Добрий день.

Сьогодні 14 березня 2023 року.

Запрошую на урок ОЗ учнів 6-7 класів та на урок географії учнів 10 класів.

ОЗ 6 клас

Тема: Безпека твого дому.

Пропоную переглянути:

Твій дім

Дім — це місце, про яке завжди згадуватимеш з теплотою, адже тут ти зростаєш, оточений дорогими для тебе людьми і пам’ятними речами. Колись, приїхавши в гості до батьків, розповідатимеш своїм дітям, скажімо, таке: «Ось моє улюблене крісло, а це табуретка, з якої я впав, коли був малий».

Щоб залишилося якнайбільше приємних спогадів, треба вчитися правильно користуватися всім, що є у твоєму домі — комунальними зручностями, електричними і газовими приладами. Звісно, поки що з дозволу і під наглядом дорослих.

Комунальні вигоди

У місті люди живуть переважно в будинках з усіма вигодами: центральним опаленням, гарячою і холодною водою, газовою або електричною плитою (мал. б).

Сільське житло часто не має таких вигод: його опалюють піччю, господарі носять воду з криниці, їжу готують на газовій плиті, яку з’єднано з газовим балоном, або на електроплиті (мал.а).

Бувають будинки змішаного типу, в яких є не всі, а лише деякі комунальні вигоди. А які комунальні вигоди у твоїй оселі?

Щоб забезпечити мешканців усім необхідним, до будинків прокладають теплотраси, труби водогону, потужні електричні кабелі. Це — комунікації. Частину з них прокладено назовні, а частину — під землею.

Можливо, ти бачив, як із розколини в асфальті витікає вода чи виходить пара. Це означає, що пошкоджено прокладену під землею трубу водопостачання. До таких місць краще не наближатися, тому що ґрунт може провалитися.

Електрика

Сучасний світ неможливо уявити без електрики. Ми звикаємо до неї й нерідко втрачаємо обережність. Наприклад, дехто розважається тим, що викручує в під’їздах лампочки чи зриває світильники, забуваючи, що вони під напругою. Та чи варто ризикувати життям задля пустощів або мізерного заробітку?

Ураження електричним струмом дуже небезпечне. Електричний струм, навіть у декілька разів слабший за той, яким ми користуємося в побуті, може спричинити зупинку серця. Тому необхідно засвоїти правила безпечного користування електрикою.

1. Вважай, що кожен невідомий електроприлад чи дріт перебуває під напругою.

Наприклад, вітер обірвав дроти електромережі. Якщо таке сталося під час дощу, то небезпечно не лише торкатися їх, а й підходити до них. Небезпечними є трансформаторні будки, електророзподільні щити та об’єкти із позначками: «Висока напруга», «Не залазь — уб’є!».

2. Користуйся лише справними електроприладами. Несправний електроприлад (розетка, праска) може спричинити ураження електричним струмом або пожежу.

3. Вода й електрика несумісні. Не можна торкатися електроприладів мокрими руками, а також води, що нагрівається кип’ятильником. Це смертельно небезпечно! Не слід наливати воду в увімкнений електричний чайник або праску.

4. Не допускай перевантаження електромережі. Не можна вмикати у штепсельні розетки одночасно кілька електроприладів. Про перевантаження електромережі свідчить часте перегоряння запобіжників.

5. Перш ніж користуватися електроприладом, уважно прочитай інструкцію.

Навчись правильно вмикати електроприлади. Спочатку шнур з’єднують з приладом, а потім із розеткою. Вимикають у зворотному порядку .

Порядок вмикання електроприладу

Обережно: газ!

Такий необхідний і корисний у господарстві газ вимагає обережності у користуванні, адже він вибухонебезпечний у суміші з повітрям. При витіканні газу для вибуху буває достатньо іскри.

Вибух газу може зруйнувати багатоквартирний будинок. Щоб не сталося лиха, навчись правильно запалювати і вимикати газову конфорку .

 Порядок вмикання і вимикання газової конфорки

Природний газ, яким користуються в побуті, не має запаху. Щоб можна було виявити його витікання, до нього додають спеціальні домішки, запах яких нагадує запах гнилої капусти. Тому людина відчуває навіть невелике витікання газу.

Перебуваючи у загазованому приміщенні, можна швидко отруїтися. Таке отруєння дуже небезпечне, тому що призводить до втрати свідомості й зупинки дихання.

