Добрий день.

Сьогодні 11 листопада 2022 року.

Запрошую на урок географії учнів 7 та 10 класів.

Географія 7 клас.

Тема: Африка. Природні зони Африки, закономірності їх розміщення.

Перегляньте:

Зона вологих екваторіальних лісів.

 У районі екватора, де випадає більше опадів і вони рівномірно розподіляються протягом року, знаходиться зона вологих екваторіальних лісів.

Рослини у лісах ростуть кількома ярусами. Світлолюбні дерева тягнуться до сонця і мають висоту понад 50 м. Під цими велетнями є ще кілька ярусів дерев, які з кожним ярусом стають менш вибагливими до сонячного освітлення. Листя в дерев верхнього ярусу тверде, з блискучою поверхнею. Таке листя витримує значний тиск майже щоденних злив, уникає сонячних опіків, відбиває блискучою поверхнею сонце, щоб зменшувати випаровування вологи. Наші кімнатні рослини фікуси та пальми дають уявлення про Особливості листя найвищих дерев екваторіального лісу.

У вологих екваторіальних лісах росте близько 1000 видів дерев. Серед них понад 150 цінних порід — хлібне, залізне, червоне дерева, олійна та кокосова пальми. Чимало дерев мають незвичайний для нас колір деревини — чорний, червоний, лимонний, зелений, до того ж вона ще й приємно пахне. Саме через особливу цінність цієї деревини вже не одне століття триває інтенсивне вирубування екваторіальних лісів.

Природні зони Африки

Усі яруси у вологому екваторіальному лісі перевиті ліанами. Великим тваринам тут дуже складно пересуватися. Багато з них пристосувалися до життя на деревах. Серед тварин виділяються своїм різноманіттям мавпи, а з-поміж них за розмірами — людиноподібні шимпанзе та горили. Існують тут і карликові види тварин, наприклад карликові бегемоти, які за розмірами значно поступаються своїм велетенським родичам.

Зменшення кількості опадів та їх сезонний характер призводять до зміни екваторіальних лісів на змінно-вологі, а потім на савани та рідколісся. У зоні вологих і змінно-вологих лісів Африки сформувалися ґрунти, багаті на сполуки заліза й алюмінію, тому їх називають червоно-жовтими та червоними фералітними. Частково червоні фералітні ґрунти поширені і в зоні саван.

У зоні саван і рідколісся панує субекваторіальний кліматичний пояс. Зона займає найбільшу площу на материку — 40 % і простягається майже безперервно від Сахари до пустелі Калахарі на 5000 км.

У саванах цілий рік висока температура повітря, але опади нерівномірно розподіляються за сезонами. Влітку тут ідуть дощі, зима посушлива. Чим далі на північ чи на південь від екватора, тим дощовий період стає коротшим.

У ці два сезони савана має абсолютно різний вигляд. Узимку, у посушливу пору року, все вигоряє. Дерева скидають листя, як у нас восени. З початком дощів усе змінюється за 5-6 днів. Виростає нове листя на деревах, слонова трава досягає висоти 5 м. У нас для таких змін потрібно не менше, ніж півтора місяці.

Савана — це царство трав, які є засобом для харчування та місцем проживання всього живого. Серед безкраїх трав’янистих просторів у савані здіймаються величезні баобаби, які можуть рости до 5 тис. років і досягати в діаметрі 9 м, акації, мімози. Трапляються пальми.

Баобаби пристосувалися до тривалих посушливих періодів, які бувають у савані місяцями. їх деревина надзвичайно цінна, зі смаженого насіння баобабів роблять напій, схожий на каву, а також олію. Плоди дерева нагадують гарбуз і досягають 30 см у діаметрі, їх ще називають мавпячим хлібом. Плоди використовують у їжу й люди. З їхньої шкарлупи виготовляють мило, із коріння — поживний крем для шкіри. Кору баобабів використовують для виготовлення паперу, канатів, одягу тощо.

У саванах багатий і різноманітний тваринний світ, тому що для «тварин-вегетаріанців» тут багато рослинної їжі, а для хижаків завжди є здобич — це ті самі травоїдні, і простір для полювання.

У тваринному світі африканської савани як ніде в світі багато копитних тварин, особливо антилоп. Перш за все це ґвинторога канна. Зустрічаються самці заввишки в холці до 180 см і масою до 1 т. Молоко канни втричі багатше на білки, жири та цукор, ніж коров’яче, відомі також його бактерицидні властивості, які дозволяють йому тривалий час не скисати. Канн акліматизують на півдні України, у заповіднику Асканія-Нова.

Серед інших антилоп можна виділити ньялу, гну, спрингбок, імпалу, бубалу тощо.

Величезним звіром саван є африканський буйвіл, який досягає ваги близько 1,2 т і має могутні роги.

