Добрий день.

Сьогодні 15 грудня 2022 року.

Запрошую до уроку ОЗ  учнів 5 класу та на урок географії учнів 6,8 та 9 класів.

ОЗ 5 клас

Тема: Профілактика  інфекційних захворювань. 

Пропоную переглянути:

Хвороба – це порушення життєдіяльності організму, його працездатності, здатності атаптуватися до змін навколишнього середовища внаслідок дії факторів ураження.

Інфекція або заражування хворобою – стан, коли в організм потрапляють чужородний агент – патоген (бактерія, грибок, вірус, тощо), який розмножується і може здійснити хвороботворний ефект.

Імунітет – сукупність захисних організмів, які допомагають організму боротися з чужородними чинниками (бактеріями, вірусами, сторонніми тілами тощо). Є вроджений (передається спадково) і набутий ( створюється внаслідок вакцинації або перенесеного захворювання).

Ще в давні часи було помічено, що людина, яка перенесла інфекційне захворювання, стає для нього несприятливою і повторно не хворіє. У середні століття людей, що перехворіли чумою, холерою, залучали до догляду за хворими або похованням померлих. Уперше англійський лікар Е. Дженер використовувала штучне зараження людини для запобігання від захворювання віспою. Потім Л.Пастер запропонував щеплення проти сказу і сибірської виразки. Вивчення явищ імунітету дозволили створити вакцини, отримати лікувальні сироватки.

Основні причини захворювань:

·          Інфекції;

·          Переохолодження;

·          Неправильне харчування;

·          Перегрівння;

·          Неправильне харчування;

·          Малорухливий спосіб життя;

·          Травмування;

·          Вживання тютюну, алкоголю, наркотиків;

·          Стреси;

·          Недосипання.

Інфекційні (заразні) хворби: вірусні, бактеріальні інфекції (грип, вітряна віспа, кір, скарлатина, туберкульоз, дизентерія, сальмонельоз, ВІЛ-інфекція тощо).

Неінфекційні захворювання: серцево-судинні, цукровий діабет, психічні захворювання, скаліоз, катаракта тощо.

Шляхи зараження захворюваннями:

· Харчовий – через заражені продукти, воду;

· Повітряно-крапельний – під час кашлю, чхання інфікованої людини;

· Через кров – унаслідок пошкодження шкіри, слизових оболонок, укусів комах, тварин, через порушення санітарних норм при ін’єкціях ;

· Контактний – через шкіру та слизові оболонки.

Захист нашого організму кожна порівняти з обороною держави: є межі, є армія і різні види військ. Спеціальні клітини захищають нас не тільки від усього чужорідного: бактерій, вірусів та паразитів, але й від свого, що стало чужим (навіть у здорових людей постійно утворюються патологічні змінені клітини. У нормі наш імунітет розпізнає і знищує їх, не дозволяючи їм розвинутися у злоякісну пухлину).

   Що ж відбувається в нашому тілі, коли його починають атакувати віруси і бактерії? Першим захисним бар’єром  на їхньому шляху є шкіра і слизові оболонки. Якщо «загарбники» долають цей бар’єр, у бій з ними вступають особливі клітини – фагоцит, які належать до білих кров’яних тілець або лейкоцитів. Лейкоцити мають здатність самостійно рухатись, проходити через тканинні щілини і міжклітинний простір. Як тільки в організм потрапляє інфекція, ціла армія лейкоцитів вирушає на боротьбу з нею.

  У разі зараження організму відбувається смертельна сутичка лейкоцитів і фагоцитів з бактеріями, які отруюють організм токсинами. У цій боротьбі обидві сторони несуть важкі втрати. Однак лейкоцити, гинучи виділяють речовини, що вбивають ворогів.

Якщо мікробів занадто багато, кількість лейкоцитів швидко зростає, про що, до речі, свідчить аналіз крові. І туту на допомогу приходять інші клітини – лімфоцити, які вміють розпізнавати ворогів в обличчя, запам’ятовувати, визначати, чи зустрічався з ними організм раніше, і виробляти найбільш ефективні засоби захисту проти кожного.

