Добрий день.

Сьогодні 1 грудня 2022року.

Запрошую на урок ОЗ учнів 5 класу та на урок географії учнів 6, 8 та 9 класів.

ОЗ 5 клас

Тема:  Корисний відпочинок.

Пропоную переглянути:

СТРЕС І ЗДОРОВ'Я

Щодня ви ходите до школи, виконуєте домашні завдання, відвідуєте гуртки, маєте домашні обов’язки. За напруженого ритму життя потрібен регулярний відпочинок. Нехтування ним може призвести до перевтоми та виснаження організму. В таких випадках кажуть: «У моєму житті надмір стресів».

Стрес — це стан фізичного і психологічного напруження організму внаслідок реальної чи уявної загрози життю і здоров’ю. Сильний і тривалий стрес (дистрес) спричинює погане самопочуття. Через це людині постійно хочеться спати або виникає безсоння, зникає або посилюється апетит, болить голова, діти починають частіше хворіти.

ЯКИЙ ВІДПОЧИНОК ОБРАТИ

Тільки-но ви відчули симптоми надмірного стресу — відпочиньте. Найкращий спосіб для цього — це зміна діяльності. Фізичну працю чергують із розумовою або з пасивним відпочинком. Працю у приміщенні — з дозвіллям на свіжому повітрі, а роботу надворі — з відпочинком удома.

УМОВИ ЗДОРОВОГО СНУ

Нічний сон — найважливіший для здоров’я вид пасивного відпочинку. Якщо не вдалося поспати уночі, вдень очікуйте неприємностей: настрій кепський, усе падає з рук... Недосипання негативно позначається на здатності зосереджуватися, запам’ятовувати, швидко реагувати, розв’язувати складні задачі, ухвалювати виважені рішення.

Середня тривалість сну у вашому віці має становити щонайменше 8,5 години. Якщо недосипати лише одну годину, погіршується самопочуття, виникає перевтома. З часом це може спричинити проблеми зі здоров’ям. Так буває й тоді, коли людина спить достатньо часу, але в поганих умовах.

ВПЛИВ МЕДІА НА ЗДОРОВ'Я

Медіа — це засоби, за допомогою яких ми отримуємо інформацію. Комп’ютери та інтернет стрімко увірвалися в наше життя, стали його невід’ємною частиною.

Дехто з учнівства увесь вільний час проводить із комп’ютером, смартфоном. Та хоч комп’ютерні навички й важливі, таке заняття відпочинком не назвеш. Для вашого мозку це — напружена праця. Якщо в перервах між домашніми завданнями грати в комп’ютерні ігри чи блукати в мережі інтернет, то можна перевтомитися.

Домашнє завдання:

1. Опрацюйте п. 13 та мою для вас підбірку.

2. Стор. 107 завдання 1-6 письмово.

3. Перегляньте мультик  і  дайте відповіді на наступні запитання:

А. Назвіть, який відпочинок активний, а який — пасивний.

Б. Назвіть те, що може перешкоджати нормальному відпочинку героям мультику.

Виконане д.з.  чекаю до наступного уроку.

Географія 6 клас

Тема: Зовнішні процеси, що змінюють земну кору.

Пропоную переглянути:

ЩО ТАКЕ ЗОВНІШНІ ПРОЦЕСИ. 

Земну поверхню формують не тільки внутрішні, а й зовнішні процеси. До них належать вивітрювання, робота вітру, поверхневих і підземних вод, моря, льодовиків, діяльність людини. Зовнішні процеси, на виміну від внутрішніх, відбуваються на поверхні або у верхній частині земної кори.

Відрізняються зовнішні процеси від внутрішніх і тим, що черпають енергію не всередині планети, а зовні. Вони «використовують» енергію Сонця (сонячне тепло), силу земного тяжіння, життєдіяльність організмів. На перший погляд, ці сили видаються значно слабшими. Проте це тільки здається. Недарма в народі кажуть: «Вода камінь точить». Зовнішні процеси виконують одночасно і руйнівну, і створювальну (творчу) роботу.

ВИВІТРЮВАННЯ. 

