Добрий день.

Сьогодні 1 березня 2024 року.

Запрошую на урок географії 7 та 9 класів.

Географія 7 клас

Тема:Дослідження та освоєння материка Євразія.Практикум 1.

Пропоную переглянути:

Якщо територія Європи з давніх часів була досліджена достатньо добре, то в Азії і в наші часи є місця, щоцікавлять сучасних дослідників своєю незайманістю. Учені й мандрівники, долаючи безліч труднощів і випробувань, створювали,говорячи сучасною мовою, «базу даних» нашого материка. Іменабагатьох першовідкривачів увічнені на географічних картах. Написано безліч наукових праць, складено величезну кількість карт.На службі сучасних картографів тепер космічні дослідження. Незважаючи на це, окремі райони нашого величезного материка залишаються недостатньо вивченими.

Дізнаймося про видатні особистості, які своєю працею створювали скарбницю знань про наш материк.

1.Розширення географічних знань про Євразію за античних часіві Середньовіччя.

Уже за античних часів торговельний обмін між державами сприяв розширенню географічних знань і встановленню зв’язків між народами.

Вправні мореплавці — греки й фінікіяни — залишили перші записи про нові відкриті землі, що були практичною вказівкою длямандрівників. Греки добре орієнтувалися в Середземномор’ї, плавали вздовж берегів Чорного моря, відкрили гирло Дунаю, Дністра,Дніпра, де створювали свої колонії. Залишки давньогрецьких поселень збереглися й на території України (Херсонес, Ольвія тощо) і єоб’єктами дослідження археологів. Греки пропливли за «Геркулесовістовпи» (Ґібралтарська протока) і досягли Північного моря й Британських островів. Військові походи Александра Македонського, а пізніше — римських легіонерів — також сприяли вивченню нових земель.

Давньогрецький історик та мандрівник Геродот здійснював тривалі подорожі країнами Сходу. У книзі «Історії» він детально описавсвої враження від подорожей, зокрема природу та населення українського Подніпров’я.

У середні віки географічні знання про материк поповнювали завдяки походам вікінгів, поморів, хрестовим походами християн-місіонерів у Палестину.

Подорожі італійця Марко Поло (1271–1295 pp.) збагатили відомості про Індію, Китай, Індійський океан. Португальський мореплавецьВаско да Ґама 1499 р. вперше проклав морський шлях з Європи в Індію. Арабський учений і мандрівник Ібн Баттута на початку XIV ст.здійснив подорожі до Туреччини, на Балканський півострів, побував на півдні України, у Центральній Азії, Індії, Індонезії, Китаї.

 Вивчення території Євразії почалося за давніх часів.Перші відомості про азійські країни були донесені європейцям завдяки мандрівкам Геродота, військовим походам, торговим караванам. У середні віки багато відкриттів було зроблено арабами таєвропейськими купцями.

 2.Вивчення північних районів Азії, Сибіру, Далекого Сходу

У XVI–XVII ст. російські землепрохідці, долаючи величезні відстані, незважаючи на суворі кліматичні умови, поступово просувалися через північні райони Азії до східних окраїн материка. Зарезультатами їхніх досліджень були складені перші карти Сибірута Далекого Сходу.

1594 р. В. Баренц досяг острова Нова Земля; С. Дежньов проплив уздовж північних узбереж, досліджував долини річок Лена,Колима та Індигірка, відкрив протоку між Азією та Америкою(1633–1650 pp.). 1697–1699 pp. сибірський козак В. Атласов подорожував Камчаткою, досяг Північних Курильських островів, склавопис відкритих земель.

 3.Дослідження європейців у Центральній і Східній Азії.

1856–1859 pp. П. Семенов здійснив подорож на Тянь-Шань.Він зібрав колекції 1700 видів рослин, зразки 300 видів гірськихпорід. П. Семенов описав висотну поясність Тянь-Шаню, вивчив23 гірських перевали, установив висоту снігової лінії, відкрив сучасне гірське заледеніння, досліджував озеро Іссик-Куль, витокирічки Сирдар’ї. У пам’ять про його досягнення у вивченні Тянь-Шаню 1906 р. до його прізвища було додано друге прізвище «Тянь-Шанський».

У вивченні Центральної Азії значною є роль М. Пржевальського.Цей відомий російський мандрівник присвятив 18 років життявивченню важкодоступних азіатських районів. Він досліджувавверхів’я великих річок Хуанхе та Янцзи, наніс на карту північніокраїни Тибету, провів серйозні кліматичні спостереження території, зібрав найбагатшу ботанічну та зоологічну колекції, розгадавтаємницю озера Лобнор. За роки досліджень Пржевальський подолав понад 33 тис. км. Наукові дослідження внутрішніх районів Азії розпочалися лише в XIX ст. Значний внесок про розташування географічнихоб’єктів, обриси берегової лінії, основні риси природи материка,життя народів, що його населяють, було зроблено російськимиекспедиціями.

Практикум 1.

Тема: " дослідження Євразії в різні часи".

Завдання:

1. Складіть хронологічну таблицю.

2.Який внесок українських першовідкривачів Євразії.

3. Висновок.

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ:

1. Опрацювати відповідний параграф підручника по темі "Дослідження та освоєння материка Євразія" та мою для вас підбірку.

2.Виконайте практикум.

Географія 9 клас

Тема:Лісове господарство. Проєкт.