Так само, як проти підводних човнів застосовують підводні міни, проти літаків – зенітки, а проти танків – гранати, наш організм виробляє особливі антитіла саме проти того мікроба, який потрапив до організму. Створюється ця зброя з амінокислот (білка), вітамінів і мінералів у різних комбінаціях і співвідношеннях.  Під час повторного вторгнення ворога антитіла проти нього виробляють дуже швидко. Цей механізм пояснює існування тривалого імунітету до деяких дитячих інфекцій, наприклад до кору або вітрянки.

Віруси грипу та ГРВІ мінливі і їх безліч. Проте, якщо «солдати»  імунної армії треновані, а головне, озброєнні до зубів і мають можливість отримувати підкріплення і боєприпаси в потрібній якості та кількості. – наш імунітет буде бездоганний.

Це не означає, що людина зовсім не буде хворіти. Адже контакт із мікроорганізмами відбувається постійно, і живуть вони на Землі набагато довше, ніж ми. Це означає, що людина переноситиме захворювання в легкій формі. І дуже часто, у разі чудової роботи імунної системи, захворювання закінчується на доклінічному етапі. Так система повинна працювати в ідеалі.

Але щоб так було насправді, білки, полінасичені жирні кислоти омега – 3, вітаміни (С, А, групи В, Е), мінерали, а також атиоксиданти повинні надходити з їжею своєчасно і в потрібній кількості.

Експерименти показують, що коли раціон збагачується білком, вітамінами і мінералами, вироблення антитіл поліпшується вже через кілька тижнів, і стійкість до інфекцій значно зростає. Імунні клітини фагоцити, що поїдають бактерії, як амеби, виростають у необхідній кількості, за умови, якщо організм отримує своєчасну і достатню кількість білка. У разі постійного прийому імунітет починає добре працювати через три місяці, коли оновлюються клітини крові.

 Оздорвлювальна вправа. Самомасаж

Схрестіть руки на грудях. Помасажуйте спину вздовж ключиці з плавним переходом на плечі. Схрестіть руки за головою. Стискаючи пальці. Натисніть на плечі. Відпочиньте в цьому положенні.

Поняття про захисні реакції організму

  Біль, запалення, підвищення температури – захисні реакції організму.

  Біль – сигнал тривоги, «крик» хворого організму про допомогу. При болях збільшується виділення біологічно активних речовин.

  Запалення – локалізує інфекцію й обмежує її поширення в організмі.

  Підвищення температури – допомагає побороти інфекцію, адже більшість мікроорганізмів гинуть за високої температури.

  У разі потрапляння в організм інфекції починається імунна реакція. Прояв симптомів якого-небудь захворювання – це ознака того, що імунна система виконує свою функцію. Головна функція імунітету – виявляти «чужинців» мікроби, віруси, токсини і знищують їх.

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ:

1.  Опрацювати матеріал підручника п. 15 та мою для вас підбірку.

2. Знати класифікацію хвороб.

3. Виписатиі вивчити терміни.

4.  Напишіть, які ви б запропонували заходи профілактики інфекційних захворювань.

Виконане 4 завдання чекаю до наступного уроку.

Географія 6 клас

Тема: Гори суходолу. Практична робота № 3"в".

Пропоную переглянути:

Після того, як перегляненте відеоматеріал виконаємо практичну роботу №3"в".

Практична робота №3"в".

Тема: Позначення на к.к. гір суходолу.

Завдання:

1. Охарактеризуйте процес утворення гір.

2. Назвіть найвищі та найдовші гори світу.

3. На контурну карту півкуль позначте та підпишіть гори:

Кордильєри (г. Мак – Кінлі), Аппалачі, Анди (г. Аконкаґуа), Атлас (г. Тубкаль), Великий вододільний хребет (г. Костюшко), Альпи (г. Монблан), Карпати (Герлаховський штит), Кримські гори (г. Роман – Кош), Кавказ (Ельбрус), Уральські гори, Скандинавські гори, Кунь – Лунь, Тибет, Гімалаї (г. Джомолунгма).

