Добрий день.

Сьогодні 9 березня 2023 року.

Запрошую на урок ОЗ учнів 5 класу та на урок географії учнів 6,8 та 9 класів.

ОЗ 5 клас

Тема:Профілактика пожеж.

Пропоную переглянути:

Про причини виникнення пожеж у Середні віки, наприклад, завжди говорилося: «з волі Бога», оскільки вогонь асоціювався з гнівом Божим. Сьогодні наших знань досить, щоб не тільки визначити причини пожежі, але й для того, щоб звести до мінімуму руйнівні наслідки.

Пожежа — це неконтрольований процес горіння, коли полум’я охоплює і знищує все, що може горіти. Вогонь завдає значних матеріальних втрат, знищує природні ресурси, загрожує здоров’ю і життю людей, може суттєво погіршити стан навколишнього середовища.

Умовами загоряння є наявність:

•  вогню (іскри);
• кисню (повітря);
•  горючих речовин.

Відсутність навіть однієї умови робить горіння неможливим (пожежа не виникає або припиняється).

Речовини, матеріали: горючі, негорючі

Негорючі матеріали — матеріали, які під впливом джерела запалювання (іскор, вогню, електричного струму, високої температури, хімічної реакції тощо) не запалюються і не горять.
Горючі матеріали — матеріали і речовини, які залишаться горіти після видалення джерела запалювання. Горючі матеріали поділяють на важкозаймисті та легкозаймисті.

Причини виникнення пожеж:

•  необережне  поводження з вогнем;
•  порушення правил опалювання приміщень із використанням печей;
•  порушення правил експлуатації електромереж і електроприладів;
•  порушення правил користування газовими приладами;
•  неправильне зберігання й використання легкозаймистих речовині; 
• пління                        

Стадії розвитку пожеж:
Початкова (загоряння) - триває від 5 до 30 хв. Відносно низька температура й незначна швидкість поширення вогню. Вогонь досить легко загасити.
Основна (стійке або розвинуте горіння) - горіння підсилюється і прискорюється. Підвищується температура полум’я. Збільшуються факел полум’я і площа поширення вогню. Загасити пожежу дуже важко.Кінцева (загасання пожежі) - завершується горіння, поступово знижується температура. Вогонь згасає, коли догоряють горючі речовини.
Пожежу легше попередити, ніж загасити. Для цього в повсякденному житті необхідно суворо додержуватися правил пожежної безпеки.
Під час пожежі НЕ можна:
    затоптувати палаючу речовину без взуття;
    ховатися в шафи, під диваном;
   утворювати протяг;
   укриватися синтетичними матеріалами;
   торкатися голими руками металевих дверей та інших Ипредметів (для попередження опіків).

До засобів пожежогасіння належать:
   вода;
  пісок;
   брезентові покривала;
   вогнегасники.
Види вогнегасників:
   порошкові;
  вуглекислотні;
   пінні

Пропоную переглянути:

Домашнє завдання:

1. Прочитати §24 та опрацювати мою для вас підбірку.

2. Разом із батьками намалюйте план евакуації із свого будинку. Позначте виходи з кожної кімнати і місце зустрічі після евакуації.

3. Вивчіть правила пожежогасіння.

Географія 6 клас

Тема:Рух води в Світовому океані.

Пропоную переглянути:

Рух води. 

Вода в океані завжди перебуває в русі. Навіть у тиху погоду невеликі хвилі накочуються на берег і відкочуються від нього, забираючи частину піску, гальки, глини.

Розрізняють кілька видів рухів води в морях і океанах: вітрові хвилі, цунамі, припливи, відпливи, течії.

Вітрові хвилі виникають під дією вітру. Рухаючись, вода не пересувається в горизонтальному напрямку, а робить обертальні рухи . При сильному вітрі утворюються вищі хвилі, тому руйнівна сила їх більша. Пориви вітру ніби вдавлюють поверхню води, створюючи хвилі, що досягають іноді кількаметрової висоти.