Пропоную переглянути:

СТРУКТУРА ТА ЗНАЧЕННЯ, ОСОБЛИВОСТІ РОЗМІЩЕННЯ. 

Деревина є найбільш вживаним природним матеріалом. Здавна її використовували для будівництва, опалення, виробництва знарядь праці тощо. Нині значна частина деревини йде на виготовлення продукції органічної хімії.

Перероблення продукції лісового господарства, що займається первинною заготівлею деревини, здійснюють у кілька етапів. Усе залежить від мети використання деревини. Одна річ, коли з неї виготовляють меблі, інша — папір. Часто відходи одного з виробництв є сировиною для іншого. Так, із трісок можна виготовити дров’яні пелети, а можна їх перегнати для отримання скипидару чи каніфолі. В окремих країнах світу діють лісохімічні комбінати, на яких комплексно переробляють усі складові зрубаного дерева — від кори й гілля до стовбура.

Сучасну лісову промисловість поділяють на кілька видів (мал. 80). Кожен з них має свої особливості розміщення. Виготовлення меблів не належить до лісової промисловості, а є окремим видом промислового виробництва. Це зумовлено тим, що у відповідному виробництві застосовують напівфабрикати з дерева, заліза, пластмаси, текстилю.

У районах лісозаготівлі поширені деревообробні підприємства, що здійснюють розпилювання деревини на дошки та балки. Це зумовлено відсутністю в достатній кількості електроенергії, прісної води та віддаленістю більшості підприємств деревообробної промисловості від споживачів готової продукції. Таким чином виготовляють напівфабрикати і прості вироби, які потім доставляють у райони споживання, де з них уже виготовляють готові вироби (меблі, вікна, двері тощо).

 Види лісової промисловості

Потреба у значній кількості ділової деревини в районах зосередження населення та промисловості зумовлює розміщення в них деревообробної промисловості. У ці райони завозять (переважно водними видами транспорту) напівфабрикати й очищені стовбури дерев (кругляк) для виготовлення необхідних виробів.

У місцях великих перевалок лісоматеріалів з одного виду транспорту на інший зосереджуються деревообробні підприємства (здебільшого великі лісопилки). В Україні діють такі підприємства на р. Дніпро.

Проміжне положення між центрами лісозаготівлі та районами споживання займають підприємства лісохімічної й целюлозно-паперової промисловості. На їхнє розміщення суттєво впливає екологічний чинник, доступність до великих обсягів прісної води й дешевої електроенергії. Між цими видами лісової промисловості відсутні тісні виробничі зв’язки. Головним чинником розміщення целюлозної промисловості є сировинний. Паперова ж використовує не лише целюлозу натурального походження, а й макулатуру та ганчір’я, тому це виробництво зосереджено переважно в районах споживання паперу.

Сучасні технології виробництва паперу передбачають застосування значної кількості хімічно активних речовин, що небезпечно для довкілля. Тому підприємства лісохімічної й целюлозно-паперової промисловості віддалені від великих міст — основних споживачів продукції.

Целюлозне виробництво потребує значної кількості прісної води, тому відповідні підприємства розміщують на берегах річок. Для підприємств із виробництва паперу необхідна велика кількість електричного струму, тому вони розташовані біля високовольтних ЛЕП. Виробляти масові сорти паперу вигідніше з макулатури, тому відповідні великі підприємства розміщені на незначній відстані від великих міст.

Підприємства лісової промисловості утворюють лісопромислові райони та центри. На їхнє формування впливає зональність розміщення лісів, комплексний характер деревини як сировини, зосередження споживачів різних видів продукції її переробки.

Закон зональності розміщення природних зон обумовив розподіл і видовий склад лісів на планеті. Водночас це привело до того, що з’являються спеціалізовані лісозаготівельні райони, які мають розвинені лісопильну, деревообробну, целюлозно-паперову, лісохімічну промисловість.

У зв’язку з тим, що більшість лісозаготівельних районів світу зосереджені в малонаселених віддалених районах, то деревообробні підприємства розміщуються не в середині, а на межі поширення лісів у місцях вивезення деревини. При цьому із часом ареал отримання сировини може стати більшим за площу прилеглого району лісоексплуатації.

Різноманітність переробки деревини дозволяє формувати доволі відмінні за складом лісопромислові райони та центри. Таким чином можуть бути створені територіально-виробничі комплекси на базі лісопереробних комбінатів.

У світі великі центри лісової промисловості в таких розвинених країнах, як Бельгія, Велика Британія, Японія, отримують деревину, зрубану у країнах, що розвиваються. Тому більшість великих центрів цієї промисловості в них розміщені в портово-промислових комплексах.

ЛІСОВА ПРОМИСЛОВІСТЬ СВІТУ.

 У світі й Україні лісова промисловість розміщена нерівномірно. Це зумовлено впливом різних чинників. Головною особливістю розвитку лісової промисловості світу є невідповідність між великими обсягами виробництва продукції в розвинених країнах світу та їхніми лісовими ресурсами. За винятком Канади, США, Фінляндії, решта розвинених країн не здійснюють інтенсивної вирубки лісів для виготовлення продукції лісової промисловості. Більшість деревини, яку використовують як сировину в цих країнах світу, вони закуповують у країнах, що розвиваються, а також у Росії. Саме ця країна у світі є найбільшим експортером пиломатеріалів хвойних порід. Вирубку лісів у значних обсягах також здійснюють у Бразилії в районі Амазонії, в Індонезії на острові Калімантан, у Габоні.