Типовою твариною саван є слон. Окремі особини досягають висоти 4-5 м і ваги до 7,5 т. Слон має великі бивні, їхня вага може досягати 100 кг, а довжина — понад 3 м. Слони, як барометри, визначають зміну атмосферного тиску на великій віддалі, тобто можуть відчути зони можливих дощів, а отже, і наявність соковитої трави.

У саванах водяться білий і чорний носороги. За розмірами та вагою вони поступаються лише слонам. їхня вага перевищує 3,5 т, а ріг досягає довжини 1,6 м.

У річках, озерах і поблизу водойм тримаються бегемоти, доволі агресивні тварини з довжиною тіла понад 4 м і вагою понад 3 т. їх остерігаються навіть леви та крокодили.

У Нілі зустрічаються найбільші плазуни — знамениті нільські крокодили. У минулі часи часто спостерігалися гієни, шакали, гепарди, які розвивають швидкість до 112-115 км/год. Цікавими представниками саван є і змії: мозамбіцька кобра, чорна мамба — найнебезпечніша серед усіх змій Африки.

У саванах багато птахів. Розмірами серед них виділяються страуси та птахи-секретарі. Висота тіла страуса досягає 2,8 м, вага — 120 кг. Це найбільший птах на Землі. Страуси можуть бігати зі швидкістю 70 км/год.

Птах-секретар — хижак, який живиться зміями, черепахами, ящірками, дрібними гризунами та комахами. Його голову прикрашає пучок чорних пір’їн, завдяки яким він і отримав свою назву. У разі зустрічі зі змією птах безстрашно атакує її, використовуючи яіс зброю свої довгі сильні ноги.

У багатьох місцях савани терміти, схожі на наших мурах, будують високі (до 6 м) термітники.

У посушливі періоди густий і високий трав’яний покрив саван відмирає та накопичується в землі. Це сприяє утворенню багатих на перегній червонувато-бурих ґрунтів.

Д.З.

1. Опрацюйте матеріал вашого підручника та мою для вас підбірку.

2. На к.к. нанесіть природні зони Африки.

3. Вивчіть закономірності поширення .

Географія 10 клас.

Тема: Південня Корея.

Пропоную переглянути:

1. ВІДМІННОСТІ ПОЛІТИЧНИХ ТА ЕКОНОМІЧНИХ КУРСІВ ПІВНІЧНОЇ І ПІВДЕННОЇ КОРЕЇ.

Обрала шлях за зразком ринкової економіки.

2. ЕКОНОМІКО-ГЕОГРАФІЧНЕ ПОЛОЖЕННЯ. ПРИРОДНІ УМОВИ ТА РЕСУРСИ.

Республіка Корея розташована в південній частині Корейського півострова. Сухопутний кордон має лише з Північною Кореєю. Південну Корею та Японію розділяє Японське море. У найвужчому місці — Корейській протоці — відстань між корейським портом Пусан та японським Фікуока ледве досягає 200 км. Із заходу країна омивається водами Жовтого моря, яке відділяє її від Китаю, із півдня — водами Східнокитайського моря. Берегова лінія дуже порізана. Країні належать понад 3 тис. островів, розташованих поблизу узбережжя. Найбільший острів — Чеджудо.

ЕГП Південної Кореї, яка розташована між Китаєм та Японією, можна оцінити як вигідне. «Проблемним» є кордон із Північною Кореєю, із якою країна має напружені відносини.

3. НАСЕЛЕННЯ. ПРАЦЕРЕСУРСНИЙ ПОТЕНЦІАЛ.

Кількість населення Південної Кореї становить 51,2 млн осіб. За цим показником вона посідає 26-те місце серед країн світу.

У другій половині XX ст. швидкі темпи зростання кількості населення викликали чимале занепокоєння. Уряд країни навіть проводив демографічну політику обмеження народжуваності під гаслом «3—3—35» (тобто жінці можна було народжувати трьох дітей з інтервалом не менше ніж у три роки у віці до 35 років).

В останні десятиліття в Південній Кореї суттєво змінилася не лише економічна, а й демографічна ситуація. Сучасні демографічні показники наблизилися до типових для розвинених країн Європи та Північної Америки. Природний приріст населення складає 2,3%. Середня очікувана тривалість життя — 82,5 року. Особи, старші за 65 років, становлять 14%. Однак цей показник збільшується, одночасно знижується й народжуваність.

Сучасна Південна Корея — країна міських жителів. Станом на 2017 р. у містах проживає майже 83 % населення країни. При цьому більшість корейців, що живуть у сільській місцевості, усе одно працюють у містах. До того ж Південна Корея — країна високої густоти населення, яка дорівнює 513,5 особи/км2. Однак населення розподілене дуже нерівномірно. Більшість зосереджена в західній частині півострова. У столичному окрузі, до якого входять Сеул, провінція Кьонгідо та місто Інчхон, проживає майже половина населення. Інші великі міста: Пусан (3,2 млн осіб), Тегу (2,2 млн осіб), Теджон (1,6 млн осіб), Кванджу (1,5 млн осіб).

