Добрий день.
17 листопада 2022 року.
Запрошую на урок ОЗ учнів 5 класу та на урок географії учнів 6, 8 та 9 класів.
ОЗ 5 клас
Тема: Вчимося вчитися.
Перегляньте:
Домашні завдання — одна з найважливіших частин навчання. Вони допомагають учителеві перевірити твої знання, а тобі — закріпити те, що вивчав на уроці. Та іноді здається, що їх занадто багато.
Тому пропонуємо кілька порад, які допоможуть швидше впоратись із завданнями.
Усьому своє місце
Ти можеш не повірити, але охайне і правильно облаштоване робоче місце допомагає швидше зробити уроки.
Прочитайте наведені нижче твердження. Поясніть, чому ви погоджуєтесь чи не погоджуєтеся з певним твердженням.
1. Найзручніше вчити уроки, обклавшись на ліжку подушками.
2. Найкраще вчити уроки на кухні, де можна спитати щось у мами.
3. Найзручніше вчити уроки в окремій кімнаті за робочим столом.
4*. Якщо хтось пише правою рукою, світло на стіл має падати справа.
5. Найкраще сидіти на стільці, підклавши ногу під себе або закинувши ногу за ногу.
6. Найкраще сидіти, спершись спиною на спинку стільця, поставивши ноги на підлогу.
7. На робочому столі має панувати «творчий безлад».
8. З робочого столу слід прибрати все зайве.
9. Можна вчити уроки, увімкнувши мультики.
Принесіть фото або малюнок свого робочого місця. Обговоріть ознаки правильно облаштованого робочого місця, відберіть відповідні зображення і зробіть із них плакат.
Економ свій час
«Треба зателефонувати комусь, дізнатися, що нам з математики. Ой, забув спитати про історію», — так ти марнуєш чимало свого часу і часу тих, кому телефонуєш.
Щоб цього не сталося, на уроці упевнись, що записав завдання у щоденник. Одразу переглянь кожну вправу і задачу. Не соромся перепитати, якщо є потреба. Краще витратити кілька хвилин тепер, ніж марно намагатись удома зрозуміти завдання, коли нема до кого звернутися по пояснення.
Постарайся якнайбільше зробити в школі. Іноді вчитель залишає наприкінці уроку 10—15 хвилин на самопідготовку. Найкраще використати їх для виконання домашнього завдання.
Удома сплануй роботу так, щоб не витрачати на самопідготовку більш як 2—3 години. Якщо маєш готувати домашні завдання на всі завтрашні уроки, то спочатку ретельно сплануй роботу. Це конче необхідно й тим, хто відвідує спортивну секцію, музичну або художню школу, має інші важливі справи.
Поринь у роботу
Не має значення, якою справою ти зайнятий, — уміння зосередитися означає здатність відгородитися від усього стороннього.
Якщо під час занять тобі заважають шум з вулиці, розмови домашніх, плач немовляти, можеш скористатися навушниками.
Почни роботу зі складного предмета. Хоча й заманливо розпочати з чогось легшого, та сили краще витратити на те, що дається найважче.
Коли не можеш упоратись із завданням, звернися по допомогу до домашніх. Або зателефонуй однокласнику. Та якщо ти любиш побалакати телефоном, краще не торкайся його. Зроби завдання, як зумієш, і переходь до наступного.
Вчасно відпочивай
Ніхто не здатний бути увесь час зосередженим. Якщо ти відчуваєш, що не можеш пригадати щойно прочитане, настав час перерви. Зазвичай достатньо 15 хвилин після кожної години занять. Та коли захопився роботою, можна перепочити й пізніше.
Під час перерви:
• зміни місце перебування — вийди з кімнати, пройдися квартирою чи навколо будинку;
• зміни вид праці — допоможи рідним (вимий тарілки, винеси сміття чи зроби ще щось корисне);
• можеш попоїсти, випити чаю, перекинутися кількома словами з домашніми;
• у жодному разі не вмикай телевізор! Фільм, мультфільм можуть заволодіти твоєю увагою й надовго відволікти від уроків;
• щоб розслабити втомлену спину і розім’ятися, виконай кілька фізичних вправ.