Схема будови вітрової хвилі

Якщо вітер дме з берега, а глибини біля берега великі, він може відганяти прогріті маси води, а на зміну їм із великої глибини піднімаються холодні води.

Хвилі виконують велику руйнівну та творчу роботу. В одних місцях вони руйнують гірські породи, в інших відкладають зруйновані частинки. Так створюються пляжі з піску та гальки.

 Цунамі. 

Хвилі, що нерідко виникають у Тихому океані й досягають берегів Японії, називають цунамі — утворюються під час підводних землетрусів, а також виверження підводних вулканів. Швидкість цунамі становить від 50 до 1000 км/год. Висота цунамі у відкритому морі зазвичай не більше 1 м при довжині хвилі 100-200 км. Проте коли така хвиля виходить на прибережне мілководдя, висота її швидко зростає, досягаючи 40 м. Гігантські водяні хвилі, обрушуючись на берег, трощать судна, знищують будівлі, а відступаючи, зносять в океан усе, що трапляється на їх шляху.

 Припливи й відпливи. 

Люди, які живуть на узбережжі морів, знають, що через кожних шість годин рівень моря змінюється: двічі на добу підвищується, двічі знижується.

Море неначе дихає. Це припливні явища. Вони відбуваються переважно тому, що водні маси океанів і морів притягуються Місяцем і меншою мірою Сонцем . У відкритому океані висота припливної хвилі досягає 1 м, а біля берегів зростає. Коли припливна хвиля заходить у затоку лійкоподібної форми, висота припливу зростає в кілька разів. У затоці Фанді (Північна Америка) припливи бувають до 18 м заввишки, а в Білому морі — 12 м.

Океанічні течії. Вода у Світовому океані весь час переміщується. Горизонтальне переміщення води, головною причиною якого є постійні вітри, називається океанічною течією. Це своєрідні річки в океані, що течуть серед менш рухливих вод. Ширина цих потоків може сягати тисячі кілометрів, довжина — багатьох тисяч кілометрів. Більшість течій утворюється під впливом постійних вітрів, що змушують воду рухатися в певному напрямку.

Припливи й відпливи

Вітри пасати, які постійно дмуть від північного й південного тропіків до екватора, формують в Атлантичному й Тихому океанах Північну та Південну пасатні течії, які перетинають океани із заходу на схід. Постійні вітри, що дмуть із заходу на схід у помірних широтах, зумовлюють виникнення Північноатлантичної й Північнотихоокеанської течій. У Південній півкулі під впливом вітрів утворюється найпотужніша на Землі течія Західних Вітрів, що з’єднує води трьох океанів.

Океанічні течії утворюються також унаслідок стікання води з тих ділянок океану, де її рівень вищий. Наприклад, пасатні течії наганяють у Мексиканську затоку та Флоридську протоку воду, що прямує на північ уздовж узбережжя Північної Америки. Так утворюється потужна течія Гольфстрім. Продовженням Гольфстріму є Північноатлантична течія, що приносить теплі води до берегів Європи. Вона впливає на клімат Європи, робить його теплішим.

Розрізняють теплі й холодні течії. Якщо температура води течії вища від температури оточуючих її океанічних вод, вона вважається теплою, а нижча — холодною. Гольфстрім і пасатні течії — теплі, а Лабрадорська й течія Західних Вітрів — холодні. Напрямки теплих течій на картах позначаються червоними стрілками, а холодних — синіми.

Роль течій у житті океану величезна. Вони переносять тепло, корм для живих організмів, є шляхами міграції риб і морських тварин. Океанічні течії впливають і на клімат узбережжя.

Життя в океанах і морях. Океани й моря — батьківщина всього живого на Землі. Рослинний і тваринний світ океанів і морів багатий і різноманітний . У воді живуть численні ссавці (кити, дельфіни, тюлені, моржі, морські котики) і тисячі видів риб, молюсків, ракоподібних, морських водоростей, коралів. Органічний світ океанів людство використовує як цінні харчові продукти.

