Доброго дня.

Сьогодні 25 вересня 2025 року.

Запрошую на урок географії учнів 6-7 класів та на урок ЗБД учнів 6 класів.

Географія 6 клас

Тема: Які бувають масштаби.

Пропоную переглянути:

Масштаб. Слово масштаб німецького походження й означає «мірна паличка». Яку роль відіграє масштаб під час складання карти?

Зрозуміло, що під час складання планів місцевості, а особливо карт великих територій, без зменшень не обійтися. Адже нікому не потрібна карта, яка за площею дорівнює зображеній на ній місцевості. Скласти її важко й у кишеню не покладеш, а головне, осягнути її поглядом неможливо. Тому коли креслять карту, відстані на місцевості зменшують. Однак зменшують не «на око», а в певну кількість разів.

Масштаб — це ступінь зменшення довжин ліній на карті (плані, глобусі) порівняно з їх дійсними розмірами на земній поверхні. Масштаб показує, у скільки разів відстань на плані чи карті менша за відстань на місцевості.

На плані, карті чи глобусі обов’язково зазначений масштаб. Без нього важко розібратися з відстанями на карті. Існує кілька способів запису масштабу.

Види масштабів. Розрізняють числовий, іменований і лінійний масштаби.

Числовий масштаб — це відношення чисел. Наприклад, відношення 1:5000 показує, що на плані всі лінійні розміри зменшені в 5000 разів. Користуючись числовим масштабом, вимірювання можна проводити в будь-яких лінійних вимірах. З курсу природознавства ви знаєте, що лінійних мір є кілька. Наприклад, якщо на карті масштабу 1:25 000 виміряний відрізок має довжину 1 см, то йому на місцевості відповідає лінія довжиною 25 000 см. Якщо ж на цій карті виміряти відрізок довжиною 1 дюйм (2,54 см), то на місцевості йому відповідатиме 25 000 дюймів.

Ми часто чуємо вислови: більший масштаб, менший масштаб, дрібномасштабні й великомасштабні карти.

Числовий масштаб — це дріб, чисельник якого — одиниця, а знаменник — число, що показує, у скільки разів на плані чи карті зменшені справжні (дійсні) відстані. Чим більше число в знаменнику при незмінному чисельнику (а він у масштабі завжди одиниця), тим менший дріб, і, навпаки, чим менший знаменник, тим більший дріб. Порівняємо два масштаби: 1:50 000 і 1:250 000. Якщо знак ділення (відношення) після одиниці замінити рискою дробу, то знаменниками в цих дробах будуть числа 50 000 і 250 000. Зрозуміло, що в тому масштабі, де знаменник більший (250 000), дріб буде менший, отже, як не дивно, на перший погляд, і масштаб буде менший, хоча кількість цифр у ньому більша, ніж у масштабі 1:50 000. Відповідно до величини масштабу карти поділяють на дрібномасштабні, середньомасштабні та великомасштабні.

Крім числового, використовують також іменований масштаб, який дає можливість без додаткових перетворень наближено визначати розміри об’єктів і відстані між ними. В іменованому масштабі завжди є словесне пояснення величини масштабу. Наприклад, якщо числовий масштаб 1:50 000, то іменований записують так: в 1 см — 500 м. Це означає, що відрізок довжиною 1 см на плані відповідає відстані 500 м на місцевості.

Для точніших і швидких вимірювань на планах і великомасштабних картах застосовують лінійний масштаб. Основа масштабу — відрізок прямої лінії, поділений на рівні частини (найчастіше сантиметри). Біля кожної поділки написані числа, що відповідають відстані на місцевості. Позначка «0» міститься на одну поділку праворуч від початку відрізка, перший відрізок поділений на менші частини. Зробивши нескладні розрахунки, можемо дізнатися, якій відстані на місцевості відповідають ці малі частинки.