ЛІСОВА ПРОМИСЛОВІСТЬ УКРАЇНИ. 

В Україні лісова промисловість функціонує за умов малого заліснення й недостатніх власних ресурсів ділової деревини (мал. 47 на с. 76). Це потребує постійного імпорту сировини. Відбулося суттєве скорочення вкритих лісом площ у державі через широкомасштабну заготівлю деревини. Значну частину вирубаного лісу в необробленому вигляді постачають за кордон, хоча в Україні є дефіцит товарного лісу. Це значно обмежує господарську діяльність в окремих видах промисловості (наприклад, меблевій).

Як наслідок, в окремих районах України було вирублено значні площі лісів, що негативно вплинуло на стан довкілля та умови ведення сільського господарства. Першість за заготівлею деревини займає Житомирська область. Тут працює чимало малих приватних лісопилень і підприємств із виготовлення простих дерев’яних виробів. Через впровадження державою суворішого нагляду за станом лісів і користування ними, після катастрофічної повені в Закарпатській області (1998 р.), почалось відновлення лісовкритих площ.

ДЕРЕВООБРОБНА ПРОМИСЛОВІСТЬ .

Вона зазнала суттєвих змін за роки незалежності України. Значна частина підприємств, через експортну орієнтацію лісового господарства, має суттєві проблеми з отриманням у достатній кількості кондиційної сировини. Виробництво майже повністю зосередилось на випуску найпростіших столярних виробів малими партіями дрібними підприємствами, що розташовані поблизу значних лісових масивів. Відновлено обсяги виробництва паркету, який у значних обсягах постачають за кордон. Переважна більшість підприємств цього виду економічної діяльності є дрібними, розміщені вони в районах безпосередньої лісозаготівлі (у Карпатах і на Поліссі). Компанія «ОДЕК» у смт Оржів Рівненського району Рівненської області виробляє більш як половину всієї фанери в Україні. Великі підприємства деревообробної промисловості діють у містах: Київ, Вінниця, Житомир, Кам’янка-Бузька, Костопіль, Мукачево, Надвірна, Рожище, Черкаси, Харків та смт Берегомет і Красноїльськ Чернівецької області, Смига Рівненської області, Брошнів-Осада Івано-Франківської області, Солоницівка Харківської області, Цумань Вінницької області.

ПРОБЛЕМИ Й ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ЛІСОВОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ В УКРАЇНІ ТА СВІТІ. 

У світі головною проблемою розвитку лісової промисловості є вирубка деревини у країнах, що розвиваються. Скорочення площ екваторіальних і тропічних лісів загрожує різкими змінами клімату на всій планеті, тому вирішення цієї проблеми є нагальною проблемою всього людства.

Важливим питанням розвитку лісової промисловості є переміщення «найбрудніших» етапів виробництва у країни, що розвиваються. Особливо це стосується лісохімічної промисловості. Таким чином має місце отруєння річок у багатьох країнах Азії, Африки, Латинської Америки.

У світі намітилась тенденція до повнішого використання відходів лісової промисловості шляхом нарощення виробництва пелетів. Це дає змогу впровадити безвідходні технології та збільшити виробництво тепла. Заміна хлору у відбілюванні паперу дозволяє зменшити скидання забруднених вод у прісні водойми, а вторинна переробка макулатури — заощадити витрати енергії й води на виробництво паперу.

Завод «Українські лісопилки» в м. Костополі Рівненської області має потужності з виробництва у 300 тис. м3 пиломатеріалів на рік.

Експорт переважно необробленої деревини, а також зосередження виробництва на найпростіших видах у деревообробній і целюлозно-паперовій промисловості України призвели до накопичення значної кількості відходів виробництва, що засмічують прилеглі до відповідних підприємств землі. Необхідно поглиблювати комплексність перероблення деревини, збільшувати виробництво якісних сортів паперу та виробів з деревини. Упровадження виробництва пелетів у районах поширення лісозаготівлі й деревообробних підприємств дозволить зменшити витрати та сприятиме зменшенню залежності від імпортних енергоносіїв.

ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ: 

• Лісова промисловість світу базується переважно на штучних насадженнях лісу. Більшість її продукції виробляють у країнах, що розміщені в Північній півкулі.
• Лідером з виробництва більшості продукції лісової промисловості є Китай.
• Виробництво пелетів дає змогу більш комплексно використовувати природну сировину лісової промисловості.

Проєкт:

Завдання:1

1.. Назвіть найбільші у світі країни-виробники деревини та паперу.2

2.. Назвіть складові лісової промисловості.3

3. Які підприємства лісової промисловості діють у вашій області? Схарактеризуйте чинники їхнього розміщення.

      4 На карті України зі шкільного атласу знайдіть  найбільші центри лісової промисловості та нанесіть їх на к.к.

 5.Зважаючи на зміни, зумовлені глобальним потеплінням, запропонуйте, які види дерев треба висаджувати в Україні в різних фізико-географічних зонах.

6. Висновок.

Домашнє завдання:

1. Опрацюйте п.28 та мою для вас підбірку.

2. Виконайте роботу над проектом.

Результати чекаю на наступному уроці.

 Добрий день.

Сьогодні 29 лютого 2024 року.

Запрошую на урок географії учнів 8 та 11-А класів.

