Більшість підприємств галузі зосереджені в областях Поділля (основна сировинна база).
Потужності м‘ясної і молочної промисловості розвинені в усіх областях і зорієнтовані на сировину і споживача. Підприємства цих галузей найчастіше розташовані у містах і селищах міського типу. Найбільшими виробниками м’яса є Вінницька, Полтавська, Дніпропетровська, Донецька області. Провідне місце у виробництві молочної продукції належить Донецькій, Харківській, Київській, Львівській областям.
Значного розвитку набула в Україні і олійно-жирова промисловість (олія, маргарин, мило тощо). Наявність значної сировинної бази і стійкого попиту на продукцію є основою функціонування потужних підприємств у Кіровограді, Вінниці, Дніпропетровську, Пологах (Запорізька обл.).
Підприємства рибної промисловості, природно, зосереджені поблизу сировинних баз (Херсон, Миколаїв, Одеса, Севастополь, Керч)
Плодо-овочева промисловість також тяжіє до сировинних баз. Крим, Закарпаття, Миколаївщина, Херсонщина мають потужні спеціалізовані консервні, овочесушильні підприємства.
Найкращі традиції виноробства мають Крим і Закарпаття.
Після тривалого спаду в харчовій промисловості справи в останні роки почали покращуватись. Залучення іноземних інвестицій, роздержавлення, наявність конкурентного середовища докорінно змінили картину на вітчизняному харчовому ринку. Сьогодні виробниками пропонується широкий асортимент високоякісної продукції.
Дослідження 3.
Тема: Українські та імпортні продукти в споживчому кошику вашої родини.
Завдання:
1.Проведіть дослідження продуктів харчування, які зберігаються на кухні вашої родини.
2. Продукти якого виробництва переважають - -вітчизняного, чи імпортного?
3. Чи доступні вони для повсякденного їх використання?
4. Висновок.
Домашнє завдання:
1. Опрацюйте п. 34 вашого підручника та мою для вас підбірку.
2. Виконайте та надішліть на перевірку дослідження 3.
середа, 22 березня 2023 р.
Добрий день.
Сьогодні 23 березня 2023 року.
Запрошую на урок географії учнів 6, 8 та 9 класів та на урок ОЗ учнів 5 класу.
ОЗ 5 клас
Тема: Безпека вдома.
Пропоную переглянути:
Життя кожної людини - це цінність. Із року в рік ви стаєте
доросліше, самостійніше. І досить часто батьки залишають вас вдома самих. Ви,
звичайно, знаєте, що дім - ваша фортеця, але, проте, і там вас можуть підстерігати небезпеки. Іноді вам
навіть здається, що дорослі дуже турбуються про вас. Проте, погодьтеся, що у
вас ще замалознань і досвіду.
Пам'ятайте, що головне - це уміти уникнути загрози життю і здоров'ю, інакше кажучи - небезпеки. Зараз ми з вами
детальніше поговоримо про небезпеки, які можуть виникнути вдома, і про те, як
треба поводитися в різних ситуаціях.
Пам'ятайте, що ваша особиста
безпека багато в чому залежить від вас.
Тобі доводиться спілкуватися із знайомими і незнайомими людьми: з
однокласниками й вчителями, родичами й близькими, лікарями й міліціонерами,
продавцями й контролерами у транспорті. Якщо людина знає твоє ім'я, називає
твоїх батьків, але ти не можеш її пригадати, то вона може бути небезпечною для
тебе. Більшість людей - порядні, чесні і доброзичливі. Проте існує небезпека
зустрічі з поганою людиною. Злодії витягують гаманці, хулігани відбирають або
псують особисті речі, шахраї можуть обдурити. Щороку в нашій країні безслідно
зникають сотні дітей. Але ніяка міліція не допоможе вам уникнути небезпеки,
якщо ви самі не знатимете і не дотримуватиметесь правил особистої безпеки.
Частіше всього неприємності з дітьми трапляються на вулиці, але і будинок -
небезпечне місце. Зараз діти розкажуть вам основні правила, які ви повинні
запам'ятати як таблицю множення.
Правила:
ØУ жодному випадку не
відкривайте двері квартири, якщо дзвонить незнайома людина, а ви вдома самі.
ØНа всі питання і прохання
відповідайте: «Ні».
ØЯкщо незнайома людина
намагається відкрити двері, потрібно відразу ж подзвонити в міліцію по телефону
102 і назвати свою точну адресу. А потім з вікна або з балкона звати на
допомогу сусідів і перехожих.
ØЯкщо ви самі вдома, то на
телефонні питання: «Чи вдома батьки? Коли вони прийдуть?» - краще відповідати,
що вони зайняті. Запитайте, кому вони повинні передзвонити.
ØНе вірте, що хтось прийде
або приїде до вас на прохання батьків, якщо вони самі не подзвонили вам або не
повідомили про це наперед.
ØОбов'язково розповідай
батькам про підозрілі ситуації, людей, які загрожують, переслідують.
ØБудь обережний з ключами
від квартири, не передавай їх стороннім, якщо ж загубив - відразу ж повідом
батьків.
ØЗнайом батьків із своїми
друзями. Не запрошуй до себе малознайомих хлопчиків і дівчаток, якщо батьків
немає вдома.
ØНе відкривай двері
незнайомим, навіть якщо вони принесли телеграму, хочуть перевірити показання
електролічильника, справність газових приладів чи водопроводу тощо.
ØЯкщо у вічко нічого не
видно або в коридорі згасло світло, ні за яких умов не відкривай двері. Можна
подзвонити сусідам і попросити подивитися, що трапилося.
ØЯкщо в замку повертається
ключ, а батьки прийдуть не скоро, потрібно голосно запитати: «Хто там?»,
закрити двері на ланцюжок. Не почувши відповіді, просити про допомогу по
телефону або з балкона сусідів, перехожих, міліцію.
ØЯкщо силою увірвалися в
приміщення - захищайся чим можеш.