Для вимірювання відстаней за допомогою лінійного масштабу використовують циркуль-вимірювач . Якщо відстань між об’єктами не перевищує довжини лінійного масштабу, то послідовність роботи така:

• 1. Ставимо ніжки циркуля так, щоб голки були в центрі умовних знаків (відстань між голками відповідає довжині відрізка на плані між цими об’єктами).
• 2. Прикладаємо циркуль до лінійного масштабу, поставивши голку лівої ніжки на. поділку Ом. Права голка вимірювача покаже відстань на місцевості. Проте здебільшого права голка циркуля не потрапляє на поділку, а отже, для точнішого вимірювання потрібно скористатися дрібнішими поділками, які ліворуч від позначки «0».

Вимірювання відстані за допомогою лінійного масштабу

• 3. Переставляємо циркуль ліворуч так, щоб права голка точно стала на найближчу поділку лінійного масштабу. Ліва голка переміститься ліворуч від позначки «0» і покаже відповідну кількість малих поділок.
• 4. Знаючи кількість метрів у малих і великих поділках, визначимо відстань між об’єктами.

Якщо відстань між об’єктами більша за довжину лінійного масштабу або вимірюють криву лінію, то спочатку ніжками циркуля вибирають на масштабі відрізок основи масштабу. Потім одну голку циркуля ставлять у початкову точку відрізка і, повертаючи циркуль відносно однієї з голок, «крокують» маршрутом. Загальна довжина відрізка дорівнюватиме кількості кроків, помноженій на величину основи масштабу, плюс залишок, який вимірюється за лінійним масштабом.

Числовий масштаб карти (наприклад, 1:1 000 000) показує, що довжина відрізків на ній порівняно з їх довжиною на місцевості зменшена в 1 000 000 разів і 1 см на карті відповідає 1 000 000 см на місцевості. Ми маємо навчитися переводити числовий масштаб в іменований. Наприклад, числовий масштаб — 1:50 000, а іменований — в 1 см — 50 000 см = 500 м. Отже, іменований масштаб треба записати так: в 1 см — 500 м.

1. Переведіть числові масштаби в іменовані.

• А 1:20 000
• Б 1:75 000
• В 1:4000
• Г 1:100 000

2. Який числовий масштаб відповідатиме іменованому масштабу в 1 см — 40 км?

• А 1:400
• Б 1:40
• В 1:400 000
• Г 1:4 000 000

3. Переведіть іменований масштаб у числовий.

• А в 1 см — 5 км
• Б в 1 см — 300 км
• В в 1 см — 600 м
• Г в 1 см — 300 м

Запишемо:

• Масштаб — це ступінь зменшення довжин ліній на карті (плані, глобусі) порівняно з їх дійсними розмірами на земній поверхні.
• Масштаб показує, у скільки разів відстань на плані чи карті менша за відстань на місцевості.
• Розрізняють числовий, іменований і лінійний масштаби.
• На планах і великомасштабних картах масштаб у будь-якій точці зображення завжди однаковий і за ним можна проводити вимірювання.
• Масштаби вибирають залежно від величини відстані, яку потрібно зобразити. Наприклад, треба зобразити відстань 6 км. Тоді масштаб в 1 см — 10 м не підходить, тому що ця відстань відповідає лінії в 600 см, тобто в 6 м; але лінію в 6 м не можна помістити на звичайному аркуші паперу. Зручніше вибрати масштаб в 1 см — 1 км. При такому масштабі відстань у 6 км буде відповідати лінії в 6 см.

Домашнє  завдання:

1. Опрацюйте п. 8-9 та моб для вас підбірку.

2. Дайте письмову відповідь на наступні завдання:

• 1. Для чого потрібний масштаб? Що він показує?
• 2. Які є види масштабу? Наведіть приклад числового масштабу. Переведіть його в іменований масштаб.
• 3. Охарактеризуйте лінійний масштаб.

Розгляньте план місцевості . Зверніть увагу на числа й написи, подані під нижньою рамкою плану. Прочитайте їх. Установіть, який це вид масштабу. Що він означає?

