четвер, 14 травня 2020 р.

Доброго дня всім. 
Сьогодні 14 травня 2020 року.
До роти запрошую 7, 8 , 10 класи географія та 6-Б ОЗ

7 клас
Урок № 67
Тема: Класифікація природних ресурсів.
Давайте пригадаємо:


  •  Які материки й океани ви знаєте? Покажіть їх на карті.
  • Умови яких кліматичних поясів і природних зон найбільш сприятливі для життя і діяльності людини?

Чому основна частина населення земної кулі живе на рівнинах і на берегах морів та океанів?
• Які види природних багатств використовують люди на Землі?
Які види господарської діяльності людей чинять найбільш негативний вплив на навколишнє середовище? Чому останніми роками проблема охорони природи постає найбільш гостро?

Пропоную переглянути:


Нові методи географічної науки дозволили зрозуміти, наскільки глибоко пов’язані між собою різні процеси на Землі, природа й людина. Перші ж космічні знімки скупчень міст та їхніх промислових викидів, димових шлейфів від лісових пожеж, вирубок лісів й опустелювання засвідчили масштабність наслідків цих явищ. І головне — сприяли формуванню нового світогляду, що сприймає нашу Землю як єдину систему, усі елементи якої, включаючи й людину, тісно пов’язані між собою. Саме від людини залежить майбутнє нашої планети, адже Земля — це наш Спільний Дім; отже, від того, як люди берегтимуть його і доглядатимуть, залежить їхнє майбутнє. Першим кроком до майбутнього є заощадливе ставлення до тих багатств, що подарувала нам природа, — природних ресурсів.

Природні ресурси — це компоненти природи, які забезпечують існування людського суспільства та використовуються в господарстві. 
Основні види природних ресурсів, які використовує людина,— це мінеральні, водні, земельні, біологічні, кліматичні.
Мінеральні ресурси — це корисні копалини, які залягають, як правило, у надрах Землі. Використання й переробка мінеральних ресурсів призводить до утворення відходів, які забруднюють навколишнє середовище.
Водні ресурси — це насамперед прісні води, що зосереджені в річках, озерах, водосховищах, підземних водах. Зараз близько 1/3 населення Землі відчуває брак прісної води. 
Добове світове споживання води перевищує 26 946 млрд. літрів, або 4280 л на людину. Найбільше води витрачається на землеробство — 72 % від загального обсягу, багато води споживає промисловість — 20 %. Чимало води йде на побутові й господарські потреби.

Пропоную переглянути:


Земельні ресурси — території, які необхідні для життєдіяльності людей (для будівництва міст і сіл, фабрик і заводів, доріг, поховання відходів і, звичайно ж, для сільського господарства).
Біологічні ресурси — багатства рослинного та тваринного світу Землі.
Серед біологічних ресурсів важливе значення для людей мають ліси. У наш час лісами вкрито близько 30 % поверхні суходолу.
Кліматичні ресурси належать до невичерпних природних багатств, що включають сонячну енергію, вологу й енергію вітру.
 Біологічні ресурси океану, 90 % яких становить риба. Мінеральні ресурси. На шельфі інтенсивно ведеться видобування нафти й газу, кам’яного вугілля, руд металів, будівельних матеріалів. У морській воді розчинено близько 100 хімічних елементів, у тому числі й золото. Енергетичні ресурси Світового океану. Поки що з них найбільше використовується енергія припливів і відливів. У перспективі передбачається й використання термальної енергії океанських вод і енергії хвиль.

Заповідник — ділянка території або акваторії, на якій весь природний комплекс зберігається в природному стані, заборонена будь-яка господарська діяльність. Використовується для комплексних наукових досліджень.
Національний природний парк — природоохоронна установа загальнодержавного значення, яка створюється з метою збереження, поповнення та ефективного використання природних комплексів і об’єктів, які мають особливу цінність. Особливістю національних парків є поєднання в них природоохоронної діяльності з раціональною організацією відпочинку населення й туризмом.

Пропоную переглянути:

Заказник — природоохоронний об’єкт, що являє собою територію (акваторію), на якій у певний сезон або періодично охороняється частина природного комплексу: окремі види тварин чи рослин, ґрунти, гірські породи тощо.
Інші природоохоронні території: ботанічні сади, дендрологічні сади, зоопарки, пам’ятки природи.