Ви повинні домовитись вдома з батьками, кому вам
дозволено відчиняти двері. Нехай мама й тато чітко назвуть імена чи особи
родичів, сусідів, друзів, яким ви відкриєте двері.
- А як дізнатися, хто стоїть за дверима?
Завжди (навіть коли вдома є дорослі) треба запитувати
„Хто там?” і дивитись у вічко дверей.
Не треба починати розмови через двері з незнайомими
людьми. І, звичайно, нізащо їх не можна впускати у квартиру. Як би незнайомець
себе не назвав, про що б він не просив - ви йому нічим допомогти не в змозі.
Запам'ятайте! Нормальні дорослі ніколи не будуть
звертатися за допомогою до дитини. Дорослим допомагають дорослі.
Незнайомці за дверима можуть від вас почути лише одне:
„Зараз я зателефоную сусідам і вони вам допоможуть”.
Якщо ж у ваші двері починають грюкати чи чимось
копирсатись у замку, негайно телефонуйте у міліцію, стукайте по батареях
опалення, кличте на допомогу через відчинене вікно. Звичайно, ця ситуація дуже
неприємна і навіть страшна. Тому ви можете розгубитися. Щоб цього не сталось,
заздалегідь, навіть сьогодні ввечері, складіть з батьками список телефонів,
куди ви можете звернутися по допомогу. Запишіть весь список на один аркуш і
тримайте завжди біля телефону. Це буде ваш особистий телефонний довідник.
- Які номери, як ви гадаєте, будуть в ньому?
(Мамина і татова роботи,
бабуся, сусіди, міліція, пожежна охорона,
„швидка допомога”, газова служба.)
- Не забудьте в кінці дописати номер свого телефону
та домашню адресу. Це потрібно на випадок, якщо розгубитеся.
Домашнє завдання:
1. Опрацювати п. 26 та мою для вас підбірку.
2. Стор. 209 завдання 1-5 виконати письмово.
3. Скласти власний телефонний довідник. Вивчити правила поведінки з
незнайомими людьми.
Географія 6 клас
Тема: Болота. Штучні водойми.
Пропоную переглянути:
Утворення боліт.
Болото – це надмірно зволожена ділянки земної поверхні. Вода в ньому не тече, а застоюється. На болоті ростуть вологолюбні рослини. В ньому утворюється торф – товща напіврозкладених решток рослин.
Болота виникають при заростанні озер. Спочатку на дні озера осідають пісок, глина, мул, принесені річками і струмками. Нагромаджуючись на дні, вони поступово заповнюють озерні улоговини. Озеро міліє і його розміри зменшуються. На мілинах виростають очерет, рогіз, осока. Згодом рослини поширюються майже на все озеро. Коли вони відмирають, їх рештки відкладаються на дні. З часом вони нагромаджуються, ущільнюються і перетворюються на торф. Так на місці озера з’являється болото (мал.). Інший шлях утворення болота – перезволоження суходолу при неглибокому заляганні ґрунтових вод.
Болота займають близько 5 % всього суходолу. Вони поширені майже повсюдно.Більше заболочений суходіл Північної півкулі. Найбільше боліт у районах з надмірним зволоженням і багаторічною мерзлотою, яка слугує водотривким шаром. Багато боліт у лісах помірного і екваторіального поясів. Найбільші за площею болота розташовані Західному Сибіру.
Типи боліт.
За характером живлення болота поділяють на верхові і низинні.
Верхові болота отримують вологу зверху – з атмосферних опадів. Зазвичай вони розташовані наверху – на підвищених місцях (вододілах), тому їх і називають верховими. На таких болотах ростуть мох, пухівка, журавлина. Мох швидше наростає в центральній частині болота, ніж на краях. Тому воно має випуклу форму.
Низинні болота зволожується переважно знизу – ґрунтовими водами, а також за рахунок поверхневого стоку. Вони розташовуються у зниженнях рельєфу або на місці колишніх озер. Їх поверхня ввігнута або плоска. Ґрунтові води відносно багаті на мінеральні солі, тому на таких болотах росте різноманітніша рослинність: мох, осока, очерет, хвощ. Трапляються навіть дерева: береза та вільха. Низинні болота широко поширені в Україні на Поліссі.
Використання боліт.
Спрадавна болота вважалися символом зла і в прямому, і в переносному значеннях. Займаючи великі площі, вони заважають використовувати землі в господарстві. Проте в природі від них велика користь. Болота нагромаджують вологу і тим підтримують рівень води в озерах, ставках і криницях. Болота – складні природні лабораторії, природні фільтри. Із боліт з каламутною рідиною вода витікає чистою і дає початок струмкам і річкам. Болота зменшують посухи у прилеглій місцевості. Вони є раєм для своєрідних болотних рослин і тварин. Там ростуть ягідні та лікарські рослин, живуть цінні хутрові звірі – бобри, ондатри, нутрії, гніздяться сотні видів птахів. У болотах утворюється цінна корисна копалина – торф, яка має широке застосування. Найперше, його використовують як паливо. Шляхом хімічної переробки з торфу виробляють добрива, барвники, целюлозу і навіть ліки.
Тривалий час люди намагалися осушувати болота. Проте це нерідко призводить до негативних наслідків: знижується рівень ґрунтових вод, виникають пилові бурі, зникають болотні рослини і тварини, перестає утворюватися торф. Тому осушення боліт і використання їх під посіви сільськогосподарських культу не завжди є виправданим.
Штучні річки і водойми.
Річки й озера розміщуються на Землі нерівномірно, в не завжди зручних для використання місцях. Тому люди з давніх часів створюють штучні водойми – канали, водосховища, ставки.