 План місцевості

Географія 7 клас

Тема: Відстані між точками, що лежать на одному меридіані, на одній паралелі в градусах і кілометрах. Практична робота 3.

Пропоную переглянути:

Які лінії на карті (глобусі) називаються паралелями, а які – меридіанами?

На глобусі (і географічних картах) паралелями називають лінії, що проведені паралельно до екватора. Вони показують географічну широту. Меридіанами називають лінії, що проходять через північний і південний полюси перпендикулярно до екватора. Вони показують географічну довготу

Яка протяжність земного екватора в кілометрах та градусах?

Протяжність земного екватора становить приблизно 40 075 км або 360°. Один градус екватора дорівнює приблизно 111,3 км (40 075 км : 360° = 111,3 км).

Поясніть, чому протяжність одного градуса екватора в кілометрах майже така сама, як і протяжність одного градуса меридіана.

Протяжність одного градуса екватора в кілометрах майже така сама, як і протяжність одного градуса меридіана, тому що:

1. Екватор і меридіани ділять Землю на рівні півкулі. Екватор ділить Землю на Північну і Південну півкулі, а меридіан, що проходить через 0° і 180°, ділить Землю на Західну і Східну півкулі.
2. Земля має форму, близьку до кулі (геоїда). Через це окружність Землі по екватору і по меридіану майже однакова.
3. Довжина екватора становить приблизно 40 075 км, а довжина будь-якого меридіана - близько 40 008 км. Різниця між ними лише 67 км або 0,17%.
4. Якщо поділити довжину екватора (40 075 км) на 360°, то отримаємо 111,3 км в 1°. Якщо поділити довжину меридіана (40 008 км) на 360°, то вийде 111,1 км в 1°.

Тобто, через майже однакову окружність Землі по екватору і меридіану, протяжність 1° цих великих кіл в кілометрах відрізняється лише на 0,2 км (111,3 км - 111,1 км = 0,2 км). Ця різниця дуже незначна в масштабах планети.

Порівняйте дві величини: довжина 1° на екваторі - 111,3 км, а довжина 1° меридіана - 111,1 км. Чому ці величини відрізняються? Адже обидва кола ділять Землю на рівні півкулі.

Різниця між довжиною 1° на екваторі (111,3 км) та довжиною 1° меридіана (111,1 км) пов’язана з формою Землі, яка не є ідеальною сферою.

Визначте масштаб глобуса, якщо відстань між екватором і 10-ю паралеллю становить 3,71 см. Яку відстань пролетить літак, який здійснює кругосвітню подорож вздовж екватора та вздовж 40-ї паралелі?

Для вирішення цього завдання нам потрібно виконати кілька кроків:

Визначення масштабу глобуса:

Відстань між екватором і 10-ю паралеллю на Землі становить приблизно 1111 км (10° * 111.1 км/°).

На глобусі ця відстань 3,71 см. Масштаб = 1111 км / 3,71 см ≈ 299,46 км/см або приблизно 1:29 946 000

Відстань кругосвітньої подорожі вздовж екватора:

Довжина екватора Землі ≈ 40075 км

Відстань кругосвітньої подорожі вздовж 40-ї паралелі:

Довжина 40-ї паралелі = 85,4 * 360 = 30744 км

Отже, відповідь:

• Масштаб глобуса приблизно 1:29 946 000
• Відстань кругосвітньої подорожі вздовж екватора: 40075 км
• Відстань кругосвітньої подорожі вздовж 40-ї паралелі: приблизно 30744 км

Літак, що летить вздовж 40-ї паралелі, пролетить на менше, ніж якби він летів вздовж екватора.

ПРАКТИЧНА РОБОТА №3.

Тема: Визначення протяжності (у градусах і кілометрах) материків із півночі на південь та із заходу на схід за допомогою градусної сітки на карті / глобусі.

Завдання:

1. Визначте протяжність (у градусах і кілометрах) материка Євразія із півночі на південь по меридіану 80° сх. д.