Отруїтися можна не лише газом, а й продуктами його згоряння. Наприклад, якщо в димоході немає тяти, а ти увімкнув газову колонку, до приміщення може потрапити чадний газ — речовина, що спричиняє отруєння і навіть смерть.

Перевіряти тягу необхідно перед увімкненням колонки. Для цього слід запалити сірника і піднести його до вимкненого пальника. Полум’я має втягнутись усередину .

Водогін і теплові мережі

Добре, коли в домі є вода. І холодна, і гаряча. Але користування водою також вимагає обережності. І ось чому.

До квартири воду подають під тиском, адже вона повинна досягти верхніх поверхів. Температура горячої води близько 70°С, холодної — взимку лише 4—5°С. Зірве кран чи трісне труба і людина, яка опинилася поруч, отримає важкі опіки чи переохолодження.

Якщо виникла аварійна ситуація з водою, передусім треба перекрити воду за допомогою вентилів водопостачання, які є в кожній квартирі. Щоб не переплутати, в який бік закривається вентиль, запам’ятай Правило літери З: вентиль закривається так, як пишеться літера З. 

Препарати побутової хімії

У кожному домі є чимало хімічних речовин, що використовуються в побуті. За ступенем безпеки всі препарати побутової хімії поділяють на чотири групи.

Безпека оселі передусім залежить від її мешканців.

Порушення правил користування електричними приладами призводить до ураження електричним струмом або до пожежі. Витікання газу може спричинити вибух або отруєння.

У твоєму віці вчитись користуватися водогоном, електричними та газовими приладами можна тільки під наглядом дорослих.

Домашнє завдання:

1. Опрацювати п. 26 та мою для вас підбірку.

2. Знати алгоритм дій.

3. Дайте письмову відповідь на наступні запитання:

1. Чому не можна забивати цвяхи поблизу електричних розеток?

2. Чому не слід користуватись електроприладами під час купання у ванні?

3. Чому перед заміною перегорілої електролампи треба обов’язково вимкнути освітлювальний прилад з розетки або вимкнути електрику на щитку?

4. Де розташовані вентилі, що перекривають воду в твоїй квартирі? Потренуйся закривати їх у присутності батьків.

5. Що треба зробити перед тим, як увімкнути газову колонку: перевірити тягу чи відкрити газовий вентиль?

ОЗ 7 клас

Тема: Конфлікти і здоров'я.

Пропоную переглянути:

Поняття конфлікту

У перекладі з латини конфлікт (conflictus) означає «зіткнення». Конфлікти виникають тоді, коли в суперечність вступають інтереси і бажання однієї людини (наприклад, якщо вона одночасно хоче подивитися цікавий фільм і підготуватись до контрольної) або інтереси і бажання двох чи більше людей, соціальних груп.

Конфлікти людини із собою — внутрішні конфлікти, а між різними людьми або їх групами — зовнішні. Зовнішні конфлікти можуть виникати між двома або більше особами (міжособистісні), особою і групою осіб (особистісно-групові) або між двома чи більше групами (міжгрупові).

Уміння конструктивно розв’язувати конфлікти є ознакою зрілої особистості. Воно допомагає розбудовувати здорові стосунки і підтримувати високий рівень благополуччя.

Причини виникнення конфліктів

Можливо, ти вважаєш, що конфлікти — винятково негативне явище, і тому намагаєшся за будь-яку ціну уникати їх або, поки є змога, не визнавати їх існування. Але це неправильно.

Конфлікти — невід’ємна частина людських стосунків. Виникають вони через те, що кожна людина є унікальною і неповторною: має відмінні від інших погляди, уподобання і переконання, власні інтереси і бажання, які можуть вступати у суперечність з інтересами інших.

Коли люди спілкуються між собою, разом навчаються, працюють або відпочивають, іноді з’ясовується, що вони по-різному розуміють, що є необхідним, важливим чи правильним, або їхні інтереси не збігаються.

Буває, що коли люди мають різну віру, переконання або їм подобаються чи не подобаються певні речі (одяг, музика, футбольна команда), вони ніби спілкуються різними мовами. Те, що для одного «добре», може бути «поганим» для іншого; те, що одному подобається, в іншого може викликати відразу. У такому разі між ними можуть виникнути конфлікти поглядів.