Канали– штучні річки –люди вміли створювати ще до нашої ери. У стародавніх Єгипті та Китаї їх будували для зрошення полів. Канали називають рукотворними річками, тому що їх русло створює людина. Робить вона це для того, щоб річкові води потекли в потрібному напрямку в потрібні місця. Є канали зрошувальні, спрямовані в посушливі райони. Водою, яку вони доставляють, зрошують поля. В районах, де води багато і поверхня заболочена, будують осушувальні канали. Щоб створити нові більш зручні водні шляхи створюють суднохідні канали, з’єднавши кілька річок або озер. Велике значення мають суднохідні канали, що скорочують морський шлях. Так, Суецький канал завдовжки 160 км з’єднує Середземне море з Червоним і дозволяє скоротити шлях з Європи в Азію на 10 тис. км у порівнянні зі шляхом довкола Африки. Так само Панамський канал з’єднав Атлантичний і Тихий океани, що розділені вузькою смужкою суходолу між Північною і Південною Америкою. В Україні побудовано декілька каналів. Одним з найдовших є Північнокримський. Від Каховського водосховища віннесе води Дніпра протягом 400 км аж до Керченського півострова. Вода каналу здебільшого йде на зрошення.
Водосховища – це великі штучні водойми, створені для накопичення і зберігання води. Зазвичай їх створюють на річках. Для цього долину річки перегороджують греблею. Перед греблею вода нагромаджується, заливає великі площі земель і утворює водосховище. Під час розливу річок водосховища приймають надлишок води, а потім протягом року рівномірно вода з них витрачається на потреби населення і промисловості, зрошення полів. Найбільше водосховище в світі – Братське – завдовжки 500 км і завглибшки 100 м створене на річці Ангарі в Росії. Найбільше водосховище в Україні – Кременчуцьке – завдовжки 150 км глибиною 28 м споруджене на Дніпрі.
Створення водосховищ має велике значення для регулювання стоку річок і упередження повеней. З їх допомогою на ГЕС отримують електроенергію. Береги водосховищ є прекрасними місцями відпочинку. Проте водосховища здійснюють і негативний вплив на природу і умови життя людей. Вони затоплюють великі площі сільськогосподарських угідь, підвищують рівень ґрунтових вод, що призводить до заболочування земель. Тому перш, ніж створювати водосховища необхідно ретельно вивчити можливі наслідки. В Україні в низку водосховищ перетворено річку Дніпро. Є вони й на Дністрі та інших річках.
Ставки – це маленькі водосховища (завдовжки не більше 1,5 км). Їх створюють в руслах струмків, балках або спеціально викопаних заглибленнях. Вода з них йде на зрошення полів і садів. У ставках розводять рибу та водоплавних птахів. Створюються ставки і в парках та зонах відпочинку для окраси краєвиду.
Домашнє завдання:
1. Опрацювати тему" Болота. Штучні водойми" та мою для вас підбірку.
2. Дати письмову відповідь на наступні запитання:
1. Як утворюються болота? В яких районах земної кулі вони поширенні?
2. Як поділяють болота за характером живлення і рослинності?
3. Яка користь від боліт? Чи потрібно їх повсюдно осушувати?
4. Які штучні водойми створює людина? Які з них є у вашій місцевості?
5. Чим канал відрізняється від річки? Як канали служать людям?
6. На яких річках в Україні створено водосховища?
7. Чому болото називають “коморою Сонця”? Що Сонце туди “наскладало”?
Географія 8 клас
Тема: Тематична робота.
Завдання:
1. Укажіть найточніший спосіб обліку населення:
А. анкетування населення ;
Б. перепис населення ;
В. статистичний опис ;
Г. статистичний звіт ;
2. Яка область України має додатковий природний приріст:
А. Закарпатська ;
Б. Чернівецька ; В. Запорізька ;
Д. Чернігівська ;
3. До великих за критерієм людності відносять міста, кількість населення в
яких більш ніж:
А. 50 тис. осіб
; Б. 250 тис. осіб ;
В. 500 тис. осіб ;
Д. 100 тис. осіб;
4. Що таке «несправжня урбанізація»?
А. переселення населення з міст у приміську зону ;
Б. збільшення кількості міського населення завдяки його зосередженню в
малих містах ;
В. зменшення кількості населення і його частки в загальній кількості
населення;
Д. відставання темпів розвитку економічної бази міст від темпів зростання
їх людності.
5. Укажіть національний природний парк, де можна побачити бурого ведмедя:
А «Асканія-Нова»
Б Дунайський
В Карпатський
Г Чорноморський
6. Укажіть важливу промислову рибу Чорного моря:
А кефаль (лобан)
Б тунець
В тріска
Г сайра
7. Розрахуйте сальдо міграції Одеської області в січні-лютому 2016 року за
даними: кількість вибулих 2993, кількість прибулих 2974 осіб.
8. Розрахуйте природній приріст (на 1000 осіб) у Рівненській області у
січні-лютому 2016 року за даними: кількість народжених 2558, кількість
померлих 2754 особи.
9. Які є види міграцій за причинами виникнення?
10. Які природоохоронні території своєї місцевості ви знаєте? Дайте
коротку характеристику цього об’єкта.
Виконану роботу чекаю ЛИШЕ СЬОГОДНІ.
Географія 9 клас
Тема: Народні промисли в Україні. Дослідження 2.
Пропоную переглянути:
Дослідження 2.
Тема: Малі і середні міста України - центри виробництва одягу.
Завдання розміщені на стор. 187-188 вашого підручника.
Домашнє завдання:
1. Опрацювати п. 33 стор. 171-174 та мою для вас підбірку.
2. Виконайте дослідження2.
понеділок, 20 березня 2023 р.
Добрий день.
Сьогодні 21 березня 2023 року.
Запрошую на урок ОЗ учнів 6 - 7 класів та на урок географії учнів 10 класів.
ОЗ 6 клас
Тема: Пожежна безпека своєї оселі.
Пропоную переглянути:
Причини виникнення пожеж
Найпоширенішими причинами пожеж є: тютюнопаління (особливо в нетверезому стані), порушення правил експлуатації електричних і газових приладів, необережне поводження з вогнем і розряди блискавки .
Допомагаємо пожежникам
У наш час повідомлення про пожежу приймають за телефоном 101. Після отримання сигналу оголошується тривога в найближчій до місця пожежній частині, і за півхвилини пожежні автомобілі з увімкненими сиренами вже мчать гасити пожежу.