Географія 8 клас

Тема: Використання та охорона рівнинних ландшафтів. Практична робота 9.

Пропоную переглянути:

Із попередніх занять ви вже знаєте, що таке ландшафт, які ком­поненти входять до його складу, які різновиди ландшафтів та за якими показниками виділяють. Сьогодні ми звернемося до деталь­нішого вивчення ландшафтів України, а саме до її природних зон, яких, як ви знаєте, три: це степ, лісостеп та мішані ліси. Саме із зони мішаних лісів ми почнемо вивчати цю тему.

Отже, зона мішаних лісів охоплює більшу частину Волинської, Рівненської, Житомирської та Чернігівської областей, частини Київ­ської та Сумської областей. Південна межа зони мішаних лісів, тобто Українського Полісся, проходить таким чином: Луцьк—Рівне—Ше­петівка—Київ—Ніжин—Батурин—Глухів.

Площа зони становить 113 тис. км², тобто близько 20 % від загальної площі території України. Українське Полісся простягається із заходу на схід на 750 км. Рельєф зони низовинний (Поліська та Придніпровсь­ка низовини), місцевість заболочена, запаси водних ресурсів великі (річки Західний Буг, Случ, Тетерів, Горинь, Прип'ять та ін.). Річний радіацій­ний баланс становить 44—46 ккал/см². Клімат — помірний, атланти-ко-континентальний. Середня температура січня становить -4,5...-5 °С на заході та -6...-8 °С на сході, липня — +17 °С на заході та +19,5 °С на сході. Вегетаційний період триває 190—205 днів на рік.

Річна сума опадів на Українському Поліссі ста­новить 550—650 мм, а випаровування — 400—450 мм. Отже, коефіцієнт зволоження дорівнює 1,2—1,6. Таким чином, зоні мішаних лісів притаманні велика зволоженість і, як її наслідок, розвиток процесів забо­лочування. Заболочені низькородючі землі займають 70 % площі По­лісся, луки та пасовиська — лише 2 %. Взагалі ґрунтовий покрик Полісся є різноманітним: дерново-слабкопідзолисті ґрунти, піщані, сірі лісові, дерново-середньопідзолисті, торфово-болотні тощо.

Середня лісистість зони становить 30 %, серед порід дерев переважають сосна та дуб, є соснові ліси, вільхові, сосново-дубові, яли скипидару повітрям утворюється озон: ось чому так легко дихаєть­ся у сосновому лісі.

Ви знаєте, що у межах географічної зони виділяють підзони, які співвідносяться з фізико-географічними провінціями; відповідно у них виділяються фізико-географічні області, фізико-географічні райони, місцевості та урочища.

На території зони Українського Полісся за особливостями поєднання ландшафтів виділяють такі основні фізико-географічні області: Волинське Полісся, Житомирське Полісся, Київське Полісся, Чернігівське Полісся.

Зона мішаних лісів — Українське Полісся — займає 20 % за­гальної площі України і розташована на півночі держави;

—природні компоненти Полісся сприяють розвиткові лісового господарства та рибальства, водночас велика заболоченість території стримує сільськогосподарське виробництво;

—рослинний і тваринний світ Українського Полісся різноманіт­ний, але потребує захисту.

Практична робота №9.

Тема: СКЛАДАННЯ ПОРІВНЯЛЬНОЇ ХАРАКТЕРИСТИКИ ПРИРОДНИХ ЗОН УКРАЇНИ.

Завдання:

1. Порівняйте особливості природних компонентів природних зон Східноєвропейської рівнини в межах України.

2. Запишіть визначення понять

Фізико-географічне районування- 

Природна зона -

3. Користуючись картами атласу та іншими джерелами інформації, складіть порівняльну характеристику двох природних зон (на вибір)

План характеристики	Природні комплекси
	назва природної зони	назва природної зони
Географічне положення
Площа у межах України %
Основні форми рельєфу
Корисні копалини
Середня температура січня  липня
Опади, мм/рік
Коефіцієнт зволоження
Внутрішні води
Ґрунтовий покрив
Рослинний світ
Тваринний світ
Господарська діяльність
Природоохоронні об’єкти

4. Використовуючи дані таблиці, укажіть спільні і відмінні риси природних комплексів, що порівнюються

Спільні риси_______________________________________________________

Відмінні риси______________________________________________________

5.Зробіть висновок заповнивши пропуски у реченні

Природні зони належать до ______________________природних комплексів.

Найбільшу роль у формуванні природи природних зон відіграє ___________.

Найбільшу площу України займає природна зона ___________________, її частина становить ________________%. Більше тепла отримує ____________

зона. Рівень зволоження вищий у ______________________зоні. Природні зони України мають ______________________рельєф. Краще забезпечена корисними копалинами ___________________зона. У ___________________зоні сформувалися найродючіші ґрунти - _________. Природні зони дуже змінені у процесі господарської діяльності. Так сільськогосподарські угіддя Полісся складають _______________%, лісостепу ___________%, степу _________________%. Для відновлення та збереження ландшафтів створюються природоохоронні території, наприклад на Поліссі _________________________національний природний  парк, у лісостепу ____________________________________________природний заповідник , у степу  - найвідоміший біосферний заповідник _________________________________

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ:

1. Опрацювати матеріал мого блогу.

2. Виконати практичну роботу 9 .

Географія 11 клас

Тема: Міжнародний ринок товарів. Дослідження15.