Самостійно:
Охарактеризуйте природні ресурси вашої місцевості. Визначте, яких змін вони зазнали внаслідок господарського використання.

 Домашнє завдання
• Опрацювати параграф вашого підручника.
• Скласти розгорнутий план до тексту параграфа й підготувати розповідь «Природні ресурси материків і океанів та їх використання».
• За картами атласу визначити найбільші заповідні території кожного з материків та записати їх назви в зошит.
+ Виписати і вивчити терміни.

Чекаю виконані завдання на електронну адресу:
vetuschka1106@gmail.com


8 клас
Урок №67
Тема: Географічне положення, АТУ, історія формування і розвитку, природні умови і ресурси  свого адміністративного регіону.

Кіровоградщина розташована в центральній частині України у межиріччі Дніпра та Південного Бугу. На півночі межує з Черкаською, на північномусході з Полтавською, на сході й південному-сході - з Дніпропетровською, на півдні - з Миколаївською, на південному заході — з Одеською, на заході - з Вінницькою областями. Площа Кіровоградської області становить 24,6 тис. км. кв. (4,1 % від території України). Протяжність області з півночі на південь становить майже 148 км, із заходу на схід – 335 км. Область має порівняно великі запаси деяких мінеральних ресурсів. З паливних ресурсів тут є поклади бурого вугілля в м. Олександрії. Вагоме енергетичне значення мають значні поклади уранових руд. За походженням рельєф Кіровоградської області переважно ерозійний, тобто вироблений талими водами, річками та тимчасовими водотоками. Основними й найпоширенішими формами рельєфу є вододільні плато, річкові долини, яри та балки. З інтенсивною господарською діяльністю пов’язане виникнення техногенних форм рельєфу – кар’єрів, вуглерозрізів, котлованів, гребель, штучних зрошувальних систем, а також курганів, городищ, земляних фортечних валів. Грунти області мають високу родючість. Грунтовий покрив області характерний для перехідної зони від південного лісостепу до північного степу. Для південно-східних районів найбільш поширеними грунтами є чорноземи звичайні, середньо - та малогумусні, а в південній частині - чорноземи звичайні малогумусні. Клімат області помірно-континентальний. Зима м’яка, з частими відлигами, а літо спекотне. У другій половині літа на території Кіровоградщини часто встановлюється антициклонний тип погоди з високими температурами повітря до + 38 0С та тривалими посухами. Опади випадають найчастіше влітку і восени у вигляді дощів. За теплий період (червень-жовтень) випадає в середньому 280-335 мм, за холодний (листопад-березень) – 125-140 мм. У той же час у степовій зоні мають місце бездощові періоди тривалістю 30-40 днів. Клімату Кіровоградщини властиві і небезпечні явища погоди – такі, як сильні зливи, град, ожеледь, пилові бурі тощо. Нерідким явищем у степовій зоні є пилові або чорні бурі та суховії до 25-30 м/с, характерні для осінньо-літнього періоду, які завдають великих збитків господарству зменшенням або повною загибеллю врожаю. На просторах нашого краю протікає 438 річок загальною довжиною 5,6 тис. км, серед яких найбільші – Інгулець, Синюха, Велика Вись, Інгул, Ятрань. Водні ресурси Кіровоградщини представлені річками, водосховищами, ставками та підземними водами. Область займає третє місце серед областей 8 України за кількістю ставків та водосховищ, але має найменші запаси природних підземних вод. 