Завданням пожежної служби є не лише гасіння пожеж, а й профілактика, тобто забезпечення пожежної безпеки будівель. Жоден будинок не заселяють без підпису працівників пожежної служби, які ретельно перевіряють справність електричної мережі, наявність і доступність евакуаційних виходів і шляхів, запасних виходів, пожежних драбин, засобів гасіння та виявлення пожежі.
У приміщеннях і будинках встановлюють пожежну сигналізацію. Навіть маленькі діти мають знати, що коли вона спрацювала, треба негайно вийти з будинку шляхом, який вказано на плані евакуації. А щоб засвоїти, куди бігти у випадку пожежі, двічі на рік слід проводити навчальні пожежні тренування. І не лише в школі, а й удома, особливо якщо в родині є маленькі діти .
План евакуації з будинку. Стрілками показано напрямки руху у випадку пожежі, кружечком — місце зустрічі після евакуації
Умовами виникнення горіння є: наявність кисню, джерела запалювання та горючих матеріалів.
Пожежну службу було створено понад два століття тому. Відтоді хоробрі пожежники врятували чимало людських життів і майна.
Найпоширенішими причинами пожеж є: тютюнопаління (особливо в нетверезому стані), порушення правил експлуатації електричних і газових приладів, необережне поводження з вогнем та розряди блискавки.
Щоб запобігти виникненню пожежі, треба дбати про пожежну безпеку помешкання. У кожному будинку має бути план евакуації.
Домашнє завдання:
1. Опрацюйте п. 27 та мою для вас підбірку.
2. Проаналізуйте мал .на стор. 153-155.
3. Дайте письмову відповідь на наступні запитання:
1. Чому над паливними складами та автозаправними станціями встановлюють кілька громовідводів на окремих щоглах?
2. Особливо небезпечно кидати недопалки в пластмасове відро для сміття. Як ви вважаєте, чому?
3. В новинах чуємо повідомлення про пожежі побутового характеру. Обговоріть кілька таких повідомлень, визначте причини пожеж та можливості їх запобігання.
ОЗ 7 клас
Тема: Узагальнення з теми " Психологічна і духовна складові здоров'я".
1.1. Найактуальніші соціальні потреби підлітків:
А
спілкування;
Б
дружба;
В
житло;
Г
сон.
2.
Стовбур головного мозку відповідає за:
А
дихання;
Бобмін
речовин;
В
мислення;
Г
сприйняття.
3.
Довжина хвиль мозку при глибокому сні:
А0,5 коливань за секунду;
Б 3 коливань за
секунду;
В 8 коливань за
секунду;
Г
12 коливань за
секунду.
4.
До емоцій належить:
А
радість;
Б
страх;
В
спека;
Г
біль.
5. Симптоми стресу:
А
холод у животі;
Б
прискорене
дихання;
В
спрага;
Г
підвищення
температури.
6.Конфліктогени, які
розпалюють конфлікт:
А
зневажливе
ставлення;
Б
висміювання;
В
повага;
Г
підтримання
співрозмовника
7. Дайте визначення поняття.
Цінності – це …
Стрес – це …
8. Вкажіть правильні твердження.
А Зіткнення
інтересів різних людей або ігнорування однією з осіб інтересів і потреб іншої
призводить до конфліктів інтересів.
Б Песимістичні
(негативні) думки посилюють стрес, і тому важливо навчитися змінювати їх на позитивні.
В Всі професії
мають підвищений ризик емоційного вигорання.
Г Підлітковий вік
— період суттєвих психологічних змін, розвитку інтелектуальної та емоційної
сфер,зміни структури потреб.
9. Знайдіть відповідність між термінами
та їхніми визначеннями.
Термін
Визначення
1 Креативність
А показник
психічного здоров’я людини
2 Відчуття
Б явища, які
виникають у результаті подразнення органів чуттів та збудження відповідних
центрів мозку
3 Психологічна
рівновага
В одна з
найважливіших інтелектуальних навичок
4 Самооцінка
Г твоє ставлення до самого себе
10.
За що відповідає ліва та права півкулі головного мозку людини?
11.
Назвіть фізичні способи контролю за стресом.
12.
Охарактеризуйте види стресу. Поясніть, як стрес впливає на здоров’я людини.
Виконану роботу чекаю СЬОГОДНІ.
Географія 10 клас
Тема: Бразилія.
Пропоную переглянути:
Офіційна назва – Федеративна Республіка Бразилія
Склад території – 26 штатів та федеральний округ
Член міжнародних організацій – ООН, МЕРКОСУР, БРІКС та ін.
Офіційна мова – португальська
Релігія – християнство (католицтво)
Місце країни у світі та регіоні.
Бразилія – нова індустріальна країна з величезним економічним потенціалом. Вона займає 20 % території американського регіону, в якому проживає 21 % населення Америки. Країна має надзвичайно багаті природні ресурси, унікальні умови для успішного ведення сільського господарства, величезні трудові ресурси. Країна є учасником об’єднання БРІКС – п’яти країн (Бразилії, Росії, Індії, Китаю, Південної Африки), що мають перспективи для стрімкого економічного зростання та трансформацій господарської структури в напрямі інноваційно-інвестиційного розвитку.
Бразилія посідає 9-те місце у світі та 2-ге в Америці (після США) за ВВП, 9-те місце в світі та 1-ше в Америці – за золотовалютними резервами. Значний сплеск у розвитку країни відбувся після Другої світової війни. Цьому сприяли такі чинники, як імміграція та притік кваліфікованих кадрів, кавовий бум, пільги підприємцям та зарубіжні інвестиції. Для Бразилії характерні проблеми корупції та бідності, які є значним бар’єром на шляху подальшого суспільного розвитку. Незважаючи на це, за прогнозами різних, незалежних один від одного, аналітиків приблизно до 2025 р. Бразилія обійде чи хоча б досягне одного рівня із США, Японією та провідними державами Європи.
У країні дбайливо ставляться до футболу та відомого на весь світ традиційного карнавалу. Ось чому футбольні чемпіонати та карнавал – це події, що на певний час змінюють звичайний уклад життя бразильців.