Найщасливіша пора дня — коли домашні завдання зроблено, а до сну ще далеко. Тепер ти можеш насолодитися почуттям виконаного обов’язку, відпочинком, спілкуванням з рідними і друзями.
Домашнє завдання:
1. Опрацюйте п. 11 та вивчіть правила для запам'ятовування.
Географія 6 клас
Тема: Літосфера.Внутрішня будова Землі.
Перегляньте:
Надра Землі.
З курсу природознавства ви знаєте, що надра Землі неоднорідні й мають дуже складну будову. Земля складається з трьох основних частин: ядра, мантії та земної кори. Ядро знаходиться в центрі Землі. Більшу частину об’єму Землі (83 %) становить мантія, над нею розташовується земна кора.
Ядро.
Раніше вважали, що Земля складається з твердої кори й розплавленої речовини під нею. Нині вдалося встановити, що в центрі Землі міститься ядро, оточене мантією, а над нею розташована земна кора (мал. 41).
Ядро — найгарячіша й найщільніша частина Землі. Його діаметр становить майже 3500 км. Про існування ядра Землі стало відомо наприкінці XIX ст., а на початку XX ст. була визначена глибина залягання ядра — 2900 км. Припускають, що ядро складається із заліза з домішками нікелю. Воно неоднорідне. Учені визначають зовнішню (в’язку) і внутрішню (тверду) частини ядра. Внутрішня його частина діаметром майже 1300 км дуже тверда й розжарена до температури 5000 °С, зовнішня — завтовшки майже 2200 км — перебуває в розрідженому стані при температурі 4000 °С. На ядро припадає майже 17 % речовини нашої планети.
Учені вважають, що ядро обертається трохи швидше, ніж уся наша планета, і це є однією з причин виникнення в Землі магнітного поля.
Мантія.
Оболонку Землі, розміщену між ядром і земною корою, назвали мантією (з грецьк. покривало, плащ). Її товщина становить майже 2900 км. Вона складається з кристалічних гірських порід, розжарених від 4000 °С до 1000 °С.
Мал. Внутрішня будова Землі
Незважаючи на таку високу температуру, речовина мантії є твердою, бо перебуває під дуже високим тиском. Верхня частина мантії завтовшки 200-250 км дещо розріджена й пластична. Її називають астеносферою. У мантії міститься майже 83 % речовини Землі, а разом з ядром — 99 %!
З процесами, що відбуваються в мантії Землі, пов’язані виверження вулканів і рухи земної кори.
Земна кора.
Земна кора — зовнішній твердий шар Землі, що має товщину від 5 км — під океанами й до 70 км — під материками.
Земна кора є найтоншим із шарів Землі. Вона утворилася в ті часи, коли вся наша планета перебувала в розжареному стані. Найлегші частинки її речовини спливали на поверхню й, охолоджуючись, застигали. Спочатку утворився суцільний шар базальту. Потім на його поверхню почали спливати велетенські «острови» граніту, з яких сформувалися материки та великі острови.
Виокремлюють два типи земної кори: океанічний і материковий.
Океанічний тип характеризується наявністю двох шарів — базальту й осадових гірських порід. Земна кора материкового типу має шари базальту, граніту й осадових гірських порід.
Земна кора й верхня частина мантії утворюють літосферу.
Як вивчають внутрішню будову Землі?
Вивченням будови й розвитку Землі як планети займаються вчені-геологи. Геологія — відносно молода наука, хоча люди добували корисні копалини з надр Землі ще до нашої ери.
Незважаючи на досягнення сучасної науки та техніки, надра Землі залишаються майже не доступними для людини й тому таємничими.