Пропоную переглянути:

МІЖНАРОДНИЙ РИНОК ТОВАРІВ: СУТНІСТЬ, ІНФРАСТРУКТУРА, ЦІНОУТВОРЕННЯ.

 Під міжнародним ринком товарів розуміють сукупність пропозиції товаровиробників та попиту споживачів на певні групи товарів. Вирізняють окремі історично утворені міжнародні ринки (наприклад, пшениці). Важливим елементом їхньої інфраструктури є функціонування світових спеціалізованих бірж (наприклад, Лондонська біржа кольорових металів), на яких установлюють світові ціни на певні види товарів. Істотну роль у ціноутворенні відіграють також державні організації, які закуповують чи продають великі партії товарів, важливих для економіки їхньої країни. Наприклад, більшість світових поставок природного газу припадає на державні корпорації. (Поясніть чому.)

ВИРОБНИЦТВО СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЇ ПРОДУКЦІЇ У СВІТІ: ПРИРОДНІ, СОЦІАЛЬНІ, ЕКОНОМІЧНІ ЧИННИКИ, ОСОБЛИВОСТІ ПРОСТОРОВОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ. 

Аграрна сировина як основа виробництва продуктів харчування людей і свійських тварин має виняткове значення. У визначенні міжнародної спеціалізації країни вирішальну роль відіграють природні чинники (наприклад, маслини можуть рости лише в межах середземноморського клімату). Наслідки глобального потепління також впливають на просторову організацію товарного сільськогосподарського виробництва. (Поясніть, яких видів.) Зростання кількості природних катастроф — ураганів, тайфунів, посух, повеней знищують врожай на великих територіях.

 Ареал вирощення маслин у світі

Соціальні чинники також мають важливе значення. Свідченням цього є процес розпаювання сільськогосподарських земельних угідь в Україні, де колгоспно-радгоспну систему заміняють сучасні види організації сільського господарства з домінуванням потужних агрохолдингів.

Економічні чинники є вирішальними в обранні видів міжнародної спеціалізації за однаково сприятливих природних умов для вирощення певної сільськогосподарської продукції. Наприклад, видом міжнародної спеціалізації Канади від 2000-х років стало вирощення генетично-модифікованого ріпаку — каноли — за рахунок зменшення обсягів виробництва пшениці. Адже пшениця й канола мають тотожні агрокліматичні умови, їх вирощують на однакових типах ґрунтів. За умов надлишку пропозиції пшениці на світовому ринку скорочення її посівних площ та експорту сприятиме стабілізації цін на її різні сорти й борошно.

Упровадження новітніх наукових технологій з інтенсивного вирощення пшениці в Індії й Китаї привело до того, що ці найбільші за людністю країни світу фактично звели їх імпорт до мінімуму. У цих країнах, через зростання добробуту населення, збільшилося споживання м'яса худоби та птиці (процес «тваринницької революції»), на відгодівлю якої йде зерно. Наприклад, у Китаї середнє споживання м'яса в 1980 р. — 20 кг на рік, а в 2007 р. — 50 кг. Загальносвітового значення набув процес переробки окремих видів продовольчої сільськогосподарської сировини на біопальне. Наприклад, за період 2000 — 2007 рр. виробництво етилового спирту (як пального) у світі подвоїлося, а біодизеля — потроїлося. При цьому значну їхню кількість виробили з продовольчої пшениці й кукурудзи, що спричинило зростання світових цін на них. Відтоді триває постійне нарощення обсягів їх виробництва у світі. У США (країна-лідер у виробництві) щороку понад 1/3 врожаю зернових переганяють на етанол. Так зменшується пропозиція зерна на вільному ринку цієї країни та скорочується експорт, а це призводить до встановлення стабільної тенденції до зростання цін на продовольство у світі.

ВИДОБУВАННЯ Й СПОЖИВАННЯ ПАЛИВНИХ МІНЕРАЛЬНИХ РЕСУРСІВ, ГЛОБАЛЬНІ РИНКИ ВУГІЛЛЯ, НАФТИ Й ПРИРОДНОГО ГАЗУ. 

Паливні мінеральні ресурси — основа світової енергетики. Глобальні ринки головних енергоносіїв мають власну специфіку функціонування. Світовий ринок вугілля представлений великими товарними поставками кам'яного вугілля різних марок (головним чином антрациту й металургійного коксу) з Австралії, Індонезії, Росії, ПАР до високорозвинених країн світу . Ланцюжок виробництва — збуту цієї продукції відбувається в рамках довгострокових контрактів між великими компаніями. Для транспортування вугілля застосовують спеціалізовані морські кораблі (вуглевози) та створюють спеціалізовані морські торговельні порти (наприклад, Ричардс-Бей у ПАР). Світову ціну на кам'яне вугілля традиційно визначають за його вартістю в морському торговельному порту Роттердам (Нідерланди), хоча найбільші обсяги його перевалки здійснюють у китайських портах . У торгівлі кам'яним вугіллям є зустрічні великі потоки, оскільки на світовий ринок цей товар постачають різні країни.

Світовий ринок нафти відрізняється від ринку вугілля тим, що більшу частину виробництва — збуту здійснюють державні корпорації. Міжнародна організація ОПЕК визначає квоти на виробництво та експорт сирої нафти для своїх країн-членів. Специфікою світового ринку нафти є монополізація її поставок до розвинених країн світу великими ТНК (наприклад, корпорація «ТНК-ВР»). Саме в цій групі країн розміщені найбільші потужності з нафтопереробки.