Основні чинники, що визначають місце країни в міжнародному поділі праці.
Місце Бразилії у міжнародному поділі праці визначає ряд чинників:
Економіко-географічне положення.
Бразилія розміщена в східній та центральній частинах Південної Америки й межує з країнами, що розвиваються, які мають різний рівень економічного розвитку, й активно співробітничає з ними. Сусідні держави є політичними та економічними союзниками Бразилії за регіональними міжнародними угрупованнями, такими як Ла-Платська група, Амазонський пакт, Латиноамериканська асоціація інтеграції (ЛАІ), МЕРКОСУР. Бразилія – морська держава: третина її кордонів проходить узбережжям Атлантичного океану. Проте висока транспортна освоєність характерна лише для східних прибережних районів, де основну роль відіграє автомобільний транспорт.
Природно-ресурсний потенціал
Природні умови Бразилії в цілому сприяють освоєнню її території. У рельєфі переважають рівнини: більшу частину території займають Амазонська низовина та Бразильське плоскогір’я.
Клімат більшої частини країни дуже теплий і вологий. На її території формуються переважно такі типи клімату: екваторіальний (протягом року теплий і вологий), субекваторіальний (теплий з вологим літом і сухою зимою) і тропічний морський (теплий і вологий). Крайній південь заходить у субтропічний кліматичний пояс.
Величезні площі в долині Амазонки займають вологі екваторіальні ліси. Завдяки величезним мінеральним, земельним, водним та лісовим ресурсам Бразилія має найсильнішу економіку в Південній Америці. Країна багата на ряд видів мінеральних ресурсів, частину з яких експортує. У країні є невеликі поклади паливних ресурсів, але значні – рудної сировини. Власні нафтові родовища забезпечують потреби господарства лише на 50 %.
Серед рудної сировини Бразилія вирізняється унікальними запасами залізних та марганцевих руд на сході країни в межах щита Південноамериканської платформи. Країна є світовим лідером за покладами залізних руд.
На сході країни в корі вивітрювання сконцентровано одні з найбільших у світі поклади алюмінієвих руд, за запасами яких Бразилія поступається лише Гвінеї та Австралії. На щиті платформи є поклади вольфрамових, нікелевих, поліметалічних, уранових руд. У західній частині країни, у басейні Амазонки, відомі поклади золота та одні з найбільших у світі запасів олов’яних руд. З нерудної сировини розвідано значні поклади алмазів, гірського кришталю та слюди.
Водні ресурси Бразилії дуже значні, але освоєні поки що мало. Основні потреби господарства у воді задовольняє надзвичайно густа річкова мережа. Вирізняються своєю повноводністю річкові системи Амазонки, Сан-Франсиску, Парани. Багато є судноплавних річок. Порожисті річки Бразильського плоскогір’я багаті на гідроенергоресурси. На них збудовано одні з найпотужніших у світі ГЕС.
Найкращі земельні ресурси Бразилії розміщуються на північному сході та сході в зоні саван. Це червоні фералітні та червоно-бурі ґрунти. Їх активно використовують у сільському господарстві.
Бразилія має унікальні лісові ресурси. За запасами цінних порід деревини країна посідає 1-ше місце в світі, а за загальними запасами деревини – 3-тє. Майже 60 % площі країни займає амазонська сельва. В ній є багато цінних порід дерев: гевеї, хінного, червоного (бальзового) та ін. У країні зосереджено понад третину світових запасів деревини екваторіальних лісів.
Працересурсний потенціал
У демографічній ситуації Бразилії відбувся демографічний перехід від II до І типу відтворення населення. Завдяки успіхам медицини скоротився рівень смертності: нині він становить 6,6 осіб/тис. Але рівень народжуваності знизився ще більше: його показник – 14,3 осіб/тис.Природний приріст становить 7,7 осіб/тис. На одну жінку припадає 1,77 дитини, що вже не забезпечує розширеного відтворення майбутніх поколінь. За такої ситуації уже із середини ХХІ ст. кількість населення країни почне скорочуватися. Населення країни молоде: його середній вік становить 31,6 року. Однак унаслідок сучасної демографічної ситуації він зростає. Середня тривалість життя становить 73,53 року.
У зв’язку з високим рівнем безробіття для Бразилії характерне негативне сальдо міграцій. Переважна більшість людей у пошуках роботи їдуть до США або Канади. У країні поширено активні внутрішні міграції працездатного населення. Близько третини бразильців живуть поза межами місць їх народження. Особливо характерними є переміщення людей із сільської місцевості до міст. Крім того, відбувається переміщення сільського населення з півдня та південного сходу на захід та північ через розширення територій, зайнятих під сільське господарство.
Бразилія – однонаціональна країна. Понад 95 % її населення становлять бразильці – нація, яка склалася з представників різних людських рас. Нині понад половину бразильців – білі, майже 40 % – мулати, близько 6 % – темношкірі. Корінні індіанські народи проживають у західній частині країни.
Є в країні півмільйонна українська діаспора. 96,5 % з українців уже народилися у Бразилії і проживають переважно в сільській місцевості на південному сході країни у штаті Парана. Країна достатньо забезпечена трудовими ресурсами. 8,8 потенційно праце здатних осіб припадає на 1 пенсіонера. Рівень письменності дорослого населення становить 92,6 %. Основна частина населення належить до середнього класу, а рівень бідності надзвичайно високий: за межею бідності перебуває 21,4 % населення, в т. ч. 4 % – поза межею крайньої бідності. Нерівність прибутків є основною причиною високого рівня злочинності в країні. Рівень безробіття становить 6,4 % працездатного населення.
Система розселення
Країна має низький показник середньої густоти населення – 24,5 осіб/км². Територія заселена нерівномірно: майже половина населення займає близько 7 % території. Понад 30 % населення проживає у вузькій смузі Атлантичного узбережжя завширшки до 100 км, а найбільшої концентрації досягає на південному сході. В Амазонії ж густота населення знижується до 1 особи/км².