Розв’язання такого конфлікту не означає, що його учасники мають змінити свою віру чи переконання. Їм доречно буде пригадати народну мудрість: «Про смаки не сперечаються».

Дуже важливо розвинути в собі толерантність — уміння визнавати і поважати право іншої людини на власну, відмінну від твоєї, думку і пам’ятати, що толерантність — це пошук того, що об’єднує, а не роз’єднує людей.

Зіткнення інтересів різних людей або ігнорування однією особою інтересів і потреб іншої — друга група причин, з яких виникає переважна більшість конфліктів інтересів. Якщо люди діють без урахування цього, то навіть у випадку примирення конфлікт не вичерпується і може тривати роками.

Стадії розвитку конфліктів

У розвитку конфліктів виділяють п’ять стадій: виникнення конфліктної ситуації; усвідомлення конфлікту; початок відкритого протистояння; ескалація конфлікту; завершення конфлікту.

1. Виникнення конфліктної ситуації відбувається при зіткненні двох або більше людей, інтереси чи переконання яких істотно відмінні.

2. Усвідомлення конфлікту настає тоді, коли хоча б один із його учасників починає відчувати дискомфорт у спілкуванні з іншими, критично і недоброзичливо думає про них або уникає контактів з ними.

3. Початок відкритого протистояння — момент, коли один з учасників наважується на заяву або погрозу. Інший у відповідь також починає діяти: захищатися чи нападати.

4. Ескалація конфлікту. На цьому етапі сторони відкрито заявляють про свої позиції та висувають вимоги. Вони можуть і не усвідомлювати власних інтересів, не розуміти глибинної суті конфлікту. Сторони часто вдаються до конфліктогенів — слів або дій, що розпалюють конфлікт.

5. Завершення конфлікту можливе у разі його розв’язання (досягнення компромісу), згасання конфлікту через втрату зацікавленості учасників до предмета протистояння або відсторонення одного з опонентів.

Конфліктогени:

• образи;
• зневажливе ставлення;
• висміювання;
• вихваляння;
• категоричні судження;
• повчання;
• нечесність, нещирість;
• порушення правил етикету (не вітатися, ігнорувати чиюсь присутність, перебивати);
• деякі узагальнення: «ти ніколи», «ти завжди», «я нізащо», «це безнадійно».

Способи розв’язання конфліктів

Існують різні способи розв’язання конфліктів. У більшості ситуацій найкраще розв’язувати конфлікти шляхом переговорів. Однак іноді краще відсторонитися від конфлікту або піти на поступки чи рішуче відстоювати свою позицію.

Коли варто відсторонитися від конфлікту:

• коли всім треба заспокоїтися;
• коли треба продумати аргументи;
• коли немає шансів уладнати суперечку.

Способи конструктивного розв’язання конфліктів

Конфлікти — невід’ємна частина людських стосунків. Вони виникають через те, що кожна людина є неповторною особистістю.

Незбігання цінностей, смаків, уподобань спричиняє конфлікти поглядів. Їх треба розв’язувати на основі толерантності.

Зіткнення інтересів різних людей або ігнорування однією з осіб інтересів і потреб іншої призводить до конфліктів інтересів. Їх найкраще розв’язувати шляхом переговорів для пошуку взаємовигідних рішень.

У розвитку конфлікту виділяють п’ять стадій: виникнення конфліктної ситуації; усвідомлення конфлікту; початок відкритого протистояння; ескалація конфлікту; завершення конфлікту. Найкраще розв’язувати конфлікти на стадії їх усвідомлення.

Уміння конструктивно розв’язувати конфлікти ознака зрілої особистості. Щоб його набути, треба не лише знати, як це робити, а й практикуватися.

Домашнє завдання:

1. Опрацювати п. 26 та мою для вас підбірку.

2. Скласти власний план подолання конфліктів.

Географія 10 клас

Тема: Канада. Дослідження 23.

Пропоную переглянути:

«Американський Сибір», країна кленового листя, країна іммігрантів — так нази­вають Канаду.

•    Площа — близько 10 млн км² (друга за площею держава у світі).

•    Населення — 34 млн осіб.

•    Столиця — Оттава (1,1 млн осіб).

•    ВВП на душу населення — 23 300 дол.

•    Глава держави — формально королева Великої Британії, яку представляє генерал-губернатор Канади.