2. Визначте протяжність (у градусах і кілометрах) материка Австралія із заходу на схід по 30° пд. ш.

3. Визначте протяжність (у градусах і кілометрах) Південної Америки із заходу на схід за лінією екватора.

4. Визначте за картою півкуль відстань між двома точками (обраними самостійно), які розташовані на одному меридіані, використавши градусну сітку.

А Розрахуйте відстань у кілометрах між м. Києвом і м. Каїром (столиця Єгипту) за меридіаном 30° сх. д.

Б Обчисліть ширину Середземного моря в кілометрах за меридіаном 20° сх. д.

5. Складіть алгоритм визначення протяжності материків у градусах і кілометрах з використанням градусної сітки.

6. Який спосіб визначення довжини ліній на глобусі й карті - за допомогою масштабу чи градусної сітки - вам здається точнішим? Чому?

7. Виміряйте на глобусі довжину земного екватора, визначте його розмір за масштабом і зіставте із загальновідомою точною довжиною - близько 40 000 км.

8. Обчисліть відстань (у градусах і кілометрах) між Південним тропіком і Північним полярним колом за будь-яким меридіаном.

9. Розрахуйте відстань у градусах і кілометрах від міста Києва до екватора по меридіану 30 сх. д. Скористайтеся градусною сіткою.

10. Користуючись додатковими джерелами інформації, дізнайтесь ім’я вченого, який увів поняття «паралель» та «меридіан». Коли вперше з’явилися на карті меридіани та паралелі?

Домашнє завдання:

1. Опрацюйте п. 8 та мою для вас підбірку.

2. Виконайте практичну роботу 3.

ЗБД 6 клас

Тема: Правила безпеки під час воєнних дій.

Пропоную переглянути:

Небезпеки в населеному пункті у воєнний час

Війна — це величезна небезпека для всього цивілізованого світу, країни та кожної людини окремо. З першого дня широкомасштабного військового вторгнення в Україну Росія порушує правила ведення війни та норми міжнародного права, масово чинить воєнні злочини та злочини проти людства, руйнуючи інфраструктуру та депортуючи населення. Через воєнні дії рівень загроз будь-якого походження суттєво зростає. (Пригадайте небезпеки техногенного характеру, екологічні катастрофи, епідемії тощо.) У такі моменти важливо дбайливо ставитися до власного життя, до життя близьких і рідних людей, друзів, бути відповідальними та готовими прийти на допомогу тим, хто її потребує.

 На вулиці м. Маріуполя. Травень 2022 р.

Заходи безпеки та правила поведінки щодо небезпек у воєнний час

У разі відсутності пристосованих сховищ для укриття можна використовувати нерівності рельєфу: канави, ями, окопи. Якщо поруч є печери, бетонні конструкції, широкі труби водостоку, скористайтеся ними, а коли знаходитеся в лісосмузі, сховайтеся між деревами.

                                                                              Види укриттів

У разі раптового обстрілу та відсутності поблизу споруд цивільного захисту, сховища й укриття — ляжте на землю головою в бік, протилежний до вибухів. Прикрийте голову валізою або іншими речами, закрийте долонями вуха та відкрийте рот — це зменшить ризики пошкодження органів слуху. Не виходьте з укриття до кінця обстрілу.

Змоделюйте ситуації та розгляньте небезпеки й ризики, що мають такі укриття.

Чому під час артобстрілів не можна ховатися в підвалах панельних будинків, біля автомобільної техніки, автозаправних станцій, у транспорті, поблизу будівель стратегічного значення (держструктур, електростанцій, заводів тощо)?

Де можна заховатися в будинку? Що таке правило «двох стін»?

Від небезпеки вас має відділяти щонайменше дві стіни. Одна, імовірно, зруйнується від удару, а друга захистить від уламків стіни, скла тощо. Тому ховатися безпечно в місці, що розташоване за другою від фасаду опорною стіною. Зазвичай це тамбур, коридор і передпокій. Навіть якщо вам здається, що будинок нестійкий, підвалу немає, а в укритті немає місця, залишайтеся біля опорних стін — вони витримають.