Воно охоплює майже всю поверхню планети і є найпоширенішим з усіх зовнішніх процесів. Розрізняють фізичне, хімічне й органічне вивітрювання.

Фізичне вивітрювання — це руйнування гірських порід до уламків під впливом коливань температури та замерзання води в їх тріщинах. Особливо активно воно відбувається там, де великі контрасти температур протягом доби: у пустелях і горах. У пустелях температура піску і скель удень може сягати +80°С, а вночі спадає майже до 0 °С. Багаторазове нагрівання й охолодження призводить до швидкого розтріскування порід . Руйнівна дія замерзлої води особливо поширена у полярних районах. Вода під час замерзання у тріщинах збільшується в об'ємі й розширює їх. Згодом суцільна брила руйнується.

 Фізичне вивітрювання

Органічне вивітрювання — це руйнування гірських порід організмами. Найчастіше його починають бактерії, мохи і лишайники, які оселяються на породах . Коріння рослин, потрапляючи у тріщини порід, сприяє розтріскуванню. Серед тварин відчутно впливають на породи землерийні (миші, кроти), дощові черв’яки , мурашки та ін.

Органічне вивітрювання: лишайники, що оселяються на скелях, руйнують породи

Хімічне вивітрювання — це руйнування гірських порід під дією повітря і води з розчиненими в ній речовинами. Вони здатні роз’їдати породи, утворюючи з них нові мінерали і породи. Так, твердий польовий шпат перетворюється на м’яку глину. Найактивніше хімічне вивітрювання відбувається в районах, де переважає волога й тепла погода.

РОБОТА ВІТРУ.

 Вітер виконує три види роботи: руйнівну, транспортну і нагромаджувальну.

Руйнівна робота вітру виявляється у видуванні й розвіюванні пухких порід. Вітер може здувати величезні маси порід і ґрунту. Наприклад, У США підчас бурі в 1934 р. тільки за один день звіяло близько 300 млн тонн ґрунту. Підхоплені вітром піщинки вдаряються об скелі та обточують, шліфують кам’яні виступи. У результаті утворюються не лише подряпини, а й чудернацькі скульптурні форми, які називають останцями. Часто вони нагадують стовпи, гриби, фігури людей . Химерні останці, наприклад, є в Криму: на гірському масиві Демерджі вони утворили Долину привидів.

Останці

РЕКОРДИ СВІТУ ЛЮДЕЙ І ПРИРОДИ

Найпотужніші ураганні вітри, що бувають у пустелі Сахарі в Африці, переносять пил на відстань до 2500 км і відкладають його в Європі або Атлантичному океані. За швидкості 5 м/с вітер може переносити пил, 20 м/с — гравій, 25-50 м/с (під час урагану) — гальку, дрібні уламки порід.

Транспортна робота вітру полягає у перенесенні уламків порід на великі відстані. Так, пилова буря у 1926 р. з півдня України занесла пил і чорнозем на північ Європи аж до Балтійського моря.

Створювальна (нагромаджувальна) робота вітру — це відкладання перенесених уламків і утворення різноманітних еолових форм поверхні. Всюди, де є пісок, формуються брижі — ланцюги дрібних піщаних валиків . У пустелях, долинах річок, на узбережжях морів вітер нагортає дюни — піщані горби заввишки 10-20 м, рідко — 100 м. В Україні вони поширені в долині Дніпра, на узбережжях Чорного й Азовського морів. У піщаних пустелях утворюються бархани — горби з піску висотою 70-150 м у вигляді півмісяця . Дюни і бархани постійно переміщуються і за рік можуть «пройти» сотні метрів. Відомі випадки, коли через «наступ пісків» були повністю засипані міста.

Еолові форми поверхні дістали свою назву від імені міфічного давньогрецького бога вітрів Еола.

Піщані брижі

 Бархани

РОБОТА ПОВЕРХНЕВИХ І ПІДЗЕМНИХ ВОД. Воду, які вітер, називають невтомною трудівницею. Поверхневі води — річки і тимчасові потоки (після сильних дощів або танення снігу) — здійснюють велику роботу, змінюючи поверхню. Їх руйнівна дія полягає у розмиванні порід. Таке руйнування називають ерозією. У породах річки прорізають собі видовжені заглиблення — річкові долини. Кожна річка розмиває береги, переносить і відкладає зруйнований матеріал на вигинах русла і в гирлі.