Бразилія має надзвичайно високий рівень урбанізації – 85,4 %. Через великі темпи урбанізації більшість міського населення не має роботи та елементарних умов для існування. Околиці великих міст перетворюються на квартали нетрів – фавели, в яких живуть найбідніші верстви населення. Це квартали, де лютують злочинність та інфекційні хвороби. Уряд країни прикладає багато зусиль для підвищення їхнього рівня життя. У Бразилії 17 міст-мільйонерів. До них належать Сан-Паулу (11,9 млн осіб) та Ріо-де-Жанейро (6,5 млн осіб). Ці міста віднесено до категорії світових міст. Містами-мільйонерами зокрема є: Сальвадор (2,9 млн осіб), Бразиліа (2,9 млн осіб), Форталеза (2,6 млн осіб), Белу-Орізонті (2,5 млн осіб), Манаус (2 млн осіб) та ін. Навколо міст сформувалися міські агломерації. Найбільші з них розміщуються на південному сході країни: Сан-Паулу (20,9 млн осіб), Ріо-де-Жанейро (11,9 млн осіб) та Белу-Орізонті (4,7 млн осіб).
Особливості структури економіки країни, що розвивається
Бразилія – індустріально-аграрна країна, яка завдяки передовим технологіям, іноземним інвестиціям і кредитам високорозвинутих країн досягла значних успіхів у створенні сучасного промислового виробництва. Вона перетворилася з аграрної на нову індустріальну країну. Нині понад половину ВВП країни припадає на сферу послуг. Однак у країні помітний значний розрив між прибутками найбагатших і найбідніших верств населення. Майже всі провідні промислові виробництва концентруються у «великій трійці» міст: Сан-Паулу, Ріо-де-Жанейро, Белу-Орізонті.
Видобування мінеральних ресурсів
У первинному секторі бразильської економіки особливе місце посідає видобувна промисловість. У Бразилії видобувають понад 40 видів корисних копалин. Найзначнішими є залізні та марганцеві руди. За видобутком залізних руд країна поступається лише Австралії. Близько 90 % товарних залізних руд видобувається найбільшою гірничорудною компанією Vale. Приблизно 80 % видобутої руди експортується. Бразилія посідає 3-тє місце (після Австрії та Китаю) за видобутком бокситів. Для потреб внутрішнього ринку видобувають нікелеві, мідні, цинкові руди, золото. Бразилія є постачальником на світовий ринок стратегічної сировини: вольфраму, ніобію, танталу, цирконію, слюди. Зростає видобуток радіоактивних матеріалів, що містять уран, торій, монацитові піски. Видобуваються алмази, золото, коштовне каміння.
Спеціалізація сільського господарства
Сільське господарство має яскраво виражену експортну спрямованість. Аграрні відносини Бразилії мають певні особливості. Зокрема, 80 % працюючих на селі не мають власної землі. Існують великі землеволодіння – латифундії. Ними володіють 1,5 % власників, у руках яких сконцентровано майже половину земель. Вони здають землю в оренду. Займатися сільським господарством здатний далеко не кожний селянин через високу орендну плату за землю. Провідна роль у вирощуванні експортних культур належить плантаціям. Близько половини зайнятих на плантаціях робітників не одержують зарплати. Існують також іноземні землеволодіння, особливо на Південному Сході країни. Поряд з великими поширені дрібні землеволодіння – мініфундії. Вони становлять основну масу господарств, у яких вирощуються споживчі продовольчі культури. Через несправедливий розподіл земель виникають конфлікти між владою та селянством.
У виробничій структурі сільського господарства переважає рослинництво. На нього припадає близько 60 % вартості сільськогосподарської продукції країни. Рослинництво в Бразилії здатне задовольняти потреби населення в основних харчових продуктах, окрім пшениці (60 % її країна імпортує). За обсягом аграрного експорту країна поступається лише США та Франції. У структурі посівних площ домінують продовольчі культури: кукурудза, рис, пшениця, коричнева квасоля, маніок. Головна зернова культура – кукурудза. П’ять основних експортних культур – кава, какао-боби, бавовник, цукрова тростина та соя – охоплюють понад 30 % посівних площ і становлять понад 35 % вартості продукції рослинництва. Головна експортна культура Бразилії – кава. За її виробництвом країна посідає 1-ше місце в світі й забезпечує 25 % світового виробництва. За виробництвом какао-бобів, цукрової тростини та сої Бразилія посідає 2-ге місце в світі. Бразилія відома значним збором бананів та апельсинів.
На тваринництво припадає близько 40 % вартості сільськогосподарської продукції. У ньому переважає м’ясний напрям розвитку. Провідні виробництва – розведення великої рогатої худоби, свиней, овець та кіз. За поголів’ям великої рогатої худоби Бразилія поступається лише Індії. На півдні Бразилії розвивається вівчарство м’ясо-вовняного напряму.
Лісове господарство
Дві третини лісів Бразилії перебувають у державній або муніципальній власності. Понад 90 % їх розташовано в долині Амазонки. Основною функцією лісів в країні є екологічна: це ґрунто- та водозахисні ліси, заповідники, парки (національні, штатів), державні та приватні заказники. За обсягом заготівлі деревини Бразилія посідає 4-те місце в світі та 2-ге (після США) в Америці. Найбільше значення у лісовому господарстві Бразилії мають збирання латексу дикоростучих каучуконосів (гевеї) у лісах Амазонії, бразильських горіхів, карнаубського воску, плодів пальми та олійного дерева (північний схід), парагвайського чаю та заготівля деревини хвойних порід (південь).
Промислові виробництва, що визначають міжнародну спеціалізацію країни.