Верхні шари земної кори людині допомагає вивчати природа. Круті гірські схили, береги річок і морів відкривають дослідникам таємниці геологічної історії. Наприклад, річка Колорадо в Північній Америці, протягом мільйонів років прокладаючи русло в різних шарах гірських порід, утворила найбільшу ущелину на Землі — каньйон глибиною 1800 м. Шари глин, вапняків і пісковиків оголені й доступні для вивчення. Тому вчені називають національний парк «Великий каньйон» підручником геологічної історії.
Будівництво шахт і буріння свердловин також дають можливість безпосередньо вивчати глибини Землі. Сучасні технології буріння дають змогу проникнути глибше 12 км. Наприклад, на Польській надглибокій свердловині припинилися роботи, коли була досягнута відмітка 12 262 м.
Дослідження продуктів виверження вулканів дає можливість ученим більш детально вивчати склад речовини надр Землі. Однак за допомогою прямих методів вивчення внутрішньої будови Землі не можна отримати достовірні знання про найглибші шари навіть земної кори. Тому в геології розроблені непрямі методи досліджень, до яких належить сейсмічний (з грецьк. коливання, землетрус).
ПОВТОРИМО ГОЛОВНЕ
- Земля складається з трьох основних частин: ядра, мантії, земної кори.
- Ядро — найгарячіша й найщільніша частина Землі, речовина якої перебуває у твердому розжареному стані.
- Мантія — найбільш об’ємна частина Землі. Речовина мантії тверда й складається з розжарених кристалічних гірських порід.
- Земна кора — зовнішній твердий шар. Визначають два типи земної кори: океанічний і материковий.
Ключові терміни і поняття:
Ядро, мантія, астеносфера, земна кора, літосфера - випишіть, вивчіть.
СКАРБНИЧКА ДОСЛІДНИКА
Сейсмічний метод у вивченні внутрішньої будови Землі застосував академік Петербурзької академії наук Борис Голіцин (1862-1916). Цей метод заснований на факті зміни швидкості поширення хвиль, що утворюються під час вибуху. За допомогою сейсмічного та інших непрямих методів вивчається глибинна будова не тільки земної кори, а й більш глибоких шарів Землі.
Домашнє завдання:
1.Опрацюйте матеріал вашого підручника та мою для вас підбірку.
2. Випишіть та вивчіть терміни.
3. Дайте письмову відповідь на наступні запитання:
- 1. З яких частин складається внутрішня будова Землі?
- 2. Розкажіть про будову й особливості земного ядра.
- 3. Що таке мантія Землі?
- 4. Що називають земною корою і як вона утворилася?
- 5. Назвіть та охарактеризуйте типи земної кори.
- 6. Що таке літосфера?
- 7. Порівняйте потужність (товщину) внутрішніх шарів Землі.
- 8. Які методи використовують учені для вивчення внутрішньої будови Землі?
4. Придумайте розповідь про мандрівку до центра Землі.
Домашню роботу чекаю до наступного уроку географії.
Географія 8 клас
Тема: Форми земної поверхні Пр. р.№4 " в".
Перегляньте:
Форми земної поверхні. Неоднакові абсолютні висоти земної поверхні зумовлюють наявність на нашій планеті різних форм рельєфу.
Основні форми рельєфу України
Форми рельєфу — нерівності земної поверхні, сукупність яких утворює рельєф. За розмірами розрізняють форми рельєфу: планетарні (найбільші), основні (великі) та дрібні.
Планетарними формами рельєфу Землі є материки та западини океанів. Вони сформувалися під впливом внутрішніх процесів.
У їх межах виділяють основні форми рельєфу. На суходолі це рівнини і гори. Основні форми рельєфу виникли переважно завдяки дії внутрішніх процесів, іноді й за участю зовнішніх. Основні форми рельєфу нашої планети показані на фізичній карті.
Дрібні форми рельєфу формують зовнішні процеси. До них належать зокрема яри, балки, зсуви, бархани, дюни тощо.