Слово ерозія у перекладі з латинської означає роз'їдання.

Тимчасові потоки прорізають на поверхні вимоїни — заглиблення 1-2 м . Якщо вони не закріплені корінням рослин, то після чергових злив поглиблюються і розширюються. У результаті вимоїни перетворюються на яри . Яри після кожного дощу збільшуються. З часом ерозія згасає, зменшується. Схили яру стають пологими. На них виростають трави і кущі. Тоді яр поступово перетворюється на балку й ерозія припиняється . Вимоїни та яри виникають через рясні опади і наявність порід, що легко розмиваються.

 Вимоїна

Яр

Балка

Підземні води здатні розчиняти деякі гірські породи, наприклад: вапняки, крейду, гіпс, сіль. Унаслідок їх розчинення і вимивання під землею утворюються порожнини — печери .

РЕКОРДИ СВІТУ ЛЮДЕЙ І ПРИРОДИ

Найбільшою печерою у світі є Мамонтова (США) завдовжки 361 км. В Україні найбільші печери є на Поділлі — Оптимістична (201 км) та Криму — Червона (14 км).

 Печера — результат розчинення порід підземними водами

ДІЯЛЬНІСТЬ ЛЮДИНИ.

 До зовнішніх природних процесів належить і діяльність людини. Її вплив на земну поверхню стає дедалі відчутніший. Як і сили природи, вона руйнує поверхню, коли видобуває корисні копалини, обробляє землі, будує різні споруди і шляхи. Людина утворює на поверхні штучні (неприродні) форми — заглибини-кар’єри, насипи.

Отже, зовнішні процеси руйнують підвищення, заповнюють відкладами западини, згладжують нерівності земної поверхні. Водночас вони розчленовують її, утворюючи яри та долини. Зовнішні процеси відбуваються постійно й одночасно з внутрішніми. У результаті їх взаємодії поверхня Землі набуває складного вигляду й неперервно змінюється.

ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ:

• Зовнішні процеси — це вивітрювання, робота вітру, поверхневих і підземних вод, діяльність людини.

• Вивітрювання — це руйнування гірських порід унаслідок коливань температури повітря, дії води, впливу організмів.

• Ерозія — це руйнування гірських порід поверхневими проточними водами.

Домашнє завдання:

1. Опрацюйте  матеріал вашого підручника та мою для вас підбірку.

2. Випишіть та вивчіть терміни.

3. Дайте письмово відповіді на наступні запитання:

• 1. Які явища належать до зовнішніх процесів?
• 2. Що називають вивітрюванням? Які є види вивітрювання?
• 3. Які наслідки роботи вітру і де їх можна побачити?
• 4. Яку роботу здійснюють поверхневі, а яку — підземні води?
• 5. Чи здатна людина змінювати поверхню Землі?

ШУКАЙТЕ В ІНТЕРНЕТІ

Знайдіть в Інтернеті зображення останців. Які фігури вони можуть утворювати?

Географія 8 клас

Тема: Тематична робота за темою І"Тектонічна та геологічна будова, мінеральні ресурси".

Заходимо за посиланням на онлайн - тести і виконуємо. Відповіді чекаю до кінця ЦЬОГО уроку.

https://naurok.com.ua/test/start/1141782

Географія 9 клас

Тема: Тваринництво України.

Пропоную переглянути:

РОЗВИТОК КОРМОВОЇ БАЗИ ТВАРИННИЦТВА.