За виробництвом багатьох видів промислової продукції Бразилія входить до топ-10 країн світу. Країна володіє значним промисловим потенціалом. Його основу становлять металургія та машинобудування. У 80-х роках XX ст. у країні виник ряд наукомістких виробництв: радіотехніка, мікроелектроніка, біотехнологія, аерокосмічна промисловість. Традиційно важливими залишаються текстильна та харчова промисловість. Важливе значення має електроенергетика. За загальним виробництвом електроенергії Бразилія посідає 8-ме місце в світі й 3-тє в Америці (після США і Канади). Провідними є гідроелектростанції, на які припадає 89 % всієї виробленої енергії. В країні працює 7 найпотужніших ГЕС планети.
Металургія
Розвиток чорної металургії у Бразилії зумовлений наявністю власних високоякісних залізних і марганцевих руд, а також привізного коксівного вугілля. Металургійні комбінати збудовано на сході країни з орієнтуванням на сировинний чинник у містах Волта-Редонда та Ріо-де-Жанейро. У місті Ітабіра працює завод з виробництва спеціальних сталей. За виробництвом сталі у 2017 р. країна посіла 9-те місце в світі, а в Америці поступається лише США. Понад 45 % виплавленої в країні сталі експортується. Низька собівартість бразильської сталі зумовлена наявністю власної високоякісної сировини, дешевою робочою силою та енергоресурсами. Водночас великим внутрішнім споживачем вітчизняної сталі є машинобудування. Для розвитку бразильської чорної металургії залучено інвестиції з Німеччини, США, Японії, Китаю.
Швидкими темпами в Бразилії розвивається кольорова металургія. Її головним напрямом є виплавка алюмінію. Його виробництво, зорієнтоване на енергетичний чинник, розвивається на сході країни (Белен). Це виробництво контролюють іноземні компанії. Крім того, зростає випуск із власної сировини олова, цинкового концентрату та рафінованого цинку. Всередині країни споживається до 80 % виплавлених кольорових металів. Решта експортується переважно в Перу та Аргентину.
Машинобудування
Найбільш розвинутим промисловим виробництвом Бразилії є машинобудування. На нього припадає понад 30 % усього виробництва промисловості країни. Пріоритетними напрямами економічної стратегії країни стали автомобіле-, судно- та літакобудування, точне машинобудування з широким залученням капіталу західних країн, Японії та Республіки Кореї. Важливе значення має виробництво сільськогосподарських машин і тракторів. Бразилія – великий виробник та експортер зброї.
Країна є однією з провідних у світі за кількістю випущених автотранспортних засобів. Бразилія, посідаючи 9-те місце за цим показником (2017 р.), випереджає такі високорозвинуті країни, як Франція, Велика Британія та Італія. Із загальної кількості складених автомобілів 82 % припадає на легкові, решта – на вантажні та автобуси. Центрами автомобілебудування є Сан-Паулу та Ріо-де-Жанейро.
Першим автомобілем, що його склали у Бразилії ще у 1925 р., був французький Chevrolet. Першу власну марку автомобіля (Romi-Isetta) було випущено через 30 років. Водночас почали в країні з’являтися дочірні автоскладальні підприємства американських (Ford, Chrysler), японських (Toyota), німецьких (Volkswagen), французьких (Simca), а згодом італійських (Fiat) автомобільних компаній, які випускали бразильські модифікації світових автомобільних брендів.
Держава проводить політику протекціонізму щодо вітчизняних автовиробників, підтримуючи високий рівень митних податків на автомобілі. Це робить невигідним імпорт готових автомобілів і стимулює виробництво власних марок. Нині найуспішнішим бразильським автовиробником є компанія Troller, продукція якої реалізується у країнах Південної Америки та Африки. Працюють національні автовиробники Agrale, TAC, залучаючи інвестиції від основних світових автовиробників. Новим напрямом є випуск автомобілів Flex-Fuel, адаптованих до роботи на екологічно чистому спиртовому паливі – біоетанолі, що його добувають під час переробки цукрової тростини. Нині майже 90 % автопарку країни працює на цьому виді палива.
Суднобудування Бразилії спеціалізується в основному на виробництві балкерів (суден для перевезення залізних руд), нафторудовозів і танкерів і перебуває під контролем капіталу Японії. Крім суднобудівної промисловості у Бразилії добре розвинуто судноремонт, за масштабами якого країна займає 1-ше місце в Америці. Ріо-де-Жанейро є найбільшим центром суднобудування та судноремонту. У Сан-Паулу активно розвивається літакобудування.
В країні налагоджено випуск пасажирських, сільськогосподарських, військових та військово-транспортних літаків. В останні десятиліття в Бразилії зросло верстатобудування, в якому переважає капітал Німеччини, Італії, Франції, США. Освоєння нових технологій дало змогу випускати найсучасніші засоби виробництва, в т. ч. верстати з числовим програмовим управлінням. Одним із пріоритетних напрямів розвитку є точне машинобудування із центром у м. Кампінас. За випуском міні- та мікрокомп’ютерів Бразилія поступається лише США, Японії та Німеччині.
Текстильна промисловість
У Бразилії традиційно важливе значення має виробництво тканин. Якщо раніше Бразилія як сировину використовувала переважно власний бавовник, то нині близько 80 % завозять з-за кордону. Головним виробником бавовняних тканин є штат Парана. Останнім часом набуває розвитку виробництво тканин зі штучного (віскоза) та синтетичного (поліестер, нейлон) волокна. Близько половини текстильної продукції дають підприємства Сан-Паулу і Ріо-де-Жанейро.
Харчова промисловість
У виробництві харчових продуктів і напоїв переважає національний приватний капітал. Традиційними для Бразилії є виробництва цукру з тростини, м’ясних консервів і мороженого м’яса, тютюнових виробів. Країна є лідером за виробництвом та експортом консервованого та замороженого апельсинового соку та другою в світі за експертом переробленого м’яса птиці.