Основний обсяг світового експорту сирої нафти припадає на країни Перської затоки. Сира нафта в різних регіонах світу відрізняється за хімічним складом і фізичними властивостями, тому у світі немає єдиного комерційного стандарту та ціни. Головними є три еталонні стандарти для нафти: з країн Перської затоки — «Дубаї сира»/«Арабська легка», з країн Північного моря — «Брент», з Америки — «Західнотехаський проміжний».

Головні нафтопереробні потужності та споживачі світлих нафтопродуктів і бензинів — країни Західної Європи, тому більшість контрактів на постачання сирої нафти укладають за ціною стандарту «Брент». Комерційні ціни на сиру нафту та більшість напівфабрикатів установлюють на спеціалізованих біржах у Лондоні й Нью-Йорку. Специфікою світового вільного ринку нафти є продаж двох категорій товарів: сирої нафти та продуктів її напівпереробки; бензинів різних марок. Між їхньою вартістю є чіткий взаємозв'язок.

Найбільші обсяги сирої нафти постачають споживачам морськими спеціалізованими нафтоналивними супер- і мегатанкерами. Через значну глибину осадки ці судна можуть курсувати лише на міжокеанічних лініях. Тому більшість великих нафтових портів розміщено на відкритому узбережжі морів. Така портова інфраструктура потребує створення спеціалізованих нафтових гаваней (наприклад, спеціалізований нафтовий порт Антифер у Франції). Від них до нафтопереробних заводів прокладено магістральні нафтопроводи. Щоб зменшити собівартість поставок, значна частина нафтопереробних підприємств світу розміщена у спеціалізованих портово-промислових комплексах. Від них углиб континенту прокладено продуктопроводи (наприклад, Центральноєвропейський бензинопровід) для постачання вже готових продуктів переробки сирої нафти. Більшість нафтопереробних підприємств належать ТНК або державним компаніям, які контролюють ринок продуктів нафтопереробки у своїх країнах та встановлюють взаємопов'язані ціни на них у межах міждержавних економічних інтеграційних утворень.

Єдиного світового ринку продаж природного газу не існує. Це зумовлено особливостями його транспортування з місць видобування до споживачів. Більшість природного газу в міжнародній торгівлі постачають по мережах магістральних трансконтинентальних газопроповідів за довготривалими контрактами. Переважно ціна у них визначається зовнішньою політикою держав-експортерів. Більшість природного газу видобувають та експортують у світі національні компанії (наприклад «Газпром»). Найбільше природного газу видобуває й експортує Росія. У 2000-і роки набув розвитку ринок скрапленого газу (очищений природний газ). Для його перевезення будують спеціальні термінали й транспортують великими метановозами у напіврідкому стані під високим тиском. Відповідна інфраструктура є доволі дорогою і тому такі термінали створюють лише у країнах, де є дуже великі обсяги споживання природного газу та вихід до океанів. Провідним виробником й експортером такого газу є Катар. Ціни на нього встановлюють на кілька років у рамках великих контрактів.

ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ: 

• Міжнародний ринок товарів — сукупність пропозиції товаровиробників та попиту споживачів на певні групи товарів.
• Природні чинники відіграють вирішальну роль у визначенні міжнародної аграрної спеціалізації країни.
• Найчастіше виробництво і збут товарної продукції сирої нафти, природного газу, кам'яного вугілля відбуваються в рамках довгострокових контрактів між великими компаніями, які зацікавлені у стабільних довгострокових поставках.

Дослідження15.

Тема: Світовий ринок патентів: лідери й аутсайдери.

Завдання:

1. Охарактеризуйте давальницьке виробництво  та види економічної діяльності в яких воно поширене в світі.

2. Яка роль Китаю у світовому виробництві. Назвіть типи взаємодії між  виробниками й великими компаніями - покупцями виготовленої продукції на конкретному прикладі.

3. Висновок.

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ:

1. Опрацюйте п. 23 та мою для вас підбірку.

2. Дайте письмову відповідь на наступні запитання:

• 1. Що таке міжнародний ринок товарів? Які його головні складові?
• 2. Чому абсолютні переваги є вирішальними у формуванні міжнародної аграрної спеціалізації країн світу?
• 3. Поясніть сутність «тваринницької революції».
• 4. Чому світова ціна на кам'яне вугілля встановлюється за його вартістю в м. Роттердамі (Нідерланди)?
• 5. Схарактеризуйте роль ОПЕК у функціонуванні світового ринку сирої нафти.
• 6. Які еталонні стандарти марок сирої нафти ви знаєте?
• 7. Поясніть, чому більшість сирої нафти постачають споживачам морськими спеціалізованими нафтоналивними супер- і мегатанкерами?

3. Знайдіть на карті шкільного атласу й позначте на контурній карті провідні країни-експортери кам'яного вугілля. Поясніть, як вони постачають вугілля на експорт.

4. За допомогою офіційного сайту Державної служби статистики України дізнайтеся, до яких країн Україна постачала кам'яне вугілля, а з яких країн — завозила його (за останній рік). З'ясуйте середню ціну однієї тонни вугілля, поставленого на експорт і на імпорт. Чому вони різняться?

5. Які, на вашу думку, будуть наслідки «тваринницької революції» для тваринництва України? Укажіть її позитивні та негативні наслідки для економіки держави.