Кількість економічно активного населення Південної Кореї у 2017 р. становила 26,3 млн осіб. Зокрема, у промисловості зайнято 24,1%, у сільському господарстві — 4,9%, у сфері послуг — 71%. Корейські робітники, як і японські, характеризуються високою працьовитістю, дисциплінованістю, наполегливістю, згуртованістю.

Останнім часом у країні зростає кількість іноземних працівників. Головними причинами є підвищення рівня життя населення та скорочення природного приросту. Це спонукає роботодавців залучати іноземні трудові ресурси, переважно з Південно-Східної Азії.

Поміркуйте, які економічні вигоди отримують корейські компанії, що наймають працівників із В'єтнаму, Таїланду, Лаосу.

4. ОСОБЛИВОСТІ СУЧАСНОГО ПОСТІНДУСТРІАЛЬНОГО РОЗВИТКУ КРАЇНИ. ДОМІНУЮЧІ СКЛАДОВІ ТРЕТИННОГО СЕКТОРУ.

Південна Корея — нова індустріальна країна, яка за короткий проміжок часу досягла високих показників економічного розвитку й зараз посідає провідні позиції у світі. За загальним ВВП (за ПКС) їй належить 14-те місце, за легкістю ведення бізнесу — п’яте місце серед держав світу, що є членами «Великої двадцятки».

На сьогодні в економіці Південної Кореї переважає сфера послуг

Банківсько-фінансовий сектор забезпечує систему грошового обігу в країні та інвестицій.

Країна приділяє значну увагу розвитку освіти й науки. Освіта відіграє чи не найважливішу роль у житті корейців. Саме завдяки ефективному використанню значних інвестицій в освіту Південна Корея змогла подолати кризовий післявоєнний стан і стати на шлях економічного зростання.

У Південній Кореї розташовано близько 400 державних та приватних вищих навчальних закладів. Найбільшими державними університетами є Сеульський, Пусанський, Чхунам (у Теджоні), Кьонбук (у Тегу). В одному з провідних вищих навчальних закладів — Університеті іноземних досліджень «Ханкук» — із 2009 р. функціонує перша в цій країні кафедра українських досліджень, де студенти вивчають українську мову та культуру.

Постійно зростають витрати на науково-дослідні й дослідно-конструкторські роботи. За їхньою часткою у ВВП (4 %) країна у 2016 р. посіла перше місце, а за обсягом витрат — п’яте. Інноваційні мережі діють переважно у високотехнологічних сферах, таких як біотехнологія, інформатика й зв’язок. Прикладами можуть бути Долина Даедеок, Технопарк Похан і Долина Тегеран навколо Сеула, що тією чи іншою мірою розбудовуються за принципом «Кремнієвої долини» в США. Корейці не лише виділяють багато коштів на наукові дослідження, але й ефективно їх використовують в усіх сферах життя.

Південна Корея має одну з найбільш розвинених систем телекомунікацій та інформаційних технологій у світі. За індексом розвитку інформаційних технологій країна вже третій рік поспіль посідає перше місце у світі.

Послуги пасажиро- та вантажоперевезень забезпечує сучасна транспортна система з розвиненою інфраструктурою. Із 2004 р. у Південній Кореї діє високошвидкісна залізниця, що сполучає Сеул і Пусан. Метрополітен працює в шести найбільших містах. Автомобільні шляхи поділяються на фрівеї (платні швидкісні дороги) та національні автостради. Мережею фрівеїв укрита вся територія країни.

Особливе значення для зовнішньоекономічних перевезень має морський транспорт. Морський флот країни налічує 795 суден під національним прапором, ще 839 зареєстровані під прапорами інших країн. Головні морські порти — Пусан, Ульсан, Інчхон.

Авіатранспорт представлений національними компаніями «Кореан ейрлайнз», яка здійснює міжнародні польоти, та «Асіана ейр», що обслуговує внутрішні рейси.

5. ВИРОБНИЦТВА, ЩО ВИЗНАЧАЮТЬ МІЖНАРОДНУ СПЕЦІАЛІЗАЦІЮ КРАЇНИ.

Машинобудування є одним із провідних секторів обробної промисловості Південної Кореї та базовим чинником її розвитку, оскільки сприяє розвитку суміжних виробництв — електроніки, металургії та хімічної промисловості.

Пріоритетне значення для економіки Південної Кореї мас виробництво автомобілів, яке розвивається швидкими темпами. Національні та іноземні автомобільні компанії (зокрема «Хюндаї», «Ссан Йонг», «Рено Самсунг») щорічно випускають понад 4,5 млн автомобілів.