4. На контурну карту України нанесіть основні форми рельєфу: Українські Карпати (г. Говерла), Кримські гори (г. Роман – Кош), Поліська низовина, Причорноморська низовина, Придніпровська низовина, Подільська височина, Хотинська височина (г. Берда), Донецька височина (г. Могила – Мечетна), Приазовська височина (г. Бельмак – Могила), Придніпровська височина.

5. Висновок.

Виконану практичну роботу  чекаю до наступного уроку.

Географія 8 клас

Тема: Регіональні відмінності клімату.  Кліматичні ресурси. Практична робота №6.

Пропоную переглянути:

Кліматичні пояси й типи клімату.

 Більша частина нашої країни розташована в помірному кліматичному поясі, і лише Південний берег Криму та південні схили Кримських гір до висоти 600 м над рівнем моря - у субтропічному . На території України в межах помірного поясу виділяють дві кліматичні області - Атлантико-континентальну й Континентальну.

 Кліматичне районування України

Атлантико-континентальна область охоплює північні й центральні райони країни та Українські Карпати. Клімат цієї області визначається впливом вологих повітряних мас з Атлантичного океану та Середземного моря, що надходять із західними вітрами, циклонами й антициклонами. Узимку сюди проникають арктичні повітряні маси, зумовлюючи різке зниження температури повітря. Улітку тут відчувається вплив тропічного повітря, інколи дуже сухого. В окремі роки температурний режим і режим випадання опадів може різко змінюватися залежно від співвідношення різних типів повітряних мас. Проте загалом клімат області характеризується помірно теплим літом і помірно холодною зимою. В Атлантико-континентальній області спостерігаються певні кліматичні відмінності, що пов’язано зі значним її простяганням із заходу на схід. Найпомітніші вони в Українських Карпатах. Саме наявність цих гір зумовила виділення в межах області трьох кліматичних підобластей: Рівнинної, Закарпатської і Українських Карпат.

Рівнинна кліматична підобласть відображає кліматичні риси, характерні для області загалом. Закарпатська кліматична підобласть вирізняється м’якою зимою із частими й тривалими відлигами, коли температура повітря може підвищуватися до +10 °С. Тому стійкий сніговий покрив формується не щороку. Теплий період триває понад 9 місяців. Середня температура липня становить +20 °С. Середньорічна кількість опадів сягає 600-900 мм, більшість з них випадає теплої пори року. Для кліматичної підобласті Українських Карпат характерні нерівномірний розподіл опадів по території та значні температурні контрасти. Зима тут переважно прохолодна, хоча в окремі роки й м’яка та з тривалими відлигами. Літо також прохолодне й вологе, із частими дощами й вітром.

Клімат континентальної області формується переважно під впливом континентальних повітряних мас помірних широт, а також видозмінених арктичних і тропічних мас. Характерними рисами клімату цієї області є високі температури й недостатня кількість опадів, а отже й зволоження. Літо тут посушливе й тепле, а в окремі роки - жарке. Середні місячні температури +20...21 °С і зростають у південному та південно-східному напрямках. Зима помірно холодна, іноді м’яка із середніми температурами від -20 °С на півдні та південному заході до -7 °С на півночі й північному сході області. Однак під час вторгнення арктичних повітряних мас бувають різкі зниження температури до -30 °С і нижче. Річна кількість опадів зменшується з півночі на південь від 450 до 300 мм.

Географічне положення Кримських гір на межі помірного й субтропічного кліматичних поясів зумовило виділення їх в окрему кліматичну область. Кліматичні умови області Гірського Криму дуже своєрідні, що пояснюється перепадами відносних висот поверхні, наявністю схилів різної крутизни й орієнтації, розвитком місцевої атмосферної циркуляції повітряних мас. Середня температура влітку становить тут +20 °С, а взимку сягає -3...-5 °С, хоча іноді знижується й до -25 °С. Області властиве високе зволоження та значна сума опадів (до 1100 мм) завдяки зливовим дощам улітку й снігопадам узимку, які випадають переважно на навітряних схилах гір.