Як діяти при обстрілах житлових будинків? Правила порятунку

Сповіщення про повітряну тривогу буває двох видів: переривчаста сирена (чекайте, за 5 хв після сигналу засоби зв’язку повідомлять, що робити далі), безперервна сирена (треба негайно йти в укриття).

Після сповіщення про повітряну тривогу треба вимкнути: світло, газ, воду, якщо є — від’єднати газовий балон, спустити тиск і покласти в безпечне місце.

Найбільш небезпечні місця в будинку: перший, другий і третій поверхи (загроза потрапляння куль при обстрілах), останній поверх (небезпечний при повітряній тривозі), підвал (є імовірність опинитися під завалами).

Якщо залишились у квартирі, треба сховатись у ванній кімнаті, якщо в ній немає газового котла, або за двома глухими стінами.

Із собою в укриття візьміть:

Алгоритм дій та прийняття обґрунтованого рішення в разі виявлення вибухонебезпечних предметів

Коли ви шукали інформацію до нашого сьогоднішнього уроку, ви переглядали відео «Урок із мінної безпеки» та створювали чек-лист «Поводження з вибухонебезпечними предметами (ВНП)». Ви вже знаєте, що до ознак підозрілих предметів належать:

• залишені в громадських місцях (транспорті) без нагляду валізи, пакунки тощо;
• зовнішня подібність предмета до боєприпасу;
• навчально-імітаційні, сигнальні, освітлювальні, піротехнічні вироби;
• наявність у предмета антени з радіоприймальним пристроєм;
• наявність у предмета годинникового механізму або електронного таймера;
• наявність у предмета запаху гасу, розчинника, паливно-мастильних і хімічних матеріалів тощо;
• наявність у предмета елементів (деталей), що не відповідають їхньому прямому призначенню;
• наявність на дверях і вікнах будь-яких сторонніх підозрілих предметів, закріплених за допомогою дроту, ниток, важелів, шнурів тощо.

Вибухонебезпечні й підозрілі предмети

Ознаки підозрілих предметів

• 1. Залишені без нагляду предмети (коробки, валізи, пакети та ін.), які не повинні знаходитися в цих місцях.
• 2. Каністри, пляшки, інші ємності, з яких відчувається запах бензину, газу й інших нафтопродуктів.
• 3. Коробки, у яких умонтовані лампочки, перемикачі або дроти.
• 4. Предмети, на яких закріплені радіотелефони, пейджери, годинники й інші аналогічні пристрої.

Гранати: мінімальна безпечна відстань для евакуації — 200 м.

Міни: мінімальна безпечна відстань для евакуації: протипіхотні — 100 м, направленої дії — 300 м, протитанкові — 150 м.

Артилерійські й авіаційні снаряди: мінімальна безпечна відстань для евакуації — 150-1200 м.

Саморобні вибухові пристрої: мінімальна безпечна відстань для евакуації — 200 м.

Мінімальна відстань для евакуації: дипломат — 500 м; коробка 300х200х150 мм — 350 м; пакет 100х200 мм — 300 м.

Зразки предметів, залишених без нагляду

 Зразки вибухових пристроїв: а) гранати; б) міни; в) авіаційні снаряди

Увага!

У разі виявлення вибухонебезпечних або підозрілих предметів у жодному разі не чіпайте їх руками та не пересувайте.

Про небезпечну знахідку негайно повідомте поліцію і пожежно-рятувальну службу за телефонами 112, 101 і 102.

Одразу припиніть будь-які роботи біля небезпечного предмета. За допомогою палиць, мотузки чи яскравої тканини огородіть місце знахідки. Не допускайте до нього людей, а тим більше дітей. Відведіть їх на відстань не менше ніж 100 м.

Дочекайтеся приїзду спеціальних служб, щоб точно вказати місце й обставини виявлення небезпечного предмета.