Економічний і соціальний розвиток у 2017 році здійснювався відповідно до Стратегії розвитку Кіровоградської області до 2020 року, затвердженої у новій редакції рішенням обласної ради від 27 березня 2015 року № 716 (із змінами), Програми економічного і соціального розвитку Кіровоградської області на 2017 рік, затвердженою рішенням обласної ради від 23 грудня 2016 року № 196 (із змінами). У промисловості у 2017 році порівняно з 2016 роком індекс промислової продукції загалом збільшився до 104,2%. Так у 2017 році порівняно з 2016 роком обсяг виробництва продукції збільшився: у добувній промисловості і розробленні кар’єрів на 12,3%, на підприємствах переробної промисловості на 2,5%, у виробництві харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів на 11,9%, у текстильному виробництві 10 на 3,6 %, у виготовлені виробів із деревини, виробництві паперу та поліграфічній діяльності на 9,8%, у виробництві хімічних речовин і хімічної продукції на 31,1%, у литті металів на 25,1%, у виробництві, передачі та розподілі електроенергії на 0,5%. Водночас зменшились обсяги виробництва продуктів борошномельнокруп’яної промисловості на 20%, м’яса та м’ясних продуктів на 10%, хліба, хлібобулочних і борошняних виробів на 6,3%., у лісопильному та стругальному виробництві на 26,8%, у металургійному виробництві на 5,9%, У 2017 році реалізовано промислової продукції (товарів, послуг) на суму 25409,6 млн.грн, з неї продукції добувної та переробної промисловості на суму 19660,7 млн.грн. У загальному обсязі реалізації найбільша питома вага припала на виробництво харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів, постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря, машинобудування, крім ремонту і монтажу машин і устаткування, та металургійне виробництво і виробництво готових металевих виробів, крім машин і устаткування. У сільському господарстві у 2017 році індекс сільськогосподарської продукції порівняно з 2016 роком склав 86,1%,. Площа мисливських угідь Кіровоградської області, наданих у користування, на кінець 2017 року склала 1960 тис.га. Порівняно з 2016 роком загальні витрати на ведення мисливського господарства збільшилися на 16,8% та становили 8 млн.грн. У 2017 році добуто (відстріляно) 229 голів копитних тварин, 13,5 тис. голів хутрових звірів та 289,8 тис. голів пернатої дичини, що відповідно на 19,9%, 9,5% та 3,9% менше порівняно з 2016 роком. Лісове господарство. У 2017 році обсяги продукції (робіт, послуг) лісового господарства (у фактичних цінах) по Кіровоградській області склали 180,1 млн.грн, що на 2,1% більше ніж у 2016 році. Протягом 2017 року відтворення лісів проведено на 832 га земель лісового фонду, що на 11,3% менше ніж у 2016 року., у т.ч. садіння і висівання лісу – на 749 га, природне поновлення – на 83 га. У 2017 році підприємствами області виконано будівельних робіт на суму 1432,9 млн.грн. Індекс будівельної продукції у 2017 році порівняно з 2016 роком становив 153,4%. Нове будівництво, реконструкція та технічне переоcнащення склали 68,1% загального обсягу виконаних будівельних робіт, капітальний і поточний ремонти – 23,1% та 8,8% відповідно. У 2017 році в області прийнято в експлуатацію 51,1 тис.м2 загальної площі житла, що на 4,7% менше ніж у 2016 році. Крім цього, прийнято в експлуатацію 0,8 тис.м2 дачних та садових будинків, що на 44,8% більше, ніж у 2016 році. Серед інших об’єктів соціальної сфери реконструйовано та прийнято в експлуатацію дошкільний навчальний заклад на 20 місць, медико- 11 діагностичний центр на 45 відвідувань за зміну та фізкультурно-оздоровчий комплекс на 25 місць, центр реабілітації на 24 ліжка та 2 спортивні майданчики площею 360 м2 . У 2017 році завершено будівництво й прийнято в експлуатацію ряд виробничих об’єктів і потужностей, серед яких сонячні електростанції потужністю 15,49 тис.кВт, лінії електропередачі протяжністю 4,82 км, місцеві трубопроводи для транспортування газу 21,95 км, місцеві водопровідні мережі довжиною 9,23 км, місцеві каналізаційні та водостічні мережі – 1,4 км, залізничні колії промислових підприємств 0,36 км, інші потужності. Підприємствами транспорту перевезено 20501,9 тис.т вантажів, що в 1,7 разу більше ніж у 2016 році, вантажооборот збільшився на 5,1% і становив 26446,8 млн.