Живі організми поширені в усій товщі води — від верхнього шару до глибоководних западин. Найпривабливішими для всього живого є мілководні ділянки океану, особливо в помірному поясі. На великій глибині кількість організмів зменшується.

Мінеральні й енергетичні багатства Світового океану. Морську воду можна назвати рідкою рудою, тому що в ній розчинено багато речовин, які широко використовує людина, — кухонна сіль, магній, бром та ін. У морській воді міститься 75 хімічних елементів.

Надра шельфової зони багаті на газ і нафту (Перська затока, Мексиканська затока, Північне море) . З підводних надр добувають залізну руду, кам’яне вугілля, з дна океану — марганець.

Люди розпочали використовувати енергію припливів для вироблення електроенергії. Є перспективи використання енергії хвиль, морських течій, тепла морської води тощо.

Судноплавство.

 Морями й океанами перевозиться велика кількість різних вантажів. Важливе значення для судноплавства мають морські канали — Суецький і Панамський.

Морські шляхи на географічних картах позначаються синіми пунктирними лініями, а морські порти — якорем.

Охорона природи океану.

 Ще донедавна люди вважали, що багатства океану невичерпні. Проте виявилося, що це не так. Хижацький китобійний промисел призвів до зменшення кількості тварин. Те саме можна сказати й про виловлювання риби.

Щоб запобігти катастрофічному зменшенню кількості живих організмів у Світовому океані, потрібно заборонити їх необмежений промисел, заохочувати створення морських ферм, на яких би вирощували мідій, устриць, крабів, водорості.

Великої шкоди живим організмам океану завдає забруднення води. Найбільш небезпечний забруднювач — нафта. Вона потрапляє в океан із морських кораблів, бурових платформ, під час аварій танкерів, що її перевозять. Нафтова плівка на поверхні води призводить до загибелі багатьох мешканців океану.

Крім того, океан забруднюється побутовим сміттям. Особливо небезпечними є предмети, виготовлені з полімерних матеріалів (поліетиленові пляшки, пакети тощо).

 ГОЛОВНЕ:

• Вода в океані завжди перебуває в русі.
• Горизонтальне переміщення води, головною причиною утворення якого є постійні вітри, називається океанічною течією.
• Причинами руху води в океані є вітер, припливи й відпливи, землетруси. Виокремлюють вітрові хвилі, припливи та відпливи, цунамі.
• Течії умовно поділяють на теплі й холодні.
• Світовий океан багатий на біологічні й мінеральні ресурси, він є невичерпним джерелом енергії.
• У всьому світі порушено проблему бережливого використання багатства Світового океану й захист його від забруднення.

Домашнє завдання:

1. Прочитати тему "Рух води в Світовому океані" з вашого підручника  та опрацювати мою для вас підбірку.

2. Дайте письмову відповідь на наступні запитання:

• 1. Назвіть види рухів води в морях і океанах?
• 2. Що таке цунамі? Чому воно виникає?
• 3. Чим пояснюються явища припливів і відпливів?
• 4. Поясніть причини виникнення течій в океані. Покажіть на карті найбільші океанічні течії. Позначте їх на контурній карті.
• 5. Розкажіть про значення морського судноплавства.

3. Визначте, де на Землі реєструються найвищі припливи, користуючись картою океанів в атласі. Що спільного в зазначених вами місцях?

Географія 8 клас

Тема: Природні умови і ресурси Чорного і Азовського морів, проблеми їх раціонального використання.

Пропоную переглянути:

1. Загальна характеристика природних комплексів морів

Чорне й Азовське моря — такі ж великі природні комплекси, як і фізико-географічні країни суходолу (рівнинні чи гірські). Але якщо для природних комплексів суходолу головним природним компонентом є гірські породи й рельєф, то для морів — вода.

Чорне та Азовське моря — два внутрішніх моря Атлантичного океану, що глибоко вдаються в суходіл. Азовське море є одним із найменших морів планети.