 Розвиток тваринництва залежить від кормовиробництва. Під кормовою базою розуміють обсяг і структуру кормів, систему їх виробництва та використання у тваринництві. У тваринництві використовують різноманітні корми — рослинні, тваринного походження та мінеральні. Корми рослинного походження, у свою чергу, включають концентровані (зерно фуражне, комбікорми, висівки, макуха, шроти та ін.), соковиті (силос, корене- та бульбоплоди, кормові баштанні культури), грубі (сіно, сінаж, солома, полова), зелені (сіяні трави, трави природних лук і пасовищ). Комбіновані корми — це суміш, збалансована за вмістом поживних і мінеральних речовин, вітамінів. Відходи підприємств харчової промисловості (жом, меляса, сироватка), громадського харчування, а також харчові відходи населення використовують як корм для тварин без додаткової переробки.

СТРУКТУРА ТА РОЗМІЩЕННЯ ТВАРИННИЦТВА. 

У структурі валової продукції сільського господарства України тваринництво становить майже 30 %. Основні його види — скотарство (розведення великої рогатої худоби), свинарство, вівчарство, птахівництво .

Основне завдання тваринництва — виробництво продуктів харчування (м’ясо, молоко, масло, сир, яйця, мед) і сировини для харчової та легкої промисловості (м’ясо, шкіра, вовна, хутрова сировина, шовк-сирець, віск, пух тощо).

 Породи свійської худоби, виведені в Україні: а) українська степова біла порода свиней; б) гуцульський кінь; в) червона степова порода корів; г) асканійська тонкорунна вівця

Провідним видом тваринництва в Україні є скотарство. Найбільше великої рогатої худоби розводять у Карпатах, Лісостепу й на Поліссі, найменше — у Степу.

Розрізняються скотарство молочного, молочно-м’ясного та м’ясного напрямів. В Україні переважає скотарство молочно-м’ясного напряму. Молочне скотарство розвивається переважно навколо великих міст, де є споживач, і на Поліссі, де достатньо соковитих трав. Для районів інтенсивного землеробства з потужною кормовою базою, де високу частку становлять соковиті корми, властивий молочно-м’ясний напрям. Він характерний для Лісостепу, частково Степу, Карпат і Криму .

М’ясо-молочна спеціалізація скотарства збереглась у господарствах південно-східних частин Миколаївської й Херсонської областей та степового Криму. Тут є значні площі природних кормових угідь, де трави влітку часто висихають, а також висококалорійні стійлові корми.

М’ясний напрям розвивається тільки у спеціалізованих господарствах з вирощування молодняка й у тваринницьких комплексах з відгодівлі великої рогатої худоби стойлового утримання.

Свинарство поширене повсюди, оскільки використовує різноманітні корми: зерно, картоплю, відходи від харчової промисловості та харчування людей. У своєму розміщенні воно орієнтоване на споживача. Виробляє понад третину м’яса в Україні. Найбільш розвинене свинарство у Степу й Лісостепу, де достатньо концентрованих кормів. У господарствах Полісся й Лісостепу, що базуються на картоплі та буряках, провідною спеціалізацією є м’ясо-сальна. Сальне свинарство характерне для Степу, оскільки тут висока частка дешевих кормів.

Питома вага вівчарства у структурі товарного тваринництва незначна. Поширене воно в південному Степу та в Карпатах. Постачає сировину для текстильної, хутрової та шкіряної промисловості. У степових областях вівчарство базується на дешевих пасовищних і грубих кормах. У Карпатах переважає грубововняне вівчарство.

Продукція козівництва — важливе джерело цінних харчових продуктів і сировини для різних видів промисловості. Розведенням овець та кіз в Україні займаються переважно особисті селянські господарства.

Птахівництво — один з високопродуктивних видів тваринництва, що постачає населенню м’ясо та яйця, а легкій промисловості — пух і пір’я. Розвинене воно повсюди. Серед птиці переважають кури. Основний приріст м’яса птиці дають бройлери. Також розводять качок, гусей, індиків, цесарок, перепілок. У розміщенні птахівництво орієнтується на споживача. Тому поблизу великих міст, промислових і рекреаційних центрів розміщено великі птахофабрики. Висока концентрація спостерігається також у Лісостепу та Степу, де птахівництво орієнтується на виробництво зерна.

Бджільництво належить до найдавніших занять українців. Найкращі умови для його розвитку — на Поліссі, у Лісостепу та Карпатах.