км. У 2017 році. обсяг реалізованих послуг у сфері телекомунікацій та поштового зв’язку склав 910,8 млн. грн, у тому числі населенню – 654 млн. грн. Найбільший обсяг доходів у 2017 році отримано від надання послуг рухомого (мобільного) зв’язку – 631,9 млн. грн, що становить 69,4% загального обсягу доходів. Частка доходів від надання Інтернет-послуг склала 11,4%, послуг фіксованого телефонного зв’язку – 8,4%, поштової та кур’єрської діяльності – 4,8%, трансляції теле- та радіопрограм, радіозв’язку – 2,9%. Відповідно до Програми формування позитивного міжнародного та інвестиційного іміджу Кіровоградської області на 2017-2020 роки, затвердженої рішенням обласної ради від 23 грудня 2016 року № 195 у 2017 році підприємствами та організаціями області за рахунок усіх джерел фінансування освоєно 6689,5 млн. грн капітальних інвестицій. Порівняно з 2016 роком обсяг освоєних капітальних інвестицій по області збільшився на 10,5%. Головним джерелом фінансування капітальних інвестицій у 2017 році були власні кошти підприємств та організацій, за рахунок яких освоєно 76,6% усіх капіталовкладень. Частка цих коштів у загальному обсязі зменшилася порівняно з 2016 роком на 5,1 в.п. Найбільшу частку капітальних інвестицій у 2017 році освоєно підприємствами сільського, лісового та рибного господарства (49,2%) і промисловості (22,8%). У зовнішньоекономічній діяльності обсяг експорту товарів становив 415,7 млн.дол. США, імпорту – 236,1 млн. дол. Порівняно з 2016 роком експорт товарів скоротився на 2,7%, імпорт збільшився на 28,3%. Позитивне сальдо становило 179,6 млн.дол. (у 2016р. – 243,4 млн. дол.). У цілому область експортувала товари до 106 країн світу. Обсяг імпорту товарів у 2017 році здійснювався з 72 країн-партнерів. У 2017 році в економіку області іноземними інвесторами унесено 8,9 млн.дол. прямих інвестицій (акціонерного капіталу), у 2016 році – 12 10,1 млн.дол. Найбільші обсяги інвестицій зосереджені на підприємствах промисловості–26,9 млн. дол. (39,3% загального обсягу), будівництва – 18,2 млн .дол. (26,6%), організаціях, що здійснюють діяльність у сфері адміністративного та допоміжного обслуговування – 5,5 млн. дол. (8,1%), підприємствах оптової та роздрібної торгівлі; ремонту автотранспортних засобів і мотоциклів – 5,1 млн. дол. (7,4%), організаціях, що здійснюють операції з нерухомим майном – 4,6 млн.д ол. (6,7%), підприємствах транспорту, складського господарства, пошти та кур’єрської діяльності – 3,3 млн. дол. (4,8%). У 2017 році інноваційною діяльністю займалося 24 промислових підприємства або 22,6% їх загальної кількості. Серед видів економічної діяльності найбільш активними до нововведень були підприємства з виробництва харчових продуктів та напоїв і машинобудування. Протягом 2017 року на інновації підприємства області витратили 504,2 млн. грн, у т.ч. на придбання машин, обладнання та програмного забезпечення – 390,4 млн .грн (77,4% витрат), на внутрішні науково-дослідні розробки – 55,8 млн. грн (11,1%), решта – на придбання науково-дослідних розробок від інших підприємств або організацій та іншу інноваційну діяльність (уключаючи дизайн, навчання, маркетинг та інші витрати). Основним джерелом фінансування інноваційних витрат залишаються власні кошти підприємств – 395,8 млн. грн (або 78,5% загального обсягу витрат на інновації), решта – кошти вітчизняних інвесторів та інших джерел. Упродовж 2017 року наукові дослідження і розробки в області виконували 15 організацій, 60% з яких відносяться до підприємницького сектору економіки, 26,7% – до державного та 13,3% – до сектору вищої освіти. Основним джерелом фінансування наукових та науково-технічних робіт, були власні кошти підприємств та організацій, за рахунок яких профінансовано 87,6% робіт.
Більша частина області (63 %) розміщена в межах басейну річки Південний Буг, інша (37 %) – в басейні річки Дніпро. На території області протікають дві великі річки – Південний Буг і Дніпро, 8 середніх річок: Синюха, Велика Вись, Чорний Ташлик, Ятрань, Інгул, Тясмин, Інгулець, Висунь та 1589 малих річок . 
Пропоную переглянути:
https://www.youtube.com/watch?v=m5x_RKVfCm0