Південна Корея є одним зі світових лідерів в електронній промисловості. На основі її продукції розвивається вся індустрія країни. На світовий ринок постачають потужні мікросхеми, телевізори, морозильні камери, пральні машини, відеотехніку, комп’ютери тощо. Основні центри машинобудування розташовані в Сеулі, Пусані та Ульсані.

Поясніть, які чинники сприяли розвитку виробництв точного машинобудування в Південній Кореї.

На початку XXI ст. корейські суднобудівники випередили Японію та стали світовими лідерами. Проте в подальшому вони поступилися Китаю й зараз посідають другу позицію в загальносвітовому рейтингу та забезпечують 30% світових замовлень на морські судна. Великі верфі розташовані в Ульсані, Пусані, Чанвоні, Окпхо тощо.

У країні здійснюється власна програма розвитку аерокосмічної промисловості, ведуться активні науково-технічні розробки у сфері біотехнологій, генної інженерії, лазерів, створення композитних матеріалів.

Розвитку машинобудування сприяють висока кваліфікація та дисциплінованість трудових ресурсів, а також власна потужна металургійна база: за виплавкою сталі Південна Корея впевнено посідає місце в першій п’ятірці країн світу. При цьому частина сталі експортується.

Ще одна важлива складова промисловості Південної Кореї — хімічна й нафтопереробна — розвинена переважно в портах. Своє значення та експортний характер зберігає легка (текстильна й швейна) промисловість.

6. СПЕЦІАЛІЗАЦІЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА.

Основу сільського господарства Південної Кореї, як і Японії, складає рослинництво, де переважає вирощування рису (головна культура країни). Основні райони рисосіяння розташовані в межах приморських низовин. Також вирощують ячмінь, пшеницю, кукурудзу, сою. Важливими напрямками є овочівництво та садівництво. У країні культивують яблука, груші, персики, виноград, апельсини, японську хурму тощо. Значну частину овочів вирощують у тепличних господарствах у передмістях великих міст.

Серед напрямків тваринництва найбільш динамічно розвиваються свинарство та скотарство. Поголів’я великої рогатої худоби зосереджено в найбільш густонаселених районах на заході країни. У гірських районах на півдні півострова розташовані основні осередки шовківництва.

Корейці активно впроваджують у сільськогосподарське виробництво біотехнології та робототехніку. За інноваціями в сільському господарстві Південна Корея посідає четверте місце у світі.

Важливий вид економічної діяльності країни — рибне господарство. Щорічно тут виловлюють понад 1,5 млн т риби та морепродуктів. У прибережних водах вирощують морські організми.

7. ЗОВНІШНІ ЕКОНОМІЧНІ ЗВ'ЯЗКИ.

Південна Корея посідає п’яте місце за обсягами експорту та 11-те — за обсягами імпорту серед держав світу.

Основними статтями експорту є переважно високотехнологічна продукція: автомобілі, телекомунікаційне обладнання, напівпровідники, електроніка, комп’ютери, нафтохімія. В імпорті переважає сировинна продукція: нафта та нафтопродукти, природний газ, вугілля, сталь, мінеральні добрива, а також продукти харчування.

Головними зовнішньоторговельними партнерами є США, Японія, країни Південно-Східної Азії. Південнокорейська продукція широко використовується і в Україні. Це автомобілі, електроніка, побутова техніка тощо.

За допомогою матеріалів електронного додатка до підручника охарактеризуйте міжнародні зв'язки Південної Кореї та України.

• Південна Корея є одним із технологічних лідерів серед країн Азії та світу. Як і в Японії, у країні надається пріоритет розвитку наукоємних виробництв.

• Провідне значення мають виробництва електронного обладнання, автомобілебудування, суднобудування, загального машинобудування та текстильна промисловість.

• Приклад Південної Кореї показує, що людський капітал, навіть за відсутності великих природних багатств, може стати рушієм економічного розвитку країни.

• Південна Корея може стати важливим ринком для української продукції та джерелом інвестицій і технологій, необхідних для модернізації економіки нашої держави.

Д.З.

А. Опрацюйте мою для вас підбіру та перегляньте відео.

Б. Створіть конспект та нанесіть на к.к. галузі господарювання країни.

В. Дайте відповіді на наступні запитання:

1. Охарактеризуйте основні риси ЕГП Південної Кореї.

2. Опишіть сучасну ситуацію в економіці Південної Кореї.

3. Назвіть провідні сектори економіки Південної Кореї та стисло їх охарактеризуйте.

4. Перелічіть основні чинники, що сприяли успішному економічному розвитку країни в другій половині XX ст.

5. Укажіть основні чинники, що визначають місце країни в МПП.

Д.З. чекаю до наступного уроку географії.