 Добрий день.

Сьогодні 27 лютого 2024 року.

Запрошую на урок ОЗ учнів 7 класу та на урок географії учнів 9 та 10 класів.

ОЗ 7 клас

Тема: В екстремальних ситуаціях.

Пропоную переглянути:

«Погані» стреси можуть викликати дуже важкі хвороби і навіть стати причиною смерті. А так звані «хороші» стреси, навпаки — тренують і зміцнюють адаптаційні системи організму та тримають його в тонусі, тобто вони є необхідними для підтримки здоров’я людини. І підтвердженням цих слів є вислів Ганса Сельє «Без стресу життя вмирає»... Саме тому людське життя повинне зводитися до того, щоб не лікувати стреси, а навпаки, як каже засновник теорії стресу Г. Сельє, «потрібно вчитися отримувати від нього задоволення». Людина повинна вчитися контролювати с свої вчинки і своє життя. Тоді вона стає сильнішою і може легко долати різні складні ситуації, особливо ті, які є для неї найбільш стресовими.

В. Сухомлинський "СИВА ВОЛОСИНКА2:

Маленький Михайлик побачив у косі матері три сиві волосинки.

—       Мамо, у вашій косі три сиві волосинки, — сказав хлопчик.

Мама усміхнулась і нічого не сказала. Через кілька днів Михайлик побачив у материній косі чотири сиві волосинки.

—       Мамо, — сказав Михайлик здивовано, — у вашій косі чотири сиві волосинки, а було три... Чого це посивіла ще одна волосинка?

—       Від болю, — відповіла мати. — Коли болить серце, тоді й сивіє волосинка...

—       А від чого ж у вас боліло серце?

—       Пам'ятаєш, ти поліз на високе-високе дерево? Я глянула у вікно, побачила тебе на тоненькій гілці. Серце заболіло, й волосинка посивіла.

Михайлик довго сидів задумливий, мовчазний. Потім підійшов Оо мами, обняв її і тихо спитав:

—       Мамо, а коли я на товстій гілці сидітиму, волосинка не посивіє?

Запитання :

▼      Які емоції пережила мама Михайлика, коли побачила його на тоненькій гілці?

▼      Які почуття в мами до Михайлика? Аргументуйте свою думку.

▼      Які почуття в Михайлика до мами? Як він їх виявив?

▼      Які стресори вплинули на здоров’я матері?

Великий німецький композитор Йоганн Себастьян Бах говорив: «Навколишній світ — це дзеркало наших думок». Що він мав на увазі?

Страх — найперше почуття, що повідомляє про небезпеку, «вмикає» реакцію «боротися чи тікати».

Притча "У СТРАХУ НЕМАЄ УЛЮБЛЕНЦІВ"

Одного разу жінка привела свого маленького сина в школу до Насреддіна і сказала:

— Полякайте його трішки» бо мене він уже не слухається

Насреддін витріщив очі, почав пихкати, підстрибувати і стукати кулаками по столу, поки перелякана жінка не зомліла. Після цього він вискочив із кімнати.

Коли повернувся, жінка, яка прийшла нарешті до тями, сказ ла йому:

— Я просила вас налякати хлопчика, а не мене!

Мулла відповів:

— Пані, у страху немає улюбленців. Як бачите, я й сам злякався. Коли загрожує небезпека, вона загрожує всім однаково!

▼      Чи відрізняється страх у звичайній ситуації від страху в екстремальній ситуації?

▼ Що спільного між ефектом самопідтримки стресу і страхом (Страх посилюється, якщо людина самотня і не знає, як упоратися з небезпекою чи проблемою. Головне завдання в такому випадку: уникнути ефекту самопідтримки стресу, перебороти страх, не дати йому змоги паралізувати волю, перерости в паніку.)

Позитивне мислення

Позитивне мислення, крім уміння тверезо міркувати й аналізувати свої почуття, має на увазі також:

•         безумовну любов до самого себе й усунення зі свідомості принизливої самокритики, прийняття самого себе таким, який ти є, з усіма позитивними і негативними сторонами;

•         сприйняття світу з позицій «я — хороший, ти — хороший», «світ навколо мене — хороший»;

•         прощення самому собі своїх колишніх помилок;

•         вміння говорити оточуючим «ні», не відчуваючи при цьому руйнівного почуття провини;

•         здатність прислухатися до свого внутрішнього голосу, потреб;

•         любов до тієї справи, якою займаєшся.

Отже, формула позитивного мислення звучить приблизно так: «Було б добре, якби ми завжди отримували те, що хочемо. Ми робимо для цього все можливе. Та якщо, попри наші зусилля, бажання не здійснюється, ми почуваємося трохи розчарованими, але не впадаємо у відчай, не панікуємо, не зневажаємо себе чи інших людей. Бо шлях подолає той, хто йде!».

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ :

•         опрацювати матеріал підручника п. 20 та мою для вас підбірку.

•         підготувати інформаційне повідомлення «Фрустрація: поняття, ознаки»;

•         скласти кілька фраз, які б сприяли формуванню позитивного мислення («Усе мине», «Я це подолаю» тощо).

 Географія 9 клас

Тема: Хімічна промисловість світу.

Міні - дослідження 1.