У лісостепових і поліських областях поширене кролівництво, яке дає вдвічі більше м’яса, ніж вівчарство.

ЗОНАЛЬНА СПЕЦІАЛІЗАЦІЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ. 

На території України залежно від природних, економічних та історичних умов виділяють три основні зони спеціалізації сільського господарства: Полісся, Лісостеп і Степ, а також два гірські регіони — Карпати та Крим.

Сільськогосподарська зона — це частина території, що має однакові природно-економічні умови.

Полісся спеціалізується на виробництві озимого жита, вівса, гречки, картоплі тощо. Тваринництво має молочну, молочно-м’ясну та м’ясну спеціалізацію. Негативний вплив на розвиток сільського господарства має радіоактивне забруднення значної частини цієї сільськогосподарської зони внаслідок катастрофи на Чорнобильській атомній електростанції.

У Лісостепу провідними видами землеробства є зернове господарство (озима пшениця, кукурудза на зерно, ячмінь). Це основний район вирощування цукрового буряку в Україні. Тваринництво спеціалізується на розведенні великої рогатої худоби м’ясо-молочного й молочно-м’ясного напрямів та на м’ясо-сальному свинарстві. На правобережжі сільськогосподарської зони, особливо у Придністров’ї, розвинене садівництво.

У Степу провідними культурами є зернові (озима пшениця, кукурудза на зерно та зелений корм) і соняшник. Високотоварними є виноградарство та садівництво, овочівництво, вирощування баштанних культур.

Сільськогосподарські зони та гірські райони України

У тваринництві переважає скотарство м’ясо-молочного й м’ясного напрямів та свинарство, на півдні — вівчарство. У приміських районах розвинене птахівництво.

ГІРСЬКІ ТА ПРИМІСЬКІ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКІ РАЙОНИ. 

Гірські райони Карпат і Криму спеціалізуються на розведенні овець і великої рогатої худоби м’ясо-молочного напряму. У передгір’ях Карпат вирощують пшеницю, цукровий буряк, картоплю. На Закарпатті рослинництво спеціалізується на зернових культурах, особливо кукурудзі на зерно, виноградарстві, садівництві та овочівництві. На Південному узбережжі Криму поширені виноградники та сади.

Приміські сільськогосподарські райони сформувались навколо великих міст із метою задоволення потреб у малотранспортабельній аграрній продукції: м’ясі птиці, молоці й виробах з нього, свіжих овочах, фруктах, ягодах тощо.

ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ: 

• Тваринництво й рослинництво забезпечують населення продуктами харчування, а промисловість — сировиною.
• Розвиток тваринництва залежить від кормовиробництва.
• Основні види тваринництва — скотарство і свинарство. Розрізняють скотарство молочного, молочно-м’ясного та м’ясного напрямів.
• На території України виділяють три основні зони спеціалізації сільського господарства: Полісся, Лісостеп і Степ, а також два гірські райони — Карпати та Крим.

Домашнє завдання:

1. Опрацюйте п. 14 вашого підручника та мою для вас підбірку.

2. Нанесіть на контурну карту найбільші приміські сільськогосподарські райони України.

3. Дайте відповіді на наступні запитання:

• 1. Зазначте види тваринництва. Які з них розвинені у вашій області?
• 2. Наведіть приклади впливу спеціалізації землеробства на спеціалізацію тваринництва в різних областях України.
• 3. Подумайте, чому концентрація тваринництва на великих комплексах є екологічно небезпечною.
• 4. Який чинник є найбільш вагомим у виборі спеціалізації й розміщенні великих птахофабрик?
• 5. Назвіть напрями скотарства. Який з них характерний для тваринництва вашої області, чим це можна пояснити?
• 4. За допомогою інтернет-ресурсів дізнайтеся, що таке агрохолдинги та яка мета їх створення. Які агрохолдинги діють у вашій області? Назвіть їх та зазначте види діяльності. 
• 5. Уявіть, що ви у спадок отримали 2 га землі . Подумайте, як ви її будете використовувати. Напишіть план дій. Обґрунтуйте кожну свою позицію.

Відповіді чекаю ДО наступного уроку географії.