•    Незалежна з 1 липня 1867 року.

•    Член таких міжнародних організацій: НАТО, ООН, ОАД, НАФТА, ОЄСР, Великої вісімки, Британської співдружності.

•    Державний устрій — федеративна парламент­ська держава у складі Співдружності.

•    Склад: 10 провінцій та 3 території.

•    Грошова одиниця — канадський долар.

♦   Маккензі Кінг, колишній прем'єр-міністр країни, на початку XX ст. нарікав: «У нашій країні надто мало історії та занадто багато гео­графії». Так, «географії» у цій величезній, але малонаселеній країні, дійсно, багато. На кож­ного жителя, включаючи немовлят, припадає по 40 гектарів гір та рівнин, полів, лісів, боліт. На шістьох осіб — одне озеро. На кожну роди­ну — якщо не річка, то струмок.

♦   Ця країна має найдовшу у світі берегову лінію (120 тис. км) і посідає перше місце за запасами деревини на одного жителя.

♦   Назву цієї країни перекладають як «посе­лення».

♦   На території цієї країни знаходиться Північний магнітний полюс, який є центром виникнення північного сяйва.

♦   85 % населення цієї країни, яку ми традицій­но вважаємо північною, живе південніше від широти Києва.

♦   Дерево, листок якого зображено на прапорі цієї держави, росте лише в її південно-східній час­тині, що займає лише 5 % території країни, але там проживає близько 65 % населення.

♦   Саме в цій країні виник хокей із шайбою».

Історичний розвиток. Територія сучасної Кана­ди була заселена предками індіанців та ескімосів приблизно 30-40 тис. років тому. Але зв'язків жи­телів країни із зовнішнім світом не було. Тільки в 1497 р. англійський човен під командуванням Джона Кабота досяг Ньюфаундленда. Через 37 ро­ків до затоки Св. Лаврентія ввійшла французька експедиція, очолена Жаком Картьє.

Французи висадилися на материку, де всту­пили в контакт із плем'ям гуронів. У 1605 р. у Новій Шотландії побудоване перше французьке поселення. Одночасно йшла англійська колоніза­ція країни, що призвело до англо-французького протистояння. У результаті Семилітньої війни 1756-1763 рр. між цими країнами Канада стала англійською колонією.

Англійці, шотландці, ірландці активно осво­ювали Атлантичне узбережжя та центральну час­тину країни, французи, що осіли в долині річки Св. Лаврентія, продовжували обживати цей район, утворивши провінцію Квебек.

У 1867 р. канадські колонії здобули статус до­мініону.

Кінець XIX ст. відзначався швидким розвитком господарства в сусідніх із США країнах. Але осо­бливо прискорився розвиток країни після Другої світової війни. Значне зростання гірничодобувної, обробної промисловості й торгівлі перетворили її на одну з передових індустріальних країн світу.

Червоний листок канадського клена цукристо­го на гербі Канади з'явився 1921 року, а на канад­ському прапорі тільки в 1965 р. Спочатку він був емблемою лише франкоканадців як символ їхньої самобутності. У Канаді прийнята політика, що пе­редбачає підтримку державою розвитку етнічних громад.

Це країна з різноманітним природно-ресурсним потенціалом. Вона надзвичайно багата на міне­ральні, гідроенергетичні та лісові ресурси.

Канада — найбільший серед розвинутих країн виробник урану, нікелю, цинку, азбесту, калійних солей, газетного паперу. Вона посідає перші місця у світі з видобутку золота, платини, молібдену, ти­тану, гіпсу, сірки, кобальту, кадмію, міді, свинцю та виробництва алюмінію. Сприятливі природні умови на півдні країни є основою розвитку сіль­ського господарства. Багатством держави є чималі площі родючих ґрунтів.

Канада за короткий період створила ефективну ринкову економіку завдяки:

•    багатим природним ресурсам, раціональному їх використанню;

•    широкому залученню іноземного капіталу;

•    політичній стабільності, сприятливому інвес­тиційному законодавству;

•    кваліфікованим трудовим ресурсам. Учитель.   Національне   багатство   Канади

створене працею кількох поколінь. Держава зу­міла створити сучасну національну економіку та перетворилася на одну з розвинутих країн світо­вого співтовариства з передовою промисловістю та сільським господарством.