В області Південного берега Криму панує субтропічний тип клімату. Від впливу холодних повітряних мас із півночі область захищена Кримськими горами. Пом’якшує клімат і море, яке не замерзає. Тому зима тут м’яка та волога, літо посушливе й жарке. Середня температура повітря влітку становить +23...25 °С, а взимку - +2...4 °С. Річна кількість опадів коливається від 300 до 600 мм, випадають вони переважно взимку .

Кліматодіаграма Ялти

Серед зарубіжних та українських вчених існує думка, що нині скрізь реєструється зміна клімату: сильні паводки, скорочення снігопадів і тривалості снігового покриву, посуха, підвищення середньорічної температури повітря тощо. Особливе занепокоєння викликає той факт, що останні 10 років є найспекотнішими в історії кліматичних спостережень України, зокрема й 2019 р. На думку однієї групи вчених, головною причиною сучасних змін клімату є антропогенна діяльність, наслідкам якої є накопичення парникових газів біля земної поверхні. Вони виконують роль парникової плівки, що огортає нашу планету й призводить до нагрівання атмосфери та поверхні. Інша група вчених кліматичні зміни пов’язує з процесами, що відбуваються на Сонці й у внутрішніх шарах Землі.

 Оскільки територія України розташована переважно в помірному кліматичному поясі, буває важко за даними кліматодіаграми визначити тип клімату. Тому пропонуємо, аналізуючи кліматодіаграми, дотримуватися певної послідовності та звертати увагу на конкретні особливості ходу кліматичних показників. Починати аналіз слід з температури повітря впродовж року: які показники температури переважають узимку (дуже низька, не дуже низька), а які - улітку (до +20 °С, понад +20 °С), яка амплітуда коливання річної температури (незначна, значна). Зробити проміжний висновок про те, клімат більш континентальний чи ближчий до морського. Аналізуючи кількість опадів і характер їхнього випадання, слід звертати увагу на те, скільки опадів випадає за рік, випадають опади цілий рік чи ні, рівномірно розподіляються чи ні, коли їх більше - улітку чи взимку. Далі варто порівняти дані діаграми з кліматичною картою і зробити висновок про кліматичний пояс, область і тип клімату в пункті, дані про клімат якого зображено на кліматодіаграмі. Якщо на діаграмі підписано висоту пункту над рівнем моря, також звертайте на це увагу, оскільки для визначення клімату, особливо в гірських чи передгірських районах України, це має важливе значення.

ГОЛОВНЕ

• Більша частина України розташована в помірному кліматичному поясі.

• Переважає помірно континентальний тип клімату.

• Континентальний тип клімату охоплює південні території України.

• Особливими кліматичними умовами відрізняється клімат у Закарпатті, у горах та на Південному березі Криму.

ПРАКТИЧНА РОБОТА № 6.

Тема:Визначення причин відмінностей кліматичних показників різних регіонів України за аналізом кліматичної карти та кліматичних діаграм.

Завдання:

• 1. Які риси помірно континентального клімату?
• 2. Як різниться клімат Атлантико-континентальної і Континентальної областей?
• 3. Чому клімат Південного берега Криму суттєво відрізняється від клімату більшої частини території України?
• 4. Позначте на контурній карті кліматичні пояси й кліматичні області України.
• 5. Побудуйте кліматодіаграму для одного з населених пунктів України (на власний вибір), використавши дані кліматичних показників.
• 6. Висновок.

Виконану практичну роботу  чекаю до наступного уроку.

Географія 9 клас

Тема: Тваринництво світу. Зональна спеціалізація світового сільського господарства.

Пропоную переглянути:

ТВАРИННИЦТВО. 

Виробництво продукції тваринництва поширене майже на всій планеті. Основна її частка припадає на країни, розташовані в зоні помірного клімату. Розміщення тваринництва переважно залежить від кормової бази.