Якщо ви бачите вибухонебезпечний пристрій

1. Не підходьте! У разі виявлення вибухонебезпечного пристрою або підозрілого предмета потрібно зупинитися, роздивитися, чи немає поряд подібних предметів, і відійти на безпечну відстань (хоча б 100 м, а краще 300 м). Повертатися потрібно тим шляхом, яким і прийшли.

2. Не чіпайте!

Категорично забороняється:

• торкатися пристрою;
• пересувати його;
• намагатися розібрати;
• накривати чимось;
• заносити в приміщення;
• ударяти по ньому;
• кидати у водойму;
• розпалювати поруч багаття або кидати в нього предмет;
• закопувати в землю.

3. Повідомте дорослих або телефонуйте рятувальникам 112, 101 чи в поліцію 102.

Укажіть адресу й орієнтири місця, де виявили пристрій. Телефонувати потрібно на безпечній відстані (300 м) від вибухонебезпечного пристрою, аби він не спрацював. Рятувальники також радять відключити мобільні телефони поблизу місця розташування вибухового пристрою, оскільки він може бути радіокерованим.

Самодопомога та долікарська допомога в стресових ситуаціях, при травмах

Ознайомтеся з експертними порадами фахівців МОЗ «Що треба знати про надання першої допомоги?».

Перша допомога — це проведення найпростіших медичних заходів для порятунку життя, зменшення страждань потерпілого від надзвичайної ситуації і попередження розвитку можливих ускладнень.

Алгоритм дій

• 1. Огляньте місце події та переконайтеся в тому, що надання допомоги буде безпечним: забезпечте власну безпеку, а також безпеку потерпілих і людей, що перебувають поряд.
• 2. Оцініть стан постраждалих (свідомість, дихання, пульс).
• 3. Якщо в постраждалих відсутні ознаки життя та немає критичної кровотечі (або ви вже її ліквідували), треба розпочати серцево-легеневу реанімацію.
• 4. Переведіть постраждалих у стабільне положення (на бік, обличчям до себе, рука під головою, нога зігнута в коліні), якщо не йдеться про підозру на травми хребта та кісток тазу й серцево-легенева реанімація була вдалою.
• 5. Не залишайте постраждалих і контролюйте стан їхніх життєвих функцій до прибуття екстрених служб.

Якщо ви не маєте відповідних навичок для надання допомоги, треба звернутися за допомогою до інших присутніх на місці події.

Якщо ви не впевнені у своїх діях — краще утриматися; головне правило першої допомоги — не нашкодити!

Кроки до успіху

Найвища цінність суспільства — людина, її життя і здоров’я. Потреба в безпеці — це одна з базових, фундаментальних потреб людини. Упродовж усього життя люди дбають про власну безпеку, учаться запобігати небезпечним ситуаціям та уникати небезпек. Але загроз не стає менше: натомість в умовах сьогодення з’являються нові.

Так, серйозною небезпекою стали ризики воєнного часу. Ви маєте зрозуміти, що нині воєнні виклики та ризики — частина вашого життя, ви маєте бути готовими, щоб захистити себе. Тому кожен / кожна з вас має передбачити надзвичайні ситуації, мінімізувати та звести нанівець дію ризиків і небезпек, спричинених війною.

Домашнє завдання:

1.  Опрацюйте матеріал п. 4 та мою для вас підбірку.

2. Дайте письмову відповідь на анступні запитання:

• 1. Які вам відомі небезпеки для людини в населеному пункті у воєнний час?
• 2. Як потрібно діяти в разі виявлення вибухонебезпечних предметів?
• 3. Назвіть відомі вам правила поведінки щодо небезпек у воєнний час.

• 4. Чи можете ви надавати допомогу, якщо не впевнені у власній безпеці?
• 5. За якими показниками треба оцінити стан постраждалого?
• 6. За яких умов потрібно розпочинати серцево-легеневу реанімацію?
• 7. Чи можна залишати постраждалого до прибуття екстрених служб?
• 8. Куди потрібно звернутися в подібних ситуаціях?