https://www.youtube.com/watch?v=LCT96l9025k

Відрізок Дніпра, що протікає по території Кіровоградської області, перетворений на "штучні моря" – Кременчуцьке та Кам’янське водосховища. Загальна протяжність берегової лінії Кременчуцького водосховища в межах області складає – 100,1 км, з яких 35,02 км – абразійні береги, Кам’янського – 39,0 км, з яких 9,8 км береги, що розмиваються. Довжина р. Дніпро в межах області (по фарватеру) становить 68 км. Найбільші притоки - Інгулець, Тясмин. Південний Буг протікає на південному заході області. Його загальна довжина – 806 км, в межах області – 84 км. Найбільші притоки - Синюха, Велика Вись, Чорний Ташлик, Ятрань, Інгул. Південний Буг на території Кіровоградщини має ділянки звивистої каньйоноподібної долини з порогами та численними виходами гранітів. В області нараховується 1599 річок, загальною протяжністю 7233,6 км, із них малих річок – 1589, довжиною 6318,4 км, з яких 1551 частково пересихає.
Одним з пріоритетних напрямків в сучасній біогеографії є збереження біорізноманіття. Ця проблема пов’язана із цілою системою юридичних, наукових, організаційних, фінансових, етичних, виховних заходів, охоплює біорізноманітність на всіх її рівнях. Завдання щодо збереження біорізноманітності входять до глобальної концепції стратегії й тактики виживання людства. 
Пропоную переглянути:

https://www.youtube.com/watch?v=6PuIrtHJdQ0

Це і планування та збалансоване використання земельних ресурсів, боротьба зі зменшенням площі лісів, невиснажливе використання природних систем, невиснажливе ведення сільського господарства, зниження рівня техногенних забруднень води, ґрунту, і повітря а також раціональне використання ресурсів моря та ін. Різні види, займаючи відповідні екологічні ніші, забезпечують повніше використання ресурсів. Конкуренція за ресурси між видами сприяє ефективнішому природному добору. Збереження біорізноманіття на видовому рівні означає збереження окремих видів у природних умовах їх існування. Для збереження біорізноманіття на популяційно-видовому рівні використовуються такі основні заходи: підтримка природного стану популяцій, попередження розповсюдження хвороб, шкідників і паразитів серед видів природної флори та фауни; збереження внутрішньо-популяційного генетичного різноманіття природних популяцій, у тому числі збереження та відтворення генофонду мисливських тварин і природних рослинних ресурсів; збереження або відновлення чисельності та ареалів природних популяцій видів рослин, грибів і тварин, у тому числі занесених до Червоної книги України та міжнародних переліків рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення. 

Домашнє завдання: 

Опрацювати матеріал вашого підручника.
На к.к. нанести елементи географічної номенклатури Кіровоградщини.
Підготувати цікаву інформацію по темі.

На цьому тижні найактивніші: Кударенко К., Петрова Ж., Паталаха Т. - МОЛОДЦІ!!!

Чекаю виконані завдання на електронну адресу:
vetuschka1106@gmail.com


10 клас
Урок №50
Тема: Україна в системі глобальних економічних відносин.

Запитання для " розминки":
1. Що таке геополітика?
2. Які географічні чинники впливають на економічне та політичне життя суспільства?
3. Назвіть сучасні геополітичні центри сили.
4. Які ключові чинники визначають геополітичну роль країни в сучасному світі?
5. Охарактеризуйте місце України на сучасній геополітичній карті світу.
6. Назвіть основні напрямки зовнішньої політики України та обґрунтуйте їх перспективність для майбутнього розвитку нашої країни.


Ви знаєте, що кожна країна бере участь у міжнародному поділі праці. Особливості її міжнародної спеціалізації визначають різноманітні чинники, зокрема природно-ресурсний, працересурсний, науково-технічний потенціал, географічне положення тощо. У результаті між країнами та регіонами встановлюються різнобічні зовнішньоекономічні відносини, які містять: зовнішню торгівлю товарами та послугами, вкладення інвестицій, обмін робочою силою, науково-технічне співробітництво, туризм тощо.
Сьогодні об’єктом вашого дослідження стануть просторові аспекти міжнародних економічних зв’язків України з регіонами та країнами світу.
Пропоную виконувати роботу з картами атласу, текстом підручника, ресурсами Інтернету.