Основними видами тваринництва є розведення великої рогатої худоби, свинарство й вівчарство. Найпоширенішим є скотарство. На нього припадає більш ніж половина загального виробництва м’ясних продуктів і майже вся молочна продукція . Найчисельніше поголів’я корів — у Індії. У скотарстві розрізняють три основні напрями: молочне (характерне для густонаселених районів Європи й Північної Америки); м’ясо-молочне (поширене в лісовій і лісостеповій зонах); м’ясне (посушливі райони помірного й субтропічного поясів).

Свинарство поширене майже повсюди незалежно від природних умов. Найбільше воно розвинене в країнах з високою густотою населення, за винятком ареалу розселення мусульман і юдеїв, які за релігійними переконаннями не мають торкатись цієї тварини. Для відгодівлі свиней широко використовують відходи харчової промисловості. Воно тяжіє до великих міст, а також до районів інтенсивного картоплярства. Майже половина світового поголів’я свиней зосереджена в Китаї.

 Молочна продукція

Світові можливості

У світі є понад 1500 різних порід овець. Найбільш породисті вівці внесено в родовідні книги в Англії, які ведуть від XVII ст.

Абсолютний світовий рекорд із надоїв належить корові Джуліані голштинської породи (США), що дала у 2004 р. 30 805 л молока.

Вівчарство — найменш вибагливий до природних умов і кормової бази вид тваринництва. Найбільшого розвитку воно набуло в країнах, де сухі степи, напівпустелі й гірські райони займають великі простори. Найчисленніше поголів’я овець у Китаї, Австралії, Індії.

Птахівництво виробляє 20 % м’яса у світі. Також до його продуктів належать яйця, пух, перо. У США, Великій Британії, Японії та інших розвинених країнах світу створено підприємства промислового типу для вирощення спеціально виведених курчат м’ясних порід — бройлерів. Велике поголів’я птиці мають Китай, США, Індонезія, Бразилія.

Конярство найбільш поширене в Китаї, Бразилії, Мексиці. Коні використовують переважно для транспортних перевезень у сільській місцевості цих країн.

Бджільництво займається розведенням бджіл для отримання меду, воску та інших продуктів, а також для запилення сільськогосподарських культур з метою підвищення їх врожайності. Бджільництво поширене на всіх континентах. Промислове спеціалізоване бджільництво найбільш розвинене в США, Канаді, Австралії.

Рибальство — один з найдавніших промислів людства. Улов риби й видобування морепродуктів розподіляються таким чином: на Тихий океан припадає 64 %, Атлантичний — 27 %, Індійський — 9 %. Основні рибопромислові райони світу розташовані в межах континентального шельфу Тихого й Атлантичного океанів. Світовими лідерами з вилову риби є Китай, Перу, Індія, Індонезія, Чилі.

У світовому рибальстві дедалі більшого значення набули такі промисли, як аквакультура й марикультура — вирощування водних організмів відповідно у прісних і морських водах.

У прибережних шельфових морях Японії, Китаю, Кореї, Філіппін, Індонезії, по берегах Середземного моря, у країнах Латинської Америки, США, Росії вирощують камбалу, жовтохвоста, морських судаків, устриці, мідії, гребінці та інші молюски. На заводах, де розводять рибу, вирощують молодь лососевих, осетрових та інших риб. Штучні нерестовища у прибережних зонах створюють для оселедців, сайри, тунця. Приблизно 4/5 аквакультури світу дають країни Азії — Китай, Японія, Республіка Корея, Індія, Філіппіни.

ЗОНАЛЬНІСТЬ СВІТОВОГО СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА.

 При виділенні сільськогосподарських зон ураховують три основні групи чинників: природні особливості території (рельєф, клімат, ґрунти); її заселеність (розміщення трудових ресурсів і споживачів продукції); економічну освоєність (наявність необхідної інфраструктури). Сукупність усіх цих чинників, включаючи соціально-економічні аспекти, дає можливість побачити загальну картину основних сільськогосподарських районів та зон. Такий підхід допомагає визначити спеціалізацію сільськогосподарського виробництва в конкретному районі, зробити прогноз ефективності його функціонування й перспектив розвитку.