Рельєф земної поверхні вивчає наука геоморфологія (від грецьких гео — земля та морфо — форма). Складовою цієї науки є орографія (від грецьк. орос — гора та графів — пишу), яка вивчає розташування форм рельєфу, їх розміри та висоту. На підставі даних орографії складають фізичні карти.
Загальний план будови поверхні України. Сучасний рельєф України неодноразово змінювався та сформувався під впливом взаємодії внутрішніх і зовнішніх процесів протягом кількох мільярдів років. Рельєф — важлива природна умова, яка впливає на освоєння території людиною. Рівнинна поверхня сприяє сільськогосподарському освоєнню земель, будівництву, прокладанню доріг. Гори ж спричиняють певні перепони для розвитку господарства.
95 % поверхні нашої країни становлять рівнини. Україна більшою своєю частиною розташована на південному заході Східноєвропейської рівнини. Середня висота рівнинної частини нашої держави становить 175 м над рівнем моря, найвища її точка — гора Берда (515 м) — північніше м. Чернівці. Мінімальні позначки висоти зафіксовані на морських узбережжях: 10-15 м. Східноєвропейська — горбиста рівнина. На її поверхні виділяються великі за площею низовини та височини.
Низовини. 70 % площі України припадає на низовини. Найбільші з них знаходяться на півдні, сході та півночі нашої держави.
На півдні простягається Причорноморська низовина. Її пересічні висоти становлять 120-150 м. Вона має загальний ухил у бік Чорного моря. Тут знаходиться найнижча точка поверхні України — Куяльницький лиман, дуже солона мілководна водойма, що лежить на 5 м нижче рівня Світового океану. Поступово Причорноморська низовина переходить у невисоку Північнокримську рівнину, яка ледь досягає 40 м над рівнем моря. Її поверхня нахилена у бік затоки Сиваш Азовського моря.
Лівий берег Дніпра займає велика Придніпровська низовина. Середні висоти тут коливаються від 50 до 170 м. Поверхня має ухил у бік русла Дніпра. Низовина має пологу хвилясту поверхню. Вона зазнала значного впливу роботи давнього льодовика та річок. Частиною Придніпровської низовини є Полтавська рівнина, поверхня якої порита старими балками.
У північній частині України простягається заболочена Поліська низовина. Її середні висоти становлять 150-200 м. Поверхня має слабкий ухил із заходу на схід у бік долини Дніпра. Поверхня переважно пласка, сформована наносами талих вод льодовика й ерозійно-акумулятивною діяльністю річки Прип’ять та її приток. В окремих місцях рівнинність поверхні порушують підвищення. Вони являють собою виступи твердих кристалічних гірських порід щита. Найбільший з них — Словечансько-Овруцький кряж, що сягає висоти 315 м.
На крайньому заході України лежить невелика за площею Закарпатська низовина, яка є частиною Середньодунайської рівнини. Поверхня її пласка, з незначним ухилом у бік річки Тиси. Пересічні висоти становлять 100-120 м. Окремі підвищення зустрічаються в районі міста Берегова. Тут пагорби досягають висоти 369 м. Вони за своєю природою є згаслими вулканами.
Височини. Центральні, західні та східні частини України займають височини, які становлять 25 % площі нашої країни. Височини є вододілами між найбільшими річковими басейнами України.
Найбільшою за площею є Придніпровська височина. Вона розташована у центральній частині України на правому березі Дніпра, високими урвистими уступами обриваючись до нього. Середні позначки висот сильно коливаються. Найвищі частини на півночі — 220-240 м, а на північному заході позначки досягають максимального значення — 322 м. На півдні висоти зменшуються до 150-170 м. Поверхня височини має ухил на південний схід. Вона порізана річковими долинами, погорбована. Високі пагорби на дніпровських кручах Черкащини образно називають Канівськими горами, на одній із яких поховано Тараса Шевченка.