Через Керченську протоку шириною 4—13 км Азовське море сполучається із Чорним. Через протоки Босфор і Дарданелли придонні течії приносять у Чорне море більш солону й важку воду із Середземного моря (солоність води в глибинній Босфорській течії становить 30 %о), а поверхневі течії виносять легшу менш солону воду із Чорного в Середземне море.

2. Взаємозв’язки в системі «моря — прибережний суходіл»

Вам уже відомо, що океани й моря впливають на природу суходолу і навпаки. Розглянемо такі взаємозв’язки.

Одним із прикладів взаємодії води й суходолу є формування берегової лінії.

Про наступ Чорного моря на Причорноморську низовину впродовж останніх тисячоліть свідчать лимани — затоплені морем колишні гирлові частини річкових долин.

Як доводять вчені, 500 років тому рівень моря був на 1 м нижчий за сучасний. Коливання рівня моря пов’язані не лише з неотектонічними рухами, але й зі змінами клімату. Так, у льодовикові епохи рівень моря знижувався на 120—150 м, а в епохи танення льодовика був значно вищим за сучасний.

Ширина шельфу північно-західної частини Чорного моря досягає 150—180 км. Наслідком підняття Кримських гір є високий і крутий південний берег півострова, а досить різке зростання глибин Чорного моря зумовлене опусканнями його улоговини.

У береговій зоні моря утворюються та накопичуються осадові гірські породи (вапняки-черепашники, піски, галечник тощо). При відступі морів осадові гірські породи морського походження стають геологічною основою формування природних комплексів суходолу.

Мілководне Азовське море влітку нагрівається до +28...+32 °С (Чорне море +22...+24 °С ). Більша частина води, яка випаровується з поверхні моря та переноситься на суходіл, знову там випаровується та повертається в море з опадами або річковим стоком. Зі стоком до морів потрапляють і забруднюючі речовини.

Прибережна частина моря поблизу гирл річок має значно меншу солоність, ніж центральні частини моря (наприклад, у Таганрозькій затоці — 2—5 %о). Відповідно відрізняються їхній рослинний і тваринний світ.

3. Природні ресурси й господарське використання морів

Моря мають велике значення для господарства України. Через морські порти здійснюються перевезення вантажів і пасажирів. Використовуються різні види природних ресурсів морів і їх узбереж (біологічні ресурси — риба, мідії, водорості). Із ссавців у Чорному морі живуть три види дельфінів (афаліна, білобочка, азовка), а в Азовському — один вид (азовка, або морська свиня).

Особливо багатим на цінні види риби (білугу, осетра, судака, тарань) було Азовське море. Багатство зумовлене прогріванням усієї товщі води, її перемішуванням, великою кількістю розчинених мінеральних речовин. Це забезпечувало живлення мікроорганізмів (планктону), який, у свою чергу, був кормом для риби. Багато видів риб — прохідні (живуть у морях, а нерестяться у верхів’ях річок). Із побудовою дамб водосховищ ці види втратили можливість нереститися, тому поступово зникають.

Значна частина води річок, що впадають в Азовське море, у 1960—1980-х рр. використовувалася для зрошення, тому річковий стік у море різко зменшувався, а зростало надходження солоних чорноморських вод. Як наслідок, солоність води Азовського моря зросла на 3—4 %о. У зв’язку зі збільшенням солоності й забрудненості води рибні ресурси Азовського моря зменшилися. В обох морях основними об’єктами вилову стали хамса та широт (дрібна риба). Позитивним прикладом є акліматизація в Азовському морі далекосхідної кефалі — пеленгаса.

Мінеральні ресурси — це насамперед родовища природного газу й нафти в центральній частині дна Азовського моря та шельфу Чорного моря. У прибережній смузі добуваються будівельні матеріали (галька, гравій, пісок), знайдені розсипи рудних мінералів і навіть алмазів. На дні Чорного моря виявлені великі поклади залізомарганцевих конкрецій. У перспективі можливий видобуток газу сірководню з глибин Чорного моря. Це горючий газ, що використовується для виробництва сірчаної кислоти. Із ропи затоки Сиваш (солоність від 100 до 200 %о) добувають кам’яну сіль, оксид магнію, бром тощо.