Оскільки природні умови на планеті дуже різноманітні, то для сільського господарства характерна зональна спеціалізація. Наприклад, у зоні тундри й лісотундри з усіх сільгоспугідь представлені тільки оленячі пасовища. Тому основною галуззю спеціалізації є оленярство. У зоні тайги вирощують льон, жито, картоплю. Посіви кормових культур і наявність природних пасовищ сприяють розвитку тут молочного скотарства. У лісостепу і степу основними культурами є пшениця, кукурудза, цукровий буряк, соняшник. Тваринництво — молочно-м’ясного напряму. На відходах переробки цукрових буряків і соняшнику набуло розвитку свинарство. У зоні напівпустель переважає вівчарство. Для субтропіків характерні цитрусові культури, чай.

Біля великих міст зосереджено приміське сільське господарство. Воно не має чітких зональних ознак. Його основна функція — забезпечення населення свіжими й малотранспортабельними продуктами: молоком, м’ясом, яйцями, картоплею, овочами та ягодами.

НАЙБІЛЬШІ ВИРОБНИКИ Й ЕКСПОРТЕРИ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЇ ПРОДУКЦІЇ.

 Китай посідає перше місце у світі за обсягом виробництва продовольства. У цій країні щороку виробляють понад 500 млн т продуктів харчування.

США щорічно виробляють приблизно 490 млн т продовольства, посідаючи друге місце у світі. Щорічно обсяг експорту продуктів харчування США становить майже 144 млн т, що робить країну світовим лідером у цій сфері.

Важливим світовим виробником продовольства є Індія (майже 230 млн т на рік). Однак через велику чисельність населення значна частина продукції використовується для того, щоб задовольнити потреби в продуктах харчування на внутрішньому ринку.

Україна відома у світі як експортер зернових (пшениці, ячменю, кукурудзи), займає провідні позиції зі збору соняшнику, картоплі, меду.

Бразилія тримає першість у світі з експорту сої, посідає третє місце з виробництва кукурудзи й перше — за обсягами її експорту. Поголів’я худоби в Бразилії лише на 6,3 % менше, ніж в Індії.

Японії належить світова першість за обсягом споживання риби й морепродуктів. У середньому дорослий її житель щорічно з’їдає 168 кг морепродуктів. Рибу не лише виловлюють у морі, а й розводять штучно (мал. 43), особливо лососевих. Переважна частина японських аграріїв (78 %) займається вирощуванням рису, яким засівають майже половину площі сільгоспугідь цієї країни.

Туреччина відома як найбільший постачальник на світовий ринок фундука, фісташок і сухофруктів, вишень, абрикос, айви, гранатів та овочів.

Рибна ферма в Японії

ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ: 

• Основні види тваринництва — скотарство, свинарство й вівчарство.
• Скотарство має три основні напрями: молочний, м’ясо-молочний, м’ясний.
• Свинарство переважно поширено в густонаселених районах Землі.
• Вівчарство зосереджено в сухих степах, напівпустелях і гірських районах.
• Птахівництво промислового типу розміщено в густонаселенних районах розвинених країн світу.
• Рибальство переважно розвинуто у приморських країнах Тихого й Атлантичного океанів.

Домашнє завдання:

1. Опрацюйте п. 14 та мою для вас підбірку.

2. Виберіть 3 запитання та дайте письмову відповідь:

• 1.Поясніть, які чинники впливають на розвиток тваринництва.
• 2. Назвіть чинники, які визначають зональну спеціалізацію сільського господарства. Відповідь супроводжуйте прикладами.

• 4. З’ясуйте, які країни є найбільшими експортерами свинини, яловичини та м’яса птиці.
• 5. Поясніть, чому Індія є лідером у світі за поголів’ям великої рогатої худоби.
• 6. Чим пояснити, що Чилі й Перу належать до світових лідерів з вилову риби?

3. Позначте на контурній карті країни, до яких експортувала сільськогосподарську продукцію Україна. Поясніть, чому має місце виразна відмінність у структурі цих поставок.

Домашню роботу ( це 2 та 3 завдання) чекаю до наступного уроку.