Одним з головних чинників економічного роз­витку Канади є трудові ресурси з високим рівнем професійної підготовки та професійної мобіль­ності.

Найважливіші чинники, що визначають осо­бливості населення країни, — це імміграція й клі­матичні умови. Так, 90 % усього населення Кана­ди проживає в межах 200 кілометрової смуги на північ від кордону із США, при цьому більшість у районі Великих Озер.

Канада — багатонаціональна держава, насе­лення якої складається з 80-ти націй, і на відміну від «американського плавильного котла», який підганяє всіх емігрантів до єдиного стандарту, Канада — країна меншин, «етнічна мозаїка», як люблять канадці називати своє суспільство. Осно­ву його нації становлять дві «нації-засновниці», також дві офіційні мови — французька і англій­ська. Історично так повелося, що населення сфор­мувалось у ході масової імміграції і зараз склада­ється з нащадків переселенців з Європи й інших регіонів.

Англоканадці становлять 40% населення, франкоканадці — 28 % , 6 % припадає на вихідців
з Азії та Африки, корінні жителі — індіанці й ес­кімоси становлять 2 % .   

До католицької церкви належить 46 % на­селення Канади, це франкоканадці та італійці, 36 % — протестанти, 10% — атеїсти.

У країні високий рівень урбанізації - 79 % . Третина населення країни проживає в трьох місь­ких агломераціях: Торонто (6 млн осіб), Монреалі (3,6 млн осіб) і Ванкувері (1,8 млн осіб).

Зараз кількість жителів країни значною мірою збільшується за рахунок переселенців, на яких припадає до 65 % щорічного приросту.

Віковий склад населення — 18-65-17, серед­ній вік канадця - 37,8 років, а тривалість жит­тя   - 80 років. Серед найбільших національних меншин кра­їни —- українці. Масове переселення українців до Канади по­чалося наприкінці XIX ст. Канадський уряд виді­ляв переселенцям земельні ділянки площею 65 га. Українцям дозволяли селитися скупчено, поряд зі своїми співвітчизниками. На початку міграції пе­реважали неписьменні селяни.

Нині в Канаді проживає понад 1 млн україн­ців та їхніх нащадків. Головні райони їх розселен­ня — південь поблизу державного кордону із США. Близько 85 % їх проживає в провінціях Онтаріо, Манітоба, Алберта, Британська Колумбія. Серед міст Канади, де найбільше українців, слід назвати Едмонтон, Торонто, Вінніпег⁴, Монреаль, Калґарі.

У Канаді українці досягли помітних успіхів. Одним із генерал-губернаторів країни був Роман Гнатишин, його батька обирали до канадського парламенту.

Канадці українського походження в чужому краї зуміли зберегти і розвинути мову, звичаї, літературу, театр, музичне, образотворче, при­кладне мистецтво. Тут українською мовою ви­дають багато газет, журналів, книжок, ведуть теле- і радіомовлення. Україністику викладають у 12-ти канадських університетах. У п'яти про­вінціях викладають українську мову. У Кана­ді встановлено пам'ятники київському князю Володимиру, Тарасу Шевченку, Лесі Українці, Василю Стефанику, Івану Франку, жертвам го­лодомору 1933 року; на пам'ять про жертви Чор­нобильської трагедії —. посаджено дуб. Символом української громади в Канаді стала величезна 20-метрова писанка у Веґревілі. Українська діаспо­ра мас великий вплив на соціально-економічиє життя країни. Ці люди ніколи не забувають зем­лю, де народились чи де народились їхні батьки.

 Система освіти в Канаді. Соціальна політика та добробут

У країні неповна середня освіта обов'язкова і безплатна. Канадська система освіти заснована на традиційній англійській системі. Діти відвідують школу з п'яти років. Система освіти залежить від провінції та включає шість-вісім років навчання в початковій школі, чотири-п'ять років у серед­ній та від трьох до чотирьох років в університе­ті. Навчальні програми дають лише базові знан­ня, спрямовані на самостійну роботу. Дітей вчать знаходити інформацію самостійно, вже з перших класів вони проводять досліди, експерименти (на­приклад, вирощують з гусениць метеликів, спо­стерігаючи стадії їх перетворень). Діти активно користуються бібліотекою, шукають інформацію за допомогою комп'ютера. Кожному учневі на­прикінці навчального року видають документ, де записано його досягнення і проблеми, над якими потрібно працювати. Повну середню освіту учні отримують у 17-19 років. Крім загальноосвітніх шкіл, є школи при університетах для обдарованих дітей, приватні школи. Вищу освіту одержують в університетах^ які є в усіх провінціях. Найбіль­ші — Торонтський та Монреальський.