Продовженням Придніпровської височини у Приазов’ї є невелика за площею Приазовська височина з пересічними висотами 150-300 м. Тут часто з-під землі підіймаються гранітні скелі, які в народі називають горами, або могилами. Вони становлять найвищі точки височини, з поміж яких вирізняється висотою г. Бельмак-Могила (324 м). Ущелини та урвища, печери та гроти, стрімкі підйоми та спуски, — все це притаманне рельєфу Приазовської височини.
Продовженням Придніпровської височини на захід є Подільська височина. Пересічні висоти Подільської височини коливаються від 150 м на півдні до 320 м на півночі. Поверхня сильно розчленована долинами річок і балками. На височині виокремлюють навіть цілі пасма горбів: Кременецькі гори, Вороняки, Розточчя, Опілля, Товтри. Найвищою частиною Поділля є Гологори з максимальною позначкою г. Камула (471 м) — східніше Львова. Все це створює ілюзію присутності у справжній гірській країні. За це називають Подільську височину Українською Швейцарією. Подекуди серед гірських порід на Поділлі трапляються рештки давніх коралів. У гіпсових породах є численні печери.
На північному заході України знаходиться Волинська височина. Середні висоти тут становлять 220-250 м, а у найвищій частині — Мізоцький кряж — сягають 342 м.
Південніше, у міжріччі Дністра та Прута, лежить невелика за площею, але найвища у рівнинній частині України Хотинська височина. Її поверхня підіймається до висоти 350-400 м, а гора Берда — до 515 м.
Дещо західніше розкинулася Передкарпатська височина, яка здіймається убік гір на висоту 650-800 м.
На сході України виділяється Донецька височина, яка має пересічні висоти 175-300 м. Її основною частиною якої є Донецький кряж. Кряжем називають лінійно витягнуту горбисту височину без різких абрисів гребеню та вершин. Найвища точка Донецького кряжу — г. Могила-Мечетна (367 м).
На крайній північний схід України своїми відрогами заходить Середньоруська височина, сильно розчленована ярами та балками. В межах України її середні висоти становлять 190-200 м, найбільша — 234 м.
Гори. На заході та крайньому півдні України знаходяться молоді гірські системи Українських Карпат і Кримських гір. На них припадає лише 5 % площі нашої держави.
Українські Карпати є частиною великої Карпатської гірської країни. Це середньовисотні гори з округлими вершинами та полого-хвилястими схилами. Вони складаються з кількох різних за висотою хребтів. Пересічні висоти коливаються від 600 до 1700 м. Однак 20 вершин в Українських Карпатах мають висоту понад 1700 м, а шість долають позначку 2000 м. Серед них і найвища точка України — г. Говерла (2061 м). У Карпатах час від часу трапляються землетруси силою до 6-7 балів, що свідчить про те, що процеси горотворення тут не завершилися. Є в Українських Карпатах згаслі вулкани, які утворюють суцільний Вулканічний хребет.
Кримські гори — унікальний куточок природи. Хоча ці гори молоді, їх пересічні висоти становлять лише 440 м. Тобто це низькі гори. Вони складаються з трьох паралельних пасом, висота яких зростає з півночі на південь. Найвище Головне пасмо має плоскі вершини, вкриті гірськими луками. їх називають яйлами. Найвища точка Кримських гір — г. Роман-Кош (1545 м). Про активні процеси горотворення у Кримських горах свідчать періодичні землетруси силою до 8 балів, осередки яких зароджуються на дні Чорного моря. Південний Берег Криму — вузька смуга рівнини, шириною від 2 до 8 км. На сході над нею здіймається згаслий вулканічний масив Карадаг (577 м), а на заході — гора Аюдаг, або Ведмідь-гора (577 м).
Д.З.
1. Опрайюйте п.18 та мою для вас підбірку.
2. Виконайте пр. р. №4 "в":
1.Нанесіть на к.к. основні форми рельєфу України.
2. Охарактеризуйте їх.
3. Зробіть висновок.
Пр.р. чекаю до наступного уроку.
Географія 9 клас
Тема: Сільське господарство.
Перегляньте:
Немає коментарів:
Дописати коментар