 Як, на вашу думку,які чинники, на вашу думку, зумовили специфіку українського товарного експорту та імпорту?

Основні складові українського експорту: продукція сільського господарства та харчової промисловості (41,2 %), чорні метали й вироби зних (23,2 %), продукція машинобудування (11,4 %), мінеральні добрива, хімікати. Головні партнери з експорту: країни Азії (Туреччина, Китай, Індія), країни ЄС (Італія, Польща, Німеччина, Іспанія).
Основні складові українського імпорту: машини й транспортні засоби (30,1 %), мінеральна сировина (24,5 %), зокрема паливні ресурси (природний газ, нафта, нафтопродукти), товари хімічної та легкої промисловості, бавовна, папір, цитрусові, чай, кава тощо. Головні партери з імпорту: країни ЄС (Німеччина, Польща, Угорщина, Італія), а також Китай, Білорусь, США, Росія.

У структурі експорту послуг України переважають транспортні послуги (55,1 %, домінує трубопровідний транспорт), а також телекомунікаційні, комп’ютерні та інформаційні послуги (16,1 %). В імпорті послуг вагому частку становлять державні та урядові послуги (26,3 %, зокрема послуги правосуддя, військового представництва, міжнародних організацій, посольств та консульств), транспортні (20,3 %) та ділові послуги (13,2 %).
Головні партнери з експорту та імпорту послуг: країни ЄС (зокрема Німеччина, Польща, Велика Британія, Кіпр), а також США, Туреччина, Швейцарія.

 Пригадайте позитивні та негативні наслідки діяльності ТНК для національної економіки.

Основні країни-інвестори (80 % загального обсягу прямих інвестицій): Кіпр, Нідерланди, Німеччина, Австрія, Росія, Велика Британія, Віргінські острови, Франція, Швейцарія, Італія. Найбільші обсяги інвестицій спрямовані у фінансову й страхову діяльність, торгівлю та промисловість.

Які ТНК представлені в Україні?

Діяльність іноземних ТНК: близько 30 ТНК; найбільше їх у харчовій, нафтогазовій і тютюновій промисловості (Макдональдс, Нестле, Брітіш Американ Тобакко, Брітіш Петролеум та ін.).

Підписання економічної частини Угоди про асоціацію з ЄС сприяє поглибленню інтеграційних процесів, модернізації та реструктуризації національного господарства, посиленню позицій України у світовому господарстві.
Проблема: питома вага у структурі експорту України належить сировинним товарам (сільськогосподарська, металургійна продукція); частка високотехнологічної продукції (аерокосмічна, електричні машини та обладнання, наукові інструменти та ін.) — лише 6,5 %, а в складі імпорту — крім енергоносіїв, навпаки, переважає високотехнологічна продукція.
Шляхи розв’язання:
1) Україна має налагодити власне виробництво технологічної продукції як для забезпечення внутрішнього споживання, так і для продажу на світових ринках;
2) створити умови для розширення експорту телекомунікаційних, комп’ютерних та інформаційних послуг, розвитку туризму;
3) розширювати спектр та якість транспортних послуг.
Домашнє завдання:
1. Опрацюйте матеріал вашого підручника.
2. На к.к. нанесіть центри.
3. Дайте відповіді на запитання:
- Продаж яких товарів та послуг на світових ринках може забезпечити Україні економічне зростання?
- Чи може, на вашу думку, сільське господарство стати «локомотивом» розвитку української економіки?

На цьому тижні найактивніші: Максімов Є., Кудряшова О., Корягін М. - МОЛОДЦІ!!!

Чекаю виконані завдання на електронну адресу:
vetuschka1106@gmail.com


6- Б клас  ОЗ
Розміщений в матеріалі уроку з ОЗ 
за 12 травня 6-А.

Перегляньте та вивчіть.


Чекаю виконані завдання на електронну адресу:
vetuschka1106@gmail.com








Немає коментарів:

Дописати коментар