Домашнє завдання:

1. Прочитати тему з п. 44 та 45 з вашого підручника  та опрацювати мою для вас підбірку.

2. Дайте письмову відповідь на наступні запитання:

1. Як особливості природи Чорного та Азовського морів відображені в їхніх географічних назвах?

 2. Охарактеризуйте природні ресурси й господарське значення морів. 

3. Які негативні зміни відбуваються в природних комплексах морів?

4.  Про що свідчить той факт, що через протоку Босфор глибинною течією переноситься 176 км3 води на рік, а поверхневою — 340 км3?

5. Складіть схему зв'язків між природними комплексами морів і суходолу України. 

6. На контурній карті позначте елементи берегової лінії морів: затоки: Каркінітська, Джарилгацька, Сиваш; лимани: Дністровський, Дніпровсько-Бузький, Куяльницький, Молочний; протока: Керченська; півострови: Кримський, Тарханкутський, Керченський; коси: Тендрівська, Джарилгач, Арабатська Стрілка, Бирючий Острів; острови: Зміїний.

Географія 9 клас

Тема: Поточна тематична робота .

Завдання:

1. Визначте у якій державі на ГЕС виробляють найбільше частку електроенергії:

            А. Норвегії.              Б. Україні.                В. Ісландії.               Г. Франції.

2. Укажіть основну причину розташування в Запоріжжі титаномагнієвого комбінату:

            А. Орієнтування на експорт продукції водним транспортом.

            Б. Можливість кооперування з підприємствами Нікополя і Дніпра.

            В. Близьке розташування потужних електростанцій.

            Г. Розроблення місцевих родовищ руд кольорових металів.

3. Виробництво азотних добрив розташовують поблизу:

 А. Металургійних підприємств.                                                                 

 Б. Теплових електростанцій.

 В. Концентрації висококваліфікованих трудових ресурсів.                

Г. Родовищ сировини.

4. Дайте визначення поняття «Альтернативна енергетика»

5. Доповніть речення: Промисловість органічного синтезу – це ..... 

6. Які чинники визначають розміщення лісопильного та стругального виробництв:

            А. Сировинний та транспортний.        Б. Паливно-енергетичний та екологічний.

            В. Працемісткий та сировинний           .           Г. Водний та військово-стратегічний.

7. Накресліть схему металургійного комбінату повного циклу

8. Визначте головну проблему для кожного типу підприємств в Україні спричинено виробничим процесом на цьому підприємстві (встановіть відповідність)

            1. ТЕС.                                                                          А. Забруднення повітря парниковими газами.

          2. Гірничо-збагачувальна фабрика.                Б. Забруднення поверхневих і ґрунтових вод.

            3.  Цегельний завод з глиняним кар’єром.      В. Накопичення відвалів гірських порід.

             4. Паперово-картонний комбінат.                     Г. Зниження рівня ґрунтових вод.

                                                                                            Д. Радіоактивне забруднення ґрунтів.

9. Чи має перспективи розвиток атомної енергетики в Україні та світі? Сформулюйте узагальнюючий висновок.

10. Запропонуйте оптимальні шляхи вирішення проблем в енергетиці України пов’язаних здефіцитом енергетичного вугілля зі сходу країни. Сформулюйте узагальнюючийвисновок. 

11. . Серед країн південного лісового поясу деревообробна промисловість найбільше розвинута у:

            А. Норвегії.              Б. Україні.                В. США.         Г. Бразилії.

12. Визначте правильне сполучання країн та основного виду електростанцій у ній

            А. Україна – гідроелектростанції.       

Б. Польща – геотермальні електростанції.

            В. Франція – атомні електростанції.

            Г. Канада – теплові електростанції.