У країні діє ефективна, добре відпрацьована система податків. Якщо доходи становлять понад 50 000 доларів на рік, податки досягають 50 %. Сплата податків — почесний громадянський обов'язок, який дає право вважати себе повноцін­ним громадянином своєї країни. Тому в Канаді податки збираються своєчасно. Крім того, Канада майже не має армії, не дотує збиткові підприєм­ства, державний апарат у перерахунку на кіль­кість населення порівняно малий.

Все це дало змогу Канаді створити одну з най-гуманніших соціальних систем. Держава гарантує кожному громадянину Канади і людині, що має статус біженця, певний рівень життя. Збираючи за прогресивною шкалою податки з усіх працюючих, держава надає фінансову допомогу всім, хто з яки­хось причин не може себе забезпечити. У Канаді немає людей, які перебувають за межею бідності.

Така соціальна політика разом з високим рів­нем морального виховання, чіткою роботою право­охоронних органів забезпечила Канаді найменший у світі рівень злочинності і нормальні взаємовідно­сини між різними соціальними верствами.

Іммігранти, які за певний період не знайшли собі роботу, мають право звернутися по допомогу до держави. Держава допомагає в оренді житла, харчуванні к одязі. Розміри допомоги залежать від складу сім'ї, вартості життя в певному місті проживання. Наприклад, у Торонто сім'я з двох осіб отримує до 1000 доларів на місяць. Допомогу виплачують доти, поки людина не знайде собі ро­боту. Людину, яка живе лише на таку допомогу, в Канаді вважають невдахою.

Канада — держава з високим річним доходом на душу населення — близько 24 тис. доларів США. За оцінкою експертів ООН, у 2006-2007 рр. Ка­нада посіла перше місце за якістю життя.

Канадсько-українські відносини

Дипломатичні відносини між Україною і Ка­надою встановлено 27 січня 1992 року. Канада — одна з перших визнала незалежну Україну вже 2 грудня 1991 року. Розширюють і поглиблюють співпрацю в політичній, економічній та науково-технічній сферах.

У політичній сфері відносини забезпечує До­говір про дружбу і співробітництво та Декларація про особливе партнерство.

В економічній сфері відзначають помітне зрос­тання зацікавленості з боку канадських ділових кіл до інвестиційних проектів в Україні, пере­важно в таких важливих галузях, як паливно-енергетичний комплекс, сільське господарство.

Успішним є і проект показової саскачевансько-української ферми площею близько 3000 гектарів, яка розташована в головному селекційному цен­трі — Переяславі-Хмельницькому. Тут демонстру­ють найсучасніші технології та методи розведен­ня великої рогатої худоби, техніки використання пасовищ і вирощування люцерни. Українські фа­хівці вивчають північноамериканське обладнання і методи господарювання.

Встановлено контакти з низкою канадських фірм для вивчення можливостей постачання до Канади літаків сімейства «АН».

Науково-технічне співробітництво має для України пріоритетне значення. Насамперед це про­блеми використання канадських ядерних техноло­гій на українських АЕС, а також співробітництво у ракетно-космічній галузі. Не можна недооціни­ти і значення гуманітарно-соціальних, культур­них, освітніх, спортивних зв'язків між Україною і Канадою. Цьому великою мірою сприяє міль­йонна українська діаспора в Канаді. Українсько-канадські відносини носять прогресивний харак­тер і сприяють підвищенню рівня розвитку еконо­міки нашої держави.

Дослідження 23.

Тема: Складники підприємницького успіху української діаспори в Канаді і США.

Відкриваємо стор. 162 вашого підручника, знаходимо дослідження 3 та посилання на інформаційні джерела. 

Виконуємо.

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

♦ Читати §34 та мою для вас підбірку.

♦   Творче завдання. Порівняти Канаду та Україну.

♦   Зробити рекламу туристичної поїздки Канадою за темою «Канада загадкова і невідома».

4. Виконати письмово дослідження 23 та надіслати на перевірку до наступного уроку.