Пропоную переглянути:

Хімічна промисловість - галузь, що виробляє продукцію з вуглеводневої, мінеральної та іншої сировини шляхом її хімічної переробки.
Хімічна промисловість має дуже складну галузеву структуру. Вона включає майже двісті взаємопов'язаних виробництв із широким асортиментом продукції, яка швидко оновлюється. Чимало продукції хімічної промисловості (синтетичний каучук, штучні волокна і т. п.) замінюють натуральну сировину або доповнюють потребу в ній.

Щонайменше хімічну промисловість можна поділити на дві підгалузі. Провідне місце посідає промисловість органічного синтезу, для якої вихідною сировиною є органічні складники. Інша - основна хімія, де переробляються у великій кількості мінерали і складники повітря для виробництва штучних добрив, кислот, солей, соди, хлору. Серед важливих особливостей хімічної промисловості слід назвати переважання безперервних технологічних процесів, кінцева продукція яких може теж бути вихідною сировиною або складником для інших хімічних виробництв.

Розміщення підприємств хімічної промисловості визначається передусім наявністю сировини, що дуже розмаїта - як органічного, так і неорганічного походження. Це - вугілля і коксівний газ, природний газ і нафта, супутні нафтові гази і солі (кухонна або калійна), фосфорити й азот, природна сірка і газові відходи чорної та кольорової металургії тощо. Завдяки НТР чимало виробництв хімічної промисловості було переведено з кам'яновугільної сировини на нафтову й газову.

Хімічна промисловість світу в останні десятиріччя розвивається досить швидкими темпами. Найбільш повно вона представлена в розвинутих країнах світу. Перші сім її представників (США, Японія, Німеччина, Франція, Велика Британія, Канада та Італія) виробляють понад 75 % хімічної продукції світу. Лідером є США, які найбільше виробляють науко-містких видів хімічної продукції. Так, за виробництвом хімічних волокон США посідають перше місце у світі (понад 25 % світового виробництва).

У Європі традиційно виробництвом хімічної продукції виділяються такі країни: фармацевтикою - Франція, Німеччина й Угорщина, парфумерією - Франція, Велика Британія, країни Бенілюксу, косметикою - Франція, Швеція і Латвія, виробництвом кіно- і фотоплівки - Німеччина, Чехія тощо.

Хімія потребує багато води, палива та енергії. Для виробництва 1 т хімічних волокон потрібно у 25 разів більше води, ніж для виплавки 1 т чавуну, і в кільканадцять разів більше, ніж для виплавки 1 т міді, свинцю або цинку. Загалом норми витрати води на 1 т продукції в хімічній промисловості коливаються від 50 м3 у виробництві хлору й соди до 6000 м3 у виробництві синтетичних волокон. Чимало галузей хімічної промисловості потребують також значної кількості палива й енергії. Наприклад, для виробництва синтетичного каучуку на базі ацетилену необхідно 15 тис. кВт • год, а фосфору - до 20 тис. кВт • год на 1 т продукції.

Нині хімічна промисловість переміщується до портів - імпортерів нафтохімічної сировини. Наприклад, поряд із старими промисловими районами, як-от: Рур (Німеччина), Мідленд (Велика Британія), Донбас (Україна) та ін., розвивається новий Північний регіон у Німеччині, ростуть центри сучасної нафтохімії на північному сході Шотландії та Норвегії тощо. Так само хімічна промисловість зосереджена на тихоокеанському узбережжі - в Японії.

Хімічні компанії - світові лідери за обсягами продаж - здебільшого представники Європи. Перше місце належить відомій німецькій компанії BASF AG, якій за рік вдається продати продукції на суму понад 53 млрд дол. Друге місце посідає американська Dow Chemical (понад 46 млрд дол.), третє - британська Shell Chemicals (35 млрд дол.). Наступні два місця посідають німецька Вауеr АG (понад 34 млрд дол.) і британська INEOS (33 млрд дол.).

Хімічна промисловість у країнах "третього світу" має свою специфіку. Вони потенційно володіють багатими ресурсами - нафтою, природним газом, фосфоритами, природною сіркою, різними мінералами. Однак свої можливості не використовують. А промисловість, що існує, майже повністю зорієнтована на експорт.
Загалом країни, що розвиваються, не забезпечують себе необхідними продуктами хімічної промисловості, за винятком мінеральних добрив і побутової хімії. Не вистачає в цих країнах ліків, отрутохімікатів, якісних барвників, синтетичних волокон. Уся ця та інша хімічна продукція завозиться із розвинутих країн світу.

Міні - дослідженняяф 1.

Тема: майбутнє хімічної промисловості світу.

Завдання:

1. Розвиток галузі в Європі та світі.

2.;Потреби хім. Промисловості.

3. Традиційне виробництво і хімічна промисловість.

4.Висновок.

Домашнє завдання:

1.  Опрацювати за підручником § 27 та мою для вас підбірку.

2. Стор. 145 завдання  3-6 виконати письмово та надіслати на перевірку.

3. Виконати міні - дослідження.

Географія 10 клас

Тема: США. Дослідження 21-22.

Пропоную переглянути:

 Дослідження 21-22.

Тематика досліджень та посилання на джерела інформації розміщені у вашому підручнику -  стор. 162.

Домашнє завдання:

1. Опрацювати матеріал п. 33 та мою для вас підбірку.

2. Виконати дослідження ( стор. 162: 1 це дослідження 21,а 2- 22).

Надсилаємо виконану роботу до наступного уроку.