Особливості розвитку третинного сектору
Бразилія має різноманітну сферу послуг, що розвивається найбільш динамічно. Розвивається фінансова діяльність. Активно реформується бразильська банківська сфера. Вона забезпечує місцеві підприємства широким спектром послуг та привертає численних іноземних інвесторів, зокрема фінансові фірми США. Фондові біржі Сан-Паулу та Ріо-де-Жанейро піддаються значній консолідації. Банківська система Бразилії досить концентрована: на 10 найбільших банків припадає понад 70 % активів, депозитів і кредитів. Нині в Бразилії функціонує близько 180 приватних комерційних банків, включаючи банки широкого спектра діяльності. Окрім них існує близько 30 комерційних урядових банків розвитку і банків громадських заощаджень, а також банків видачі позик установам, 20 інвестицій них банків та багато інших фінансових установ. Banco do Brasil SA – найстаріший бразильський банк зі штаб-квартирою в столиці. Він контролюється державою.
Швидко розвивається система освіти. До першої половини ХХ ст. у Бразилії не було якісної системи освіти. Нині системою фундаментальної та середньої освіти охоплена більшість населення. Розвивається вища освіта. Університет Сан-Паулу входить до топ-200 найкращих вишів світу.
Міжнародний туризм є одним з ключових напрямів бразильської сфери послуг, що почав швидко зростати лише з початку ХХІ ст. Нині він став однією з основних статей прибутку країни. Країна пропонує для туристів різноманітні види відпочинку. Найбільш популярним є екологічний туризм, головними районами якого є дощові ліси Амазонії та водоспад Іґуасу. Всесвітньо відомі океанічні пляжі Копакабана, Іпанема, Лебанон. Культурним та історичним туризмом славиться штат Мінас-Жерайс. Осередками ділового туризму є Сан-Паулу, Ріо-де-Жанейро та Порту-Алегрі. Величезні маси туристів приваблює всесвітньо відомий карнавал у Ріо-де-Жанейро. У країні добре розвинуто громадське харчування, готельне господарство, послуги з проведення міжнародних зустрічей та перемовин, індустрія розваг та ін.
Активно розвивається транспорт. Однак більшість транспортних магістралей пролягає лише східними прибережними районами країни. Головним видом транспорту Бразилії є автомобільний. За протяжністю автошляхів країна посідає 4-те місце у світі, а в Америці поступається лише США. Але доріг з твердим покриттям у країні лише 1/10. Велике значення для освоєння Амазонії має побудоване в останні десятиліття Трансамазонське шосе. Магістраль є однією з найдовших доріг Бразилії. Вона мала не лише з’єднати східне узбережжя країни з Амазонією, а й сполучити Перу та Еквадор з північно-східними регіонами Бразилії. Важливе значення мають водні види транспорту. До категорії найбільших морських портів світу належать Сан-Луїс, Тубаран, Сантус, Ріо-де-Жанейро, Сан-Себастьян. Судноплавними річками є Амазонка та деякі її притоки, Сан-Франсіску. Роль залізничного транспорту є значно меншою. Широко розвинуто повітряне сполучення між 150 містами країни. В країні – понад 4 200 аеропортів, лише найбільших – 29. Серед них Сан-Паулу, Ріо-де-Жанейро, Бразиліа, Ресіфі.
Характерні риси просторової організації господарства
У зв’язку з природними чинниками у просторовій організації господарства Бразилії спостерігаються значні диспропорції. Майже всі господарські об’єкти концентруються у Південно-Східному та Південному регіонах країни. Ці території мають соціально-економічні стандарти на рівні найбільш розвинутих країн світу. Найбільша територіальна концентрація промисловості характерна для штату Сан-Паулу. Він займає близько 3 % площі країни, а виробляє понад 60 % усієї промислової продукції. Сан-Паулу нерідко називають локомотивом, що тягне всю економіку Бразилії.
Натомість найбідніший регіон Бразилії – Північний Схід. Це густонаселений сільськогосподарський район, що спеціалізується на вирощуванні цукрової тростини. Найгірші економічні показники там пов’язані з поширенням корупції. Нині почалося відродження регіону завдяки залученню нових інвестицій у розвиток туризму та переробної промисловості. Північний та Центрально- Західний регіони освоєно недостатньо.
Зовнішні економічні зв’язки
Бразилія активно підтримує різні форми зовнішніх економічних зв’язків. Нині країна розширює свою присутність на світових ринках. Основними торговельними партнерами Бразилії є США, країни Азії (Китай, Японія) та країни ЄС (Німеччина, Нідерланди). Головними товарами експорту є мінеральна сировина (залізні та марганцеві руди, боксити), лісові матеріали (шпон, деревина) та харчові продукти (кава, какао, соя, цукор, апельсиновий сік). В експорті зростає частка промислової продукції: автомобілі, морські судна, літаки, електроапаратура, сталь, тканини, взуття. Країна імпортує енергоносії, машини та обладнання, кольорові метали, зерно.
На регіональному ринку країна є головним постачальником продукції машинобудування і промислових товарів. Провідна роль належить експорту автомобілів і запасних частин до них переважно на ринок Аргентини. Крім того, вона посідає 5-те місце в світі за вартістю експорту продукції військової промисловості в основному в країни Африки та Близького Сходу.
Серйозні інвестори давно почали вкладати кошти в економіку Бразилії. Видобуток корисних копалин, інформаційні технології та промислове виробництво – все це традиційні сфери капіталовкладень.
Міжнародні зв’язки України з Бразилією
Між Україною та Бразилією склалися міжнародні зв’язки різних видів. Найбільш важливе торговельно-економічне співробітництво. Бразилія – один з найбільших торговельних партнерів України в Америці. Основними товарами у структурі українського експорту в Бразилію є електроприлади для приготування кави або чаю, мінеральні добрива, металопрокат, штучні оболонки для ковбасних виробів тощо. Бразильський експорт в Україну складався переважно із сировини та аграрної продукції.
Важливим прикладом співробітництва в науково-технічній сфері є реалізація українсько-бразильського проекту зі співпраці державного підприємства «Індар» (Київ) та бразильської державної фармакологічної компанії «Фіокруз» (Ріо-де-Жанейро) щодо налагодження випуску в Бразилії інсуліну за українськими технологіями.
Домашнє завдання:
1. Опрацюйте п. 35 та мою для вас підбірку.
2. Нанесіть на к.к. галузі спеціалізації Бразилії.